.

Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 7341
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МАРТИНЮК АЛЛА ПЕТРІВНА

УДК 811. 111’ 42’ 373.233

Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови

(на матеріалі сучасного англомовного публіцистичного дискурсу)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського
національного університету імені В.Н. Каразіна МОН України

Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор

КАРАБАН В’ячеслав Іванович,

завідувач кафедри теорії та практики

перекладу з англійської мови Інституту

філології Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ПОЛЮЖИН Михайло Михайлович,

завідувач кафедри англійської філології

Ужгородського національного університету МОН України;

доктор філологічних наук, професор

ОМЕЛЬЧЕНКО Лариса Федорівна,

професор кафедри граматики та історії англійської мови

Київського національного лінгвістичного університету МОН України;

доктор філологічних наук, професор

БЄССОНОВА Ольга Леонідівна,

завідувач кафедри англійської філології

Донецького національного університету МОН України

Провідна установа: Одеський національний університет імені І.І.
Мечникова

Міністерства освіти і науки України, кафедра лексикології

та стилістики англійської мови

Захист відбудеться “24” березня 2006 року о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на
здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук у
Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:
01033, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул.
Володимирська 58, к. 12).

Автореферат розісланий “14” лютого 2006 року.

Вчений секретар доктор філологічних наук

спеціалізованої вченої ради І.В.Смущинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена одній з найбільш актуальних і, у той же
час, найменш вивчених проблем сучасного мовознавства – дослідженню
регулятивної функції мови у процесі соціалізації індивіда.

Соціалізацію розуміємо як сукупність усіх соціальних процесів, завдяки
яким індивід через спілкування як діяльність засвоює і привласнює
накопичений соціокультурний досвід, що дозволяє йому/їй функціонувати як
члену лінгвокультурного соціуму. Суттєву частку цього досвіду складає
нав’язуваний соціумом зміст етнокультурних, соціальних, психологічних,
емотивних та інших аспектів “маскулінного” і “фемінінного”, що визначає
гендерну орієнтацію індивіда. Основним джерелом гендерної
соціокультурної інформації є мова як система значень, що складає
орієнтовне підґрунтя діяльності.

Регулятивну функцію мови пов’язуємо не стільки з її інтенціональним
використанням для регуляції людської поведінки, скільки з регулятивною
природою власне мовного знаку, який, за Л.С. Виготським, є “засобом
оволодіння поведінкою – чужою чи власною”. Сутність регулятивної функції
мовного знаку полягає в тому, що репрезентуючи категоризацію дійсності
на підґрунті аксіологічних орієнтирів певної лінгвокультурної спільноти,
він набуває прескриптивного потенціалу і стає здатним чинити
нормативно-регулятивний вплив на індивіда шляхом актуальної презентації
соціально санкціонованих потреб.

Регулятивна функція мови може бути дослідженою лише в межах
міждисциплінарної функціональної парадигми (В.З. Дем’янков,
М.П. Кочерган, О.C. Кубрякова, О.О. Леонтьєв, О.В. Лещак, О.О.
Селіванова, Є.В. Сидоров, О.І. Чередниченко), яка на місці класичної
дихотомії Ф. де Соссюра langue :: parole утверджує як предмет
лінгвістики багатовимірний феномен дискурсу, визначений як
мовленнєвомисленнєва діяльність людини у соціально релевантних умовах
реального світу (В.В. Акуленко, Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова,
О.О. Кібрик, Ю.С. Степанов, T.A. van Dijk, D. Shiffrin).

Функціональна парадигма ґрунтується на прийнятті принципово нової
дискурсивної онтології соціального світу, що протиставлена традиційній
механістичній онтології фізичного світу. У механістичній онтології
об’єкт аналізу становлять предмети, речі, матерія, з одного боку, і
події, явища, сили, з другого. У дискурсивній онтології місце речей
займають слова як дії. Погляд на висловлювання як атомарний факт
соціального світу в аналітичній філософії, а потім і в прагматиці,
обґрунтований в дослідженнях В.В. Богданова, В.І. Карабана, Дж. Остіна,
Дж. Серля, І.П. Сусова, Г.Г. Почепцова, обумовив розуміння мовлення як
послідовності актів-дій.

Методологічним підґрунтям функціональної парадигми стає дискурс-аналіз
як інтегральна сфера вивчення мовленнєвомисленнєвої діяльності з погляду
її форми, функції та ситуативної соціокультурної обумовленості (М.Л.
Макаров).

У механістичній онтології гендер трактують як біологічно детерміновану
категорію, що відбита в одиницях мови та моделях мовленнєвої поведінки й
пояснює їх функціонування. Основним результатом численних зарубіжних
досліджень гендерного компоненту різнорівневих одиниць англійської мови
є висновок про андроцентризм мовної природи, що постає як наслідок
(C. Miller, K. Swift) і водночас причина соціальної нерівноправності
статей у патріархальному англомовному соціумі (S. Ehrlich, R. King).

Аналіз мовленнєвої поведінки статей, розпочатий О.Єсперсеном, проводять
у межах класичної (W. Labov, L. Milroy, P. Trudgill) та феміністської
соціолінгвістики (M. Baumann, I. Crouch, B. Dubois, G. Gallahorn,
G. Garcia, S. Frosch, H. Gilley, J. Johnson, S. Kalcik,

H. Leet-Pellegrini, P. Nichols, S. Romaine, C. Summers, M. Swacker,
B. Thomas), психолінгвістики (P. Smith), конверсаційного аналізу
(D. Cameron, P. Fishman, H. Henley, J. Holmes, Ch. Kramer, H. Sacks,
E. Schegloff, B. Thorne, C. West, D. Zimmerman), міжкультурної
комунікації (M. Goodwin, D. Maltz, R. Borker, A. Sheldon, D. Tannen), і,
нарешті, дискурс-аналізу (D. Cameron, J. Coates, P. Eckert, K. Hall,
S. McConnell-Ginet, R. Wodak).

Вітчизняна та російська гендерна лінгвістика репрезентована
культурологічними розвідками гендерного концептуального змісту на
матеріалі лексики (О.Л. Бєссонова,

О.С. Бондаренко, О.В. Дудоладова, Г.І. Емурсуїнова, М.С. Колеснікова,
М.А. Яценко), фразеології (І.В. Зикова, Д.Ч. Малішевська), паремії
(Ю.В. Абрамова, А.В. Кириліна), соціолінгвістичними (Є.М. Бакушева,
Н.Ф. Верхоланцева, І.Г. Ольшанський, О.Д. Петренко,

В.В. Потапов) і дискурсивними (К.В. Піщікова) дослідженнями мовленнєвої
поведінки статей, аналізом гендерного аспекту художнього дискурсу
(Н.Д. Борисенко, О.Л. Козачишина), рекламного дискурсу
(Є.В. Милосердова), перекладу (В.І. Карабан) та психолінгвістичними
роботами (О.І. Горошко, С.К. Табурова, А.М. Холод).

Дискурсивна онтологія дає нове розуміння гендеру як соціокультурної
категорії, конструйованої у процесі дискурсивної й інтерактивної
взаємодії індивідів у соціальному контексті (D. Cameron, H. Kotthoff).

Визначення гендеру як продукту дискурсу передбачає висвітлення проблеми
регулятивного впливу мови на формування гендерної ідентичності індивіда
як члена соціуму, що структурує дискурс цього соціуму і водночас зазнає
регулятивного впливу дискурсу. Стрижневу роль у презентації гендерної
соціокультурної інформації у процесі гендерної соціалізації індивіда
відіграють різнорівневі гендерно марковані одиниці мови (ГМО), тобто
одиниці, що фіксують статеву належність референта. ГМО, позначаючи
референтів чоловічої й жіночої статі, актуалізують у дискурсі весь
асоціативний потенціал, що відбиває історично сформований
соціокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності і
фемінінності, тобто уявлення про сукупність типових і/чи бажаних
анатомо-біологічних, емоційних, психічних, соціокультурних і
поведінково-психологічних характеристик, асоційованих з належністю
індивіда до чоловічої чи жіночої статі у певній лінгвокультурі.
Етнокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінінності
визначає аксіологічні орієнтири гендерних еталонів і стереотипів, що
регулюють вербалізацію гендерної інформації у дискурсі певного
лінгвокультурного соціуму і тим самим впливають на гендерну соціалізацію
індивіда, формуючи уявлення про еталонні жіночі і чоловічі якості і
ролі. Потенційна здатність гендерних еталонів і стереотипів змінюватися
під впливом соціокультурних факторів підсилює перспективність вивчення
їхнього регулятивного потенціалу, репрезентованого ГМО, що функціонують
у дискурсі певної лінгвокультури.

Актуальність роботи визначається тим, що вона виконана у руслі загальної
антропоцентричної тенденції сучасного гуманітарного знання, яка
сформувала наукові передумови для методологічно нового
функціонально-комунікативного підходу до аналізу мови як чинника
регуляції соціальної поведінки й відкрила нові перспективи вивчення
функцій мови на тлі взаємовідносин між мовою та суспільством. Це
спричинило необхідність дослідження регулятивної функції гендерно
маркованих одиниць мови, що відбивають найсуттєвіші фізіологічні й
соціокультурні характеристики індивіда як члена лінгвокультури. Крім
того, своєчасність роботи зумовлена відсутністю лінгвістичних розвідок,
які б студіювали регулятивний вплив одиниці мови на формування
соціальної (зокрема, гендерної) ідентичності її носія.

Зв’язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю
наукових досліджень, що проводились на факультеті іноземних мов
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна з 1 січня 2003
року по 31 грудня 2005 року за темою “Система мовленнєвої діяльності та
навчання іншомовної комунікації (германські та романські мови)”, номер
державної реєстрації 0103 U 004255.

Загальною метою дослідження є всебічний аналіз регулятивної функції ГМО
як засобу гендерної соціалізації суб’єкта англомовного публіцистичного
дискурсу 70-х років XX – початку XXI століття.

Із загальної мети випливають конкретні завдання дослідження:

визначити теоретико-методологічні засади вивчення регулятивної функції
ГМО;

обґрунтувати регулятивність ГМО як закодованої у мовному знаку гендерно
диференційованої прескриптивно-нормативної настанови, що спричиняє
орієнтаційний вплив на гендерну соціалізацію суб’єкта досліджуваного
дискурсу;

скласти перелік граматичних (ГГМО) та номінативних (НГМО) – лексичних
(ЛГМО) і фразеологічних (ФГМО) – гендерно маркованих одиниць, що
функціонують в досліджуваному дискурсі;

розкрити регулятивний потенціал ГГМО шляхом аналізу частотності
альтернативних анафорів-займенників, прототипово співвіднесених з особою
жіночої чи чоловічої статі;

виявити особливості номінативної функції ЛГМО і ФГМО;

провести структурний, семантико-прагматичний та когнітивний аналіз
значення ЛГМО і ФГМО для встановлення специфіки їхньої регулятивної
функції;

здійснити ідеографічну параметризацію ЛГМО і ФГМО для виявлення
чоловічих й жіночих атрибутів та поведінкових характеристик, що
піддаються регуляції;

окреслити систему гендерно диференційованих нормативних настанов,
закодованих в ГМО граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, що
спричиняють регулятивний вплив на суб’єкта досліджуваного дискурсу;

установити етнокультурну специфіку регулятивної функції ГГМО, ЛГМО та
ФГМО.

Об’єктом аналізу є ГМО граматичного, лексичного та фразеологічного
рівнів, зареєстровані в англомовному публіцистичному дискурсі 70-х років
XX – початку XXI століть.

Предметом аналізу є структурні, семантико-прагматичні, ідеографічні,
когнітивні та етнокультурні характеристики ГМО, що забезпечують їм
статус гендерно диференційованої прескриптивно-нормативної настанови,
закодованої у мовному знаку.

Матеріал дослідження становлять 20 000 висловлювань, що містять
граматичні, лексичні та фразеологічні ГМО. Висловлювання відібрані з
англомовної преси й публіцистики 70-х років XX – початку XXI століть
загальним обсягом 10 000 друкарських аркушів. Перелік номінативних ГМО
попередньо встановлений на підґрунті аналізу англомовних
лексикографічних джерел. Гендерна референція НГМО верифікована на
підставі вивчення їхніх дискурсивних реалізацій. Загальна кількість НГМО
чоловічої та жіночої референції, зареєстрованих у лексикографічних
джерелах, – 1907 (1332 ЛГМО та 575 ФГМО). У досліджуваному
публіцистичному дискурсі виявлено 62% зареєстрованих НГМО. Разом з тим,
знайдено новоутворені НГМО, що не зафіксовані у досліджуваних
лексикографічних джерелах.

