.

Індивідуально-типологічні особливості реагування людини на дію запахів ефірних олій лимону і лаванди (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 3214
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КРАВЧЕНКО Вікторія Іванівна

УДК (612.825.56+159.933(-035.85

Індивідуально-типологічні особливості реагування людини на дію запахів
ефірних олій лимону і лаванди

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті

імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор

Макарчук Микола Юхимович

завідувач кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

Лизогуб Володимир Сергійович

завідувач кафедри анатомії та фізіології людини і тварин Черкаського

національного університету ім. Богдана Хмельницького

доктор біологічних наук

Коробейніков Георгій Валерійович

керівник лабораторії психофізіологічної діагностики, заступник директора

з НДР Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і

спорту Держкомспорту України

Провідна установа:

Національний медичний університет імені академіка О. О. Богомольця,

Міністерство охорони здоров’я України

Захист відбудеться “22” лютого 2006 року о “16” годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою:

03022, Київ, пр. акад. Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, Київ – 33 , вул. Володимирська, 64, Київський

національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка, яка знаходиться за адресою 01033,
Київ, вул. Володимирська, 58

Автореферат розісланий 18 січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 О. В. Цимбалюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Структури нюхового аналізатора, окрім виконання
сенсорно-специфічних функцій, здатні здійснювати регуляторно-модулюючий
вплив на діяльність різноманітних систем мозку [Макарчук М.Ю., 1999].
Накопичено чимало даних про вплив різноманітних запахових речовин на
діяльність центральної нервової системи, зокрема такі її аспекти, як
когнітивні операції, процеси пам‘яті, уваги, швидкість обробки
інформації тощо. Проте більшість публікацій носять вкрай суперечливий
характер, часто приписуючи одній і тій ж речовині прямо протилежні
властивості [Yagyu, 1994; Moss et al., 2003], тоді як широке
використання ефірних олій рослинного походження з метою впливу на
зазначені процеси вимагає з‘ясування фізіологічних механізмів дії цих
речовин і підвищення надійності прогнозованих ефектів. В основі
варіативності індукованих запахами психодинамічних реакцій у різних
людей можуть лежати міжіндивідуальні відмінності, зумовлені
властивостями нервової системи, особливостями психоемоційної сфери,
статтю. Тому особливої актуальності сьогодні набуває вивчення саме
характеру індивідуальної реакції людини з різними типологічними
властивостями нервової системи на дію запахових речовин.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалась згідно з науковою темою кафедри фізіології людини і тварин
біологічного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, № держреєстрації 0101U002475 „Визначення оптимальних
режимів діяльності організму людини при різних функціональних станах за
показниками основних властивостей нервової та вісцеральних систем”
керівник – доктор біологічних наук, професор Макарчук М.Ю.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було з‘ясування за показниками
властивостей психофізіологічних функцій та електричної активності
головного мозку фізіологічних механізмів впливу запахів ефірних олій
лимону і лаванди на функціональний стан центральної нервової системи в
залежності від індивідуально-типологічних характеристик людини.

Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання:

Дослідити вплив одорації ефірними оліями лимону і лаванди на
нейродинамічні функції різних груп обстежуваних.

Проаналізувати зміни короткочасної пам‘яті при експозиції досліджуваних
запахів.

Вивчити топографію змін електричної активності головного мозку при
експозиції запахів ефірних олій лимону і лаванди в стані спокою та під
час активної розумової діяльності.

Встановити особливості реагування людини на запахи ефірних олій лимону і
лаванди залежно від властивостей нервової системи,
індивідуально-типологічних особливостей, статі обстежуваних та
суб‘єктивної оцінки цих запахів.

Об‘єкт дослідження – фізіологічні механізми впливу запахових подразників
на діяльність центральної нервової системи людини.

Предмет дослідження – стан нейродинамічних функцій головного мозку та
електроенцефалографічні характеристики мозкової діяльності людини за
умов одоростимуляції ефірними оліями (ЕО) лимону і лаванди у людей із
різними властивостями нервової системи та індивідуально-типологічними
характеристиками.

