ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА
МАЗУРОК Володимир Григорович
УДК378.14.(477)
Формування системи понять еколого-економічного змісту в процесі
професійної підготовки студентів технічного коледжу
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Житомир – 2007Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Житомирському державному університеті імені Івана
Франка, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Обозний Василь Васильович,
Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова, м. Київ,
професор кафедри географії України та краєзнавства.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Сиротенко Анатолій Йосипович,
Інститут проблем виховання
АПН України, м. Київ,
провідний науковий співробітник;
кандидат педагогічних наук, доцент
Бобрицька Валентина Іванівна,
Київський міський університет ім. Б.Грінченка,
доцент кафедри анатомії і фізіології.
Провідна установа: Національний аграрний університет, м. Київ,
кафедра педагогіки.
Захист відбудеться „20” березня 2007 о 13.00 на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному
університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир,
вул. В.Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного
університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. В.Бердичівська,
40).
Автореферат розісланий „19” лютого 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Сейко Н.А.
Актуальність і доцільність дослідження. В умовах поглиблення світового
цивілізаційного та європейського інтеграційного процесу однією із
найактуальніших є проблема оптимізації взаємодії суспільства і природи
шляхом підвищення рівня екологічної культури всього населення і,
передусім, фахівців у різних галузях господарства. Це зумовлює підвищені
вимоги до екологічної освіти молоді, зокрема до екологічно орієнтованої
професійно-технічної підготовки майбутніх фахівців. Відповідно потребує
нового осмислення як увесь комплекс екологічних проблем сучасності, так
і вдосконалення еколого-орієнтованої підготовки майбутніх фахівців у
навчальних закладах технічного профілю.
Згідно з концепцією екологічної освіти загальноосвітній навчальний
заклад технічного профілю повинен забезпечувати не тільки поглиблений
рівень екологічної освіти, але й усвідомлення його вихованцями
взаємозумовленості еколого-економічних знань щодо впливу на довкілля.
Молодь повинна знати особливості обраної майбутньої професії та
відповідні вимоги до фахівця в контексті покращення навколишнього
середовища, розуміти, що розв’язання будь-яких екологічних проблем тісно
пов’язано з економічними проблемами.
У реалізації ідей сталого розвитку екологія перетворюється на
науково-освітній і конструктивно-прикладний напрям щодо збереження та
раціонального використання природно-усталеного середовища
життєдіяльності суспільства. Тому в становленні майбутнього фахівця
значну роль відіграє сформованість поняттєво-термінологічного апарату,
оскільки система еколого-економічних понять, що формується у процесі
пізнання результатів взаємодії природи і суспільства, становить основний
зміст знань про раціональне природокористування. Особливого значення ці
положення набувають у процесі підготовки студентів технічного коледжу,
зокрема в контексті впровадження нових підходів до розробки змісту,
ефективних форм і методів екологічно-орієнтованого навчання.
Аналіз наукових джерел у галузі екології і екологічної освіти дозволяє
стверджувати, що ця проблема стала предметом розгляду видатних учених
(В. Вернадського, М. Холодного, М. Гавриленка, Д. Белінга, В. Гурського,
О. Вангенгейма, В. Бруховського, Н. Десяткової-Шостенко та ін.).
Результати аналізу сучасних підходів до визначення сутності
еколого-економічної освіти дозволяють назвати провідними такі:
філософський (В. Андрущенко, В. Волович, В. Головченко, Д. Головченко,
І. Зязюн, В. Кремінь, П. Саух та ін.); історико-педагогічний
(Т. Завгородня, С. Золотухіна, Є. Коваленко, М. Левківський,
Л. Пуховська, А. Сбруєва та ін.); психологічний (С. Дєрябо, Т. Корнер,
В. Крутецький, О. Кудрявцева, Д. Леонтьєв, О. Менчинська, А. Ясвін та
ін.); дидактичний (В. Бондар, Н. Буринська, А. Волкова, Л. Лук’янова,
В. Назаренко, М. Швед та ін.); екологічний (І. Білявський, А. Бегека,
Н. Гнилуша, Н. Левчук, Н. Реймерс, Р. Фурдуй та ін.); економічний
(Н. Барило, П. Гусак, А. Нісімчук, І. Смолюк, О. Шпак та ін.);
еколого-економічний (О. Андрієнко, С. Кінчик, Т. Кучер, О. Плахотнік та
ін.); краєзнавчо-екологічний (П. Бурдейний, П. Дуденко, В. Обозний,
С. Совгіра та ін.).
Різні аспекти функціонування педагогічних систем, дидактичних основ
освіти, і, зокрема, екологічно орієнтованої, досліджено у працях
О. Антонової, Г. Білявського, В. Бровдія, С. Вітвицької, С. Гончаренка,
О. Дубасенюк, А. Захлєбного, І. Звєрєва, Н. Кузьміної, О. Плахотнік та
ін.
Проте, як свідчать результати наукових досліджень, практично відсутні
наукові праці з розробки методики формування системи понять
еколого-економічного змісту, яка поєднувала б процеси формування у
студентів стійких теоретичних знань і набуття вмінь їх використання в
майбутній практичній діяльності. Досвід практичної діяльності свідчить,
що викладання фахових дисциплін у навчальних закладах технічного профілю
здебільшого здійснюється за традиційною методикою. Вона спрямована на
досягнення студентами певного рівня знань і оволодіння практичними
вміннями, які не завжди узгоджуються з майбутньою професійною
діяльністю. Ізольованість екологічно та економічно орієнтованого
навчання зумовлює виникнення суперечностей між вимогами, які ставляться
до підготовки майбутніх фахівців, і практикою еколого-економічно
орієнтованого навчання. На основі аналізу психолого-педагогічної теорії
та практики доведено, що традиційна пояснювально-ілюстративна система
навчання вже не забезпечує формування у студентів знань, умінь і навичок
самостійної пізнавальної діяльності, не стимулює їхньої творчої
навчально-пізнавальної активності. У педагогічній практиці існують
суперечності: між соціальним запитом суспільства та рівнем екологічної
культури, високоосвіченістю особистості, наявним рівнем підготовки
старшокласників та студентів за традиційною системою навчання і
виховання; між необхідністю ефективного цілеспрямованого формування
екологічної культури учнів старшої школи і недостатнім рівнем
підготовленості вчителів до здійснення цього процесу; між потребою
педагогічної практики в науковому супроводі підготовки майбутнього
фахівця до економічно обґрунтованої екологічної діяльності та його
відсутністю; між потребою у підготовці фахівців, які здатні змінити
менталітет суспільства як споживача природних ресурсів та необхідністю
вдосконалення змісту, форм та методів еколого-економічної освіти; між
необхідністю вдосконалення науково-методичних засад для практичної
реалізації концепції безперервної екологічної освіти та недостатньою
кількістю наукових досліджень, що розглядають взаємозв’язок між
екологічною та економічною освітою на сучасному етапі її реформування.
