.

Патофізіологічні механізми контролю підвищеної збудливості головного мозку за умов впливу лазерним випромінюванням низької інтенсивності (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 3018
Скачать документ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НЕСКОРОМНА Наталія ВЛАДИСЛАВІВНА

УДК: 616.024-009.27.612.37

Патофізіологічні механізми контролю підвищеної збудливості головного
мозку за умов впливу лазерним випромінюванням низької інтенсивності

14.03.04 – патологічна фізіологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ГОДЛЕВСЬКИЙ Леонід
Семенович,

Одеський державний медичний
університет МОЗ України,

завідувач кафедри біофізики,
інформатики та медичної апаратури.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч
науки і техніки України

ШАНДРА Олексій Антонович, Одеський
державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри
нормальної фізіології.

доктор медичних наук, професор
РОГОВИЙ Юрій Євгенович,

Буковинська державний медичний
університет МОЗ України,

м. Чернівці, професор кафедри
фізіології.

Провідна установа: Інститут ендокринології та обміну речовин ім.
В.П.Комісаренка АМН

України, відділ ендокринології,
репродукції та адаптації, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 2 ” липня 2007 року о 1300 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському
державному медичному університеті (65082, м. Одеса, пров. Валіховський,
2)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету (65082, м. Одеса, пров. Валіховський,3).

Автореферат розісланий “ 1 ” червня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради

к. мед. н., доцент
Годован В.В.ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Патологічно підвищена збудливість утворень
головного мозку має в своїй основі недостатність гальмівного контролю,
що обумовлює розвиток епілептичного синдрому [Г.Н.Крыжановский
и соавт., 1980-2006; А.А.Шандра и соавт., 1985-2006; К.С.Раевский

и соавт., 2000; G.Kostopoulos, 2000; H.K.M. Meeren et al., 2004].
Відповідно, пригнічення збудливості мозку при епілепсії може
здійснюватися шляхом впливів, які спрямовані на відновлення гальмівних
антиепілептичних механізмів [Г.С.Бурд, Е.И.Гусев, 1994; В.А.Карлов,
1999; Losher et. al., 2004; A.Vezzani, 2005]. Тому пошук чинників, які
здатні контролювати підвищену збудливість мозку є актуальною проблемою
сучасної епілептології [Г.С.Бурд, 1995; M.Corcoran 2005; О.А.Шандра,
2006].

Фактори фізичної природи можуть істотним чином змінювати функції
організму і, зокрема, надавати нейротропну дію [Т.И.Воробьева и соавт.,
2000; А.Ф.Королев и соавт., 2001; З.А.Овечкина и соавт., 2001;
Е.Е.Фесенко, 2001]. Так, доказана виражена дія магнітних полів на
тканину головного мозку [В.С.Мартынюк, С.Б.Мартынюк, 2001;
Ю.Д.Холодов,1993], а транскраніальна магнітна стимуляція у теперішні
часи є одним із важливих клінічних нейрофізіологічних методів
діагностики стану мозку [U.Ebert, U. Ziemann, 1999; В.Й.Кресюн и
соавт., 2001; Л.С.Годлевский, Е.В.Коболев, 2002; Е.В.Коболев, 2004;
Р.B.Fitzgerald et al., 2006; C.Varrasi et al., 2004].

Останнім часом з’являється все більше даних про вплив лазерного
випромінювання низької (нетеплової) інтенсивності інфрачервоного
діапазону (НІЛВІД) на діяльність центральних і периферичних відділів
нервової системи [M.A.Aganyants et al., 2003; S.Ilic et al., 2006;
P.A.Lapchak et al., 2004]. У спектрі ефектів, які викликає лазерне
випромінювання, виявляється, перш за все, знеболююча дія [D.M.Ferreira
et al., 2005; T.Ohno, 1997; E.Vinck et al., 2005; 2006]. Крім того, для
ефектів НІЛВІД є характерним посилення репаративних процесів [S.B.Rabelo
et al., 2006], підвищення секреторної функції печінкових клітин та ін.
[А.А.Гудима , 2000; 2001].

Механізми реалізації подібних впливів залишаються маловивченими. Ряд
досліджень вказує на залежність цих ефектів від функціональної
активності серотонінергічної системи [T.Mizakami et al., 1993], від
активації ендогенної опіатної системи [D.M.Ferreira et al., 2005;
S.B.Rabelo et al., 2006], від зміни продукції оксиду азоту
[Г.И.Клебанов, Ю.А.Владимиров, 1999; M.C.Leung et al., 2002], а також
від розвитку антиоксидантної дії [И.Л.Якименко, Е.П.Сидорик , 2001].

