.

Неонатальна адаптація новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного генезу (патогенез, профілактика та лікування перина

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 5077
Скачать документ

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології

Академії медичних наук україни

Куріліна Тетяна Валеріївна

УДК: 616-053.31-003.96:618.396:616.43/45-092-084-08

Неонатальна адаптація новонароджених від матерів зі звичним
невиношуванням вагітності ендокринного генезу (патогенез, профілактика
та лікування перинатальних пошкоджень)

14.01.10 – Педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор

Знаменська Тетяна Костянтинівна, Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України (м. Київ), завідувач відділення неонатології

Офіційні опоненти:

заслужений діяч науки України, доктор медичних наук, професор Андрущук
Аліса Опанасівна, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця
МОЗ України (м.Київ), професор кафедри педіатрії № 1

доктор медичних наук, професор

Шунько Єлизавета Євгенівна, Національна медична академія післядипломної
освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри
неонатології

доктор медичних наук, професор

Клименко Тетяна Михайлівна, Харківська медична академія післядипломної
освіти МОЗ України (м. Харків), завідувач кафедри неонатології

Провідна установа:

Дніпропетровська медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної
педіатрії № 2 та неонатології (м.Дніпропетровськ)

Захист дисертації відбудеться ” 30 ” травня 2006 р. о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття
наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”,
“Акушерство та гінекологія” Д 26.553.01 при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий ” 27 ” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Пріоритетним напрямком сучасної медицини є
охорона материнства та дитинства, що обумовлено негативним впливом
комплексу медико-біологічних, соціальних, економічних та екологічних
факторів, який призводить до погіршення репродуктивного здоров’я жінок,
збільшення перинатальної та дитячої захворюваності, смертності та
інвалідізації (Н.Г.Гойда, 1999; О.М.Лук’янова та співав., 1999;
Ю.Е.Вельтищев, 2000; В.А.Кулавский и соавт., 2002; A.H.Shennan, 2003;
S.P.Kruszewski, 2005(.

Звичне невиношування вагітності є найбільш розповсюдженою патологією,
частота якої коливається від 10 до 25 % усіх вагітностей та не має
тенденції до зниження [М.П.Веропотвелян и соавт., 1996; А.Н.Стрижакова и
соавт., 1998; В.М.Сидельникова, 2000; А.А.Агаджанова, 2003;
R.L.Goldenberg, 2002; B.Carrington et al., 2005; J.N.Check, 2005].

Формування адекватної структури репродуктивної системи “мати –
матково-плацентарна ділянка – екстраембріональні структури – ембріон”
сприяє створенню умов для подальшого розвитку плода (В.И.Кулаков и
соавт., 1996; А.Г.Резников, 2001; Sh.B.Korones et al., 1993;
J.G.Eriksson, 2005; F.Kavalier, 2005(. Дисфункція цієї системи за умов
звичного невиношування вагітності призводить до суттєвих розладів
раннього онтогенезу плода, які є головними чинниками порушення
фізичного, розумового, соматичного благополуччя, високої захворюваності
та визначають характер подальшого розвитку дитини (Н.Г.Кошелева и
соавт., 1998; Д.Р.Шадлун, 2000; О.П.Гульчій, 2003; R.N.Laurini, 1997;
J.D.Iams, 2003; P.Bernstein, 2003; M.L.Schwartz et al., 2004; N.Potdar
et al.,2005(.

Найбільше навантаження на медичні та соціальні установи суспільства
створюють недоношені діти, які потребують коштовного виходжування,
реабілітації та тривалого диспансерного спостереження (Т.М. Клименко,
2000; Г.В.Яцык и соавт., 2001; В.И.Шилко, 2003; N.S.Woods et al., 2000;
C.Amiel-Tison, 2002; T.E.Inder et al., 2005; J.M.Greenberg, 2005(. За
цим доношені новонароджені, які розвивалися за умов звичного
невиношування у матері, виписуються додому у загальному потоці без
врахування природи факторів, що реалізують пошкоджуючу дію на організм
дитини у подальшому.

На теперішній час питання патології репродукції, ролі нейроендокринної
системи у регуляції фундаментальних процесів життєдіяльності та
віддалених наслідків внутрішньоутробного ураження плода набуває нової
актуальності. Інтенсивний розвиток медичної науки сприяє поглибленню
знань щодо патогенезу станів, які ведуть до перинатальних ушкоджень
новонароджених.

