.

Зміни ліпідного та енергетичного обміну, імунологічного стану, морфогенез ангіопатій у хворих з метаболічним синдромом та їх корекція кардонатом (авто

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
115 2399
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Карлова Олена Олександрівна

УДК 616.12-008.331.1+616.379-008.64+616.-056.52 ]:

577.125.8:577.121.7:616.13/.16-091.8:612.017.1

Зміни ліпідного та енергетичного обміну, імунологічного стану,
морфогенез ангіопатій у хворих з метаболічним синдромом та їх корекція
кардонатом

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному медичному університеті імені О.О.
Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Гиріна Ольга Миколаївна,

Національний медичний університет

імені О.О.Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри поліклінічної підготовки

та сімейної медицини, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Щуліпенко Ігор Михайлович, Українська
військово-медична академія, професор кафедри військової – загальної
практики-сімейної медицини, м. Київ;

доктор медичних наук, професор Лисенко Григорій Іванович, Національна
медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач
кафедри сімейної медицини, м. Київ.

Провідна установа:

Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України, відділ артеріальної
гіпертонії, м. Харків.

Захист відбудеться “ 21” вересня 2006 р. о 1500 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.08 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057,

м. Київ, просп. Перемоги, 34).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул.
Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 16 ”серпня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Барна О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасної кардіології є
ураження серцево-судинної системи при метаболічному синдромі (МС).
Метаболічний синдром – це комплекс поєднаних патологічних станів
організму з одночасним ураженням ендокринної та серцево-судинної систем,
які проявляються змінами ліпідного, вуглеводного обміну і клінічно
проявляється ожирінням, дисліпідемією, порушенням толерантності
організму до глюкози, артеріальною гіпертензією [Vanhala V., 1995; G.M.
Reaven, 1988; Бутрова С.А., 2002].

Відомо, що цей “драматичний квартет”, за G.M. Reaven (1988), є провідним
у розвитку численних серцево-судинних захворювань та їх ускладнень.

Важлива роль у формуванні МС та його ускладнень належить
інсулінорезистентності тканин, яка є сполучною ланкою між ожирінням,
порушенням толерантності до глюкози, а, відтак, депресією енергетичного
обміну, артеріальною гіпертензією та дисліпідемією

[G.M. Reaven, 1988; М.Ю. Зимин, 1998; О.І. Мітченко 2005]. В клінічній
практиці конче важливим є раннє виявлення симптомів МС, зокрема,
гіперінсулінемії, порушення ліпідного та енергетичного обміну,
імунологічні зрушення, які є патогенетичними ланками цього синдрому.
Однак, не зважаючи на окремі дослідження, присвячені вивченню патогенезу
МС, недостатньо з’ясованими залишаються питання виявлення їх ранніх
проявів.

Особливе значення в діагностиці ранніх проявів МС відіграє виявлення
патогенетичних механізмів синдрому на мембранно-клітинному рівні.

Серед патологічних чинників, які викликають пошкодження мембран при МС,
зокрема, у хворих з серцево-судинними захворюваннями, є порушення
ліпідного обміну, що часто проявляється співвідношеннями між жирними
кислотами. Зміни жирнокислотного спектру крові найчастіше проявляються
збільшенням у крові арахідонової жирної кислоти. Крім того, порушення
ліпідного обміну супроводжуються процесами гіперпероксидації [А.Д. Візир
та співавт., 1998; В.В. Гацура, 2000], які негативно впливають на
активність енергетичного забезпечення мембранно-клітинних структур,
насамперед, на мітохондріальному рівні [В.М. Атаманов, 1985; М.Ю.
Коломієць та співавт., 1998; Н.В. Рязанцева та співавт., 2004].