Важливість наукового пошуку ефективних шляхів підвищення професійно
орієнтованої підготовки майбутніх фахівців у навчальних закладах
технічного профілю, зокрема відсутність ґрунтовних робіт з проблеми
формування системи понять еколого-економічного змісту в процесі
професійної підготовки студентів технічного коледжу, визначили тему
дисертаційного дослідження – „Формування системи понять
еколого-економічного змісту в процесі професійної підготовки студентів
технічного коледжу”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної
роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені
Івана Франка „Формування професійної майстерності вчителя в умовах
освітньої інтеграції” (Державний реєстраційний номер 0106 V 005409).
Тему дисертації узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у
галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 25.01.2005
р.).
Об’єктом дослідження є процес професійно орієнтованої
еколого-економічної підготовки студентів технічного коледжу.
Предмет дослідження становлять зміст, методичні прийоми, форми та методи
формування системи понять еколого-економічного змісту в процесі
професійно орієнтованої підготовки студентів технічного коледжу.
Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити модель та поетапну методику формування системи
еколого-економічних понять у студентів технічного коледжу.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування системи
еколого-економічних понять буде ефективним за таких умов:
– виявлення розвитку системи еколого-економічних понять на основі
врахування логіки викладання загальноосвітніх та спеціальних предметів;
– забезпечення змісту еколого-економічних понять відповідно до
діалектичного взаємозв’язку компонентів системи
„природа-людина-суспільство” на глобальному, регіональному та локальному
рівнях;
– розробки моделі формування системи понять еколого-економічного змісту
при вивченні курсів природничих та економічних дисциплін;
– упровадження в навчально-виховний процесі ВНЗ механізму інтегративних
зв’язків для еколого-економічного спрямування змісту технології
підготовки майбутнього фахівця;
– забезпечення індивідуалізації та диференціації еколого-економічної
освіти в процесі професійної підготовки молодших спеціалістів.
Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили його головні
завдання:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та
практиці навчання студентів технічного коледжу.
2. Розробити модель та поетапну методику формування поняттєвого апарату
еколого-економічного змісту освіти майбутніх молодших спеціалістів.
3. Розробити методику та обґрунтувати систему еколого-економічних понять
у процесі професійної підготовки студентів технічного коледжу.
4. Експериментально перевірити ефективність удосконаленої методики
формування системи понять еколого-економічного змісту.
5. Розробити інтегрований спецкурс „Раціональне природокористування” та
підготувати методичні рекомендації щодо формування системи понять
еколого-економічного змісту в процесі підготовки молодших спеціалістів.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: загальнонаукові
засоби пізнання та системно-структурного аналізу об’єктів, що визначають
стратегію дослідження, а також відповідні положення гуманізації і
екологізації освіти, теорія системного підходу; інтегративний потенціал
природничих наук у розв’язанні проблем навколишнього середовища;
концептуальні положення нормативно-правових документів про освіту
(Національна доктрина розвитку освіти України, Закон України „Про
освіту”); основні положення теорії особистості та суб’єктивного підходу
(Б. Ананьєва, І. Беха, Л. Виготського та ін.; сучасні концепції
філософії освіти і нової парадигми освіти та виховання (Н. Буринська,
І. Зязюн, В. Кремень, О. Савченко), концептуальні положення теорії
економічної освіти (А. Захлєбний, І. Звєрєв, О. Плахотнік, І. Суравегіна
та ін.); концепції розвитку екологічної освіти в сучасних умовах
(О. Васюта, О. Волкова, Л. Лук’янова, О. Некос, Г. Пустовіт, Н. Пустовіт
та ін.).
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи
дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення наукових джерел,
виявлення достовірних фактів взаємозв’язку між явищами і процесами,
закономірні тенденції їх розвитку; порівняння, систематизація,
моделювання, системно-структурні та системно-функціональні методи), які
дали змогу систематизувати теоретичний матеріал з проблеми дослідження;
емпіричні (анкетування, тестування, спостереження, співбесіда), за
допомогою яких вивчався стан проблеми в практиці;
організаційно-експериментальні (діагностичний, констатувальний,
пошуковий, формувальний етапи експерименту), якісний аналіз і
статистична обробка результатів яких забезпечило їхню достовірність, що
дало можливість здійснити перевірку педагогічної ефективності
розробленої моделі формування системи понять еколого-економічного
змісту.
Організація дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2000-2006
років і охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.
На першому (теоретико-аналітичному) етапі (2000-2001 рр.) здійснено
аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної й спеціальної
літератури з проблеми дослідження; визначено об’єкт, предмет і мету
дослідження; здійснено аналіз навчальних планів та програм чинних
підручників і навчальних посібників та узагальнено досвід роботи вищих
навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; сформульовано гіпотезу,
розроблено програму констатувального та формувального етапів
експерименту.
