.

Диференційована рефлексотерапія хворих з посттравматичним міофасціальним больовим синдромом верхніх кінцівок (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
146 3469
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО  ОХОРОНИ  ЗДОРОВ’Я  УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ  НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ  ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ  РЕАБІЛІТАЦІЇ  ТА  КУРОРТОЛОГІЇ

МЕЛЬНИК  Вікторія  Валентинівна

УДК 616.74-009.7:616.7170–1]-073.584-089:615.814.1

Диференційована рефлексотерапія хворих з посттравматичним міофасціальним
больовим синдромом верхніх кінцівок

14.01.33 – медична реабілітація,

фізіотерапія та курортологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі “Інститут патології хребта

та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України”.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

МАКОЛІНЕЦЬ Василь Іванович

ДУ “Інститут патології хребта та суглобів імені

професора М.І.Ситенка АМН України”,

завідувач відділу консервативного лікування та

реабілітації

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

НІКОЛАЄВА Наталя Григорівна

Український науково-дослідний інститут медичної

реабілітації та курортології МОЗ України,

головний науковий співробітник клінічного відділу;

доктор медичних наук, професор

ВАСИЛЬЄВА-ЛІНЕЦЬКА Лариса Яківна

Харківська медична академія післядипломної освіти

МОЗ України, професор кафедри фізіотерапії та

курортології.

Захист відбудеться “30” листопада 2007 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського НДІ медичної
реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, Одеса,
Лермонтовський провулок, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського НДІ медичної
реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, Одеса,
Лермонтовський провулок, 6.

Автореферат розісланий “ 29 ” жовтня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук

Г.О.Дмитрієва

ЗАГАЛЬНА характеристика роботи

Актуальність теми. Больові синдроми верхніх кінцівок різної етіології є
важливою медично-соціальною проблемою, що обумовлена їх різноманітністю,
розповсюдженістю, схильністю до хронічного перебігу, значними
економічними затратами на лікування (Цымбалюк В.И., Поворознюк В.В.,
2003; Осипова Н.А., Никода В.В., 2003; Каменев Ю.Ф., 2003; Baldry P.,
2002).

В клінічній практиці досить часто зустрічаються міофасціальні больові
синдроми, що обумовлені неспецифічними ураженнями поперечно-смугастих
м’язів і взаємозв’язаних з ними фіброзних структур (Melzack R., 2001;
Friction J.R., Steenks M.H., 2001). Їх частота серед дорослого населення
коливається від 15,0 до 30,0% від загальної кількості усіх больових
синдромів різної етіології та локалізації (Иваничев Г.А., 1997;
Стефаниди А.В. 2003; Forst R, Ingehorst A., 2005). В структурі
розповсюдженості міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок
травма займає від 11 до 19% (Насырова А.М., Гайнутдинов А.Р. и др.,
2004; Graff-Radford S.B., 2004).

Висока хірургічна активність, неадекватна іммобілізація при ураженні
кісток і суглобів верхніх кінцівок часто призводять до розвинення
порушень мікроциркуляції, м’язового метаболізму і виникнення ділянок
локального перенапруження м’язів, що супроводжуються появою
міофасціальних тригерних пунктів (МФТП) і розвитком больового синдрому,
стійкого до застосування ненаркотичних анальгетиків (Кобелянский Ю.Ю.,
2002; Ерохин А.Н., Солдатов Ю.П., 2004; Новикова Е.Б., Пальцева И.С.,
Оганесян О.В., 2004).

Міофасціальні порушення при тривалому існуванні можуть перетворюватися
на джерела додаткової ноцицептивної аферентації, призводити до
розвинення нейродистрофічних процесів, чинити вплив на формування
контрактур суглобів, порушувати функцію кінцівки, що негативно впливає
на можливість самообслуговування та професійні навички пацієнтів
(Насырова А.М., Гайнутдинов А.Р., Иваничев Г.А., 2004; Hwang M. et al.,
2005).

