.

Некогерентне поляризоване світло та неспецифічна стимулювальна терапія при ранах у великої рогатої худоби в умовах полісся (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
147 3561
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОВАЛЬЧУК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 619:617-001.4:615.849.1:636.2(477.42)

Некогерентне поляризоване світло та неспецифічна стимулювальна терапія
при ранах у великої рогатої худоби в умовах полісся

16.00.05 – ветеринарна хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник –доктор ветеринарних наук, професор

Калиновський Григорій Миколайович,

Державний агроекологічний університет,
завідувач

кафедри акушерства і хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Борисевич Володимир Борисович,

Національний аграрний університет,

кафедра хірургії ім. І.О. Поваженка

кандидат ветеринарних наук, доцент

Гамота Антон Андрійович,

Львівська національна академія
ветеринарної

медицини ім. С.З. Гжицького, кафедра
хірургії

Провідна установа – Харківська державна зооветеринарна академія

Міністерства аграрної політики України,

кафедра хірургії, м. Харків

Захист дисертації відбудеться “14” вересня 2006 року о 1330 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському
державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква,

вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус № 8, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського
держав-ного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий “2” серпня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради
Чорнозуб М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед різного виду травм у тварин найпоширенішими є
рани. Їх вивченню за звичайних умов присвячено праці багатьох
ветеринарних хірургів (Семенов В.С. зі співавт., 1988; Власенко В.М. зі
співавт., 1998; Меженський А.О., 2003).

Біологічні закони загоювання рани й патогенезу ранової інфекції змінити
неможливо, але, впливаючи на ті чи інші ланки, можна сприяти позитивним
змінам біологічних явищ, які розвиваються в рані, й істотно скоротити
терміни її загоювання (Лупальцов В.І. зі співавт., 2004).

Застосування при лікуванні ран низькоінтенсивного лазерного
випромінювання, ультразвуку, електромагнітних хвиль надвисокої частоти і
низьких температур дозволило по-новому підійти до вирішення низки
завдань, що стоять перед хірургом (Веремей Э.И. зі співавт., 1988;
Власенко В.М., 1996; Болгоколов О.Б., 1997; Улащик В.С., 2003).

На перебіг ранового процесу у тварин у зоні Полісся України істотний
вплив справляє сумісна дія етіологічних екологічних факторів та прояви
малоінтенсивного іонізуючого випромінювання, яке є наслідком аварії на
ЧАЕС. Попередні автори не звертали увагу на перебіг ранового процесу в
умовах погіршення екологічної ситуації, можливості застосування
тканинної терапії та некогерентного поляризованого світла для лікування
ран у тварин, які знаходяться в зонах підвищеного радіологічного
контролю.

Надходження радіонуклідів в організм тварин через шкіру і вплив їх на
загоювання ран у ветеринарній хірургії теж вивчено недостатньо. Беручи
до уваги викладене, вважаємо, що дослідження впливу некогерентного
поляризованого світла, 1%-ного розчину ксилонесту і препаратів тканинної
терапії на перебіг ранового процесу та загоювання ран у великої рогатої
худоби в екологічних умовах Полісся є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертаційної роботи є розділом окремої тематики кафедри акушерства,
терапії і хірургії Державного агроекологічного університету, номер
державної реєстрації 0199U001822, що є одним з підрозділів теми “Оцінка
природної резистентності і відтворювальної здатності великої рогатої
худоби та розробка методів їх корекції в умовах тривалого впливу на
організм іонізуючого випромінювання”.

Мета роботи – клініко-експериментальне обґрунтування окремих ланок
патогенезу ранового процесу у великої рогатої худоби в екологічних
умовах Полісся, визначення на підставі цього лікувальної ефективності
некогерентного поляризованого світла, ксилонесту та тканинної терапії.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– визначити потужність експозиційної дози гамма-випромінювання
тери-торії, пасовищ, різних ділянок шкіри на тілі тварин та питому
радіоактивність кормів у деяких районах Полісся;

– дослідити фізіологічну та провоковану проникність шкіри у великої
рогатої худоби;

– вивчити перебіг ранового процесу у тварин, що утримуються в різних
зонах радіаційного контролю при загоюванні експериментальних ран;

– дослідити вплив тканинного препарату, некогерентного поляризовано-го
світла (НПС) та 1%-ного розчину ксилонесту на перебіг ранового процесу
при загоюванні асептичних та інфікованих експериментальних і
кастраційних ран;

– вивчити динаміку цитологічних, біохімічних та імунологічних
показ-ників крові дослідних і контрольних тварин різних зон,
гістоморфологічних та гістохімічних змін у рані у тварин під впливом
некогерентного поляризованого світла і 1%-ного розчину ксилонесту;

– обгрунтувати взаємозв’язок і відмінності перебігу ранового процесу та
проникності шкіри у тварин на умовно чистій і забрудненій радіонуклідами
територіях.