Методологічним підґрунтям дослідження є антропоцентричний за своєю
сутністю дискурс-аналіз, який утверджує в лінгвістиці принцип
функціоналізму та інтегрує когнітивно-прагматичний (А.М. Баранов, А.Д.
Бєлова, Л.І.Белєхова, О.П. Воробйова, С.А. Жаботинська,

В.В. Козловський, І.М. Колегаєва, О.С. Кубрякова, К.Я. Кусько, В.А.
Кухаренко,

М.М. Полюжин, І.В.Смущинська, В.М. Телія, І.С. Шевченко),
соціолого-психологічний

(О.М. Леонтьєв, Є.Ф. Тарасов, Є.І. Шейгал, Г.П. Щедровицький) та
функціонально-семантичний

(Ю.А. Зацний, Р.П. Зорівчак, Т.Р. Кияк, Н.Ф. Клименко, А.Е. Левицький,
В.Я. Мізецька,

Л.Ф. Омельченко, Л.І. Сахарчук, О.М. Старикова, C.О. Швачко) аспекти
діяльнісного підходу до вивчення функціонування мовних одиниць у
дискурсі.

Синтезований характер дослідження обумовлює використання низки
взаємодіючих методів і методик як традиційної функціонально-семантичної
парадигми (дефінітивного, компонентного аналізу, методики лексичної
трансформації – для інвентаризації, систематизації та ідеографічної
параметризації ГМО; етимологічного аналізу – для встановлення
“первинних” денотатів образно мотивованих ГМО; контекстологічного
аналізу – для виявлення дискурсивних реалізацій ГМО; кількісного аналізу
– для встановлення кількісних співвідношень ГМО в дискурсі), так і
комунікативно-прагматичної (актомовленнєвого аналізу – для визначення
іллокутивного/перлокутивного потенціалу ЛГМО та ФГМО; етнопрагматичного
аналізу – для виявлення етнокультурної своєрідності ГМО) та когнітивної
парадигм (фреймового моделювання значення ГМО з опорою на когнітивну
метафору як найбільш продуктивний спосіб концептуалізації гендерного
змісту; методики когнітивної інтерпретації значення, яка залучає
експлікатури, імплікатури, пресупозиції дискурсу, що дозволяє
прогнозувати інференції інтерпретатора та моделювати його/її
пресупозиційний фонд знань, який постійно модифікується під час
розгортання дискурсу).

Наукова новизна отриманих результатів і висновків полягає в
теоретичному обґрунтуванні та експериментальній верифікації – шляхом
аналізу прескриптивно-нормативного потенціалу, що різнорівневі гендерно
марковані одиниці англійської мови набувають у дискурсі – регулятивного
впливу мовного знаку на процес соціалізації суб’єкта дискурсу
англомовної лінгвокультури. Принципова відмінність цього дослідження від
попередніх лінгвістичних гендерних розвідок полягає у тому, що вперше
соціокультурний зміст “маскулінності” і “фемінінності”, вербалізований
різнорівневими одиницями англійської мови у дискурсі англомовної
лінгвокультурної спільноти, постає як регулятивний чинник людської
поведінки. Такий підхід є новим напрямком лінгвістичних досліджень в
межах міждисциплінарної функціональної парадигми, що виходить з
розуміння комунікативної функції мови як функції регуляції соціальної
поведінки та інтегрує лінгвокультурологічні, когнітивно-лінгвістичні,
психолінгвістичні, соціолінгвістичні і прагмалінгвістичні дані, методи й
інтерпретаційні підходи.

Наукова новизна отриманих результатів відбита в положеннях дисертації,
що виносяться на захист:

1. Гендер – це соціокультурна категорія, що створюється/відтворюється у
соціально-психологічному просторі дискурсу лінгвокультурної спільноти у
процесі інституалізованої й ритуалізованої міжсуб’єктної мовленнєвої
взаємодії, регульованої соціокультурними нормами, що відбивають
аксіологічні орієнтири категоризації соціальної дійсності у
концептуальній картині світу лінгвокультури.

2. Основним джерелом гендерної соціокультурної інформації є ГМО, що
функціонують у дискурсі лінгвокультури. Значення гендерно маркованої
одиниці англійської мови визначається як структуроване у вигляді фрейму
соціокультурне знання про означуване, тобто прототипову особу чоловічої
чи жіночої статі, а також концептуальний зміст когнітивних категорій
маскулінності та фемінінності, метафорично асоційований з означуваним у
колективній свідомості англомовної лінгвокультурної спільноти. Це
знання, об’єктивоване в ритуалах і продуктах діяльності соціальних
інститутів, у процесі соціалізації опановується/привласнюється, тобто
суб’єктивується через мовленнєве спілкування, стаючи фактом свідомості
суб’єкта дискурсу.

3. Соціокультурна інформація, вербалізована ГМО у досліджуваному
дискурсі, спирається на підґрунтя пресупозицій, відтворюваних системою
аксіологічних орієнтирів гендерних еталонів/стереотипів маскулінної
англомовної лінгвокультури. Гендерні еталони/стереотипи структуровані у
вигляді мережі фреймів. ГМО, позначаючи чоловіка чи жінку,
“вбудовуються” у фреймові структури соціокультурних знань, що становлять
пресупозиційний фонд суб’єкта дискурсу. Фреймові структури дискурсу є
посередником між власне мовним значенням і позначуваною дійсністю:
референція до немовної дійсності здійснюється не безпосередньо, а через
“вбудовування” у фрейм. Здатність до “вбудовування” у когнітивні
структури соціокультурних знань забезпечує передбачуваність
індивідуальних інтерпретацій, обмежуючи їх ціннісними орієнтирами
лінгвокультури, що наділяє ГМО регулятивною функцією.

4. У підґрунтя регулятивної функції ГМО покладена когнітивна операція
оцінювання референта ГМО суб’єктом дискурсу на підставі знання про
відповідність/невідповідність того чи іншого з його/її стереотипних
параметрів соціокультурному гендерному еталону, що є підставою для
інференції суб’єкта про бажані/небажані моделі гендерної поведінки.
Презентуючи соціально санкціоновані гендерні якості, ролі і моделі
поведінки, ГМО функціонує у дискурсі як закодована у мовному знаку
прескриптивно-нормативна настанова, що спричиняє структурувальний вплив
на сприйняття суб’єктом соціальної дійсності і формує гендерно
диференційовані моделі поведінки.

5. Регулятивна функція ГМО, що не мають власного оцінного потенціалу,
здійснюється за рахунок аксіологічних орієнтирів дискурсу. Регулятивна
функція раціонально та емотивно-оцінних НГМО забезпечується їхньою
власною іллокуцією/перлокуцією. Іллокуцію НГМО слід розуміти як
властивий НГМО конотативно-асоціативний потенціал, що дозволяє суб’єкту
дискурсу, використовуючи їх у висловлюванні певного прагматичного
змісту, здійснювати вторинну прагматичну дію, а саме: кваліфікувати
референта НГМО в термінах добре :: погано (раціональна оцінка) або ще й
на підґрунті “живої” образності, втіленої у гештальті, виявляти те чи
інше почуття-ставлення до референта (схвалення – несхвалення:
презирство, зневагу, осуд) і, разом з тим, спонукати інших учасників
дискурсивної ситуації приєднатися до нього/неї у цій дії (емотивна
оцінка). Перлокуція НГМО реалізована як гендерно диференційована
поведінкова настанова, виведена інтерпретатором дискурсу на підставі
раціонального оцінного судження про відповідність/невідповідність того
чи іншого із стереотипних параметрів референта соціокультурному
гендерному еталону (раціональна оцінка) або ще й на підставі викликаного
гештальтом почуття-ставлення до метафоричного образу, за участі якого
категоризовано референта (емотивна оцінка).

6. Іллокуція НГМО взаємодіє з іллокуцією висловлювання у тому випадку,
коли референт НГМО (або актант, для характеристики якого вжито НГМО)
опиняється в комунікативному фокусі висловлювання, тобто,
комунікативно-прагматичний намір суб’єкта дискурсу полягає саме в тому,
щоб кваліфікувати референта (актанта) в термінах добре :: погано або
виявити позитивне/негативне почуття-ставлення до нього/неї. У інших
випадках іллокуція НГМО реалізована незалежно від іллокуції
висловлювання. Водночас, висловлювання є необхідним контекстом для
формування уявлення про типові і бажані гендерні властивості і ролі,
вербалізовані НГМО, оскільки воно завжди спирається на підґрунтя
пресупозицій, підкорених ціннісним орієнтирам традиційних гендерних
еталонів/стереотипів маскулінної англомовної лінгвокультури.

7. Різнорівневі ГМО, підкоряючись ціннісним орієнтирам дискурсу,
демонструють ізоморфізм у відображенні/конструюванні гендерних
категорій, що виявляється в чіткій гендерній диференціації поведінкових
настанов, підґрунтям яких є уявлення про прототипову особу як особу
чоловічої статі.

7.1. Регулятивні настанови, адресовані суб’єкту дискурсу чоловічої
статі, спираються на уявлення про нього як автономну соціальну особу, що
категоризована за статусно-рольовими параметрами в ієрархії
інституціональних структур англомовного соціуму. Соціально санкціоновані
маскулінні властивості й поведінкові характеристики, репрезентовані ГМО
чоловічої референції, орієнтують чоловіка на виконання прототипової
соціальної ролі добувача-годувальника, що припускає активну соціальну
позицію, орієнтовану на успіх.

7.2. Регулятивні настанови, адресовані суб’єкту дискурсу жіночої статі,
спираються на уявлення про неї як неавтономну особу, що категоризована
стосовно чоловіка, з яким її пов’язують кровні (дочка/мати), шлюбні
(дружина) чи суто сексуальні (коханка/повія) стосунки. Соціально
санкціоновані фемінінні властивості й поведінкові характеристики,
репрезентовані ГМО жіночої референції, орієнтують жінку на виконання
прототипової соціальної ролі берегині домашнього вогнища, яка обмежує її
сімейно-побутовою сферою.

7.3. У досліджуваному дискурсі відбита альтернативна модель гендерних
відносин, що побудована як негатив традиційної: чоловік відіграє роль
охоронця домашнього вогнища, а жінка – добувача-годувальника. Негативний
конотативно-асоціативний потенціал ГМО, що репрезентують альтернативну
модель, свідчить про її маргінальність. У англомовного суб’єкта дискурсу
недостатньо мотивації для опору санкціонованій соціумом традиційній
моделі, що гарантує соціальне схвалення.

Теоретичне значення роботи полягає у створенні лінгвістичної теорії
лінгвальної регуляції гендерної поведінки суб’єкта дискурсу англомовного
лінгвокультурного соціуму. Положення теорії слід розглядати як внесок у
когнітивну лінгвістику (фреймове подання значення ГМО), когнітивну
аксіологію (обґрунтування взаємодії оцінного складника значення ГМО та
аксіологічних орієнтирів гендерних еталонів і стереотипів),
прагмалінгвістику (обґрунтування регулятивної функції ГМО у дискурсі як
вторинного мовленнєвого акту), теорію дискурсу (диференціація аспектів
дискурсивного контексту), лексикологію, лексикографію та фразеологію
(виявлення структурно-семантичних, комунікативно-прагматичних,
ідеографічних та етнокультурних характеристик ЛГМО та ФГМО).

Практична цінність роботи полягає в можливості використання її
результатів у лекційних курсах з лексикології (розділи “Слово, його
структура та мотивація”, “Фразеологія”), стилістики (розділ
“Функціональні стилі”), теоретичної граматики (розділ “Прагматичні типи
висловлювань”) англійської мови, загального мовознавства (розділи “Мова
та мовлення”, “Мова і суспільство”), спецкурсах з теорії мовленнєвої
діяльності, когнітивної семантики, теорії міжкультурної комунікації,
теорії дискурсу, соціолінгвістики, гендерних досліджень,
прагмалінгвістики, а також у лексикографічній та перекладацькій
практиці.

Достовірність висновків і спостережень забезпечується застосуванням
комплексної методики дослідження, що інтегрує надбання
функціонально-семантичного та когнітивно-прагматичного підходів до
аналізу функціонування мовних одиниць у дискурсі, широким теоретичним
підґрунтям, а також значним обсягом дослідженого мовного матеріалу.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 43 праці, в тому числі
монографію (18,25 умов. друк. арк.) та 32 статті у фахових виданнях
України та інших країн, у тому числі 21 одноосібну.

Особистий внесок автора полягає у визначенні теоретико-методологічних
засад та методик аналізу регулятивної функції гендерно маркованих
одиниць англійської мови, вивченні їхніх структурно-семантичних,
когнітивно-прагматичних, ідеографічних та етнокультурних особливостей,
встановленні закодованих в них гендерно диференційованих нормативних
настанов, що визначають гендерну самоідентифікацію суб’єкта англомовного
дискурсу.