Дослідженнями останніх років [В.А. Нагорнев, 1991, А.М. Мкртумян с
соавт., 2000, Н.Р. Палеев c соавт., 2001] встановлено, що у розвитку
серцево-судинних захворювань важливу роль відіграють імунні зрушення.
Імунні порушення часто перебігають з появою у крові прозапальних
цитокінів та молекул міжклітинної адгезії [М.И. Лутай c соавт., 2002;
В.Н. Титов, 2004].

Згідно з даними окремих авторів [В.Н. Титов, 2003; Matthew J.
Sorrentino, 2005; Etto C. Eringa, 2006], наявність у крові маркерів
запалення – розчинних форм ендотеліальних структур адгезії та
прозапальних цитокінів, є одним із ранніх критеріїв діагностики МС.

Певну роль у патогенезі МС відіграють порушення проникності тканинних
структур. Так, дослідженнями останніх років [Н.Б. Поберезкина 1989; М.Ю.
Коломоєць та співавт., 2004] встановлена висока кореляція між станом
показників мембран формених елементів крові і клітин внутрішніх органів,
зокрема, судинної стінки. Це свідчить про можливість екстраполяції
показників проникності еритроцитарних мембран на судинні структури інших
органів і систем організму, зокрема, серцево-судинну, та дозволяє
прижиттєво діагностувати стан проникності судин у хворих з МС.

Морфологічний субстрат МС та окремих його проявів – ішемічної хвороби
серця (ІХС), гіпертонічної хвороби (ГХ) маніфестується морфологічними
змінами судинних структур [А.С. Гавриш, 1995;

Brunt E.M., 1999]. Однак детальні прояви цих змін та визначення їх ролі
у діагностиці МС не з’ясовані.

Зважаючи на те, що в основі МС знаходяться комплексні зміни
різноспрямованих видів порушення обміну речовин (ліпідного,
вуглеводного, енергетичного), в корекції цих змін важливе значення має
застосування препаратів з метаболічною активністю [В.Ф. Кубишкін, 2003;
М.І. Лутай, 2003]. Серед інших часто застосовують препарат комплексної
метаболічної дії, кардонат [Г.В. Дзяк, 2003; Н.Л. Аряев, 2004; Е.В.
Прохоров, 2004], який був використаний в нашому дослідженні.

Таким чином, сучасні уявлення про патогенетичну сутність МС не повністю
висвітлюють його особливості, зокрема, на мембранно-клітинному рівні.
Далеко не вивченими до сьогодні є комплексні зміни ліпідного, імунного
обміну, показників проникності еритроцитарних мембран, як важливих
критеріїв діагностики МС. Крім того, дослідженнями не встановлені
напрями їх адекватної корекції. Тому подальше виявлення патогенетичних
ланок МС має велике значення для клінічної медицини, зокрема, для
кардіології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
частиною комплексної тематики кафедри поліклінічної підготовки та
сімейної медицини Національного медичного університету імені О.О.
Богомольця “Розробка науково-методичного забезпечення сімейних лікарів
на додипломному етапі”, номер державної реєстрації 0102U003298. Здобувач
є співвиконавцем науково-дослідної роботи кафедри.

Мета дослідження. Встановити патогенетичні механізми метаболічного
синдрому на основі комплексного вивчення імунологічного, ліпідного,
енергетичного обміну та ангіопатичних змін, на підставі чого
оптимізувати лікування хворих з метаболічним синдромом із застосуванням
препарату кардонат.

Завдання дослідження:

Вивчити стан функціональної активності мононуклеарних клітин на основі
їх спроможності синтезувати імунні чинники при МС – інтерлейкін-6,
фактор некрозу пухлин – б, розчинну молекулу міжклітинної адгезії-1
(sICAM-1);

Дослідити товщину комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії у
хворих з метаболічним синдромом.

Визначити показники жирнокислотного складу ліпідів мембран еритроцитів,
енергетичного обміну, осмотичну резистентність та сорбційну здатність
еритроцитів у хворих з МС.

Вивчити ангіопатичні прояви у хворих з метаболічним синдромом.

