.

Планування опорних елементів та удосконалення методів фіксації адгезивних мостоподібних протезів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
152 2695
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

“УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

КУЗНЄЦОВ РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 616.314-089.29-77

Планування опорних елементів та удосконалення методів фіксації
адгезивних мостоподібних протезів

14.01.22-стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України (ректор – доктор медичних наук, професор Лісовий Володимир
Миколайович).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ГОЛІК Віктор Павлович,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

ЛАБУНЕЦЬ Василій Аксентійович,

Інститут стоматології АМН України,
завідувач відділу ортопедичної стоматології та
матеріалознавства;

доктор медичних наук, професор

СИЛЕНКО Юрій Іванович, Вищий
державний

навчальний заклад України
„Українська медична

стоматологічна академія” МОЗ
України, професор

кафедри пропедевтики
ортопедичної стоматології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, Інститут стоматології, кафедра ортопедичної
стоматології.

Захист дисертації відбудеться „ 23” травня 2006 р. о 14
год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому
державному навчальному закладі України „Українська медична
стоматологічна академія” (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного
навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія”
за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат, розісланий „ 21” квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01,

доктор медичних наук, професор
Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ортопедичне лікування малих дефектів зубних рядів
3-го та 4-го класів за Кеннеді здійснюється здебільшого за рахунок
мостоподібних протезів з різними опорними елементами (Е.Н.Жульов, 1995;
А.Баннет, 1998). За допомогою таких конструкцій можна досягти повної
реабілітації функції та естетичних норм (В.С.Оніщенко, 1998;
А.С.Щербаков, 1998). Таким чином, функціональні якості таких протезів є
незаперечними. Однак, використання традиційних мостоподібних протезів
потребує травматичної для пацієнта процедури препарування, що не
відповідає сучасним біотехнологічним вимогам і недостатньою мірою
відновлює норми естетики (М.Вутов та співавт., 1987; А.А.Адамчик, 2001;
А.Г.Гожій та співавт., 2001). Відсоток ускладнень при ортопедичному
лікуванні з використанням традиційних мостоподібних протезів залишається
на сьогодні досить високим (19-27%), що обумовлюється термічним опіком
пульпи, перенавантаженням опорних зубів, травмою тканин пародонту
(А.Ю.Ніконов, 1998; Ю.Г.Смердина та співавт., 2001).

Останнім часом велика кількість авторів схиляється до ідеї використання
адгезивних мостоподібних протезів (АМП), які більшою мірою відновлюють
естетичні норми і максимально запобігають травматизації тканин зубів
(Б.Н.Заліський, 1994; О.А.Петрикас, 1998).

Однак, як показує практичне застосування адгезивних мостоподібних
протезів, у функціональному плані дані конструкції в невеликій мірі
поступаються традиційним мостоподібним протезам (Р.А.Гумецький та
співавт., 1987; М.Ф.Соловйов та співавт., 2000). Причиною цього, а також
основним недоліком АМП, є недостатня площа фіксувальних елементів або їх
нераціональне розташування. Другою проблемою недостатніх функціональних
властивостей АМП є проблема фіксувального матеріалу. Найбільш поширеною
є схема фіксації АМП з металевим каркасом на композит хімічного
твердіння (А.Н.Ряховський, 1999). Але на підставі проведених раніше
досліджень було виявлено, що за показниками міцності фотокомпозити
перевершують матеріали хімічного типу полімеризації, а за вмістом
остатнього мономеру мають кращі показники (А.В.Борисенко, 1999;
В.Є.Жданов та співавт., 2000).

Однак, фотокомпозит, який розміщується як адгезив між металевим каркасом
АМП та емаллю зуба для полімеризації потребує обробки світловим струмом
достатньої потужності. Ця умова задовольняється в разі застосування
фотокомпозитного фіксувального матеріалу та АМП із пластмасовим або
полімерним каркасом. У такому випадку адгезив полімеризується під всією
площиною фіксувальних елементів завдяки прозорості конструкційних
матеріалів. Однак, віддалені результати використання таких протезів
продемонстрували їх недостатню міцність, що призводить до необхідності
встановлення каркасу АМП з металу.

