.

Гігієнічна характеристика умов праці лікарів – гігієністів санітарно-епідеміологічних станцій (на прикладі лікарів з гігієни дітей та підлітків) (авто

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
150 4059
Скачать документ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ЛАХНО ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 613.6 + 614.23/25 – 058.86:351.77(477)

Гігієнічна характеристика умов праці лікарів – гігієністів
санітарно-епідеміологічних станцій (на прикладі лікарів з гігієни дітей
та підлітків)

14.02.01 – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут
медицини праці АМН України, завідувачка відділом

епідеміологічних досліджень

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Гвозденко Людмила Андріївна, Інститут медицини праці АМН України,
завідувачка лабораторією з вивчення і нормування

фізичних факторів виробничого середовища;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Полька Надія Степанівна, Інститут гігієни та медичної екології

ім. О. М. Марзеєва АМН України, завідувачка відділом гігієни

дитинства

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра гігієни
праці та профзахворювань, МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “__11_”__липня____2006 р. о __14_годині на
засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН
України (01033,

м. Київ- 33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України за адресою: 01033, м. Київ- 33, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий “_10_”_червня__ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Степаненко А.В.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Робота лікарів-гігієністів
санітарно-епідеміологічних станцій є важливою ланкою в збереженні
санітарно-епідеміологічного благополуччя населення і ця професія
належить до найбільш складних і відповідальних видів професійної
діяльності людини (Сердюковська Г.М., Туровець Г.Л., 1990).

Лікарі-гігієністи вивчають і контролюють умови праці різних категорій
працівників, дітей та молоді, проводять вивчення показників їх здоров’я
та фізичного розвитку у взаємновідносинах з умовами проживання,
професійної діяльності і навчання. До останнього часу залишались
безконт-рольними умови праці самих лікарів-гігієністів. Як правило,
більшість лікарів не мають належних умов для праці та відпочинку,
правового захисту.

Невід’ємною складовою поліпшення умов праці лікарів-гігієністів СЕС
повинно стати вив-чення закономірностей формування умов праці,
визначення ступеня їх шкідливості, небезпечності, лабораторного,
інструментального, інформаційного забезпечення, як підгрунтя для
впровадження дієвих заходів зі збереження та покращення стану їх
здоров’я.

При всій диференціації гігієнічної науки і практики за напрямками
діяльності (гігієна праці, гігієна харчування, комунальна та радіаційна
гігієна і т.д.) саме фах лікаря з гігієни дітей і підлітків є найбільш
взаємноінтегрований з іншими спеціальностями лікарів-профілактиків.

Тому, зважаючи на це, а також враховуючи невирішеність цих актуальних
гігієнічних питань, надзвичайно доцільним слід вважати проведення
комплексної гігієнічної оцінки характеру і умов праці
лікарів-гігієністів СЕС на прикладі лікарів з ГДП, як “мікромоделі”
санітарно-епідеміологічної служби, що дозволить підвищити рівень
державного санітарного нагляду за дитячими та підлітковими закладами,
збереження здоров’я дитячого населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження має
безпосередній зв’язок з основними напрямами науково-дослідної роботи
Інституту медицини праці АМН Украї-ни, є фрагментом НДР “Вивчення стану
виявлення, реєстрації і обліку професійної патології в Україні з метою
удосконалення, оптимізації медико-санітарного обслуговування населення і
сис-теми профілактичних заходів (2002-2005рр.)” (№ держреєстрації
0102U002088), НДР “Наукове обгрунтування удосконалення інформаційного
забезпечення механізму обліку професійних захво-рювань в Україні” (№
держреєстрації 0105U000846 (2005 – 2007 рр.), а також НДР “Розробка
науково обґрунтованих критеріїв гігієнічної оцінки і регламентів
організації діяльності під-літків в комп`ютерних клубах – основа
збереження їх фізичного і психічного здоров`я”, яка вико-

нується в Інституті гігієни та медичної екології АМН України в 2004 –
2006 рр. (№ держреєстрації

0104U002527).