Апробація дослідження. Основні теоретичні положення й висновки
дисертації обговорювались на конференціях професорсько-викладацького
складу факультету іноземних мов Харківського національного університету
ім. В.Н. Каразіна (1986 – 2005), всеукраїнській конференції “Другі
Каразінські читання” (Харків, 2003), “Міжнародному Конгресі з логіки,
методології і філософії науки” (Москва, 1987), міжнародних конференціях
“Language contacts across the Atlantic” (Голвей, Ірландія, 1992), “The
Interface between sociology and linguistics” (Нємеген, Нідерланди,
1992), “English in the 21-st century – 4-IATEFL-Ukraine” (Харків, 1997),
“Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “Треті
Каразінські читання: Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції”
(Харків, 2003), “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Гурзуф,
2003), “Функционирование русского и украинского языков в эпоху
глобализации” (Ялта, 2003), “Мова і культура” (Київ, 2004), “Людина.
Мова. Комунікація” (Харків, 2004).

Структура дисертації визначається розв’язуваними в ній дослідницькими
завданнями. Робота містить вступ, чотири розділи з висновками до
кожного, загальні висновки, бібліографію (646 джерел), перелік
лексикографічних джерел (CAPut!’ позицій), джерел ілюстративного
матеріалу (72 позиції), додатки, 1 таблицю та 12 рисунків. Загальний
обсяг роботи – 604 сторінки, обсяг основного тексту – 422 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ I “Дискурс як необхідний контекст реалізації регулятивної функції
гендерно маркованих одиниць мови.” Результати проведеного аналізу
дозволяють визначити гендер як соціокультурну категорію, що
створюється/відтворюється у соціально-психологічному просторі дискурсу
лінгвокультурної спільноти у процесі інституалізованої й ритуалізованої
міжсуб’єктної мовленнєвої взаємодії, обумовленої метаконтекстом
концептуальної картини світу лінгвокультури і макроконтекстом
соціокультурних норм.

Диференційною ознакою дискурсу є дискурсивний контекст: зовнішній
транссеміотичний, що охоплює екзистенціальні, соціокультурні та
психологічні параметри комунікативної ситуації, і внутрішній
семіотичний, що становить собою відображення/інтерпретацію зовнішнього
контексту у динамічному пресупозиційному фонді знань (уявлень, вірувань,
упереджень, суджень тощо). Пресупозиційний фонд знань суб’єкта дискурсу
є структурованим у вигляді мережі фреймів, тобто когнітивних структур,
що ґрунтуються на імовірнісному стереотипізованому знанні (уявленні) про
типові ситуації і пов’язані з ними очікування з приводу властивостей
задіяних у цих ситуаціях реальних чи гіпотетичних об’єктів (T.A. van
Dijk, W. Kintsch, М. Minsky, R.C. Schank, D.Tannen). Фреймова мережа
пресупозиційного фонду дискурсу підпорядкована глобальній когнітивній
моделі, макропропозиції, що спрямовує інтерпретаційні та інференційні
процеси у русло аксіологічних орієнтирів лінгвокультури.

Суттєвим складником пресупозиційного фонду дискурсу є гендерні
еталони/стереотипи маскулінної англомовної лінгвокультури. Гендерний
стереотип визначаємо як історично обумовлене, мінімізоване, типізоване і
структуроване у вигляді фрейму в колективній свідомості певного
лінгвокультурного соціуму уявлення про фізіологічні, емотивні, психічні,
психологічні та соціокультурні атрибути, що є властивими/невластивими
індивіду, якого соціум категоризує як чоловіка або жінку, а еталон – як
уявлення про атрибути, що є бажаними/небажаними для цього індивіда.

Першорядну роль в актуалізації гендерних еталонів/стереотипів відіграють
номінативні гендерно марковані одиниці (НГМО), як класичні (слова –
одиниці лексичного складу мови – ЛГМО), так і некласичні (сполучення
слів – одиниці фразеологічного складу мови – ФГМО), які тематизують
основних актантів гендерно релевантної предметно-референтної ситуації,
референтів чоловіка і жінку. Крім номінативних одиниць, у досліджуваному
дискурсі функціонують граматичні гендерно марковані одиниці (ГГМО),
тобто особові, присвійні й зворотні займенники третьої особи однини, що
прототипово співвіднесені з референтом чоловічої або жіночої статі.
Гендерні еталони/стереотипи формують зміст конотацій та асоціативних
зв’язків гендерно маркованих одиниць у дискурсі.

Дискурс-аналіз, що інтегрує останні досягнення когнітивної парадигми,
дозволяє трактувати значення одиниці мови, виходячи не з поняття, а з
концепту, опорною точкою референції якого є прототип (І.К. Архипов, М.М.
Болдирєв, О.О. Залевська, В.В. Красних,

О.С. Кубрякова, В.М. Телія, Р.М. Фрумкіна). Прототип постає як проміжна
сутність між референтом знакового відношення, тобто об’єктом немовної
дійсності, і смислом (концептом); він категоризований в мовній
свідомості як типове уявлення, а в імені відповідає денотату. Типове
уявлення про означуване є структурованим у вигляді фрейму. Це дозволяє
розглядати значення одиниці мови як фрейм, здатний до “вбудовування” у
фреймову мережу дискурсу.

Завдяки фреймовому “вбудовуванню” у когнітивні структури соціокультурних
знань значення гендерно маркованої одиниці мови постає не як проста
репрезентація референтів чоловічої та жіночої статі, а саме як
соціокультурно детерміноване уявлення про чоловіка і жінку, їхні типові
та бажані якості, моделі поведінки, соціальні ролі, що залучає весь
спектр стереотипних асоціацій, які визначають соціокультурний зміст
маскулінності та фемінінності у певній лінгвокультурі. Наприклад,
висловлювання You think like a man та You think like a woman
розрізняються лише гендерно маркованими номінаціями man та woman.
Висловлювання, що містить woman, має іллокуцію образи, а висловлювання,
що містить man, у певному контексті може бути інтерпретованим як
комплімент. Значення номінації woman не містить таких семантичних ознак,
як “алогічність мислення”, “непослідовність”, “перевага емоційного над
раціональним”, так само, як і значення номінації man не містить ознак
“логічність”, “послідовність”, “перевага раціонального над емоційним”.
Втім, англомовний суб’єкт дискурсу безпомилково розпізнає їх, оскільки
значення номінацій man і woman є елементами фреймових структур, що
спираються на андроцентричний за своєю сутністю гендерний стереотип,
який приписує чоловіку й жінці саме ці якості. Стереотипні атрибути
чоловіка (логічність, послідовність, раціональність) отримують соціальне
схвалення як такі, що цілком відповідають маскулінному еталону.
Стереотипні атрибути жінки (нелогічність, непослідовність,
нераціональність) далекі від еталонних і тому не можуть заслуговувати на
схвалення. Водночас, вони подані як норма для жінки і отже є
припустимими. Англомовна лінгвокультура демонструє поблажливе ставлення
до нелогічної/непослідовної/нераціональної жінки, тому що всі ці якості
стереотипно приписувані їй як невід’ємні властивості її “природи”.
Відповідно, в англомовного суб’єкта дискурсу формуються гендерно
диференційовані уявлення про санкціоновані англомовним соціумом гендерні
нормативні орієнтири, що спричиняють регулятивний вплив на формування
гендерних моделей поведінки: “справжній” чоловік має бути
логічним/раціональним/послідовним; “справжній” жінці не обов’язково мати
ці якості.

Вважаємо, що саме фреймове “вбудовування”, відкриваючи значенню гендерно
маркованої одиниці мови вихід у структури немовних знань про світ, і
наділяє її регулятивною функцією: спираючись на аксіологічний потенціал
гендерних еталонів/стереотипів ГМО функціонує у дискурсі як гендерно
диференційована прескриптивно-нормативна настанова.

Гендерна прескриптивно-нормативна настанова становить собою інференційне
знання про бажані/не бажані гендерні атрибути на підставі когнітивної
операції оцінювання відповідності/невідповідності референта ГМО
соціокультурному еталону. Це знання може бути виведеним на підґрунті як
пресупозиційного фонду дискурсу, так і оцінного потенціалу власне ГМО
(див. Розділ Ш та Розділ IV).

Ефективність регулятивної функції ГМО забезпечена на
когнітивно-психологічному рівні властивістю фреймових структур
створювати ілюзію звичного, зрозумілого, природного світу. Фрейм, що
спирається на засвоєний з дитинства стереотип, “занурює” суб’єкта
дискурсу в знайомий світ з передбачуваними закономірностями. Цей світ
сприймається автоматично, на підсвідомому рівні, й приймається на віру
як єдино можливий. На соціокультурному рівні ефективність регулятивної
функції ГМО забезпечується презентацією потреб, що санкціоновані
лінгвокультурним соціумом, і забезпечують схвалення з боку соціуму у
випадку відповідності цим потребам та провокують несхвалення у випадку
невідповідності.

Розділ II “Регулятивна функція граматичних гендерно маркованих одиниць у
сучасному англомовному публіцистичному дискурсі”. ГМО граматичного рівня
є складником англійського граматичного роду, прихованої граматичної
категорії, що виявляється, головним чином, через синтаксичне
підпорядкування особових, присвійних і зворотних анафорів-займенників
третьої особи однини антецедентам-іменникам за ознакою статевої
належності референта-особи або відсутності такої в референта-неособи.

ГГМО не мають власного регулятивного потенціалу, оскільки значення
гендерно маркованого анафора-займенника побудовано на підґрунті
категоризувального таксономічного фрейму [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид:
ЧОЛОВІК ? корелят HE] або [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЖІНКА ? корелят
SHE], актант якого, поданий корелятами HE/SHE, не підлягає оцінюванню.

Регулятивна функція анафоричного займенника здійснюється за рахунок
його “вбудовування” як актанта у фрейм висловлювання, що відбиває
гендерно релевантну предметно-референтну ситуацію.

Висока частотність займенника HE, прототипово співвіднесеного з особою
чоловічої статі, у функції анафора загальнородових антецедентів
відбиває/формує в англомовного суб’єкта дискурсу уявлення про
прототипову особу як особу чоловічої статі, порівн.: If anyone goes down
the non-payment road then he will allow the government off the hook,
because the issue will be the tactic and not the tax. (Morning Star
1983). Так, частка анафора HE у загальнородовій функції становить 53, 9
% (1348) порівняно з HE or SHE – 28, 2% (705), THEY – 16, 6% (415) і SHE
– 1, 3 % (32) із статусно-маркованими та 46, 2% (1155) порівняно з THEY
– 35, 7% (893), HE or SHE – 16, 4% (410) і SHE – 1, 7% (42) із статусно
немаркованими загальнородовими антецедентами (в дужках подані абсолютні
кількісні дані на 2 500 прикладів).

Функціонування HE як загальнородового анафора статусно маркованих
антецедентів з висхідним вектором престижності типу doctor, president,
boss, manager, judge, politician, lawyer відбиває/формує типове уявлення
про соціально успішну особу (активного діяча верхніх ешелонів
політичної, економічної, адміністративної, професійної сфери тощо) як
особу чоловічої статі, порівн.: A President who pleads the Fifth
Amendment to the American people has abandoned his moral leadership.
(Time 1998) Whenever a boss starts crying about the cost, we ask him to
sign our petition for NHC, that would be free for all workers and run on
a non-profit basis. (People’s Daily World 1988) Функціонування SHE як
загальнородового анафора антецедентів із спадним вектором престижності
типу secretary, nurse, model, shop assistant, prostitute зводить
уявлення про соціальну роль жінки до допоміжної, другорядної функції, що
може бути пов’язаною із забезпеченням соціально-професійних чи
екзистенціальних потреб чоловіка, порівн.: A secretary is permitted to
smoke in her own office (з посадової інструкції) A model must be slim if
she wants to get on the catwalk. (Cosmoрolitan 2000)

Вживання альтернативних анафорів антецедентів конкретної референції у
персоніфікувальній функції регульоване системою ієрархічних метафоричних
асоціацій, що відбивають/конструюють соціокультурний зміст когнітивних
категорій маскулінності й фемінінності в колективній свідомості
англомовного соціуму. Соціокультурний зміст метафоричних асоціацій,
відтворюваних функціонуванням анафорів HE та SHE як актантів предметного
фрейму [ХТОСЬ: референт ЧОЛОВІК/ЖІНКА є ТАКИЙ/ТАКА], яким приписувано
індивідуально-психологічні характеристики, що підлягають телеологічній
оцінці ефективно – (HE) та естетичній оцінці красиво/телеологічній
оцінці неефективно/етичній оцінці неприпустимо – (SHE),
відбивають/формують у суб’єкта дискурсу уявлення про високий
інтелектуальний, фізичний і вольовий потенціал як прототипові чоловічі
якості та красу, перевагу емоцій над інтелектом, непередбачуваність,
сексуальну розкутість, небезпечність як прототипові жіночі якості,
порівн.: Your all-talking all thinking computer friend may still be far
away, but he is already learning to read. (Guardian 1985) A machine
designed for the alpha male. The Triumph Speed Triple is so macho, he
could play Rambo”. (Independent 2005) :: The star of the show is the
Desert Queen herself, a steam locomotive, all polished brass and coats
of arms… Her retinue of coaches are of the highest pedigree. (London
Evening Standard 1982) “Summer, please, don’t go”, I always plead, but
the stubborn old hussy just won’t listen and off she goes to do whatever
it is she does when she disappears. (Independent 2004) When the sun goes
down it’s time for Edinburgh to raise her hemline, don her kitten heels
and get ready to face the music. With a host of new bars, restaurants
and nightclubs the city is fast becoming a lady of the night.
(Birmingham Post 2002) The Old Hag, as the Corryvreckan whirlpool is
otherwise known, is unquestionably powerful. You don’t
mes?????????????????

