.

Мікрофлора молока та показники резистентності здорових і хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні полтавського бішофіту (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
173 3075
Скачать документ

УкрАїнська академія аграрних наук

Інститут експериментальної і клінічної

ветеринарної медицини

Киричко Олена Борисівна

УДК 619:636.2:576.8:612.017:616.07:

616.15:618.19-002

Мікрофлора молока та показники резистентності здорових і хворих на
субклінічний мастит корів при застосуванні полтавського бішофіту

16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Бердник Василь Петрович,

Полтавська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики
України, завідувач кафедри анатомії і фізіології сільськогосподарських
тварин.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук

Ушкалов Валерій Олександрович,

Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів
мікроорганізмів, заступник директора по науковому супроводу виробництва
ветеринарних препаратів, завідувач Національного центру штамів
мікроорганізмів;

кандидат ветеринарних наук, доцент

Козловська Ганна Володимирівна,

Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, доцент
кафедри ветеринарно-санітарної експертизи.

Провідна установа – Інститут ветеринарної медицини Української академії
аграрних наук, лабораторія ветсанекспертизи, м. Київ.

Захист відбудеться “ 5 ” квітня 2006 р. о 900
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 в Інституті
експериментальної і

клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків,

вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту
експериментальної і

клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків,

вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “ 4 ” березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук, професор _________________________ А.Ф. Бабкін

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. До числа невирішених проблем сучасного тваринництва
відноситься зниження рівня природної стійкості тварин, викликаного
різними факторами. На цьому фоні виникає ряд захворювань, найпоширенішим
із яких у молочному скотарстві є субклінічний мастит корів. Він часто
залишається непоміченим, оскільки супроводжується збільшенням у молоці
кількості лейкоцитів, змінами біохімічних показників і наявністю
вірулентних бактерій [Івашура А.І., 1972; Карташова В.М., 1973;
Оксамитний М.К., 1973; Хоменко В.І., 1985; Івченко В.М., 1995; Головко
А.Н., 2001; Ушкалов В.О., 2001; Гужвінська С.О, 2001; Козловська Г.В.,
2000; Зажарська Н.М., 2001; Хазіпов Р.П., 2002; Gibson C.D., 1989;
Rainard Р., 1988]. Таке молоко, потрапляючи у загальний надій, може
стати джерелом захворювань людей і молодняка тварин, спричинених
переважно стрепто- і стафілококами.

Існує значна кількість препаратів, що діють на макроорганізм як
імуномодулятори та імуностимулятори. Вимогами до таких препаратів є
профілактична та лікувальна ефективність, нетоксичність, екологічна
чистота, низька вартість тощо. Названим вимогам задовольняє бішофіт. Він
є екологічно чистою сумішшю солей – сухим залишком вод колишнього
Пермського моря, що утворився близько 270 млн. років на глибині
2500-2700 м. Звідти його добувають у вигляді розчину із загальною
мінералізацією 350-450 г/л, в якій переважають солі магнію, натрію,
калію, кальцію, окрім того міститься понад 30 мікроелементів (мідь,
марганець, залізо тощо). Розчин бішофіту вже знайшов своє застосування в
народному господарстві [Гожик П. і Лукін О., 2000], гуманній медицині
[Колесникова Л.Д., 1996; Бажан К.В., 1998; Головкін В.О., 2000; Спасов
А.А., 2001 та ін.], а в останні роки – в тваринництві і ветеринарній
медицині, зокрема, для підвищення продуктивності тварин [Куликов
В.М.,1992, 2005; Кисельов Б.Ю., 2001 та ін.] і лікування хворих при
акушерко-гінекологічних та хірургічних патологіях [Бердник В.П., 2000;
Аранчій С.В., 2000; Довгопол В.Ф. і Плугатирьов В.П., 2000; Киричко
Б.П., 2000 та ін.].

Експериментальними дослідженнями доведено, що розчин полтавського
бішофіту має позитивний вплив при ряді захворювань людей та тварин.
Однак механізми його дії на бактеріальну флору, імунологічні й
фізіологічні показники до цього часу залишаються вивченими недостатньо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалася згідно з науково-дослідною тематикою кафедри „Мікрофлора
молока та резистентність здорових і хворих на субклінічний мастит корів
при застосуванні розсолу полтавського бішофіту”, державний реєстраційний
номер 0105V001043.