На другому (аналітико-пошуковому) етапі (2002-2003рр.) проведено
експериментально-дослідну роботу, яка полягала в упровадженні
компонентів еколого-економічного змісту в галузеві стандарти загальної
освіти шляхом внесення змін до навчальних програм загальноосвітніх
предметів; введено інтегрований спецкурс “Раціональне
природокористування” відповідно до розробленої моделі, а також проведено
підготовку педагогічних кадрів до використання системи понять
еколого-економічного змісту в процесі викладання предметів природничого
та економічного циклів; проведено констатувальний етап експерименту
На третьому (формувально-узагальнюючому) етапі (2004-2006 рр.) здійснено
обробку, аналіз та інтерпретацію результатів експериментально-дослідної
роботи, перевірено ефективність розробленої моделі та здійснено оцінку
ефективності засвоєння студентами системи понять еколого-економічного
змісту, сформульовано теоретичні висновки, оформлено текст
дисертаційного дослідження.
Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота
здійснювалася на базі технічного коледжу Тернопільського державного
технічного університету імені Івана Пулюя, Кременецького лісотехнічного
коледжу, Кременецького педагогічного коледжу, Бродівського педагогічного
коледжу.
У педагогічному експерименті брали участь: 12 викладачів, 121 вчитель,
590 студентів, зокрема у формувальному етапі експерименту – 201 студент.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що
вперше розроблено і науково обґрунтовано модель формування системи
понять еколого-економічного змісту при вивченні курсів природничих і
економічних дисциплін; визначено умови успішного формування
еколого-економічних понять у студентів технічного коледжу; уточнено
систему та розроблено поетапну методику формування понять
еколого-економічного змісту в навчальних дисциплінах природничого та
економічного циклів професійної підготовки; удосконалено зміст і
структуру спецкурсу „Раціональне природокористування” на основі
принципів системності, науковості, логічності, доступності й
педагогічної доцільності навчального матеріалу, методичні прийоми та
підходи до організації навчальних занять; подальшого розвитку набуло
положення щодо впровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації сучасних форм і методів
еколого-економічної освіти.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що формування системи
еколого-економічних понять стало предметом спеціального комплексного
дослідження; на основі системного підходу та структурного аналізу
сформовано систему понять еколого-економічного змісту як
регіонально-конструктивного напряму освітньо-наукового пізнання,
спрямованого на гармонізацію навколишньої дійсності; розроблено систему
узагальнених дій, зорієнтовану на створення освітньо-пошукового
підґрунтя, яка допомагає підтримувати і гармонізувати відчуття
внутрішньої спорідненості людини і довкілля; розроблено систему
пізнавальних дій, що забезпечує формування цілісно наукових знань
студентів.
Практичне значення та впровадження одержаних результатів: розроблено
методику формування системи еколого-економічних понять при підготовці
молодшого спеціаліста у технічному коледжі; на основі результатів
експериментальної роботи розроблено програму та методичні рекомендації
до спецкурсу „Раціональне природокористування”, які можуть бути
використані як у педагогічних навчальних закладах для підвищення рівня
еколого-економічної освіти, так і в технічних коледжах.
Основні концептуальні положення та рекомендації щодо еколого-економічної
освіти впроваджено у навчальних процес відділень Тернопільського
технічного коледжу (довідка № 4 від 14.05.05р.), Кременецького
лісотехнічного коледжу (довідка № 8 від 18.05.05 р.), Кременецького
педагогічного коледжу (довідка № 23 від 23.05.05 р.), Бродівського
педагогічного коледжу (довідка № 10 від 10.05.05 р.).
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні проблемних завдань із
раціонального природокористування в контексті інтеграції та реформування
освіти; у розробці рівнів засвоєння еколого-економічних понять.
Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічною
обгрунтованістю його вихідних позицій; використанням комплексу
взаємопов’язаних методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та
завданням дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу
отриманих результатів; репрезентативністю вибірки і використанням
методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації праць,
виступів автора на Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Вища
освіта і Болонський процес” (Переяслав-Хмельницький, 2005),
міжвузівській науково-методичній конференції” Проблеми удосконалення
системи підготовки та перепідготовки військових і цивільних фахівців в
умовах подальшого реформування Збройних Сил України та інтеграції
вітчизняної системи вищої освіти у Європейський простір” (Житомир,
2005), на звітній конференції професорсько-викладацького складу
Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса
Шевченка за 2005 рік (Кременець, 2006), на Республіканській
науково-практичній конференції „Стратегія розвитку системи загальної
середньої освіти” (Ташкент, 2006), на засіданнях циклової комісії
Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного коледжу імені
Т.Г. Шевченка, у виступах на нарадах та семінарах педагогічних
працівників міст Кременця, Тернополя, Рівного.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження
відображено у 8 публікаціях автора (6 одноосібних), з яких 4 – у
провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел (226 найменувань), 12 додатків.
Робота містить 20 таблиць і 22 рисунки. Загальний обсяг дисертації – 250
сторінок, основний зміст дисертації викладено на 185 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з
обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи
дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення;
наводяться відомості про апробацію та впровадження результатів
дослідження у практику діяльності навчальних закладів.
У першому розділі – „Теоретичні засади розвитку еколого-економічної
освіти” – проаналізовано розвиток теоретичних підходів до
еколого-економічної освіти, взаємозв’язок екологічної й економічної
освіти, подано визначення екологічного і економічного компонентів освіти
в підготовці молодших спеціалістів, проблем генези екологічних та
еволюційних світоглядних уявлень про природу, про взаємодію суспільства
та природи.
На основі історичного підходу наукового пізнання виявлено особливості та
тенденції розвитку сучасних еколого-економічних знань, обґрунтовано
принципи еколого-освітньої діяльності, її змістова спрямованість;
розкрито особливості становлення системи еколого-економічної освіти як
закономірності, що необхідно враховувати з метою ефективного управління
і прогнозування стратегії розвитку еколого-економічної науково-освітньої
практики.
Проблема природовідповідної освіти розглядалася в роботах зарубіжних і
вітчизняних філософів і мислителів: Ж. Мельє, К.-А. Гельвеція, Д. Дідро,
П.-А. Гольбаха, І.-В. Гете, Ч. Дарвіна, К. Маркса, Ф. Енгельса,
Е. Геккеля та ін.
