.

Півкульні особливості реорганізації метаболізму, морфології мозку та церебральної гемодинаміки у чоловіків та жінок похилого віку з ішемічним інсульто

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
144 5106
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

КУЗНЄЦОВ Віктор Валерійович

УДК 616.831-005.4-053.9:612.824

Півкульні особливості реорганізації метаболізму, морфології мозку та
церебральної гемодинаміки у чоловіків та жінок похилого віку з ішемічним
інсультом у відновний період

14.01.15 – Нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології АМН України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Головченко Юрій
Іванович,

Національна медична
академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра неврології № 1,

завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Національна
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра медицини невідкладних станів, професор кафедри;

доктор медичних наук, професор Грицай Наталія Миколаївна, Українська
медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра неврології,
завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Школьнік Валерій Маркович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
неврології, завідувач кафедри.

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН
України, м.Харків.

Захист відбудеться 28.09.2006 р. о_13-30_годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Національній медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.
Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 27.08.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Каліщук-Слободін Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інсульт є однією з найбільш частих причин смертності
та інвалідизації серед населення. За даними ВООЗ, щорічно реєструється
100-300 випадків на кожні 100 тис. населення (Gorelick P.B., 2002). В
Україні протягом останнього десятиліття відзначається зростання
захворюваності на інсульт і інвалідизації хворих внаслідок перенесеного
інсульту, незважаючи на зниження загальної чисельності населення
(Поліщук М.Є., 2004). В 2005 р. цей показник складав 269,8 на 100 тис. В
Україні щорічно виявляється 110-130 тис. інсультів та інсульт займає
друге місце серед причин смерті в нашій країні на даний час (Міщенко
Т.С., 2005). Первинні інсульти складають у середньому 75%, повторні –
близько 25% усіх випадків інсульту (Вінічук С.М., 2004). Після 45 років
кожне десятиліття число інсультів у відповідній віковій групі
подвоюється, найбільш висока захворюваність на інсульт – у віці 60-75
років (Яхно Н.Н. с соавт., 2003). У найближче десятиліття значимість
інсульту як медико-соціальної проблеми ще більше зросте, про що свідчить
“постаріння” населення (до 2015 року особи віком понад 60 років будуть
складати більше 30 %) (Безруков В.В., 2005). Інсульт залишає по собі
важкі наслідки у вигляді рухових, мовних та інших порушень, значно
інвалідизуючи хворих і тільки 10-20 % хворих повертаються до активного
життя (Зозуля І.С., Боброва В.І., 2005). За даними європейських
досліджень, на кожні 100 тис. населення припадає 600 хворих з наслідками
інсульту, з них 360 (тобто 60%) є інвалідами (Pearson T.A., 2002). У
зв’язку з цим актуальним питанням є підвищення ефективності і подальше
удосконалення системи нейрореабілітації (Головченко Ю.И., 2001; Самосюк
И.З., 1997).

Відновний період інсульту характеризується функціональною, біохімічною,
морфологічною реорганізацією мозку. В результаті такої реорганізації
поряд із процесами відновлення формуються різні стійкі патологічні
синдроми, до яких належать м’язова спастичність, контрактури, порушення
функції ходи, сенсомоторний дефіцит (Кадыков А.С., 2003). Стратегія
відновної терапії передбачає пригнічення патологічних детермінант,
дестабілізацію патологічної системи й активацію антисистем, що
досягається або фізіологічними механізмами саногенезу, або
фармакологічними впливами (Г.М. Крыжановский, 1997).

Для реалізації патогенетично обґрунтованої стратегії ефективної
реабілітації хворих, які перенесли інсульт, необхідні фундаментальні
знання структури морфо-функціональної і метаболічної реорганізації
мозку, дані про компенсаторні можливості, які забезпечуються
багатобічними функціонально-метаболічними зв’язками між різними
структурами мозку та пластичністю нервових центрів, а також визначення в
міжсистемних взаємозв`язках ланок, що лімітують процеси відновлення у
хворих на інсульт.

В останні роки обговорюється положення про різні саногенетичні
механізми відновлення у хворих з право- та лівопівкульним інсультом
(Скворцова В.И., 2002), які базуються на наявності особливостей ступеню
відновлення функцій при право- та лівопівкульному інсульті (Кадыков
А.С., 1997), на даних про різний зв`язок моторної кори правої і лівої
півкулі з підкорковими структурами (А.М. Полюхов, 1971; Е.А. Жирмунская,
1981) та залежності віддалених наслідків інсульту від статі та
латералізації інсульта (Дзяк Л.А., 1991; Евлоева Д.А., 2002; Kaplan
P.E., 2003). До теперішнього часу відсутній комплексний аналіз
патогенетичних системних механізмів, що визначають півкульні та статеві
особливості перебігу відновного періоду ішемічного інсульту. Все
вищенаведене визначає доцільність диференційованого аналізу
морфо-функціональної реорганізації мозку у хворих на ішемічний інсульт у
відновний період з урахуванням статі хворого і півкульної локалізації
інсульту з метою розробки патогенетично обгрунтованої стратегії, яка
направлена на підвищення ефективності та подальшого удосконалення
системи нейрореабілітації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт
Інституту геронтології АМН України, є фрагментом комплексних тем відділу
судинної патології головного мозку: “Порівняльна характеристика вікових
змін психіки, електрогенезу, кровопостачання та макроструктури головного
мозку при старінні” (шифр теми 005199, державний реєстраційний номер:
0199U000634, термін виконання 1999-2001); “Вікові особливості
морфо-метаболічних і гемодинамічних змін головного мозку і шляхи їх
корекції у хворих на інсульт” (державний реєстраційний номер:
0102U003070, шифр теми АМН 02.02., термін виконання 2002 – 2004);
“Розробка та впровадження в клінічну практику методів променевої
діагностики при дослідженні хворих на інсульт в гострому та
реабілітаційному періоді” (державний реєстраційний номер: 0103U00641,
термін виконання 2003-2005); “Вивчення можливостей методів променевої
діагностики для оцінки ефективності нейропротекторів і статинів при
лікуванні хворих на інсульт” (державний реєстраційний номер:
0106U002241, термін виконання 2006-2008).

Мета дослідження – удосконалити систему нейрореабілітації хворих на
ішемічний інсульт (ІІ) в каротидному басейні на підставі вивчення
метаболічної, гемодинамічної і морфологічної реорганізації мозку та їх
системних взаємозв`язків у хворих похилого віку, які перенесли ІІ, з
урахуванням статі та півкульної локалізації ішемічного вогнища.

Задачі дослідження

Вивчити стан гемодинаміки в судинах каротидного і вертебро-базилярного
(ВББ) басейнів у хворих, які перенесли інсульт в каротидному басейні, з
урахуванням півкульної локалізації ішемічного вогнища.

Провести морфометричні виміри шлуночкової системи, окремих структур
мозку у хворих на інсульт з урахуванням статі і півкульної локалізації
ішемічного вогнища.

Визначити рівень метаболізму мозку за даними вмісту основних метаболітів
(NAA, Cr, Cho і лактата) у білій (лобова область) і сірій речовині
(потилична область) та у ішемічному вогнищі у чоловіків і жінок похилого
віку, які перенесли ІІ.

Провести аналіз взаємозв’язків між показниками церебральної гемодинаміки
і метаболізму мозку у хворих на інсульт з урахуванням статі і півкульної
локалізації інсульту та визначити їх роль у відновленні метаболізму
мозку.

На підставі кореляційного аналізу між показниками церебральної
гемодинаміки і морфометричними характеристиками, визначити особливості
структури їх взаємозв’язків у хворих, які перенесли ІІ.

Вивчити взаємозв’язок змін вмісту основних метаболітів (NAA, Cr, Cho) і
морфометричних показників мозку у хворих похилого віку, які перенесли
інсульт, з урахуванням статі і локалізації ішемічного вогнища.

Визначити в системі метаболічної, гемодинамічної та морфометричної
реорганізації мозку в хворих на інсульт у відновний період ланки, що
лімітують процес відновлення.

Дати оцінку стану компенсаторних механізмів регуляції церебральної
гемодинаміки, метаболізму і системи їх взаємозв’язків, спрямованих на
підтримку певного рівня церебрального гомеостазу в хворих, які перенесли
ІІ.

Розробити підходи до фармакологічної корекції змін церебральної
гемодинаміки у хворих, які перенесли ішемічний інсульт в каротидному
басейні.

Об`єкт дослідження. ІІ в каротидному басейні у хворих чоловіків та жінок
похилого віку.

Предмет дослідження. Патофізіологічні механізми змін церебральної
гемодинаміки, метаболізму мозку, морфометрії окремих структур мозку у
хворих похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт в каротидному
басейні, у відновний період.

Методи дослідження. Клініко-неврологічне обстеження, ультразвукове
дуплексне сканування екстра- та інтракраніальних судин головного мозку
(УЗДС), магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ),
магнітно-резонансна спектроскопія (МРС), морфометрія мозку, статистична
обробка отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше на основі комплексного аналізу стану церебральної гемодинаміки,
метаболізму, морфометрії окремих структур мозку та їх взаємозв`язків
представлена системна та міжсистемна характеристика реорганізації мозку
у хворих похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт в каротидному
басейні, з урахуванням статі та півкульної локалізації вогнища інсульту.

