.

Хронорадіохіміотерапія при місцево-поширеному раку шийки матки (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 3433
Скачать документ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

НЕМАЛЬЦОВА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 618.146 –
006.6 – 085.849.1

Хронорадіохіміотерапія при місцево-поширеному раку шийки матки

14.01.23 – променева діагностика, променева терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі “Інститут медичної радіології

ім. С.П. Григор’єва Академії медичних наук України”, м. Харків

Науковий керівник: доктор медичних наук,

Сухіна Олена Миколаївна,

Державна установа “Інститут медичної радіології

ім. С.П. Григор’єва Академії медичних наук України”,

головний науковий співробітник

відділення променевої терапії

Офіційні опоненти:

aeieoi? iaaee/ieo iaoe, i?ioani?

?aaieiaa Aaeaioeia Noaiai?aia

AeO “?inoeooo iieieia?? AII Oe?a?ie”

caa?aeoth/a a?aeae?eii i?iiaiaai? oa?ai??

доктор медичних наук

Лазар Дмитро Анатолійович

Національна медична академія

післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України,

професор кафедри радіології

Захист відбудеться “21” листопада 2007 р. о 1300 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 при ДУ “Інститут онкології АМН
України”

(03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут онкології АМН
України” (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розісланий “19” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ради

канд. мед. наук С.О. Родзаєвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. За останні десятиріччя в клінічній онкології
досягнуті істотні успіхи в діагностиці й лікуванні раку шийки матки
(РШМ). Проте, дана патологія продовжує залишатися серйозною проблемою в
онкогінекології, посідаючи друге місце у світі серед всіх злоякісних
новоутворень жіночих статевих органів (29,4 %). В Україні протягом 10
років спостерігається тенденція до зростання захворюваності РШМ із 17,5
до 18,5 на 100 тис. населення, а розповсюджені форми даної патології
зросли до 40% (Л.І. Воробйова, 2003;

Н.Я. Жилка, 2005; Рак в Україні, 2006; Cancer statistics, 2003).

Основним а, інколи, єдино можливим методом лікування місцево-поширеного
раку шийки матки (МПРШМ) є поєднана променева терапія (ППТ), за
допомогою якої 5-річна виживаність досягає 65 % і варіює, за даними
різних авторів, від 15 до 80 % залежно від ступеня поширеності
пухлинного процесу (В.С. Іванкова, 2005; Н.Г. Семікоз, 2005; Л.І.
Крикунова, 2004; Є.Є.Вишневська, 2004). Чимало пацієнток даної категорії
гинуть від прогресування захворювання, рецидивів і метастазів пухлини в
найближчий період після закінчення первинного лікування (Л.І. Воробйова,
2002; А.Б. Вінницька, 2005; К.Н. Костроміна, 2002; Л.А. Мар’їна, 2004;
J.A. Green, 2001).

Пошук нових ефективних способів лікування пов’язаний з удосконаленням
існуючих методів і методик ППТ шляхом оптимізації разових і сумарних доз
опромінення, об’єму опромінюваних тканин, режимів фракціонування й
використанням радіомодифікуючих засобів (препаратів платини,
5-фторурацилу, гідреа та ін.) (Н.Г. Семікоз, 2005; Д.А. Лазар, 2006;
В.С. Іванкова, 2006; В.Л. Винокуров, 2003).

Комбінація опромінення з одночасною хіміотерапією є одним з найбільш
перспективних науково-практичних напрямків сучасної онкогінекології.
Протипухлинні препарати, які застосовуються, посилюють променеве
ушкодження пухлинних клітин, синхронізують вступ їх у фази клітинного
циклу, найбільш чутливі до променевого впливу, і зменшують їх кількість
у фазі спокою (В.С. Іванкова, 2005; С.А. Тюляндин, 2003; В.М.
Виноградов, 2004).

Нещодавні дослідження показали, що фторпіримідини мають тропність до
клітин пухлинної тканини, в тому числі шийки матки, за рахунок
сполучення високої концентрації ферменту тимідинфосфорилази в самій
пухлині й особливостей селективного механізму його дії. Застосування
фторпіримідинів як радіомодификаторів істотно підвищує ефективність
консервативного лікування ряду злоякісних пухлин, зокрема РШМ на 10 % і
більше

(Н.Г. Семікоз, 2000; К.О. Галахін, 2005; В.С. Іванкова, 2006).