В історії українського народу знаходимо архетипи екологічної культури:
правовий документ „Руська правда” Ярослава Мудрого, в якому люди і
об’єкти довкілля оцінювалися за шкалою товарно-грошових відносин;
настанови про ставлення до багатств природи Володимира Мономаха.
У філософській, екологічній, педагогічній літературі останніх років
відображено сучасну проблемну ситуацію, коли декларується необхідність
охорони природи, її естетичних багатств, а насправді виправдовується
споживацьке ставлення до неї, унаслідок чого екологічне виховання
неспроможне забезпечити формування необхідних якостей громадянина.
Як відомо, реформування загальноосвітньої та вищої школи не внесло
суттєвих змін до змісту еколого-економічної освіти. Враховуючи, що
екологію як навчальний предмет у загальноосвітніх школах не викладають,
питання про впровадження еколого-економічного компонента в
загальноосвітні предмети залишається актуальним. З цих позицій
підтримуємо впровадження у практику діяльності навчальних закладів
викладання інтегративних дисциплін (соціальна екологія, геоекологія,
природознавство, раціональне природокористування тощо), важливою
особливістю яких є форма їх зв’язку з практикою, яка містить не лише
суто дослідницькі підходи, а й ціннісні орієнтації.
Вивчення розвитку екологічної та економічної освіти дало змогу
встановити, що основні їх стратегічні напрями розвитку та завдання
збігаються: актуальними залишаються екологізація та економізація
загальноосвітніх дисциплін та впровадження екологічної й економічної
освіти на різних рівнях навчання; запровадження спеціальних курсів з
екології та економіки; спеціальна допрофесійна та професійна підготовка
в школах, коледжах, профтехучилищах, недержавних структурах; економічна
освіта й виховання студентів педагогічних ВНЗ; започаткування широкої
програми підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців,
керівного складу підприємств, організацій, установ, а також підприємців,
які мають право і можливість вирішувати екологічно значущі проблеми у
сфері практичної діяльності.
Таким чином, екологічна й економічна освіта розглядаються як два тісно
пов’язаних і взаємодоповнюваних напрями, оскільки вони мають спільний
об’єкт дослідження – систему “суспільство-природа”. Інтеґрація
екологічної й економічної освіти здійснюється на рівні визначених цілей
і завдань, змісту і принципів, що визначають основи їх конструювання.
Водночас сама інтеграція різних форм знання не може забезпечити
формування еколого-економічного мислення через значний обсяг надлишкової
інформації.
Дослідження засвідчило необхідність створення не тільки міжпредметних
зв’язків, але й певного природовідповідного поля, у якому
еколого-економічний зміст конкретної навчальної дисципліни буде мати
доцільність і своє функціонально визначене місце. Еколого-економічні
знання з предметів природничого та економічного циклу, інтегруючись у
певну природовідповідну сферу знань, способів діяльності й ціннісних
орієнтацій, стають одним із засобів природовідповідного саморозвитку
особистості. Такий підхід спрямований на формування еколого-економічної
готовності майбутніх фахівців реалізовувати конструктивно-прикладний
напрям гармонізації середовища життєдіяльності суспільства.
У другому розділі – „Формування системи понять еколого-економічного
змісту при вивченні предметів природничого і економічного циклів” –
проаналізовано компоненти еколого-економічного змісту в дисциплінах
природничого циклу, здійснено аналіз навчальних програм, підручників;
розкрито систему понять еколого-економічного змісту; обґрунтовано
послідовність їх вивчення в технічному коледжі; розроблено модель та
визначено поетапну методику формування поняттєвого апарату
еколого-економічного змісту; розроблено зміст і структуру навчального
курсу „Раціональне природокористування”.
У дослідженні еколого-економічна спрямованість навчання і виховання
розглядається як варіант змісту базової освіти, що реалізує цілі
загальної середньої освіти та завдання формування еколого-економічної
культури молоді, зокрема: а) розкриття провідних екологічних ідей і
введення основних еколого-економічних понять; б) виявлення і розкриття
генетично-вихідних взаємозв’язків, що визначають структуру
еколого-економічних понять; в) розробку і поетапну реалізацію системи
навчальних завдань, спрямованих на раціональне природокористування;
г) побудову індивідуально-особистісної моделі екологічно грамотного,
економічно виправданого поводження і професійної діяльності людини в
природному середовищі.
Відбір понять еколого-економічного змісту здійснено згідно принципів
науковості, фундаментальності, системності, педагогічної доцільності,
доступності. На основі ознак, що характеризують зміст, обсяг, зв’язки і
відношення, виділено групи понять, в яких відображається сутність
предметів. Саме ці поняття, відповідно до принципів глобальної освіти,
забезпечують відповідний зміст еколого-економічних знань у діалектичному
взаємозв’язку компонентів системи „природа-людина-суспільство”.
Виявлення та розвиток системи еколого-економічних понять здійснювалися
також на основі врахування логіки викладання загальноосвітніх та
спеціальних предметів.
При проектуванні системи понять еколого-економічного змісту були
використані положення педагогічної теорії проектування змісту освіти
(В. Краєвський, І. Лернер та ін.), яка послідовно простежує процес
формування (проекту) змісту освіти на трьох рівнях (загального
теоретичного представлення, навчального предмету і навчального
матеріалу), а також передбачає етап реалізації в процесі навчання і його
коректування фактичним засвоєнням навчального матеріалу студентами.
*
,
&(P aa
a
*
,
&(–Oe,
x
??????????
?????????????x
a
a
„O
^„O
??????????????? ????????”????? ???????????
‘, А. Усова та ін.), розроблена модель формування системи понять
еколого-економічного змісту при вивченні природничих та економічних
дисциплін та педагогічні умови її реалізації (Рис.1).