Об’єкт дослідження: патогенез та перебіг ранового процесу у великої
рогатої худоби.

Предмет дослідження: некогерентне поляризоване світло та неспецифічна
стимулювальна терапія при лікуванні ран.

Методи досліджень: клінічні, морфологічний склад крові (еритроцити,
лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, резервна лужність,
неорганічний фосфор, загальний кальцій), імунологічні (бактерицидна –
БАСК і лізоцимна – ЛАСК активність сироватки крові), планіметричні,
гістологічні (гістоструктура тканин стінки рани), гістохімічні,
радіологічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено проникність шкіри,
особливості перебігу ранового процесу, зміни цитологічного і
біохімічного складу крові та показників неспецифічної резистентності у
великої рогатої худоби в екологічно несприятливих умовах Полісся.

Встановлені особливості загоювання експериментальних асептичних та
інфікованих ран великої рогатої худоби за тривалого малоінтенсивного
радіаційного опромінення організму в умовах Полісся, патоморфологічні
зміни у тканинах при загоюванні експериментальних асептичних та
інфікованих ран, загоювання кастраційних асептичних та інфікованих ран,
опромінюваних некогерентним поляризованим світлом (НПС) і блокованих
ксилонестом. При цьому встановлено, що під впливом НПС асептичні рани
загоювалися під струпом з формуванням рубцевої тканини в середньому на
12-й день, а інфіковані – на 15-й.

Кастраційні асептичні рани, опромінювані лампою “Біоптрон”, загоювалися
без ускладнень у всіх тварин у середньому протягом 7-ми днів, інфіковані
– 12-ти, а при блокаді мошонки 1%-ним розчином ксилонесту – протягом
7-ми і 15-ти днів відповідно.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі
проведених експериментальних досліджень обґрунтовано і запропоновано
нові методи й засоби для стимуляції загоювання ран у великої рогатої
худоби, що утримується на території, забрудненій радіонуклідами та в
умовно чистій зоні. Доведена висока профілактична і лікувальна
ефективність опромінення ран некогерентним поляризованим світлом та
короткої блокади 1%-ним розчином ксилонесту, які патогенетично
обґрунтовані та технічно прості.

Отримані результати клінічного дослідження ран, морфологічного та
біохімічного складу крові використовуються у практичній та
науково-дослідній роботі, навчальному процесі на кафедрі акушерства,
терапії і хірургії Державного агроекологічного університету (м.
Житомир), кафедрах хірургії та акушерства, клінічної діагностики та
внутрішніх хвороб тварин Дніпропетровського державного аграрного
університету, кафедрі ветеринарної хірургії ім. академіка І.О.Поваженка
Національного аграрного університету, кафедрі хірургії та акушерства
Полтавської державної аграрної академії. За матеріалами досліджень
розроблені методичні рекомендації „Лікування ран у великої рогатої
худоби”, затверджені управлінням ветеринарної медицини в Житомирській
області.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано, проаналізовано та
узагальнено весь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних
досліджень з теми дисертації, зроблені висновки та пропозиції
виробництву, опрацьована вітчизняна та зарубіжна література, виконані
статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів.

Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені, обговорені і схвалені
на науково-практичних конференціях з проблем ветеринарної медицини:
міжнародній науково-практичній конференції “Забезпечення
ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки
продукції”, (м. Одеса, 27–29 жовтня 2004 р.); II всеукраїнській
науково-практичній конференції ветеринарних патологів (м. Київ, 21–24
листопада 2001 р.); науковій конференції ”Внесок молодих вчених у
розвиток практичної ветеринарної медицини” (м. Житомир, 12 листопада
2003 р.); науково-практичній конференції молодих вчених “Наука, молодь
Полісся” (м. Житомир, 27–28 травня 2003р.); наукових конференціях
професорсько-викладацького складу Державного агроекологічного
університету (1997–2005 рр.).