Методи дослідження – аналіз стану властивостей психофізіологічних
функцій, топографічний аналіз електричної активності головного мозку,
психофізіологічне тестування.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно проаналізовано
зміни стану властивостей психофізіологічних функцій людини при дії
запахів ЕО лимону і лаванди.

Доведено, що дія запахів досліджуваних ЕО залежить від таких
властивостей нервової системи людини, як коефіцієнт сили нервової
системи, функціональна рухливість нервових процесів та тривалості
центральної затримки.

Показано, що експозиція ЕО лаванди покращує ефективність короткочасної
пам‘яті на другосигнальні подразники у осіб з низьким рівнем нейротизму,
уточнено дані щодо позитивного впливу на процеси короткочасної пам‘яті
ЕО лимону.

Вперше продемонстровано активуючий вплив запаху ЕО лаванди на
інтровертів та емоційно нестабільних осіб та виявлено гендерну специфіку
одорант-залежних змін показників нейродинамічних функцій.

Вперше показано, що суб‘єктивна оцінка запахів ЕО лимону обстежуваними
пов‘язана із нейродинамічними властивостями нервової системи, а саме
швидкістю простої сенсомоторної реакції та реакції вибору,
функціональною рухливістю нервових процесів.

Вперше на основі детального аналізу досліджено топографію змін
електричної активності головного мозку при одорації ЕО лимону і лаванди
в стані спокою та при розумовому навантаженні, виявлено специфічні для
кожного запаху патерни активації головного мозку.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані щодо залежності
впливу запахів ЕО лимону і лаванди на функціональний стан головного
мозку від властивостей нервової системи, статі та
індивідуально-типологічних характеристик слід враховувати в медичній
практиці при індивідуальному підборі ЕО для людини та при створенні
атмосфери закритих приміщень. Результати дисертації впроваджено в
навчальний процес біологічного та психологічного факультетів Київського
національного університету імені Тараса Шевченка при читанні нормативних
курсів „Фізіологія вищої нервової діяльності з основами
психофізіології”, „Фізіологія сенсорних систем” та ”Психофізіологія”.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних
досліджень, комп‘ютерній математичній обробці зареєстрованих ЕЕГ,
статистичному аналізі одержаних результатів. Автором самостійно
підібрано та проаналізовано наукову літературу за темою дисертації.
Планування напрямків досліджень, обговорення їх результатів та
формулювання висновків здійснено за участю наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені
і апробовані на ІІІ Українській науково-практичній конференції з
народної та нетрадиційної медицини (Київ, 1998), Всеукраїнській науковій
конференції „Проблеми вікової фізіології” (Луцьк, 1998), І Міжнародній
науковій конференції „Молодь і поступ біології” (Львів, 2005), ІХ
Міждисциплінарній міжнародній конференції „Stress and Behavior”
(Санкт-Петербург, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з
яких 6 статей у фахових наукових виданнях та 4 тез у матеріалах
вітчизняних та міжнародних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, трьох розділів, присвячених власним дослідженням, висновків,
списку літератури з 210 найменувань, 13 додатків. Роботу викладено на
154 сторінках, ілюстровано 14 рисунками та 19 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Учасники. В експериментах як обстежувані брали участь 268 добровольців –
студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка
віком від 18 до 25 років, обох статей, без видимих ознак ринальної
патології. Обстежуваних було розподілено на 2 групи: до першої групи
увійшло 234 студенти, в яких визначали показники властивостей
психофізіологічних функцій; до другої увійшло 34 особи, які проходили
досліди із реєстрацією електроенцефалограми (ЕЕГ).

Основними методами дослідження були визначення комплексу показників
властивостей психофізіологічних функцій та електроенцефалографія. Всього
було проведено 426 психофізіологічних і 102 ЕЕГ обстеження. Крім того, у
обстежуваних визначали рівень екстраверсії та нейротизму шляхом
психологічного тестування за допомогою тесту Айзенка (Eyesenk
Personality Inventory).

