.

Удосконалення диференційованих підходів до комплексного лікування ортодонтичних хворих (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
179 3207
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика

ЛЕПОРСЬКИЙ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 616.314.25. – 007

Удосконалення диференційованих підходів до комплексного лікування
ортодонтичних хворих

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі стоматології дитячого віку Національної
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Павленко Олексій Володимирович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,
кафедра стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Фліс Петро Семенович

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра
ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології, завідувач

доктор медичних наук, доцент

Біда Віталій Іванович

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ
України, кафедра ортопедичної стоматології, професор

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава).

Захист дисертації відбудеться 30.06.2006 р. о_11___год. на засіданні
спеціалізованої вченої Ради К 26.613.09 при Національній медичній
академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04050 м. Київ, Міська стоматологічна поліклініка, вул. Пимоненко 10,а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

Автореферат розісланий 28.05.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент І.П. Мазур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зубощелепні аномалії поряд із карієсом,
захворюваннями пародонта за даними різних авторів мають значну
розповсюдженість: від 35 до 70% (Л.П. Григорьева, 1995; В.А. Тугарін,
1995; Н.І. Шаймиева, 1996; І.М. Репужинський, 1996; Л.С. Персін, 1998;
Т.Ф. Косирева, 1999; Л.О. Хоменко та ін., 1999; Ф.Я. Хорошилкіна, 1999;
О.В. Деньга, 2000; З.А. Хусмутдінова та ін., 2000; Т.А. Чудінова, 2000;
В.Е. Тихонов, 2000; Н.Г. Русіна, 2000; І.В. Чижевський, 2004). Ознаками
зубощелепних аномалій (ЗЩА) є порушення оклюзії, форми, розмірів,
положення зубів та щелеп, функціонально–морфологічного співвідношення
органів ротової порожнини, гармонії та естетики обличчя. Лікування
зубощелепних аномалій – це складний та довготривалий процес, підвищення
якості та ефективності якого є провідним напрямком роботи ортодонтів.
Основний принцип ортодонтичної допомоги полягає у комплексності
проведення лікувальних заходів, які направлені на збереження соматичного
та стоматологічного здоров’я хворого, усунення факторів ризику,
нормалізацію оклюзії та створення фізіологічних умов функціонування
зубощелепної системи (С.І. Криштаб та ін., 1986; Л.П. Григорьева, 1995;
Л.С. Персін, 1998,1999; Ф.Я. Хорошилкіна, 1999; T.M. Graber, 2000).

В останні роки розроблено багато нових методик, технологій, матеріалів,
впровадження яких сприяє стабілізації карієсу, покращенню гігієнічного
стану порожнини рота (ВООЗ, 1994, 1995; Ф.З. Ель Мутаки, 2001;
Ю.В. Ткаченко, 2002; О.І. Арсеніна та ін., 2002; І.К. Новицька, 2003;
М.С. Драгомирецька, 2003; І.Е. Андросова та ін., 2003; N.H. Writenouse,
1995; S.Witzke, 2001; D. White, 2001; V. Kozelj, 2002). Але досі існує
доцільність у вивчені можливостей та ефективності застосування сучасних
методик та технологій в ортодонтії, у визначенні показань до їх
використання у пацієнтів з ЗЩА. З цих позицій актуальним є розробка
тактики інтегрального диференційного підходу до індивідуального ведення
ортодонтичних хворих у періоди підготовки, активного апаратурного
лікування та реабілітації. Недостатньо висвітлені у вітчизняній та
зарубіжній літературі питання, що стосуються особливостей моніторингу
ортодонтичних хворих в залежності від стану стоматологічного здоров’я,
необхідності застосування методів запобігання стоматологічних
захворювань на рівні сучасних можливостей. Робота присвячена
обґрунтуванню доцільності та ефективності впровадження
лікувально-профілактичних заходів в залежності від стоматологічного
статусу пацієнтів із зубощелепними аномаліями на етапах комплексного
ортодонтичного лікування; визначенню критеріїв вибору сучасних
конструкцій ортодонтичних лікувальних та ретенційних апаратів, тактики
ведення диспансерного нагляду.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри стоматології дитячого
віку НМАПО ім. П.Л. Шупика: “Методологічні підходи і критерії оцінки
стоматологічного здоров’я дітей України“. Державний реєстраційний номер
0103U001035. Дисертант був виконавцем окремих фрагментів наукової
комплексної теми.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності
та якості ортодонтичного лікування шляхом розробки диференційованих
підходів, обґрунтування комплексної індивідуальної тактики профілактики,
лікування, реабілітації дітей із зубощелепними аномаліями на основі
вивчення епідеміологічних, клінічних функціонально-морфологічних
особливостей стану щелепно-лицевої ділянки в залежності від
стоматологічного здоров’я.