Отже, ідея створити максимально надійний у функціональному плані АМП
зіткнулася з проблемою полімеризації світлотверднучого матеріалу під
металевими адгезивними накладками. Таким чином, залишається актуальним
питання удосконалення конструкції АМП і пошук нового вітчизняного
матеріалу для його фіксації, застосування якого дозволить розширити
методи ортопедичного лікування часткової адентії і профілактики розвитку
зубо-щелепних деформацій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота являє собою фрагмент комплексної науково-дослідної теми
Харківського державного медичного університету МОЗ України
“Профілактика, діагностика та лікування основних стоматологічних
захворювань” (державний реєстраційний номер № 0102UOO1872), а саме,
згідно з планом наукових досліджень кафедри ортопедичної стоматології
,,Удосконалення методів ортопедичного лікування стоматологічних хворих з
урахуванням індивідуальної реабілітації” (№ держреєстрації 0198U002619).
Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагменту наукових
досліджень.

Мета дослідження. Метою даного дослідження є удосконалення конструкції
комбінованого адгезивного мостоподібного протеза шляхом оптимізації
обчислення площі його опорних елементів та обгрунтування застосування
вітчизняного композитного світлотверднучого матеріалу “Стомазит-LC” як
фіксувального агента.

Завдання дослідження:

1. Обґрунтувати за допомогою методів математичного моделювання площину
контакту адгезивного мостоподібного протезу до опорних зубів з
урахуванням функціональних навантажень у фронтальній ділянці зубного
ряду.

2. Удосконалити конструктивні елементи адгезивного мостоподібного
протезу для підвищення надійності їх фіксації.

3. Дослідити фізико-механічні та технологічні властивості вітчизняного
композитного світлотверднучого матеріалу “Стомазит-LC” при його
застосуванні як фіксувального.

4. Надати порівняльну оцінку фізико-механічних та технологічних
властивостей вітчизняного композитного світлотверднучого матеріалу
“Стомазит-LC” із закордонними аналогами.

5. Обґрунтувати клінічне застосування адгезивних мостоподібних протезів,
виготовлених удосконаленим методом з фіксацією матеріалом “Стомазит-LC”
та запропонувати практичні рекомендації для його використання.

Об’єкт дослідження – зразки конструкцій комбінованих адгезивних
мостоподібних протезів, зразки конструкційних матеріалів та зразки
фіксувальних матеріалів, їх фізико-механічні властивості.

Предмет дослідження – визначення оптимальної площини фіксувальних
елементів по межі стикання із зубом, кількість ускладнень та термін
користування адгезивними мостоподібними протезами.

Методи дослідження – математичне моделювання конструктивних особливостей
опорних елементів комбінованих АМП застосовували з метою обґрунтованого
їх розташування; технологічні та фізико-механічні методи задіювали для
обґрунтованої оцінки властивостей міцності фіксувальних матеріалів і
конструкцій комбінованих АМП; клінічні та біометричні методи
використовували для оцінки клінічної ситуації та якості протезування
комбінованими АМП; з метою отримання достовірних результатів
експериментальних та клінічних досліджень застосовували параметричні та
непараметричні методи статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше обґрунтовано площу
контакту опорних елементів АМП до твердих тканин опорного зуба за
допомогою методу математичного моделювання з урахуванням усіх складових
жувального навантаження та індивідуальних особливостей клінічних умов.

Комплексно вивчено фізико-механічні та технологічні властивості
вітчизняного композитного світлотверднучого матеріалу “Стомазит-LC” та
проведено його порівняльну характеристику із закордонними
адгезивно-фіксувальними матеріалами.

Науково обґрунтовано та клінічно доведено ефективність застосування
удосконаленого методу виготовлення АМП із металевим каркасом
(Деклараційний патент України на винахід №72378 А, UA “Спосіб фіксації
ортопедичних конструкцій до природних зубів”).

Уперше удосконалено та лабораторно досліджено показники міцності АМП із
пластмасовим каркасом (Деклараційний патент України на винахід. №67613
А, UA “Зубний протез”).

Уперше було запропоновано класифікацію продуктів харчування відносно
зусиль, що розвиваються зубами фронтальної ділянки при їх відкушуванні.

Практичне значення одержаних результатів. Автором розроблено комп`ютерну
програму індивідуального обчислення оптимальної площі фіксувальних
елементів АМП для практичного використання.