Систематизація даних сучасних досліджень дає підстави вважати, що саме
гіпоксія призводить до енергетичного дефіциту, змінює функцію,
субклітинну структуру та регуляцію діяльності органів і систем,
визначає ємність компенсаторних можливостей організму дитини та
інтегрованість нейроендокринної регуляції [В.В.Корхов, 2000;
Л.Д.Лукьянова, 2000; А.П.Кирющенков и соавт., 2001; Ю.И.Барашнев, 2001;
S.C.Yen et al., 1999; J.J.Volpe, 2001; C.McLean et al., 2004;
J.M.Perlman, 2004].

Вивчення механізмів адаптації новонароджених до гормонально-метаболічних
порушень, які розвиваються ще утробно, уточнення їхніх подібностей і
розбіжностей в залежності від концептуального віку, особливостей
перебігу вагітності та пологів, перенесеної асфіксії, може допомогти
визначити шляхи рішення питань щодо профілактики патологічних процесів
у немовлят від матерів зі звичним невиношуванням. Однак до теперішнього
часу не визначено роль гормонально-метаболічної дезінтеграції у
порушенні розвитку плода й новонародженого, недостатньо висвітлено
питання щодо формування адаптаційних реакцій у дітей; відсутній
комплексний підхід до прогнозування і діагностики перинатальних
пошкоджень. Не розроблено системи лікувально-профілактичних заходів для
немовлят різного гестаційного віку, що є резервним шляхом зниження
частоти захворюваності, смертності та інвалідізації дітей у разі
звичного ендокринного невиношування вагітності у матері.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно плану НДР Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України і є фрагментами НДР “Прогнозування, діагностика
та лікування перинатальних пошкоджень у новонароджених від матерів зі
звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу” (№ держ-
реєстрації: 01.00U000312) та “Удосконалити ранні критерії діагностики,
методи профілактики та лікування гіпоксичних станів у новонароджених в
ранньому неонатальному періоді” (№ держреєстрації 01.02U001065).

Мета дослідження. Розробити систему медичних заходів з оптимізації
розвитку немовлят від матерів зі звичним невиношуванням вагітності
ендокринного ґенезу шляхом створення сучасних діагностичних алгоритмів
і диференційованих комплексів лікування та профілактики перинатальних
полісистемних гіпоксичних пошкоджень на підставі сучасної концепції
патогенезу гормонально-метаболічних механізмів їх розвитку.

Задачі дослідження.

Дослідити особливості клінічного перебігу раннього неонатального
періоду у новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням
вагітності ендокринного ґенезу.

Оцінити стан енергетичного метаболізму у доношених дітей за умов
звичного ендокринного невиношування в залежності від особливостей
перебігу вагітності та ступеня асфіксії новонародженого за показниками
концентрації дегідрогеназних субстратів та активності ферментів циклу
Кребса в крові.

Визначити особливості стану глутатіонової антиоксидантної системи,
активності каталази та інтенсивності окисної модифікації білків у
доношених новонароджених у разі звичного невиношування вагітності у
матері.

Вивчити характер гормонального гомеостазу у доношених новонароджених в
динаміці неонатального періоду за показниками концентрації СТГ, ТТГ,
трийодтироніну, тироксину, кортизолу, пролактину у сироватці крові та
встановити його зв’язок з особливостями перебігу гестаційного періоду та
ступенем перенесеної інтранатальної асфіксії.

Проаналізувати можливі патогенетичні механізми формування
метаболічно-гормональної дисфункції у недоношених новонароджених
гестаційного віку 30-32 тиж. та 26-28 тиж., які народжені жінками зі
звичним ендокринним невиношуванням вагітності.

Вивчити стан здоров’я дітей першого року життя від матерів зі звичним
ендокринним невиношуванням вагітності за даними катамнезу.

Визначити взаємозв’язки клінічних проявів полісистемних перинатальних
гіпоксичних пошкоджень у новонароджених різного гестаційного віку з
показниками гормонально-метаболічної адаптації та розробити на цій
основі концепцію патогенезу їхнього розвитку за умов звичного
невиношування ендокринного ґенезу.

Розробити і впровадити в практику охорони здоров’я алгоритми
клініко-лабораторного обстеження та комплекс лікувально-профілактичних
заходів для новонароджених, які народилися у матерів зі звичним
невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу, оцінити його
ефективність.

Об’єкт дослідження – ранній неонатальний період у доношених та
передчасно народжених немовлят від матерів зі звичним невиношуванням
вагітності ендокринного ґенезу.