Методика визначення показників властивостей психофізіологічних функцій.
Для визначення показників властивостей психофізіологічних функцій
використовували комп‘ютерну експрес-методику, створену на кафедрі
фізіології людини і тварин Київського національного університету імені
Тараса Шевченка [Філімонова Н.Б., 2000]. Методика включає в себе 6
субтестів для визначення основних психофізіологічних показників.
Програма включала два різних блоки тестів: перший включав тести для
визначення основних „швидкісних” показників діяльності ЦНС – латентного
періоду простої сенсомоторної реакції (ЛП ПСР) та реакції вибору (ЛПРВ),
функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП), працездатності
головного мозку. На основі результатів першого субтесту розраховувалися
наступні показники: коефіцієнт сили нервової системи (КС),
функціональний рівень системи і рівень функціональних можливостей.
Другий блок включав три субтести на розвиток короткочасної пам‘яті (КЧП)
– на літери, цифри (другосигнальні подразники) та геометричні фігури
(першосиганльні подразники).

Для оцінки впливу запахів ЕО на стан властивостей психофізіологічних
функцій було сформовано 2 групи: контрольну (30 осіб) та
експериментальну (204 особи). Обстежувані контрольної групи проходили
комп‘ютерне тестування тричі в різні дні без дії запахів.
Експериментальна група складалася з 2-х підгруп по 102 особи, які
проходили тестування двічі в різні дні – без дії запаху та на фоні
одорації ЕО лимону чи лаванди. Тестування починали після 5-хвилинної
адаптації обстежуваних до умов експерименту, після детального
ознайомлення з його процедурою. В дослідах із використанням ЕО одорацію
починали за 3 хвилини до початку роботи з програмою. В обстеженнях
використовували запахи ефірних олій лимону і лаванди виробництва фірми
„АРОМАТИКА” та фірми „Кarl Hadek” (ФРН). Запахи подавали з використанням
спеціального контейнеру, який готували на базі циліндру одноразового
шприца, за методикою Макарчука М.Ю. (1999).

Наприкінці експерименту обстежуваний давав оцінку ступеню суб‘єктивної
приємності запаху за 10 бальною шкалою, на якій 1-3 бали відповідали
неприємним відчуттям, 4-6 – нейтральне ставлення до запаху, і оцінка
7-10 балів означала, що запах виявився приємним для учасника досліду.
При цьому обстежувані відповідали, чи впізнали вони, який саме запах був
застосований, та чи відчували вони запах впродовж всього досліду.
Відповіді записувались до протоколу експерименту. Всі досліди, в яких
брала участь одна і та ж людина, проводилися в різні дні, але в один і
той же час. Крім того, у всіх обстежуваних визначали рівень екстраверсії
та нейротизму шляхом психологічного тестування за допомогою тесту
Айзенка (Eyesenk Personality Inventory). За даними цього тесту
обстежуваних розподіляли на групи інтровертів-екстравертів, та емоційно
стабільних чи нейротиків.

Методика проведення електроенцефалографічного дослідження. ЕЕГ
реєстрували у 34-х осіб із застосуванням методики комп‘ютеризованого
енцефалографічного аналізу. В ході експерименту обстежувані знаходилися
в спеціальній затемненій, екранованій, звукоізольованій камері в
зручному кріслі в положенні напівлежачи із заплющеними очима. На початку
кожного досліду обстежувані заповнювали бланки психологічних
опитувальників. Після цього їм давали інструкцію щодо характеру
завдання, яке вони мали виконувати. Після проходженні 5 хвилин адаптації
до умов експерименту починали запис ЕЕГ.

