.

Неврологічні прояви системної дисплазії сполучної тканини у підлітків (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
131 3456
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

МІТЕЛЬОВ ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 616.8-009:611.018.2-053.6

Неврологічні прояви системної дисплазії сполучної тканини у підлітків

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН
України, м. Харків

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ДЕМЕНКО Василь Дмитрович,

Харківська медична
академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
невропатології та дитячої неврології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ВОЛОШИНА Наталія Петрівна

Інститут неврології,
психіатрії та наркології АМН України,

керівник відділу
нейроінфекцій та розсіяного склерозу

доктор медичних наук, професор

МОРОЗОВА Ольга Григорівна,

Харківська медична академія
післядипломної освіти МОЗ України,

завідуюча кафедри
рефлексотерапії

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України

Захист дисертації відбудеться “29” березня 2006 р. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.566.01 при Інституті
неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул.
Акад. Павлова, 46).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул. Акад.
Павлова, 46).

Автореферат розісланий “27” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник
Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед медико-соціальних проблем підліткової медицини
одне з провідних місць займає вивчення системної дисплазії сполучної
тканини (СДСТ) через її високу поширеність серед дитячого та
підліткового населення та поліморфізм клінічних проявів (Э.В.
Земцовский, 1988; В.И. Ветков и соавт., 1999; Е.Л. Беляева, 2000; В.В.
Суменко, 2000). Труднощі вивчення патогенезу СДСТ обумовлені складним
механізмом розладів гомеостазу на тканинному, органному та організменому
рівнях у вигляді різних морфофункціональних порушень вісцеральних і
локомоторних органів (И.А. Викторова, 1993; Р.Р. Шиляев, С.Н. Шальнова,
2003; Л.И. Омельченко, В.Б. Николаенко, 2004; R.E. Pyeritz, 1993).

Незважаючи на наявність особливостей будови сполучної тканини протягом
усього життя людини, маніфестація основних клінічних ознак захворювання
припадає саме на підлітковий вік, тобто в середньому з 13-14 років, і
надалі продовжує зростати (при зменшених адаптаційних можливостях
організму та відсутності адекватного лікування) (О.П. Здибська, 1996;
Г.И. Нечаева, 1998; Т.И. Кадурина, 1999; В.П. Медведев, А.М. Куликов,
1999). Клінічні прояви СДСТ відрізняються значною різноманітністю. Серед
них найбільш вивченими є патологічні зміни серцево-судинної системи, які
можуть призводити до розвитку різних ускладнень, а також синдрому
раптової смерті (Л.Ф. Богмат, 1997, 2000; В.С. Петров, 2000; С.О. Бабко,
2004; M.J. Glesby, 1999).

У нечисленних наукових дослідженнях до патології нервової системи в
хворих із СДСТ відносять прояви вегетативної дисфункції, сінкопальні та
ліпотимічні стани, церебрастенічний і атактичний синдроми,
вестібулопатію, вертеброгенні м’язово-тонічні та больові синдроми (Л.А.
Кадырова, 1993; І.О. Панченко, 1995; В.В. Циганенко, 2001; С.К.
Євтушенко, 2001, 2004), але й досі залишаються невизначеними частота та
характер провідних симптомокомплексів.

Впродовж останніх десятиріч активно розробляється проблема
цереброваскулярних порушень у дорослих (Н.В. Верещагин, 1980; Е.В.
Шмидт, 1985; Е.Г. Дубенко, 1989; В.Д. Деменко, 1995; І.А. Грігорова,
1997; П.В. Волошин, В.И. Тайцлин, 1999; Т.С. Міщенко, 2000 та ін.). Ряд
досліджень вказують на зростання частоти подібної патології (у т.ч.
інсультів) у дітей та підлітків (В.М. Трошин и соавт., 1995; С.К.
Євтушенко, 2000; О.Г. Морозова, 2002; V. Ganesan, 2002; G. Ormos, 2003),
але роль у цьому краніовертебральних порушень диспластичного генезу
остаточно не з’ясовано. До теперішнього часу запропоновані різні
комплекси лікувальних і профілактичних заходів (В.М. Яковлєв, Г.С.
Дубилей, 1996; Т.И. Кадурина, 1999; А.В. Клеменов, 2003; И.А. Викторова,
2004), які в більшості своїй не враховують стан нервової системи.

Удосконалення ранньої діагностики патологічних змін з боку нервової
системи та хребта дозволить проводити їх своєчасну корекцію у підлітків
із СДСТ, забезпечить компенсацію існуючих індивідуальних особливостей
будови сполучної тканини, сприятиме профілактиці ускладнень.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в
Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України в рамках
науково-дослідної роботи “Клініко-патогенетичні особливості захворювань
сполучної тканини диспластичної та аутоімунної природи, шляхи
удосконалювання їх діагностики та лікування” (№ державної реєстрації
0100U001125) на клінічній базі інституту.

