.

Кислотно-основний баланс у здорових та хворих на кетоз корів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
168 4583
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛЕНЬО МАРТА ІГОРІВНА

УДК 636.2:619:577.1:636.09:616.008.9

Кислотно-основний баланс у здорових та хворих на кетоз корів

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького.

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор,

член-кореспондент УААН

Влізло Василь Васильович,

Інститут біології тварин УААН,
директор

Офіційні опоненти – доктор ветеринарних наук, професор

Павлов Михайло Єфремович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри внутрішніх хвороб тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент

Сахнюк Володимир Володимирович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

кафедра терапії та клінічної діагностики

Провідна установа – Інститут експериментальної і клінічної

ветеринарної медицини УААН,

лабораторія токсикологічного моніторингу

Захист відбудеться ” 25” травня 2006 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 27.812.02 в Білоцерківському державному
аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул.
Ставищанська, 126; навчальний корпус № 8, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий ”17” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради __________ Чорнозуб М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення населення продуктами харчування власного
виробництва є визначальною передумовою ефективного
соціально-економічного розвитку держави. Економічність роботи будь-якого
господарства та товарної ферми, а також рівень їх рентабельності значною
мірою залежить від продуктивності тварин. Порушення догляду, утримання
та годівлі тварин сприяє поширенню різного роду патологій, через які
господарства несуть значні економічні збитки.

Серед патологій великої рогатої худоби найбільш поширені хвороби,
зумовлені порушенням обміну речовин. За даними літератури (Кондрахин
И.П., 1989; Влізло В.В., 1998; Влізло В. зі співавт., 2001; Левченко
В.І. зі співавт., 2001; Левченко В.І., Сахнюк В.В., 2002; Stoeber M.,
Gruender H.-D., 1990), у корів молочних порід часто діагностують
порушення обміну речовин, зокрема кетоз. Незважаючи на те, що кетоз
великої рогатої худоби активно вивчався протягом останніх десятиліть,
ряд питань етіології, патогенезу та лікування хвороби за-лишаються ще
маловідомими. Зокрема, у корів, хворих на кетоз, описано (Кондрахин
И.П., 1989; Влізло В.В., 1998; Lachmann G., Seffner W., 1979; Cakala
S., 1981; Fuerll M., 1993) розвиток метаболічного ацидозу. Однак
дослідження кислотно-основного балансу (КОБ) проводилось із
застосуванням методів, за допомогою яких не можна всебічно визначити і
характеризувати перебіг метаболічного ацидозу. Сьогодні існують нові
інформативні лабораторні аналізатори, які дають змогу вивчати стан
кислотно-основної рівноваги в крові на більш високому методичному рівні.
Слід зауважити, що ці дослідження є дорогими, тому проблема пошуку нових
інформативних методів оцінки стану кислотно-основного балансу організму
є актуальною. Крім того, вивчення стану кислотно-основного балансу у
корів, хворих на кетоз, дає можливість більш глибоко дослідити патогенез
хвороби, прогнозувати її перебіг і на підставі цього призначити
комплексне та ефективне лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є розділом комплексної теми кафедри клінічної діагностики
Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.
Ґжицького: ”Вивчення етіології, патогенезу, розробка інформативних
методів ранньої діагностики, засобів терапії та профілактики хвороб
печінки і обміну речовин у великої та дрібної рогатої худоби в Західному
та Поліському регіонах Украї- ни” (номер держреєстрації № 0102U0011328).

Мета роботи – вивчення кислотно-основного балансу в організмі здорових і
хворих на кетоз корів, з’ясування змін показників кислотно-основного
балансу крові та сечі за різного ступеня кетонурії, обґрунтуванні ролі
глюкози в корекції порушення КОБ при лікуванні тварин, хворих на кетоз.

1) дослідити кислотно-основний баланс крові та сечі корів у період
сухостою та лактації, а також залежно від продуктивності та складу
раціону;

2) вивчити кислотно-основний баланс крові та сечі корів, хворих на
кетоз;

3) встановити зміни кислотно-основного балансу в організмі корів
залеж-но від ступеня кетонурії;

4) вивчити кореляційну залежність між показниками КОБ крові та сечі у
корів, хворих на кетоз;

5) дослідити ефективність корекції порушень кислотно-основного балансу в
організмі корів, хворих на кетоз, шляхом внутрішньовенного введення
глюкози.

Об’єкт дослідження – патологія обміну речовин, спричинена порушенням
вуглеводно-ліпідного обміну.

Предмет дослідження – кислотно-основний баланс (КОБ) крові та сечі
здорових і хворих на кетоз корів різної продуктивності.

Методи дослідження – клінічні, мікроскопічні (еритроцити та лейкоцити),
біохімічні (гемоглобін, глюкоза, загальний білок та його фракції,
кетонові тіла, АСТ, АЛТ, загальний кальцій, магній, неорганічний фосфор,
іони калію та натрію), показники кислотно-основного балансу крові
(рН, рСО2, НСО3, ВЕ, ВЕecf, SBС, рО2, SO2, ТO2, ТСO2, A-aDO2, R1) та
сечі (рН, загальний кислотно-основний баланс, іони амонію, кислоти,
основи, відношення основ до кислот).