Вперше у чоловіків та жінок похилого віку, які перенесли ІІ представлена
мозаїчність змін гемодинаміки в судинах каротидного басейну в ураженій
та інтактній півкулях головного мозку та в судинах вертебро-базилярного
басейну. Встановлено, що у жінок, які перенесли ішемічний інсульт,
відбувається компенсація гемодинамічного дефіциту в басейні внутрішньої
сонної артерії (ВСА) за рахунок ВББ.

Вперше у хворих на ІІ дана характеристика статевих та півкульних
особливостей змін структури взаємозв`язків церебральної гемодинаміки та
метаболізму, метаболізму та морфометрії окремих структур мозку
(шлуночкова система, гіпокамп, довгастий мозок, міст). У хворих
чоловіків з правопівкульним інсультом, у жінок з лівопівкульним у
відновний період більш виражені зниження вмісту окремих метаболітів
(NAA, Cr, Cho), зміни гемодинаміки в судинах каротидного басейну та
церебро-метаболічні взаємозв`язки, ніж у хворих чоловіків з
лівопівкульним, а у жінок – з правопівкульним інсультом.

Вперше встановлені півкульні особливості морфо-метаболічної та
гемодинамічної реорганізації мозку, які є теоретичною базою для розробки
патогенетично обгрунтованих диференційованих підходів до підвищення
ефективності та подальшого удосконалення системи реабілітації хворих,
які перенесли ішемічний інсульт в каротидному басейні. Вперше
представлені деякі компенсаторні механізми, направлені на відновлення
функціонально-метаболічного стану мозку у хворих на ішемічний інсульт.
Ці компенсаторні механізми характеризуються збільшенням вмісту
метаболітів (NAA) в інтактній півкулі, підсиленням взаємозв`язків між
церебральною гемодинамікою в судинах каротидного та вертебро-базилярного
басейнів та метаболізмом NAA, Cr, Cho в білій та сірій речовині
головного мозку, між гемодинамікою та морфометрією окремих структур
мозку у хворих похилого віку на ІІ у відновний період.

Вперше на основі порівняльного аналізу півкульних особливостей
взаємозв`язків між церебральною гемодинамікою та вмістом у сірій та
білій речовині головного мозку маркера нейрональної активності NAA
встановлено, що вираженість цих взаємозв`язків певною мірою впливає на
інтенсивність відновлення нейрометаболізму у хворих на ішемічний
інсульт.

Вперше на основі результатів комплексного аналізу стану церебральної
гемодинаміки, метаболізму та морфометрії структур мозку у хворих, які
перенесли інсульт, наведені окремі ланки стійкого патологічного стану й
розглянута їх роль у формуванні ризику розвитку повторних гострих
порушень мозкового кровообігу.

Встановлено, що у хворих на інсульт не тільки в гострий період, але й у
відновний спостерігаються зміни взаємозв`язків між судинним
забезпеченням мозку та морфометаболічним станом, при цьому вираженість
та структура цих взаємозв’язків певною мірою залежить від півкульної
локалізації вогнища інсульту.

Практичне значення одержаних результатів.

Дані про півкульні та статеві особливості змін церебральної
гемодинаміки, метаболізму мозку та їх взаємозв’язків у хворих похилого
віку, які перенесли ІІ, є основою для розробки патогенетично
обґрунтованих методів фармакологічної корекції цих змін з метою
відновлення функціонально-метаболічного стану мозку та підвищення
ефективності реабілітації хворих на інсульт. Запропоновано критерії
оцінки стану церебральної гемодинаміки та метаболізму, а також
розроблено морфометричні показники окремих структур мозку для хворих на
ІІ в каротидному басейні та для осіб контрольної групи похилого віку.
Запропоновані комплексні програми обстеження хворих на ІІ для оцінки
морфометричних, гемодинамічних та метаболічних змін в ЦНС.

Встановлено, що у чоловіків та жінок похилого віку, які перенесли ІІ в
каротидному басейні, у відновному періоді знижена гемодинаміка в окремих
судинах каротидного басейну ураженої та інтактної півкулі. Для жінок,
які перенесли ІІ, характерним є збільшення швидкісних показників
гемодінаміки (лінійна та об`ємна швидкості кровотоку) в базилярній
артерії (БА), що є компенсаторним механізмом, спрямованим на підтримку
певного рівня церебральної гемодинаміки. У чоловіків, хворих на ІІ в
каротидному басейні, знижений кровообіг в вертебро-базилярному басейні,
що зумовлює доречність більш активного використання в системі їх
реабілітації вазоактивних препаратів, які покращують гемодинаміку в ВББ.

У хворих на ішемічний інсульт у відновний період більш виражені
взаємозв`язки метаболізму мозку та церебральної гемодинаміки, ніж в осіб
контрольної групи, що дає можливість враховувати ці положення при
комплексному застосуванні вазоактивних та ноотропних препаратів у
хворих, які перенесли ІІ. Вперше показано, що півкульні особливості
взаємозв`язків церебральної гемодинаміки та метаболізму зумовлюють
інтенсивність відновлення нейрометаболізму у хворих, які перенесли
ішемічний інсульт, та можуть бути предикторами відновлення. Вперше
виявлене зменшення розмірів гіпокампа у чоловіків у відновний період
інсульту незалежно від півкульної локалізації інсульту, що може служити
морфометричним показником ризику мнестичних порушень у цієї категорії
хворих.

У хворих похилого віку, які перенесли ІІ, висока частота виявлення
гіпоехогенних, гетерогенних “агресивних” атеросклеротичних бляшок та
стенозування високого ступеню судин каротидного басейну, що зумовлює
необхідність застосування статинів в системі реабілітації для покращення
церебральної гемодинаміки та вторинної профілактики інсультів. Курсове
лікування статинами хворих, які перенесли інсульт, покращує церебральну
гемодинаміку, зменшує кількість гіпоехогенних бляшок та товщину
комплексу “інтима-медіа”.

Дані про півкульні та статеві особливості гемодинаміки, метаболізму,
морфометричних змін мозку у хворих на ІІ у відновний період дають
підстави чоловіків з правопівкульним та жінок з лівопівкульним інсультом
розглядати як категорію хворих, які потребують більш активної та
тривалої реабілітації.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею
здобувача. Автор самостійно провів аналіз наукової літератури,
обґрунтував актуальність та необхідність виконання даного дослідження.
Спільно з науковим консультантом визначив мету та завдання дослідження.
Дисертантом особисто розроблена програма досліджень, методологічні
підходи. Основний внесок дисертанта полягає в проведенні комплексного
клініко-неврологічного, інструментального дослідження. Особисто
проведений кореляційний аналіз і статистична обробка даних із
застосуванням комп’ютерних програм, узагальнені і проаналізовані
отримані результати, написані всі розділи дисертації, сформульовані
висновки. Підготовка статей, оформлення дисертаційної роботи та
автореферату проведені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
були повідомлені й обговорені на засіданні сектора клінічної
геронтології і геріатрії Інституту геронтології АМН України
(2000-2006р.), на III-VIII Міжнародному симпозіумах “Актуальні питання
неврології” (Судак 2001-2006 р.), ІІ та ІІІ Національному конгресі
геронтологів і геріатрів України; науково-практичній конференції
“Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної
системи і церебральною судинною патологією” (Київ, 1997р.); I
Російському міжнародному конгресі “Цереброваскулярна патологія й
інсульт” (Москва, 2003р.); IX Міжнародній науково-практичній конференції
“Клінічна геронтологія” (Москва, 2004 рік); науково-практичній
конференції “Актуальні питання медичної науки та практики” (Запоріжжя,
2004 рік); VI з’їзді Європейського неврологічного товариства (Гаага,
1996 рік); III Світовому конгресі з інсульту (Мюнхен, 1996 рік); IV
Європейському конгресі з геронтології (Берлін, 1999 рік); III
Віденському Міжнародному Геріатричному конгресі (Відень, 2000 рік); XII
Міжнародному симпозіумі з атеросклерозу (Стокгольм, 2000 рік); I
Міжнародному симпозіумі PRAPs (Флоренція, 2001 рік); XXIV CINP конгресі
(Париж, 2004 рік); 11-му Європейському конгресі з гіпертонії (Мілан,
2001 рік); VI Світовому конгресі з інсульту (Монте-Карло, 2002 рік);
Українській науково-практичній конференції “Первинна та вторинна
профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії”
(Київ, 2006 рік); ХIV Міжнародному симпозіумі з атеросклерозу (Рим, 2006
рік).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 56 друкованих робіт, в тому
числі 22 наукових статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України;
28 праці – в матеріалах з‘їздів та науково-практичних конференцій, в
тому числі 17 в іноземних матеріалах.