Відомі на сьогоднішній день методи діагностики міофасціальних больових
синдромів (пальпація, електроміографія, альгометрія) не мають
специфічності через те, що вони пов’язані з оцінюванням фізіологічних
корелятів в умовах генералізованої реакції організму у відповідь на
стресовий вплив, не обов’язково больовий (Григорова И.А. и др., 2003;
Епифанов В.А. и др., 2003; Al-Shengiti A.M., Oldham J.A., 2005). Для
системного відображення характеристик даного альгічного синдрому
рекомендовано використання комплексу біофізичних діагностичних
досліджень, в основі яких лежить вимірювання електрошкірного опору (ЕШО)
(Самосюк І.З., Пашковський И.Б., Самосюк Н.И., 2004; Kashima K. et al.,
2006). Акупунктурна діагностика та голчаста електроміографія за методом
Віллісона відповідає усім вимогам в якості частки комплексних базових
досліджень міофісціального больового синдрому в умовах іммобілізації
кінцівки і дозволяють відстежити динаміку лікувального процесу (Nakatani
Y., 1977; Самосюк И.З., 2004; Cho S.H., 2005; Ernst E., 2006). Уперше
реклексодіагностика за методом Ріодораку і була запропонована автором
для лікування больового синдрому (Nakatani Y., 1950). В сучасній
вітчизняній і іноземній літературі не знайдено відомостей про
особливості і типи перебігу ПМБСВК, не виявлені клініко-функціональні та
рефлексодіагностичні критерії ПМБСВК, на підставі яких може бути
створений діагностичний алгоритм даного синдрому, що відобразить
клінічні, функціональні та рефлексодіагностичні ознаки ПМБСВК та
дозволить реалізувати системний підхід до його діагностики та терапії.

Медична реабілітація пацієнтів з ПМБСВК є достатньо складною і до кінця
не вирішеною задачею. Традиційне лікування МФБС з точки зору системного
підходу включає використання комплексу засобів і методів, які чинять
лікувальний вплив на усі ланки патологічного процесу (Самосюк И.З. и др.
2001; Пашковский И.Б., 2005; Farina S. et al., 2006). Поряд з
використанням медикаментозних препаратів, лікувальними блокадами для
терапії ПМБСВК застосовують широкий арсенал фізіотерапевтичних методів,
які покращують мікроциркуляцію, змінюють поріг больової чутливості,
призупиняють патологічну ноцицептивну аферентацію (Хабиров Ф.А. и др.,
1998; Зинчуковская Л.П., 2001; Финандо Д. и др., 2001; Wheeler A.H.,
2004). В системі відновлювального лікування ПМБСВК використовуються
різноманітні методи рефлексотерапії, спрямовані на антиноцицепцію і
стимуляцію природних саногенетичних механізмів і можуть бути застосовані
в умовах іммобілізації верхньої кінцівки (Бобров И.А., 2003; Audette
J.F. et al., 2003; Здыбский В.И., 2006; Ernst E., 2006). Разом з тим
залишаються до кінця нез’ясованими питання про вибір оптимального
методу, рівня і місця акупунктурного впливу при терапії ПМБСВК
(Фіалка В. и др., 1998; Audette J.F. et al., 2004). В сучасній
вітчизняній і іноземній літературі не знайдено відомостей про ефективні
лікувальні та реабілітаційні заходи з використанням рефлексодіагностики,
які змогли б врахувати особливості клінічного перебігу та ступінь
інтенсивності ПМБСВК, тяжкість травми і індивідуальні особливості
хворого. З метою стандартизації лікарських дій для підвищення
ефективності реабілітаційного процесу, виникла необхідність
систематизації і узагальнення відомих методів діагностики ПМБСВК,
верифікації діагнозу даного больового синдрому з виділенням перебігу і
ступеня інтенсивності, розробки діагностичного та лікувального
алгоритмів ПМБСВК, проведення диференційної діагностики та вибору
оптимальної лікувальної тактики. Вирішенню цих питань і присвячена дана
робота.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом планових НДР ДУ “Інститут патології
хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України” (шифр теми
ОК.96.1, держреєстрація №0196U017262, шифр теми ЦФ.2003.4.АМНУ,
держреєстрація № 0103U000261), які присвячені діагностиці та лікуванню
больових синдромів, що виникли внаслідок травм. Фрагменти НДР стосовно
створення діагностичного і акупунктурного алгоритму ПМБСВК,
диференційованих підходів до застосування акупунктури виконані
безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження: підвищити ефективність відновлювального лікування
пацієнтів з гострим і хронічним посттравматичним міофасціальним больовим
синдромом верхніх кінцівок шляхом розробки диференційованих підходів до
застосування рефлексотерапії на підставі акупунктурного алгоритму.