Реєстрацію ЕЕГ проводили за допомогою енцефалографічного комплексу
EEG-16S (Медікор, Угорщина) – IBM PC AT 286 від симетричних лобних (F),
тім’яних (P), потиличних (O) та скроневих (T) відведень за міжнародною
схемою 10-20%. У якості референтного використовувався об’єднаний вушний
електрод. Частота дискретизації 50 Гц, тривалість ЕЕГ-реалізацій – 15 с
в кожній хвилині досліду. При аналізі спектрального складу ЕЕГ
використовували швидке перетворення Фур‘є: епоха аналізу складала 5,12
с, епоха усереднення – 0,64 с. Роздільна здатність по частоті становила
0,12 Гц. Серед ЕЕГ-параметрів обчислювались середня домінуюча частота
(СДЧ) та спектральна потужність (-ритму; (-піддіапазонів: (1 (7,62-9,38
Гц), (2 (9,57-10,74 Гц) та (3 (10,94-12,89 Гц); (-ритму; коефіцієнт
активації – КА (співвідношення потужностей бета- і альфа-діапазонів
ЕЕГ).

Експеримент складався з трьох частин і проводився за наступною схемою:
на початку кожного етапу експерименту реєстрували фонову ЕЕГ протягом 5
хв. В контрольному обстеженні безпосередньо після цього давали
функціональне навантаження (послідовний усний арифметичний рахунок
шляхом віднімання від чотирьохзначного числа двозначного) тривалістю 5
хвилин з паралельною реєстрацією ЕЕГ. В дослідах з використанням ЕО
після реєстрації фонової ЕЕГ реєстрували ЕЕГ спокою на фоні одорації
повітря камери впродовж 8 хв ЕО лимону та лаванди відповідно. Після чого
обстежуваний 5 хв виконував арифметичний рахунок на фоні експозиції
запаху лимону чи лаванди. Аналізу підлягали усередненні 15 с реалізації
сигналу. По закінченні процедури експерименту обстежувані повторно
заповнювали бланки тестування психоемоційного стану. Для одорування
приміщення під час реєстрації ЕЕГ вживали ефірні олії лимону та лаванди
в концентрації приблизно 6 мг на 10 м3 (на порозі нюхової чутливості
людини) (Макарчук Н.М. та співавт., 1990(.

Формування вибірок для статистичного аналізу. Аналізу підлягала отримана
сукупність показників психофізіологічних функцій обстежуваних
контрольної та експериментальних груп. З метою зменшення впливу
індивідуальної варіабельності показників на результати статистичного
аналізу у кожного обстежуваного порівнювали як абсолютні показники,
отримані на різних етапах тестування, так і відносні показники (одорація
по відношенню до вихідного тестування). Для перевірки особливостей
реагування на запахові подразники осіб з різними
індивідуально-типологічними характеристиками застосовували
категоріальний метод. Відповідно до мети дослідження критеріями
виділення альтернативних вибірок були: коефіцієнт сили нервової системи,
функціональна рухливість нервових процесів, тривалість центральної
затримки, рівень нейротизму, екстра-інтроверсії, стать та суб‘єктивна
оцінка запахів лимону і лаванди. Сформовані таким чином групи
аналізувалися незалежно для виявлення специфіки реагування на дію
досліджуваних запахових речовин.

Статистичний аналіз отриманих даних. Всі отримані результати оброблялися
методами описової статистики. Для опису одержаних даних застосовували
медіани та інтерквартильний розмах [Реброва, 2000]. Значущість відмін
досліджуваних параметрів при порівнянні залежних вибірок проводилося за
допомогою критерію знакових рангових сум Вілкоксона. Для порівняння
незалежних вибірок застосовували двох вибірковий U-критерій
Манна-Уітні. Наявність та спрямованість взаємозв‘язку між електро- та
психофізіологічними показниками виявлялась з використанням
непараметричного коефіцієнту кореляції Спірмена. Для обробки даних
використовували пакет статистичних програм “Statgraphics 5.1.”
(Manugistics,Inc.) та пакет Microsoft Excel 2000.

Результати досліджень та їх обговорення

Вплив запахової стимуляції ефірними оліями лимону і лаванди на стан
властивостей психофізіологічних функцій обстежуваних. Проведені нами
дослідження вказують на те, що фонова експозиція запахів впливає як на
нейродинамічні функції головного мозку, так і процеси короткочасної
пам‘яті. Вплив запахів ЕО лимону і лаванди на зазначені процеси виявився
неоднаковим в загальній виборці, а специфіка дії кожної з досліджуваних
речовин була особливо вираженою в різних типологічних групах.