Мета і завдання дослідження. Метою наших досліджень було вивчення
мікрофлори молока та деяких показників неспецифічної резистентності
організму здорових та хворих на субклінічний мастит корів при
застосуванні розчину полтавського бішофіту (РПБ).

Для її досягнення перед нами стояли такі завдання:

– з допомогою клінічних і лабораторних методів вивчити ситуацію щодо
захворюваності корів на субклінічний мастит у двох господарствах
Полтавської області;

– сформувати групи дослідних тварин, хворих на субклінічний мастит, і
застосувати їм РПБ;

– виділити культури бактерій із проб молока здорових та хворих на
субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ, вивчити їх
біологічні властивості й ідентифікувати;

– вивчити динаміку показників неспецифічної резистентності здорових і
хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ;

– вивчити рівень токсичності РПБ для білих мишей.

Об’єкт дослідження – субклінічний мастит корів.

Предмет дослідження – мікрофлора молока та резистентність здорових і
хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні РПБ.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи користувалися
клініч-ними, бактеріологічними, гематологічними, біохімічними,
імунологічними, ток-сикологічними, патологоанатомічними та
гістологічними методами досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені системні моніторингові
клінічні та лабораторні дослідження на субклінічний мастит корів двох
господарств Полтавської області та молока від клінічно здорових і хворих
корів; визначений бактеріальний спектр та біологічні властивості
ізольованих мікроорганізмів, що відіграють значну роль у етіології
субклінічного маститу корів, до та після застосування РПБ. Вперше
одержані дані щодо впливу різних доз РПБ на природні неспецифічні
фактори захисту організму корів і білих мишей. Відпрацьована методика і
підібрані дози для застосування РПБ із метою підвищення захисних сил
організму, зокрема, при субклінічному маститі у корів. Вивчені
токсикологічні параметри РПБ у підгострому досліді та його вплив на
морфологію внутрішніх органів і деяких імунологічних показників білих
мишей. Доведена наявність у РПБ шкірно-резорбтивної та кумулятивної дій,
що необхідно враховувати при його застосуванні як фармакологічного
препарату.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретично обґрунтована та
практично доведена можливість і необхідність застосування РПБ для
підвищення факторів неспецифічної природної резистентності тварин.
Розроблені принципи його дозування та методика застосування як
лікувального препарату для тварин. Запропонований удосконалений
лабораторний метод діагностики субклінічного маститу корів, що включає
схему бактеріологічного дослідження проб молока при субклінічному
маститі. Вона передбачає одночасне виділення імовірних збудників,
вивчення їх біологічних властивостей, у тому числі й для виявлення
факторів патогенності. Субклінічний мастит легко диференціюється з
допомогою запропонованого методу від уражень молочних залоз
неінфекційної природи (подразнення вим’я), бактеріоносійства тощо.
Зроблено висновок про роль ізольованих культур в етіології маститу.

Результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, застосовуються
при лікуванні тварин у господарствах Полтавської області. На їх основі
видані „Методичні рекомендації щодо діагностики, профілактики
субклінічного маститу корів та боротьби з ним”, які затверджені вченою
радою факультету ветеринарної медицини ПДАА та колегією Управління
ветеринарної медицини Полтавської області. Одержані результати
використовуються в навчальному процесі у Полтавській державній аграрній
академії, Національному аграрному університеті та Сумському
національному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано ввесь обсяг
експериментальних досліджень, проведено їх аналіз та узагальнення
одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, які
викладені у дисертації, повідомлялися й обговорювалися на Міжнародній
науково-практичній конференції “Полтавський бішофіт: набуте та
перспективи” (Полтава, 1998), Міжнародній науково-практичній конференції
“Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів”
(Полтава, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні
проблеми регіону: суть і шляхи вирішення” (Полтава, 1999), Міжнародній
науково-практичній конференції, присвяченій десятиріччю факультету
ветеринарної медицини ПДАА (Полтава, 2002) та щорічних наукових
конференціях професорсько-викладацького складу ПДСГІ та ПДАА
(1998-2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 8 наукових працях, із
яких 6 статей (3 особистих) – у фахових виданнях, затверджених ВАК
України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із переліку
умовних скорочень, вступу, огляду літератури, матеріалів і методів
досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення
отриманих результатів, висновків, практичних пропозицій, списку
використаних джерел, додатків. Робота викладена на 164 сторінках тексту
комп’ютерного набору, має 48 таблиць, 25 рисунків. Список використаних
літературних джерел включає 297 найменувань, з яких 51 – із далекого
зарубіжжя.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконана у період із 1997 по 2005 роки на базі наукової
лабораторії кафедри анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин
Полтавської державної аграрної академії, лабораторії епізоотології
Полтавської філії Інституту ветеринарної медицини УААН,
Великобагачанської районної лабораторії ветеринарної медицини, НДГ
“Ювілейний” ПДАА, ССВ ім. Леніна (ТОВ „Довіра”) Великобагачанського
району Полтавської області.