Для реалізації даної мети були поставлені такі завдання:

1. Визначити поширеність зубощелепних аномалій та інших стоматологічних
захворювань з констатацією стоматологічних індексів шляхом
епідеміологічного обстеження дітей та підлітків 7-18 років м. Києва.

Визначити рівень стоматологічного здоров’я дитячого населення на основі
аналізу кількісних критеріїв: естетичного індексу DAI, індексу кількості
уражених зубів КПВ, комплексного пародонтального індексу КПІ.

Вивчити стоматологічний статус диспансерної групи пацієнтів 7-18 років
із зубощелепними аномаліями шляхом проведення клінічних та лабораторних
досліджень.

4. Визначити клініко-лабораторні критерії щодо диференційованих підходів
до вибору типу ортодонтичних конструкцій на етапах апаратурного
лікування та реабілітації дітей із зубощелепними аномаліями.

5. Розробити схеми, визначити індивідуальні показання в залежності від
стану стоматологічного здоров’я та обґрунтувати ефективність
застосованого комплексу профілактичних заходів на етапах ортодонтичного
лікування дітей.

6. Вивчити динаміку змін стоматологічного статусу, стоматологічного
рівня здоров’я дітей із зубощелепними аномаліями в результаті
проведеного ортодонтичного лікування.

7. Впровадити у клінічну практику комплексний метод профілактики
стоматологічних захворювань на етапах ортодонтичного лікування.

Об’єкт дослідження. Стоматологічне здоров’я дітей та підлітків з
зубощелепними аномаліями у віці від 7 до 18 років.

Предмет дослідження. Епідеміологічні, клініко-лабораторні дослідження
особливостей стану щелепно-лицевої ділянки дітей та підлітків з
зубощелепними аномаліями в залежності від рівня стоматологічного
здоров’я; оптимізація вибору методів апаратурного лікування зубощелепних
аномалій; удосконалення супровідної профілактики захворювань твердих
тканин зубів та пародонта.

Методи дослідження. Аналітичний (аналіз даних якості надання
ортодонтичної допомоги дітям), епідеміологічний (вивчення поширеності
стоматологічних захворювань з оцінкою кількісних критеріїв
стоматологічного здоров’я дітей), клінічний (оцінка перебігу
морфо-функціонального стану щелепно-лицевої ділянки дітей у процесі
ортодонтичного лікування), лабораторні (кефалометрія, гнатометрія,
рентгенографія, реографія з метою діагностики стану ЗЩК та тканин
пародонта), статистичні (вивчення розповсюдженості захворювань,
отримання середньостатистичних даних, оцінка достовірності отриманих
результатів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчена розповсюдженість,
особливості проявів зубощелепних аномалій та інших стоматологічних
захворювань у дітей і підлітків 7-18 років шляхом проведення
епідеміологічних досліджень за методом, запропонованим ВООЗ (1997).
Вперше на Україні визначений стоматологічний рівень здоров’я (СРЗ)
обстежених на основі кількісних показників DAI, КПВ, КПІ.

Вперше вивчений комплексний вплив факторів ризику, що негативно впливає
на стан стоматологічного здоров’я дітей та підлітків в процесі
ортодонтичного лікування.