2

Мета і задачі дослідження. Метою є гігієнічна оцінка умов і характеру
праці лікарів санітарно-гігієнічного профілю СЕС, їх інформаційного
забезпечення, розробка науково–органі-заційних принципів
санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю дитячих і підліткових
закладів.

Завдання дослідження передбачали:

вивчення умов праці лікарів–гігієністів СЕС на прикладі лікарів з
гігієни дітей і підлітків;

вивчення розподілу робочого часу, визначення ступеня тяжкості і
напруженості праці, добової рухової активності лікарів з гігієни дітей
та підлітків санепідстанцій (ГДП);

вивчення ефективності роботи в залежності від особових характеристик
фахівців, на підставі використання психофізіологічних показників
діяльності лікарів-гігієністів в СЕС різних рівнів;

вивчення результативності, ефективності і якості діяльності відділень
гігієни дітей та підлітків санітарно–епідеміологічних станцій, та
фахівців;

проведення аналізу роботи фахівців з використанням електронної системи
документооббігу і обробки інформації;

наукове обгрунтування вимог та комплексу заходів по удосконаленню
санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю дитячих і підліткових
закладів (ДПЗ).

Об’єктом дослідження – є система санітарно-епідеміологічного нагляду за
умовами життєдіяльності дитячого населення.

Предметом досліджень були лікарі з гігієни дітей та підлітків,
структурні підрозділи – відділення гігієни дітей та підлітків міської,
районної та республіканської СЕС.

У роботі застосовані методи:

санітарного опису- для отримання інформації про санітарно-гігієнічний
стан об’єктів нагляду;

медико-соціологічний (інтерв’ювання, анкетування);

лабораторних та інструментальних досліджень– для об’єктивної оцінки
санітарно-гігієнічної діяльності об’єктів нагляду;

статистичні– для розрахунків показників, оцінки вірогідності одержаних
результатів, вивчення кореляційних зв’язків між об’єктами дослідження;

– психофізіологічні– для вивчення працездатності лікарів СЕС;

– методи математичного моделювання;

– історичний – для відтворення в динаміці стану проблеми

метод проектування інформаційних систем.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

– надана комплексна фізіолого-гігієнічна характеристика умов праці та
трудового процесу

3

лікарів-гігієністів санепідстанцій, доведений вплив хімічних,
фізичних та біологічних чин-

ників, тяжкості і напруженості трудового процесу на лікарів СЕС,
одержані нові дані про три-

валість обстеження обєктів нагляду;

розроблений формалізований акт для проведення перевірок об’єктів, де
виховуються та

навчаються діти;

розроблена система електронного документооббігу для спеціалістів з ГДП;

розроблені критерії оцінки діяльності спеціалістів та модель робочого
місця, яке відповідає сучасним гігієнічним вимогам.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що
вперше науково обгрунтовано та запропоновано ряд заходів, спрямованих на
поліпшення умов праці лікарів-гігієністів, та на удосконалення
державного санепіднагляду за підконтрольними об’єктами.

Автором вдосконалені та впроваджені в практику раніше розроблені і діючі
Схема логічної моделі роботи лікаря з гігієни дітей та підлітків
(Горбунова Г. В. (1981), методика бальної оцінки внутрішньошкільного
середовища (Сухарєв О. Г.).

Запропонована методика по ранжуванню об’єктів поточного санітарного
нагляду за стобальною системою, за якою можна визначити “благополучні
об’єкти”,“об’єкти групи ризику” та “неблагополучні об’єкти”.

Вперше розроблена і апробована система “Електронного документооббігу
лікаря з ГДП СЕС”, яка дозволяє удосконалювати процеси аналізу і
контролю за виробничою діяльністю спеціалістів в СЕС та на
підконтрольних об’єктах, шляхом підвищення оперативності статистичної
обробки інформації.

Вперше створено і апробовано робоче місце лікаря з ГДП СЕС в
відповідності з фізіолого-гігієнічними вимогами.