У ході виконання роботи користувалися прийнятими клінічними,
бактеріологічними, гематологічними, біохімічними, імунологічними,
токсико-логічними, патологоанатомічними та гістологічними методами
досліджень.

Корів дослідили на мастит за допомогою клініко-епізоотологічних і
лабораторних методів із мастидином та підрахунку клітин у молоці
[Івашура А.І., 1972; Оксамитний М.К., 1973]. Із виявлених хворих на
субклінічний мастит та здорових тварин за принципом аналогів сформували
4 групи по 10 корів у кожній. У першу і другу групи входили тварини,
хворі на субклінічний мастит; у третю і четверту – здорові. Коровам
першої та третьої груп РПБ втирали у шкіру вимені, переважно ураженої
запаленням частки, протягом 5-7 хвилин відразу після доїння з інтервалом
24 години до зникнення ознак захворювання. Корів другої групи лікували
традиційним методом – шляхом внутрішньом’язевого застосування
антибіотиків (калієвої солі бензілпеніциліну та стрептоміцину сульфату).
Попередньо визначали рівень чутливості до них культур бактерій,
виділених із проб молока корів, хворих на субклінічний мастит. При цьому
застосовували метод паперових дисків, згідно з прийнятою методикою
[Івашура А.І., 1972; Оксамитний М.К., 1973]. Корови четвертої групи
виступали в якості контролю.

У досліді 2 було 9 груп по 6-10 голів. РПБ застосовували як у досліді 1,
але з інтервалами у 12, 24, 48, 60 годин тваринам групи 1, 2, 3 та 4,
відповідно. Коровам п’ятої групи випробовували санобіт – препарат,
виготовлений на основі РПБ із додаванням аеросилу та новокаїну, який
люб’язно надали нам доценти Плугатирьов В.П. та Довгопол В.Ф.
Контрольними були тварини групи 6, хворі на субклінічний мастит, які
одержували традиційне лікування, як і в досліді 1, групи 7 – хворі на
субклінічний мастит, яких не лікували та груп 8 і 9, які були клінічно
здоровими. Коровам групи 8 втирали протягом 5-7 хвилин в шкіру вимені
РПБ з інтервалом 24 години, а 9 – нашкірно застосовували фізіологічний
розчин.

До застосування РПБ та тричі після цього через кожні 7 діб у корів
відбирали проби молока для бактеріологічного дослідження й крові для
вивчення динаміки морфологічних, біохімічних та імунологічних
показників.

Проби паренхімного молока висівали на МПБ, МПА, сольовий агар з
маннітом, МПА із 5% крові вівці, середовища Ендо та Кітт-Тароцці. Із
колоній, що виросли, готували мазки і фарбували їх за методом Грама.

Для виділення чистих культур стафілококів та ентеробактерій їх
пересівали на МПБ і МПА, стрептококів – на МПБ та МПА із глюкозою. Далі
вивчали їх біологічні властивості й ідентифікували до видів,
застосовуючи визначник бактерій Бергі. Відповідно до прийнятих методів,
культури досліджували на наявність ознак патогенності. У культур
стафілококів визначали здатність продукувати коагулазу, розкладати
манніт у аеробних та анаеробних умовах, викликати гемоліз еритроцитів,
термостійкість ендонуклеази і вірулентність для білих мишей. При
вивченні культур стрептококів визначали гемолітичні властивості,
стійкість до нагрівання при 60?С протягом 30 хвилин, ріст при
температурі 10? та 45?С і в бульйоні з 40% жовчі, здатність до гідролізу
гіппуровокислого натрію, редукції метиленового синього у молоці,
утворення аміаку при рості на пептонному середовищі, розкладу вуглеводів
(сахарози, крохмалю, рафінози, лактози, трегалози), амінокислоти
аргініну, багатоатомних спиртів та глюкозидів (сорбіту, манніту,
саліцину, ескуліну, інуліну та гліцерину), відношення до САМР-тесту, а
також вірулентність для білих мишей. У культур кишкової палички вивчали
можливість ферментації вуглеводів, сечовини, засвоєння цитрату,
зрідження желатину, утворення індолу та сірководню, результати реакцій
із метиловим червоним і Фогес-Проскауера та вірулентність для білих
мишей. Чутливість виділених культур бактерій до антибіотиків визначали
із застосуванням МПА та паперових дисків за прийнятою методикою [Івашура
А.І., 1972; Оксамитний М.К., 1973; Карташова В.М., 1973; Голубева И.В.
із співавт., 1985; Дьяконов Л.П., 1986; Антонов Б.Н. зі співавт., 1986].