Завдання дослідження:

1. На підставі клініко-функціональних досліджень вивчити особливості і
типи перебігу ПМБСВК.

2. Виявити взаємозв’язок між особливостями клінічного перебігу ПМБСВК,
функціональними та рефлексодіагностичними показниками при обстеженні
хворих в різні періоди після травми.

3. Виділити клініко-функціональні і рефлексодіагностичні критерії ПМБСВК
та на їх підставі розробити і обґрунтувати діагностичний та
акупунктурний алгоритми ПМБСВК.

4. Розробити і обґрунтувати методику рефлексотерапії гострого і
хронічного перебігу ПМБСВК із застосуванням акупунктурного алгоритму
даного синдрому.

5. Узагальнити відомі діагностичні характеристики ПМБСВК з метою
створення системи критеріїв ефективності лікування даного синдрому.

6. Провести порівняльний аналіз результатів ефективності лікування
ПМБСВК із застосуванням методики акупунктури, диференційованої
алгоритмом, і загальноприйнятої методики (Іванічев Г.А.).

Об’єкт дослідження: клініко-функціональні і рефлексодіагностичні прояви
гострого і хронічного посттравматичного міофасціального больового
синдрому верхніх кінцівок.

Предмет дослідження: особливості і динаміка клінічних,
електроміографічних і рефлексодіагностичних характеристик гострого і
хронічного посттравматичного міофасціального больового синдрому під
впливом диференційованої рефлексотерапії.

Методи дослідження: клінічний, рентгенологічний, електроміографічний,
рефлексодіагностичний, статистичний.

Наукова новизна:

–  уперше визначені клініко-функціональні та рефлексодіагностичні ознаки
гострого і хронічного перебігу посттравматичного міофасціального
больового синдрому верхньої кінцівки (патент України на винахід №37595 А
“Спосіб діагностики ПМБСВК”);

–  отримані нові дані про можливість рефлексодіагностичної ідентифікації
латентних і спонтанних міофасціальних тригерних пунктів (МФТП), їхнього
співпадіння з точками акупунктури (ТА) за допомогою використання
рефлексодіагностики (метод виміру індексу шкірної асиметрії);

–  встановлені електроміографічні зміни, які відповідають гострому і
хронічному перебігу даного синдрому, електроміографічні характеристики
спонтанних і латентних МФТП за допомогою визначення середньої амплітуди
і середньої частоти голчастої електроміографії за методом Віллісона;

–  уперше розроблено діагностичний алгоритм, що шляхом узагальнення
клініко-функціональних і рефлексодіагностичних ознак ПМБСВК дозволяє
верифікувати діагноз, характеризувати гострий і хронічний перебіг та
ступені інтенсивності даного синдрому;

–  розроблено акупунктурний алгоритм даного синдрому, що забезпечується
принципом патогенетичного підбору способу і рівня акупунктурного впливу,
диференціює застосування рефлексотерапії в залежності від перебігу,
інтенсивності даного синдрому і рефлексодіагностичних відхилень;

–  розроблено систему критеріїв оцінки ефективності проведеного
лікування на підставі застосування діагностичного алгоритму ПМБСВК.