Розроблена індивідуальна диференційована тактика ведення хворих з ЗЩА на
етапах комплексного ортодонтичного лікування та диспансерного
спостереження в залежності від рівня стоматологічного здоров’я.
Визначені та обґрунтовані методи профілактики, лікування і реабілітації
ортодонтичних хворих з урахуванням особливостей стану зубощелепного
комплексу (ЗЩК).

Визначені критерії вибору та показання до застосування у дітей в період
формування постійного прикусу знімних або незнімних конструкцій апаратів
в залежності від віку, періоду сформованості ЗЩК, ступеня проявів
клінічних симптомів зубощелепних аномалій, механізму дії апарата.
Деталізовані показання до хірургічних втручань в залежності від ступеня
проявів зубоальвеолярних форм аномалій ЗЩК.

Вивчені показники функціонального стану тканин пародонта (ФСТП) у дітей
з фізіологічним прикусом та з зубощелепними аномаліями в процесі
ортодонтичного лікування методом реографії в автоматичному режимі.

Розроблено та впроваджено у практичну стоматологію комплекс
лікувально-профілактичних заходів, що сприяє попередженню формування та
прогресування захворювань твердих тканин зубів та пародонта на всіх
етапах ортодонтичного лікування.

Обґрунтованість і достовірність одержаних результатів, сформульованих
наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечена використанням
сучасних інформативних і відповідних до поставленої мети і завдань
методів дослідження, аналізом достатнього об’єму клінічних спостережень
і лабораторних даних, застосуванням статистичного аналізу за допомогою
програмного забезпечення. Позитивні зміни критеріїв стоматологічного
здоров’я, показників редукції приросту карієсу, даних функціональних та
антропометричних досліджень, досягнута фізіологічна стабільність стану
ЗЩК дозволили достовірно обґрунтувати ефективність запропонованих
наукових розробок.

Наукове значення. Визначені наукові положення роботи суттєво доповнюють
та деталізують тактику комплексної індивідуальної профілактики,
лікування та реабілітації хворих з зубощелепними аномаліями в залежності
від стану стоматологічного здоров’я та можуть використовуватись для
створення нових лікувально–профілактичних програм, спрямованих на
підвищення ефективності ортодонтичного лікування. Наукові знання
стосовно динаміки змін показників стоматологічного здоров’я дитячого та
дорослого населення у процесі моніторингу дозволять прогнозувати
напрямки розвитку стоматології.

Практичне значення отриманих результатів.

Вперше обґрунтовані та впроваджені у клінічну практику методи
супровідного профілактичного лікування дітей на всіх етапах
ортодонтичного лікування, що дозволяють попередити виникнення та
прогресування захворювань твердих тканин зубів та пародонта. Системний
підхід до здійснення профілактичних заходів забезпечує усунення факторів
ризику, стабілізацію перебігу стоматологічних захворювань, що в цілому
сприяє досягненню якісного та ефективного результату. Впровадження нових
ортодонтичних технологій, застосування в логічній послідовності
комплексу профілактично-лікувальних заходів веде до отримання
повноцінної оклюзії, створює умови фізіологічного формування та
функціонування органів і тканин порожнини рота, гармонійного розвитку
обличчя дітей.