Мета дослідження. Удосконалення ранньої діагностики неврологічних
порушень з обґрунтуванням засобів їх первинної та вторинної профілактики
у підлітків із системною дисплазією сполучної тканини.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити частоту та характер неврологічних проявів у підлітків з
системною дисплазією сполучної тканини.

2. Дослідити особливості стану мозкового кровообігу у досліджуваного
контингенту.

3. Дослідити морфо-функціональний стан та біомеханічні особливості
шийного відділу хребта у підлітків з системною дисплазією для
удосконалення діагностики стато-локомоторних порушень.

4. Обґрунтувати рекомендації щодо удосконалення профілактики під час
диспансеризації підлітків з системною дисплазією сполучної тканини.

Об’єкт дослідження: неврологічні порушення при системній дисплазії
сполучної тканини у підлітків.

Предмет дослідження: анамнестичні дані, неврологічний і
нейровертебрологічний статуси, структурні особливості хребетних рухових
сегментів шийного відділу хребта, особливості церебральної гемодинаміки,
стан функції вертикальної стійкості, патобіомеханічні зміни шийного
відділу хребта.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні: допплерографія судин
головного мозку; комп’ютерна реоенцефалографія зі стандартними
функціональними пробами; функціональна спондилографія шийного відділу
хребта; біомеханічне дослідження хребта та вертикальної стійкості
(комп’ютерна стабілографія); концептуальне та математичне моделювання;
статистична обробка.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі комплексного підходу до
оцінки неврологічного статусу, мозкового кровообігу,
морфо-функціонального стану шийного відділу хребта вивчені неврологічні
прояви системної дисплазії сполучної тканини серед підлітків, що
дозволило вперше:

– систематизувати провідні клінічні синдромокомплекси та ступінь їх
виразності при ураженнях нервової системи у підлітків із СДСТ;

– довести, що стан мозкового кровообігу характеризується нестійкістю
судинного тонусу з тенденцією до ангіоспазму, порушеннями
пружно-еластичних властивостей судинної стінки, підвищенням
периферичного судинного опору з утрудненням венозного відтоку та
асиметрією кровонаповнення, що свідчить про формування недостатності
мозкового кровообігу у підлітків із СДСТ;

– сформулювати концептуальну модель функціонування шийного відділу
хребта, яка дозволяє пояснити вертеброгенну складову механізмів
формування гемодинамічних та нейрорегуляторних розладів за рахунок
зростання напруги у окремих зонах хребетних рухових сегментів. Доведено,
що напружено-деформовані стани слід розглядати як передумову розвитку
дегенеративних змін, хронічної залишкової м’язової напруги та порушень
рухового стереотипу при СДСТ;

– обґрунтувати принципи профілактики уражень нервової системи та
формування стандартів діагностики при диспансеризації підлітків із
СДСТ;

– обґрунтувати розробку та впровадження системи інноваційного
забезпечення діагностики стану опорно-координаційної функції у підлітків
з ураженнями нервової системи та хребта диспластичного походження
(комплекс цільових винаходів: № 34360 А, 53386 А, 54226 А, 58892 А,
62170 А);

– розвинути наукову концепцію системності диспластичного процесу та його
патогенетичного значення у формуванні нейровертебрологічних порушень.

Практичне значення отриманих результатів. Проведене дослідження
демонструє необхідність спрямованої профілактики уражень нервової
системи та їх ранньої діагностики у системі диспансеризації дітей
підлітків із СДСТ, що дозволяє вирішити проблемні питання клінічної
практики:

– аналізувати особливості фенотипу, проводити спрямоване
клініко-анамнестичне обстеження та враховувати характерні неврологічні
прояви вже на ранніх етапах розвитку дитячого організму і на підставі
комплексного клінічного обстеження формувати групи діагностичної
активності;

– аналізувати особливості мозкового кровообігу з урахуванням ранніх
проявів його порушень, для чого стандарти обстеження хворих на СДСТ
доповнювати РЕГ та УЗДГ із використанням функціональних проб;

– діагностику неврологічних проявів СДСТ у підлітків запропоновано
виконувати по рентгенологічним критеріям щодо патологічних змін у
шийному відділі хребта, а стан опорно-координаційної функції організму
діагностувати із застосуванням “Пристрою для визначення умов однакового
навантаження стоп людини при різній довжині нижніх кінцівок” (Пат.
України № 34360 А);

– діагностику біомеханічного еквіваленту проявів комплексного впливу
дисплазії сполучної тканини – порушення рухового стереотипу можна
виконувати із використанням розробленого “Способу непрямої оцінки
функціонального стану опорно-рухового апарату людини” (Пат. України №
62170 А);

– опрацьовані у дослідженні концептуальна та математична моделі стану
шийного відділу хребта в умовах системного диспластичного процесу можуть
застосовуватися при поглибленому вивченні інших відділів хребта;

– удосконалення диспансеризації дітей та підлітків, хворих на СДСТ може
бути досягнуто за рахунок комплексного підходу до ранньої діагностики та
спрямованої профілактики, обсяг та послідовність яких визначені
доповненнями до стандартів лікувально-профілактичної допомоги.