Відповідно до запропонованої моделі формування системи понять
еколого-економічного змісту здійснювалося на основі поетапної методики:
перше – уведення нового поняття; друге – розширення обсягу й поглиблення
змісту поняття; третє – розгляд поняття як системного компонента та
розкриття його міжсистемних зв’язків; четверте – практичне використання
поняття. Реалізація моделі формування системи понять
еколого-економічного змісту при вивченні природничих і економічних
дисциплін у освітній практиці узгоджувалась із сучасними педагогічними
ідеями щодо особистісно-орієнтованого підходу до навчання, розвиваючого
й проблемного навчання, збереження й розвитку індивідуальної
самобутності кожного студента, співробітництва викладачів та студентів.
Розроблений зміст та визначена послідовність викладу системи понять
еколого-економічного змісту склали основу структури навчального курсу
„Раціональне природокористування”. При розробці змісту навчального курсу
важливість еколого-економічних знань і способів діяльності визначалася
можливостями реалізації освітньої, розвиваючої й виховної функцій
еколого-економічної освіти, зокрема можливістю розвитку якостей,
необхідних для природовідповідного самовизначення та самореалізації
молоді.
З цією метою запропоновано організаційно-методичне забезпечення
ефективного формування системи понять еколого-економічного змісту у
студентів технічного коледжу: структура лекційно-практичних занять,
ефективні методичні прийоми і форми їх проведення, методичні
рекомендації до вивчення окремих навчальних тем для студентів тощо.
Доведено, що проведення навчальних занять з використанням проблемних
методів творчого пошуку та дослідження, самостійна
навчально-дослідницька робота студентів дають змогу посилити процес
формування стійких еколого-економічних знань і професійних умінь у
студентів технічного коледжу.
У третьому розділі – „Дослідно-експериментальна перевірка ефективності
засвоєння системи понять еколого-економічного змісту” – викладено
програму організації дослідження, уточнено сутність компонентів
досліджуваної моделі, проаналізовано та узагальнено результати
констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту.
Під час констатувального етапу експерименту з’ясовано ступінь розуміння
студентами еколого-економічних проблем, що окреслюються як знання і
вміння еколого-економічного змісту, досліджено залежність між рівнем
засвоєння студентами системних знань еколого-економічного змісту, в
основі яких лежать еколого-економічні поняття, та їх застосуванням у
різних видах навчально-пізнавальної діяльності.
Контрольні зрізи засвідчили: 84% студентів здатні визначити екологічні
проблеми, але тільки 54% змогли їх територіально конкретизувати, що
свідчить про недостатній рівень сформованості вміння використовувати
картографічну та статистичну ситуацію. Поверховий характер розгляду
еколого-економічних проблем у підручниках та подання їх без достатньої
кількості фактичного та статистичного матеріалу спричинює те, що 46%
студентів виділяють екологічні проблеми лише на глобальному рівні.
Результати дослідження рівня умінь студентів встановлювати зв’язки в
системі „суспільство-людина-природа” показують, що 49% студентів
визначають три-чотири види причинно-наслідкових взаємозв’язків, і тільки
26% студентів, комплексно аналізуючи екологічну проблему, можуть
виокремити шість і більше видів.
Визначення вміння студентів знаходити шляхи розв’язання
еколого-економічних завдань (за зразком; з вибором альтернативного
рішення; творче вирішення) показало, що 56% студентів намагаються знайти
рішення еколого-економічної проблеми, застосовуючи відомі стандартні
способи розв’язання проблеми, при цьому не завжди враховуючи специфіку
конкретної місцевості. Лише 37% студентів шукають альтернативні шляхи
вирішення проблеми залежно від конкретної ситуації. Частка студентів,
які застосовували творчий підхід до вирішення еколого-економічної
проблеми (на основі актуалізації особистого досвіду і вибору ціннісної
позиції для рішення), склала лише 7%.
Констатувальний етап дослідження засвідчив, що невисокий загальний
рівень сформованості теоретичних знань еколого-економічного характеру
обумовлений протиріччями між цілями розробки поняттєвого
еколого-економічного апарату, його змістовим наповненням і процесом
засвоєння студентами. З метою більш ефективного засвоєння системи понять
й оперування ними в процесі розв’язання навчальних і практичних задач,
розроблена модель формування системи понять еколого-економічного змісту
при вивченні курсів природничих та економічних дисциплін.
Під час формувального етапу експерименту простежено залежність між
рівнем засвоєння студентами системних знань еколого-економічного змісту,
в основі яких лежать еколого-економічні поняття, та їх застосуванням у
різних видах навчально-пізнавальної діяльності, розв’язанні різних типів
творчо-пошукових завдань. Визначені рівні сформованості понять
еколого-економічного змісту (високий, достатній, середній, початковий)
були використані для з’ясовування ступеня сформованості у студентів
знань і умінь: самостійно аналізувати зв’язки в системі
„людина-природа-суспільство”; виявляти еколого-економічні проблеми та
причини їх виникнення; пропонувати оптимальні варіанти розв’язання.
Навчально-пізнавальна діяльність в експериментальних групах, на відміну
від контрольних, характеризувалася більшим ступенем самостійності,
проблемної спрямованості й творчості за рахунок: систематичного
включення студентів у постановку й вирішення комплексних завдань,
зокрема: а) перетворення навчального матеріалу і виявлення властивих
йому компонентів і зв’язків; б) виявлення взаємозалежних
еколого-економічних проблем, об’єктивних процесів взаємодії компонентів
системи „суспільство – природа”; в) застосування узагальнених знань при
розв’язуванні задач у нових конкретних ситуаціях, що передбачають
еколого-економічне моделювання, еколого-економічне оцінювання,
еколого-економічне прогнозування тощо.
Результатами формувального етапу експерименту доведено ефективність
запропонованої моделі та методики поетапного формування понять
еколого-економічного змісту (табл.1).
Таблиця 1.