Відомості про стоматологічний рівень здоров’я серед населення України у
віковому аспекті можуть бути застосовані для вивчення тенденцій
динамічних змін стоматологічного здоров’я, для планування заходів щодо
поліпшення якості та ефективності стоматологічної допомоги. Отримані
результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри
стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика,
в лікувальну роботу дитячих стоматологічних поліклінік та
стоматологічних відділень дитячих лікувальних закладів м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано інформаційний
пошук і аналіз наукової літератури за даною проблемою, проведені
епідеміологічні, клінічні, антропометричні, реографічні, рентгенологічні
дослідження, систематизовані та узагальнені отримані результати,
проведена їх статистична обробка та аналіз, оформлені всі розділи
дисертації. Дисертантом вивчено стоматологічне здоров’я дітей та
підлітків. На основі цього розроблена та обґрунтована ефективність
індивідуальної тактики ведення хворих з зубощелепними аномаліями на
протязі усіх етапів ортодонтичного лікування з метою запобігання
виникнення карієсу, захворювань тканин пародонта, інших ускладнень.
Зроблені аналітичні висновки стосовно доцільності застосування знімних
чи незнімних конструкцій ортодонтичних апаратів у дітей із зубощелепними
аномаліями у періоді формування постійного прикусу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладено
та обговорено на засіданні постійно діючого науково-практичного семінару
ГУОЗ та МЗ м. Києва та Асоціації стоматологів м. Києва (Київ, 2003), на
секції дитячої стоматології в рамках міжнародної науково-практичної
конференції: ”Український міжнародний стоматологічний салон“ (Київ,
2004), на науково-практичній конференції ”Актуальні питання
терапевтичної стоматології“ (Київ, 2004). Дисертація апробована на
засіданні міжкафедральної ради Інституту стоматології НМАПО ім. П.Л.
Шупика.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 8
у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, об’єкту та методів дослідження, трьох розділів особистих
досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку
використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 145 сторінок
комп’ютерного тексту. Основний зміст роботи викладено на 121 сторінках.
Робота ілюстрована 26 таблицями та 17 малюнками. Список літератури
містить 261 джерело, з яких 188 – вітчизняних та авторів країн СНГ, 73 –
іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань було
проведено комплексне епідеміологічне обстеження 1117 дітей та підлітків
м. Києва. Клінічне стоматологічне обстеження дітей проводилось за
методикою, рекомендованою ВООЗ (1997). На основі епідеміологічних
досліджень школярів визначена розповсюдженість зубощелепних аномалій,
карієсу, захворювань пародонта; зафіксовані кількісні показники
стоматологічного статусу, за допомогою яких проведена оцінка
стоматологічного здоров’я дітей (DAI, КПВ, КПІ). За методом П.А. Леус та
інші (1990) здійснене експертне кодування даних, інтеграція показників
порушень, визначення рівня стоматологічного здоров’я. За основу СРЗ
прийнято положення про зниження або порушення функції жування при різних
стоматологічних захворюваннях, травмах, що призводить до втрати
стоматологічного здоров’я. Методом анкетування (147 анкет) отримані
інформаційно-аналітичні дані про стан здоров’я школярів, характер їх
харчування, володіння навиками гігієни.

Здійснений диспансерний нагляд за 103 пацієнтами з ЗЩА віком від 7 до 18
років, який включав клінічні та параклінічні дослідження за допомогою
кефалометрії, гнатометрії, рентгенографії, реографії. При встановленні
діагнозу ЗЩА користувались класифікаціями E.H. Аnglе (1899),
Д.А. Калвелиса (1961). Результати обстежень фіксували у спеціально
розроблених стоматологічних картах. Реєстрація клініко-лабораторних
матеріалів дослідження ортодонтичних хворих здійснювалась у динаміці
спостереження. Основні показники стоматологічного статусу пацієнтів з
ЗЩА, що аналізувались у процесі моніторингу: DAI, КПВ, РІК, КПІ, ГІ,
РПГ. Вивчення пропорційності параметрів обличчя за трьома модулями
здійснювали методом кефалометрії. Гнатометрія моделей щелеп
(Н.Г. Сангіна, 1987) дозволила вивчити розміри фронтальних та бічних
фрагментів зубних дуг, ступінь їх звуження, відповідність розмірів
зубів, зубних дуг та апікального базиса. Рентгенологічні дослідження
надали можливість визначити ступінь формування постійних зубів, щелеп,
пародонта, співвідношення, розміри, розташування фрагментів щелеп,
фолікулів зубів, наявність деструктивних змін кісткової тканини. Методом
реографії (І.Ю. Лебеденко та ін., 2003) визначений функціональний стан
судин тканин пародонта у дітей з фізіологічною та аномалійною оклюзією,
а також зміни ФСТП на етапах ортодонтичного лікування.

