.

Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу) в нормі та п

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 4694
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІЩЕНКО ІГОР ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 612.115:577.1+616-092.19

Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних
захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та
фібринолізу) в нормі та патології

14.03.04 – патологічна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Самохвалов Валерій Гаврилович,

Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри нормальної
фізіології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, ст. науковий співробітник Коляда Тетяна Іванівна,

Харківський міський імунологічний центр МОЗ України, завідувач міського
імунологічного центру;

доктор медичних наук, професор Філімонов Володимир Іванович,

Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри нормальної фізіології;

доктор медичних наук, професор Атаман Олександр Васильович,

Сумський державний університет МОН України, медичний інститут, завідувач
кафедри нормальної та патологічної фізіології.

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, м.
Київ.

Захист відбудеться “23” березня 2006 року об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському державному
медичному університеті (61022, м. Харків, пр-т Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр-т Леніна, 4).

Автореферат розісланий “20” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, професор Терещенко А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реактивність органів як надзвичайно складних та
спеціалізованих конструкцій впливає на одну або декілька специфічних
метаболічних функцій організму. Але й функції органа цілком залежать від
реактивності організму і забезпечуються ним.

Антиоксидантні, гемостатичні та фібринолітичні властивості є в різних
тканинах і органах. Але в кожному з них є свої специфічні відмінності,
які визначають активність цих систем, що не може не впливати на
відповідні гуморальні захисно-пристосувальні системи. Так, наприклад,
відомо, що окремі антиоксиданти мають свої органні відмінності за
складом, що важливо для розвитку і перебігу багатьох хвороб (Мітіна Т.В.
і співавт., 1978; Цебржинський О.І., 2001; Бобирьов В.М. і співавт.,
2002). Тканинна ланка системи гемостазу та фібринолізу також має
особливості, характерні для різних тканин і органів (Astrup T.,
1958-1968; Кузнік Б.І. і співавт., 1974-1980; Скіпетров В.П.,
1978-2005). Більше того, відомо, що гемостатичний і фібринолітичний
потенціали крові в кожній ділянці кровообігу можуть бути різними
(Мочабелі М.С., 1983; Горбунова М.А., 1985-1986; Лагутина М.А., 1986;
Воробйов В., 2004 та ін.).

Однак, до нині про структуру та функції антиоксидантної системи (АОС),
гемостазу і фібринолізу ми судимо за результатами дослідження крові,
отриманої з периферичної вени або капілярів, припускаючи, що її
антиокислювальні, коагуляційні та літичні властивості адекватно
відображають стан цих систем у будь-якому органі, тканині, ділянці
кровообігу (Балуда В.П. та співавт., 1980; Кузнік Б.І., 1989; Міщенко
В.П., 1998; Грицай Н.М., Міщенко В.П., 2000).

Можна припустити, що антиоксидантні, гемостатичні та фібринолітичні
властивості крові в різних ділянках системи кровообігу залежать від
їхніх відповідних тканинних (органних) компонентів. При надходженні в
загальний кровообіг із різних органів (тканин) речовини, які впливають
на антиоксидантні, гемостатичні та фібринолітичні властивості крові,
можуть бути настільки нівельовані, зруйновані, інактивовані в ній, що
важко скласти за показникамі крові чітке уявлення про перебіг
відповідних процесів у тому чи іншому органі.

Однак, до нині немає досліджень еферентної ролі різних органів і тканин
у регуляції захисно-пристосувальних систем крові в нормі та патології,
що й визначає актуальність нашої роботи.

Тому ми поставили перед собою завдання довести в експериментальних
умовах, що зміни реакцій гуморальних захисно-пристосувальних систем
(антиоксидантної, гемостазу і фібринолізу) при експериментальній
патології, деяких хворобах, а також у фізіологічних умовах залежать від
відповідних властивостей органів і тканин, які виконують еферентну роль
у регуляції цих реакцій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження
є частиною комплексної науково-дослідної роботи кафедри нормальної
фізіології Харківського державного медичного університету “Вивчення
системних механізмів індивідуальної стійкості до стресу” (№ державної
реєстрації 0104V002241). Автор виконував розділ, пов’язаний із темою
дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало доведення
еферентної ролі деяких органів і тканин (головного мозку, міокарда,
слизової оболонки шлунка, кровоносних судин, скелетних м’язів) у
регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної,
гемостазу та фібринолізу) при експериментальній патології у тварин,
деяких хворобах у людей, у тварин та людей у фізіологічних умовах.