Суб’єкт дискурсу чоловічої статі метафоризує гендерні відносини в
термінах “активний – пасивний сексуальний партнер”, а жіночої – у
термінах “мати – дитина”, порівн.: чоловік про машину: Dear Steve, Bess
was nothing but trouble so I ditched her. OK, I know she’d been with me
for a while, but she was losing me a fortune. Now, I’ve got my eye on a
lovely XRZi. (London Underground 1993); чоловік про гітару: She’s very
feminine, and playing her is so sexual you cannot believe it. She
vibrates with tremendous intensity against my leg, my stomach, my hands.
(Guardian 1986); жінка про скрипку: I felt as if my pet had died. When
we were alone, I checked him out all over and he looked fine and “fit as
a fiddle”. (Hello 1995)

Ці спостереження свідчать про наявність розбіжностей у конструюванні
гендерних категорій суб’єктами дискурсу чоловічої та жіночої статі.

Розділ III “Регулятивна функція лексичних гендерно маркованих одиниць у
сучасному англомовному публіцистичному дискурсі”. ГМО лексичного рівня
охоплюють дескриптивно орієнтовані та прагматично орієнтовані номінації
чоловічої й жіночої референції.

Дескриптивно орієнтовані ЛГМО репрезентують основних актантів гендерно
релевантної предметно-референтної ситуації, референтів чоловічої та
жіночої статі, на підґрунті категоріальних ознак, що становлять
інтенсіонал денотата, порівн.: man (чоловік), woman (жінка), sister
(сестра), father (батько), businessman (бізнесмен), lady lawyer
(жінка-адвокат) тощо. Структура денотативного блоку ЛГМО облігаторно
містить три диференційних ознаки, що становлять інваріант інтенсіонала:
“особа”, “дорослий-а/дитина”, “чоловіча стать/жіноча стать”. ЛГМО,
денотат яких залучає лише облігаторні ознаки, зараховуємо до
антропометричних, порівн.: man – woman, male – female (чоловік – жінка),
boy – girl (хлопчик – дівчинка). Крім облігаторних інваріантних ознак,
інтенсіонал ЛГМО переважно містить варіантну ознаку. Варіантна ознака
визначає ідеографію ЛГМО.

Значення антропометричних ЛГМО структуроване на підґрунті
категоризувального таксономічного родо-видового фрейму, порівн.: woman
[ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЖІНКА], актант якого не підлягає
оцінюванню. Отже, вони не мають власного регулятивного потенціалу.
Регулятивна функція антропометричних ЛГМО реалізується за рахунок
аксіологічного потенціалу дискурсу.

Значення дескриптивно орієнтованих ЛГМО різноманітних ідеографічних
категорій структуроване на підґрунті категоризувального таксономічного
рольового фрейму, порівн.: lady doctor [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид:
ЖІНКА є ХТОСЬ: статусно-рольова категорія ЛІКАР]. Денотат цих ЛГМО може
ускладнюватися за рахунок раціонально-оцінного компонента, що кваліфікує
референта і ситуацію в цілому на підставі раціонального судження про
відповідність/невідповідність референта гендерним аксіологічним
орієнтирам англомовної лінгвокультури. Наприклад, денотат номінації
spinster (стара діва) і денотат bachelor (холостяк) структуровані на
підґрунті таксономічного фрейму: [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЖІНКА є
ХТОСЬ: реляційна категорія НЕЗАМІЖНЯ]; [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид:
ЧОЛОВІК є ХТОСЬ: реляційна категорія НЕОДРУЖЕНИЙ]. У дискурсі spinster,
на відміну від bachelor, за підтримки відповідного лінгвального
контексту, актуалізує негативні конотації
неспроможності/нереалізованості, порівн.: An obscure, pious spinster and
chronic invalid, she didn’t look set for best-selledom, and London
booksellers bought just 100 copies on publication. (Sunday Times 2004)
Furthermore, Hughe’s language is patronizing and emotive – Nightingale
is dismissed as a “clenched and frigid spinster”. (Guardian 2005) ::
Bachelor Simon set to marry. (People 2005) Ці конотації виникають як
результат невідповідності інтенсіональної варіантної ознаки spinster
(НЕЗАМІЖНЯ) еталону успішної жінки в межах ціннісних орієнтирів
англомовної культури.

Прагматично орієнтовані ЛГМО привносять у предметно-референту ситуацію
емотивно-оцінний компонент як наслідок їхньої експресивності: результату
взаємодії оцінного складника конотата ЛГМО з образним та емоційним,
порівн.: bastard (негідник), slut (шльондра), adonis (красунчик),
dickhead (дурень), sissy (матусин синок), cox-comb (дурний чепурун)
тощо.

Образний складник конотата прагматично орієнтованих ЛГМО містить
інформацію про їхній “первинний денотат” у вигляді гештальта. Гештальт
розуміємо як особливий вид концептуальної структури, цілісний образ, що
сполучає в собі чуттєве й раціональне в їхній єдності та цілісності,
результат нерозчленованого сприйняття ситуації, вищий рівень абстракції,
недискретне, неструктуроване знання, розташоване поза категоріальними
межами природної мови, але реконструйоване на підставі мовних засобів
(В.А. Маслова, В.М. Телія,

Л.О. Чернейко). Як і прототип, гештальт становить собою неіснуючий у
дійсності об’єкт, але якщо прототип належить свідомості, то гештальт,
крім того, належить уяві. Прототип співвіднесений з денотатом ЛГМО, тоді
як гештальт відіграє роль квазіденотата. Значення прагматично
орієнтованих ЛГМО структуроване на підставі взаємодії категоризувального
таксономічного фрейму, що спирається на прототип, і компаративного
тропеїчного фрейму, що спирається на гештальт, порівн.: dandiprat
[ХТОСЬ: референт ЧОЛОВІК є немовби ЩОСЬ: дрібна монета (нікчемний,
нічого не вартий тощо) ? ХТОСЬ: референт ЧОЛОВІК є ХТОСЬ:
соціально-телеологічна категорія НІКЧЕМА]; heifer [ХТОСЬ: референт ЖІНКА
є немовби ЩОСЬ: телиця (гладка, громіздка тощо) ? ХТОСЬ: референт ЖІНКА
є ХТОСЬ: природно-естетична категорія ТОВСТУЛЯ].

Гештальт, приймаючи участь у категоризації дійсності, викликає емоційне
сприйняття референта у вигляді почуття-ставлення до тієї подоби за
участі якої його категоризовано, тобто відіграє роль емоціогенного
стимулу, порівн.: prostitute [Знай, що ХТОСЬ: референт ЖІНКА є ХТОСЬ:
соціокультурна категорія ПОВІЯ ? Вважай, що це ПОГАНО] і frippet [Уяви,
що ХТОСЬ: референт ЖІНКА є немовби ЩОСЬ: ДЕШЕВА МІШУРА ? Відчуй
ПРЕЗИРСТВО/ЗНЕВАГУ].

Почуття-ставлення слід розуміти як стабільну емоційну реакцію на
ситуацію

(В.М. Телія). Більшій диференціації піддаються негативні реакції, що
узгоджується з даними когнітивної психології (Д.О. Добровольский).

Загальну позитивну реакцію визначаємо як схвалення. Вона фіксує уявлення
суб’єкта дискурсу про означуване як таке, що відповідає деякій
соціальній (загальнолюдській, етнокультурній, соціумній нормі).
Наприклад, ЛГМО bhoy, що позначає вольового, мужнього чоловіка,
потенційно здатного на вчинок, викликає у суб’єкта дискурсу схвалення
референта як такого, що відповідає еталонам англомовної лінгвокультури,
порівн.: Voice of the Irish people: Be our bhoy, Roy! (People 2001)

Загальну негативну реакцію визначаємо як несхвалення. Несхвалення фіксує
невідповідність референта поведінковим або іншим нормативним настановам.
Серед основних специфікованих негативних реакцій виділяємо презирство,
зневагу, осуд.

Презирство розуміємо як почуття-ставлення, викликане порушенням об’єктом
оцінки основних морально-етичних норм у сфері соціальних чи
міжособистісних (міжгендерних) стосунків, або усвідомленням суб’єктом
оцінки своєї переваги над об’єктом через належність останнього до менш
престижного соціуму. Суб’єкт оцінки мислить себе ідеалом, до якого
“недотягує” об’єкт оцінки через свої моральні якості або низьке
становище в соціальній ієрархії. Презирство є найбільш інтенсивним
негативним почуттям-ставленням. В дискурсі воно реалізоване лише за
підтримки негативно навантажених атрибутів-епітетів, порівн.: Look at
that Labour poster of Michael Howard. The one where he looks shifty,
swings a watch on one hand and tries to sooth us with the other. What a
disgusting racial stereotype! It’s obvious they’re implying this devoted
fan of Liverpool FC is a scally who has nicked the watch on his way to
the match and is telling the victim “calm down, calm down”. (Mirror
2005) What an appallingly arrogant, lippy, chippy scrubber this woman
is! (Observer 2004)

Зневага поступається презирству своєю інтенсивністю. Це
почуття-ставлення виникає, коли суб’єкт оцінки уявляє себе експертом,
який дозволяє собі судити про те, наскільки ті чи інші властивості
об’єкта відповідають еталону. Об’єктами зневаги переважно стають
референти, властивості яких (головним чином, зовнішні, фізичні, вольові,
інтелектуальні) є далекими від еталонних (наприклад, референт ЛГМО
dickhead (бовдур) не відповідає еталону маскулінності за своїм розумовим
потенціалом, а референт fussock (неприваблива товста жінка) – еталону
фемінінності за своїми зовнішніми даними), порівн.: Jose Bono,
Zapatero’s defence minister, went further. He called Blair “a complete
dickhead” for following the US into Iraq. (Financial Times 2004) But did
you know that a fussock is a large fat woman? The illustration of her in
the book is hilarious. (Birmingham Post 2000)

Осуд визначаємо як почуття-ставлення, що виникає, коли суб’єкт оцінки
бере на себе роль судді, який виносить вирок діям об’єкта оцінки, що
нехтує законом. Роль судді не передбачає прояву емоцій. Відповідно,
фрагменти дискурсу, що містять ЛГМО, референт яких є об’єктом осуду,
переважно не залучають емотивно навантажених слів. Осуду підлягають
референти, що порушують суперморальні норми, які регулюються законом,
порівн.: Rebel French shareholders, let by corporate blackguard Nicholas
Miquet, are trying to vote the whole board out of office at the annual
meeting next month, on the ground that the financial position has been
mishandled, and only a new board – and a government write off of 6
billion of debt – can avert disaster. (Observer 2005)

Перлокуція ЛГМО переважно реалізована як інференційна
прескриптивно-нормативна настанова. Перлокуція раціональної оцінки
випливає із знання про цінність означуваного з погляду нормативних
настанов лінгвокультури. Тобто, якщо стан справ [ХТОСЬ: референт ЖІНКА є
ХТОСЬ: морально-етична/реляційна категорія ПОВІЯ/PROSTITUTE//СТАРА
ДІВА/SPINSTER тощо] підлягає оцінці в термінах ПОГАНО, то інференція
інтерпретатора дискурсу дорівнюватиме висновку, що для жінки НЕ БАЖАНО
поводитися таким чином, щоб бути зарахованою до відповідної
морально-етичної чи реляційної категорії. Перлокутивний ефект
емотивно-оцінної ЛГМО сильніший. Знання про цінність означуваного
структуроване за участі експресивності, тобто стан справ [ХТОСЬ:
референт ЖІНКА є ХТОСЬ: морально-етична категорія ПОВІЯ/FRIPPET]
“погіршується” тим, що [ХТОСЬ: ЖІНКА є немовби ЩОСЬ: дешева річ тощо],
що не може не викликати ЗНЕВАГИ/ПРЕЗИРСТВА. Звідси інференція суб’єкта
дискурсу буде дорівнювати висновку, що жінці НЕ СЛІД поводити себе таким
чином, щоб бути зарахованою до такої морально-етичної категорії.