Розроблені “Стандарти фізичного розвитку школярів Автономної Республіки
Крим”, а також “Лінійні діаграми для оцінки фізичного розвитку
кримських школярів”.

Розроблені проекти документів санітарного законодавства щодо поліпшення
державного санітарного нагляду, які використані при підготовці:

“Інструктивно-методичних вказівок щодо обсягу та періодичності
санітарно–гігієнічних сані-

тарно-бактеріологічних та інструментальних досліджень на об’єктах
з гігієни дітей та

підлітків”;

посібника до “Інструктивно-методичних вказівок щодо обсягу та
періодичності санітарно –

гігієнічних, санітарно-бактеріологічних та інструментальних
досліджень на об’єктах ГДП”.

Основні положення дисертації внесені до учбового процесу кафедр гігієни
факультетів

4

підвищення кваліфікації фахівців санітарно-епідеміологічної служби.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначена мета,
завдання, розроблена програма досліджень, обгрунтовано методологічні
принципи та методичні підходи до вирішення поставлених завдань,
розроблено карти обстежень і опитувальні листи, анкети.

Автором надано всебічну гігієнічну оцінку умов праці лікарів-гігієністів
на прикладі лікарів з ГДП на робочих місцях в СЕС, та при проведенні
наглядової функції на підконтрольних об’єктах, зокрема в дитячих та
підліткових закладах, де проходить життєдіяльність дітей, проведені
комплексні дослідження з оцінки умов праці, психофізіологічного стану
лікарів, їх добової активності. Вивчена захворюваність лікарів з
тимчасовою втратою працездатності.

Обгрунтовані санітарно-гігієнічні профілактичні заходи, спрямовані на
удосконалення держсанепіднагляду за ДПЗ, створенням належних умов праці
на робочих місцях лікарів в СЕС.

Автором самостійно здійснена статистична обробка, аналіз і узагальнення
результатів дос-ліджень, наукове обгрунтування критеріїв ефективності
державного санітарного нагляду, основні висновки і практичні
рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень були
представлені на наукових конференціях, у т.ч. на міжнародних:

нараді-семінарі “Організація державного санітарно-епідеміологічного
нагляду за учбовими закладами” (Київ, 2002р.);

міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта
2004”(Дніпропетровськ, 2004р.);

науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми реформування освіти”
(Київ, 2004р.);

засіданні Проблемної комісії МОЗ і АМН України“Гігієна праці і
професійні захворювання” (Київ, 2005р.);

проведена апробація системи “Електронного документооббігу лікаря з ГДП
СЕС” в

міських СЕС Сімферополя, Феодосії, Севастополя.

Публікації. За матеріалами досліджень, представлених в дисертації,
опубліковано 9 наукових робіт, у тому числі 4 у фахових виданнях,
рекомендованих ВАК України, з них статей – 6, тез доповідей – 3.

Об’єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках
машинописного тексту, складається з вступу, 5 розділів власних
досліджень, заключення, висновків, списку літе-

ратури (139 джерел країн СНД та 36 зарубіжних) і додатків. Ілюстрована
47 таблицями, 10 рисунками, 8 додатками.

5

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єм, об’єкти та методи досліджень. Наукове дослідження здійснене з
використанням методу системного підходу та аналізу.

Досягнення мети вимагало розробки спеціальної програми дослідження, яка
б забезпечувала можливість отримання достатньо повної і достовірної
інформації з кожного поставленого завдання, а також поетапного їх
розв’язання (рис.1).

Рис. 1. Етапи, методи та об’єм проведених
досліджень

Програма дослідження включала:

– вивчення умов праці лікарів-гігієністів (на прикладі лікарів з
ГДП) безпосередньо на робочих

місцях в СЕС міського, районного, республіканського рівнів та в
ДПЗ;

6

вивчення організації санепіднагляду за діяльністю дитячих і підліткових
закладів.