Всім пацієнтам з ЗЩА до початку апаратурного лікування і в подальшому
здійснювали санацію порожнини рота, профілактичні ендогенні та екзогенні
заходи, корекцію психоемоційного стану, усунення факторів ризику. В
якості профілактично-лікувальних заходів був визначений комплекс
препаратів: “Мікродевіт” по 1 капсулі впродовж 30 днів 1-3 курси на рік;
аплікації 3% розчину “Ремодента” впродовж 10 днів 1-3 курси на рік,
щоденні 5-ти хвилинні аплікації лікувальними зубними пастами. Пацієнтам
проводилась професійна гігієна 2-12 разів протягом року, флюоризація
зубів з використанням препарату “Bifluorid 12” (“Voco”), герметизація
фісур герметиком “Fissиrit F” (“Voco”), навчання догляду за порожниною
рота та індивідуалізований вибір засобів гігієни в залежності від віку і
виявлених факторів ризику; призначалась дієтотерапія з урахуванням
вікових потреб у макро- і мікроелементах, білках, жирах та вуглеводах за
узгодженням з гастроентерологом – дієтологом. Вибір вітчизняних
препаратів “Мікродевіт” та “Ремодент” для медикаментозної профілактики
обґрунтований їх високою ефективністю та доступністю для населення.
Кратність застосування лікувально-профілактичних комплексів визначалась
в залежності від стоматологічної диспансерної групи, інтенсивності
карієсу, стану гігієни порожнини рота, виду ортодонтичного апарата.

Вибір клініко-лабораторних критеріїв до типу апаратурного лікування
здійснювали на підставі виду виявлених аномалій, механізму дії апарата,
віку пацієнта, стану ЗЩК. Критеріями завершення ортодонтичного лікування
вважали: досягнення стабільних результатів фізіологічної оклюзії на фоні
повноцінного функціонування органів порожнини рота та естетичної
гармонії обличчя. У якості основних критеріїв ефективності впроваджених
профілактично-лікувальних комплексів визначені: підвищення рівня
стоматологічного здоров’я за показником СРЗ; зменшення впливу факторів
ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань з
урахуванням змін індексів КПВ, РІК, КПІ, ГІ та показників редукції
приросту карієсу (Е.Б. Сахарова, 1984); покращення та стабільне
збереження позитивної динаміки показників антропометричних та
функціональних методів дослідження.

Статистична обробка кількісних показників клінічних та лабораторних
досліджень, їх математичний аналіз, графічна візуалізація проводилася за
допомогою програмного пакету Microsoft Excel 2000 для Windows.
Достовірність отриманих результатів визначали за t-критерієм Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Розповсюдженість зубощелепних
аномалій у школярів м. Києва згідно епідеміологічних обстежень дітей та
підлітків від 7 до 18 років складає 57,5%. По складності відхилень
відповідно естетичному індексу DAI 35,6% дітей мали мінімальні
порушення, решта – явні та тяжкі ЗЩА. Розповсюдженість карієсу зубів
встановлена на рівні 79,6% з індексом КПВ-3,75±0,02 зубів. Порушення
гігієни порожнини роту та стану тканин пародонта виявлені у 79,1%
обстежених. Поєднання проявів ЗЩА та карієсу виявлено у 76,8% школярів.
Визначений стоматологічний рівень здоров’я дітей знаходиться у межах від
20 до 100% з превалюванням показників здоров’я на рівні 70-80% (57,0%
дітей). У 27,0% школярів спостерігається зниження здоров’я до рівня 50%
і нижче. Інформаційно-аналітичні дані свідчать про незбалансованість
харчування, низький рівень валеологічних та гігієнічних знань, наявність
у дітей факторів ризику, що можуть привести до погіршення стану
здоров’я. Таким чином встановлено, що існує ціла низка вище означених
негативних чинників, які слід враховувати при плануванні ортодонтичної
допомоги дітям з ЗЩА.

F

:bcTHa?