Збіг іллокуції/перлокуції мовленнєвого акту та іллокуції/перлокуції ЛГМО
може мати місце лише за умови, що референт ЛГМО чи актант, для
кваліфікації якого вжито ЛГМО, опиняється у комунікативному фокусі
висловлювання. Іншими словами, пропозиціональний зміст висловлювання
становить експліцитна дескрипція тих чи інших атрибутів
референта/актанта, а іллокуція полягає у його схваленні/несхваленні на
підставі цих атрибутів, для чого власне і задіяна певна ЛГМО. Наприклад,
іллокуція поданого нижче висловлювання полягає у негативній кваліфікації
Кондолізи Райс, і передачі зневаги до неї на підставі її невідповідності
еталону фемінінності через невластиву жінці посадово-професійну роль та
такі індивідуально-психологічні характеристики, як домінантність та
авторитарність, для чого використано номінацію harpy (гарпія), порівн.:
Condoleezza Rice is the power-dressing harpy who dominates meetings with
her business school-speak and perfect teeth. (Financial Times 2003)

F

J

H

J

ueJ

?

th

~

Wки з жінкою легкої поведінки – буденний факт життя чоловіка, її не
можна поставити в один ряд з дружиною, з якою не можна не рахуватися, бо
вона є втіленням еталонної жіночої ролі, санкціонованої соціумом; жінка
ж легкої поведінки не має цінності для чоловіка, її інтереси, почуття,
переживання не беруться до уваги, ними можна знехтувати, тому що вона
знаходиться поза санкціонованими нормами моралі, і заслуговує на
зневагу.

Дескриптивно орієнтовані та прагматично орієнтовані ЛГМО демонструють
гендерну асиметрію у відображенні/конструюванні гендерних категорій у
дискурсі. Феномен гендерної асиметрії безпосередньо задіяний у процесі
регуляції, оскільки є інструментом формування гендерно специфічних
уявлень про норму. Гендерна асиметрія може мати інвентарний і
семантичний характер. Інвентарна й семантична асиметрія є проявами
одного феномена – асиметрії в структуруванні гендерного концептуального
змісту на рівні метаконтексту лінгвокультури.

Інвентарна гендерна асиметрія пов’язана з репрезентативністю ЛГМО
чоловічої та жіночої референції, що заповнюють потенційно можливі слоти
фреймових структур різних ідеографічних категорій особи в лексичній
системі англійської мови як інвентарю мовних засобів, і виявленням
лакунарних категорій, тобто таких, що репрезентовані ЛГМО винятково
чоловічої чи жіночої референції.

Відповідно до семантики варіантної ознаки виділяємо природні ЛГМО, що
відбивають неконтрольовані властивості референта, надані йому/їй від
природи й доступні суб’єкту дискурсу в чуттєвому сприйнятті;
соціокультурні ЛГМО, що позначають численні соціальні ролі референта;
індивідуально-психологічні ЛГМО, що відображають реальні чи стереотипно
приписувані референту властивості та поведінкові характеристики.

Природні ЛГМО охоплюють природно-естетичні, що позначають властивості
зовнішності референта і є об’єктом естетичної оцінки в термінах красиво
:: потворно, та природно-телеологічні, що відбивають інтелектуальний,
вольовий та фізіологічний потенціал референта і є об’єктом телеологічної
оцінки в термінах ефективно:: неефективно. Кількісне переважання
природних ЛГМО, які кваліфікують інтелектуальний (wizard, sage, pundit –
розумник :: jackass, madman, dupe, simpleton, blockhead, dolt, dickhead,
sot, fathead, pothead, dunderhead, potato-head, tomfool, moron,
buffle-head, cabbage-head, apple-head, dumb-head, sumph, saphead –
дурень), вольовий та фізичний (macho, cowboy, Tarzan, Rambo, bhoy,
cowpoke, cowpuncher, bawcock – мачо :: sissy, effeminate, child-man
(man-child), boy-man (man-boy), milksop, lily (lily-livered), moppet –
слабак) потенціал референта-чоловіка у досліджуваному дискурсі, з одного
боку, і зовнішність референта-жінки (beauty, belle, Venus, chick,
birdie, cutie, rosebud, scorcher, hottie, lovely, honey, peach – красуня
:: pig (pig-face), butch, heifer, yeti, fussock – погануля), з другого,
а також комбінаторика таких атрибутів референта-жінки, як інтелект і
зовнішня непривабливість (bluestocking – “синя панчоха”) чи миловидність
і дурість (blonde, babe, dolly, bird, bimbo, dimbo, scatty,
chicken-head, feather-head – дурна лялька), відбиває асиметрію в
уявленні про еталонні чоловічі й жіночі природні якості, що формує
гендерно диференційовані стереотипні уявлення про норму. Оскільки
чоловік є об’єктом зневаги за дефіцит інтелекту, мужності й волі, а
жінка – за дефіцит краси, для чоловіка нормою є бути розумним, сильним
та мужнім, а для жінки – красивою. На користь такого висновку свідчить
також той факт, що така фізіо-біологічна характеристика чоловіка, як
старість, асоційована із слабкістю розуму (buffer, geezer, crone –
старий дивак), тоді як старість жінки асоційована з відразливою
зовнішністю та сварливою вдачею (hag(gis), hell-hag, night-hag,
harridan, witch, crone, besom, yenta, beldam – cтара мегера).

Наявність лакунарних соціокультурних ЛГМО чоловічої референції, що
фіксують ступінь соціальної вагомості референта-чоловіка і є об’єктом
телеологічної оцінки в термінах престижно:: непрестижно (mugwump, соb –
важлива персона :: dandiprat, dork, sod, blister – нікчема),
відбиває/конструює уявлення про те, що для чоловіка є нормою соціальна
вагомість.

Індивідуально-психологічні ЛГМО чоловічої референції, що підпадають під
етичну оцінку припустимо :: неприпустимо лакунарно кваліфікують
поведінку референта-чоловіка щодо загальнолюдських якостей, виявлених у
всіх сферах життєдіяльності людини. У досліджуваному дискурсі
референт-чоловік є об’єктом презирства/зневаги/осуду за непорядність
(rogue, bastard, mugger, rascal, scoundrel, spiv, tyke, knave, scamp,
blackguard, rapscallion, whoreson – негідник); невихованість (villain,
swain, slouch, slob, lout, loon, yob, oaf, yokel, boor, churl, hick,
сowpuncher, schmook, hobble-de-hoy – мужлай); жорстокість (bully, thug,
butch, ruffian, varmint, hoodlum, plug-ugly, mobster, voyou – шибеник);
чванькуватість (cox-comb – самозакоханий дурень); боягузтво (dastard –
підлий боягуз), франтівство (dandy, buck, beau, smoothie dude, fop,
Jack-a-dandy, Corinthian – денді), перелюбство

(womanizer, lothario, lady-killer, Casanova, libertine, lecher,
wife-swapper, satyr, goat, amorist, wooer, skirt-chaser, cicibeo,
inamorato, soupirant, rake, poodle-faker – бабій), підпорядкованість
жінці (henpeck – підкаблучник; cuckold – рогоносень ) та ін.

Поведінку жінки переважно кваліфіковано щодо такої якості, як
цнотливість (hooker, whore, broad, ball-breaker, ball-buster,
prick-teaser, wanton, flapper, harlot, wench, crumpet, hussy, tart,
floozy, strumpet, doхy, chippy, maenad, haetera, frippet, fizgig, giglet
– повія :: maiden, virgin, nun, ingйnue, prude – недоторка). Ця якість
виявляється насамперед в інтимній сфері життя і є особливо релевантною
для виконання жінкою прототипової соціальної ролі, відведеної їй
маскулінним соціумом – матері/дружини/коханки. Симптоматично, що ЛГМО
чоловічої референції, які позначають аморального чоловіка, не набувають
інтенсивної негативної іллокуції: чоловік подекуди заслуговує на
схвалення за перелюбство, тоді як жінка переважно є об’єктом зневаги чи
презирства, порівн.: Some weeks ago, in Euro 2004, Sven-Goran Eriksson,
the England coach and distinguished amorist was toying with the idea of
a diamond-shaped formation of his team, perhaps influenced by a romantic
visit to a jewellery store. (Daily Post 2004) :: Julia is a noisy messy
teenage slut who brings back a different man every night. (Sunday Times
2003) Такі характеристики референта-жінки, як сварлива вдача (bitch,
shrew, vixen, warhorse, battleaxe, nag, scold, harpy, gorgon, fishwife,
termagant, hellcat, haggard – мегера) й неохайність (dowdy, frump –
нечупара), що комбінується з дефіцитом цнотливості (slut, scrubber,
slattern – брудна повія), також кваліфікують жінку стосовно її
прототипової ролі матері/дружини/коханки, що передбачає такі еталонні
якості, як лагідність, поступливість, моральну і фізичну чистоплотність
тощо.

Вибір підстав оцінки ЛГМО жіночої референції переважно виявляє суб’єкта
оцінки чоловічої статі: референт-жінка оцінювана з чоловічої
перспективи, як об’єкт, призначений насамперед для задоволення потреб
чоловіка і відповідний/невідповідний цим потребам. Референт-чоловік є
об’єктом оцінки англомовної культури (соціуму) в цілому, хоча не можна
виключити можливості, що етнокультурна оцінка також вибудовується з
погляду чоловічої перспективи.

Семантична гендерна асиметрія пов’язана із специфікою
конотативно-асоціативного потенціалу парних ЛГМО чоловічої й жіночої
референції. Сюди слід зарахувати функціонування морфологічних і
синтаксичних гендерних маркерів дескриптивно орієнтованих
соціокультурних ЛГМО, які тривіалізують соціальне значення
референта-жінки. ЛГМО, що містять морфологічні маркери жіночого роду,
відрізняються від парних загальнородових ЛГМО векторною спрямованістю,
порівн.: manager – керівник фірми/установи чи її підрозділу і manageress
– жінка, що управляє магазином, готелем, їдальнею тощо; governor –
губернатор, керівник установи, роботодавець і governess – вчителька, що
навчає дітей вдома приватно; host – хазяїн, домовласник і hostess –
стюардеса, жінка, обов’язки якої передбачають розвагу клієнтів у нічному
клубі тощо. Оскільки номінація з висхідним вектором престижності
переважно імплікує референта-чоловіка, для експлікації присутності в
ситуації референта-жінки необхідний жіночий синтаксичний маркер,
порівн.: female/woman/lady doctor, woman priest, female lawyer, female
MP, female judge. Чоловічий маркер, навпаки, необхідний для
ідентифікації референта номінацій із спадним вектором престижності,
оскільки англомовний суб’єкт дискурсу асоціює його з особою жіночої
статі, порівн.: male secretary, male nurse, male prostitute, male model.
Парні ЛГМО закріплюють за референтом-чоловіком високий соціальний статус
і залишають жінці допоміжну функцію забезпечення соціальних і
екзистенціальних потреб чоловіка.

Розділ IV “Регулятивна функція фразеологічних гендерно маркованих
одиниць у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі”. До ГМО
фразеологічного рівня зараховуємо фразеологічні словосполучення із
“зв’язаним значенням” одного з компонентів (ФС) та фразеологізми-ідіоми
(ФІ).

Структура значення типової ФГМО містить ті самі макрокомпоненти, що і
структура значення ЛГМО: денотативний (винятково ФС) або денотативний та
конотативний блоки (ФІ та ФС) за взаємодії оцінного, образного та
емотивного складників, у чому виявлений ізоморфізм гендерно маркованих
номінативних одиниць англійської мови.

Головна відмінність номінативної функції ФГМО від ЛГМО полягає в
ситуативності. Ситуативність фразеологізму дозволяє розглядати його як
мікротекст, в номінативному підґрунті якого потенційно присутні усі типи
інформації, необхідні для відображення предметно-референтної ситуації,
що призводить до поліознаковості (В.М. Телія). Унаслідок поліознаковості
фразеологізм насичений більшою кількістю деталей для заповнення більшої
кількості потенційних слотів. Порівняємо близькі за значенням ЛГМО і
ФГМО: dandy – чоловік, що приділяє занадто багато уваги своїй
зовнішності, і medallion man (брит.) – чоловік, звичайно літнього віку,
одягнений у такій манері, яка, на його думку, привертає увагу жінок;
часто одягнений у сорочку з відкритим коміром для того, щоб
продемонструвати груди й масивні золоті прикраси.