Однак для реалізації переваг даного комплексного підходу до терапії
МПРШМ необхідно мінімізувати ступінь його токсичності.

В останні роки дослідження в цьому напрямку зосереджені, серед іншого,
на проведенні протипухлинної терапії в хрономодульованому режимі з
урахуванням добових ритмів проліферативної активності нормальної й
пухлинної тканин (М.А. Бланк, 2000;

М.І. Пилипенко, 2004; І.П. Москаленко, 2007; Ю.Я. Гріневич, 2007; Levi
F., 2003).

Разом з тим, дані про проведення променевої терапії у
хрономодульовано-му режимі, представлені окремими радіобіологічними й
клінічними до-слідженнями (М.А. Бланк, 1980; А.В. Важенін, 1998; Г.С.
Васильева, 2004), а даних про хіміопроменеву терапію з урахуванням
циркадних ритмів, зокрема РШМ, немає.

Неповне висвітлення проблеми одночасного застосування хіміо- і
променевої терапії при МПРШМ, розрізненість використовуваних методик і
видів хіміопрепаратів, протиріччя отриманих результатів, нечисленні
публікації за даною темою у вітчизняній літературі свідчать про
необхідність подальшого глибокого вивчення цієї важливої проблеми.
Клінічно обґрунтованим є дослідження ефективності радіохіміотерапії,
визначення показань до її використання залежно від особливостей
пухлинного росту, а також вивчення впливу хрономодульованого режиму на
клінічну ефективність променевого лікування та імунологічний статус
хворих на РШМ у процесі проведення протипухлинної терапії.

Таким чином, вивчення вищезазначених актуальних питань є підставою для
проведення дослідження, присвяченого підвищенню ефективності
хіміопроменевої терапії хворих на МПРШМ шляхом розробки й застосування
нетрадиційних режимів опромінення на фоні радіомодифікації 5-Fu у
хрономодульованому режимі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
згідно з планом НДР ДУ “Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва
Академії медичних наук України”: “Розробка технології хрономодульованої
радіохіміотерапії іноперабельних хворих на рак шийки матки і прямої
кишки”, шифр теми АМН.02.04, номер держ. реєстрації 0104U000166, в якій
автор була виконавцем.

Метою роботи є підвищення ефективності поєднаного променевого лікування
хворих на місцево-поширений рак шийки матки шляхом застосування
нетрадиційного фракціонування дози опромінення на фоні радіомодифікації
клітин пухлини 5-фторурацилом у хрономодульованому режимі.

Поставлена мета визначила розв’язання таких основних завдань:

1. Розробити методику променевого лікування із застосуванням режиму
нетрадиційного режиму фракціонування дози на фоні застосування
радіомодифікатора 5-фторурацил (5-Fu) і оцінити її ефективність у
порівнянні із традиційним методом лікування хворих на місцево-поширений
рак шийки матки.

2. Вивчити вплив розробленої схеми радіохіміотерапії на ступінь регресії
пухлини у хворих даної патології з урахуванням часу доби проведення
антибластомної терапії.

3. Оцінити токсичність різних схем хронорадіохіміотерапії.

4. Вивчити й оцінити ступінь впливу хронорадіохіміотерапії на пухлинні
клітини шийки матки за допомогою даних електронної мікроскопії.

5. Вивчити вплив хронорадіохіміотерапії на деякі показники
імунологічного статусу хворих на місцево-поширений рак шийки матки.

6. Оцінити ефективність розробленої хронорадіохіміотерапії у хворих з
місцево-поширеними формами раку шийки матки по безпосередніх і
найближчих результатах лікування.

7. Визначити й науково обґрунтувати оптимальний, хрономодульований режим
радіохіміотерапії хворих на місцево-поширений рак шийки матки.

Об’єкт дослідження: 127 іноперабельних хворих на РШМ.

Предмет дослідження: радіохіміотерапія в лікуванні хворих на МПРШМ,
хрономодульовані підходи до лікування.

Методи дослідження: загальноклінічні, радіологічні (УЗД, КТ, МРТ),
патоморфологічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблена методика
підвищення ефективності хіміопроменевої терапії хворих на МПРШМ шляхом
використання нетрадиційного опромінення з радіомодификацією 5-Fu.