Результати дослідження впроваджені в клінічних умовах Інституту охорони
здоров’я дітей та підлітків АМН України, Інституту патології хребта і
суглобів АМН України, Вінницькому національному медичному університеті
ім. М.І. Пирогова, Львівській обласній дитячій клінічній лікарні,
Харківській дитячій поліклініці №23, Ялтинському дитячому
лікарняно-поліклінічному об’єднанні, Сумській обласній дитячий лікарні
та у навчальний процес факультету фундаментальної медицини Харківського
національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Розроблені пристрої та засоби вимірювань, які застосовуються для оцінки
стану опорно-координаційної функції зареєстровані та рекомендовані МОЗ
України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету та задачі
дослідження, проведено патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової
літератури за темою дисертації, збір первинного матеріалу,
клініко-неврологічні дослідження серед підлітків, статистичний аналіз
клінічних та інструментальних даних основної групи й групи порівняння,
узагальнюючий аналіз результатів математичного моделювання
напружено-деформованих станів у шийному відділі хребта, розроблені
принципи профілактики уражень нервової системи та принципи формування
клінічних стандартів діагностики при диспансеризації підлітків із СДСТ.
Концептуальну модель шийного відділу хребта розроблено спільно з О.І.
Проданом та Є.Б. Волковим.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
апробовані на міжнародному, національному та регіональному рівнях,
зокрема на конференціях Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків
АМН України (Харків, 2002 – 2004), на XI міській науково-практичній
конференції лікарів-педіатрів “Современные методы диагностики и лечения
– в практику охраны здоровья детей” (Харків, 2002), VI-й Всеросійській
науково-практичній конференції “Био-механика-2002” (Ниж. Новгород,
2002), науково-практичній конференції “Ліки – людині” (Харків, 2002),
міжнародній науково-практичної конференції “Актуальні проблеми
остеології” (Євпаторія, 2003), засіданні Харківського медичного
товариства (2004), науково-практичній конференції “Патологія сполучної
тканини – основа формування хронічних захворювань у дітей та підлітків”
(Харків, 2004).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладені у 18 друкованих
працях, з них 7 статей у профільних журналах та збірниках наукових
праць (6 у виданнях, зареєстрованих ВАК України) та 11 у матеріалах і
тезах науково-практичних конференцій, методичних рекомендаціях.
Авторські інноваційні розробки склали наукову основу п’яти винаходів,
захищених патентами України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, опису контингенту і методів дослідження, п’яти розділів
власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів, висновків,
практичних рекомендацій, списку літератури з 363 джерел (вітчизняних і
країн СНД – 295, іноземних – 68), що складає 37 сторінок, і додатків (16
сторінок). Робота викладена на 153 сторінках машинопису, ілюстрована 38
таблицями, 30 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на клінічному
матеріалі. Було обстежено 104 хлопчика-підлітка у віці 13-18 років із
системною дисплазією сполучної тканини. Набір хворих проводився на
клінічній базі Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України
без їхнього попереднього відбору виходячи з ознак ураження нервової
системи. Групу порівняння склали 83 підлітка відповідного віку без СДСТ.

Формування основної групи виконано із застосуванням критеріїв Т.
Мілковської-Димитрової та А. Каркашева (1987). Діагноз СДСТ верифіковано
даними біохімічних досліджень обміну сполучної тканини, ультразвукових
досліджень серця та внутрішніх органів. Згідно до програми комплексного
дослідження додатково проводилося вивчення й аналіз скарг, анамнезу
життя та хвороби пацієнтів, соматичного, неврологічного та
нейровертебрологічного статусів за загальноприйнятими методиками.

Оцінку ступеня виразності неврологічних проявів виконано за
класифікацією В.С. Підкоритова, М.К. Мішанової та співавт. (1999) для
дітей з патологією шийного відділу хребта, яку адаптовано до задач
дослідження. Клінічну оцінку стану шийного відділу хребта проведено
відповідно до рекомендацій Я.Ю. Попелянського (1981) та В.П.
Веселовського (1991). Оцінку вегетативної дисфункції виконували за
допомогою “Скринінг-тесту для виявлення ознак вегетативних змін” і схеми
“Клінічних симптомів вегетативних змін”, запропонованих А.М. Вейном
(1996).