Практичне значення роботи. Розроблено і впроваджено в клінічну практику:

–  діагностичний алгоритм ПМБСВК, що відображає критерії перебігу та
ступені інтенсивності даного синдрому;

–  акупунктурний алгоритм, який дозволяє диференціювати й
індивідуалізувати акупунктуру у пацієнтів з ПМБСВК;

–  методику рефлексотерапії пацієнтів з ПМБСВК, що базується на
застосуванні акупунктурного алгоритму та дозволяє покращити результати
лікування пацієнтів з даною патологією до 86,3% хороших і відмінних
результатів, особливо при сильному та середньому ступенях інтенсивності
ПМБСВК, порівняно з результатами лікування з застосуванням
загальноприйнятої методики (Іванічев Г.А.) (52,7% хороших і відмінних,
16,7% незадовільних результатів);

–  систему критеріїв оцінки ефективності лікування посттравматичного
міофасціального больового синдрому.

Видано методичні рекомендації з рефлексодіагностики і рефлексотерапії
ПМБСВК (Харків, 2001).

Результати досліджень впроваджено в практичну діяльність відділення
невідкладної травматології і відновлювальної хірургії ДУ “Інститут
патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України”
(Харків), відділення фізіотерапії Центральної клінічної лікарні
“Укрзалізниці” (Харків), санаторію “Слов’янський” (Слов’янськ), .

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вивчено стан проблеми,
проведено патентний пошук, проведено рефлексодіагностику за методом
Ріодораку та за індексом шкірної асиметрії, акупунктуру у всіх пацієнтів
основної і контрольної груп, здійснено оцінку суб’єктивного больового
сприйняття за шкалою ВАШ і Мак-Гіллівським больовим опитником.

Проведено аналіз клініко-функціональних та рефлексодіагностичних
показників 87 пацієнтів з ПМБСВК на різних етапах лікування. Розроблені
діагностичний і акупунктурний алгоритми даного синдрому, проведено
порівняльну характеристику типів ПМБСВК, запропоновано систему критеріїв
оцінки ефективності лікування пацієнтів. Розроблено авторську методику
диференційованої акупунктури на підставі застосування акупунктурного
алгоритму ПМБСВК. Здійснено оцінювання найближчих результатів згідно
розробленій системі критеріїв оцінки ефективності лікування пацієнтів з
ПМБСВК та математичне опрацювання отриманих результатів. Автором
самостійно проведені наукове обґрунтування, інтерпретація одержаних
результатів, зроблені висновки, практичні рекомендації, оформлення
роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і матеріали
дисертації доповідалися на V з’їзді ортопедів-травматологів республіки
Молдова – V al Ortopezilor-Traumatologilor din Republica Moldova
(Кишинев, 2001); на Ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю кафедри
фізіотерапії і курортології ХМАПО (2002); на II Національному конгресі
фізіотерапевтів та курортологів України (Слов’янськ, 2002); на засіданні
Харківського об’єднання нетрадиційних методів лікування (жовтень 2004,
грудень 2006); на засіданні Харківського об’єднання фізіотерапевтів
(листопад 2005, квітень 2006).

Публікації за темою дисертації. Опубліковано 12 робіт, з них 5 статей в
фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 1
методичні рекомендації, 1 деклараційний патент України, 1 монографія, 4
тез доповідей в матеріалах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу,
аналітичного огляду літератури, 6 розділів власних досліджень,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота
викладена на 199 сторінках друкованого тексту, містить 33 таблиці, 16
рисунків, 2 додатки. Список використаних літературних джерел включає 209
назв (116 – кирилицею, 93 – латиницею).