Основний критерій розмежування ФС і ФІ вбачаємо у ступені цілісності
їхньої номінативної функції. У ФС хоча б один з компонентів має вільне
значення, тобто не втрачає самостійну денотацію й референтну
віднесеність і водночас виконує роль семантично стрижневого, тобто
визначає таке семантичне прочитання пов’язаного з ним за змістом і
формою іншого компонента(ів), яке є можливим лише в комбінації з цим
стрижневим компонентом. Наприклад, ФС surrogate mother указує на
представницю категорії жінок, що зачинають дитину шляхом штучного
запліднення й виношують замість біологічної матері. Стрижневе слово
mother, вжите у своєму первинному значенні, “жінка, що народила і
виховує дитину”, детермінує значення surrogate у складі ФС.

ФІ, на відміну від ФС, є еквівалентною слову за способом вказування на
об’єкт: жодна з ознак денотата ФІ не співвіднесена з денотатом окремого
компонента(ів) словосполучення. Наприклад, жодна з ознак денотата ФІ big
noise (впливовий чоловік) не залучена ні до денотата noise (букв. шум),
ні до денотата big (букв. великий).

Значення ФС структуроване на підґрунті категоризувального фрейму, що
спирається на “буквальний” денотат стрижневого слова, порівн.: lady of
easy virtue [ХТОСЬ: рід є ХТОСЬ: вид ЖІНКА є ХТОСЬ: морально-етична
категорія ПОВІЯ]. Знання про властивості означуваного ФС одержує
ціннісну кваліфікацію на підґрунті раціональної оцінки, тобто знання про
цінності властивостей означуваного в системі аксіологічних орієнтирів
англомовного соціуму, виходячи з відповідності/невідповідності
властивостей означуваного гендерним еталонам.

Значення ФІ структуроване на підґрунті образного переосмислення
означуваного слів-компонентів словосполучення, що відриваються від своєї
царини референції й “перемикаються” на нову референтну віднесеність. Тим
самим значення ФІ структуроване за взаємодії компаративного фрейму, що
спирається на гештальт, який категоризує образ-подобу на підставі знання
про властивості означуваного слів-компонентів словосполучення, і
категоризувального фрейму, що формує денотат ФІ. Образ-подоба не
зливається з денотатом ФІ, але віддає йому частину своїх ознак,
необхідних для концептуалізації як джерело мотивації, і тим самим є
квазіденотатом ФІ, порівн.: English rose [ХТОСЬ: референт ЖІНКА є
немовби ЩОСЬ: роза (гарна, свіжа, ніжна тощо) ? ХТОСЬ: референт ЖІНКА є
ХТОСЬ: природно-естетична категорія КРАСУНЯ].

Специфіка метафоричного складника ідіоми полягає, по-перше, у тому, що
він більш прозорий, ніж образний складник прагматично орієнтованої ЛГМО
(для його виявлення найчастіше не потрібен етимологічний аналіз) і,
отже, більшою мірою усвідомлюваний суб’єктом дискурсу; по-друге, він
більш інформативний за рахунок того, що “підживлюється” ситуативністю.

ФГМО як і ЛГМО, здійснюють регулятивну функцію на підґрунті власної
іллокуції/перлокуції. Відмінність регулятивної функції ФГМО від ЛГМО
обумовлена особливістю їхньої номінативної функції, тобто ситуативністю
і поліознаковістю. Оскільки фразеологізми мають більш складну
дескрипцію, ніж слова, їхня оцінка більшою мірою залежить від емпатії
суб’єкта дискурсу, як продуцента, так і інтерпретатора. Наприклад, ФІ
lady Bountiful позначає жінку, що займається доброчинністю, але в той же
час робить з акту благодійності шоу, демонструючи всім, яка вона багата
й щедра. Подібна дифузність залишає суб’єктові дискурсу певний ступінь
свободи в інтерпретації фразеологізму й оцінюванні його референта в
термінах добре :: погано. З тієї ж причини суб’єкт дискурсу має більшу
свободу, визначаючись з емотивною оцінкою, тобто почуттям-ставленням,
яке викликає сприйняття фразеологізму. Так, ФІ Lady Bountiful в
залежності від емпатії мовця, а також того, які саме характеристики
референта актуалізовані, а які редуковані контекстом, варіює іллокуцію
від несхвалення – осудження (якщо актуалізовані такі характеристики, як
приналежність до середнього класу, багатство, необізнаність з проблемами
пересічної жінки, через що мовець не хоче бути асоційованою з
референтом), до, навпаки, схвалення (якщо актуалізована саме щедрість
референта), порівн.: Shenfield was dismissive of complaints that the
WRVS was for middle-class do-gooders, but was also mindful that it
should not be fossilized. “We are not all Lady Bountiful”, she once
declared. “We have women from all walks of life” (Independent, 2004)
Despite repeated protestations of undying devotion he has ditched his
long-term girlfriend Prudence and is now shacked up with Lady Bountiful.
She is urging him to write a blank cheque to the NHS. (Sunday Business,
2005)

Функціонування ФГМО в дискурсі, так само як і ЛГМО, демонструє
інвентарну й семантичну гендерну асиметрію у відображенні/конструюванні
гендерних категорій.

Інвентарна асиметрія виявляється в репрезентативності / лакунарності
ФГМО чоловічої й жіночої референції стосовно тих або інших ідеографічних
категорій.

Ідеографічні класи ФГМО, як і ЛГМО, охоплюють природні
(природно-естетичні та природно-телеологічні), соціокультурні (статусно
марковані з висхідним і спадним векторами престижності та статусно
немарковані) й індивідуально-психологічні (утилітарні та
морально-етичні) номінації.

Основні категорії природних ФГМО подані симетрично: і чоловіки, і жінки
піддаються зневазі за недостатній розумовий (Tom o’Bedlam, Aunt Sally,
silly Billy, proper Charlie :: dumb Dora, Barbie doll), вольовий
(mummy’s boy, weak sister, Miss Molly, tied to his mother’s strings, too
much of his mother’s blessing, girlie man, Nancy boy :: weaker vessel)
потенціал і непривабливу зовнішність (Tom Thumb – Plain Jane, old bag,
horse godmother, odd bit of mutton).

Розрізняється репрезентативність ФГМО (кількісно переважають одиниці,
що характеризують вольовий потенціал чоловіка і, відповідно, зовнішність
жінки), а також підстави оцінки (якщо чоловік стає об’єктом зневаги за
маленький розмір як символ малої соціальної ваги і є об’єктом
колективної соціальної оцінки, то жінка – за неохайність, повноту,
непоказність, що роблять її сексуально непривабливою для чоловіка і,
отже, – об’єктом оцінки суб’єкта чоловічої статі). Лакунарно подані
негативно оцінні природно-телеологічні ФГМО жіночої референції, що
кваліфікують фізіологічний потенціал жінки: жінку піддають зневазі за
ригідність (block of ice), що також виявляє суб’єкта оцінки чоловічої
статі.

Соціокультурні ФГМО чоловічої референції подають широку палітру статусно
маркованих категорій референтів з висхідним вектором престижності, що
виправдовують соціальні очікування й заслуговують на схвалення з боку
соціуму (а man higher up, a man at the wheel, a man at the top, a man
for all seasons, a man of destiny, front room man(boy), the leading man,
big daddy / pot / gun / noise / shot / wig / cheese / dog / fish /number
/ wheel, Davos man, man on horse back, man of parts, past master тощо).
Зневажливе ставлення викликає лише референт, що незаслужено претендує на
визнання соціуму, порівн. Colonel Blimp – зарозумілий консервативний
старий.

Протилежний гендерний полюс репрезентований статусно маркованими ФГМО із
спадним вектором престижності, переважна більшість яких позначають
повію, прибиральницю чи перекупку (call girl, corner girl, good time
girl, bad girl, joy girl, lady of pleasure, lady of the night, lady of
the evening, painted lady, scarlet lady, lady of easy virtue, lady of
leisure, foxy lady, loose woman, fallen woman, saucy woman, fruit woman,
fancy woman, a woman about the town; cleaning lady, char lady, dinner
lady, tea lady; sales lady, basket lady) та статусно немаркованими
реляційними номінаціями, референта яких категоризовано стосовно особи
чоловічої статі як дружину чи незаміжню жінку і кваліфіковано з погляду
суб’єкта оцінки чоловічої статі (trouble and strive, one’s old Dutch,
trophy wife, bachelor’s wife, old maid, unappropriated/ unappreciated
blessing, old cake, old settler).

Індивідуально-психологічні ФГМО виявляють яскраво виражену інвентарну
асиметрію: референт-чоловік є об’єктом оцінки за 7 параметрами як
порушник утилітарних норм і за 15 – як порушник морально-етичних норм,
тоді як жінка оцінена лише за 5 параметрами як порушниця
морально-етичних норм. Чоловіка кваліфіковано за допомогою атрибутів,
які відбивають усю гаму людських чеснот і пороків, виявлених як у
міжособистісних стосунках у сфері побуту: нездорова цікавість (peeping
Tom, nosy Parker, Paul Pry), марнотратство (coal-oil Johnny),
непорядність (bad character/egg/pot/lot), чванькуватість (smart Aleck,
Jack Horner, Jack the lad), лицемірство (Holly Joe), перелюбство (love
rat, gay Lothario), – так і в інших сферах людської життєдіяльності, що
виходять за межі сімейно-побутової, наприклад, у виробничій або діловій:
запопадливість у роботі (eager beaver), добра репутація (Mr. Clean),
лінь Lazy Lawrence, Weary Willy, Tired Tim), неробство (Merry Andrew,
Hurray Henry, good-time Charlie), майстерність (Jack of all trades),
невміння (foul ball, Jack of all trades and master of none). Жінку
категоризовано стосовно чоловіка і кваліфіковано за допомогою атрибутів,
актуалізованих, головним чином, у сфері побуту: жадібність (daughter of
the horse leech), схильність до пліток (old wife), розпуста (Cousin
Betsy, fallen angel, dolly mop).

У досліджуваному дискурсі ФГМО жіночої референції використовуються для
метафоричного подання об’єктів, що мають чи навпаки не мають цінності
для чоловіка як прототипового діяча суспільно-економічної сфери. Так,
збиткові й прибуткові об’єкти (цінні папери, нерухомість, страхові
компанії тощо) уподібнюються, відповідно, непривабливій і привабливій
жінці, порівн.: Equity wall flowers find a dearth of dancing partners on
the dancing floor. (Financial Times 2004) They are among the brave
people who have realized what estate agents are always telling us – that
the best way to find value in a slow market is to take a plain Jane and
turn it into a pretty Polly. (Sunday Telegraph 2005) The finance
director turns the page on the easel and there stands the anonymous
black-robed Scottish Widow. He turns around to his fellows. You can
imagine him saying: “That woman could be death of us”. There have not
been many more ham fisted acquisitions than the bank’s purchase of the
venerable Scottish life insurer, bought for Ј7 billion near the top of
the market four years ago… There is always the option of a flotation,
but with the widow currently looking like a dowdy old maid, there is not
much chance of investors stumping up a lot. What the old girl really
needs is a thorough make over. And soon. (Daily Telegraph 2003)

Семантична асиметрія виявлена у специфіці семантики парних ФГМО
чоловічої та жіночої референції, порівн.: honest man – чоловік, що
притримується високих стандартів поведінки у суспільстві :: honest woman
– жінка, що не має інтимних стосунків поза шлюбом; working man –
представник робітничого класу :: working girl – повія; man in the street
– пересічний громадянин :: woman of the streets – повія; little man –
пересічний громадянин :: little woman – дружина; wise man – державний
радник :: wise woman – мудра жінка; bad man – злочинець :: bad girl –
повія тощо. Парні ФГМО категоризують чоловіка як прототипову соціальну
особу. Жінку категоризовано стосовно чоловіка, з яким її пов’язують
шлюбні чи суто сексуальні стосунки. Соціальна роль жінки тривіалізована
і обмежена сімейно-побутовою сферою.