O

O

D

F

:ba? ????? ¬ O ?%????????????????????? ???$??? ?????? лікування був наступний: у 55,5% дітей спостерігалися фактори ризику, у 38,3% - легка форма порушень, у 6,2% - середня форма порушень; індекс КПІ дорівнював 1,33±0,01 бала. Рівень стоматологічного здоров’я дітей з ЗЩА до початку лікування знаходився на рівні від 20 до 80%: у 63,2% дітей він був на рівні 60-80%; у 36,8% дітей - на рівні 50% і нижче. Реопародонтографічні дослідження дітей визначили, що показники стану тканин пародонта у дітей з ЗЩА до початку лікування знаходяться в межах фізіологічної норми, яка була визначена нами у школярів з фізіологічним прикусом та інтактним пародонтом. Так показники амплітуд систолічних хвиль знаходяться у межах від 0,139±0,009 до 0,205±0,014 Ом, тонусу судин - 11,53ч20,03%, дикротичний індекс дорівнює 51,47ч67,32%, діастоличний індекс – 54,81ч72,55%. Час розповсюдження пульсової хвилі складав 0,150ч0,193 сек. При ортодонтичному лікуванні зміни у функціональнму стані тканин пародонта спостерігалися впродовж усього періоду лікування. Силове навантаження протягом першого тижня після активації апарата викликало інтенсивність кровотоку до 15,13%, збільшення перефіричного опору на 15,24ч20,17%, підвищення тонічної напруги до 2,08%. При подовженому ортодонтичному лікуванні у дітей спостерігався спазм судин тканин пародонта, порушення венозного відтоку, зниження швидкості кровонаповнення (у межах 0,18ч0,20 сек.), підвищення тонусу судин (на 1,0ч3,51%), підвищення значення дикротичного індексу до 69,21%, діастоличного індексу - до 58,17%. У ретенційному періоді кількісні значення реопародонтограми (РПГ) пацієнта після закінчення апаратурного лікування повертались до його вихідних показників (мал. 1). Мал.1 Реограми пацієнта Н.,12 років: а – до апаратурного лікування, б - під час апаратурного лікування, в - через 2 роки після закінчення лікування. Результати проведених епідеміологічних та клініко-лабораторних досліджень з урахуванням сучасного стану пропозицій вітчизняних та іноземних дослідників дозволили розробити схеми, визначити індивідуальні показання в залежності від стану стоматологічного здоров’я та обґрунтувати ефективність застосованого комплексу профілактично-лікувальних заходів на етапах ортодонтичного лікування дітей. На підставі аналізу даних клініко-лабораторних спостережень особливостей дії технологічних конструкцій та умов їх застосування визначені основні критерії щодо диференційованих підходів до вибору типу ортодонтичних конструкцій на етапах апаратурного та реабілітаційного лікування школярів 7-18 років із зубоальвеолярними формами аномалій: 1) ступінь зрілості зубощелепного комплексу, що визначається кількістю постійних зубів, ступенем сформованості зубів та тканин пародонта. З цієї точки зору доцільно виділити початковий період формування постійного прикусу у дітей 6-12 років (прорізування різців, премолярів, ікол, молярів) та кінцевий період у підлітків 12-18 років (формування тканин і органів порожнини рота, зубів, щелеп, прорізування та формування третього моляру); 2) ступінь вираженості морфологічних форм аномалій зубоальвеолярного комплексу, ступінь невідповідності розмірів зубів, зубної дуги, апікального базису; 3) механізм дії апарата (механічне силове навантаження, функціональна корекція, сполучена дія елементів апарату). Елементи знімних механічно діючих апаратів здійснюють недостатньо контрольований силовий тиск направлено в одній площині, локально, уривчасто; функціональні апарати діють на жувальну й мімічну мускулатуру; знімні апарати сполученої дії інтегрують можливості механічного й функціонального впливу, але можливості їх дії на корпусне зміщення, положення зубів, вплив на форму й