Відповідно до мети дослідження були сформульовані його завдання:

Вивчити органну специфічність антиоксидантних, гемостатичних та
фібринолітичних властивостей у різних тварин і людей у нормі.

Вивчити особливості антиоксидантних, гемостатичних та фібринолітичних
властивостей у головному мозку, серці, шлунку, кровоносних судинах при
різних експериментальних патологічних процесах у тварин
(емоційно-больовому стресі, безантиоксидантному раціоні, різних режимах
фізичної активності, неповній ішемії головного мозку та його реперфузії,
ішемії міокарда).

З’ясувати еферентну роль тканинної ланки АОС, гемостазу та фібринолізу в
регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем при ішемічній
хворобі мозку – ІХМ (ішемічний інсульт), ішемічній хворобі серця – ІХС
(інфаркт міокарда), виразковій хворобі шлунка в людей.

Визначити особливості реактивності АОС, гемостазу і фібринолізу при
різних м’язових навантаженнях (оздоровчого характеру та тих, що
викликають утомленність) та довести роль судинної стінки і м’язової
тканини в їх регуляції.

Довести роль судинної стінки як еферентного регулятора АОС, гемостазу та
фібринолізу в здорових людей та хворих на ІХМ і гіпертонічну хворобу.

Об’єкт дослідження. Гуморальні захисно-пристосувальні системи
(антиоксидантна, гемостаз і фібриноліз) в нормі та патології.

Предмет дослідження. Еферентна роль деяких органів і тканин (головного
мозку, міокарда, слизової шлунка, кровоносних судин, скелетних м’язів) у
регуляції антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної систем.

Методи дослідження. Фізіологічні та біохімічні, для вивчення показників
антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної активності крові,
тканин та органів; клінічні для оцінки розвитку хвороб – ішемічного
інсульту, гіпертонічної хвороби, виразкової хвороби шлунка; статистичні
для з’ясування ступеня достовірності відмінностей параметрів контрольних
і дослідних серій досліджень на тваринах та спостережень на людях.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше доведена органна
специфічність антиоксидантних, гемостатичних і фібринолітичних
властивостей у нормі та патології.

Уперше встановлена еферентна роль мозку, серця, шлунка, скелетних м’язів
та кровоносних судин у регуляції антиоксидантних, гемостатичних і
фібринолітичних властивостей крові (і взаємовідносин між ними) при
різних патологічних процесах у тварин, деяких хворобах у людей, у тварин
і людей у фізіологічних умовах.

Доведено, що при безантиоксидантній дієті та емоційно-больовому стресі
внесок різних органів і тканин у регуляцію захисно-пристосувальних
систем крові (антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної) різний.

Доведено, що перерозподіл антиоксидантних, гемостатичних та
фібринолітичних властивостей у різних органах і тканинах обумовлює зміни
у відповідних гуморальних системах при експериментальних патологічних
процесах у серці (ішемія міокарда), мозку (неповна ішемія) тварин, а
також має значення в патогенезі ішемічного інсульту, інфаркту міокарда,
виразкової хвороби шлунка в людей.

Обґрунтовано положення про еферентну роль судинної стінки та скелетних
м’язів у регуляції захисно-пристосувальних систем крові
(антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної) в людей при м’язових
навантаженнях різної інтенсивності та показана роль судинної стінки в
патології, зокрема у хворих на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу
мозку.

Доведено значення процесів пероксидації, активності антиоксидантної
системи, гемостазу та фібринолізу в розвитку адаптивних (оздоровчих)
фізичних (м’язових) навантажень та навантажень, що спричиняють втому та
зниження функціональних можливостей організму.

Вперше доведено, що органні відмінності антиоксидантних, гемостатичних
та фібринолітичних властивостей мають загальнобіологічний характер та
притаманні як різним лабораторним тваринам (щурам, котам, морським
свинкам, кролям), так і людям.

Практичне значення отриманих результатів. На основі отриманих даних
доповнені знання в галузях патологічної і нормальної фізіології щодо
механізму реактивності та регуляції захисно-пристосувальних систем крові
(антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної) в нормі та
патології, ролі різних органів і тканин (головного мозку, серця, шлунка,
кровоносних судин, скелетних м’язів) у ньому.