У досліджуваному дискурсі зафіксовані фразеологізми, що відбивають
соціокультурні зміни в гендерних відносинах англомовної спільноти,
порівн.: new man – чоловік, що є прихильником ідеї рівноправності статей
і нарівні з жінкою виконую усю “жіночу” роботу; new woman – жінка, що
добилася успіху у традиційно “чоловічих” сферах діяльності; house
husband – чоловік, що виконує роль домогосподарки; trophy husband
(boyfriend) – (переважно) привабливий чоловік соціально успішної багатої
жінки; trailing male – чоловік, що змушений переїздити за дружиною на
інше місце проживання, у зв’язку з тим, що вона отримала більш престижну
роботу; career woman – жінка, що переймається власною кар’єрою, а не
сім’єю тощо. Альтернативна модель гендерних відносин, відбита у
зазначених ФГМО, побудована за типом традиційної з тією різницею, що
статі міняються місцями: чоловік відіграє роль охоронця домашнього
вогнища, а жінка – добувача-годувальника. Симптоматично, що і самі ФГМО
побудовані за аналогією з номінаціями, які відбивають традиційні
гендерні стереотипи, порівн.: housewife ? house husband, trophy wife?
trophy husband (boyfriend), trailing wife/female ? trailing male, career
man ? career woman, family man ? family woman. Альтернативна версія є
маргінальною, тому що суперечить стереотипізованому досвіду суб’єкта
дискурсу, згідно якого еталонними є саме традиційні гендерні ролі,
порівн.: Men without

fathers, men without sons, men with wives who work and make them feel
like less than a man of men with wives who, like Dan’s wife, Ann, give
them the gift of both an exquisitely preserved figure and a fertile
womb. (New York Times 2004) У результаті, новоутворені ФГМО переважно
набувають в дискурсі негативного асоціативного потенціалу, порівн.: You
can’t

imagine a woman being happy on her own like a man. I just think of

marriage and children for girls. There’s something sublimated about

career women. (Naked Ape 1982) Nor does she parade round with some super
hunk trophy boyfriend, preferring Steve Summer, 46, a successful
contemporary landscape painter whom Glenda has known since they were
both punks back in 1970s. (Independent 2005) Як в однієї, так і в іншої
статі недостатньо мотивації для опору традиційній моделі гендерних
ролей, що санкціонована соціумом та гарантує соціальне схвалення,
адекватність ситуації, конкурентоспроможність на шляху до соціальних
привілеїв, бажаний статус.

ВИСНОВКИ

Звернення до дискурс-аналізу як методологічного підґрунтя
лінгвістичного наукового пошуку, що спирається на діяльнісне уявлення
про мову та надає багатовимірному феномену дискурсу статусу предмета
лінгвістики, дозволяє вирішити пріоритетне наукове завдання дослідження
регулятивної функції гендерно маркованих одиниць мови у процесі
гендерної соціалізації індивіда.

Гендерно марковану одиницю мови визначаємо як таку, що фіксує статеву
належність референта, а також передає усю систему соціокультурних
асоціацій, пов’язаних з належністю індивіда до чоловічої чи жіночої
статі у певному лінгвокультурному соціумі.

Дискурс-аналіз, що інтегрує останні досягнення когнітивної парадигми,
дозволяє трактувати значення гендерно маркованої одиниці мови як
структуроване у вигляді фрейму інференційне знання, що є одночасно
суб’єктивним, тому що психічно існує в індивідуальній свідомості, і
об’єктивним, тому що становить собою переломлене через особистий досвід
і емоційно-оцінне переживання суб’єкта дискурсу колективне
соціокультурне знання. Гендерно маркована одиниця мови, указуючи на
референта-чоловіка чи референта-жінку, “вбудовується” у фреймові
структури соціокультурних знань: гендерні еталони і стереотипи, що
становлять пресупозиційний фонд суб’єкта дискурсу і стимулюють
інференційні процеси в межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури.
Вважаємо, що фреймове “вбудовування” і надає гендерно маркованій одиниці
мови регулятивного потенціалу.

В англомовному публіцистичному дискурсі функціонують граматичні (ГГМО) і
номінативні (НГМО) – лексичні (ЛГМО) і фразеологічні (ФГМО) – гендерно
марковані одиниці.

Регулятивна функція ГГМО забезпечується аксіологічними орієнтирами
дискурсу, що відбиті в актуалізованій висловлюванням
предметно-референтній ситуації, до якої вони залучаються як актанти.

Значення дескриптивно орієнтованих НГМО містить інференційне знання про
денотат, тобто прототипову особу чоловічої й жіночої статі, а також
відбиває метафоричний зміст категорій фемінінності й маскулінності в
англомовній культурі. Це інференційне знання є структурованим на
підставі таксономічного фрейму і одержує раціонально-оцінну кваліфікацію
стосовно гендерних еталонів і стереотипів маскулінного англомовного
соціуму.

Значення прагматично орієнтованих НГМО, що залучає інформацію про
“первинний денотат” у вигляді гештальта, структуроване на ґрунті
взаємодії категоризувального таксономічного фрейму, що спирається на
прототип, який належить свідомості, і компаративного тропеїчного фрейму,
що спирається на гештальт, який належить уяві. Гештальт відіграє роль
емоціогенного стимулу, що надає ФІ експресивності за рахунок залучення
до оцінного складника конотата образного та емотивного складників.
Експресивність емотивно-оцінної НГМО виводить суб’єкта дискурсу з
автоматизму сприйняття, “вмикає” уяву і свідомість, змушуючи
сконцентруватися на змісті висловлювання, й викликає емоційну реакцію,
актуалізовану у вигляді певного почуття-ставлення до тієї подоби, через
призму якої сприймається означуване.

Регулятивна функція НГМО, що мають оцінний потенціал, забезпечується
складниками їхнього конотативного блоку, що наділяють їх власною
іллокуцією/перлокуцією, не залежною від іллокуції висловлювання.

Іллокуція оцінних НГМО постає як потенційно властивий їм
конотативно-асоціативний потенціал, що дозволяє суб’єкту дискурсу, який
задіює їх у складі висловлювання, крім основного мовленнєвого акту,
продукувати вторинний мовленнєвий акт: кваліфікувати означуване НГМО в
термінах “добре/погано”, “більше норми/менше норми” (раціональна
оцінка), або виражати до нього певне почуття-ставлення (схвалення –
несхвалення: осуд, презирство, зневагу) (емотивна оцінка). Перлокуція
раціональної й емотивної оцінки реалізована як гендерно диференційована
прескриптивно-нормативна настанова.

Різнорівневі одиниці англійської мови, спираючись на пресупозиції
дискурсу, демонструють ізоморфізм у відображенні/конструюванні
гендерного концептуального змісту, що виявляється в чіткій гендерній
диференціації поведінкових настанов, підґрунтям яких є уявлення про
прототипову особу як особу чоловічої статі.

Регуляція поведінки суб’єкта дискурсу чоловічої статі спирається на
уявлення про нього як автономну соціальну особу, категоризовану за
статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур
англомовного соціуму. Властивості й поведінкові характеристики чоловіка
кваліфіковано щодо його основної соціальної ролі – добувача.

Регуляція поведінки суб’єкта дискурсу жіночої статі спирається на
уявлення про неї як неавтономну реляційну особу, категоризовану стосовно
чоловіка, з яким її пов’язують кровні (мати/дочка), шлюбні (дружина) чи
суто сексуальні (коханка/повія) стосунки. Властивості й поведінкові
характеристики жінки кваліфіковано щодо її основної соціальної ролі –
берегині домашнього вогнища, яка обмежує жінку сімейно-побутової сферою.

Суб’єктом оцінки НГМО чоловічої референції, як правило, є лінгвокультура
(соціум) у цілому. Підстави оцінки НГМО жіночої референції виявляють
суб’єкта оцінки чоловічої статі.

Перспективу подальших досліджень функціонування гендерно маркованих
одиниць мови в дискурсі може становити:

?окреслення закономірностей комбінаторики регулятивного потенціалу ГМО
різного рівня в дискурсі англомовного соціуму;

?аналіз регулятивного потенціалу невербальних засобів конструювання
гендеру в дискурсі англомовного соціуму та їх комбінаторики з
вербальними;

встановлення специфіки регулятивної функції ГМО в різних
інституціональних і лінгвопрагматичних типах дискурсу англомовного
соціуму;

вивчення регулятивної функції ГМО в міжкультурному контексті;

виявлення взаємозв’язку між характерологічними особливостями мови і
специфікою процесу конструювання гендерної ідентичності її носія в
соціолого-психологічному просторі дискурсу різних лінгвокультур.

Основні результати дослідження відображено в публікаціях:

1.Конструювання гендеру в англомовному дискурсі: Монографія. – Харків:
Константа, 2004. – 292 с.

2.Об отражении социальных ролей и психологических особенностей женщин в
языке // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская
филология”. – 1986. –

№ 290. – С. 55-58.

3.Женская речь и проблемы общения // Вестник Харьковского университета.
Серия “ Романо-германская филология”. – 1987. – № 312.– С.30-34.

4.Прагматические особенности текста в зависимости от пола автора //
Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”.
– 1988. – № 322. – С. 56-60.

5.О реализации принципа вежливости в речи женщин и мужчин // Вестник
Харьковcкого университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1989.
– № 339. – С. 89-92.

6.Особенности тема-рематической организации текста в зависимости от пола
автора // Смысловые и прагматические характеристики текста и его единиц:
Сб. науч. тр. – Иваново: ИГУ, 1989. – С.115-120.

7.Some reflections on ideas and results of feminist linguistics //
Papers and Studies in Contrustive Linguistics. – 1990. – Vol. 25. – P.
177-182. (У співавторстві з Дородних А.І.)

8.Social relations and sex stereotyping in language // Papers and
Studies in Constructive Linguistics. – 1990. – Vol.26. – P. 93-101.–
С.73-76.

9.Пол говорящего в системе социолингвистических параметров // Вестник
Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1991.
– № 352. – С. 73-76.

10.Некоторые особенности речевого поведения мужчин и женщин // Вестник
Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1992.
– № 367. – С. 74-77.

11.Соотношение грамматического рода и естественного пола в системе
средств обобщенной референции третьего лица единственного числа (на
материале английского языка) // Вестник Харьковского университета. Серия
“Романо-германская филология”. – 1992. – № 372. – С. 32-36. (У
співавторстві з Ков’яхом І.І.)

12.Синтаксические аспекты половой дифференциации речи в современном
английском языке // Вісник Харківського університету. Серія
“Романо-германська філологія”. – 1994. – № 382. – С.67-70. (У
співавторстві з Башкірєвою С.О).

13.Функционирование сложных синтаксических структур и вопросов в речи
мужчин и женщин // Вісник Харківського університету. Серія
“Романо-германська філологія”.– 1995. – № 384 (1).– С. 93-96. (У
співавторстві з Башкірєвою С.О. )

14.Отражение мужских и женских стереотипов английского языка в рекламе
// Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та
міжкультурної комунікації: Зб. наук. пр. – Харків: Константа, 1996. – С.
116-118. (У співавторстві з Землянським П.М.)

15.Речевое поведение мужчин и женщин в неофициальной коммуникативной
ситуации // Пол и его маркировка в речевой деятельности. – Кривой Рог:
Исследовательский центр “ЧЯКП”, 1996. – С. 114-126. (У співавторстві з
Землянським П.М.)

16.Sex differences in conversational strategies // Вісник Харківського
університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1997. – № 390. – С.
95-98. (У співавторстві з Башкірєвою С.О.)

17.Формирование коммуникативных стратегий полов // Вісник Харківського
державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1998. –
№ 406. – С. 95-100. (У співавторстві з Піщіковою К.В.)

18.Гендерні комунікативні стратегії в дискурсі // Вісник Харківського
державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1999. –
№ 424. – С. 81-85. (У співавторстві з Піщіковою К.В.)

19Сравнительный анализ гендерной стратегической ориентации (на материале
английского и русского языков) // Вісник Харківського державного
університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1999. – № 435. – С.
91-97. (У співавторстві з Піщіковою К.В.)

20.Коммуникативные стратегии полов в конфликтной ситуации // Вісник
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія
“Романо-германська філологія”. – 2000. – № 471. – С. 159-166.

21.Speech behaviour of Ukrainian men and women in a classroom setting //
The Ukrainian Society for the Study of English Messenger. – 2000. –
Vol.1. – P. 41-48.

22.Approaches to feminists’ language reform // Вестник Международного
Славянского университета. Серия “Филология”. – 2001. – Т. 4, № 6.–С.
15-CAPut!’.

23.Male and female stereotypic qualities through the English adjective
// Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Серія “Романо-германська філологія”. – 2001. – № 537. – С. 128-134.

24.К вопросу об андроцентризме языка // Вісник Харківського
національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська
філологія”. – 2002. – № 567. – С. 275-282.

25.Оппозиция “мужественность/женственность”: мифы и языковая реальность
// Вестник Международного Славянского университета. Серия “Филология”. –
2002. – T.5, № 3. –

С. 44-48.

26.Гендерні стереотипи та їх відображення у мові й мовленнєвій взаємодії
(на матеріалі англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного
університету. Серія “Філологія”. – 2003. – Т. 6, № 1. – С. 103-109.

27.Гендерный концепт: прототип и стереотип – денотат и коннотат // Нова
філологія. – 2003. – № 2(17). – С. 72-79.

28.Концепт в структуре значения коммуникативного знака // Вісник
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія
“Романо-германська філологія”. – 2003. – № 586. – С. 112-116.