Слід також підкреслити, що дія когерентного лазерного випромінювання
може бути неінвазивним методом стимуляції нервової тканини головного
мозку, в основі якого полягає спроможність мембрани нейронів генерувати
потенціали дії при поглинанні квантів променевої (нетеплової) енергії [
J.Wells et al., 2005].

Приведені компоненти комплексної дії НІЛВІД на головний мозок є
важливими для розуміння патогенезу епілептичного синдрому, зокрема для
моделі кіндлінгу-хронічної епілептизації головного мозку, що
супроводжується тривалими змінами збудливості мозку та модифікацією
поведінкового паттерну тварин [О.О.Шандра та співавт., 1999; R.J.Racine,
1972; W.Loscher et al., 1996]. Дана модель, яка відрізняється точним
відтворенням низки ключових елементів патогенезу епілепсії є
високоефективною і для розробки нових підходів і експериментального
обґрунтування методів лікування даного захворювання [C.Rauca et al.,
1999; V.Erakovic et al., 2003]. Тому дослідження особливостей
патофізіологічних механізмів розвитку хронічної кіндлінгової
епілептизації головного мозку за умов застосування НІЛВІД є важливою
науково-практичною задачею.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна
робота пов’язана із фрагментом планової науково-дослідної роботи
Одеського державного медичного університету, затвердженої МОЗ України,
за темою “Дослідити вплив факторів фізичної природи на діяльність
головного мозку лабораторних тварин” (№ державної реєстрації
0198U007842). Дисертант був співвиконавцем вказаної теми.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи стало з’ясування
особливостей патогенезу хронічної і гострої епілептичної збудливості
головного мозку в умовах дії на головний мозок низькоінтенсивного
лазерного випромінювання інфрачервоного діапазону.

Задачі дослідження:

1.Вивчити ефекти різних режимів дії низькоінтенсивного лазерного
випромінювання інфрачервоного діапазону на активність осередкової
епілептичної активності (ЕпА), індукованої в структурах нової і старої
кори головного мозку локальною дією розчину натрієвої солі
бензилпеніциліну і каїнової кислоти.

2.Дослідити вплив НІЛВІД на генералізовані форми епілептогенезу, які
викликаються системним застосуванням натрієвої солі бензилпеніциліну і
внутрішньошлуночковим введенням каїнової кислоти та розчину
пеніциліну, а також кіндлінговими електричними подразненнями (ЕП)
мигдалини.

3. Вивчити особливості поведінкових кіндлінг-індукованих порушень циклу
“спання-неспання”, депресивного післянападного синдрому, характеристик
плавальної поведінки, а також електроенцефалограми (ЕЕГ) в умовах дії
НІЛВІД.

4. Вивчити особливості протисудомної дії діазепаму на тлі застосування
НІЛВІД.

5. Дослідити показники перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і стан
антиоксидантного захисту в умовах дії НІЛВІД, а також на тлі поєднаного
впливу НІЛВІД і діазепаму.

Об’єкт дослідження – модельований епілептичний синдром.

Предмет дослідження – патофізіологічні механізми, що забезпечують
патологічно підвищену збудливість головного мозку за умов дії
низькоінтенсивного лазерного випромінювання інфрачервоного діапазону.