Отримані результати можуть бути використані в експериментальному
моделюванні різних патологічних процесів з урахуванням як особливостей
перебігу реакцій перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), АОС, гемостазу та
фібринолізу в крові та в окремих органах (тканинах), так і виду
експериментальних тварин. Підтвердженням цьому є використання отриманих
у роботі даних в навчальному процесі (під час читання лекцій та
проведення лабораторних занять) на кафедрах патологічної та нормальної
фізіології, біохімії в Українській медичній стоматологічній академії
(УМСА), Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольца,
Харківському державному медичному університеті, Львівському
національному медичному університеті ім. Данила Галицького, Донецькому
державному університеті ім. М. Горького, Запорізькому, Кримському,
Тернопільському державних медичних університетах – Україна.

У клінічній практиці отримані в роботі факти можуть бути використані для
оцінки ПОЛ, активності АОС, гемостазу та фібринолізу залежно від
локалізації патологічного процесу (ураження мозку, серця, шлунка,
кровоносних судин) та їх адекватної корекції, зокрема, медикаментозними
засобами, які впливають на антиоксидантні, коагуляційні та
фібринолітичні властивості крові (антиоксиданти, антикоагулянти,
антиагреганти, фібринолітики або інгібітори фібринолізу). Це знайшло
відображення у роботах низки клінічних кафедр УМСА: внутрішніх хвороб
стоматологічного факультету, факультетської терапії, госпітальної
терапії, кафедр поліклінічної справи, нервових хвороб.

Положення про еферентну роль скелетних м’язів у регуляції захисних
систем крові, висунуті в роботі, можуть бути використані в спортивній
медицині для індивідуального підбору та оцінки виду тренувань, настання
адаптаційного періоду, перетренування, втоми, а також для профілактики
та реабілітації можливих ускладнень, обумовлених руховим режимом у
хворих із хворобами головного мозку, серця, шлунка, кровоносних судин.
Це знайшло відображення у дослідженнях, які виконують співробітники
курсу лікувальної фізкультури УМСА.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана на підставі власних
результатів, отриманих за період 1990-2003 рр. під час проведення
експериментальних досліджень на базі кафедр нормальної фізіології УМСА
та Харківського державного медичного університету (ХДМУ). Концептуальні
засади роботи, її структура, визначення наукового напрямку, постановка
проблем, мети, завдань дослідження, обґрунтування шляхів їхнього
вирішення, аналіз літературного й експериментального матеріалу,
статистична обробка, інтерпретація отриманих результатів, наукова і
практична новизна, узагальнення та висновки є авторськими. Разом з тим,
оскільки фізіологічні та патофізіологічні експериментальні дослідження,
включаючи вплив факторів зовнішнього середовища різної природи та
інтенсивності на біологічні об’єкти, можуть бути виконані тільки
колективами, монографії та низка наукових статей написані автором
спільно зі співавторами, яким автор щиро вдячний. Аналіз результатів
досліджень проведений за участі наукового консультанта. Вивчення
показників стану ПОЛ та АОС проведено за технічного сприяння ЦНДЛ УМСА
(завідувач ЦНДЛ – д. мед. н., проф. І.П.Кайдашев). У написанні
дисертації не використані ідеї та розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
повідомлені на: Міжнародному симпозіумі “Фізіологія та патологія
гемостазу” (Сімферополь, 1994), Всеукраїнській науковій конференції
“Актуальні проблеми гастроентерології” (Київ, 2001), конференції
“Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні” (Київ, 2001),
конференції “Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці”
(Львів, 2001), Міжнародній науковій конференції студентів та молодих
вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”
(Дніпропетровськ, 2001), IV міжнародному конгресі “Эниология XXI века”
(Одеса, 2002), ІІ міжнародній науковій конференції “Мікроциркуляція та
її вікові зміни” (Київ, 2002), І Всеукраїнському з’їзді фахівців зі
спортивної медицини і ЛФК “Перспективи розвитку спортивної медицини і
лікувальної фізкультури ХХІ століття” (Одеса, 2002), конференції,
присвяченій 100-річчю з дня народження проф., академіка Р. О.
Файтельберга (Одеса, 2003), І Всеросійській науковій конференції
“Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно-сосудистой
хирургии” (Москва, 2003), І Українській конференції з міжнародною участю
“Тромбози в клінічній практиці: профілактика, діагностика, лікування”
(Київ, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю,
присвяченій 175-річчю з дня народження І.М.Сєченова (Одеса, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 45
праць. Із них – 5 монографій, 24 статті у фахових виданнях України (з
них – 9 без співавторів), 1 стаття у закордонному журналі, 15 тез у
матеріалах конференцій, симпозіумів, з’їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 296
сторінках комп’ютерного тексту, складається з переліку умовних
скорочень, вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів
досліджень, розділу власних досліджень, аналізу й узагальнення
результатів досліджень, висновків і списку використаних джерел
літератури з 392 робіт, серед яких 275 праць авторів України та країн
СНД і 117 робіт зарубіжних авторів. Дисертація містить 89 таблиць та
ілюстрована 59 рисунками (обсяг – 7 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети і поставлених
завдань були проведені експериментальні дослідження контрольних та
дослідних серій на 310 білих щурах-самцях лінії Wistar вагою 180-500 г
віком 2-3 місяці, 40 морських свинках-самцях вагою 400-510 г, 62
кролях-самцях вагою 2-3,1 кг, 50 безпородних котах переважно самцях
вагою 2-4,5 кг, 10 безпородних собаках-самцях вагою 6-11,7 кг. Проведені
спостереження на 170 людях: здорових та хворих на порушення мозкового
кровообігу (ішемічний інсульт), ІХС, гіпертонічну хворобу, виразкову
хворобу шлунка і тканинах деяких органів і судин 100 людей, що померли.