Вперше запропоновані хрономодульовані підходи до проведення
радіохіміотерапії з метою зниження токсичності лікування. Науково
обґрунтовано, що введення 5-Fu у нічний час доби сприяє зниженню ризику
виникнення ускладнень з боку критичних органів і нормальних тканин.

Вперше на підставі даних електронної мікроскопії доведено, що
радіохіміотерапія після сумарної ізоефективної дози в т.А 40 Гр
призводить до загибелі пухлинних клітин у 62,5 % хворих на
плоскоклітинний РШМ IIb-IIIb стадій. Однак залишаються ділянки, у яких
не тільки зберігаються пухлинні клітини, але і їх життєздатність, що
може призвести до рецидиву захворювання. Відмінностей у ступені
вираженості променевого патоморфозу залежно від часу доби проведення
радіохіміотерапії не виявлено.

Практичне значення отриманих результатів

1. Розроблено методику комплексного лікування: застосування
нетрадицій-ного режиму опромінення на фоні радіомодифікатора 5-Fu з
урахуванням часу доби, що є ефективним способом підвищення
протипухлинного лікування хворих на МПРШМ. Повна регресія пухлини
відзначена в 85,7 % пацієнток.

2. Визначено показання до застосування розробленої методики
радіохіміо-терапії при лікуванні хворих на МПРШМ.

3. Доведено, що з урахуванням незначних проявів токсичності й ступеня їх
вираженості з боку шлунково-кишкового тракту, деяких показників імунного
статусу доцільно використовувати розроблений метод лікування із нічним
введенням 5-Fu. Частота ентероколіту знижується в 1,7 разу.

4. Хрономодульований підхід до проведення радіохіміотерапії не впливає
на її протипухлинний ефект: ступінь променевого патоморфозу й показники
3-річної виживаності ідентичні при денному й нічному введенні 5-Fu.

5. Запропонована методика хрономодульованої хіміопроменевої терапії
підвищує безпосередні й найближчі результати лікування хворих на МПРШМ і
поліпшує якість життя пацієнтів.

Впровадження одержаних результатів в практику. Розроблена методика
лікування хворих на МПРШМ з нетрадиційною методикою опромінення із
застосуванням у якості радіомодифікатора 5-Fu у хрономодульованому
режимі впроваджена в практику роботи ДУ “Інститут медичної радіології
ім. С.П. Григор’єва АМН України”, Харківського обласного клінічного
онкологічного диспансеру, Житомирського обласного онкологічного
диспансеру.

Результати роботи використовуються в навчальному процесі кафедр
рентгенології, онкології Харківської медичної академії післядипломної
освіти, кафедр променевої діагностики й променевій терапії й онкології
Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно виконувала різні етапи
протипухлинної терапії хворим на РШМ (проведення ППТ і хіміотерапії,
забір матеріалу для цитологічного й гістологічного дослідження). Брала
участь у розробці методики лікування хворих на РШМ із застосуванням ППТ
на фоні радіомодифікації препаратом 5-Fu і аналізі отриманих
результатів. Автор розробила формалізовану картку історій хвороби
пацієнтів; брала активну участь у математичній обробці отриманих
результатів. Автором розроблені й підготовлені до публікації в провідних
наукових медичних виданнях матеріали проведених досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
були представлені автором і обговорені на таких з’їздах і конференціях:
II з’їзд УТТРО, 10-12 червня 2001 р., м. Луцьк; III з’їзд УТТРО, 21
червня 2003 р., м. Маріуполь, III з’їзд онкологів і радіологів СНД,
25-28 травня 2004 р., м. Мінськ, Білорусь; науково-практична конференція
“Актуальні питання радіохіміотерапії в онкології”, 24-25 червня 2004 р.,
м. Полтава; семінар “Радіохемотерапія розповсюджених форм раку шийки
матки”, червень 2005 р., м. Київ;

IV з’їзд УТТРО, 27-29 вересня 2005 р., м. Алушта; ХI з’їзд онкологів
України, м. Судак АР Крим, 29 травня-2 червня, 2006 р.;
науково-практична конференція “Актуальні питання комбінованих методів
лікування в онкології”, 10-11 жовтня 2006 р., м. Одеса;
науково-практична конференція “Хронобiологiя i хрономедицина: теоретичні
й клінічні перспективи”, жовтень 2006 р., м. Чернівці.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 робіт (1
стаття самостійно,