Динаміка рівнів сформованості системи понять
еколого-економічного змісту
Рівні: високий(В),
достатній (Д),
середній (С),
початковий (П)
Показники
рівнів
сформованості
понять
Формувальний етап експерименту
(% від загальної кількості студентів)
Узагальнений діагностичний зріз (на початку експ-ту) Експериментальні
групи (в кінці експерименту) Контрольні групи
(в кінці
експерименту)
в д с п в д с п в д с п
1 Узагальнення і систе-
матизації знань
6,1
51,5
27,0
15,4
30,8
50,6
12,6
6,0
6,7
67,6
9,5
16,2
2 Конкретизації знань
та визначення понять
5,6
27,2
35,5
31,8
51,7
29,4
10,8
8,1
21,6
26,9
24,2
27,3
3 Встановлення зв’язків
між основними
поняттями
4,3
51,7
30,3
13,7
12,1
73,6
9,8
4,5
5,6
53,1
29,0
12,3
4 Повноти засвоєння
змісту понять
3,5
57,6
30,3
8,6
8,7
73,0
16,5
1,8
4,5
69,3
23,0
3,2
5
Застосування узагаль-
нених знань у новій
навчальній ситуації
2,0
33,4
39,0
25,6
14,2
68,6
11,7
5.5
2,7
58,3
19,8
19,2
Формувальний етап експерименту засвідчив, що наближені показники рівнів
сформованості еколого-економічного поняттєвого апарату у студентів в
експериментальних і контрольних групах на початку та в кінці
експерименту суттєво відрізняються. В експериментальних групах ці
показники вищі, ніж у контрольних.
Використання в навчальному процесі розробленої моделі формування системи
понять еколого-економічного змісту забезпечило статистично значущі
кількісні зміни в основних структурних компонентах формування у
студентів еколого-економічних знань, що виявилось у позитивній динаміці
загального рівня сформованості системи понять еколого-економічного
змісту. Окрім кількісних показників, завершальний період формувального
етапу експерименту позначився помітним зростанням ряду якісних
показників: зросла потреба у пошуково-творчій діяльності; підвищився
рівень засвоєння власне екологічних та економічних понять; найбільш
суттєвого зростання рівня сформованості набули мотиваційні вміння;
збільшився рівень соціальних, екологічних цінностей тощо.
Результати, одержані після завершення формувального етапу експерименту,
свідчать про ефективність упровадження функціонально-структурної моделі
формування системи понять еколого-економічного змісту при вивченні
курсів природничих та економічних дисциплін.
ВИСНОВКИ
Результати дисертаційного дослідження дозволили сформувати такі загальні
висновки:
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової
проблеми, що виявляється у формуванні системи еколого-економічного
змісту в процесі професійної підготовки студентів технічного коледжу.
Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили
гіпотезу дисертаційної роботи, забезпечили виконання поставлених завдань
та дали підстави сформулювати такі висновки:
1. У реалізації ідей сталого розвитку екологія перетворюється на
науково-освітній і конструктивно-прикладний напрям збереження і
раціонального використання природно-усталеного середовища
життєдіяльності суспільства. У дослідженні зміст еколого-економічної
освіти зорієнтований на створення освітньо-пошукової опори та
природовідповідних дій, які допомагають підтримувати і гармонізувати
відчуття внутрішньої спорідненості людини і довкілля. Закладається
основа не тільки засвоєння понять і окремих знань еколого-економічного
змісту, але й формування вмінь об’єднувати ці знання для створення
цілісної картини навколишнього світу, розвитку еколого-економічної
культури в особистій свідомості.
На основі аналізу філософської, історико-педагогічної,
психолого-педагогічної і спеціальної літератури у дисертації зроблено
висновок щодо важливості наукового пошуку ефективних шляхів підвищення
професійно-орієнтованої підготовки майбутніх фахівців у навчальних
закладах технічного профілю.
2. Розроблена модель формування системи еколого-економічних понять
забезпечила сформованість поняттєво-термінологічного апарату
еколого-економічного змісту освіти майбутніх фахівців, яка розглядається
як педагогічно обгрунтована система еколого-економічних знань і умінь,
досвіду екологічно орієнтованої діяльності та ціннісних орієнтацій,
засвоєння яких сприяє формуванню екологічної культури особистості,
підготовленої до збереження довкілля і гармонізації навколишньої
дійсності. Особливого значення ці положення набувають при підготовці
студентів технічного коледжу, зокрема щодо впровадження нових підходів
до розробки змісту, ефективних форм і методів екологічно орієнтованого
навчання.
3. Визначено та експериментально перевірено ефективність поетапної
методики, форм, засобів та методів формування системи понять
еколого-економічного змісту. У ході дослідження були визначені такі
особливості методичного підходу до формування понятійних знань:
формування понять у курсах природничих предметів та спецкурсі
„Раціональне природокористування” здійснювалося з опорою на
загальнодидактичні принципи; при формуванні понять за основу було
прийнято раціональне сполучення індуктивного, дедуктивного й
інвективного підходів; процес формування основних понять має
багатоетапний характер; специфіка роботи з засвоєння понять у курсах
природничих предметів та спецкурсі „Раціональне природокористування” в
технічному коледжі проявляється у широкому застосуванні міжпредметних
інтегративних зв’язків; найбільша ефективність у засвоєнні понять
досягається при залученні студентів до різних видів
навчально-пізнавальної діяльності (при цьому пріоритет надається
практичній діяльності).
4. У процесі дослідження виявлено та обгрунтовано систему
еколого-економічних понять у процесі професійної підготовки студентів
технічного коледжу. Поняттями еколого-економічного змісту є ті, що
визначають господарський механізм впливу людини і матеріальних продуктів
її діяльності на навколишнє середовище й економічні наслідки його впливу
на людину і систему економічних відносин для оптимізації взаємин у
системі „суспільство-природа”. Як основні (системотвірні) поняття
еколого-економічного змісту природничих дисциплін у дослідженні виділено
такі: ”оточуюче людину середовище”, ”дія на оточуюче середовище людини”,
„еколого-економічна ситуація” і „раціональне природокористування”.
5. Розроблено структуру і зміст інтегрованого спецкурсу “Раціональне
природокористування” та методичні рекомендації щодо процесу
вдосконалення формування системи понять еколого-економічного змісту.