Структура та обсяг дисертації. Повний обсяг дисертації – 301 сторінка
друкованого тексту. Робота включає вступ, огляд літератури, розділ про
матеріали та методи дослідження, 8 розділів власних досліджень, аналіз
та узагальнення результатів дослідження, висновки, перелік використаних
літературних джерел. Дисертацію ілюстровано 60 таблицями і 30 малюнками.
Список літературних джерел містить 293 роботи, з яких 86 викладені
кирилицею, 207 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Проведене комплексне обстеження 201
хворого похилого віку, які перенесли ІІ в каротидному басейні (від 1
місяця до 1 року після гострого порушення мозкового кровообігу), що
перебували на лікуванні у відділенні реабілітації хворих на інсульт
Інституту геронтології АМН України. Діагноз ішемічного інсульту в
каротидному басейні був встановлений на підставі результатів
клініко-інструментального та біохімічного обстеження. Вогнище ІІ
верифіковане за допомогою МРТ головного мозку. Хворі основної групи були
розподілені на підгрупи за принципом півкульної локалізації ішемічного
вогнища та за статтю: хворі з інсультом у лівій півкулі (ЛП) (88 хворих
чоловіків та 35 жінок) і правій півкулі (ПП) (40 хворих чоловіків та 35
жінок). Середній вік хворих чоловіків 66,2±2,1 років, жінок 67,7±1,8
років. 20-ти хворим (середній вік 64,1±1,1 рік), які перенесли ІІ в
каротидному басейні, проведено курсове (2 місяці) лікування препаратом
симватин (симвастатин) в дозі 10 мг на добу. До контрольної групи (КГ)
увійшли 93 особи похилого віку без церебральної судинної патології:
чоловіки – 58 осіб (середній вік 65,3 ± 2,9) та жінки – 35 осіб
(середній вік 69,1 ± 3,1).

Відповідно до оцінки ступеню функціонального відновлення за шкалою
Бартела у хворих з ІІ в ПП частота помірного обмеження функцій (50-70
балів) становить 72,3 %, у ЛП – 69,4 %., легкий ступінь – відповідно в
21,7 % і 28,5 %, важкий ступінь інвалідизації (менше 50 балів) становив
у хворих з ІІ в ПП – 6,2 %, з ІІ в ЛП- 2,1 %. Градація розмірів
ішемічного вогнища у хворих за даними МРТ (В.І. Скворцова із співавт.,
2003) була такою: велике ішемічне вогнище спостерігалося у 2,8 % хворих
з ІІ в ПП і в 4,7 % з ІІ в ЛП; середні вогнища, відповідно, у 48,5 % і
63,4%; малі – у 15,3 % і 20,1 %.

Стан структурних змін та гемодинамічних показників мозкового кровообігу
вивчали методом екстра – та транскраніального ультразвукового
дуплексного сканування судин голови та шиї на приладі “Sonoline Elegra”
(SIEMENS) за допомогою датчиків 8 МГц і 2 МГц. Проводили якісну та
кількісну оцінку доплерограми. Аналіз включав визначення товщини
комплексу “інтима-медіа” (КІМ) загальної сонної артерії (ЗСА), лінійної
систолічної швидкості кровотоку (ЛСШК, см/с) та об’ємної швидкості
кровотоку (Pv) (л/хв) в екстра- й інтракраніальних судинах; визначення
індексу циркуляторного опору відповідних судин (Ri) та індексу пульсації
(Pi), які характеризують тонус та еластичні властивості судин, лінійну
максимальну швидкість кровотоку (TAMx), усереднену в часі середню
швидкість кровотоку (TAMn), ступінь стенозу, тип атеросклеротичних
бляшок (Нікітін Ю.М. та співавт., 1998; Лелюк В.Г. та співавт., 2002).

Стандартна МРТ, яку було виконано усім пацієнтам на високопольній (1,5
Т) МР- установці “Magnetom Vision Plus” фірми Siemens (Німеччина),
проводилася на базі науково-діагностичного центру “Здоров`я літніх
людей” АМН України. За сагітальним оглядовим зображенням виконувалось
позиціонування для проведення наступного етапу – отримання зображень,
зважених на Т2, та протонної щільності (pd), а також Т1 зважених
зображень за допомогою послідовності TSE – “турбо-спін-ехо” – в
аксіальній площині. Кількість зрізів звичайно становила 15-17 при
товщині 3-5 мм. Вибір наступних проекцій та режимів залежав від
локалізації патологічних змін. Отримані при досліджені зображення
копіювали на лазерні диски та рентгенівську плівку.

Морфометрія мозку проводилася за даними магніто-резонансної томографії:
аналіз шлуночкової системи проводився на аксіальних зрізах, де
вимірювалася MFHD – максимальна відстань між передніми рогами по
латеральному краю; MWLV – мінімальний розмір бічних шлуночків; MV3 –
максимальний розмір 3-го шлуночка; IsdLFh – внутрішній розмір черепа на
рівні краю передніх рогів бічного шлуночка; IsdhCn – внутрішній розмір
черепа на рівні хвостатого ядра; MISd – максимальний внутрішній розмір
черепа; OsdFh – зовнішній розмір черепа на рівні краю передніх рогів;
MОSd – максимальний зовнішній розмір черепа; MWLVc – мінімальний розмір
бічних шлуночків (на рівні cella media); MV4- ширина 4-го шлуночка
(найбільший поперечний розмір). Для введення поправки на загальний
розмір голови дані оцінювалися у вигляді співвідношень: співвідношення
Евана (ER= MFHD/MISdx.100%); біфронтальний індекс
(BFI=MFHD/IsdLFh.x.100%); бікаудальний індекс (BCI=MWLV/IsdhCn.x.100%);
індекс центральної частини бічного шлуночка (СМІ = MОSd/MWLVc); індекс
лобового рога (FHI = OsdFh/MFHD); шлуночковий індекс (VI = MWLV/MFHD);
число Хакмана (HN=WLV+MFHD) (Prassopoulos P., 2001).

Морфометрія стовбурових структур головного мозку проводилася на
середньосагітальному зображенні. Розміри середнього мозку визначали від
верхньої межі мосту до середньої точки між горбками чотиригорбикового
тіла; міст – від передньої поверхні мосту до дна четвертого шлуночка
(V4); довгастий мозок – над з’єднанням між шийкою й довгастим мозком.
Для виміру максимального розміру стовбура на рівні середнього мозку в
аксіальній проекції на відповідних рівнях використовувалися: поперечний
розмір мосту (на рівні трійчастого або переддвірно-завиткового нерва) і
поперечний розмір довгастого мозку (найбільш близька до каудальної
частини видима область). Розміри гіпокампа оцінювалися у вигляді
співвідношення (індексу) двох лінійних показників Axial IUD/IW і Coronal
IUD/IW, де Axial IUD – мінімальна інтраункальна відстань, Axial IW –
інтракраніальна ширина (на аксіальному зрізі), що проходить через
цистерну над турецьким сідлом. Coronal IUD – мінімальна інтраункальна
відстань (найперший шар із зображенням скроневого рога), Coronal IW –
інтракраніальна ширина (на корональному зрізі) (Raininko R. Et al,
1999).

Визначення вмісту основних метаболітів – N-ацетиласпартату (NAA),
креатину (Cr), холіну (Cho) і лактата (у відносних одиницях) –
проводилося у білій (лобова область) і сірій (потилична область)
речовині і в зоні ішемічного вогнища методом 1Н МРС. МР зображення
головного мозку і in vivo 1Н спектри було отримано на ЯМР томографі
1.5 T, Magnetom Vision Plus (SIEMENS). Спектри записано з використанням
методу STEAM з такими параметрами збирання даних: час повторення
імпульсної послідовності TR = 1500 мс; проміжок часу між другим і третім
90о-ними імпульсами TM = 13 мс; час формування сигналу луни TE = 20 і
135 мс; об’єм області інтересу (OI) VROI = 1 – 8 см3, а також методу
2D CSI: TR = 1500 мс; TM = 13 мс; TE = 135 мс; VROI = 8 ( 8 ( 2 см3.
Для вимірювання часів релаксації спектри записували при TE = 135, 155,
175, 200 і 235 мс. За допомогою методу in vivo МРС на ядрах 1Н
експериментально досліджено регіональні й вікові залежності часів
релаксації протонів і вмісту метаболітів тканини головного мозку. На
основі цих залежностей проведено кількісний аналіз стану метаболізму
головного мозку.

Статистична обробка одержаних даних була виконана за допомогою
стандартного статистичного пакету “Microsoft ® Excel 97”, “Statistica®
for Windows 6,0”. Виконували кореляційний аналіз, однофакторний
дисперсійний аналіз. Вірогідність відмінностей між групами оцінювали за
допомогою t-критерію Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Характеристика стану церебральної гемодинаміки у хворих, які перенесли
ІІ в каротидному бассейні, з урахуванням статі та півкульної локалізації
вогнища ішемії.