Публікації. Основні результати експериментальних досліджень опубліковані
у 8 наукових працях, з яких 2 є одноосібними; 5 статей опубліковані у
фахових виданнях: журналі “Ветеринарна медицина України” (1), “Віснику
національного аграрного університету” (1), “Віснику Державної
агроекологічної академії України” (1), “Віснику Державного
агроекологічного університету” (1), “Віснику Сумського національного
аграрного університету” (1), 3 статті опубліковані у матеріалах
конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 132 сторінках
машинописного тексту, ілюстрована 18-ма таблицями, 25-ма рисунками.
Включає вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріал і
методи виконання роботи, результати власних досліджень та їх аналіз,
висновки, пропозиції виробництву. Список використаної літератури
складається із 320 джерел, у тому числі 65 – з далекого зарубіжжя.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалася на кафедрі акушерства, терапії та хірургії протягом
1997 – 2006 рр., на базі ТОВ ім. Шевченка с. Новий Дорогинь Народицького
району Житомирської області, що знаходиться у забрудненій радіонуклідами
зоні (3-я зона посиленого радіологічного контролю) внаслідок аварії на
ЧАЕС; СТОВ “Хлібороб” Андрушівського району, який належить до умовно
чистої зони щодо радіоактивного забруднення, та у клініці великих тварин
факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного
університету, м. Житомир.

Потужність експозиційної дози стійл, території табору, пасовищ та
поверхні шкіри тварин вимірювали приладом СРП-88 за участі
лікарів-радіологів Народицької і Андрушівської районних державних
лабораторій ветеринарної медицини впродовж усього досліду. Питому
радіоактивність кормів за 137Cs вимірювали у згадуваних лабораторіях та
Науково-дослідному інституті регіональних екологічних проблем Державного
агроекологічного університету.

Дослідження проникності шкіри у великої рогатої худоби визначали за
методикою Ф. Недопила (1972).

Діагностичний етап передбачав клінічне дослідження тварин і клінічну
характеристику асептичних та інфікованих ран. Оглядом рани визначали її
форму, розміри, стан тканин у ділянці й вираження їх у самій рані,
ступінь зяяння і наявність кровотечі. Пальпацією у ділянці рани виявляли
ступінь болючості пошкоджених тканин або повну втрату чутливості шкіри,
щільність інфільтрату, флуктуацію, консистенцію тканин. З метою контролю
інтенсивності загоювання рани застосовували планіметрію.

Крім клінічних змін, нами вивчено загальні морфологічні показники крові
– кількість еритроцитів та лейкоцитів підраховували в камері з сіткою
Горяєва. Із біохімічних показників вміст гемоглобіну визначали методом
Салі; загальний білок – за методикою Рейса; концентрацію загального
кальцію – трилонометричним методом; неорганічного фосфору – за В.М.
Коромисловим і Л.А. Кудрявцевою; каротину – за Карр-Прайсом у
модифікації Юдіна; резервну лужність – за Беляєвим-Большаковим.
Активність аспарагінової (АСТ) і аланінової (АЛТ) амінотрансфераз
визначали динітрофенілгідразиновим методом Райтмана і Френкеля;
церулоплазміну – модифікованим методом Ревина; бактерицидну активність
сироватки крові (БАСК) – фотонефелометричним методом за Мюнселом і
Греффенсоном у модифікації О.В. Смірнової, Т.А. Кузьміної; лізоцимну
активність сироватки крові – нефелометричним методом за В.Т.
Дорофейчуком.

Перебіг ранового процесу та загоювання ран у великої рогатої худоби
вивчали у двох серіях дослідів – першій і третій в умовах тривалого
впливу на організм малоінтенсивного радіаційного випромінювання, у трьох
– другій, четвертій і п’ятій – у відносно чистій щодо радіоактивного
забруднення зоні. Дослідження проведено весною, влітку та взимку.

Перша серія досліджень проведена у два етапи. На першому етапі метою
досліджень було вивчення природного перебігу ранового процесу
експериментальних неінфікованих ран в умовах літньо-табірного утримання
у 2-й зоні (15 – 20 Кі/км2) забруднення радіонуклідами внаслідок аварії
на ЧАЕС.