Удосконалено метод фіксації адгезивних мостоподібних протезів за рахунок
“фасонного” перфорування їх опорних елементів, що в цілому збільшує
надійність фіксації та подовжує терміни користування АМП.

Уперше використано вітчизняний композитний світлотверднучий матеріал
“Стомазит-LC” для фіксації АМП та обґрунтовано переваги його клінічного
застосування як фіксувального, а також розроблено практичні рекомендації
для його використання.

Обґрунтовано рекомендації щодо вживання продуктів харчування при
застосуванні АМП з урахуванням виникаючого жувального навантаження та
характеристик міцності даних конструкцій.

Основні результати наукових розробок впроваджено в навчальний процес на
кафедрі ортопедичної стоматології Харківського державного медичного
університету, в лікувальний процес в ортопедичних відділеннях
Харківських міських стоматологічних поліклінік №2, №3, №7 та Харківської
обласної стоматологічної поліклініки.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою працею
автора. Дисертантом на базі вивчення літератури з досліджуваної проблеми
та пріоритетних розробок у даній галузі сформульовано мету та завдання
дослідження. Особисто проведено динамічні клінічні дослідження
пацієнтів. Досліджуваний матеріал безпосередньо автором застосовувався
при фіксації адгезивних конструкцій, що описані в роботі. На підставі
проведених досліджень написано всі розділи роботи, сформульовано наукові
висновки та надано практичні рекомендації. Клінічні дослідження
проведено автором особисто на кафедрі ортопедичної стоматології
Харківського державного медичного університету під керівництвом
завідувача кафедри ортопедичної стоматології д.мед.н., професора
В.П.Голіка. Лабораторні та фізико-механічні дослідження проведено
спільно із співробітниками сертифікованої лабораторії стоматологічних
матеріалів АТ “Стома”. Автором проведено систематизацію, клінічне
узагальнення, а також статистичний аналіз та узагальнення результатів
експериментальних і клінічних досліджень. У наукових розробках, які
освітлені в статтях, надрукованих у співавторстві, участь здобувача є
визначальною і включає проведення літературного пошуку,
експериментальних, клінічних досліджень, аналіз даних, формулювання
висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
оприлюднені та обговорені на науково-практичній конференції з
міжнародною участю, присвяченій 200-річчю Харківського державного
медичного університету (м.Харків, 2005).

Основні матеріали та результати досліджень за темою дисертації
апробовані на кафедрі ортопедичної стоматології Харківського державного
медичного університету, на спільному засіданні стоматологічних кафедр
Харківського державного медичного університету та на апробаційній раді
№2 “Стоматологія” Української медичної стоматологічної академії
(м.Полтава, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 робіт, з них- 3 у
виданнях, ліцензованих ВАК України, 1 стаття у журналі та 1 тези
конференції. Отримано 2 деклараційних патенти України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 168
сторінок машинопису. Робота складається зі вступу, огляду літератури,
опису матеріалів та методів дослідження, двох розділів
клініко-експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел, додатків та ілюстрована 21 таблицею та 36
малюнками. Основний зміст дисертації викладено на 149 сторінках
машинопису. Список літератури складається з 145 джерел (103 роботи з
кириличної графікою та 42 із латинською графікою), який розміщено на 13
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Специфікою нашого методу планування
опорних елементів АМП є урахування всіх факторів фізичних явищ, які
реально виникають при жувальному процесі та максимальна індивідуалізація
цього розрахунку. Величину площі опорних елементів визначали шляхом
розрахунку протеза як балки на двох опорах, що закріплена жорстко.
Навантаження відкушування, що діє на протез, викликає зсув та крутіння в
прошарку фіксувального матеріалу. Це завдання розв’язано за допомогою
застосування сучасних прийомів опору матеріалів у стоматології (A.
Chuiko, 2002). Вони полягають у підході до зубощелепного сегменту як до
системи, що деформується і застосовують сучасну методику трьохмірного
моделювання.