Аналіз стану гемодинаміки в екстра- і інтракраніальних судинах
каротидного і вертебро-базилярного басейнів у чоловіків і жінок, які
перенесли ІІ, свідчить про наявність статевих і півкульних особливостей
церебральної гемодинаміки. У чоловіків при локалізації ІІ в ПП в
ураженній ЗСА товщина КІМ більша (1,29±0,05 мм), ніж при локалізації ІІ
в ЛП (1,17±0,04 мм) (pJi? ETHF?HuuooooooueTHTHeOAEOO»»»» & & ‚¦"«&?E·AArE*O?O?OTHOaO"Oe4aeNeoeaUUUOaEEE1/41/4EEUUEaEE [=0,90) у лівій ЗСА й TAMx у правій ВСА (r=0,72). У потиличній області вміст NAA у правій півкулі корелює з TAMn у правій ВСА (r=0,91), у лівій півкулі з Pv у лівій ЗСА (r=0,93) і TAMn у лівій ХА (r=0,84). У жінок з локалізацією ІІ в ПП вміст NAA у правій лобовій області корелює з Ri у правій ХА (r=-0,68), з Pv і ЛСШК у лівій ХА (відповідно r=-0,64, r=-0,68), з КІМ у лівій ЗСА (r=-0,63) і з D правої ЗСА (r=-0,50). В лівій лобовій області вміст NAA корелює з D (r=0,69) лівої ВСА. У лівій потиличній області вміст NAA корелює з Pv (r=0,92) і ЛСШК (r=0,90) у лівій СМА, з КІМ у лівій ЗСА (r=0,65), із ЛСШК у правій ВСА (r=-0,58). Вміст NAA у правій корелює з КІМ у лівій ЗСА (r=0,63) і з Pi у правій ХА (r=-0,61). У жінок, які перенесли ІІ в ЛП вміст NAA корелює з діаметром судин каротидного басейну: вміст NAA у правій і лівій лобовій областях корелює з D правої ЗСА (r=-0,71) і лівої ВСА (r=0,69) і в правій потиличній області вміст NAA корелює із D правої ЗСА (r=-0,70) і лівої СМА (r=-0,86). Узагальнюючи аналіз структури кореляційних зв'язків між вмістом NAA і гемодинамікою у судинах каротидного й ВББ у трьох групах жінок, слід зазначити, що в жінок з локалізацією ішемічного вогнища в правій гемісфері кількість кореляційних зв'язків порівняно КГ жінок не змінюється, але відбувається якісний перерозподіл, у той самий час, як у жінок з локалізацією ішемічного вогнища в ЛП зменшується кількість кореляційних зв'язків майже в 2 рази, що деякою мірою свідчить про більш виражені порушення взаємозв'язку метаболізму й церебральної гемодинаміки у жінок при ураженні лівої півкулі. На даному етапі досліджень не виявляється можливим дати конкретну функціональну інтерпретацію півкульних особливостей формування кореляційних зв'язків. Однак слід зазначити, що у жінок з локалізацією інсульту в ПП вище вміст NAA в ураженій півкулі порівняно із вмістом NAA в ураженій півкулі у жінок з локалізацією ішемічного вогнища в ЛП, що ймовірно зумовлене більше значним впливом церебральної гемодинаміки на відновлення метаболізму NAA у цієї категорії хворих. Таким чином, тісні взаємини метаболізму та церебральної гемодинаміки, зумовлюють не тільки патогенетичні механізми ІІ, але і впливають на стан метаболізму мозку у відновний період інсульту. У хворих, які перенесли ІІ в каротидному басейні, у відновний період відзначаються різного ступеня виразності атрофічні, проліферативні процеси, йде формування кіст (Школьник В.М., 1999). Ці процеси викликають морфо-функціональні зміни різних структур мозку як у зоні ішемії, так і в інтактних областях. Виразність цих змін, як свідчать експериментальні, так і клінічні спостереження, визначається ступенем відновлення церебральної гемодинаміки (S. Davis, 2003). Аналіз морфо-гемодинамічних взаємозв'язків у жінок і чоловіків, які перенесли ішемічний інсульт, і в КГ відповідної статі дозволив представити півкульні особливості формування архітектоніки цих взаємозв'язків. Згідно із представленими даними в чоловіків КГ індекси гіпокампа, розміри мосту й індекси шлуночкової системи корелюють із ЛСШК і Pv в екстракраніальних судинах правого й лівого каротидного басейнів і в лівій ХА. У хворих відбувається якісний перерозподіл кореляційних зв'язків. У чоловіків при локалізації ішемічного вогнища в ПП констатується асиметрія взаємозв'язку морфометричних і гемодинамічних показників. Розміри мосту, довгастого мозку, гіпокампа, індекси шлуночкової системи корелюють із гемодинамікою в екстра- й інтракраніальних судинах тільки правого ураженного каротидного басейну й із ЛСШК у лівій й правій ХА. При локалізації ішемічного вогнища в лівій гемісфері гіпокамп, довгастий, середній мозок та індекси шлуночкової системи переважно корелюють із ЛСШК і Pv у судинах інтактного правого каротидного басейну (ЗСА, ВСА, СМА) і значно менше з гемодинамікою в ураженій лівій ВСА. У хворих жінок порівняно з КГ збільшується кількість кореляційних зв'язків, особливо при локалізації ішемічного вогнища в лівій гемісфері. В осіб КГ відзначаються кореляції розмірів середнього мозку й індексів шлуночкової системи з гемодинамікою у правій й лівій ЗСА й правій ХА. У жінок з локалізацією ішемічного вогнища в лівій гемісфері індекси гіпокампа, шлуночкової системи, довгастого мозку, мосту мають кореляційні зв'язки переважно з гемодинамікою у судинах каротидного басейну ураженої лівої півкулі (ЗСА, ВСА, СМА) і менше з гемодинамікою у судинах інтактного (ВСА, СМА). При локалізації ішемічного вогнища в правій гемісфері індекси гіпокампа, шлуночкової системи, мосту корелюють із гемодинамікою в екстракраніальних судинах каротидного басейну тільки лівої інтактної півкулі (ЗСА) і з гемодинамікою у правій ХА. Іншими словами, у жінок з лівопівкульним інсультом, у чоловіків із правопівкульним морфо-функціональний стан таких структур мозку як гіпокамп, міст, довгастий мозок і шлуночкова система визначається переважно рівнем гемодинаміки в екстра- й інтракраніальних судинах ураженого каротидного басейну, що є лімітуючою ланкою у системі цих взаємозв'язків та в певній мірі позначається на морфо-функціональному стані цих структур. Певний внесок у розуміння міжсистемних механізмів формування постінсультних синдромів і ступеня впливу метаболічних процесів на розміри окремих структур мозку (M. Lovell et al., 2001) вносить аналіз морфо-метаболічних взаємозв’язків. У чоловіків КГ вміст метаболітів корелює лише з розмірами шлуночкової системи. Так, вміст Cho у білій речовині правої лобової області корелює з індексами шлуночкової системи BCI (r=-0,76), CMI (r=-0,79). Вміст NAА в правій лобовій області також корелює з індексом шлуночкової системи ВCI (r=-0,85), у лівій лобовій області вміст Cho з індексом СМІ (r=-0,79). У лівій потиличній області вміст Cr, Cho корелює з індексами шлуночкової системи ER (відповідно r=-0,70, r=-0,81) і вміст Cho з індексом ВCI (r=0,67). У чоловіків з локалізацією інсульту в правій і лівій півкулі загальна кількість кореляцій порівняно з КГ не змінюється, але відбувається якісний перерозподіл. У чоловіків із правопівкульним інсультом вміст Cho у лівій лобовій області корелює з індексом шлуночкової системи ER (r=0,76) і вміст NAA (r=0,77) у лівій лобовій області з розмірами мосту (Рons TRV). Структура зв'язків між вмістом метаболітів у сірій речовині потиличної області й морфометричними показниками характеризується кореляціями між вмістом Cr, Cho у правій і лівій потиличній області й розмірами мосту Рons TRV (відповідно r=0,76, r= 0,93, r=0,88, r=0,82). У хворих з лівопівкульним інсультом лише вміст метаболітів у потиличній області корелює з морфологічними показниками. Вміст NAA, Cr, Cho у сірій речовині лівої півкулі корелює з розмірами середнього мозку (відповідно r=-0,49, r=-0,53, r=-0,46) і вміст Cho у правій потиличній області також корелює з розмірами середнього мозку (r=-0,51), у лівій потиличній області вміст Cr корелює з розмірами мосту (r=-0,43) і Cho з розмірами довгастого мозку (r=-0,52). Таким чином, вміст метаболітів у чоловіків КГ корелює лише з індексами шлуночкової системи, у чоловіків з локалізацією ішемічного вогнища в правій гемісфері з індексами шлуночкової системи й з розмірами мосту. При локалізації ішемічного вогнища в лівій півкулі - з розмірами шлуночкової системи, середнього мозку, довгастого й мосту. У жінок КГ тільки вміст метаболітів у сірій речовині корелює з окремими структурами мозку: розміри гіпокампа корелюють з вмістом Cho (r=-0,93) у правій і NAA (r=-0,91) у лівій потиличній областях. Розмір довгастого мозку корелює з вмістом NAA у правій (r=0,90) і з Cr (r=0,91) у лівій потиличній областях. Індекс шлуночкової системи FHI корелює з вмістом Cho у правій потиличній області (r=0,92). NAA і Cho у лівій потиличній області відповідно з шлуночковими індексами BCI (r=0,91), HN (r=-0,94). У жінок із правопівкульним інсультом розміри гіпокампа (індекси AXIAL IU, IUD/IW) корелюють з вмістом NAA у правій (r=-0,62, r=-0,60) і лівій лобовій областях (r=-0,63, r=-0,54). Індекси шлуночкової системи CMI, VI і HN корелюють з вмістом Cr у лівій лобовій області (відповідно r=0,68, r=-0,68, r=-0,58), а індекс СМI - з вмістом Cho у цій самій області (r=0,55). Вміст NAA і Cr у правій потиличній області корелює з індексами гіпокампа Axial IU (r=-0,59, r=-0, 55) і IUD/IW (r=-0,58, r=-0,53), Cr і Cho - з індексами шлуночкової системи (r=0,51, r=0,60). Вміст NAA, Cr, Cho у лівій потиличній області корелює з індексом шлуночкової системи CMI (відповідно r=0,55, r=0,65, r=0,73). У жінок з лівопівкульним інсультом вміст NAA у правій та лівій лобовій областях корелює з індексами гіпокампа IUD/IW, Сoronal IU (відповідно r=-0,74, r=-0,71, r=-0,76, r=-0,77), вміст NAA у правій і лівій лобових областях - з розмірами мосту (r=0,72, r=0,68). Розміри довгастого мозку корелюють з вмістом Cr (r=0,70) у правій і з вмістом Cr (r=0,84), Cho (r=0,76) і NAA (r=0,70) у лівій лобовій областях. Індекси гіпокампа (IUD/IW, Сoronal IU) корелюють із NAA (r=-0,71, r=-0,91) і Cho (r=-0,77, r=-0,85) у правій потиличній області й з Cr (r=-0,73, r=-0,83) і Cho (r=-0,79, r=-0,78) у лівій потиличній областях. Отже, у жінок, які перенесли інсульт, порівняно з КГ збільшується кількість кореляційних зв'язків між вмістом метаболітів і морфометричними показниками мозку. Для жінок із правопівкульним інсультом характерні кореляційні взаємозв'язки між вмістом NAA, Cr, Cho і розмірами гіпокампа й індексами шлуночкової системи. При локалізації ішемічного вогнища в лівій гемісфері вміст метаболітів корелює з індексами гіпокампа, мосту й довгастого мозку. Слід підкреслити, що для жінок, які перенесли інсульт, як і для КГ характерні виражені кореляційні зв'язки розмірів гіпокампа з метаболізмом NAA в двох півкулях, що ймовірно й визначає відсутність зміни розмірів гіпокампа у хворих жінок, які перенесли інсульт, на відміну від чоловіків, у яких гіпокамп зменшений. У хворих, які перенесли інсульт, відзначається посилення структурно-метаболічних взаємозв'язків, що свідчить про формування компенсаторних механізмів, спрямованих на відновлення церебрального гомеостазу. Таким чином, в результаті комплексного аналізу у хворих похилого віку, які перенесли ІІ в каротидному басейні, стану церебральної гемодинамики, метаболізму, морфометричних змін і їх взаємозв'язків в залежності від статі та півкульної локалізації інсульту встановлені різні варіанти функціонально-біохімічної і морфологічної реорганізації мозку, які характеризуються системними особливостями формування компенсаторних механізмів, спрямованих на підтримку певного рівня функціональної активності ЦНС на фоні звуженого діапазону регуляції церебральної гемодинаміки, зумовленого перенесеним інсультом. Слід підкреслити, що для хворих, які перенесли ішемічний інсульт з локалізацією вогнища ураження в правій і лівій гемісфері, характерним є високий ризик повторних інсультів, тому що зберігаються значні зміни церебральної гемодинаміки, відзначається висока частота спостереження "агресивних" гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок і стенозування судин каротидного басейну високого ступеня (понад 75 %). Беручи до уваги, що статини сповільнюють прогресування церебрального атеросклерозу, зменшують товщину комплексу "інтима-медіа" загальної сонної артерії (Bowman T.S., 2003), був проведений аналіз впливу курсового прийому (2 місяці) препарату симватин (симвастатин 10 мг) на церебральну гемодинаміку й морфологію атеросклеротичних бляшок у хворих, які перенесли ішемічний атеротромботичний інсульт. Встановлено, що курсовий прийом симватину спричиняє поліпшенню церебральної гемодинаміки: статистично вірогідно збільшує ЛСШК в ЗСА на стороні ураження (до лікування 65,5±3,03 см/с, після - 74,83±4,5 см/с) і двох ХА (на стороні ураження до лікування 30,81±2,3 см/с, після - 36,21±2,19 см/с; на інтактній стороні, відповідно, 35,4±2,3 і 43,9±2,12 см/с), зменшує товщину КІМ ЗСА (на стороні ураження до лікування 1,14±0,02 мм, після - 1,02±0,02 мм; на інтактній стороні, відповідно, 1,1±0,03 і 0,96±0,03 мм) і розмір атеросклеротичних бляшок у 60 % хворих, а також відбувається транформація атеросклеротичних бляшок з гіпоехогенних на гіперехогенні (у 25 % хворих). Позитивний вплив курсового прийому симватину на церебральну гемодинаміку, виразність атеросклеротичного процесу дає підставу рекомендувати включення статинів у систему фармакореабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт. Таким чином, в результаті комплексного клініко-неврологічного, нейровізуалізаційного обстеження (МРТ, МРС, дуплексне сканування) хворих похилого віку, які перенесли ІІ у каротидному басейні, та осіб КГ відповідного віку без цереброваскулярної патології встановлені статеві і півкульні особливості метаболічної, морфометричної і гемодинамічної реорганізації мозку у хворих, які перенесли інсульт, у відновний період. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення и нове вирішення актуальної проблеми оптимізації стратегії нейрореабілітації хворих похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт в каротидному басейні, на основі даних про півкульні особливості реорганізації метаболізму, церебральної гемодинаміки, морфометрії мозку та гетерогенності формування системних та міжсистемних компенсаторних механізмів і наявність лімітуючих ланок в системі регуляції церебрального гомеостазу у хворих на інсульт у відновний період. У чоловіків, які перенесли ішемічний інсульт, знижені в окремих судинах каротидного й вертебро-базилярного басейнів ЛСШК (у двох ВСА, СМА, ЗМА й БА) і об'ємна швидкість кровотоку (права ВСА, СМА) порівняно з контрольною групою чоловіків. У чоловіків із правопівкульним інсультом статистично вірогідно більш виражене зниження ЛСШК у правій СМА, у двох ПМА й БА та статистично вірогідно більше товщина комплексу "інтима-медіа" у гомолатеральній ЗСА (1,29±0,05 мм), ніж у чоловіків з лівопівкульним інсультом (1,17±0,04 мм). У жінок, які перенесли інсульт, статистично вірогідно нижче, порівняно з контрольною групою, ЛСШК в правій та лівій ВСА, а також при правопівкульному інсульті – в правій ПМА, при лівопівкульному – в двох ЗМА на фоні підвищення ЛСШК в БА, що є проявом компенсаторного збільшення кровотоку в судинах ВББ, спрямованого на відновлення церебральної гемодинаміки. У хворих жінок з лівопівкульним інсультом, порівняно з хворими з локалізацією ішемічного вогнища в правій півкулі, більш низький рівень ЛСШК в окремих судинах каротидного басейну (права і ліва СМА), статистично вірогідно більші розміри комплексу "інтима-медіа" як в ураженій (відповідно, 1,05±0,05, 1,15±0,06 мм), так і в інтактній (відповідно, 1,04±0,05, 1,14±0,04 мм) ЗСА, що вказує на більш виражені зміни мозкового кровообігу у хворих жінок з лівопівкульним інсультом. Для хворих на інсульт у відновний період характерні півкульні та статеві особливості метаболізму (NAA, Cr, Cho) у білій речовині лобової області і сірій речовині потиличної області мозку (за даними МРС-досліджень). При локалізації ішемічного вогнища у чоловіків у правій півкулі, у жінок у лівій більш виражені зміни вмісту NAA, Cr, Cho у білій і сірій речовині головного мозку, ніж у хворих відповідної статі з локалізацією ішемічного вогнища в лівій і правій гемісфері. Півкульні особливості вмісту NAA – маркера нейрональної активності у чоловіків і жінок, які перенесли ішемічний інсульт, свідчать про те, що при правопівкульному інсульті у жінок і лівопівкульному у чоловіків більш активно йде процес відновлення нейрометаболізму. Для хворих, які перенесли ішемічний інсульт, у відновний період характерні статистично вірогідні морфометричні зміни розмірів шлуночкової системи й окремих структур мозку. У хворих чоловічої статі, порівняно з КГ, збільшені розміри бічних шлуночків, менші розміри гіпокампа і внутрішні розміри черепа, ці морфометричні зміни більш виражені при правопівкульному інсульті. У хворих на інсульт жіночої статі порівняно з КГ збільшені розміри III, IV шлуночків, менші розміри моста, розміри гіпокампа відповідають контрольній групі. У чоловіків і жінок, які перенесли ішемічний інсульт у каротидному басейні, особливості структури кореляційних зв'язків між вмістом NAA (маркера функціональної активності нейронів) у білій і сірій речовині головного мозку й гемодинамічними показниками (ЛСШК, об'ємна швидкість кровотоку, TAMx, TAMn, Ri, Pi, D, товщина комплексу "інтима-медіа" ЗСА) у судинах каротидного й ВББ, визначаються півкульною локалізацією інсульту. У жінок з локалізацією інсульту в лівій гемісфері в 2 рази менше, ніж при локалізації в правій гемісфері кореляційних зв'язків між вмістом NAA у сірій і білій речовині головного мозку й показниками церебральної гемодинаміки в екстра – та інтракраніальних судинах каротидного басейну. У чоловіків із правопівкульним інсультом у порівнянні з лівопівкульним інсультом в 3 рази менша кількість кореляційних зв'язків між вмістом NAA і показниками церебральної гемодинаміки в екстракраніальних судинах каротидного басейну. Півкульні особливості вираженості взаємозв'язків між церебральною гемодинамікою та вмістом метаболітів (NAA, Cr, Cho) в білій та сірій речовині головного мозку визначають інтенсивність відновлення нейрометаболізму у хворих, які перенесли інсульт, що вказує на необхідність диференційованного підходу до застосування вазоактивних та ноотропних препатів у хворих похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт в правій та лівій гемісферах. У жінок і чоловіків, які перенесли ішемічний інсульт, порівняно з контрольною групою відповідної статі, збільшується кількість кореляційних зв'язків між окремими морфометричними показниками й швидкісними показниками церебральної гемодинаміки (ЛСШК, Pv) в судинах каротидного й вертебро-базилярного