.

Вплив суспензії клітин фетального мозку щурів на перебіг експери-ментального алергічного енцефаломієліту (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
111 2448
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА А.П. РОМОДАНОВА

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КАСЯНЕНКО Юрій Анатолійович

УДК 616.831/.832-002-092.9-08:616.831-089.843-031:611.018.8.013

Вплив суспензії клітин фетального мозку щурів на перебіг
експериментального алергічного енцефаломієліту

14.01.05 – нейрохірургія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних
наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П Ромоданова
АМН України, Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Цимбалюк Віталій
Іванович, заступник директора Інституту нейрохірургії імені академіка
А.П. Ромоданова АМН України, завідувач кафедри нейрохірургії
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шевага Володимир
Миколайович, завідувач кафедри невропатології і нейрохірургії факультету
післядипломної освіти Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького МОЗ України

доктор медичних наук, професор Могила Василь Васильович, Кримський
державний медичний університет імені С.І. Георгієвського МОЗ України,
завідувач курсу нейрохірургії кафедри нервових хвороб з курсами
нейрохірургії та неврології

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія, МОЗ
України, кафедра нервових хвороб та нейрохірургії, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 6 червня 2006 р. о 12 годині на засіданні
Спеціалізованої вченої ради Д_26.557.01 в Інституті нейрохірургії імені
академіка А.П. Ромоданова АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського 32, конференц-зал)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту нейрохірургії
імені академіка А.П. Ромоданова (04050, м. Київ, вул. Мануїльського 32)

Автореферат розісланий 5 травня 2006 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор ___________________
Чеботарьова Л.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лікування запально-дегенеративних захворювань
нервової системи, що супроводжуються демієлінізацією, є актуальною
медичною проблемою. Демієлінізуючі захворювання підрозділяються на
мієлінопатії, або дисмієлінові хвороби, і мієлінокластії, або
мієлінокластичні захворювання (Гусев Е.И. та ін., 1999). При
дисмієлінових захворюваннях наявний генетично детермінований дефект
процесу закладки та формування мієліну. Причиною мієлінокластичних
хвороб є руйнування нормально синтезованого мієліну. Мієлінокластичні
захворювання зустрічаються частіше, ніж дисмієлінові хвороби, до них
належать розсіяний склероз (РС), поствакцинальні та експериментальні
енцефаломієліти та ін.

Експериментальний алергічний енцефаломієліт (ЕАЕ) – алергічне
експериментальне захворювання центральної нервової системи у тварин з
аутоімунним компонентом. ЕАЕ лише частково відповідає розсіяному
склерозу – аутоімунному захворюванню, – але вважається найбільш вдалою
моделлю РС (Марков Д.А., 1973). ЕАЕ – органоспецифічне алергічне
захворювання, при цьому в органі-мішені, тобто мозку, розвиваються
морфологічні зміни, переважно характерні для гіперчутливості
уповільненого типу. Далі, при руйнуванні мієліну, розвивається
антигенспецифічна відповідь, яка супроводжується антигенспецифічним
імунним запаленням у тканині центральної нервової системи (ЦНС).

Сучасні методи лікування демієлінізуючих захворювань базуються на
вивченні основних механізмів саногенезу ЦНС при змодельованих
демієлінізуючих процесах. Роботами останніх років показано, що окрім
впливу на причину демієлінізації у хворих, необхідно забезпечувати
передумови для відновлення ушкодженої структури оболонки аксонів (Бойко
А.Н. та ін., 2003; Цимбалюк В.І. та ін., 2003). Такі передумови створює
метод інтратекального введення у лікворні порожнини ЦНС клітин
ембріональної нервової тканини (ЕНТ). Цей метод забезпечує відновлення
кількості попередників мієлінутворюючих клітин та нейральних стовбурових
клітин у ЦНС за рахунок комплексного впливу нейральних стовбурових та
прогеніторних клітин, які містяться в ЕНТ (Зозуля Ю.А. та ін., 2005).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
пов’язана з науково-дослідною роботою: “Дослідити вплив ембріональної
нервової тканини та її компонентів на рухові порушення у хворих з
запально-дегенеративними ураженнями центральної нервової системи” (№
держреєстрації 0104U000414, В/І.К. 26.02.07.04), яка виконується в
Інституті нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова АМН України
(2004-2006 рр.).