Одорація ЕО лимону спричинювала зміни нейродинамічних функцій головного
мозку, характерні для посилення процесів збудження та зростання
швидкості обробки інформації в структурах ЦНС (табл.1). Це виявлялось в
зменшенні латентних періодів простої сенсомоторної реакції та реакції
вибору, тривалості центральної затримки, коефіцієнту сили нервової
системи та зростанні ФРНП і працездатності головного мозку.

При експозиції запаху ЕО лаванди характер змін досліджуваних
нейродинамічних функцій в загальній групі в цілому був подібним до таких
в контрольній групі – відмічалося лише незначне вірогідне зменшення ЛП
ПСР та РВ (табл.1), крім того, зменшувалася також тривалість ЦЗ,
щоправда меншою мірою, ніж при експозиції запаху ЕО лимону. Інші зміни в
умовах одорації цього аромату були статистично не значущими.

Суттєве зменшення тривалості ЦЗ та зростання ФРНП переконливо свідчить
про збуджуючий вплив ЕО лимону на центральну нервову систему, і зокрема
на зростання швидкості обробки інформації в структурах головного мозку.
Хоча ми не використовували в нашій роботі методів візуалізації роботи
мозку, але враховуючи дані таких досліджень ми можемо припустити, які
саме нервові структури зазнавали впливу одорантів. За даними
томографічних досліджень, при необхідності вибіркового реагування на
певну ознаку об‘єкта, що відбувається в ситуації РВ,

Таблиця 1

Стан властивостей психофізіологічних функцій

в умовах фонової експозиції запахів ефірних олій

(Медіана, верхній і нижній квартиль)

Показник Група „лимон”, n=102 Група „лаванда”, n=101

Контроль Одорація Контроль Одорація

Коефіцієнт сили нервової системи 1.06

0.95-1.19 1.00 **

0.91-1.07 1.02

0.92-1.10 0.98

0.91-1.07

Функціональний рівень системи, с-2 5.38

4.13-5.43 5.38

4.07-5.43 5.38

4.10-5.43 5.38

4.17-5.43

Рівень функціональних можливостей, с-2 4.77

3.34-4.93 4.78

3.44-5.02 4.81

3.39-5.02 4.78

3.47-4.99

Латентний період простої сенсомоторної реакції, мс 243.87

227.91-271.04 237.74 **

220.70-258.26 241.83

221.83-262.52 238.09 *

218.17-257.74

Латентний період реакції вибору, мс 407.90

371.60-454.90 371.85 **

346.00-413.20 382.40

353.20-426.60 366.80 **

342.60-395.60

Тривалість „центральної затримки”, мс 163.97

124.22-198.12 132.45 **

109.00-149.86 141.00

118.00-164.37 131.43 **

112.19-150.30

Функціональна рухливість нервових процесів, мс 478

398-670 436 **

350-538 498

410-594 450#

360-538

Працездатність головного мозку,

% помилок 8.50

5.00-13.00 6.75 *

3.50-11.50 7.00

3.00-14.50 7.50

5.00-11.50

Комплексний показник КЧП,

мс х % помилок -1 Літери 1.52

1.11-2.04 2.04 **

1.41-3.05 1.65

1.22-2.55 1.90 **

1.40-3.21

Цифри 1.63

1.19-2.25 1.87 **

1.35-2.42 1.63

1.24-2.43 1.71

1.31-2.27

Фігури 0.73

0.60-0.88 0.84 **

0.69-1.07 0.82

0.66-1.03 0.79

0.66-1.02

Точність КЧП,

% помилок Літери 16

12-20 12 **

8-20 15

12-20 13

8-18

Цифри 15

12-18 13 *

8-17 13

8-20 15

12-20

Фігури 32

25-37 28 *

23-33 28

23-34 28

25-36

Примітки: * p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020