Виявити вплив комплексної терапії у хворих з МС із залученням кардонату
на показники жирнокислотного складу ліпідів еритроцитів периферичної
крові, а також на параметри проникності еритроцитарних мембран.

Об’єкт дослідження – метаболічний синдром, ішемічна хвороба серця із
супутньою гіпертонічною хворобою, гіпертонічна хвороба.

Предмет дослідження – імунологічний статус, стан ліпідного та
енергетичного обміну, морфогенез ангіопатій у хворих з метаболічним
синдромом.

Методи дослідження. Для оцінки стану серцево-судинної системи та
ефективності лікування використовували загальноклінічні та
інструментальні методи. Дослідження проводили на базах лабораторії
газової хроматографії (під керівництвом канд. біол. наук Т.С.
Брюзгіної), лабораторії експериментальної патофізіології та клінічної
фармакології (під керівництвом канд. мед. наук Л.Л. Аршиннікової), НДЛЦ
НМУ імені О.О. Богомольця, відділу імунології Інституту кардіології
імені

М.Д. Стражеска АМН України (під керівництвом доктора біол. наук

Т.І. Гавриленко), патоморфологічні дослідження проведені на базі кафедри
патологічної анатомії Київської обласної клінічної лікарні №1 (під
керівництвом канд. мед. наук Шатрової К.М.).

Показники імунологічного стану (рівні ІЛ-6, ФНП-а, sІСАМ-1) визначали за
допомогою імуноферментного аналізу на аналізаторі STATFAX-303 на
тест-системах “ProCon” для ІЛ-6, ФНП-( та “Diaclone” для sІСАМ-1 за
методикою виробника.

Вищі жирні кислоти визначали в цілісній крові на газових хроматографах
серії “Цвет-500” методом газорідинної хроматографії (ГРХ) (С.Г. Гичка,
Т.С. Брюзгіна, 1998).

Показники енергетичного обміну досліджували шляхом визначення
концентрації аденілових нуклеотидів в еритроцитах периферичної крові у
камерах ЕФ-2 за методикою J.R. Sato в модифікації Губського Ю.І. та
співавт. (1987). Для дослідження проникності мембран визначали осмотичну
резистентність еритроцитів за методом Дейсі (1990), використовуючи
фотоелектроколориметр ФЕК-2. Сорбційну здатність еритроцитів виявляли за
методом А.А. Тогайбаєва зі співавт. (1988) за інтенсивністю сорбції
мембраною еритроцита метиленового синього, кількість якого реєстрували
ФЕК-2.

Для гістологічного дослідження шматочки органів фіксували в 10% розчині
формаліну і заливали в парафін. Надалі парафінові зрізи завтовшки 5-7
мкм фарбували гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за Ван Гізон,
суданом чорним, на еластику за Вейгертом, імпрегнувалі сріблом за Футом.

Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою
комп’ютерної статистичної програми SPSS for Windows 10.0.5.
Розраховували середні арифметичні значення кожного із показників (М), їх
середнє квадратичне відхилення (д), середню похибку середньої
арифметичної (m); отримані результати представляли у вигляді М±m.
Вірогідність різниці показників оцінювали за t-критерієм Стьюдента.
Відмінності між показниками, що порівнювалися, вважали вірогідними, якщо
значення ймовірності було більшим або рівним 95% (р @ p * , . 0 2 2 J ? I I ? O O Oe O U Ue o "$UUe @ r ? th ?? ? / / / / c?? / ????????????тавлені дані, у всіх обстежених хворих відмічалося зниження енергетичного потенціалу порівняно з групою контролю. За показниками АМФ, суми АТФ, АДФ, АМФ найвиразніше це зниження проявляється у хворих з МС. У хворих з ІХС (стабільна стенокардія ІІ-ІІІ) із супутньою ГХ ІІ ст., ГХ ІІ ст. депресія енергетичного обміну була приблизно на однаковому рівні і вірогідно переважала за показниками суми АТФ, АДФ, АМФ, а також АМФ результати у хворих з МС. Важливо зазначити, що у хворих з МС, на відміну від хворих з ІХС (стабільна стенокардія ІІ-ІІІ) із супутньою ГХ ІІ ст., виявлено достовірне порівняно з контролем підвищення рівня АДФ на 50%, що могло свідчить про підвищення тромботичного потенціалу у хворих цієї групи [В.І. Волков, 2006]. Порушення енергетичного обміну є предиктором змін проникності клітинних мембран, яку ми визначали на основі показників осмотичної резистентності (ОРЕ) та сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ) (табл.4). Таблиця 4 Показники ОРЕ та СЗЕ у хворих з МС, ІХС (стабільна стенокардія ІІ-ІІІ ФК) із супутньою ГХ ІІст., ГХ ІІ ст. (М±m) Показники ОРЕ, % 0,4% концентрація натрію хлориду СЗЕ, % МС 57,9±5,9* 62,8±4,9* ІХС та ГХ 50,6±4,6* 64,8±6,1* ГХ без ІХС 39,0±1,0* 60,8±8,8* Контроль (практично здорові особи) 27,3±3,6 38,0±1,1 Примітка. * – відмінність з контролем вірогідна (р0,05) за рахунок арахідонової кислоти порівняно з
показниками до лікування.

Таблиця 5

Вплив комплексного лікування із застосуванням препарату кардонат на
жирнокислотний склад ліпідів мембран, осмотичну резистентність,
сорбційну здатність еритроцитів у хворих на метаболічний синдром,
ішемічну хворобу серця із супутньою гіпертонічною хворобою,
гіпертонічною хворобою (М±m)

Показник МС ІХС із ГХ ГХ

До лікування Після

лікування До лікування Після

лікування До лікування Після

лікування

Жирнокислотний склад ліпідів мембран еритроцитів, %

Сума НЖК 46,4±1,8 55,4±0,7* 50,0±1,6 57,6±1,9* 50,1±2,8 56,7±1,2*

Сума ННЖК 51,4±1,8 44,7±0,7* 50,1±1,2 40,2±1,7* 49,9±2,8 43,3±1,0*

Сума ПНЖК 38,8±2,1 32,4±0,7* 37,6±1,6 28,7±2,6* 36,6±2,2 32,1±1,2

Показники проникності мембран еритроцитів, %

ОРЕ,

0,4% NaCl 57,9±5,9 53,1±3,8 50,6±4,6 49,2±0,8 39,0±1,0 34,6±1,2*

СЗЕ 62,8±4,9 57,3±7,3 64,8±6,0 45,0±0,3* 60,8±8,8 39,4±0,6*

Примітка. *– зміни показника під впливом лікування вірогідні (р ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АТФ – аденозинтрифосфат АДФ – аденозиндифосфат АМФ – аденозинмонофосфат ГРХ – газорідинна хроматографія ГХ – гіпертонічна хвороба ІХС – ішемічна хвороба серця ЗСА – загальна сонна артерія ІЛ – інтерлейкін КІМ – комплекс інтима-медіа ЛПНЩ – ліпопротеїди низької щільності МС – метаболічний синдром МНК – мононуклеарні клітини НЖК – насичені жирні кислоти ННЖК – ненасичені жирні кислоти НЕЖК – неетерификовані жирні кислоти ОРЕ – осмотична резистентність еритроцитів ПНЖК – поліненасичені жирні кислоти ПЕМ – проникність еритроцитарних мембран ПОЛ – перекисне окислення ліпідів СЗЕ – сорбційна здатність еритроцитів ФНП – фактор некрозу пухлини Підписано до друку 21.07.2006 р. Формат 60(84/16. Обсяг 1,25 друк. арк. Зам. №294. Наклад 100. Друкарня НМУ, Київ – 57, проспект Перемоги, 34

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020