9 – у співавторстві, 2 тези доповідей, 1 декл. патент, 1 методичні
рекомендації) у провідних спеціальних виданнях, затверджених ВАК
України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 172 сторінках
рукопису й складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і
методів дослідження, 2 розділів викладення результатів, обговорення
результатів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел літератури, що включає 243 роботи (143
вітчизняних, 100 іноземних авторів). Дисертація ілюстрована 26 таблицями
та 50 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи. У порівняльному аспекті проаналізовані результати
терапії 127 хворих на РШМ T2bNх0–T3Nx-1M0 стадій, пролікованих у клініці
ДУ “Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва АМН України” та
Харківському обласному клінічному онкологічному диспансері за період
2003–2006 рр.

Вік хворих варіював у діапазоні 24–85 років з піком захворюваності у
віці від 40 до

60 років. Середній вік склав 52,1±12,1 року. Медіана віку – 51,0 року.

Аналіз частоти зустрічальності різних стадій захворювання в нашому
дослідженні показав, що хворі з Т2bNхМ0 стадією РШМ склали 44,9±9,7 %
(57 хворих), з Т3Nх-1M0 – 55,1±12,2 % (70 пацієнток).

У всіх випадках діагноз верифіковано морфологічно. Плоскоклітинний
незроговілий рак склав 76,4 % (97 пацієнток), плоскоклітинний зроговілий
– 16,5 % (21 хвора) і аденокарцинома – 7,1 % (9 хворих).

Всі хворі на РШМ одержували ППТ за радикальною програмою. Залежно від
схеми проведеного лікування пацієнтки були розподілені на 2 групи.

1-шу групу (основну) склали 78 хворих на РШМ, які одержували ППТ за
розробленою нами методикою, середній вік склав 50,5±6,17 року, медіана
віку – 50,0 років.

2-гу групу (контрольну) – 49 пацієнток, яким був застосований
традиційний метод лікування – ППТ, середній вік – 54,2±1,96 року,
медіана – 51,0 року.

У більшості хворих основної групи, була встановлена IIIa-b стадія
захворювання, що склала 62,8 % (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл хворих на РШМ за стадіями пухлинного процесу.

Аденогенні форми РШМ зустрічалися в 5,1 % випадків в 1-й і 10,2 % – в
2-й групі. Екзофітна форма росту пухлини переважала у пацієнток обох
груп порівняння. Параметральний варіант поширення пухлини превалював у
2-й групі, а змішаний – у хворих 1-ї групи. Таким чином, розподіл хворих
за основними характеристиками пухлинного процесу в групах порівняння
значимо не відрізнявся.

Термін спостереження за хворими склав 36 місяців.

Електронно-мікроскопічні дослідження проводили 16 хворим за стандартною
методикою та аналізували за допомогою електронного мікроскопа ЕМ-125
Сумського ПО “Електрон” (Україна). Забір матеріалу проводили до початку
лікування і після 3-го сеансу внутріпорожнинної гамма-терапії на апараті
АГАТ-В.

Імунологічні дослідження 53 хворих на РШМ проводили до та наприкінці
курсу протипухлинного лікування. Гематологічний аналіз виконували на
автоматичному гематологічному аналізаторі SYSMEX M 2000 (Японія).

Для обробки отриманих даних нами була використана система комплексного
статистичного аналізу й обробки даних STATISTICA 6.0.