Мета дослідження – розробка та вдосконалення методів впливу клітин
фетальної нервової тканини на перебіг експериментального алергічного
енцефаломієліту.

Задачі дослідження:

Дослідити клінічний перебіг експериментального алергічного
енцефаломієліту у щурів;

Дослідити вплив інтратекального введення клітин алогенного фетального
мозку та ембріональної нервової тканини на неврологічний статус щурів з
експериментальним алергічним енцефаломієлітом;

Оцінити показники імунної системи щурів з експериментальним алергічним
енцефаломієлітом до та після лікування;

Дослідити морфологічні зміни в центральній нервовій системі щурів з
експериментальним алергічним енцефаломієлітом до та після лікування;

Провести порівняльний аналіз ефективності інтратекального введення
ембріональної нервової тканини та клітин алогенного фетального мозку на
перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту у щурів.

Об’єкт дослідження – модельне демієлінізуюче захворювання нервової
системи у щурів.

Предмет дослідження – вплив суспензії клітин фетальної нервової тканини
та її фракцій, збагачених на гліальні або нейрональні клітини, на
перебіг модельного демієлінізуючого захворювання нервової системи у
щурів.

Методи дослідження: експериментальний (моделювання демієлінізуючого
захворювання нервової системи у щурів, лікування інтратекальним
введенням клітин фетального мозку), клінічний (неврологічне
спостереження за піддослідними тваринами), морфологічний, імунологічний,
статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше встановлено
диференційований вплив клітинних суспензій та фракцій алогенного мозку
різних термінів гестації на тяжкість перебігу та тривалість ЕАЕ
(найбільш ранній і виражений лікувальний ефект спостерігався від
інтратекального введення суспензії нативних клітин 10-денного
ембріонального мозку щурів; інтратекальне введення нейронально
збагаченої тканини фетального мозку призводить до більш раннього і
вираженого лікувального ефекту, ніж уведення суспензії кріоконсервованих
клітин та гліально збагаченої тканини фетального мозку). Підтверджено
погіршення клінічного стану піддослідних тварин після введення
кріоконсервованих суспензій та збагаченої на гліальні клітини фракції
фетального мозку субокципітально на пікові клінічних проявів ЕАЕ.
Одержані результати розширюють та доповнюють уявлення про особливості
клінічного перебігу демієлінізуючої патології ЦНС при використанні
трансплантації фетальної нервової тканини. Удосконалена методика
моделювання хронічної форми ЕАЕ з використанням стандартних компонентів,
удосконалені шкала тяжкості перебігу ЕАЕ у щурів із використанням
багатофакторного спостереження та шкала трофічних порушень протягом
захворювання.

Практичне значення отриманих результатів. Експериментальна робота може
слугувати підґрунтям до використання трансплантації клітин фетального
мозку у клінічній практиці при лікуванні демієлінізуючих захворювань
ЦНС. При цьому відпрацьоване в експериментальних умовах інтратекальне
введення клітинних суспензій, визначено недоцільність такого лікування
на пікові клінічних проявів демієлінізуючої експериментальної патології,
вивчені особливості впливу окремих фракцій фетального мозку чи суспензії
клітин мозку ранніх термінів гестації, які можуть використовуватись у
клінічній практиці при лікуванні демієлінізуючих захворювань людини.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора. Здобувач самостійно провів аналіз наукової
літератури, визначив напрямок дослідження. Здобувач отримував клітинні
суспензії для трансплантації, проводив лікування та довгострокове
спостереження за хворими тваринами (147 щурів). Здобувач обробив
результати дослідження з використанням статистичних критеріїв, здійснив
аналіз отриманих результатів дослідження.