Предмет дослідження – показники гормонально-метаболічної адаптації,
патологічні синдроми раннього неонатального періоду, патогенетичні
механізми формування перинатальних гіпоксичних пошкоджень.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунорадіометричні,
інструментальні, анкетно-опитувальні, математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше шляхом комплексного
клінічного обстеження доношених новонароджених показано особливості
перебігу ранньої неонатальної адаптації і виявлено зв’язок перинатальних
полісистемних гіпоксичних пошкоджень у дітей з особливостями перебігу
гестаційного періоду у матері у разі звичного невиношування вагітності
ендокринного ґенезу.

Вперше розроблена концепція про провідну роль розладів енергетичного
метаболізму, змін антиоксидантної глутатіонової системи захисту,
інтенсивності окисної модифікації білків та порушень гормонального
гомеостазу в патогенезі перинатальних пошкоджень у доношених
новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності
ендокринного ґенезу. Встановлено зв’язок розладів
гормонально-метаболічного гомеостазу у немовлят з особливостями перебігу
та терапією загрози переривання вагітності у матері, ступенем
інтранатальної асфіксії та концептуальним віком дитини.

Вперше визначені патогенетичні механізми зриву адаптації у недоношених
новонароджених, які народилися на початку ІІІ та у ІІ триместрах
вагітності. Зокрема, виявлено, що основними шляхами розвитку фатальних
наслідків є повне виснаження аеробних та анаеробних шляхів продукції
енергетично ємних сполук, накопичення біологічно активних речовин з
властивостями “хибних” трансмітерів, вичерпання функціональної ємності
антиокислювальної системи з глибокою окисною деструкцією білків,
дезінтеграція гормонального гомеостазу.

Визначена загальна спрямованість захворюваності дітей першого року
життя в залежності від медикаментозного супроводу гестаційного періоду у
разі звичного невиношування ендокринного ґенезу. Показано високу частоту
неврологічних розладів, вегетативних дисфункцій, алергічних станів,
зниження стійкості щодо респіраторних інфекцій.

Вперше з урахуванням даних багатофакторного кореляційного аналізу
визначені групи ризику щодо перинатальної гіпоксичної патології та
обґрунтовано комплекс біохімічних маркерів, який визначає фазу
метаболічного адаптаційного періоду, що дозволило диференційовано
вирішувати питання щодо проведення комплексу лікувально-профілактичних
заходів.

Вперше науково обґрунтовані і створені діагностичний алгоритм та
лікувально-профілактичний комплекс з включенням препаратів метаболічної
дії для немовлят від матерів зі звичним невиношуванням вагітності
ендокринного ґенезу. Доведено доцільність нового підходу до метаболічної
терапії новонароджених від жінок зі звичним невиношуванням вагітності в
зв’язку зі змінами у них гормонально-метаболічного гомеостазу навіть за
умов задовільного стану при народженні.

Практичне значення одержаних результатів. Для практики охорони здоров’я
розроблено алгоритм клінічного та лабораторного обстеження, спрямований
на ранню діагностику перинатальних гіпоксичних пошкоджень, та комплекс
лікувально-профілактичних заходів для новонароджених від матерів зі
звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу. З урахуванням
нових даних про особливості динаміки клінічних, обмінних та гормональних
складових перинатальних полісистемних пошкоджень доношених та
недоношених новонароджених виділені групи ризику відтермінованого
розвитку неврологічної та соматичної патології для включення в
контингент диспансерного спостереження, запропоновано схему
клініко-лабораторного моніторингу протягом першого року життя,
розроблені диференційовані показання до проведення метаболічної терапії.

Відпрацьовані методики застосування різнолігандних координаційних
сполук з макроергічними фосфатами у доношених новонароджених, які
народилися у жінок зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного
ґенезу.

Запропонована система організаційних, лікувально-профілактичних та
реабілітаційних заходів дозволяє знизити частоту перинатальних
гіпоксичних полісистемних пошкоджень новонароджених від матерів зі
звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу, запобігти
погіршенню стану їх здоров’я у подальшому.