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. Клініко-функціональні дослідження були
проведені 87 пацієнтам основної групи (47 жінок і 40 чоловіків) з ПМБСВК
в посттравматичному чи післяопераційному періоді у віці від 12 до 73
років в умовах клініки невідкладної травматології і відновлювальної
хірургії, амбулаторії і відділення консервативної терапії та
реабілітації ДУ “ІПХС ім. проф. М.І.Ситенка АМН України” в період з 1995
по 2005 рр. З них у 27 пацієнтів спостерігався перелом дистального
відділу плечової кістки, у 28 – переломи проксимального відділу
променевої та ліктьової кістки, у 19 – перелом на рівні діафіза кісток
передпліччя, у 11 – перелом плечової кістки на рівні середньої і нижньої
третини, у 3 – перелом плечової кістки у верхній третині, у 4 –
відмічалося забиття м’якотканинних компонентів плечового суглобу, у 2 –
забиття м’якотканинних компонентів ліктьового суглобу, у 3 – вивих
ліктьового суглоба. Оперативно лікувалися 72 пацієнта, з них 55 –
перенесли одне, а 17 – два і більше оперативних втручань, а 15 пацієнтів
проходили курс консервативного фізіо-функціонального лікування. Умовою
відбору пацієнтів була констатація факту травматичного ушкодження
верхньої кінцівки, наявність міофасціального больового синдрому (МФБС),
верифікованого за сучасними критеріями, відсутність клінічно і
діагностично значущих захворювань підшлункової залози й інших супутніх
захворювань.

Групу порівняння склали 24 пацієнти з наявністю посттравматичних
больових синдромів верхніх кінцівок на фоні неврологічних порушень. Для
виявлення результативності і проведення порівняльної характеристики
ефективності методик акупунктури, які застосовувалися, 87 пацієнтів
основної групи (56 – з гострим, а 31 – з хронічним перебігом ПМБСВК), в
свою чергу були розподілені на 2 групи – аналізовану (51 пацієнт) і
контрольну (36 пацієнтів). Пацієнтам аналізованої групи проводили
акупунктурну дію за запропонованою нами методикою на підставі
акупунктурного алгоритму. Рефлексотерапію у пацієнтів контрольної групи
проводили за загальноприйнятою методикою лікування міофасціальних
больових синдромів (Іванічев Г.А.), що базується на сегментарному
принципі підбору локальних точок акупунктури, які стосуються м’язових
груп зі сформованими в них МФТП.

Комплексне клініко-функціональне обстеження проводили в строки до 3 діб
після травми чи оперативного втручання. Пацієнтам аналізованої та
контрольної груп весь комплекс досліджень повторювали після закінчення
курсу акупунктури.

Клінічне обстеження хворих включало в себе збір анамнезу із зазначенням
особливостей ушкодження верхньої кінцівки і строку маніфестації
больового синдрому, реєстрацію скарг на специфічні для МФБС болі верхніх
кінцівок з визначенням зони больового патерну, оцінку локального статусу
шляхом пальпації для визначення об’єктивних ознак даного синдрому з
ідентифікацією м’язового тяжа, що пальпується, з гострою місцевою
болючістю чи ригідністю м’язів, кількості, виду і локалізації МФТП.
Обстеження пацієнтів включало в себе отримання якісної і кількісної
характеристик суб’єктивного больового відчуття, вербального відображення
емоційних і аверсивних сторін болю при комплексному використанні ВАШ і
багатокомпонентного Мак-Гіллівського больового опитника (Gorson J.A.,
Schneider M.J., 1984; Melzak R., 1987).

Рентгенологічне дослідження ураженого сегмента верхньої кінцівки
проводили в двох стандартних проекціях за класичною методикою для
встановлення виду і тяжкості травматичного ураження кісток верхньої
кінцівки за класифікацією АО (Мюллер М.Е. з співавт., 1969).

Електроміографічне дослідження біоелектричної активності м’язів у стані
м’язового розслаблення і при максимальному довільному зусиллі
використовували для електроміографічної ідентифікації і визначення
характеристик МФТП. Біоелектричну активність м’язів в зонах формування
МФТП вивчали за допомогою голчастої електроміографії за методом
Віллісона з метою визначення середньої амплітуди і середньої частоти
електроміограми у стані спокою і при довільному максимальному напруженні
м’яза на електроміографі Mg-440 фірми “Медікор”.