При аналізі результатів обробки приймали як достовірні варіанти за
рівнем не менш 95% (рТаблиця 2 Виживаність хворих на МПРШМ залежно від стадії та методик проведення спеціального лікування Стадія (TNM) Період виживаності 1-ша група (n=75) 2-га група (n=49) 1 рік, % 2 роки, % 3 роки, % 1 рік, % 2 роки, % 3 роки, % Т2bNхМ0 1 гр. n=28, 2 гр. n=28 безрецидивна 96,4±4,7 92,8±4,9 85,7±6,7 100,0±0,0 96,4±6,2 92,9±5,0 загальна 96,4±4,7 92,8±4,9 89,3±5,9 100,0±0,0 96,4±6,2 96,4±3,6 Т3a-bNх-1M0 1 гр. n=47, 2 гр. n=21 безрецидивна 91,5±4,1* 85,1±4,6* 74,5±6,4* 80,9±7,3 57,1±9,5 42,9±11,1 загальна 95,7±3,4* 91,5±4,1* 78,7±6,0* 85,7±7,1 61,9±9,8 42,9±11,1 Примітка. * – вірогідно відносно 2-ї групи, pТаблиця 3 Частота виникнення рецидивів і метастазів залежно від стадії пухлинного процесу Стадія T2bNxМ0 Стадія Т3a-bNх-1M0 1-ша гр. (n=28) 2-га гр. (n=28) 1-ша гр. (n=47) 2-га гр. (n=21) абс % абс % абс % абс % Рецидиви 1 3,6(4,6 – – 6 12,8(4,9 4 19,0(8,7 Метастази 3 10,7 (5,9 2 7,1(4,9 6 12,8(4,9* 8 38,2(10,9 Примітка. * – вірогідно відносно 2-ї групи, p0,05). Частота
виникнення рецидивів раку щодо строків спостереження в 1-й і 2-й групах
була практично однаковою. Рецидиви виникали протягом 24 місяців (табл.
4).

Таблиця 4

Строки виникнення рецидивів захворювання

при IIIa-b стадії МПРШМ залежно від схеми проведеного лікування

Ступінь

поширеності пухлинного процесу

(TNM) Група хворих Загальна кільк. хворих Загальна к-ть хворих із
пролонгацією процесу Строки появи рецидиву

захворювання (міс.) P

у хворих з рецидивом

n=68 n=10 % до 6 міс. до 12 міс. до 24 міс. до 36 міс.

Т3a-bNх-1M0 1 47 6 12,8 2 1 3 – Р = 0,5

4,2(2,4% 2,1(2,1% 6,4(3,9% –

2 21 4 19,0 1 1 2 –

4,8(4,8% 4,8(4,8% 9,6(4,7% –

Отже, застосування радіохіміотерапії знижує частоту рецидивування в 1,5
разу порівняно зі стандартною терапією, однак ці дані статистично
незначущі.

При наступному моніторингу рецидивів захворювання не було відзначено,
але хворі гинули від метастатичного ураження різних органів і
генералізації процесу.

Частота метастазування при IIb стадії захворювання практично однакова в
групах порівняння: 10,7(5,9 і 7,1(4,9 %, а при IIIa-b стадії – 12,8(4,9
і 38,2(10,9 % відповідно

(рис. 3). Тобто, при IIIa-b стадії МПРШМ метастази виникали в 3,0 разу
рідше в групі із застосуванням радіохіміотерапії порівняно зі
стандартною ППТ.

Рис. 3. Аналіз частоти виникнення рецидивів і метастазів у хворих на РШМ
залежно від стадії процесу.

Характер метастазування при IIb стадії ідентичний у групах порівняння.
При IIIa-b стадії – у контрольній групі превалювала генералізація
процесу на відміну від основної групи, де метастази мали локальний
характер.

Таким чином, порівняльний аналіз ефективності розробленої методики та
стандартного лікування хворих на МПРШМ показав, що при IIb стадії
захворювання результати терапії не залежать від схеми антибластомної
терапії.

Інша картина спостерігалась при IIIa-b стадії процесу. Застосування
розробленої нами методики лікування вірогідно збільшує відсоток хворих з
повною регресією пухлини на 28,8 % (р=0,008).

При подальшому моніторингу хворих до 36 місяців спостереження виявлено,
що показники безрецидивної й загальної виживаності при використанні
нетрадиційної методики опромінення на фоні радіомодифікатора 5-Fu на
31,6 і 35,8 % (р=0,02) відповідно вищі порівняно із традиційним методом
лікування, причому різниця в показниках збільшується зі зростанням
стадії пухлинного процесу, що зумовлено зниженням частоти виникнення
рецидивів – в 1,5 разу і метастазів – в 3,0 разу.

Викладене вище, підтверджує ефективність розробленого нами способу
лікування хворих на МПРШМ із використанням нетрадиційної методики
опромінення і в якості синхронізатора клітин пухлини 5-Fu, використання
якого дозволило поліпшити результати протипухлинної терапії даного
захворювання (“Спосіб хрономодульованої терапії неоперабельних форм
органів малого таза”, державний патент № 66044А UA).