Виділення понять здійснено на основі трьох конструктивних (змістовних)
ліній, що визначають явища (процеси) екологізації, соціологізації,
економізації. Кожна лінія позначає механізми взаємин у системі “ людина
– природа – суспільство” в їх обумовленому сутнісному обсязі й змісті,
розкриває різні сторони цих явищ. Будучи інтегральним ядром, вони дають
змогу упорядкувати і згрупувати елементи змісту виділених понять,
показавши їхню опорну роль у формуванні цілісних, системних знань щодо
взаємодії суспільства і природи в курсі природничих дисциплін та
інтегрованому спецкурсі.
6. Експериментальне дослідження підтвердило ефективність розробленої
моделі та поетапної методики. Рівень засвоєння понять в
експериментальних групах визначався на основі обґрунтованих критеріїв.
Встановлено, що в контексті своєї міждисциплінарності поняття
еколого-економічного змісту сприяють інтеграції загальної й
еколого-економічної освіти на різних рівнях. Це покращує засвоєння і
узагальнення навчального матеріалу, надає йому практичної спрямованості,
виключає збільшення обсягу навчальної інформації. Статистична обробка
даних дає підставу стверджувати достовірність кількісних результатів,
значну відмінність у рівні засвоєння і систематизації знань про
соціально-економічні фактори впливу на навколишнє середовище між
експериментальними і контрольними групами.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів еколого-економічної
освіти студентської молоді. Подальшу перспективу дослідження вбачаємо в
удосконаленні методики формування еколого-економічного поняттєвого
апарату, зокрема розробки його комп’ютерної підтримки у дисциплінах
еколого-економічного змісту, підготовці навчально-методичної літератури
нового покоління тощо.
Основні положення дисертації викладено в публікаціях:
1. Мазурок В. Формування змісту еколого-економічної освіти в системі
природничих дисциплін старшої школи // Наукові записки Тернопільського
державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія:
Педагогіка. – 2005. – № 2. – С. 79-85.
2. Мазурок В. Еколого-економічна підготовка учнівської молоді як
педагогічна проблема // Вісник Київського міжнародного університету.
Серія: Педагогічні науки. – Вип. 7. – Київ: КиМУ, 2005. – С. 149-165.
3. Мазурок В. Педагогічні умови формування системи понять
еколого-економічного змісту // Збірник наукових праць Рівненського
державного гуманітарного університету: Оновлення змісту форм та методів
навчання та виховання в закладах освіти. – Вип. 33. – Рівне, 2006. – С.
103-112.
4. Плахотнік О., Мазурок В. Розвиток безперервної географічної та
екологічної освіти в контексті інтеграції і реформування // Гуманітарний
вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім.
Григорія Сковороди, спеціальний випуск. Педагогіка. –
Переяслав-Хмельницький, 2005. – С. 301-310.
5. Мазурок В. Взаємозв’язок екологічної та економічної освіти в процесі
професійної підготовки // Актуальні проблеми гуманітарної освіти.
Збірник наукових праць. – Вип. 2. – Київ – Кременець: РВЦ, КОГПІ ім.
Тараса Шевченка, 2006. – С. 128-133.
6. Мазурок В. Розвиток теоретичних підходів до еколого-економічної
освіти // Збірник матеріалів науково-практичної конференції. Кременець:
РВЦ, КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2006. – С. 125-128.
7. Мазурок В.Г., Плахотник О.В. Экологические знания как основа
содержания современного образования // Материалы Республиканской
научно-практической конференции „Стратегии развития системы общего
среднего образования”. – Ташкент, 2006. – С. 52-55.
8. Мазурок В. Навчально-методичні рекомендації до факультативного курсу
„Раціональне природокористування”. – Кременець: Видавничий центр
Кременецького гуманітарного-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка,
2004. – 32 с.
Мазурок В.Г. Формування системи понять еколого-економічного змісту в
процесі професійної підготовки студентів технічного коледжу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2007.
У дисертації досліджуються проблеми виникнення і розвитку
еколого-економічної освіти, філософсько-світоглядні, природничо-наукові,
соціально-культурні, теоретико-регулятивні, педагогічні засади
формування цілісної, логічно організованої системи взаємодії природи і
суспільства. Розкрито методику поетапного формування, форми, засоби та
методи, що забезпечують формування системи еколого-економічних понять у
студентів технічного коледжу. Визначено підходи до відбору,
структурування та інтеграції змісту природничих та економічних
дисциплін; конструювання процесу навчання при формуванні понять
еколого-економічного змісту у студентів технічного коледжу. Основними
(системоутворюючими) поняттями еколого-економічного змісту виділено:
„оточуюче людину середовище”, „дія на оточуюче людину середовище”,
„еколого-економічна ситуація” і „раціональне природокористування”. У
процесі розробки методики поетапного формування понять визначено основні
ідеї курсів природничих та економічних дисциплін: гармонізації відносин
у системі “суспільство-природа” як умови збереження біосфери,
безперервності і взаємозумовленості екологічних і економічних проблем.
Ці світоглядні ідеї поєднуються у значеннєві блоки системи засвоюваних
понять. Експериментально підтверджено, що в контексті своєї
міждисциплінарності поняття еколого-економічного змісту сприяють
інтеграції загальної і еколого-економічної освіти студентів технічного
коледжу.
Ключові слова: еколого-економічна освіта, система еколого-економічних
понять, принципи, зміст еколого-економічної освіти, педагогічні умови.
Мазурок В.Г. Формирование системы понятий эколого-экономического
содержания в процессе профессиональной подготовки студентов технического
колледжа. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Житомирский государственный университет имени Ивана
Франко, 2007.
Диссертационная работа посвящена проблеме возникновения и развития
эколого-экономического образования, философско-мировозренческих,
естественнонаучных, социально-культурных, педагогических основ
формирования целостной, логически организованной системы взаимодействия
природы и общества, основанной на общечеловеческих и национальных
ценностях, принципах гуманизации, целостности, непрерывности,
комплексности, межпредметности, экоцентризма. В работе раскрываются
важнейшие формы, средства и методы, обеспечивающие формирование системы
эколого-экономических понятий у студентов технического колледжа.