Дослідження проводилося з використанням методу безпосереднього нагляду
за вивченням умов праці лікарів з ГДП і включало проведення
хронометражу, визначення їх працездатності, до-бової рухової активності,
розподіл бюджету робочого часу із застосуванням анкетного та
опиту-вального методів, з урахуванням принципу конфіденційності.

При аналізі даних лабораторних і інструментальних досліджень
проводились: побудова ва-ріаційних рядів, аналіз середніх величин і їх
середнього квадратичного відхилення, а також порів-няння даних в
динаміці по роках, адміністративних територіях, з урахуванням
клімато-географіч-них чинників.

Діяльність фахівців вивчалася із застосуванням методу математичного
моделювання по ф. МОЗ України № 18 “Звіт про чинники навколишнього
середовища, що впливають на здоров’я населення”.

Оцінка результативності, ефективності виконуваних робіт проводилася за
показниками якості праці, коефіцієнту трудової активності,
організаційному ефекту.

Оцінка комунікативних і організаторських здібностей проводилася
із застосуванням мето-дики “КОС-1”. Статичне і фізичне стомлення
лікарів визначалось методом хронометражних спостережень та фотографії
робочого дня.

Динаміка працездатності протягом робочого дня, року, а також
розумового стомлення, вивчалися за допомогою коректурних тестів з
використанням таблиць Анфімова, за методикою, розробленою в Інституті
гігієни дітей і підлітків (Москва,1989). Для вивчення темпераменту і
характеру лікарів з ГДП застосований тест Стреляу.

Добова рухова активність лікарів з ГДП визначалася з використанням
таблиць енергетичної вартості (К. Ланг Андерсен та ін.).

Вивчення умов праці лікарів з ГДП проводилося на підставі проведення
лабораторних і інструментальних методів досліджень: досліджень рівнів
освітленості на робочих місцях, рівнів еквівалентного шуму, параметрів
мікроклімату, рівня ЕМП, вмісту в повітрі робочої зони парів ртуті,
оксидів азоту. Проводилося визначення тяжкості і напруженості праці.

Класи умов праці визначалися згідно діючої Гігієнічної класифікації
праці за показниками

шкідливості і небезпеки чинників виробничого середовища, тяжкості і
напруженості трудового процесу (2001).

Для моделювання і визначення сили впливу системи соціально–гігієнічних
чинників та способу життя на захворюваність, використаний метод
розрахунку поліноміальної математичної моделі (Кочин І.У.), що сприяє
підвищенню обгрунтованості, дієвості і ефективності прийнятих

7

управлінських рішень.

Діагностика соціально-психологічного клімату групи лікарів і помічників
лікарів з ГДП, проводилася по числу найбільш значущих об’єктів: взаємин
“по горизонталі” і “по вертикалі”, змісту діяльності.

При аналізі результатів досліджень використаний кореляційно-регресійний
метод та метод порівняльного аналізу метод Ст’юдента (t), метод знаків
(Z) і деякі інші, способи розрахунків яких взяли із спеціальної
літератури.

Застосування методу системного підходу дозволило розглядати предмети і
процеси, що вивчалися, в їх цілісності і взаємозв’язку з іншими явищами.

Використання сучасних методів гігієнічного дослідження і опрацювання
результатів влас-них спостережень, в обсягах репрезентативної вибірки,
дозволило отримати достовірні дані, які покладені в основу наукового
обгрунтування критеріїв оцінки та ефективності роботи спеціалістів з
ГДП.

Результати дослідження та їх обговорення. Якість і ефективність праці
лікарів з ГДП СЕС, багато в чому залежать від умов праці, стану
здоров’я, психологічного мікроклімату в колективі, індивідуальних
особливостей.

Праця лікарів–гігієністів багатогранна, належить до найбільш складних і
відповідальних видів діяльності, характеризується значним
інтелектуальним навантаженням, вимагає високої працездатності, особливої
уваги, точності, відповідальності за прийняті управлінські рішення,
уміння працювати з аудиторією, характеризується високою напруженістю
трудового процесу, його комунікативністю, наявністю організаторських
здібностей.