Наукова новизна одержаних результатів. Досліджено кислотно-основний
баланс в організмі корів за різних фізіологічних періодів та рівнів
продуктивності. Вперше досліджено комплекс показників кислотно-основного
балансу крові (ВЕecf, SBС, SO2, ТO2, A-aDO2, R1), що сприяє більш
повному вивченню перебігу ацидозу та алкалозу в організмі тварин. На
основі ви- вчення кислотно-основного балансу крові та сечі на
сучасному методичному рівні експериментально та теоретично обґрунтовано
розвиток метаболічного ацидозу в корів, хворих на кетоз. Вперше
визначено показники кислотно-основного балансу крові та сечі у корів,
хворих на кетоз, залежно від ступеня кетонурії. Встановлено основні
показники, що характеризують розвиток метаболічного ацидозу. Вперше в
Україні вивчено інформативні показники кислотно-основного балансу сечі,
за допомогою яких можна діагностувати метабо-лічний ацидоз та алкалоз, а
також досліджено кореляційний зв’язок між основними показниками КОБ
крові й сечі у здорових та хворих на кетоз корів. Досліджено вплив
внутрішньовенного введення глюкози на корекцію порушень
кислотно-основного балансу в організмі корів, хворих на кетоз.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано ефективні методи
ранньої діагностики порушень кислотно-основного балансу в організмі
корів, хворих на кетоз. Показано ефективність внутрішньовенного введення
глюкози для корекції метаболічного ацидозу у хворих на кетоз корів.
Встановлено окремі ділянки патогенезу кетозу. Запропоновано основні
показники кислотно-основного балансу сечі для діагностики метаболічного
ацидозу та алкалозу корів. Одержані результати досліджень увійшли до
довідника ”Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології,
тваринництві та ветеринарній медицині” (Львів, 2004). Матеріали
дисертаційної роботи використовуються для читання лекцій та проведення
лабораторно-практичних занять з клінічної діагностики, внутрішніх хвороб
тварин, патологічної фізіології та клінічної біохімії у Львівській
національній академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького та
Білоцерківському державному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала запланований
обсяг експериментальної частини дисертації, статистичну обробку, аналіз
та узагальнення одержаних результатів, сформулювала основні висновки
роботи, самостійно та у співавторстві підготувала до друку публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: ”Молоді
вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26–27
червня 2002 р.), ”Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла
Церква, 4–5 червня, 2003 р.), ”Актуальні проблеми та інновації в
тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (м. Львів,
25–26 листопада 2004 р.), ”Біологічні основи продуктивності та здоров’я
тварин” (м. Львів, 10–11 червня 2004 р.), Україно-Австрійському
симпозіумі (м. Київ, 9–11 вересня 2004 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, з яких 6 – у
фахових виданнях: ”Науково-технічному бюлетені Інституту біології
тварин” (2), ”Науковому віснику Львівської національної академії
ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького” (2), ”Віснику
Білоцерківського державного аграрного університету” (1), журналі
”Біологія тварин” (1), збірнику V Україно-Австрійського симпозіуму (1).
Дисертантка є співавтором довідника ”Фізіолого-біохімічні методи
досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині”.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд
літератури, вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання
роботи, 4 розділи результатів власних досліджень, їх узагальнення та
аналізу, висновки і пропозиції, список використаних джерел, що містить
250 найменувань, у тому числі 135 – із далекого зарубіжжя, додатки.
Робота викладена на 145 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 34
таблицями та 77 рисунками.

Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Робота виконувалася протягом 2002–2005 років у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та Інституті
біології тварин УААН, на базі агрофірми ”Оршівська” Кіцманського району
Чернівецької області, ТзОВ ”Воля” Золочівського району Львівської
області та у клініці великої рогатої худоби при Вищій школі ветеринарних
лікарів, м. Ганновер (Німеччина). Матеріалом для досліджень були корови
чорно-рябої та червоно-рябої порід віком від 3 до 8 років з
продуктивністю 3000 – 4000 та понад 5000 кг молока за лактацію. Тварин
досліджували за 2 тижні до отелення, через 2 та 4–7 тижнів після
отелення.

Експериментальна частина роботи складалася з таких етапів: а) вивчення
показників кислотно-основного балансу та стану обміну речовин у корів з
молочною продуктивністю від 3000 до 4000 кг за лактацію (середня
продуктивність); б) дослідження стану кислотно-основного балансу крові
та сечі, а також показників обміну речовин у корів червоно-рябої породи
продуктивністю понад 5000 кг молока за лактацію (висока продуктивність);
в) вивчення стану кислот-но-основного балансу та показників обміну
речовин у корів, хворих на кетоз (залежно від ступеня кетонурії); г)
корекція порушень КОБ в організмі корів, хворих на кетоз, шляхом
внутрішньовенного введення глюкози.