Методи дослідження – нейропатофізіологічні, біофізичні,
електрофізіологічні, нейрофармакологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержані результати про
вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання інфрачервоного
діапазону на осередкову епілептичну активність, індуковану в корі
головного мозку аплікацією розчину натрієвої солі бензилпеніциліну, а
також на осередкові форми епілептогенезу, викликані мікроін’єкцією
каїнової кислоти у вентральний гіпокамп. Досліджені ефекти лазерного
випромінювання відносно генералізованих судом, які викликались системним
застосуванням бензилпеніциліну, а також внутрішньошлуночковим
застосуванням каїнової кислоти. Встановлена залежність виразності
гальмівних ефектів від тривалості експозиції лазерного опромінювання.
Показані протиепілептичні ефекти НІЛВІД відносно генералізованих
кіндлінгових судом, індукованих електроподразненями мигдалини, при
цьому даний ефект розвивається шляхами збільшення порогу в зоні
стимульованої тканини мигдалини (в 1,68 разу) і за допомогою обмеження
генералізації епілептичної активності на інші структури мозку. Вперше
встановлено, що в структурі післянападного депресивного синдрому у
кіндлінгових щурів під впливом НІЛВІД домінують прояви, обумовлені
активацією дофамінергічної системи головного мозку. Показано, що ефекти
НІЛВІД пов’язані зі змінами спектральних характеристик
електроенцефалограми: зниженням потужності альфа- і тета-активності в
1,5-2,0 рази, зростанням дельта активності в гіпокампі на 27,7 %,
зменшенням ефективності низькочастотного електроподразнення
вентрально-передніх таламічних ядер відносно провокації іктальних
розрядів. Вперше показано, що під впливом НІЛВІД відбувається зниження
тривалості активного неспання, збільшення тривалості фази
парадоксального сну на 60,2 %, скорочення періоду засинання на 42,1 % і
виникнення фази парадоксального сну на 39,3 %, а також блокування даних
ефектів під впливом придушення катехоламінергічних систем мозку
резерпіном. Вперше встановлено, що під впливом НІЛВІД потенціюється
протисудомна дія діазепаму відносно каїнат-провокованих судом. В умовах
каїнат- та бензилпеніцилін-провокованих судом НІЛВІД зменшує величину
середньоефективної дози діазепаму більш, ніж в 2 рази. Показано, що під
впливом НІЛВІД і діазепаму знижується інтенсивність процесів ПОЛ,
підсилених у зв’язку з формуванням моделі кіндлінгового синдрому. Під
впливом НІЛВІД відбувається зростання рівня тіолових груп на 27,5 %,
збільшення рівня аскорбінової кислоти на 23,5 %. Отримано деклараційний
патент України №63067 А: “Спосіб визначення функціонального стану
дофамінергічної системи головного мозку в експерименті”.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що одержані
результати можна розглядати в якості передумов для обґрунтування умови
ефективного застосування лазерного випромінювання низької інтенсивності
інфрачервоного діапазону для хворих, які страждають на різні форми
епілепсії, визначити подальші напрямки розвитку лікування
нейродегенеративних станів головного мозку.

Показана перспективність дослідження дії протиепілептичної
фармакологічної терапії поєднано з застосуванням НІЛВІД, а також
діагностики функціонального стану дофамінергічної системи мозку за
допомогою впливу НІЛВІД.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно був здійснений патентно-
інформаційний пошук, аналіз наукової літератури, визначені мета і
задачі дослідження, відпрацьована експериментальна модель і проведені
експериментальні дослідження. Проведено статистичну обробку отриманих
результатів дослідження, оформлення їх у вигляді таблиць, графіків та
рисунків, сформульовані й опубліковані висновки досліджень та основні
положення роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи оприлюднені на науково-практичній конференції “Сучасні аспекти
лікування епілепсії” з міжнародною участю (Одеса, 2001), III з’їзді
Українського біофізичного суспільства (Львів, 2002), щорічній
міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною
участю (Одеса, 2002,2006), науково-практичній конференції “Біофізичні
стандарти та інформаційні технології в медицині” (Одеса, 2002,2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт: 5
статей у фахових журналах, які рекомендовані ВАК України (4 з них
самостійні) та 5 тез у збірниках праць з’їздів і конференцій. Отримано 1
деклараційний патент України.

Структура і обсяг дисертації. Роботу викладено на 162 сторінках та вона
складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів
дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення
отриманих результатів, висновків і списку використаних джерел.
Дисертація ілюстрована 15 таблицями і 19 рисунками. Бібліографічний
показник включає 242 джерела, 40 з них – кирилицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводились в умовах
гострого та хронічного експерименту і виконані на 327 щурах лінії Вістар
масою від 180 до 320 г, які знаходилися в стандартних умовах існування і
годування. З метою приручення, щурів перед початком експерименту тримали
в руках по 2-3 хв протягом 5 днів, що полегшувало наступні
експериментальні дослідження з тваринами. Дослідження проведені
відповідно до вимог комісії з біоетики Одеського державного медичного
університету (протокол № 12 від 08.12.2006 р.).

Тваринам у відповідністі із стереотаксичними координатами атласу G.
Paxinos & Ch.Watson (1982) під гексеналовим наркозом (100,0 мг/кг,
внутрішньоочеревино) імплантували ніхромові реєструючі і стимулюючі
електроди у вентро-базальні частини мигдалини, вентрально-передні ядра
таламуса, дорзальні і вентральні відділи гіпокампа, ретикулярну частину
чорної речовини, а також у фронтальні відділи кори головного мозку. Крім
того, частині тварин імплантували канюлі у вищеперелічені структури.
Щурів використовували для дослідження через 7-14 діб з моменту
оперативного втручання [R.Racine, 1972; М.Я.Вoлoшин, 1987; А.Д.Нoздрачев
та ін., 1987; Я.Т.Бyреш та ін., 1991].

Електроподразнювальний (ЕП) кіндлінг відтворювали за допомогою
електроподразнення вентро-базальних відділів мигдалини [R.J.Racine,
1972; А.А.Шандра, 1985; А.А.Шандра и соавт., 1999;].