Фізіологічною особливістю трудової діяльності лікаря-гігієніста є значна
емоційна і інтелектуальна напруга, наявність ризику за життя і здоров’я
інших, за власне здоров’я.

В Україні функціонує 798 санепідстанцій, в т.ч. у системі МОЗ України-
770, де працює лікарів санітарно-гігієнічного профілю- 8154. Всього
обласних СЕС– 25, в т.ч. республіканська СЕС АР Крим, міських 2-го рівня
управління –14; міських 1 рівня управління– 91, в т.ч. районних СЕС в
містах- 81; районних СЕС- 475.

Чисельність лікарів санітарно-гігієнічного профілю в Україні за 5 років
знизилася на 2%, в

т.ч. лікарів з комунальної гігієни на- 6%, лікарів з гігієни праці
на-10,5%, лікарів з ГДП на- 8%, в

той же час збільшилася чисельність лікарів загальної гігієни на -12%,
стабільні показники є лише по категорії лікарів–гігієністів харчування.

В санепідслужбі АР Крим чисельність лікарів з комунальної гігієни і ГДП
впродовж 5 років не змінилася, тобто є стабільним показником, в той же
час, число лікарів з гігієни праці знизилося на 12,5%, з гігієни
харчування -навпаки, збільшилося на- 9,5%. За період з 1992 року
чисельність

8

лікарів з ГДП знизилася на 28,2%, помічників лікарів на 14,6%. Темп
зниження штатних одиниць серед лікарів збільшився з 3,1 до 17,8%, серед
помічників лікарів від 2,4 до 7,8%.

На наш погляд, є необхідність приведення у відповідність штатної
чисельності фахівців з ГДП в АР Крим (Наказ МОЗ України від 23 лютого
2002 року №33 “Про штатні нормативи і типові штати установ охорони
здоров’я” – додаток 38), з урахуванням зростання в АР Крим чисельності
місцевого дитячого населення та сезонного його збільшення в оздоровчих
закладах.

На жаль ситуація, що склалася з кадрами, як в АР Крим, так і в державі
в цілому, не дозволяє проводити державний санепіднагляд в необхідному
об’ємі, аналізувати показники стану здоров’я дітей і співробітників, що
працюють в навчально–виховних закладах, проводити оцінку рівня фізичного
розвитку дітей і підлітків, детально вивчати раціональне харчування
дітей, режим праці та відпочинку.

Проведене санітарно-гігієнічне обстеження кабінетів лікарів з ГДП,
виявило певні закономірності щодо ергономічних вимог. Так, в АР Крим з
23 санепідустанов в типових приміщеннях розміщено 16 кабінетів фахівців
з ГДП що складає -69,56%, в -7 СЕС (30,43%) кабінети ГДП знаходяться в
пристосованих приміщеннях. В 11 СЕС (47,82%) кабінети для спеціалістів з
ГДП розміщені в типових приміщеннях, але в одному кабінеті знаходяться
лікарі і помічники лікарів, окремі кабінети для завідуючих відділеннями
виділені в 5 СЕС (21,74%).

Нами проведена оцінка робочих місць в СЕС 1 рівня управління
(Сімферопольській міськ-СЕС, Сімферопольській райСЕС), та СЕС 3-го рівня
– Кримській республіканській СЕС. Робочі місця фахівців з ГДП не
відповідають сучасним фізіолого–гігієнічним і ергономічним вимогам.

В процесі трудової діяльності лікарі з ГДП СЕС піддаються дії різних
несприятливих чинників виробничого середовища– фізичних і підвищеної
нервово-емоційної напруги на робочих місцях в СЕС, психологічних,
хімічних, біологічних чинників – на об’єктах нагляду (рис 2).