Одним з основних факторів, необхідних при розрахунку, є те навантаження,
яке виникає при відкушуванні їжі. Літературні джерела не надають
конкретної інформації за такими показниками. Тому було проведено
диференційовану оцінку навантаження на зуби фронтальної ділянки при
відкушуванні. Нами було обрано 14 найбільш поширених видів харчових
продуктів, із яких виготовлено 378 зразків різної довжини (від 6 до 32
мм) та ширини (від 4 до 19 мм). Для визначення функціональних
навантажень вимірювали силові показники при наскрізному прокушуванні цих
зразків в імітаторі зубощелепної системи, сконструйованої на основі
оклюдатора та дослідної машини РММ-250А (Р.В.Кузнецов, 2005).

Урахування таких факторів, як кривизна адгезивної поверхні опорних зубів
та неоднорідність розподілу внутрішньої напруги в прошарку адгезивного
матеріалу, забезпечується шляхом введення в математичне вираження
допоміжного коефіцієнту (k), який отриманий експериментальним способом,
що дозволяє максимально уточнити отримані дані. Для проведення
лабораторних досліджень було виготовлено 16 фантомів, у яких АМП з
різними площами опорних елементів фіксували до природних зубів.
Необхідна на практиці оцінка величини k базується на стандартній
статистичній обробці результатів дослідного руйнування моделі протезної
системи (Р.В.Кузнецов, А.Н.Чуйко, 2004). Для досліджуваних матеріалів
оцінка величини k при нашій конструкції адгезивних мостоподібних
протезів фронтальної ділянки було проведено в співробітництві з
лабораторією міцності матеріалів заводу АТ “Стома” (начальник
лабораторії- Ю.І.Довгопол) та кафедрою моделювання систем та технологій
факультету комп’ютерних наук Харківського національного університету ім.
В.Н.Каразіна (завідувач кафедри- професор, д.ф.-м.н. В.Т.Лазурик).

Для дослідження запропонованого нами методу фіксації в лабораторних
умовах було виготовлено 15 фантомних суцільнолитих металевих АМП, в
опорних елементах яких виконували взаємонаправлені конусоподібні
перфорації (експериментальна група), та 15 суцільнолитих металевих АМП,
опорні елементи яких перфорували традиційним шляхом (контрольна група).
Також лабораторно досліджували показники міцності фіксації АМП із
пластмасовими каркасами. Нами було виготовлено 15 фантомних АМП з
перфорованими опорними елементами (експериментальна група) та 15 АМП,
виготовлених загальновідомим методом (контрольна група). Після креслення
меж АМП єдиним трафаретом виготовляли їх каркаси та фіксували до
опорних зубів після чого здійснювали їх відрив за допомогою розривної
машини РММ-250А. Визначали порівняльні значення руйнівного навантаження
в групах, характер розподілення фіксувального матеріалу (за наявністі чи
відсутності пор, щілин, тощо) та якість його полімеризації (по наявності
чи відсутності незатверділого матеріалу) під опорними елементами АМП.

Для з’ясування можливості використання вітчизняного фотополімерного
матеріалу “Стомазит-LC” як фіксувального, були досліджені його
фізико-механічні та технологічні властивості. Для вичерпної
характеристики переваг та можливих недоліків на 480 лабораторних зразках
виконано порівняльний аналіз чотирьох фотополімерних матеріалів
(“Стомазит-LC”, “Latelux”,“Bifix” та “Relyx”) за передбаченими
стандартами ISO 4049 та ТУ.У. 24.4-00481318-022-2002 фізико-механічними
та технологічними показниками (зовнішній вигляд пасти та адгезиву,
глибина твердіння, зовнішній вигляд полімеризату, діаметральна міцність,
рентгенконтрасність полімеризату, твердість та конічна точка плинності
за Хепплером, водопоглинання та водорозчинність за 7 діб, межа міцності
на відрив, адгезивна міцність з`єднання з твердими тканинами зуба) при
постійному забезпеченні метрологічного контролю за устаткуванням.
Дослідження виконано на базі сертифікованої лабораторії стоматологічних
матеріалів АТ “Стома” (м. Харків).

Клінічну частину дослідження – ортопедичне лікування хворих – виконано в
Харківській міській стоматологічній поліклініці №2 – клінічній базі
кафедри ортопедичної стоматології Харківського державного медичного
університету. При підборі хворих для ортопедичного лікування керувались
показаннями до застосування АМП. Нами проведено лікування 74 пацієнтів
суцільнолитими адгезивними мостоподібними конструкціями, облицьованими
керамікою. З них– 44 жінки (59,4%) та 30 – чоловіків (40,6%) віком від
19 до 58 років, при обстеженні в яких були виявлені малі дефекти зубних
рядів 3 та 4 класів за Кеннеді. Усі паціенти були розподілені на три
групи спостереження.