Поодинокі осередки епілептичної активності (ЕпА) формували в гострих
дослідах на щурах, що знаходилися на штучному диханні, шляхом аплікації
на кору головного мозку фільтрувальних папірців (розміром 2 мм х 2 мм),
змочених розчином натрієвої солі бензилпеніциліну (“Дарниця”, Україна)
(16000 і 30000 МО/мл). Епілептоген вводили в однакових умовах (в один і
той же час доби, у лабораторії з однаковим освітленням, вологістю,
температурою і шумовим фоном). Крім того, осередки ЕпА створювали
мікроін’єкцією каїнової кислоти, яка є агоністом збуджуючих амінокислот,
в утворення гіпокампа–в дозі 1,0 мкг. Генералізовану ЕпА викликали
шляхом в/очер застосування розчину натрієвої солі бензилпеніциліну
(300000 МО/кг), а також шляхом в/шл введення розчину натрієвої солі
бензилпенциліну (1000 МО) і каїнової кислоти (10,0 мкг). Під впливом
зазначенних епілептогенів у тварин спостерігались характерні судомні
прояви у вигляді типових клонічних судом (КС) і тонічної екстензії
передніх кінцівок (ТЕПК)[H.S.White et al., 1992]. Розраховували
середньоефективні дози епілептогенів.

Для визначення ефектів поєднаного застосування діазепаму (“Gedeon
Richter”, Угорщина) і НІЛВІД розраховували середньоефективні ED50 дози
препарату [S.E. De Jongh, 1961].

Реєстрацію ЕЕГ проводили монополярно. Використовувалася частота
опитування каналів 256 за 1 с за допомогою комп’ютерної системи “DX-
4000” (Україна). Для оцінки ЕЕГ використовувався комп’ютерний аналіз.
Дані візуалізували на екрані і записували на жорсткий диск для подальшої
off- line обробки. Частотний діапазон сигналів склав 0,5- 40 Hz.
Визначали показники загальної і спектральної потужності ЕЕГ (?V2),
досліджувані показники представляли у виді відносних величин (контроль
-100 %).

З метою дослідження опіатергічних і нейролептичних поведінкових реакцій
тварин використовували тест за M.Myslоbоdsky et al. (1981). Також
застосовували плавальний тест за M.C.Vrijmоed de Vries, A.R.Cооls
(1986), який дозволяє досліджувати нейромедіаторні патогенетичні
механізми формування рухових програм [А.A.Шандра и соавт., 1990]. Крім
того, досліджували параметри циклу спання-неспання, яке проводилось в
один і той же час доби протягом 4-ох год (12-16 год). [А.A.Шандра та
співавт., 1999].

Роздільне визначення вмісту аскорбінової (АК), дегідроаскорбінової
(ДАК), дикетогулонової (ДКГК) кислот в сироватці крові було напрямки
засновано на здатності 2,4-динітрофенілгідразину при взаємодії з
окисненими фракціями аскорбінової кислоти – дегідроаскорбінової і
дикетогулонової утворювати озазони, які в сірчаній кислоті придбавають
червоне фарбування, яке використовується для фотометричного визначення
суми окиснених форм (ДАК+ДКГК) [В.В. Соколовський, 1996].

Для визначення вмісту в крові сульфгідрильних і дісульфідних груп
застосовували амперометричне титрування нітратом срібла
[B.В.Соколовський, 1996]. Рівень кінцевого продукту ПОЛ – малонового
деальдегіду (МДА) визначали в тесті з тіобарбітуровою кислотою і
виражали в мкмолях/л [И.Д.Стальная, Т.Г.Гаришвили, 1977], активність
глутатіонпероксидази (ГТП) виражали в мкмоль/хв/л, глутатіонредуктази
(ГР) – в мккат НАДФН/л, каталази в плазмі та еритроцитах – в мккат/мл/с
[И.Д.Стальная, Т.Г.Гаришвили, 1973], а також супероксиддисмутази (СОД)
(у умовних одиницях) в еритроцитах [Е.П.Шувалова , Т.В.Антонова , 1997].

Для дії лазерним випромінюванням низької інтенсивності інфрачервоного
діапазону використовували апарат типу “Лазурь” (0,89 мкм, потужність –
до 5 мВт). У роботі застосовували безперервне лазерне
низькоінтенсивносте (нетеплове) опромінення головного мозку, крім того
безпосередньо на зони осередків епілептогенезу – через кварцеві
світловоди типу КІВЛ-01 (ОС-2), які з’єднали за допомогою юстировочного
вузла [В.В.Ступак и соавт., 1998].