Определены подходы к отбору, структурированию содержания естественных и
экономических дисциплин. Основными (системообразующими) понятиями
эколого-экономического содержания определены: „окружающая человека
среда”, „действие на окружающую человека среду”, „эколого-экономическая
ситуация” и „рациональное природопользование”. Специфика работы по их
усвоению в курсах естественных предметов и спецкурсе „Рациональное
природопользование” в техническом колледже проявляется в широком
применении межпредметных интегративных связей. Наибольшая эффективность
в усвоении понятий достигается в процессе привлечения студентов к разным
видам познавательной деятельности, при этом приоритетной является
практическая деятельность студентов.
Подтверждена эффективность системы занятий, на которых особая роль
отведена различным типам познавательных задач, способствующих
формированию системы эколого-экономических понятий при последовательном
рассмотрении вопросов на глобальном, региональном и локальном уровнях.
Разработана структура, содержание интегрированного спецкурса
“Рациональное природопользование” и методические рекомендации по
усовершенствованию формирования системы понятий эколого-экономического
содержания, которые дали положительный результат и могут быть
использованы преподавателями соответствующих дисциплин в практической
деятельности.
Экспериментальное исследование подтвердило эффективность разработанной
модели и поэтапной методики. Уровень усвоения понятий в
экспериментальных группах определен на основе обоснованных критериев,
разработанных в дидактике. Установлено, что по мере своей
междисциплинарности понятия эколого-экономического содержания оказывают
содействие интеграции общего и эколого-экономического образования на
разных уровнях. Это улучшает усвоение и обобщение учебного материала,
определяет его практическую направленность, не приводит к резкому
увеличению объема учебной информации. Статистическая обработка данных
дает основание утверждать о достоверности количественных результатов,
значительном отличии в усвоении усвоения и систематизации знаний о
социально-экономических факторах, влияющих на окружающую среду, между
экспериментальными и контрольными группами.
Проведенное исследование не исчерпывает всех аспектов
эколого-экономического образования студенческой молодежи. Дальнейшую
перспективу исследования усматриваем в разработке научно-методических
комплексов обеспечения учебных дисциплин эколого-экономического
содержания.
Ключевые слова: эколого-экономическое образование, система
эколого-экономических понятий, принципы, содержание
эколого-экономического образования, педагогические условия.
Mazurok V.G. Formation of comprehension system of ecology-economic plot
in the process of the professional training of students of technical
college. – Manuscrit.
Thesis is submitted for scientific degree of the candidate of economic
science (Pedagogy), speciality 13.00.04 – theory and the methodology of
professional education. – Zhitomyr state university named after Ivan
Franko, 2007.
The research deals with the problem of origin and development of
ecologic-economic science, philosophic-world outlook, natural
scientific, social, theoretical-regulating, pedagogical principles of
formation of entire, logically organized system of interaction between
nature and society, based on universal and national values, also on the
basis of humanization, integrity, continuity, interdisciplinary,
cultural correspondence, ecocentrism. The thesis points out important
pedagogical conditions, forms, means and methods, which secure the
formation of the ecology-economic concept system of the technical
college students. This research indicates approaches for selection,
structure and integration of the basic content of nature and economics
subjects; building of the educational process during formation of
concepts of ecologic-economic plot of students of technical college. The
main (system-generating) concepts of ecologic-economic plot are
distinguished: „human surrounding environment”, „the action upon human
surrounding environment”, „ecologic-economic situation” and „rational
use of nature”. Main ideas of courses in Nature and Economic subjects
were distinguished during development process of methodology of concept
formation: the idea of harmonization of relations in the system of
„society and nature”, as a condition of preserving biosphere, the idea
of continuity and inter-stimulation of ecology and economic problems.
Those world outlook ideas are united into one considerable block of
systems of mastered concepts. It is proved experimentally that to
certain extend interdisciplinary concept of ecologic-economic plot
assist to the integration of common and ecologic-economic education of
students of technical college.
Key words: ecology-economic education, system of ecology-economic
concepts, principles, plot of ecology-economic education, pedagogical
condition.
PAGE 21
Стандарти:
Функціональна грамотність.
Загальнокультурна компетентність.
Методологічна компетентність
Програми:
Формування знань, умінь, навичок, норм і цінностей
Розвитку способів навчально-пізнавальної, навчально-практичної
діяльності
Формування переконань, відношень, оцінюючих орієнтацій
Цільовий компонент
Змістовий компонент
Процесуальний компонент
Мотиваційний компонент
Загальнопредметний зміст курсів природничих та економічних дисциплін
Зміст курсу „Раціональне природо-користу-вання”
Еколого-економічний зміст
Система понять
1 блок
Навко-ишнє
середови-ще (НС)
2 блок
Вплив на НС
3 блок
Еколого-економічна ситуація
4 блок
Раціональне природо-користування
Рівні розгляду:
1. Глобальний
2. Локальний
3. Місцевий
Методи:
Репродуктивні
Творчі
Частково-пошукові
Проблемні
Засоби:
джерела екологічної, економічної інформації
Методичні прийоми:
еколого-економічна характеристика
еколого-економічне моделювання
еколого-економічне оцінювання
еколого-економічне прогнозування
Види навчально-пізнавальної діяльності:
запам’ятовування і відтворення
інтерпретація і перетворення
прогнозування подальшого розвитку явищ і процесів
виявлення взаємозв’язків між поняттями
усвідомлення принципів організації цілого
комбінування елементів поняття
Судження на основі оперування поняттями
Результативний компонент
Критерії засвоєння поняття:
повнота засвоєння змісту
повнота засвоєння обсягу поняття
повнота встановлення зв’язків і відношень з іншими поняттями
вміння оперувати поняттям при розв’язанні задач певного класу
Рівні пізнавальної діяльності:
рівень ознайомлення
рівень відтворення по пам’яті
рівень застосування у нестандартній ситуації;
творчий рівень.
Рис 1. Модель формування системи понять еколого-економічного змісту при
вивченні курсів природничих та економічних дисциплін.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