Дослідження стану церебральної гемодинаміки виконано за допомогою
транскраніальної допплерографії судин головного мозку й шийного відділу
хребта на ультразвуковому сканері “Sigma Iris 880C” (“Contron
Instruments” Франція) за методикою R. Paslid (1987). Реєстрували
швидкість кровотоку в передніх, середніх, задніх мозкових артеріях,
основній і хребетних артеріях в інтра- та екстракраніальних відділах.
Оцінку результатів виконано з використанням індексу циркуляторного
опору, систоло-діастолічного показника, індексу пульсації (Ю.М. Никитин,
1995; Е.А. Батурова и соавт., 1999; Ю.А. Росин, 2004). Комп’ютерну
реоенцефалографію за допомогою комплексу цифрової біоімпендансної
реоплетизмографії “Regina” НПП “DX-системи” проведено у стандартних:
фронто-мастоїдальному та окципіто-мастоїдальному відведеннях та з
застосуванням функціональних проб (флексія, екстензія, нахили в сторони,
повороти). Якісний аналіз отриманих даних виконано за критеріями
класифікації контурної РЕГ (В.Н. Шток, 1996). Для кількісного аналізу
застосовували реографічний індекс, тривалість анакротичної фази, модуль
пружності, дикротичний індекс, діастолічний індекс, коефіцієнт асиметрії
(Х.Х. Яруллин, 1983; Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин, 1993; А.Б. Гринштейн,
Н.А. Шнайдер, 2002).

Оцінку структурно-функціонального стану шийного відділу хребта виконано
із застосуванням його рентгенологічного дослідження у прямій і боковій
(у т.ч. і флексія та екстензія), а при необхідності – за даними
прицільної рентгенографії сегменту С1-С2 в прямій проекції через
відкритий рот. Якісна оцінка рентгенограм враховувала аналіз стану тіла
хребців (форма, розміри, контури, структура), міжхребцевих проміжків,
стану дуговідросчатіх і атланто-аксіальних суглобів та осі хребта.
Рентгенограмометрія елементів хребетно-рухових сегментів виконана
стандартними методами (В.И. Садофьева, 1986, 1990; Э.В. Ульрих, А.Ю.
Мушкин, 2002; М.І. Спузяк, О.П. Шармазанова, 2003).

Комплексна оцінка функціонального стану опорно-рухового апарату та
функції вертикальної стійкості проведена з використанням комп’ютерної
стабілографії. Вивчалась траєкторія загального центру мас (ЗЦМ) та її
параметри (коефіцієнті гойдання, навантаження, стійкості) при
двохопорному стоянні, з переважною опорою на кожну з кінцівок, при
переході від стояння до ходи; застосовано функціональні навантаження:
виключення впливу зорового аналізатора, повороти, нахили голови, проба
Ромберга (А. Г. Лещенко, 1983; Л.А. Лучихин, 1987; Р.А. Кууз, 1988;
Allum J.H.J., 1988; R.J. Peterka, 2002). Моделювання
напружено-деформованих станів хребців С5-С6 із зміщеним міжхребцевим
диском (типового для дисплазії сполучної тканини) виконано методом
кінцевих елементів (О.К. Зенкевич, 1978; S. Kumaresan, 1996, 1998, 2000;
А.Е. Барыш, 2005).

У дослідження використано клініко-статистичні й клініко-інформаційні
методи: опитування, анкетування, спостереження; клініко-статистичні,
зокрема, що базуються на варіаційній статистиці, імовірнісному розподілі
ознак і методичних прийомах оцінки вірогідності отриманих результатів, а
також метод кореляційного аналізу. Аналіз отриманих даних включав
розрахунок середніх показників та їх похибок, а також
середньоквадратичного відхилення з оцінкою достовірності відмінностей за
t-критерієм Ст’юдента та критерієм (2 з поправкою Йейтса на
безперервність.

Результати дослідження. Розподіл хворих за ступенем СДСТ був наступним:
перший ступінь СДСТ визначався у (45,2±4,9)%, другий – у (51,9±4,9)%,
третій – у (2,9±1,6)% підлітків.

Порівняльне клініко-анамнестичне дослідження раннього анамнезу підлітків
основної групи та контрольної групи виявив статистично значимі
відмінності (рoeae yooooooooooiooooooooaooooo   c ?ae ae „? ^„? @ „@ ^„@ :-oeeaeooUeoooOOIIIIIaeCC» „? dh^„? L?NUPooaa********E*ooooooooo ?¦F8YoooooccccccsssscccccccccNc $ §kd0 hfinCJ aJ ;¤¬¦¬?¬i?‚¶h?PABEDO?Oe^Ue~Y?Y”YF••••••••••‹ ?????? !- ?Нами виявлено перевищення середньої лінійної швидкості кровотоку в основній групі (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020