Всі отримані результати обробляли за допомогою параметричних і
непараметричних математичних методів статистичного аналізу [Я.Т. Бyреш
та ін., 1991].

Результати досліджень та їх обговорення. Ефекти НІЛВІД, здійснені на
бензилпеніцилін – індуковану осередкову ЕпА. Через 2,5-5,5 хв з моменту
нанесення розчину бензилпеніциліну в дозі 16000 МО/мл на фронтальні
відділи кори головного мозку виникали перші спайкові потенціали,
амплітуда яких через 3,0-7,5 хв зростала до 1,0-2,0 мВ, а частота
генерації потенціалів складала від 25 до 40 за хв. Тривалість існування
вогнищ в групі контролю складала 75,4+7,9 за хв. В умовах дії на вогнища
ЕпА НІЛВІД експозицією (2,5 хв) загальна тривалість їх існування
складала 73,0+8,1 за хв, що не відрізнялося від відповідного показника в
групі контролю (P>0,05). НІЛВІД через 5,0-9,0 хв від початку дії
викликало зниження амплітуди розрядів до 1,0-1,5 мВ і частоти їх
генерації до 12-20 за хв. Ефект пригноблення активності вогнищ ЕпА
зберігався після припинення 10-хв опромінювання, і через 27,0-43,0 хв з
моменту завершення дії відбувалося повне придушення вогнищ ЕпА.
Тривалість їх існування складала 42,0+5,3 за хв, що було достовірно
менше порівняно з контролем (P0,05).

Вплив НІЛВІД, здійснений на генералізовані судоми, що провоковані у
щурів системним введенням епілептогенів. Введення розчину пеніциліну
(300000 МО/кг, в/очер.) щурам групи контролю, супроводжувалося розвитком
перших судом м’язів кінцівок через 2,5-8,0 хв з моменту застосування
епілептогену. Протягом подальших 15-30 хв у щурів реєструвалося
посилення виразності судом і у 5 з 12 тварин спостерігалися
тоніко-клонічні напади. Середня тяжкість судомних проявів склала 2,5+0,2
балів. У більшості щурів протягом генералізованої ЕпА в корі головного
мозку і гіпокампі реєструвалися спайкові потенціали амплітудою від 500
мкВ до 2,0 мВ, частотою від 20 до 60 за хв. При цьому у 7 з 12 тварин
спостерігалися іктальні розряди тривалістю від 5,5 до 37,0 с.

Латентний період перших судом, викликаних аналогічним введенням
епілептогена на тлі опромінювання головного мозку НІЛВІД, був на 62,3 %
більшим порівняно з контролем (P0,05). Тяжкість судом складала 4,3+0,2 балів, що було на 22,8 %
більше, ніж в контролі (Р0,05). На тлі розвитку тоніко-клонічних
реакцій у щурів в структурах головного мозку реєструвалися
високочастотні епілептичні потенціали, тривалість яких була в 2,15 рази
меншою, ніж в контролі (P0,05).

Динаміка показників рухової активності кіндлінгових щурів протягом
післянападної депресії. Позно-тонічні рухові реакції. У щурів з ЕП
амигдалярним кіндлінгом в умовах дії НІЛВІД тривалістю експозиції 10,0
хв реєструвався змішаний характер розташування передніх кінцівок щодо
тулуба, спостерігалась різко виражена експлозивність, задні лапи були
відведені, знижувався тонус хвоста і больовий поріг, у 19 з 25 щурів
виникав птоз. Крім того, щури втрачали здатність утримувати позу
“місток” і утримуватися на вертикальному стрижні. Схожі з застосуванням
НІЛВІД ефекти надавало застосування кіндлінговим щурам препарату L-ДОФА
у дозі 50,0 мг/кг (в/очер). Так, у більшості тварин (19 щурів) мав
місце птоз, а також виражена експлозивність (23 щури); тварини
демонстрували високу больову чутливість, втрачали здатність утримувати
позу “місток”. Під впливом блокування дофамінових рецепторів за
допомогою галоперидолу (1,0 мг/кг, в/очер) у кіндлінгових тварин
реєструвалася здатність до приведення передніх кінцівок, спостерігався
екзофтальм – у 21 з 25 щурів, задні лапи були приведені до тулуба при
піднятті тварини за хвіст, підвищувався тонус хвоста і у 15 з 25 щурів
спостерігалося зниження больової чутливості.