Впровадження результатів дослідження. Результати проведених досліджень,
клінічних розробок, схем профілактики та лікування впроваджені в
лікувальну практику родопомічних установ Ніжинського пологового будинку,
Сумської обласної дитячої лікарні, дитячої клінічної лікарні м. Полтави,
центральної міської лікарні м. Полтави, Львівському державному обласному
перинатальному центрі, відділенні патології недоношених новонароджених
Львівської обласної клінічної лікарні, Донецькій клінічній дитячій
лікарні № 3, відділенні новонароджених Донецького обласного
територіального об’єднання, відділенні інтенсивної терапії
новонароджених Житомирської обласної дитячої лікарні, пологових будинків
№ 1, № 2 м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням. Автором обрано і обґрунтовано тему, визначено мету, задачі
та напрямок роботи, методи рішення поставлених завдань. Особисто
проаналізовано 541 історію пологів у жінок зі звичним невиношуванням
вагітності, які відбулися в акушерських клініках І ПАГ АМН України у
1995-2000 рр., проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 422
новонароджених. Біохімічні та гормональні дослідження виконані у
лабораторіях Інституту ПАГ АМНУ, Національного медичного університету
ім.О.О.Богомольця. Автором розроблено концепцію патогенетичних
механізмів розвитку перинатальних гіпоксичних пошкоджень у дітей різного
гестаційного віку, рекомендації щодо метаболічної терапії у
неонатальному періоді. Визначена ефективність запропонованого комплексу
лікувально-профілактичних заходів. Проведені аналіз і статистична
обробка отриманих результатів, узагальнення даних, сформульовані усі
наукові положення, практичні рекомендації та висновки дисертації,
підготовлені до друку наукові праці, патенти.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та
обговорювались на науково-практичній конференції “Профілактика,
діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених” (Київ,
2001), міжнародній науково-практичній конференції “Здорова дитина: ріст,
розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці, 2002),
регіональній науково-практичній конференції “Актуальні питання
неонатології та дитячого харчування” (Вінниця, 2002), І
науково-практичній школі-семінарі “Актуальні питання неонатології”
(Київ, 2003), українсько-американському навчальному семінарі-тренінгу
“Сучасні тенденції в неонатології: проблеми та перспективи” (Львів,
2003), на наукових конференціях Інститут ПАГ АМН України (2002, 2003),
українсько-швейцарському семінарі “Профілактика і терапія невиношування
вагітності. Виходжування недоношених новонароджених” (Київ, 2004), ІІІ,
ІY, Y Міжнародних школах-семінарах з методу мати-кенгуру (2000, 2002,
2004), науково-практичній школі-семінарі “Сучасні принципи інтенсивної
терапії та виходжування новонароджених” (Судак, АР Крим, 2005),
науково-практичній конференції “Метаболічні розлади у дітей та
підлітків: діагностика, профілактика, лікування” (Київ, 2005),
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми акушерства,
гінекології та перинатології” (Судак, АР Крим, 2005), міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні питання неонатології та
педіатрії” (Яремча, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 46 наукових робіт, в
тому числі 22 – у фахових виданнях (з них 8 без співавторів), 24 – у
матеріалах наукових з’їздів та конференцій. Опубліковано 2 розділи у
колективній монографії. Отримано патент на винахід “Спосіб профілактики
та лікування недоношених новонароджених та дітей, які народилися з
низькою масою тіла” (№ 68224А, 2004); патент на корисну модель “Спосіб
лікування постгіпоксичних порушень у новонароджених” (№ 9224, 2005). У
авторефераті наведено 27 наукових праць.

Структура і об’єм роботи. Дисертаційна робота викладена на 382
сторінках тексту, включає огляд літератури, матеріали і методи, 7
розділів власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих
результатів, висновки, практичні рекомендації. Список використаних
джерел містить 475 найменувань, з них – 255 іноземних, і займає 48
сторінок. Робота ілюстрована 34 рисунками та 34 таблицями, які займають
69 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі задач
проведено комплексне клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження
372 новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності
ендокринного ґенезу, які під час теперішньої вагітності у 2000-2004 рр.
перебували на обстеженні та лікуванні в акушерських клініках Інституту
ПАГ АМН України. В залежності від особливостей перебігу гестаційного
періоду всі діти розподілені на три основні групи: у 1 групу включено 95
новонароджених (86 доношених) від матерів зі звичним невиношуванням, у
яких теперішня вагітність перебігала без явищ загрози переривання
вагітності або передчасних пологів; у 2 групу – 127 новонароджених (107
доношених), матері яких отримали традиційну терапію з використанням
токолітиків з приводу загрози переривання вагітності; у 3 групу – 150
немовлят (112 доношених), матері яких отримали прогестини. Групу
порівняння склали 50 доношених новонароджених від здорових матерів з
фізіологічним перебігом вагітності. Додатково проаналізовано становлення
гомеостазу та гормонального профілю у 35 недоношених новонароджених з
гестаційним віком 30-32 тижні та у 13 недоношених дітей з гестаційним
віком 26-28 тижнів. Окремо проведений аналіз гормональної адаптації у
доношених новонароджених, матері яких отримували гестагенні препарати, в
залежності від типу прогестину.