У зв’язку з поставленими завданнями проводилось моделювання різних
патологічних процесів.

Зокрема, кролям призначали безантиоксидантний раціон (синдром
пероксидації) протягом 100 діб (О.М.Воскресенський, В.В.Вітт, 1971).

Гострий емоційно-больовий стрес (ГЕБС) моделювали перенапруженням
умовно-рефлекторної діяльності мозку тварин – конфліктом аферентних
збуджень за В.Ф.Ведяєвим. У різних групах тварин тривалість стресу була
від 6 хв. до 2 год.

Модель гострої неповної ішемії головного мозку викликали у тварин шляхом
перев’язки обох сонних артерій на 15 хв. під гексеналовим наркозом. У
ряді експериментів після ішемії головного мозку проводили її реперфузію
протягом 15 хв. (М.В.Біленко, 1989).

Модель неповної ішемії міокарда відтворювали шляхом перев’язки лівої
коронарної артерії на 60 хв.

Для визначення ролі м’язової тканини в регуляції ПОЛ, активності АОС і
гемостазу ми скористалися моделлю досліду із вивченням показників крові,
що притікає та відтікає від працюючого скелетного м’яза. Для цього
стимулювали литковий м’яз котів через сідничний нерв електричним струмом
напругою 5 В, частотою 100 Гц протягом 5 та 15 хв. У такі строки брали й
кров із вен та артерій для дослідження.

Рухову активність у тварин (щурів) викликали шляхом бігу на тредбані
конструкції В.В.Алексєєва та В.І.Без’язичного (1969). Усіх
експериментальних тварин протягом 5-6 діб привчали до рівномірного бігу
на тредбані при швидкості руху стрічки 20 м/хв., час бігу – 10 хв. Таке
навантаження вони виконували 6 разів у тиждень протягом місяця
(адаптоване фізичне навантаження – дослід 1). Інша група тварин
виконувала вправу до втоми (надмірне фізичне навантаження – дослід 2).

Досліджувалась кров хворих: на ішемічний інсульт, які перебували на
стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Полтавської обласної
клінічної лікарні (ПОКЛ); на гіпертонічну хворобу (1 стадія), які
перебували на диспансерному обліку лікарів кафедри лікувальної
фізкультури УМСА; на виразкову хворобу шлунка, які лікувалися
стаціонарно в гастроентерологічному відділенні ПОКЛ. Усі хворі були
чоловічої статі віком 40-65 років. Контрольну групу склали практично
здорові чоловіки аналогічного віку. Діагноз захворювань ґрунтувався на
типових клінічних проявах, даних лабораторних та інструментальних
досліджень.

Вивчалися тканини слизової оболонки шлунка, міокарда, мозку, судин –
аорти, мозкових, коронарних людей, які загинули випадково (інтактні) та
померлих від загострення відповідних хвороб. У ряді випадків слизову
оболонку шлунка брали у хворих під час планових операцій у зв’язку з
виразковою хворобою. Слизову шлунка брали безпосередньо із зони виразки,
тканини мозку та міокарда – із зони ішемії.