При проведенні променевої та хіміотерапії у онкологічних хворих значно
знижуються процеси адаптації, послаблюються репаративні процеси в
прилеглих до пухлини тканинах і органах. Для оптимізації комбінації двох
терапевтичних підходів з погляду ефективності необхідно враховувати і
те, як переносять хворі лікування. Всі хворі задовільно перенесли
лікування, важких ускладнень не відзначено. Спостерігалися загальні й
місцеві променеві реакції. Загальні променеві реакції, що виражалися в
проявах слабкості, лейкопенії, нудоти спостерігалися у всіх групах
хворих і були слабко виражені (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл хворих на РШМ залежно від наявності променевих реакцій.

Нудота спостерігалася у 22 з 78 хворих 1-ї групи (28,2(5,1 %) і у 9 з 49
пацієнток (18,4(5,6 %) контрольної.

Зміни з боку гематологічних показників у вигляді лейкопенії до рівня
лейкоцитів 3,2 ( 109 г/л спостерігалися у 2 із 78 хворих на МПРШМ
(2,6(1,8 %) 1-ї групи. У контрольній групі лейкопенія спостерігалася у 3
із 49 хворих (6,1(3,5 %) і також не вимагала перерви в спеціальному
лікуванні.

Ентероколіт в 1-й групі спостерігався у 23 із 78 хворих (29,5(5,2 %), в
контрольній – у 7 із 49 пацієнток (14,3(5,1%).

Явища ректиту протягом 5-7 днів відзначені в 11 із 78 пацієнток
(14,1(3,9) % – в 1-й групі спостереження у вигляді болю в прямій кишці,
домішок слизу у випорожненні. У 2-й групі – у 7 із 49 хворих
(14,3(5,1%).

Променеві реакції з боку сечовивідної системи у вигляді циститів
відзначені у 17 із 78 жінок (21,8(4,7%) 1-ї і у 6 із 49 пацієнток
(12,2(4,7%) 2-ї групи. Клінічна картина була типовою в обох
досліджуваних групах.

$

(

:

h

j

?(

*

.

8

:

T

h

v?????AeEIOOUUeaeuth

?

?

¤

¬

A

A

Ae

&j

rtv?IthI

?F??????

??

?r????????

??

??

??

??

??

??

??

??

?

????

h–p?F Цим пацієнткам проводилася симптоматична терапія, після чого
лікування було продовжено. У контрольній групі перерва була потрібна у 1
із 49 пацієнток (2,0(2,0 %). Слід зазначити, що у 37,9(5,3 та 74,5(2,3 %
пацієнток 1-ї і 2-ї груп відповідно, ускладнень при проведенні даних
методів лікування не спостерігалося.

Таким чином, ентероколіт зустрічався в 2,1 разу частіше у хворих, яким
проводили розроблений нами метод лікування, ніж у групі хворих із
традиційною ППТ. Частота прояву токсичності з боку сечовивідної системи
у вигляді циститу превалювала в 1-й групі в 1,8 разу в порівнянні з
контролем.

Токсичні реакції на введення хіміопрепарату не перешкоджали проведенню
сеансів ППТ та в більшості випадків були не вираженими або помірними.

Порівняльний аналіз переносності променевого компонента показав, що
статистично значимого посилення загальних променевих реакцій при
вико-ристанні данного режиму фракціонування (4 Гр) та застосування
хіміопрепарату 5-Fu як радіомодифікатора не відзначалося.

Таким чином, проведений порівняльний аналіз результатів лікування хворих
на МПРШМ за розробленою і апробованою нами методикою радіохіміотерапії з
використанням нетрадиційного опромінення пухлини на фоні синхронізації
клітин пухлини 5-Fu шляхом внутрівенної інфузії протягом 12 год, виявив
її високу ефективність при IIIa-b стадії захворювання, що дозволяє
вважати принципово нову схему радіохіміотерапії досить ефективною з
погляду лікування розповсюджених пухлинних процесів. Разом з тим,
відзначено достовірне збільшення практично в 2 рази частоти нудоти,
ентероколітів, циститів.