Для рефлексодіагностичної ідентифікації, виявлення спонтанних і
латентних МФТП, ступеня їхнього співпадіння з ТА було обчислено індекс
шкірної асиметрії шляхом знаходження відмінностей між ЕКС в зоні МФТП і
симетричних точках на контралатеральній кінцівці. Для визначення
функціонального стану акупунктурних меридіанів і виявлення
рефлексодіагностичних ознак, що характеризують типи перебігу і ступінь
інтенсивності даного синдрому, усім пацієнтам проводили діагностику за
методом Накатані

Лікування пацієнтів аналізованої групи проводили з використанням
авторської методики диференційованої акупунктури з урахуванням значень
акупунктурного алгоритму ПМБСВК. Побудова акупунктурного алгоритму
дозволила на основі визначення типу перебігу і ступеня інтенсивності
ПМБСВК обрати метод і рівень акупунктурного впливу. Диференціація 1-го і
2-го седативного і тонізуючого методів визначала силу акупунктурного
впливу, яка здійснювалася шляхом використання часового і механічного
факторів і залежала від типу перебігу ПМБСВК. Рівень акупунктурного
впливу визначали за ступенем інтенсивності ПМБСВК і здійснювали шляхом
корекції міжмеридіанних і внутрішньомеридіанних порушень до повного
відновлення енергетичних взаємозв’язків.

У всіх пацієнтів з гострим перебігом ПМБСВК курс лікування складався з
10-15 сеансів акупунктури, що проводили кожного дня (з 11 до 15 години).
Пацієнти з хронічним перебігом ПМБСВК обох груп отримали 2 курси
голкотерапії, які складалися з 10-12 щоденних сеансів, котрі проводили у
той самий час.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені клініко-функціональні
дослідження пацієнтів основної групи дозволили виділити диференційовані
клінічні ознаки, що достовірно характеризували гострий і хронічний
перебіг ПМБСВК, вказували на стадійність процесу.

Строки маніфестації даного синдрому після травми чи операції при
гострому перебігу ПМБСВК були статистично значущі (р0,1).

Аналіз кількісно-відсоткового розподілу пацієнтів диференційовано від
перебігу ПМБСВК виявив переважання локалізації МФТП при гострому
перебігу в одиничних м’язах: в двоголовому (32,1%) і триголовому м’язі
(21,4%), а при хронічному перебігу утворення МФТП мало місце в чисельних
м’язах: одночасно в двоголовому і триголовому м’язах (35,5%), в
двоголовому і плечо-променевих м’язах (19,5%), в двоголовому, плечовому,
триголовому – 16,1%, що характеризувало стадійність процесу.

У пацієнтів основної групи, яких обстежували при гострому перебігу
даного синдрому, відмічали переважне знаходження одиничних (1,15±0,37;
р0,1) у пацієнтів
основної групи та групи порівняння.