29.Методологические основы сопоставительного анализа этнокультурных
концептов “фемининность” и “маскулинность” // Вісник Сумського
державного університету. Серія “Філологічні науки”. – 2003. – № 4(50). –
С. 139-144.

30.Конструирование гендерной идентичности в дискурсе (на материале
английского языка) // Мова і культура. Серія “Філологія”– 2004. – Вип.
7, Т.1. – С. 385-391.

31.Domination strategies in argumentative discourse: gender analysis
(based on English language material) // The Ukrainian Society for the
Study of English Messenger. – 2003. – Vol.2. – C. 98-106. (У
співавторстві з Піщіковою К.В.)

32.“Местоименный сдвиг” как средство конструирования гендерной
идентичности англоязычного субъекта дискурса // Вісник Сумського
державного університету. Серія “Філологічні науки”. – 2004. – № 4(63).
– С. 53-58.

33.Регулятивный потенциал гендерно маркированной единицы в англоязычном
дискурсе // Вісник Харківського національного університету ім.
В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. – 2004. – № 635. –
С. 98-101.

34.A Critical analysis of philosophy and empirical results of feminist
linguistics in the West // Тезисы VIII Международного Конгресса по
логике, методологии и философии науки (17-22 августа 1987 г.). – М.:
Наука, 1987. – С. 452-454. (У співавторстві з Дородних А.І.)

35.Communication, gender and social background // Language contacts
across the Atlantic: Abstracts of the 25-th Annual Meeting of Societas
Linguistica Europaea (29 August – 3 September 1992). – Galway, Ireland:
Un-ty College of Galway, 1992. – P. 36.

36.Interaction of behaviour and social contex // The interface between

sociology and linguistics: Abstracts of the International
sociolinguistic

conference (9-11 June 1992). – Nijemegen, The Netherlands: Un-ty of
Nijemegen Press, 1992. – С. 19.

37.Полоролевая дифференциация речевого поведения как следствие
межкультурных различий // Актуальні питання лінгвістики та методики
викладання іноземних мов: Тези наукової конференції (4-6 лютого 1996
р.). – Харків: Основа, 1997. – С. 45-47.

38.Сross-sex differences and communicative competence acquisition //

English in the 21-st century: Abstracts of 4-IATEFL-Ukraine (23-25 April
1997). – Kharkiv: Kharkiv State Un-ty, 1997. – P. 73-75.

39.Средства обобщенной референции в современном английском языке //
Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тези міжнародної конференції
(квітень 2000 р.). – Харків: Константа, 2000. – С. 177-179. (У
співавторстві з Дудоладовою О.В.)

40.Импликационал гендерного концепта // Другі Каразінські читання: Два
століття Харківської лінгвістичної школи: Матеріали Всеукраїнської
наукової конференції (5 лютого 2003 р.). – Харків: ХНУ
ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 82-83.

41.Язык в синергетической парадигме // Треті Каразінські читання:
Методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції: Матеріали Міжнародної
науково-методичної конференції (28 жовтня 2003 р.). – Харків: ХНУ ім.
В.Н. Каразіна, 2003. – С. 107-108.

42.Языковая репрезентация гендера: функциональный подход //
Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации:
Сборник научных докладов 10-й Международной конференции по
функциональной лингвистике (29 сентября – 4 октября 2003 г.). – Ялта:
Доля, 2003. – С. 221-223.

43.Лексические средства конструирования гендера в дискурсе // Людина.
Мова. Комунікація: Матеріали міжнародної конференції (листопад 2004 р.).
– Харків: ХНУ. ім. В.Н. Каразіна, 2004. – С. 168-169.

АНОТАЦІЯ

Мартинюк А.П. Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови (на
матеріалі сучасного англомовного публіцистичного дискурсу). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за
спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

У дисертації досліджується регулятивний вплив гендерно маркованих
граматичних, лексичних та фразеологічних одиниць, що зареєстровані в
англомовному публіцистичному дискурсі 70-х років XX – початку XXI
століть, на формування гендерного аспекту особистості суб’єкта дискурсу.
Робота виконана в межах міждисциплінарної функціональної методології, що
ґрунтується на діяльнісному підході до вивчення мовленнєвих явищ та
інтегрує новітні досягнення функціонально-семантичної,
комунікативно-прагматичної та когнітивної парадигм. Значення гендерно
маркованої одиниці англійської мови подано як фрейм, здатний до
“вбудовування” у фреймову мережу дискурсу, що задіює регулятивний
потенціал гендерних еталонів та стереотипів і стимулює інференційні
процеси в межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Доведено, що
завдяки залученості до фрейму гендерно маркована одиниця функціонує в
дискурсі як закодована у мовному знаку гендерно диференційована
регулятивна настанова. На підставі результатів структурного,
семантико-прагматичного та когнітивного аналізу гендерно маркованих
одиниць граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, що
вживаються у досліджуваному дискурсі, встановлено систему поведінкових
настанов, задіяних у конструюванні гендерної ідентичності англомовного
суб’єкта дискурсу. Регуляція поведінки суб’єкта дискурсу чоловічої статі
спирається на уявлення про нього як автономну соціальну особу,
категоризовану за статусно-рольовими параметрами в ієрархії
інституціональних структур англомовного соціуму. Властивості й
поведінкові характеристики чоловіка кваліфіковано щодо його основної
соціальної ролі добувача, що припускає активну соціальну позицію,
орієнтовану на успіх. Регуляція поведінки суб’єкта дискурсу жіночої
статі спирається на уявлення про неї як про залежну неавтономну
реляційну особу, категоризовану стосовно чоловіка, з яким її пов’язують
кровні, шлюбні чи суто сексуальні стосунки. Властивості й поведінкові
характеристики жінки кваліфіковано щодо її основної соціальної ролі
берегині домашнього вогнища, яка обмежує жінку сімейно-побутової сферою.

Ключові слова: гендер, дискурс, концепт, прототип, гештальт,
концептуальні категорії маскулінності та фемінінності, гендерний
стереотип/еталон, фрейм, регулятивна функція мовного знаку.

                                                                        
                                                                        
                                                                        
                                                        

ABSTRACT

Мartynyuk A.P. A Regulative Function of Gender-Marked Language Units
(Based on the Cоntemporary English Publicistic Discourse). –
Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in philology: speciality 10.02.04 –
Germanic Languages. – Taras Shevchenko National University of Kyiv. –
Kyiv, 2006.

The paper is a complex study of the impact a gender-marked grammatical,
lexical and phraseological units, functioning in the written рublicistic
English language discourse (the 70s of the 20th – early 21st
centuries), exerts on constructing gender identity of an individual as
the subject of this discourse. The paper is based on the functional
methodology integrating cognitive, pragmatic and semantic aspects in
analysing language units functioning. The meaning of а language unit is
viewed as a frame-structure integrated into cognitive structures of
discourse, reflecting gender stereotypes. It is claimed that being part
of a gender stereotype bound up with the social and political structures
of the English culture, a gender-marked language unit functions in
discourse as a gender-specific regulator of individuals’ behaviour. On
the basis of structural, semantic, pragmatic and cognitive analyses of
the gender-marked language units there has been discovered a system of
gender-specific behaviour patterns, constructed in the English
publicistic discourse. This system reflects the dichotomy between
business and intimate patterns of life: men’s behaviour is regulated in
accordance with their prototypical role of procurer and women’s – in
accordance with ther prototypical roles of wife and mother.

Key words: gender, discourse, concept, prototype, gestalt, соnceptual
categories of femininity and masculinity, gender stereotype/etalon,
frame, regulatory function of a language unit.

АННОТАЦИЯ

Мартынюк А.П. Регулятивная функция гендерно маркированных единиц языка
(на материале современного англоязычного публицистического дискурса). –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по
специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский национальный
университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2006.

Диссертационное исследование посвящено изучению регулятивного
воздействия гендерно маркированных грамматических, лексических и
фразеологических единиц английского языка, функционирующих в
англоязычном публицистическом дискурсе 70-х годов XX – начала

XXI веков, на формирование гендерной идентичности индивида как субъекта
дискурса. К гендерно маркированным отнесены единицы, фиксирующие половую
принадлежность референта. Значение гендерно маркированной единицы языка
представлено как социокультурное знание об обозначаемом,
структурированное в виде фрейма, способного “встраиваться” во фреймовые
структуры дискурса. “Фреймовое включение” наделяет гендерно
маркированную единицу регулятивной функцией: задействуя регулятивный
потенциал гендерных эталонов и стереотипов, она функционирует в дискурсе
как закодированная в знаке гендерно дифференцированная
прескриптивно-нормативная установка.

Постулируется, что в основе регулятивной функции гендерно маркированной
единицы языка лежит когнитивная операция оценивания референта субъектом
дискурса относительно гендерных эталонов лингвокультуры.

Устанавливается, что грамматические гендерно маркированные единицы
являются элементом английского грамматического рода, скрытой
грамматической категории, обнаруживаемой через синтаксическое подчинение
анафорических личных, притяжательных и возвратных местоимений третьего
лица единственного числа антецеденту-существительному по признаку
половой принадлежности референта-лица либо отсутствия таковой у
референта-нелица. Регулятивная функция местоимения-анафора, не
обладающего оценочностью, обеспечивается за счет его “включения” во
фрейм высказывания как части более крупных фреймовых структур,
подчиненных макропропозиции, регулирующей продуцирование и интерпретацию
смысла в дискурсе в рамках гендерных эталонов и стереотипов.

Утверждается, что номинативные гендерно маркированные единицы включают
лексические (дексриптивно ориентированные и прагматически
ориентированные) и фразеологические (словосочетания со “связанным”
значением одного из компонентов и фразеологизмы-идиомы) номинации
мужской и женской референции. Значение номинативной единицы, не
обладающей оценочностью, структурируется на базе классифицирующего
таксономического фрейма, формирующего денотативный блок. Регулятивная
функция такой единицы достигается за счет “встраивания” во фреймовые
структуры дискурса. Значение оценочной номинации, кроме денотативного,
включает коннотативный блок и представляет собой инференционное знание о
денотате: прототипном лице мужского или женского пола, а также
концептуальном содержании маскулинности и фемининности, которое
метафорически ассоциируется с лицом мужского и женского пола в
коллективном сознании англоязычного этнокультурного социума. Это
инференционное знание структурируется на базе таксономического фрейма и
получает рационально-оценочную квалификацию относительно гендерных
эталонов маскулинного англоязычного социума. Значение
прагматически-ориентированной номинации и фразеологизма-идиомы,
инференционное знание о денотате которых включает информацию о
“первичном” денотате в виде гештальта, структурируется на базе
взаимодействия категоризирующего таксономического фрейма, опирающегося
на прототип, принадлежащий сознанию, и компаративного тропеического
фрейма, опирающегося на гештальт, принадлежащий воображению. Гештальт
выступает эмоциогенным стимулом, т.е. провоцирует чувство-отношение к
тому подобию, через призму которого категоризируется обозначаемое. Этот
стимул наделяет номинативное средство экспрессивностью. Экспрессивность
есть результатом взаимодействия оценочной, образной и эмотивной
составляющих коннотата. Регулятивная функция номинации, обладающей
оценочным потенциалом, связана с ее иллокуцией/перлокуцией. Иллокуция
мыслится как потенциально присущий номинации коннотативно-ассоциативный
потенциал, позволяющий субъекту дискурса, задействуя ее в составе
высказывания, совершать вторичный речевой акт: квалифицировать
обозначаемое в терминах “хорошо-плохо”/“больше нормы-меньше нормы”
(рациональная оценка) или выражать к нему определенное чуство-отношение:
одобрение/неодобрение: порицание/пренебрежение/презрение (эмотивная
оценка). Перлокуция рациональной и эмотивной оценки реализуется как
гендерно дифференцированная регулятивная установка.

Результаты анализа позволяют утверждать, что регуляция поведения
субъекта дискурса мужского пола осуществляется на основе представления о
нем как автономном социальном лице, категоризированном на базе
статусно-ролевых параметров в иерархии институциональных структур
англоязычного социума. Качества и поведенческие характеристики мужчины
квалифицированы относительно его прототипной социальной роли добытчика,
которая предполагает активную социальную позицию, ориентированную на
успех. Регуляция поведения субъекта дискурса женского пола
осуществляется на основе представления о ней как неавтономном социальном
лице, категоризированном относительно мужчины, с которым ее связывают
кровные, брачные или только сексуальные отношения. Качества и
поведенческие характеристики женщины квалифицированы относительно ее
прототипной социальной роли хранительницы домашнего очага.

Ключевые слова: гендер, дискурс, концепт, прототип, гештальт,
концептуальные категории маскулинности и фемининности, гендерный
стереотип/эталон, фрейм, регулятивная функция языкового знака.

PAGE 22

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020