Плавальна поведінка. У двох третин кіндлінгових щурів після того, як їх
помістили у басейн, спостерігалося не більше двох пасивно-адаптивних
елементів плавання – як правило, “топтання” води у стінки басейну, а
також плавання по колу у контакті із стінкою басейну (P0,05) і було менше, ніж у щурів з кіндлінгом (P

@

T

V

¦

8

:

????:

’¶Z ????????? R ??? ????? ????? ? th ? o A перевищувала на 16,5 % (P0,05) (табл.). Латентний
період засинання тварин з розвинутим кіндлінг-синдромом зростав під
впливом резерпіну на 50,4 % порівняно з контролем (P0,05), тоді як під впливом дії НІЛВІД спостерігалося її
збільшення на 11,5 % в групі інтактних щурів (P>0,05). Латентний період
парадоксального сну під впливом резерпіну зростав порівняно з контролем
на 52,6 % (P0,05) (табл.).

Таблиця

Показники циклу “спання-неспання” у щурів з введенням резерпіну і
застосуванням низькоінтенсивного лазерного випромінювання (M + m)

Фази циклу “спання-неспання” (хв) Група контролю (n=10) Введення
резерпіну (n=7) Контроль+ НІЛВІД (n=7) Резерпін+ НІЛВІД (n=8)

Активне неспання 76,7+ 8,7 134,7+11,3* 61,2+7,9# 120,5+ 12,4*@

Пасивне неспання 49,4+3,2 37.3+5,6 27,4+2,8 43,9+4,2

Латентний період засинання 56,3+ 4,4 84,7+ 10,1* 32,6+4,8*# 76,3+8,3@

Повільнохвильовий сон 63,7+7,8 41,4+5,2 71,0+8,6# 41,5+5,0@

Латентний період парадоксального сну 96,7+10,5 147,6+15,3* 58,7+6,3*#
127,3+14,2@

Тривалість парадок- сального сну (ПС) 50,2+5,6 26,6+3,4* 80,4+9,3*#
34,1+4,5@

Примітки:

1 *- P0,05) і ДКГК – на 11,1 % (P0,05).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та експериментальне
дослідження патогенетичних механізмів розвитку і особливостей гострого
та хронічного епілептичного синдрому за умов впливу низькоінтенсивним
лазерним випромінюванням.

1. Дія низькоінтенсивного лазерного випромінювання на осередкову форму
ЕпА, індуковану у фронтальних відділах кори головного мозку інтактних
щурів аплікацією розчину натрієвої солі бензилпеніциліну,
характеризується залежною від тривалості лазерного опромінювання
протиепілептичною дією. При цьому скорочення часу існування осередкової
ЕпА на 44,3 % спостерігається при безпосередньо (10 хв) “середніх”
значеннях експозиції НІЛВІД. Зменшення тривалості експозиції не
супроводжується розвитком протиепілептичної дії, тоді як збільшення
експозиції НІЛВІД забезпечує тимчасову протиепілептичну дію.

2. Під впливом лазерного випромінювання низької інтенсивності (10,0 хв)
запобігається виникнення іктальних пеніцилін-спричинених розрядів у
інтактних щурів, провокованих в умовах вільної поведінки системним
введенням розчину натрієвої солі бензилпеніциліну (300000 МО/кг,
в/очер). При цьому, тяжкість судом зменшується на 32,0 %. В той же час
тривала дія НІЛВІД (30,0 хв) посилювала тяжкість генералізованих
судомних проявів на 22,8 %.

3. Осередкова ЕпА, індукована мікроін’єкцією каїнової кислоти в
утворення вентрального гіпокампу, пригнічується під впливом
низькоінтенсивного лазерного випромінювання, що виражається в зниженні
амплітуди і частоти спайкових потенціалів, запобіганні генералізації ЕпА
на інші структури мозку, а також в скороченні загального часу реєстрації
ЕпА до 45,0-105,0 хв. Застосування НІЛВІД на моделі генералізованої
каїнат-провокованої ЕпА, викликаної внутрішньошлуночковим введенням
каїнової кислоти, збільшує латентний період формування судомних реакцій,
а також скорочує тривалість іктальних потенціалів в 2,15 разу.

4. Застосування НІЛВІД пригнічує генералізовані тоніко-клонічні
кіндлінгові судоми, провоковані ЕП вентро-базальної мигдалини у
кіндлінгових щурів. При цьому даний ефект розвивається як шляхом
збільшення порогу в зоні стимульованої тканини мигдалини (в 1,68 разу),
так і за допомогою обмеження генералізації ЕпА в структурах головного
мозку.

5. Структура післясудомного депресивного синдрому свідчить про наявність
симптомів, обумовлених ендогенною опіатною системою та дефіцитом
дофамінергічної активності. Активація дофамінергічної системи під
впливом НІЛВІД проявлялася в редукції кількості опіат-обумовлених
позно-тонічних симптомів, та в зростанні кількості пасивно-адаптивних
плавальних реакцій, а також в полегшенні уникнення щурів з басейну.