Токсичність розробленої нами методики радіохіміотерапевтичного лікування
хворих на МПРШМ зумовлена режимом нетрадиційного фракціонування дози та
використанням як радіомодифікатора препарату 5-Fu, з певною тропністю
до слизової оболонки кишечника і синергізмом двох факторів
антибластомної терапії.

Одним із шляхів зниження токсичності антибластомного лікування є
використання хрономодулюючих підходів. Тому важливо проаналізувати
частоту й ступінь вираженості токсичності даної методики
радіохіміотерапевтичного лікування залежно від часових режимів
протипухлинної терапії.

Для аналізу впливу тимчасових параметрів (хрономодуляція) проведеного
лікування на ефективність запропонованої нами методики радіохіміотерапії
у хворих на МПРШМ за показниками локального контролю й частості
променевих реакцій пацієнтки основної групи були розділені на 2
підгрупи.

У 1-шу підгрупу ввійшли 29 хворих (денне введення 5-Fu), у 2-гу – 49
пацієнток (нічне введення 5-Fu).

Аналіз безпосередніх результатів радіохіміотерапії хворих на МПРШМ
IIb-IIIb стадії в порівнюваних підгрупах залежно від стадії пухлинного
процесу (табл. 5) показав, що час проведення радіохіміотерапії не
впливав на ступінь регресії пухлини: при IIb стадії процесу повна
регресія пухлини склала 93,8(7,9  і 92,3(7,7 %, при ІІІa-b – 84,6(6,3 і
86,1(6,9 % відповідно до підгруп порівняння (р>0,05).

Таблиця 5

Порівняння безпосередніх результатів радіохіміотерапії

хворих на МПРШМ залежно від стадії пухлинного процесу

Результат

лікування Стадія IIb Стадія IIIa-b

1-ша підгр. (n=16) 2-га підгр. (n=13) 1-ша підгр. (n=13) 2-га підгр.
(n=36)

абс. % абс. % абс. % абс. %

Повна регресія 15 93,8(7,9 12 92,3(7,7 11 84,6(6,3 31 86,1(6,9

Часткова регресія 1 6,2(7,9 1 7,7(7,7 1 7,7(7,7 3 8,3(4,7

Стабілізація – – – – 1 7,7(7,7 1 2,8(2,8

Прогресування – – – – – – 1 2,8(2,8

Безпосередні результати лікування МПРШМ залежно від гістологічної
структури пухлини, форми її росту й варіанту поширення не мали
достовірних розбіжностей при хрономодульованому підході до проведення
лікування.

Аналізуючи найближчі та віддалені результати виживаності можна
констатувати, що при IIb стадії пухлинного процесу одно-, двох- і
трирічна, як безрецидивна, так і загальна виживаність хворих у підгрупі
з денним введенням 5-Fu (1-ша підгрупа) склала 93,8±6,3 %. У підгрупі з
нічним введенням 5-Fu (2-га підгрупа) річна як безрецидивна, так і
загальна виживаності хворих з IIb стадією процесу склали – 100,0±0,0,
2-річна – 91,7±7,8 %, 3-річна – безрецидивна 83,3±8,3 %, загальна –
91,7±11,2 % відповідно (табл. 6).

Таблиця 6

Виживаність хворих на МПРШМ залежно від стадії процесу

й часу проведення спеціального лікування

Стадія

(TNM) Період

виживаності 1-ша підгрупа (n=29) 2-га підгрупа (n=46)

1 рік, % 2 роки, % 3 роки, % 1 рік, % 2 роки, % 3 роки, %

Т2bNхМ0

1 гр. n=16

2 гр. n=12 безрецидивна 93,8(6,3 93,8(6,3 93,8(6,3 100,0(0,0 91,7(11,2
83,3(8,3

загальна 93,8(6,3 93,8(6,3 93,8(6,3 100,0(0,0 91,7(11,2 91,7(11,2

Т3a-bNx-1M0

1 гр. n=13

2 гр. n=34 безрецидивна 92,3(7,3 84,6(7,0 69,2(13,3 91,2(4,9 82,4(6,4
76,4(13,7

загальна 92,3(7,3 92,3(7,3 76,9(12,2 94,1(2,9 88,2(5,5 79,4(13,9

При IIIa-b стадії показник безрецидивної виживаності в 1-й підгрупі на 1
і 2 роки спостереження склав 92,3±7,3 і 84,6±7,0 % відповідно, на 3 роки
– 69,2±13,3 %. У підгрупі, де радіомодифікатор 5-Fu вводили у нічний
час, показники безрецидивної виживаності склали: на 1 рік спостереження
– 91,2±4,9 %, на 2 роки – 82,4±6,4 %, на 3 роки спостереження –
76,4±13,7 %.