Дослід проведено на 4-х 1,5-річних нетелях чорно-рябої породи. Після
підготовки операційного поля та інфільтраційної анестезії 0,5%-ним
розчином новокаїну скальпелем наносили рани під кутом 35° до складок
шкіри в середній третині шиї. Всі рани були довжиною 7 см і глибиною 1
см. Кровотечу, яка виникала після нанесення ран, не зупиняли.

На другому етапі 1-ї серії досліджень в аналогічних умовах вивчали
природний перебіг ранового процесу інфікованих експериментальних ран.
Дослідження проведені на 4-х нетелях чорно-рябої породи середньої
вгодованості віком 2,5 роки.

Друга серія досліджень. Досліджували перебіг ранового процесу у 6-ти
бугайців чорно-рябої породи, середньої вгодованості в умовно чистій
відносно радіоактивного забруднення зоні під впливом тканинного
препарату.

Тканинний препарат, виготовлений за методикою Філатова з матки і
плаценти корови, вводили з розрахунку 5 см3 на 100 кг маси тіла в
ділянці триголового м’яза підшкірно двічі: зразу ж після нанесення ран
та через 8 днів.

У третій серії досліджень вивчали перебіг ранового процесу під впливом
тканинного препарату в умовах тривалої дії на організм малоінтенсивного
радіаційного випромінювання. Дослід проведено на двох групах по 5
нетелей чорно-рябої породи, середньої вгодованості. Тканинний препарат
вводили аналогічно попередній серії досліджень. У всіх тварин у процесі
досліду за загальноприйнятими методиками визначали цитологічний,
біохімічний склад та імунологічні показники крові.

Четверта серія досліджень. Досліджували вплив некогерентного
поляризованого світла, випромінюваного лампою “Біоптрон”, та 1%-ного
розчину ксилонесту на загоювання експериментальних ран у великої рогатої
худоби в умовно чистій зоні.

Було сформовано 6 груп по 4 бугайці віком 6 міс. середньої вгодованості.
Всім тваринам нанесені різані рани в ділянці стегна. У тварин першої,
другої і шостої груп рани інфікували вшиванням на 24 год тампонів,
просочених фільтратом фекалій. Починаючи з другої доби, протягом 2-х
тижнів два рази на день по 6 хв рани у тварин першої і третьої груп
опромінювали лампою “Біоптрон”. Тваринам п’ятої і шостої груп, починаючи
з другої доби, три дні підряд здійснювали коротку блокаду основи рани
1%-ним розчином ксилонесту, який належить до місцевих анестетиків.

Динаміку морфологічних і гістохімічних змін у тканинах стінки ран
визначали за загальноприйнятими методиками (Волкова О.В., Елецкий Ю.К.,
1971).

П’ята серія досліджень. Вивчали вплив некогерентного поляризованого
світла (НПС) та 1%-ного розчину ксилонесту на перебіг ранового процесу у
20-ти бугайців, кастрованих відкритим способом на лігатуру, у тому числі
у 10-ти при загоюванні асептичних ран і в 10-ти – при інфікуванні ран
фільтратом фекалій. Рани інфікували введенням у мошонку на 24 год
змоченого у фільтраті фекалій (10 см3 на тампон) ватно-марлевого
тампона. Зразу ж після тампонування рани 5-ти бугайців 3 дні підряд
основу мошонки блокували введенням 20 см3 1%-ного розчину ксилонесту, а
ще у 5-ти рани опромінювали НПС: перший день – 15 хв, другий – 10,
третій – п’ятий – по 5 хв.

Контрольними були 40 кастрованих бугайців, у 20-ти з яких у порожнину
мошонки засипали по 5 г трициліну, і у 20-ти культю сім’яних канатиків і
краї рани мошонки змащували 5 %-ним спиртовим розчином йоду.

Всього в експериментах використано 134 тварини.

Цифровий матеріал оброблено методами варіаційної статистики на
персональному комп’ютері з використанням програми MS Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання тваринницьких
об’єктів, ділянок шкіри та питома радіоактивність кормів

Нами було встановлено, що досліджувані об’єкти, у яких утримували
тварин, мали різну потужність експозиційної дози гамма-випромінювання. У
ТОВ ім. Шевченка вона становила у корівниках 5,6±1,0 нКл/кг/год, стійлах
для тварин – 11,6±4,2 на вигульних майданчиках – 4,4±0,8, у літньому
таборі – 8,3±3,4 нКл/кг/год. На аналогічних ділянках ферм в умовно
чистих зонах потужність експозиційної дози гамма-випромінювання
коливалася в межах від 1,0±0,26 до 1,9±0,32 нКл/кг/год.