Вплив дозованого фізичного навантаження у людей вивчали на практично
здорових чоловіках віком 40-75 років, які займались оздоровчим бігом
протягом 5-10 років, пробігаючи за одне тренування від 3 до 15 км 3-4
рази за тиждень із інтенсивністю (швидкістю) 10-12 км/год. Такий режим
тренування відповідав сучасним уявленням про норми оздоровчого бігу
(Душанін С.А., 1982; Мотов В.В., 1983; Мотилянська Р.Е., 1983; Єрьоміна
О.Л., 1994). Контрольну групу склали здорові чоловіки відповідного віку,
які не займалися будь-якими фізичними тренуваннями.

Окрему групу склали хворі на гіпертонічну хворобу (1 стадія) 40-65
років, які займалися бігом протягом 5 років. Ці хворі перебували в
періоді ремісії, були працездатні, не отримували інтенсивного
медикаментозного лікування. Контролем для них були аналогічні хворі за
віком, стадією гіпертонії, які не займалися тренуваннями.

Для оцінки ролі судинної стінки в еферентній регуляції процесів ПОЛ,
АОС, гемостазу та фібринолізу ми використали метод венозної оклюзії
(К.М.Лакін, 1981). Суть цього методу полягає в тому, що кров брали із
вени рук двічі – до накладання манжети тонометра та через 3 хв. після її
зняття. Протягом цього часу в манжеті підтримувався тиск, середній між
систолічним та діастолічним (В.С.Скіпетров, 1999, 2005). На підставі
різниці показників, що вивчалися, до та після манжетової проби ми
оцінювали здатність судинної стінки впливати на досліджувані процеси.

По закінченні експериментів у тварин брали кров в умовах гексеналового
наркозу з правого шлуночка серця шприцом (щури, морські свинки), з
сонної артерії, в яку вставляли канюлю (кролі, коти), з ліктьової вени
(люди) через суху голку без шприца вільною течією в центрифужні
силіконові пробірки. Потім кров змішували із 3,8 % цитратом натрію в
співвідношенні 9:1 та центрифугували при 1500 об/хв. протягом 10 хв. для
отримання тромбоцитної плазми, далі при 3000 об/хв. протягом 30 хв. для
отримання безтромбоцитної плазми. Після евтаназії у тварин брали деякі
тканини для дослідження.

У крові та тканинах досліджували деякі показники ПОЛ, АОС,
судинно-тромбоцитарного і коагуляційного гемостазу та фібринолізу:
перекисну резистентність еритроцитів (ПРЕ), рівень ТБК-активних
продуктів (рівень МДА – малонового диальдегіду за його реакцією з ТБК –
тіобарбітуровою кислотою), активність супероксиддисмутази (СОД),
каталази, відновленого та окисленого глютатіону, кут, час, висоту та
сумарний індекс агрегації тромбоцитів (СІАТ), час рекальцифікації,
тромбіновий час, активований частково тромбопластиновий час (АЧТЧ),
уміст фібриногену, час фібринолізу, етаноловий тест. Дослідження
проводили за методиками, викладеними в “Посібнику з експериментальних
клінічних досліджень в біології та медицині” за редакцією І.П.Кайдашева
(1997), книг “Лабораторные методы исследования системы гемостаза” за
редакцією Е.Д.Гольдберга (1980) та “Диагностика и контролируемая терапия
нарушений гемостаза” (Баркаган З.С., Момот А.П., 2001).

З метою унеможливлення систематичних похибок та отримання достовірних
результатів використовували сліпий, або маскований, метод (blinding, or
masking).