6. Спектральний аналіз ЕКоГ у кіндлінгових тварин характеризується
переважанням синхронізованих ритмів дельта і альфа-діапазону. Під
впливом НІЛВІД відбувається виражене зниження потужності
альфа-активності в 1,5-2,0 рази; зниження рівня тета-активності також
відмічалося у всіх структурах мозку, за винятком гіпокампа, в якому
навпаки реєструвалося зростання дельта активності на 27,7 %.
Низькочастотне ЕП вентрально-передніх таламічних ядер супроводжується
провокацією іктальних розрядів у вогнищах стійкої ЕпА- даний ефект
електроподразнення пригнічувався під впливом дії НІЛВІД.

7. Застосування НІЛВІД викликало зниження тривалості активного
неспання, збільшення тривалості фази парадоксального сну на 60,2 %. Крім
того, скорочувався період засинання на 42,1 % та виникнення фази
парадоксального сну на 39,3 %. Резерпін (5,0 мг/кг) викликав збільшення
тривалості фази активного неспання, зменшення тривалості парадоксального
сну і збільшення періоду засинання, а також латентного періоду
парадоксального сну. На тлі застосування резерпіну НІЛВІД не впливав на
фази циклу “спання-неспання”, що вказує на роль катехоламінергічних
утворень головного мозку у формуванні центральних ефектів НІЛВІД.

8. Застосування діазепаму в дозі, яка самостійно не викликає
протиепілептичної дії на моделі бензилпеніцилін-індукованих вогнищ, на
тлі попереднього лазерного опромінювання мозку тварин НІЛВІД (10,0 та
30,0 хв), супроводжується розвитком ефекту скорочення тривалості
існування осередків ЕпА на 34,2 % та 38,2 % відповідно. В умовах каїнат-
та бензилпеніцилін-провокованих генералізованих судом НІЛВІД зменшує
величину середньоефективної дози діазепаму більш, ніж в 2 рази.

9. Під впливом НІЛВІД тривалістю експозиції 10,0 хв відбувається
зростання рівня тіолових груп, більш виражене в небілковій фракції крові
на 27,5 %, збільшення рівня відновленої аскорбінової кислоти на 23,5 %,
тоді як більша експозиція (30,0 хв) викликає протилежний ефект. Під
впливом НІЛВІД і діазепаму знижується інтенсивності процесів перекисного
окиснення ліпідів, посилених у зв’язку з формуванням хронічної
епілептизації головного мозку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Годлевський Л.С., Нескоромна Н.В., Степаненко К.І. Вплив
лазерного випромінювання низької інтенсивності на цикл “спання-неспання”
у щурів за умов зниження функціонального стану катехоамінергічної
системи // Одеський медичний журнал. – 2002.- №1(69) .- С. 26-28.
(Особистий внесок здобувача: проведено пошук і аналіз літературних
джерел, експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів).

2. Нескоромна Н.В. Перекисне окиснення ліпідів у щурів у віддаленому
періоді кіндлінгу за умов використання діазепаму лазерного
випромінювання низької інтенсивності інфрачервоного діапазону //Вісник
проблем біології і медицини. – 2002. – №1. – С. 52-56.

3. Нескоромная Н.В. Влияние воздействия лазерного излучения
инфракрасного диапазона низкой интенсивности на пенициллин-вызванные
очаги эпилептической активности // Запорожский медицинский журнал. –
2006.- №6.- С.53-55.

4. Нескоромная Н.В. Эффекты низкоинтенсивного лазерного излучения
инфракрасного диапазона на ЭЭГ у киндлинговых животных // Вісник
психіатрії та психофармакотерапії. – 2006.- №1.- С. 134- 136.

5. Нескоромная Н.В. Влияние воздействия лазерного излучения
инфракрасного диапазона низкой интенсивности на генерализованную
пенициллин-вызванную эпилептическую активность // Інтегративна
антропологія. – 2006. – №2. – С.49-52.

6. UA, Деклараційний патент №63067 А, МПК7: А61В8/00,опубл.15.01.2004.
Нескоромна Н.В., Годлевський Л.С. ОДМУ. Заявка №2002076298 від
29.07.2002. Спосіб визначення функціонального стану дофамінергічної
системи мозку в експерименті. – Бюл №1. – 3 с. (Особистий внесок
здобувача: проведення досліджень, оформлення тез).

7. Нескоромная Н.В., Степаненко К.И. Характеристика ЭЭГ и цикла
“бодрствование-сон” у киндлинговых животных в условиях влияния
инфракрасного лазерного излучения низкой интенсивности // Тези
науково-практичної конференції “Сучасні аспекти лікування епілепсії” з
міжнародною участю. – Одеса, 2001.- С.44- 45. (Особистий внесок
здобувача: проведення досліджень, оформлення статті).