Корів, хворих на кетоз, відбирали за допомогою клінічного дослідження
та експрес-методу виявлення кетонових тіл у сечі (за допомогою
універсальних індикаторних смужок ”DekaPHAN”). Крім кетонових тіл,
визначали відносну густину, величину рН, вміст білка, глюкози,
уробіліногену, білірубіну, крові, аскорбінової кислоти. Водневий
показник (рН) сечі досліджували також рН-метром (універсальний іонометр
ЭВ-74). Сечу відбирали при спонтанному виділенні або за допомогою масажу
шкіри нижче соромітних губ, до лабораторії транспортували у термосах з
льодом. Стан кислотно-основного балансу сечі визначали за методом F.
Kutas (1966). Визначення загального кислотно-основного балансу (ЗКОБ)
сечі проводили фракційним та простим методом. За допомогою фракційного
метода визначали кількість іонів амонію (NH4+), загальний вміст основ та
кислот, коефіцієнт відношення основ до кислот (О:К). Простим методом
досліджували загальний показник КОБ сечі.

Показники КОБ крові визначали на аналізаторі Easy Blood Gas (USA), що
дало змогу встановити рН (водневий показник), рСО2 (парціальний тиск
вуглекислого газу), НСО3– (концентрацію гідрокарбонатів у плазмі), ВЕ
(надлишок або нестачу буферних основ у крові), ВЕecf (надлишок або
нестачу буферних основ у внутрішньоклітинній рідині), SBС (концентрацію
стандартного бікарбонату у плазмі), рО2 (парціальний тиск кисню), SO2
(ступінь насичення гемоглобіну киснем), ТO2 (загальний вміст кисню,
розчиненого і зв’язаного, в ана-еробних умовах), ТСO2 (загальну
кількість вуглекислоти), A-aDO2 (альвеолярно-артеріальний кисневий
градієнт), R1 (респіраторний коефіцієнт).

Стан мінерального обміну визначали за вмістом у сироватці крові
концентрації загального кальцію (з барвником арсеназо ІІІ), магнію (з
індикатором кальмагітом), неорганічного фосфору (з ванадат-молібденовим
реактивом), іонів калію (К+) та натрію (Na+) за допомогою газового
аналізатора ”ISE – 614”

У плазмі крові визначали кількість глюкози реакцією з ортотолуїдиновим
реактивом, та кетонових тіл (бета-оксимасляна та ацетооцтова кислоти,
ацетон) за методом Енгфельда-Пінкусена (кров осаджували за Фоліном).
Стан білкового обміну оцінювали за рівнем загального білка
(рефрактометрично) та білкових фракцій (методом електрофорезу в
поліакриламідному гелі) у сироватці крові. Водночас у крові визначали
активність аспарагінової (АСТ) та аланінової (АЛТ) трансфераз (методом
Рейтмана і Френкеля).

У крові корів підраховували кількість еритроцитів та лейкоцитів у камері
з сіткою Горяєва і визначали вміст гемоглобіну геміглобінціанідним
методом.

Проводили аналіз раціону, а також досліджували якість кормів, зокрема
силосу та сінажу на вміст у них масляної, оцтової та молочної кислот.

З метою корекції порушень кислотно-основного балансу в організмі корів,
хворих на кетоз, тваринам внутрішньовенно вводили 40 %-ний розчин
глюкози в дозі 0,3 г на кг маси. Ефективність лікування визначали за
клінічними ознаками та результатами досліджень крові і сечі.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Кислотно-основний баланс та стан обміну речовин у клінічно здорових
корів різної продуктивності

Вміст загального білка у сироватці крові корів з середньою та високою
продуктивністю до отелу знаходився на одному рівні, у післяродовому
періоді у високопродуктивних корів зростав (із 70,5±1,61 до 80,8±4,13
г/л; р` ° O a$ $ – ? ° uuuuuuuuuuuuuunnnaeOeOIO 1/4 „@ „Ao^„@ ° ? „@ „Ao^„@ $a$ ому ступені – +99,9±17,56, а при сильному – +78,6±34,88. У окремих хворих виникав значний ацидотичний стан, про що свідчили негативні показники ЗКОБ (до –27 ммоль/л), а це є ознакою розвитку метаболічного ацидозу. Зміни загального кислотно-основного балансу сечі тісно позитивно корелювали зі змінами рН крові (r = +0,6), гідрокарбонатом (r = +0,7), буферними основами (r = +0,7) та парціальним тиском вуглекислого газу (r = +0,8). Накопичення недоокиснених продуктів та виникнення ацидотичного стану спричиняє збільшення виділення кислот (до 45,5±6,23 ммоль/л, порівняно з 36,6±4,55 у здорових тварин) та зменшення виділення основ (до 132,6±15,23 ммоль/л, відносно 176,7±25,94 у клінічно здорових) із сечею (табл. 7). Відповідно знижується співвідношення між виділеними з сечею ос-новами та кислотами ( коефіцієнт О:К складав 3,0±0,58, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020