У пробах крові визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограму
прийнятими методами, гемоглобін – за Салі, ШОЕ – за методом Панченкова.
У сироватці крові: загальний білок – біуретовим методом; білкові фракції
– експрес-методом Карпюка А.С. [Чумаченко В.Е. із співавт., 1985];
резервну лужність – методом Большакова; неорганічний фосфор – методом
Брігса в модифікації Юделевича; кальцій – за де-Ваардом [Кудрявцев А.А.,
1984]; магній з використанням кольорової реакції з титановим жовтим – за
Кункелем із співавторами в модифікації Петрухіна І.В. [Кондрахин И.П.,
1985] і хлор – за Рушняком [Кудрявцев А.А., 1984]. При визначені
фагоцитарної активності нейтрофілів, фагоцитарного числа та
фагоцитарного індексу використовували як тест-культури штам 209-Р Staph.
аureus [Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С.,1987]; бактерицидної активності –
фотоелектроколориметричним методом за Смирновою О.В., а як тест-культуру
брали штам О-139 E. coli; лізоцимної активності –
фотоелектроколориметричним методом Дрофейчука В.Г. у модифікації УНДІЕВ,
в якості тест-культури був штам 2655 М. lysodeіkticus [Чумаченко В.Е. зі
співавт., 1985]; комплементарної активності – фотоелектроколориметричним
методом з урахуванням 50%-го гемолізу (С’H50) [Резникова Л.С., 1967].

У 3 підгострих дослідах на 80 білих мишах живою масою 20-30 г вивчали
токсичність, кумулятивну та шкірно-резорбтивну дії РПБ.

Мишам однієї групи в кожному досліді РПБ втирали протягом 4-5 хвилин у
шкіру попередньо вистриженої ділянки на спині, площа якої складала
близько 6-7% від загальної поверхні тіла; таку ж частку займала і площа
шкіри вим’я корови від її загальної поверхні. Білим мишам решти груп
його вводили всередину за допомогою гнучкого зонду 14 разів із
24-годинним інтервалом. В якості однократної дози брали таку кількість
РПБ, яка містила добову норму магнію, включаючи 130-200 мг його сухого
залишку із розрахунку на 1 кг живої маси тіла білої миші. Нативний РПБ
перед введенням розводили водою в межах від 1:50 до 1:5 з таким
розрахунком, щоб загальний об’єм його дози складав 0,5 мл.

За тваринами встановили постійний клінічний нагляд протягом одного
місяця. До початку застосування РПБ та через кожні 7 діб після цього їх
зважували і визначали у периферійній крові кількість гемоглобіну,
еритроцитів, лейкоцитів, лейкограму та опсоно-фагоцитарну активність
нейтрофілів. Рівень токсичності РПБ визначали за Саноцьким І.В. (1973).

У мишей досліду 3 вивчали патологоанатомічну картину, відбираючи проби
серця, печінки, шлунку, нирок, червоного кісткового мозку та селезінки
для гістологічного дослідження згідно з прийнятими методиками [Меркулов
Г.А., 1969; Неменова Н.М., 1978; Мажуга П.М., 1978; Хем А., Кормак Д.,
1983].

Одержані дані обробили із застосуванням методів варіаційної статистики
[Лакін Г.Ф., 1980]. Економічні збитки від субклінічного маститу корів та
економічну ефективність застосування РПБ визначали у навчальному
господарстві „Ювілейний” Полтавського району Полтавської області
[Панасенко А.К., 1977].

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Клініко-епізоотологічні дослідження. При обстеженні з допомогою
епізоотологічного, клінічного і лабораторних методів стада зі 130 корів
одного господарства та 150 – іншого виявили 20 (15,4%) та 46 (30,7%)
корів, хворих на субклінічний мастит, і 3 (2,3%) та 4 (2,7%) корови – на
серозно-катаральний відповідно.