Усі розділи дисертаційної роботи написані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена
02.12.05 на спільному засіданні Вченої ради Інституту нейрохірургії
імені академіка А.П. Ромоданова АМН України та кафедр нейрохірургії
Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ
України та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
МОЗ України (протокол № 18).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5
наукових друкованих праць, із них 1 колективна монографія, 3 статті в
провідних фахових виданнях, 1 тези доповіді.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, опису матеріалів та методів досліджень, трьох розділів
власних досліджень, підсумку, висновків, списку використаних джерел.
Робота викладена на 144 сторінках основного тексту, ілюстрована 15
рисунками, 26 графіками, 43 фотографіями, 17 таблицями. Перелік
використаної літератури містить 180 джерел, 98 – іноземні, 55 – за
останні 5 років.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали і методи дослідження. Матеріали дослідження базуються на 147
спостереженнях за хворими на ЕАЕ щурами (табл. 1), які були розподілені
на 4 серії. В кожній серії експерименту були групи порівняння, які не
отримували лікування. Також були групи з ад’ювантним енцефаломієлітом та
групи, які отримували лікування кріоконсервованими алогенними клітинами
(КАК), нативними алогенними клітинами (НАК) фетального мозку, клітинами
ембріональної нервової тканини.

За рекомендаціями Давидової_Г.С. (1969) ЕАЕ індуковано енцефалітогенною
сумішшю (ЕС), яка складалася з гомогената спинного мозку щурів та
повного ад’юванту Фрейнда. Кожна тварина, залежно від серії
експерименту, отримала від 1,2 до 8,4 мг мікобактерій туберкульозу, від
160 до 190 мг мозкової тканини (серія 1 – 8,4:190, серія 2 – 1,2:190,
серії 3 і 4 – 1,33:160).

Таблиця 1

Розподіл хворих на ЕАЕ щурів по групах

Серія експерименту, клінічна група, кількість тварин в групі Разом

Серія 1 Серія 2 Серія 3 Серія 4

№1. Лікування КАК №2. Лікування КАК, які не прилипають до пластика №3.
Група порівняння №4. Група порівняння з легкою клінікою №5. Ад’ювантний
енцефаломієліт №6. Група порівняння №7. Лікування КАК №8. Група
порівняння №9. Лікування КАК №10. Група порівняння №11. Лікування НАК,
які прилипають до пластика №12. Лікування НАК, які не прилипають до
пластика №13. Лікування клітинами ЕНТ №14. Ад’ювантний енцефаломієліт

12 12 12 7 4 12 12 12 12 12 12 12 12 4 147

При спостереженні за хворими на ЕАЕ щурами використовувалася шкала сили
рухів у кінцівках та хвості (від відсутності рухів – 0 балів до норми –
5 балів); шкала тяжкості ЕАЕ (від відсутності клінічних проявів – 0
балів до смерті – 5 балів); шкала трофічних порушень (від набряку
дистальних відділів однієї кінцівки без порушення її функції – 1 бал до
гангрени кінцівки – 6 балів).

Суспензії клітин фетального мозку різних термінів гестації були отримані
під тіопенталовим наркозом (Сачков В.И. та ін., 1985) від 10-денних
ембріонів та 18-денних плодів щурів кесаревим розтином. Збагачення на
нейрональні або гліальні фракції проводилося з урахуванням досвіду, що
нейральна стовбурова клітина (НСК) не прилипає до пластика (Сухих Г.Т.
та ін., 2001). Інтратекальне введення суспензії клітин проводилося під
тіопенталовим наркозом (Сачков В.І. та ін., 1985) з використанням
інсулінових шприців. Кожній тварині у велику потиличну цистерну було
введено 0,1 мл суспензії клітин ембріонального або фетального мозку, що
складає 2 млн. клітин.