Показник сумарного забруднення кормів раціону у ТОВ ім Шевченка
дорівнював 513,2±19,3 Бк/кг, СТОВ “Хлібороб” – 59,9±7,2, у клініці
великих тварин Державного агроекологічного університету – 54,2±6,8
Бк/кг.

У ділянці шкіри шиї в місці нанесення ран потужність експозиційної дози
гамма-випромінювання складала 9,03±3,6 нКл/кг/год і коливалася в межах
8,5–10,3, п’ястка і плесна – 10,1–12,4 нКл/кг/год.

Дослідження проникності шкіри

Встановлено, що фізіологічна і провокована проникність бар’єру шкіри у
нетелей як з чистої відносно радіоактивного забруднення, так і
забрудненої радіонуклідами зон з часом (через 10–30–120 хв) поступово
наростала (0,3–0,8–1,0 – 0,1–0,3–0,8 см2). Аналогічна закономірність
спостерігалася в телят (0,2–0,4–0,7 см2) і корів (0,2–0,6–0,8 см2 ) у
забрудненій радіонуклідами зоні. У телят з відносно чистої зони через 30
хв вона наростала, а через 120 – знижувалася (0,1–0,2–0,1 см2).

У корів чистої зони у перші 30 хв різниця між провокованою і
фізіологічною проникністю знижувалася, а в наступні 90 хв зростала
(0,6–0,1–1,2 см2).

У корів і нетелей забрудненої радіонуклідами зони різниця між
провокованою і фізіологічною проникністю (0,8 см2 ) нижча, ніж у чистій
відносно радіоактивного забруднення зоні (відповідно 1,2 і 1,0 см2,
Р2xaaue B D 1/4 xa? u ue @ @ ue ???????????Упродовж наступних п'яти днів площа ранової поверхні у всіх тварин поступово зменшувалась, рановий дефект виповнювався грануляційною тканиною, а струп стоншувався і на 22-й день нагадував тоненьку коричневу плівку, що легенько злущувалась, і поверхні ран та шкіри вирівнювалися. Упродовж перебігу ранового процесу і загоювання ран змінювалась їх форма – від лінійних до витягнутих, овальних. Коливання температури тіла, пульсу і дихання тварин у фізіологічних межах вказували на відсутність негативного впливу ран на загальний стан організму. Вплив тканинного препарату на цитологічний і біохімічний склад крові та показники неспецифічної резистентності тварин в умовно чистій зоні На початку досліду, до нанесення ран, вміст гемоглобіну у тварин контрольної (105,3±1,76 г/л) і дослідної (119,3±1,76 г/л) груп вірогідно відрізнявся (р0,05).

При утриманні великої рогатої худоби у відкритому літньому таборі зі
щільністю забруднення його території радіонуклідами в межах 29–34
мкР/год поверхневі асептичні експериментальні рани загоювалися під
струпом протягом 18–19-ти днів.

Перебіг ранового процесу у великої рогатої худоби при загоюванні
експериментальних інфікованих ран в умовах радіаційного забруднення
характеризувався утворенням протягом 4-х діб інфільтраційного тканинного
бар’єра з наступним формуванням струпа, щільність якого під впливом
погодних умов міцніла і забезпечувала загоювання ран упродовж 24-х днів.

Підшкірне введення тваринам тканинного препарату з матки і плаценти
корови 2 рази по 15 см3 з інтервалом 8 днів не впливало на перебіг
ранового процесу і тривалість загоювання асептичних експериментальних
ран у нетелей при зимово-стійловому утриманні та бугайців у весняний
період.

При опроміненні інфікованих ран світлом, випромінюваним лампою
“Біоптрон”, БАСК (50,2±1,1%) і ЛАСК (12,1±0,1%) у перші дні перебігу
ранового процесу мали тенденцію до зниження (49,4±0,5 і 11,7±0,2%
відповідно), з 8-го дня стабілізувалися (48,1±1,1 і 10,8±0,5%) і
утримувалися на одному рівні до загоювання рани (48,8±1,1 %; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020