басейнів, що свідчить про підсилення морфо-гемодинамічних взаємозв'язків, які сприяють процесам відновлення. У чоловіків та жінок, які перенесли ішемічний інсульт, взаємозв`язок окремих структур мозку з гемодинамікою в судинах інтактного та ураженого каротидного басейну зумовлюється півкульною локалізацією вогнища ураження. У жінок з лівопівкульним, у чоловіків з правопівкульним інсультом розміри окремих структур мозку (гіпокамп, довгастий мозок, міст, шлуночкова ситема) мають кореляційні взаємозв`язки переважно з гемодинамікою в судинах ураженого каротидного басейну. У чоловіків при локалізації ішемічного вогнища в лівій півкулі, у жінок – в правій - структури мозку (гіпокамп, шлуночкова система, середній та довгастий мозок) мають більшість кореляційних зв`язків з гемодинамічними показниками в судинах інтактного каротидного басейну. У чоловіків, які перенесли інсульт, у відновний період відбувається реорганізація структурно-метаболічних взаємозв'язків, збільшується кількість структур мозку, які корелюють із вмістом основних метаболітів. При локалізації інсульту в правій півкулі вміст метаболітів NAA, Cr, Cho має кореляційні взаємозв'язки з розмірами шлуночкової системи, мосту, при локалізації в лівій півкулі - з розмірами середнього мозку, мосту й довгастого мозку, в порівнянні з чоловіками контрольної групи, де вміст метаболітів корелює тільки з розмірами шлуночкової системи. У жінок, які перенесли ішемічний інсульт, у відновний період, як і у жінок контрольної групи морфометричні показники гіпокампу корелюють з вмістом нейрометаболітів, що є одним з механізмів регуляції функціонально-метаболічної активності гіпокампа та запобігає розвитку атрофічних процесів в гіпокампі. У жінок, які перенесли ішемічний інсульт, розміри гіпокампу відповідають розмірам, характерним для жінок контрольної групи. У чоловіків, які перенесли ішемічний інсульт у правому каротидному басейні, і у жінок - у лівому, більш виражені у порівнянні відповідно із чоловіками із правопівкульним і жінками з лівопівкульним інсультом зміни розмірів окремих структур мозку, церебральної гемодинаміки, метаболізму та їх взаємозв'язків, що, можливо, є проявом різних саногенетичних механізмів відновлення у чоловіків та жінок з право- та лівопівкульним інсультом. У хворих, які перенесли ішемічний інсульт у каротидному басейні, курсовий прийом статинів поліпшує церебральну гемодинаміку: збільшує ЛСШК в ЗСА й ХА, зменшує товщину КІМ, розміри атеросклеротичних бляшок, що дає підставу включати статини в систему реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт, для покращення мозкового кровообігу та вторинної профілактики інсульту. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Кузнецов В.В. Возрастные особенности гетерогенности ишемического инсульта // Тези доповідей ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. – Київ, 26-28 вересня 2000. – С. 44. Кузнецов В.В. Магнито-резонансная томография головного мозга лиц пожилого и старческого возраста // Проблемы старения и долголетия. – 2001. - № 3 (том 10). – С. 328-340. Кузнецов В.В. Региональные особенности биоэлектрической активности головного мозга у лиц разного возраста // Проблемы старения и долголетия. – 1996. - № 3-4 (том 6). – С. 182-185. Кузнецов В.В. Состояние магистральных артерий головы у пожилых больных ишемическим инсультом // Проблемы старения и долголетия. – 2003. - № 2 (том 12). – С. 194-204. Кузнецов В.В. Взаимосвязи нейропсихологических показателей и метаболизма мозга у лиц пожилого возраста // Психічне здоров’я. – 2004. - № 4 (5). – С. 39-44. Кузнецов В.В. Полушарные особенности функционально состояния ЦНС у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Збірник наукових праць „Актуальні питання медичної науки та практики”. – Запоріжжя, 2004. – С. 109-115. Кузнецов В.В. Морфологические изменения мозга у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Проблемы старения и долголетия. – 2004. - № 4 (том 13). – С. 517-524. Кузнецов В.В. Морфофункциональное состояние магистральных артерий головы у больных ишемическим инсультом в период реабилитации // Лікарська справа. – 2005. - № 1-2. – С. 43-45. Кузнецов В.В. Полушарные особенности функционально состояния центральной нервной системы у пожилых людей с ишемическим инсультом // Клиническая геронтология. – 2005. - № 8 (11). – С. 46-48. Кузнецов В.В. Полушарные особенности взаимосвязи морфометрических показателей и церебральной гемодинамики у больных, перенесших ишемический инсульт // Проблемы старения и долголетия – 2006. – том 15. - № 2 – С. 124-129 Кузнецов В.В. Полушаные особенности взаимосвязей метаболизма и церебральной гемодинамики в восстановительный период у больных, перенесших инсульт // Психічне здоров’я. – 2006. - № 2 (11). – С. 8-14 Кузнецов В.В. Статины в системе реабилитации больных, перенесших атеротромботический ишемический инсульт // Врачебное дело. – 2006. - № 5-6 (1086). – С. 34-38 Кузнецов В.В. Статеві особливості церебральної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт літнього віку // Український вісник психоневрології – 2006 – том 14, вип. 1 (46) – с. 34-37 Kuznetsov V. Preventive rehabilitation of persons with a hereditary to stroke // IVth European Congress of Gerontology (Berlin, July 7-11, 1999). – P. 255. – P980. Kuznetsov V.V. Das Regional Geriatrische Rehabilitationszentrum fur medizinisch-soziale Hilfeleistung fur die Landbevolkerung // 3 Wiener Internationaler Geratriekongress Altern in Beegung (Wien, Mai 4-5, 2000). – P.22. Kuznetsov V.V. Cerebral Hemodynamics in the Chernobyl Disaster Liquidators // 1st International Symposium PRAPs: From Basic Science to Clinical Applications (Florence, Italy, April 4-7, 2001). – P. 35 Kuznetsov V.V. Correlations between metabolism and psychoemotional indices in stroke: Hemispheral specifics // European Journal of Neurology. – 2003. – V. 10. – S.1. – P. 55. Кузнецова С.М., Шварц Ф., Янович Л.А., Ена Л.М., Семесько Т.М., Вийжа А., Кузнецов В.В. Региональные особенности старения и распространения возрастной церебральной сосудистой патологии на Украине // Проблемы старения и долголетия. – 1995. - № 1-2 (том 5). – С. 101-110. (Дисертант провів клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку до друку) Кузнєцова С.М., Шварц Ф., Кузнєцов В.В., Глазовська І.І. Регіонально-етнічні особливості старіння та формування церебральної судинної патології // Український вісник психоневрології. – 1996. - № 3 (10) (том 4). – С. 179-181. (Дисертант провів клініко-епідеміологічне обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку до друку) Красиленко Е.П., Глазовская И.И., Кузнецов В.В. Возрастные особенности церебральной гемодинамики у лиц с наследственной и экологической отягощенностью // Проблемы старения и долголетия. – 2000. - № 3 (том 9). – С. 267-272. (Дисертант провів клінічне та доплерографічне обстеження осіб контрольної групи, обробку даних, підготовку до друку) Фролькис В.В., Рогожин В.А., Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Полюхов А.М. РКТ и МРТ-показатели старения головного мозга человека // Тези доповідей ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. – Київ, 26-28 вересня 2000. – С. 48. (Дисертант провів літературний огляд, аналіз МРТ обстежень) Кузнецов В.В., Кузнецова С.М., Применение немотана в нейрореабилитации больных с последствиями ишемического инсульта // Ліки України. – 2000. - №12. – С. 34-34. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих до і після лікування, обробку отриманих даних та обгрунтування результатів) Рогожин В.А., Кузнецова С.М., Рожкова З.З., Кузнецов В.В. Возрастные особенности связи метаболизма и биоэлектрической активности головного мозга // Проблемы старения и долголетия. – 2001. - № 2 (том 11). – С. 145-155. (Дисертант здійснив клінічний підбір та неврологічне обстеження, обробку МРС даних, підготував статтю до друку) Мазур С.Г., Глазовская И.И., Кузнецов В.В., Шульженко Д.В. Возрастная динамика церебрального кровотока у практически здоровых лиц // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2003. - № 9. – С. 150. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, статистичну обробку даних) Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Рожкова З.З. Характеристика метаболизма и его взаимосвязей с церебральной гемодинамикой у больных ишемическим инсультом в реабилитационный период // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2003. - № 9. – С. 189. (Дисертант провів клінічний підбір та неврологічне обстеження хворих, статистичний аналіз даних МРС та УЗДС). Корсунская Л.Л., Кузнецов В.В. Визуализация возрастных изменений головного мозга // Крымский терапевтический журнал. – 2004. - №1. – С. 42-48. (Дисертант здійснив аналіз літератури, зібрав клінічні та МРТ дані, праналізував результати дослідження) Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Мазур С.Г., Шульженко Д.В. Возрастные особенности состояния магистральных сосудов головы у больных, перенесших ишемический инсульт // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2004. - № 2 (12). – С. 75-79. (Дисертант провів клінічний підбір хворих, УЗДС обстеження судин головного мозку, статистичну обробку даних) Кузнецова С.