розміри зубних дуг значно обмежені, що гальмує процес лікування і знижує його ефективність. Знімні міофункціональні трейнери нормалізують функції органів порожнини рота та тонус м’язів, усувають шкідливі звички, зубощелепні аномалії. Однак, їх застосування в ряді випадків не виключає необхідності подальшого ортодонтичного лікування пацієнтів, особливо зі складними деформаціями зубощелепного комплекса. За допомогою незнімних систем підвищуються можливості ортодонтичної корекції при умові одночасної постійної силової дії на зуби у трьох мірному просторі, що збільшує об’єм впливу, забезпечує якість та скорочує час активного апаратурного втручання. Брекет-система обумовлює контроль дії механічної сили на кожний зуб окремо в трьох площинах за рахунок властивостей силового елементу. Але, незважаючи на позитивні результати лікування брекет-системами, можливі ускладнення, які виникають як у процесі ортодонтичного лікування, так і після нього. Крім того використання цієї техніки не забезпечує нормалізацію функцій органів порожнини рота та СНЩС. Тому для забезпечення стабільності результатів лікування раціонально паралельно з використанням брекет-системи застосовувати функціональні апарати (міофункціональні трейнери). Комбінований апаратурний метод з погляду остаточних результатів лікування є більше ефективним. При значній невідповідності розмірів зубів, зубних рядів з апікальним базисом (більше 5 мм) доцільні хірургічні втручання. Таким чином, у змінному прикусі у дітей для нормалізації оклюзії можливе застосування знімної, незнімної техніки, поетапного або паралельного комбінованого апаратурного методу. Показаннями до застосування конструкцій апаратів, послідовність їх використання є стан розвитку ЗЩК, форма й ступінь прояву морфологічних і функціональних відхилень, механізм дії апаратів. У початковому періоді змінного прикусу у дітей 7-12 років при аномаліях зубів, альвеолярних дуг, прикусу раціонально використання знімних конструкцій. При клінічно маніфестних ЗЩА у дітей старше 12 років, які одночасно проявляються в декількох площинах, ефективніше використання незнімної техніки, при необхідності в комбінації з знімними апаратами. Силову дію апарату на ЗЩС пацієнта доцільно надавати у ритмі адаптаційних можливостей та фізіологічних реакцій організму. Для вирішення питання про зняття з диспансерного догляду бажано враховувати показники ФСТП реопародонтограми. Динамічний моніторинг стоматологічного здоров'я пацієнтів з ЗЩА впродовж двох років виявив позитивний вплив профілактично-лікувального комплексу на стан твердих тканин зубів та тканин пародонта. Розповсюдженість карієсу у пацієнтів з ЗЩА залишилася без змін, середнє значення КПВ - 4,18±0,02 зуба, РІК – 0,45±0,02 зуба. Індекс КПІ – 0,38±0,02 бала. Ефективність профілактичної роботи (стабілізація карієсного процесу) визначена на рівні 42,8±0,8%, приріст карієсу становив 0,50±0,01 зуба. Стан гігієни порожнини рота дітей від задовільного перейшов до відмінного (табл. 1). Таблиця 1 Характер перебігу каріесного процесу та стану тканин пародонта у ортодонтичних хворих в умовах проведення заходів по профілактиці стоматологічних захворювань Вік дітей (рік) КПВ Приріст карієсу Стабілізація процесу через 2 роки (%) КПІ До ліку-вання 1 рік 2 роки 1 Рік 2 роки До ліку-вання 1 Рік 2 Роки 7-14 2,63 + 0,02 3,04 + 0,03 3,22 + 0,03 0,41 + 0,01 0,59 + 0,01 43,92 + 0,61 1,22 + 0,01 0,62 + 0,02 0,39 + 0,03 15-18 4,94 + 0,03 5,22 + 0,04 5,33 + 0,04 0,28 + 0,01 0,39 + 0,01 39,21 + 1,12 1,54 + 0,03 0,50 + 0,02 0,36 + 0,03 7-18 3,68 + 0,02 4,03 + 0,03 4,18 + 0,03 0,35 + 0,01 0,50 + 0,01 42,83 + 0,81 1,33 + 0,01 0,58 + 0,02 0,38 + 0,03 Примітка: Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020