Для визначення перинатальних факторів ризику щодо звичного невиношування
вагітності був проведений ретроспективний аналіз 541 історії пологів у
жінок зі звичним невиношуванням вагітності та історій розвитку їх
новонароджених дітей (1995-1999 рр.).

Катамнестичні дані отримано у 63 доношених новонароджених шляхом
клінічного обстеження у консультативній поліклініці ІПАГ АМН України.

Клінічне обстеження новонароджених включало оцінку їх стану після
народження за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилинах, антропометрію, реєстрацію
транзиторних станів та синдромів дизадаптації. Оцінку відповідності
фізичного розвитку терміну гестації проводили за шкалою Любченко та
перцентильними таблицями. Ступінь зрілості на відповідний концептуальний
вік визначали за шкалою Ballard (1991). Наявність респіраторних розладів
оцінювали за шкалою Silverman та Downes. Оцінку неврологічного стану
проводили з використанням експрес-тестів INFANIB (1998) та Amiel-Tison
(2002).

Для визначення патогенетичних механізмів перинатальних пошкоджень у
новонароджених використовували комплекс біохімічних досліджень:
показники енергетичного обміну, антиоксидантної глутатіонової системи,
інтенсивності окисної модифікації білків та вміст гормонів у крові.

Для оцінки стану енергетичного обміну визначали концентрацію лактату,
пірувату, 2,3-дифосфогліцерату (ДФГ), (-кетоглутарату (б-КГ), активність
глутамату, активність лактатдегідрогенази (ЛДГ), малатдегідрогенази
(МДГ), ізоцитратдегідрогенази (ІДГ) ферментативними методами за
Bergmeyer (1963) стандартними наборами Sigma-kit “Bio Мiriens sq”
(Франція). Розраховували співвідношення лактат/піруват (Л/П),
співвідношення вільних окислених та відновлених пар НАД+ та НАДН у
лактатдегідрогеназній системі. Інтенсивність катаболічних процесів
оцінювали за концентрацією аміаку, який визначали ферментативним методом
за допомогою набору Sigma-kit “Enzymatic determination of ammonia” “Bio
Мiriens sq” (Франція).

З метою визначення глибини гіпоксичного впливу та ступеня
компенсованості перинатальних пошкоджень у новонароджених вивчали
активність глутатіонпероксидази (ГПО) за швидкістю зниження концентрації
відновленого глутатіону в реакції з третбутилгідропероксидом
(В.И.Кулинский и соавт., 1993), глутатіонредуктази (ГР) за зменшенням
вмісту НАДФ?Н при t=370С протягом 10 хвилин та глутатіон-S-трансферази
(ГТ) за швидкістю зв’язування глутатіону з 1-хлор-2,4-денітробензолом
(С. Чвари и соавт., 1991), каталази за інтенсивністю фарбування
комплексу, який утворюється при взаємодії перекису водню з солями
молібдену (М.А. Королюк и соавт., 1988), а також концентрацію
відновленого глутатіону (GSH) ферментним методом за J.Carberg et al.
(1975).

Для встановлення ролі процесів окисної модифікації білків у патогенезі
післягіпоксичних пошкоджень визначали інтенсивність спонтанного (СОМБ)
та металкаталізованого окислення білків (МКО) за методом Є.Є.Дубиніної
та співавт. (1995). Визначення концентрації білка проводили за методом
Lowry.

Концентрації СТГ, ТТГ, трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4), кортизолу,
пролактину в сироватці крові новонароджених визначали
імунорадіометричним методом за допомогою наборів Immunotech-IRMA kit
(Чехія).

Отримані результати оброблені методами медичної статистики за критерієм
t за Ст’юдентом, методом кутового перетворення Фішера. Для визначення
взаємозв’язку параметрів розраховували коефіцієнт кореляції (r),
коефіцієнти асоціації, чутливості, специфічності та прогностичної
цінності, відносний ризик, відношення шансів, діагностичний інтервал
відношення шансів (95% Кі). Статистична обробка результатів проводилась
за допомогою програм Statgraf (v.2.6., USA), Statistica (Start Soft
Inc., USA).