Для об’єктивізації вираженості больового відчуття проведено дослідження
сенсорних, афективних і моторно-мотиваційних компонентів за допомогою
Мак-Гіллівського больового опитника, яке дало можливість виявити
кореляційну залежність між хронізацією ПМБСВК і підвищенням афективних
складових. При аналізі показників суб’єктивного больового відчуття
відмічалася наявність значущих відмінностей при оцінюванні рангового
індексу болю (PRI) і показника загального числа обраних дескрипторів
(NWC) у пацієнтів з гострим 31,4±1,0 (р * ® ° ° ? ? ¶ ? ? 1/4 3/4 A U Ue uueb ? ue ? ? th &лідження дозволили розробити і обґрунтувати діагностичний алгоритм, котрий дозволяє верифікувати діагноз ПМБСВК, диференціювати його перебіг і ступінь інтенсивності, що уможливлює стандартизацію дій лікаря по здійсненню вибору тактики і стратегії рефлексотерапії пацієнтів з даною патологією (рис.1). Аналіз даних рефлексодіагностики за методом Накатані з урахуванням діагностичного алгоритму дозволив розробити акупунктурний алгоритм, що базується на встановленні залежності методу і рівня акупунктурного впливу від величини відхилень за межі фізіологічного коридору ручних меридіанів, хід яких співпадав із зоною розповсюдження больового патерну і зоною формування МФТП, величиною середньої Ріодораку та коефіцієнта ПМБСВК. Отримані результати дозволили стверджувати, що чим більше виражено відхилення від фізіологічного коридору, тим доцільніше використовувати більше інтенсивний акупунктурний вплив. Побудова діагностичного і акупунктурного алгоритмів дозволила визначити тип перебігу, ступінь інтенсивності ПМБСВК і відповідні ним рефлексодіагностичні критерії, обумовила вибір рівня і методу акупунктурного впливу. Достовірно доведено, що метод акупунктурного впливу залежить від типу перебігу синдрому, а рівень – від ступеня інтенсивності (рис.2). Діагностичний алгоритм є складовою акупунктурного алгоритму ПМБСВК і за відсутності акупунктурної діагностики за методом Накатані тільки за його клінічною часткою може бути обраний рівень і метод акупунктурного впливу в залежності від типу перебігу і ступеня інтенсивності синдрому. При гострому перебігу синдрому рекомендовано використовувати другий седативний чи тонізуючий метод (в залежності від спрямованості відхилень за межі фізіологічного коридору). Сильний ступінь інтенсивності гострого перебігу ПМБСВК і відповідні йому рефлексодіагностичні відхилення: пониження чи підвищення середньої Ріодораку на 11-20 ум. од., величина відхилень від фізіологічного коридору більше ніж на 15 ум. од., СПМБСВК=7,1±0,9 потребували застосування 1-го рівня акупунктурного впливу, що полягав в корекції енергетичних взаємозв’язків шляхом застосування ЧМ (частіше ЧМI і ЧМII) і групового Ло-пункту янських меридіанів TR8. Потенціювання впливу проводили за допомогою сухої пункції голкою спонтанних МФТП і аурикулотерапії. При нормалізації рефлексодіагностичної картини і пониженні ступеня інтенсивності ПМБСВК переходили до 2 і 3 рівнів впливу. – гострий перебіг ПМБСВК – хронічний перебіг ПМБСВК 1 – слабкий ступінь інтенсивності ПМБСВК; 2 - середній ступінь інтенсивності ПМБСВК; 3 - сильний ступінь інтенсивності ПМБСВК Рис. 1  Діагностичний алгоритм гострого і хронічного перебігу ПМБМВК Середній ступінь інтенсивності ПМБСВК, рівень середньої Ріодораку вище або нижче норми на 5–10 ум.од., відхилення від фізіологічного коридору на 8–15 ум.од., СПМБСВК=4,2±1,1 потребували застосування 2 рівня акупунктурного впливу (регулювання інь-ян рівноваги між меридіанами через групове Ло, поперечні Ло і точки-джерела змінених і сумісних меридіанів). Потенціювання впливу проводили за допомогою сигнальних, протибольових, початкових і кінцевих ТА меридіанів. При зниженні ступеня інтенсивності болю і зменшенні рефлексодіагностичних відхилень переходили до 3 рівня акупунктурного впливу, котрий відповідав слабкому ступеню інтенсивності ПМБСВК, нормальній чи близькій до норми середній Ріодораку, відхиленням від фізіологічного коридору 15 ум. од. 1-й
рівень впливу (корекція енергетичних взаємозв’язків між меридіанами) ЧМ
(частіше ЧМI і ЧМII + групове ЛО TR8 Суха пункція, аурикулотерапія

СПМБСВК – 7,1(0,9 2-й седативний чи тонізуючий метод

Середній ступінь інтенсивності Рівень середньої Ріодораку (( N на 5-10
ум. од. Відхилення від фізіологгічного коридору на 8-15 ум. од. 2-й
рівень впливу (регулювання інь-ян рівноваги між меридіанами) групове ЛО,
точки-ЛО і точки-джерела змінених і сумісних меридіанів. Сигнал.
протибол. почат. і кін. ТА меридіана

СПМБСВК – 4,2(1,1 2-й седативний чи тонізуючий метод

Слабкий ступінь інтенсивності Рівень середньої Ріодораку = N чи
близький до N. Відхилення від фізіологічного коридору

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020