Результати дослідження оброблені за допомогою методів математичної
статистики на персональному комп’ютері IBM за спеціальними програмами.
При цьому обчислювали середні показники М, похибки середніх m, t –
критерій Стьюдента, в окремих випадках – середнє значення зміни
показників ?, похибки середнього значення зміни m, Т – критерій
Уілкоксона, проводили кореляційний аналіз. Вірогідними вважали
відмінності показників при p0,05), скелетних м’язах
(Р&F°e? ? A ( T V X Z Z \ x z ? DFri? ? A '†(j+Z.?123///////iaeUEUUUU3/4Uµ? & & & th th слизовій шлунка хворих підтверджують факт участі цього органа у місцевих реакціях ПОЛ та гемостазу та є доказом еферентної ролі її в загальному кровообігу. Нарешті, отримані дані підтверджують роль реакцій ПОЛ, АОС та гемостазу в патогенезі утворення виразок слизової оболонки шлунка. Скелетні м’язи як еферентні регулятори гуморальних захисно-пристосувальних систем при електричному стимулюванні литкових м’язів у котів. З наших даних випливає, що функціонуюча м’язова тканина стимулює захисні функції крові. Зокрема, це стосується антиоксидантних її властивостей. Про це свідчить зменшення ПРЕ до 15 хв. стимуляції на 45% у порівнянні з контролем, де артеріовенозна різниця була 18,7%, та збільшення артеріовенозної різниці активності СОД у ті ж строки з 27,2% до 72,8%. Зміни рівня каталази хоча виявилися недостовірними, але мають явну тенденцію до зростання. Привертає увагу той факт, що після електростимуляції її вміст у крові зростає в порівнянні зі станом спокою. Вже через 5 хв. стимуляції її активність зростає в артеріальній крові на 44,23% та у венозній - на 58,71%. Отже, рівень СОД і каталази в крові зростає в процесі м’язової діяльності. Дослідження гемокоагулюючих властивостей крові показали, що в крові, що відтікає, вони в перші хвилини посилююються, однак до 15 хв. стимулювання значно послаблюються. Так, артеріовенозна різниця за часом рекальцифікації на 15 хв. зростає: якщо в контролі вона була –4%, то через 5 хв. +9,6%, а через 15 хв. вона збільшилась до –19,1%. Такі зміни пов’язані, на наш погляд, із вивільненням у кровообіг у перші 5 хв. роботи м’язів прокоагулянгтів, а надалі – антикоагулянтів (наприклад, антитромбопластинів). Щодо фібринолітичних властивостей, то до фізичного навантаження вони у венозній крові були більшими, ніж у артеріальній, на 35,8%. Через 5 хв. навантаження вони різко слабішають, про що свідчить збільшення часу фібринолізу у вені порівняно з артеріями на 93,1%. Очевидно, зі м’язів вивільняються інгібітори фібринолізу. Однак уже за 15 хв. відбувається зворотна реакція – посилення фібринолітичної активності (у венозній крові на 21% час фібринолізу коротший). Необхідно звернути увагу на те, що в усіх пробах крові після початку м’язової діяльності час фібринолізу був меншим від початкового. Ми вважаємо, що це обумовлено вивільненням у кровообіг із м’язів активаторів фібринолізу. Отже, м’язова діяльність посилює захисні властивості крові (антиоксидантні, гемостатичні та фібринолітичні), що вказує на еферентну роль м’язів у регуляції цих реакцій, та може бути використана як метод немедикаментозної корекції хвороб, що супроводжуються змінами активності гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу). Показники ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу в симетричних судинах нижніх кінцівок та стегнових м’язах котів. Ми виявили, що в нормі у тварин (котів) деякі показникі згортання крові в правій та лівій стегнових венах мають відмінності, тобто асиметричні в нормі. Ці асиметрії неоднакові: в одних тварин показники згортання крові за амплітудою та спрямованістю переважали справа, в інших – зліва. Наші дослідження показали, що ці асиметрії залежать від активності гемокоагуляційних та фібринолітичних компонентів стегнових м’язів, через які проходить кров. Нами встановлено, що в стегнових м’язах вони також неоднакові справа та зліва (асиметричні). Судинна стінка як еферентний регулятор ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу в умовах норми та патології в людей. З появою простого і надійного способу оцінки функціональної активності системи гемостазу (манжетова проба), заснованого на створенні тимчасової гіпоксії судин (К.М.Лакін та співавт., 1981; В.П.Скіпетров та співавт., 1999, 2005), виникла можливість досліджувати більш детально еферентну роль судинної стінки не тільки в реакціях коагуляційного гемостазу та фібринолізу, але й судинно-тромбоцитарного гемостазу, ПОЛ та АОС. У здорових людей. За даними В.П.Скіпетрова та співавторів (1999, 2005), після манжетової проби у крові здорових людей виявлено підвищення рівня МДА, на підставі чого автор діходить висновку, що в разі 20-хвилинної гіпоксії (а саме на такий строк у досліді накладається манжетка) виникає дефіцит кисню, порушується окислення та активується ПОЛ. У наших дослідженнях манжетова проба була значно коротшою, всього 3 хв., і ми не спостерігали у крові активації ПОЛ. Однак у крові після манжетової проби зростала концентрація загального та відновленого глутатіону. Інші показники ПОЛ та антиоксидантного захисту не змінювалися. Ця реакція супроводжувалася ослабленням у крові агрегаційних властивостей еритроцитів. Як випливає з наших даних, короткочасна гіпоксія, що створюється манжеткою в судині, активує фібриноліз (час фібринолізу скорочується на 9%, P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020