8. Годлевський Л.С., Нескоромна Н.В., Степаненко К.І. Вплив лазерного
випромінювання низької інтенсивності інфрачервоного діапазону (ЛВ) на
діяльність головного мозку щурів // Тези доповідей III з’їзду
Українського біофізичного товариства. – Львів, 2002.- С.252.(Особистий
внесок здобувача: проведення електрофізіологічних досліджень, оформлення
тез).

9. Нескоромная Н.В., Сарахан Е.И., Бобкова Л.И. Нейротоксические эффекты
каиновой кислоты в условиях действия лазерного излучения низкой
интенсивности ифракрасного диапазона // Матеріали конференції
“Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині”.- Одеса,
2002.- С.27.(Особистий внесок здобувача: пошук і аналіз літературних
джерел, оформлення тез).

10. Нескоромная Н.В. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на
бензилпенициллин-индуцированную очаговую эпилептичную активность //
Матеріали конференції “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в
медицині”.-Одеса, 2006.- С.64.

11. Нескоромна Н.В. Особливості перебігу пеніцилін-викликаного
судомного синдрому на тлі опромінення мозку низькоінтенсивним лазерним
випромінюванням інфрачервоного діапазону (ЛВНІІД) // Тези доповідей
науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною
участю.- Одеса, 2006.

АНОТАЦІЯ

Нескоромна Н.В. Патофізіологічні механізми контролю
підвищеної збудливості головного мозку за умов впливу лазерним
випромінюванням низької інтенсивності.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.04. – патологічна фізіологія. – Одеський державний
медичний університет МОЗ України, Одеса, 2007.

Вперше на моделях вогнищевої, гострої генералізованої та хронічної
кіндлінгової епілептизації головного мозку встановлені особливості
перебігу епілептичної активності за умов впливу низькоінтенсивним
лазерним випромінюванням інфрачервоного діапазону (НІЛВІД) (5 мВт, 0,89
мкм). Встановлена протиепілептична ефективність впливу НІЛВІД за умов
відтворення епілептогенезу шляхом порушення ГАМК-ергічного гальмування
та стимуляції рецепторів збуджуючих амінокислот та залежність виразності
цього впливу від тривалості опромінення головного мозку. Показано
пригнічення потужності альфа- та тета- діапазону в спектрі ЕкоГ під
впливом НІЛВІД, збільшення дофамін-залежних компонентів поведінкових
реакцій у щурів в післянападному періоді та в плавальному тесті.
Показано зменшення латентного періоду та збільшення тривалості
парадоксального сну під впливом НВЛІД та залежність цього ефекту від
функціональної активності дофамінергічної системи мозку. Встановлено
посилення протиепілептичного впливу діазепаму за умов впливу НІВЛІД на
головний мозок, зрушення в окиснювально- відновлювальних
тіол-дисульфідній та аскорбатній системах в бік збільшення відновлених
форм тіолів та аскорбату. Встановлено відновлення кіндлінг- провокованих
порушень стану ферментативної ланки антиоксидантного захисту під впливом
НІВЛІД та діазепаму. Ключові слова: низькоінтенсивне
лазерне випромінювання інфрачервоного діапазону, епілептичний синдром,
діазепам, антиоксидантна система.

АННОТАЦИЯ

Нескоромная Н.В. Патофизиологические механизмы контроля повышенной
возбудимости головного мозга в условиях влияния низкоинтенсивным
лазерным излучением. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.04.-патологическая физиология. – Одесский
государственный медицинский университет.- МЗ Украины, Одесса, 2007.

В опытах на миорелаксированных крысах линии Вистар, которым путем
аппликации на фронтальные отделы коры головного мозга раствора натриевой
соли бензилпенициллина (16000 МЕ/мл) создавали очаги
эпилептической активности, показано, что низкоинтенсивное лазерное
излучение инфракрасного диапазона (НИЛИИД) (10,0 минут, 5 мВт, 0,89 мкм)
сопровождается подавлением ЭпА, которое выражалось в снижении частоты и
амплитуды спайковых разрядов, а также в сокращении общей
продолжительности существования очагов. Сходные противосудорожные
эффекты отмечались и в отношении иктальных разрядов, провоцированных
системным применением раствора натриевой соли бензилпенициллина
(300000 МЕ/кг, в/бр).

На модели генерализованной ЭпА, вызываемой в/бр применением натриевой
соли бензилпенициллина (300000 МЕ/кг) применение НИЛИИД (10,0 мин)
вызывало увеличение латентного периода первых судорог на 62,3 %
(P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020