Проводились морфологічні дослідження (світлова та електронна мікроскопія
зрізів поперекового відділу спинного мозку щурів), імунологічні
дослідження (визначення індексу лімфатичного вузла, індексу селезінки,
клітинності лімфатичного вузла, клітинності кісткового мозку, тест
спонтанної цитотоксичності мононуклеарів селезінки, вміст
кортизолрезистентних лімфоцитів селезінки, визначення анти-ОБМ
імуноглобулінів Е, вміст циркулюючих імунних комплексів у сироватках
щурів, хворих на ЕАЕ).

Обробка даних проводилася на персональному комп’ютері з використанням
пакету програм „Медична статистика”, Adobe® Photoshop® 5.0, Microsoft®
Excel® 10.0. У перебігові експерименту за результатами спостереження
використовувалися: дисперсійний аналіз, хі-квадрат з аналізом таблиць
спряженості, критерій Крускала-Уолліса, критерій Ст’юдента та множинні
порівняння, критерій Манна-Уітні.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Після розвитку
клінічних симптомів ЕАЕ формувалися приблизно однакові за ступенем
тяжкості проявів захворювання групи щурів.

ЕАЕ в тварин у групах №1, №2 та №3 мав тяжкий перебіг, що зумовлено
кількістю мікобактерій туберкульозу 8,4 мг та 190 мг мозкової тканини на
одну тварину; це відповідає даним інших дослідників (Давидова Г.С.,
1969, 1975). Особливостями клінічного перебігу ЕАЕ є спонтанне
видужування тварин, що спостерігалось і в даних групах. Смертність у
групах №1 та №2 складала 30% на висоті клінічних проявів ЕАЕ (15-20 доба
після індукції ЕАЕ). Середня тяжкість ЕАЕ склала 3.4 бали в групі №1,
2.8 – у групі №2 на пікові клінічних проявів ЕАЕ (16 доба). При цьому
тяжкість перебігу ЕАЕ в групі №1 у цей термін більша за тяжкість
перебігу в групі порівняння №3 (3.1 бали) в 1.1 рази, а в групі №2 –
менша в 1.1 (тобто статистично не достовірно). Після лікування групи №1
КАК та групи №2 КАК, збагаченими на нейрональну фракцію, спостерігається
погіршення стану в обох групах наступної після інтратекального введення
доби (17 доба), проте в групі №1 погіршення стану щурів статистично
достовірне (p0.05). Далі
спостерігається поступове одужання хворих на ЕАЕ щурів у групах №1 та
№2, яке настає на 32 добу. У групі порівняння №3 тварини хворіють більш
важко, одужання настає лише на 38 добу. У групі №5 (ад’ювантний
енцефаломієліт) у щурів також спостерігалася неврологічна симптоматика;
тяжкість перебігу енцефаломієліту у цих тварин, однак, була не важкою,
виражених парезів чи плегій не спостерігалось.

ЕАЕ у тварин у групах №6 та №7, навпаки, був легким – це зумовлено
невеликою кількістю мікобактерій туберкульозу, яка була введена тварині
при моделюванні ЕАЕ – 1,2 мг, – та відносно великою кількістю мозкової
тканини – 190 мг. На пікові клінічних проявів ЕАЕ (18 доба) тяжкість ЕАЕ
в групі №7 склала 1.4 бали і була більшою за тяжкість перебігу в групі
порівняння №6 у 1.1 (тобто статистично не достовірно). Після лікування
групи №7 КАК спостерігається статистично достовірне погіршення стану
(p0,05).

Найбільш близькими до контрольних є дані Кмо-оц у групах, які отримали
лікування нейронально збагаченими НАК (група №11) та ЕНТ (група №13)
(рис. 6), вже на 21 добу. Дані Кмо-оц у групах №11 і №13 на 21 і 35 добу
достовірні відносно групи порівняння №10 (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020