Рис.2. Перелік шкідливих чинників, які впливають в процесі роботи на
лікаря з ГДП СЕС

9

При повсякденному контролі, а особливо при виникненні спалахів чи
групових зах-ворювань в організованих колективах, лікарі з ГДП СЕС
зустрічаються з біологічними агентами, збудниками ряду інфекційних
захворювань- туберкульозу, сальмонельозу, дифтерії, та ін., цей чинник є
небезпечним і потенційно присутнім постійно. Окрім цьго, на стан
здоров’я лікарів з ГДП певну дію чинять психологічні, хімічні та фізичні
чинники.

До хімічних чинників відноситься: дія парів ртуті, з якими
зустрічається лікар при розслі-дуванні випадків розливу ртуті, та при
контролі за проведенням демеркуризаційних заходів; дія пилу із деревини
або металу, зварювальних аерозолів, оксидів марганцю- при контролі умов
праці дітей в цехах промислових підприємств; парів свинцю, що
утворюються при пайці виробів- в по-зашкільних закладах; оксидів азоту,
селену, озону і т.д.- в кабінетах комп’ютерної техніки та комп’ютерних
клубах.

До фізичних чинників, які діють на лікаря відноситься дія рівнів ЕМП,
еквівалентного шуму, несприятливі мікрокліматичні умови та недостатні
рівні освітленості.

На умови праці впливають і психологічна сумісність лікарів з
помічниками, або іншими фахівцями санітарно-гігієнічного чи
епідеміологічного відділів, лабораторій, з керівниками підконтрольних
об’єктів, інших контролюючих організацій (табл.1).

Таблиця 1

Параметри виробничих чинників, які діють на спеціалістів в умовах СЕС

Виробничі чинники Гігієнічні нормативи Міська СЕС, кабінет лікаря
Районна СЕС, кабінет лікаря Республіканська СЕС, кабінет лікаря

Шум

Зимовий період

Літній період

До 30 дБА

30-35 дБА

30-40 дБА

30-45 дБА

30-40 дБА

30-40 дБА

45-50 дБА

65-68 дБА

Освітленість:

природна

штучна

0,8-1,0%

300лк

0,9%

250 лк

0,7%

120 лк

0,9%

240 лк

Температура

Зимовий період

Літній період

+20+23

+22+25

+18+20

+35+40

+18+23

+35+40

+16+19

+35+40

Відносна вологість

Зимовий період

Літній період

40-60%

40-60%

54%

60%

58%

60%

56%

58%

Швидкість руху повітря 0,2м/с 0,1м/с 0,1м/с 0,1м/с

З метою отримання загальної характеристики професійної діяльності
лікарів з ГДП СЕС були проаналізовані дані досліджень міських і
районних СЕС АР Крим, проведено анкетування лікарів, за допомогою
спеціальних розроблених анкет.

10

Дані об’єктивних і суб’єктивних результатів тісно корелюють між собою,
встановлений взаємозв’язок між існуючими умовами праці лікарів СЕС і
рівнем організації санепіднагляду за дитячими і підлітковими закладами.

Результати проведених досліджень, вказують на те, що в умовах
санепідстанцій на лікаря постійно діють два чинники- підвищена
нервово-емоційна напруга і фізичний чинник- несприят-ливий мікроклімат
та недостатні рівні освітленності.

При роботі на об’єктах нагляду: умови праці лікаря можна оцінити як
небезпечний клас по хімічному чиннику, де перевищення ГДК по вмісту
парів ртуті складає більше 20; по фізичному чиннику: залежно від рівнів
еквівалентного шуму оцінюються від оптимального до шкідливого 3.1; за
показниками мікроклімату, оцінюється як шкідливий 3.3; по рівням
штучної освітленості – від допустимого– до шкідливого класу 3,1.

Статичне навантаження: підняття і переміщення маси вантажу (вручну), для
жінок складає до 5 кг. Радіус обслуговування об’єктів нагляду– від
одного кілометра до 35-40 км.

Для відбору проб об’єктів зовнішнього середовища використовується
стандартний набір посуду, маса якого складає 3,66-4,2 кг, а з пробами-
6,0 кг і більше.