М., Красиленко Е.П., Кузнецов В.В. Сосудистые заболевания головного мозга и церебральное кровообращение у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС: возрастные особенности // Клиническая геронтология. – 2004. - № 8 (том 10). – С. 18-28. (Дисертантом проведені клінічні та УЗДГ дослідження осіб контрольної групи різного віку, проаналізовані результати досліджень) Кузнецов В.В., Корсунская Л.Л., Рожкова З.З. Возрастные изменения сосудистой стенки по данным ультразвуковой доплерографии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2004. – т.140. - 4.3. – С. 100-105 . (Дисертант провів клінічний підбір хворих, УЗДС обстеження судин головного мозку, статистичну обробку даних) Рожкова З., Кузнецов В., Корсунская Л. Возрастные особенности взаимосвязи изменений психо-эмоциональной деятельности и метаболизма у лиц пожилого возраста // Таврический журнал психиатрии. – 2004. – v.8, 2(27). – С.51-54 (Дисертант виконав клінічний підбір хворих, обробку даних МРС, підготував статтю до друку) Кузнєцова С.М., Кузнєцов В.В., Воробей М. Вплив комбінації тіатріазоліну та пірацетаму на функціональний стан центральної нервової системи у хворих, які перенесли ІІ // Ліки України. – 2005. - № 2 (91). – С. 73-77. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих до і після лікування, обробку отриманих даних та обгрунтування результатів) Кузнєцова С.М., Кузнєцов В.В., Юрченко Ф.В. Відновлення після інсульту // Ліки України. – 2005. - № 2 (91). – С. 71-73. (Дисертант підготував літературний огляд, провів клінічні дослідження, аналіз даних) Кузнецов В.В., Рожкова З.З. Полушарные и половые особенности изменений содержания основных метаболитов в лобной и затылочной области у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Проблемы старения и долголетия. – 2005. - № 2 (том 14). – С. 151-159. (Дисертант провів аналіз МРС даних, підготував статтю до друку) Кузнецов В.В., Рожкова З.З. Полушарные особенности метаболической и гемодинамической реорганизации мозга у больных ишемическим инсультом пожилого возраста // Клиническая геронтология. – 2005. - № 9 (11). – С. 37-38. (Дисертант провів клініко-доплерографічне обстеження хворих, статистичну обробку МРС даних та їх аналіз) Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Воробей М.В. Комплексное влияние Тиоцетама на функциональное состояние ЦНС у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Міжнародний неврологічний журнал. – 2005. - № 1. – С. 45-53. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих до і після лікування, обробку отриманих даних та підготував статтю до друку) Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Юрченко Ф.В. Влияние инстенона на функциональное состояние ЦНС у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Международный неврологический журнал. – 2005. - № 2. – С. 26-29. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, УЗДС судин мозку, аналіз та статистичну обробку результатів) Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Воробей М.В. Влияние Тиоцетама на функциональное состояние ЦНС у больных, перенесших инсульт // Здоров’я України. – 2005. - № 6 (115). – С. 1-7. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих до і після лікування, обробку отриманих даних та підготував статтю до друку) Корсунская Л.Л., Кузнецов В.В. Возрастные изменения структурно-морфологических характеристик мозга (по данным МРТ) // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – т.9. - №1. – С.64-68 (Дисертант здійснив підбір хворих, неврологічне обстеження, морфометричний аналіз МРТ та статистичну обробку результатів) Рожкова З., Кузнецов В., Корсунская Л. Структура корреляционных связей между метаболизмом мозга и показателями церебральной гемодинамики в ВББ // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – т.9. - №2. – С.72-75 (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, УЗДС судин мозку, статистичну обробку результатів) Kuznetsov V.V., Kuznetsova S.M., Yanovich L.A. Preventive rehabilitation of persons with high risk of stroke development and complex rehabilitation of patients with cerebrovascular pathology // Sixth Meeting of the European Neurological Society (The Hague, The Netherlands, June 8-12, 1996). – P. 10. – P659. (Дисертант здійснив клінічний підбір хворих, статистичну обробку даних) Kuznetsova S., Pickles B., Kuznetsov V., Regional-ethnic peculiarities of stroke incidence in Ukraine // Sixth Meeting of the European Neurological Society (The Hague, The Netherlands, June 8-12, 1996). – P. 11. – P649. (Дисертант провів клінічне обстеження хворих, узагальнення та статистичну обробку даних) Kuznetsova S.M., Schwartz W.F., Wijga A., Ena L.M., Kuznetsov V.V. Regional and ethnic peculiarities of cerebrovascular pathology in Ukraine // 3rd World Stroke Congress and 5th European Stroke Conference (Munich, Germany, September 1-4, 1996). – P. 38. – P320. (Дисертант провів клінічне обстеження хворих, узагальнення та статистичну обробку даних) Bezrukov V.V., Kuznetsov V.V., Korsunskaya L.L. Regional and National-ethnic Specifics of Stroke in Ukraine // Journal of Neurology. – 1999. – V. 246. – S.1. – P.121. – P.586. (Дисертант провів клінічне обстеження хворих, узагальнення та статистичну обробку даних) Rogozhin V.A., Kuznetsov V.V., Glazovskaya I.I. Age-related Peculiarities of atherosclerotic lesions of the major head arteries in post-ischemic stroke patients // XIIth International Symposium on Atherosclerosis (Stockholm, Sweden, June 25-29, 2000). – P. 219. (Дисертант провів клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку до друку) Rogozhin V.A., Rozhkova Z.Z., Kuznetsov V.V. Quantitative approach for evaluating ageing of human brain metabolism by 1H MRS // 87th Scientific Assembly and Annual Meeting (Chicago, USA, November 25-30, 2001). – P. 138. – B-0188. (Дисертант провів аналіз МРС даних, підготував статтю до друку) Rogozhin V.A., Kuznetsov V.V., Glazovskaya I.I. Age Dynamics of Cerebral Blood Flow in Essentially Healthy People // 1st International Symposium PRAPs: From Basic Science to Clinical Applications (Florence, Italy, April 4-7, 2001). – P. 36. (Дисертант провів клініко-доплерографічне обстеження хворих, обробку отриманих даних та підготував статтю до друку) Kuznetsov V.V., Romanyuk T.Yu., Shulzhenko D.V. Arterial Hypertension in Various National-ethnic Population Groups in the Southern Region of Ukraine // 11th European Meeting on Hypertension (Milan, Italy, June 15-19, 2001). – P. 275. (Дисертант провів клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку до друку) Kuznetsov V.V., Romanyuk T.Yu., Kuznetsova S. Systemic mechanisms of formation of hereditary disposition to stroke // 7th International Forum for the Evaluation of Cardiovascular Care (Monte-Carlo, Monaco, January 23-25, 2002). – P.65. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, УЗДС судин мозку, статистичну обробку результатів) Kuznetsov V.V., Glazovskaya I.I., Shulzhenko D.V. Systemic mechanisms of hereditary disposition to stroke // Journal of Neurology. – 2002. – V. 249. – S.1. – P. 157. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, обробку отриманих даних та підготував статтю до друку) Kuznetsov V.V., Kuznetsova S.M., Shulzhenko D.V. Hemispheral Features of Correlations between Brain Metabolism and Electrogenesis in Patients with an Ischemic Stroke // 6th International Conference on Stroke and 3rd Conference of the Mediterranean Stroke Society (Monte-Carlo, Monaco, March 12-15, 2003). – P. 52. (Дисертант провів аналіз МРС даних, підготував статтю до друку) Kuznetsova S., Rozhkova Z., Kuznetsov V. Correlation between metabolism and cerebral hemodynamics in elderly patients after ischemic stroke caused by atherosclerotic vessel lesions // Abstracts XIV International symposium on Atherosclerosis (Rome, Italy, June 18-22, 2006) – 2006. – P.109 (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, УЗДС судин мозку, аналіз та статистичну обробку результатів) АНОТАЦІЯ Кузнєцов В.В. Півкульні особливості реорганізації метаболізму, морфології мозку та церебральної гемодинаміки у чоловіків та жінок похилого віку з ішемічним інсультом у відновний період. – Рукопис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.15 – нервові хвороби. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006 рік У дисертації на основі комплексного клініко-неврологічного, нейровізуалізаційного обстеження хворих похилого віку, які перенесли ІІ в каротидному басейні, у відновний період встановлені статеві та півкульні особливості реорганізації мозку. Основна увага приділена системним механізмам, які зумовлюють півкульні особливості змін гемодинаміки в судинах каротидного та вертебро-базилярного бассейнів, вмісту основних метаболітів мозку (NAA, Cr, Cho), розмірів окремих структур мозку у чоловіків та жінок похилого віку, які перенесли ІІ. У чоловіків із правопівкульним ішемічним інсультом більш виражені зміни швидкісних показників гемодинаміки в судинах каротидного і ВББ і статистично вірогідно товстіший комплекс "інтима-медіа" у гомолатеральній ішемічному вогнищу ЗСА, ніж у чоловіків з лівопівкульним інсультом. У хворих жінок з локалізацією ішемічного вогнища в лівій гемісфері, порівняно з локалізацією ішемічного вогнища в правій гемісфері, більш низький рівень ЛСШК і об'ємної швидкості кровотоку в окремих судинах каротидного басейну, статистично вірогідно більші розміри комплексу "інтима-медіа" як в ураженій, так і в інтактній півкулях, що вказує на більш виражені зміни мозкового кровообігу у хворих жінок з лівопівкульним інсультом. Півкульні особливості вмісту NAA – маркера нейрональної активності у чоловіків і жінок, які перенесли ІІ, свідчать про те, що при правопівкульному інсульті у жінок і лівопівкульному у чоловіків більш активно йде процес відновлення нейрометаболізму. Для хворих, які перенесли ІІ, у відновний період характерні статистично вірогідні морфометричні зміни розмірів шлуночкової системи й окремих структур мозку. Представлені лімітуючі ланки та компенсаторні механізми в системі метаболічної, гемодинамічної реорганізації мозку та розглянуті шляхи активації процесів реабілітації хворих, які перенесли ІІ. Обгрунтована доцільність застосування у хворих на ІІ статинів для відновлення церебральної гемодинаміки та вторинної профілактики інсульту. Ключові слова: ІІ, півкульна локалізація ішемічного вогнища, стать, похилий вік, церебральна гемодинаміка, метаболізм мозку, морфометрія мозку. АННОТАЦИЯ Кузнецов В.В. Полушарные особенности реорганизации метаболизма, морфологии мозга и церебральной гемодинамики у мужчин и женщин пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт, в востановительный период. – Рукопись Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.15. – нервные болезни. – Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МОЗ Украины В диссертационной работе представлено теоретическое обоснование новых подходов к решению проблемы оптимизации нейрореабилитации больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт в каротидном бассейне, базирующееся на полушарных особенностях системной и межсистемной реорганизации церебральной гемодинамики, метаболизма, морфометрии отдельных структур головного мозга у больных инсультом в восстановительный период. Для больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт, характерны изменения гемодинамики в отдельных сосудах пораженного и интактного каротидного бассейна, снижение содержания основных метаболитов (NAA, Cr, Cho) в белом и сером веществе пораженного полушария, уменьшение размеров отдельных структур мозга (гиппокамп, мост, средний мозг) и увеличение размеров желудочковой системы. Степень выраженности церебрально-метаболических и морфологических изменений зависит от полушарной локализации инсульта и пола больных. У мужчин с правополушарным инсультом, у женщин с левополушарным эти изменения более выраженны, чем соответственно у мужчин с локализацией инсульта в левом полушарии у женщин – в правом. У мужчин пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт, по сравнению с контрольной группой мужчин соответствующего возраста статистически достоверно меньше внутренние размеры черепа, что возможно является антропометрическим признаком дополняющим представление о конституциональных факторах риска развития инсульта у мужчин. У больных инсультом в восстановительный период формируются компенсаторные механизмы, как на системном, так и на межсистемном уровне, которые проявляются увеличением скоростных и объемных показателей церебрального кровообращения в ВББ, повышением содержания нейрометаболита NAA в интактном полушарии, усилением взаимосвязи между церебральной гемодинамикой и метаболизмом (NAA, Cr, Cho), расширением диапазона корреляционной взаимосвязи морфометрии отдельных структур мозга с уровнем гемодинамики. У больных, перенесших ишемический инсульт, в восстановительный период высокая частота “агрессивных” (гипоэхогенных, гетерогенных) атеросклеротических бляшек, значительная степень стенозирования МАГ, а также наличие лимитирующих звеньев в системе церебральной гемодинамики и метаболизма, определяют высокий риск повторных инсультов и аргументируют необходимость включения статинов в систему реабилитационных мероприятий для вторичной профилактики инсульта. Ключевые слова: ишемический инсульт, полушарная локализация ишемического очага, пол больных, пожилой возраст, церебральная гемодинамика, метаболизм, морфометрия мозга. SUMMARY Kuznetsov V.V. Hemisphric peculiarities of cerebral metabolism, morphology and hemodynamics reorganization in men and women at post-stroke recovery period. - A manuscript. Dissertation for a Doctor of Medical Science degree in specialty: 14.01.15 – nervous diseases. - National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. Shupyk. – Kyiv, 2006. In this dissertation, owing to and on the basis of a complex clinical-neurological examination and neuro- visualization (MR tomography and MR spectroscopy, and duplex scanning of the brain vessels) performed in 201 elderly patients, who had suffered an ischemic stroke in the carotid basin, the author has established the hemispheric specificities of the metabolic, morphometric and hemodynamic rearrangement of the brain. Within a rehabilitation period, the post-stroke patients display the characteristic hemispheric changes of correlations between cerebral hemodynamics and metabolism (NAA, Cr and Cho data), the morphometric indices and the mechanisms responsible for regulation of these correlations. The rearrangement of structural- metabolic and hemodynamic interrelationships was characterized by the heterogenic formation of the systemic and intersystem compensatory mechanisms promoting a recovery of the disturbed CNS functions as well as by the presence of the limiting links within a system of cerebral hemodynamics and metabolism regulation. The latter determines the risk of a development of new strokes. A more pronounced decrease of the cerebral hemodynamics, the reduced major metabolite (NAA, Cr and Cho) contents and the diminished sizes of separate brain structures were found for men with right-sided and for women with left-sided ischemia localization. Morphometric specificities of the inner scalp sizes have been established for men with an ischemic stroke, adding thus to the common notions about constitutional risk factors of stroke in males. Data on the high frequency of hypoechogenic and heterogenic atherosclerotic plagues and major brain arteries stenosing observed in elderly post-stroke patients at a recovery stage and the findings of positive effects due to course treatment with statins on cerebral hemodynamics level stress a rationale for inclusion of the statins in rehabilitation measure schemes for elderly post- stroke patients. Finally, it is believed by the author that changes of hemodynamics in the carotid and vertebro-basilar system vessels, registered in the post-stroke patients along with the changes of white and gray matter metabolite (NAA, Cr and Cho) contents, and the morphometry data relative separate brain structures may serve as the prognostic criteria for assessing the recovery degree in such patients. Keywords: ischemic stroke, hemispheric ischemia localization, sex, elderly, cerebral hemodynamics, metabolism, morphology. СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ БА – базилярна артерія ВББ - вертебро-базилярний басейн ВСА - внутрішня сонна артерія ЗСА - загальна сонна артерія ІІ - ішемічний інсульт КГ - контрольна група КІМ - комплекс "інтима-медіа" ЛП – ліва півкуля ЛСШК – лінійна систолічна швидкість кровотоку МРС – магнітно-резонансна спектроскопія МРТ - магнітно-резонансна томографія ПМА – передня мозкова артерія ПП – права півкуля СМI - індекс центральної частини бокового шлуночку СМА – средня мозкова артерія ХА - хребцева артерія BCI - бікаудальний індекс BFI - біфронтальний індекс Cho – холін Cr – креатин ER - співвідношення Евана FHI - індекс лобового рога HN - число Хакмана IsdhCn - внутрішній розмір черепа на рівні хвостатого ядра IsdLFh - внутрішній розмір черепа на рівні краю передніх рогів бічного шлуночка IUD - мінімальна інтраункальна відстань IW - інтракраніальна ширина MFHD - максимальна відстань між передніми рогами по латеральному краю MISd - максимальний внутрішній розмір черепу MV3 - максимальний розмір 3-го шлуночку MV4 - ширина 4-го шлуночку MWLV - мінімальний розмір бічних шлуночків MWLVc - мінімальний розмір бічних шлуночків на рівні cella media MОSd - максимальний наружний розмір черепу NAA - N-ацетиласпартат OsdFh - зовнішній розмір черепа на рівні краю передніх рогів Pv – об`ємна швидкість кровотоку Pі - пульсаторний індекс Rі - індекс периферичного опору TAMn - усереднена в часі середня швидкість кровотоку TAMx - лінійна максимальна швидкість кровотоку V4 - четвертий шлуночок VI - шлуночковий індекс PAGE 1 Желудочковая система ХA ЛСШК, Pv Шлуночкова система

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020