Першу групу складали 42 (56,7%) особи, яким виготовляли АМП з опорними
елементами, перфорованими традиційним методом, з фіксацією
адгезивно-фіксувальним матеріалом Relyx ARC фирмы 3M. Для попереднього
дослідження впливу запропонованого нами методу обчислення площі
фіксувальних елементів пацієнтів цієї групи розділили на дві підгрупи (1
та 2).

У першій підгрупі (1) (21 особа -28%) визначення площі опорних елементів
здійснювали ненормованими методами, яких, як з’ясував аналіз проведеного
лікування, існує тільки два: намагання використати максимально доступну
площу адгезії або забезпечити зручну форму опорних елементів,
покладаючись на “інтуїтивне” уявлення про їх достатність. Тому, діючи за
принципом забезпечення однорідності статистичних виборок, визначили дві
перші підгрупи першої групи. Це підгрупа хворих 1-А (9 осіб -12%), що їм
застосували при лікуванні максимальну площу адгезії, та підгрупа хворих
1-Б (12 осіб -16%), по відношенню до яких застосовувався довільний метод
визначення площі опорних елементів АМП. До другої підгрупи (2) пацієнтів
першої групи (21 особа-28%) задіювали визначення площі адгезивної
накладки згідно із запропонованим нами методом обчислення.

Другу групу (16 осіб -22%) складали пацієнти, яким виготовляли АМП з
опорними елементами, перфорованими згідно із запропонованим нами методом
сумісно з використанням методу розрахунку площі фіксувальних елементів.
Фіксацію здійснювали адгезивно-фіксувальним матеріалом Relyx ARC фірми
3M.

До третьої групи (16 осіб -22%) входили паціенти, яких лікували АМП з
опорними елементами, перфорованими згідно із запропонованим нами методом
спільно з використанням методу обчислення площі фіксувальних елементів,
але як фіксувальний матеріал був використаний “Стомазит-LC”.

Результати лікування оцінювали за такими показниками: порушення фіксації
АМП, що визначали візуально, інструментально та забарвленням
фіксувального з’єднання 3% йодним розчином (Ю.Ф.Браженко, 1988);
развиток осередкової демінералізації в зоні кріплення АМП, що визначали
забарвленням емалі опорних зубів 2% розчином метиленового синього
(Т.Ф.Виноградова та співавт., 1987). Також вивчався стан пульпи опорних
зубів шляхом спостереження за динамікою її електрозбудженості.
Дослідження проводилося протягом 3, 6, 12 і 18 місяців. Робота
проводилася відповідно Статусу Української асоціації з біоетики та норм
GLP (1992р.), відповідно до вимог та норм ICH C8P (2002р.), типових
положень з питань етики МОЗ України №281 від 01.11.2000р.

Статистичний аналіз отриманих результатів проводився із застосуванням
критерію Стьюдента, “точного” критерію Фішера-Ірвіна, кластерного
аналізу (І.Д.Мандель, 1988).

Результати дослідження та їх обговорення. У клінічній практиці для
визначення площі фіксувальних елементів нами було запропоновано формулу
розрахунку:

,

де

,

де ф – максимум напруження (Па) на поверхні адгезії композита з
металом накладки протеза;

F – гранична величина сили (Н), що діє вертикально на протез
заміщеного зуба;

S0 – площа плоскої проекції адгезивного шару (м2);

l – відстань між вісями опорних зубів;

k- безрозмірна характеристика ступеня неоднорідності розподілу
напружень по поверхні адгезії композита до металу накладок протезу
(визначають експериментально).

Для зручності її практичного застосування та отримання точних
результатів нами, разом із спеціалістами факультету комп’ютерних наук
Харківського національного університету, було створено комп’ютерну
програму.

–?3/4thz

thz O uuuuuuouuuuu??aeaeOC» @ @ @ ue"u$iiicccccccccccccccssOOCC u$?+@0?3?8e: ;¶=e>D@aeA^C?D^I‚KNM

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020