При проведенні гігієнічного обстеження об’єктів проводяться
інструментальні дослідження (маса люксметр складає 1,4 кг, психрометра-
2,25 кг, шумоміра- 3,1 кг, анемометра-1,1 кг).

Таким чином, фахівець з ГДП СЕС при виході на об’єкт нагляду “озброєний”
сумкою і приладами, загальною масою– 11,21-11,75 кг, а при відборі проб
і доставці їх в лабораторію– 13,85кг, що в 2,8 разу перевищує допустимі
навантаження. Статичне навантаження складає 35400 кг/с і оцінюється як
середнє фізичне навантаження.

Напруженість трудового процесу лікарів з ГДП СЕС оцінюється: як
напружена праця по інтелектуальному навантаженню, сприйняттю інформації,
розподілу функцій, характеру виконува-ної роботи, ступеню ризику і
відповідальності.

Таким чином, проведена оцінка умов праці лікарів з ГДП СЕС свідчить про
шкідливі умови праці, високий ступінь ризику, відповідальності.

Фізична активність сприяє профілактиці гіподинамії (О.Г.Сухарєв,1989,
Ланг Андер-сен,1982). Нами в процесі досліджень фахівців з ГДП виявлено,
що рівень енерговитрат різний і залежить від віку, місця проживання,
періоду року. У липні- вище за рахунок інтенсифікації пра-ці як по
основному місцю роботи, так і у вихідні дні (жіноча праця в сім’ї,
робота на дачних
ділянках). Рівень енерговитрат дорівнює 4305 ккал, що перевищує
гігієнічну норму (2200-3000 ккал). Коефіцієнт варіації влітку складає
5,83%, взимку 5,23%, що є слабкою різноманітністю ознаки, оскільки Cv =
10%. Тривалість динамічного компоненту в середньому складає від 4,0 до
6,7 годин в день.

11

Встановлено, що до кінця робочого дня і особливо календарного року
знижується працездатність лікарів по функції уваги.

Для вивчення особливостей поведінки лікарів з ГДП в різних умовах і
ситуаціях, проведено тестування лікарів по тесту Стреляу: сила процесів
збудження (М=45,3+3), Сv> 20%, сила процесів гальмування (М=57,0+3), Сv=
10-20%, рухливість нервових процесів (М=48,4+3), Сv>20%. Мінімальні
значення сили процесів збудження складають 28 балів, максимальні- 64,
сила процесів збудження розцінюється як висока– 56,7%. Для процесів
гальмування- мінімальне число балів- 46, максимальне- 70, тобто сила
процесів гальмування розцінюється як висока. Для рухливості нервових
процесів- мінімальне число складає- 22, максимальне- 66, тобто
рухливість нервових процесів– також висока– 56,7%.

Успішність професійної діяльності фахівців залежить від рівня розвитку
комунікативних і організаторських здібностей, а також від сформованих на
цій основі умінь встановити взаємовідношення з людьми і організувати їх,
і визначалися по методиці “КОС-1”, низьку оцінку комунікативних
здібностей мають 66,7% лікарів, високу – 33,3%.

При оцінці організаторських здібностей- виявлено з низькою оцінкою 33,3%
лікарів, середньою- 11,1%, високою- 44,4%, дуже високою- 11,1%.

Дослідження соціально-психологічного клімату групи дозволяє
охарактеризувати психоло-гічний клімат в колективі як позитивний (+1,
+1, +0,9).

®

Oe

PRth&

:

ueth& ‚?¶»1/2B3/4¬?*AeAuAe®E¶E¦Eae?zO?O¦Oa 6Нами проаналізовані показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (на100 працюючих) у випадках та в днях по АР Крим. Встановлено, що рівень захворюваності медичних працівників вище середніх показників по АР Крим по всіх контингентах на 17% у випадках і на 33%- в днях, та посідає 6-е місце, після працівників хімічної промисловості, галузі машинобудування, чорної металургії, харчової промисловості, сфери обслуговування (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020