Порівняльний аналіз показників безрецидивної виживаності при IIb-IIIb
стадіях МПРШМ до 3 років спостереження не виявив розбіжностей в обох
досліджуваних підгрупах: 75,8±13,5 та 76,1±13,8 %.

Порівняльна оцінка частоти рецидивування та метастазування у пацієнток
на МПРШМ залежно від часу проведення антибластомної терапії, не
враховуючи стадію захворювання, показала, що час проведення
радіохіміотерапії не має достовірного впливу на частоту маніфестації
захворювання (табл. 7).

Таблиця 7

Частота рецидивування та метастазування МПРШМ

залежно від часу проведення радіохіміотерапевтичного лікування

Ускладнення Стадія T2bNxМ0 Стадія T3a-bNx-1M0

1-ша підгр. (n=16) 2-га підгр. (n=12) 1-ша підгр. (n=13) 2-га підгр.
(n=34)

абс. % абс. % абс. % абс. %

рецидиви 1 6,3(6,3 – – 1 7,7(7,7 5 14,7(6,2

метастази 2 12,5(8,5 1 8,3(8,3 3 23,1(12,2 3 8,8(4,9

При моніторингу протягом 36 місяців у хворих з IIb стадією МПРШМ
локорегіонарні рецидиви спостерігалися у 1 пацієнтки (6,3(6,3 %) 1-ї
підгрупи. Метастази відзначені у 2 із 16 хворих (12,5(8,5 %) та у 1 із
12 випадків (8,3(8,3 %) відповідно підгрупам порівняння.

При IIIa-b стадії рецидиви захворювання спостерігалися у 1 із 13 хворих
(7,7(7,7 %) – в 1-й підгрупі та у 5 із 34 пацієнток (14,7(6,2%) – в 2-й
(р>0,05).

Метастази в 1-й підгрупі спостерігалися у 3 із 13 хворих (23,1(12,2%), а
в 2-й підгрупі – у 3 із 34 хворих (8,8(4,9 %) (р=0,23).

Слід зазначити, що маніфестація хвороби при ІІb та IIIa-b стадіях
пухлинного процесу не залежить від часу проведення радіохіміотерапії й
становить 24,1(8,1 % (7 із 29 хворих) і 19,6(5,9 % (9 із 46 пацієнток).

Таким чином, порівняльний аналіз ефективності розробленої нами методики
радіохіміотерапії МПРШМ за показниками локального контролю не виявив
відмінностей залежно від часових параметрів проведеного лікування.

Оцінка клінічної ефективності радіохіміотерапії хворих на МПРШМ свідчить
про задовільне перенесення лікування (табл. 8).

Таблиця 8

Частота токсичності радіохіміотерапії РШМ

залежно від часу її проведення

Ознака

токсичності Підгрупа хворих

1-ша (n=29) 2-га (n=49)

абс. % абс. %

Нудота 8 27,6(8,4 11 22,4(6,0

Блювання 0 0 0 0

Ентероколіт 12 41,4(9,3 11 22,4(6,0*

Ректит 6 20,7(7,7 5 10,2(4,4

Цистит 7 24,1(8,1 10 20,4(5,8

Перерва в лікуванні 5 17,2(7,1 1 2,0(2,0*

Примітка. * – вірогідно відносно 1-ї підгрупи, pПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ МПРШМ – місцево-поширений рак шийки матки РШМ – рак шийки матки 5-Fu – 5-фторурацил ППТ – поєднана променева терапія ДПТ – дистанційна променева терапія СОД – сумарна осередкова доза РОД – разова осередкова доза УЗД – ультразвукове дослідження ПКР – плоскоклітинний рак гЕПМ – гранулярна ендоплазматична мережа ЦІК – циркулюючий імунологічний комплекс – PAGE 1 –

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020