Результати досліджень та їх обговорення. За результатами аналізу
архівних даних виявлено, що серед вагітних, які народили у клініках
інституту, звичне невиношування вагітності становило 12,32 %.
Відмічено, що реалізується репродуктивна функція у жінок з
невиношуванням у більш старшому віці, що становить загрозу у вигляді
виникнення хромосомної та генної патології у нащадків. Однак наявність
значного відсотку невиношування вагітності у жінок молодше 20 років є
свідченням недостатньої просвітньої роботи серед підлітків та дівчат.
Жінки з екстрагенітальною патологією частіше страждають на звичне
невиношування та відрізняються високою частотою розвитку плацентарної
недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії плода та пізніх гестозів,
маловоддя, ускладнень післяпологового періоду, проведення оперативних
втручань під час пологів. Ранній неонатальний період у їхніх
новонароджених перебігає з більш високою частотою розвитку
дизадаптаційних синдромів за рахунок додаткового поглиблення
гормонально-метаболічних розладів на ранніх етапах онтогенезу, які
створюють фон, що за найменшим навантаженням є основою перинатальних
гіпоксичних та метаболічних уражень у новонародженої дитини. У жінок з
переважно гінекологічною патологією частіше спостерігалися аномалії
пологової діяльності, які зумовили високу частоту оперативних втручань
та асфіксії новонароджених.

Аналіз перебігу вагітності та пологів у матерів обстежених дітей виявив,
що відсутність клінічних ознак загрози переривання вагітності у жінок 1
групи, відносно молодий вік (основна частка жінок була у віці 21-30
років), наявність живої дитини більш ніж у половини вагітних обумовили
пізні терміни звернення до жіночої консультації. Однак, не дивлячись на
суб’єктивно сприятливий перебіг вагітності, відмічено високу частоту
розвитку анемії вагітних, плацентарної недостатності та гіпертензивних
станів у ІІ половині вагітності. Відсутність належного медикаментозного
супроводження і корекції прихованих розладів призвели до високої частоти
ускладнень під час пологів, а також високої частоти екстрених
оперативних втручань.

Розвиток загрози переривання вагітності у жінок 2 групи відбувався на
тлі підвищеної частоти хронічного запалення придатків, за наявності
ерозії шийки матки, порушення менструальної функції, полікістозу
яєчників, міоми матки. У жінок цієї групи в анамнезі відмічена збільшена
кількість перинатальних втрат, підвищена частота ускладнень вагітності.
Відсутність адекватної гормональної підтримки у першому триместрі
вагітності за умов наявності гормонального дисбалансу сприяє порушенню
процесів формування повноцінної плацентарної ділянки та плацентарного
комплексу, що призводить до несприятливого подальшого перебігу
вагітності, підвищенню частоти плацентарної недостатності та
внутрішньоутробної гіпоксії плода, обумовлює високу частоту таких
ускладнень пологів, як слабкість пологової діяльності, несвоєчасний
вилив навколоплодових вод, інтимне прикріплення плаценти, що викликає
підвищення частоти оперативних втручань.

У 3 групі сконцентровані жінки більш старшого віку з найбільш обтяженим
гінекологічним анамнезом та високою частотою самодовільних викиднів, що
обумовило більш високу частоту ускладнень вагітності, які виявлялися з
ранніх термінів й потребували відповідної корекції. Гормональна
підтримка гестаційного процесу у ранні терміни призводила до зменшення
частоти розвитку загрози передчасних пологів, плацентарної недостатності
та внутрішньоутробної гіпоксії плода. Однак частота ускладнень пологів,
оперативних втручань та акушерської допомоги у жінок цієї групи
найбільша серед усіх жінок зі звичним невиношуванням вагітності
ендокринного ґенезу.

Порушення гестаційного процесу впливає на стан новонароджених дітей, які
розвиваються внутрішньоутробно в умовах гормонально-метаболічного
дисбалансу. Так, оцінка стану новонароджених від матерів зі звичним
невиношуванням вагітності на 1-5 хвилинах життя за шкалою Апгар виявила,
що основна маса дітей народилася у стані асфіксії різного ступеня
тяжкості (1-7 балів) або перебувала у стані порушення адаптації (7-8
балів). Зменшення кількості дітей основних груп, які народилися у
задовільному стані, прямо корелювало зі зростанням частоти
гінекологічних захворювань (r=0,72; р`?IUe TH y`„?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020