При втиранні РПБ коровам, хворим на субклінічний мастит, у шкіру вимені
через 12, 24, 48 і 60 годин до виліковування оптимальними були 12- та
24-годинний інтервали, при яких спостерігали зникнення ознак
захворювання в найкоротший термін та бактерій у пробах молока. Тварини
видужували за 2,8±0,4 діб, а при застосуванні антибіотиків – через
4,6±0,3 доби (рТаблиця 3 Біологічні властивості культур стрептококів, виділених із молока корів досліду 2 Види бактерій ” – ? I ? – ? ? ? z E I I $ „O dh^„O „O dh^„O „O ^„O $@&a$ $ 3/43/4nTHTHTHTHnEAµµµµµnnnnnnnn $1$If]„q^„q $1$If]„q^„q ?d?f?„?????’?–?????c?¦???®???¶???c—‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰ Ffi` Ff7g n FfOt ¤A¦A1/4AAAAEAEAIAOAOeAUATHAaAaeAeAiAoAc—‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰ Ff7| ? A”A?A?Ac—‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰ Ffi? Ff7‘ ? "A$ABAFAJANARAVAZA^AbAfAjAnArAvAc—‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰ Ffi? Ff7¦ FfO? ?C?C¤C?C¬C°C?C?C1/4CACAeCECIC?COCOCc—‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰‰ Ff7»

Дані табл. 3 показують, що із молока хворих корів виділили 65 культур Str. аgalactiaе. Вони мали в основному подібні біологічні властивості, описані в літературі, однак 49 (75,4%) із них були вірулентними для білих мишей і продукували ?-гемолізин, а 16 (24,6%) цих властивостей не мали. Культури Str. аgalactiaе не ізолювали із проб молока клінічно здорових корів і вилікуваних від субклінічного маститу з допомогою антибіотиків та РПБ, який застосовували з інтервалами 12 та 24 години до повного одужання. При 48 та 60-годинних інтервалах результати їх ізоляції були позитивними, але вони мали варіанти щодо гемолізу еритроцитів овець на кров’яному агарі та вірулентності для білих мишей. Культури Str. lactis у біологічному відношенні були ідентичними незалежно від часу виділення – до чи після застосування РПБ. Показники природної резистентності організму здорових і хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ. Результати цих досліджень наведені у табл. 4 та 5. Таблиця 4 Динаміка показників гуморальної неспецифічної резистентності корів досліду 2, М±m Групи тварин Бактерицидна активність сироватки крові, % Комплементарна активність сироватки крові, С’Н50 Лізоцимна активність сироватки крові, % до застосування препаратів через 7 діб до застосування препаратів через 7 діб до застосування препаратів через 7 діб 1 52,28±1,21 65,67±1,31*** 0,92±0,08 1,78±0,08*** 23,57±0,87 29,04±0,37** 2 51,59±1,12 66,74±0,89*** 1,07±0,07 1,72±0,05*** 23,06±0,64 28,66±0,37** 3 52,94±0,91 58,39±1,26 1,11±0,11 1,43±0,07 23,29±0,80 25,33±0,79 4 51,21±1,06 55,77±1,64 0,99±0,10 1,18±0,08 22,85±0,82 23,24±0,61 5 52,88±1,06 65,28±1,48*** 0,98±0,06 1,75±0,08*** 22,89±0,92 29,35±0,93** 6 51,94±1,18 53,34±1,61 0,95±0,10 0,95±0,09 23,89±0,92 22,94±1,04 7 50,74±0,81 51,11±1,39 0,98±0,09 0,95±0,09 23,78±0,78 23.80±0,62 8 55,56±0,89 67,48±1,09*** 1,21±0,03 1,75±0,05*** 24,74±0,79 28,98±1,01** 9 55,48±0,79 55,31±1,08 1,22±0,09 1,25±0,05 25,23±0,77 24,94±0,89 Примітка. *** – р0,05)
рівні показників бактерицидної активності сироватки крові (БАСК),
комплементарної активності сироватки крові (КАСК), лізоцимної активності
сироватки крові (ЛАСК) та опсоно-фагоцитарної реакції.

На 7 добу після застосування РПБ з інтервалами 12 та 24 години і
санобіту показники БАСК, КАСК, ЛАСК та опсоно-фагоцитарної реакції у
корів стали достовірно вищими, порівняно з контролем. Так, у корів, які
одужали від субклінічного маститу, рівень БАСК був підвищеним до
65,28±1,48-66,74±0,89%, а у здорових тварин – до 67,48±1,09% (контроль
55,31±1,08 %, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020