.

Поширеність та інтенсивність гострого початкового карієсу, сучасні методи його профілактики та лікування в осіб молодого віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
148 3941
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. Богомольця

МЄДВЄДЄВА МАРИНА БОРИСІВНА

УДК 616.314-002.4-036.4-036.22-07-08

Поширеність та інтенсивність гострого початкового карієсу, сучасні
методи його профілактики та лікування в осіб молодого віку

14.01.22. – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі терапевтичної стоматології Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор БОРИСЕНКО Анатолій Васильович,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра
терапевтичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор ДЄНЬГА Оксана Василівна, Інститут
стоматології АМН України, відділ стоматології дитячого віку і
ортодонтії, завідувачка

Кандидат медичних наук, доцент ПАРПАЛЕЙ Катерина Анатоліївна, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України,
кафедра стоматології дитячого віку, доцент

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава)

Захист дисертації відбудеться “ 15 ” червня 2006 р. о 13:30 год. на
засіданні спеціалізованої ради Д 26.003.05 при Національному медичному
університеті ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул.
Зоологічна, б. 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця за адресою:

03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, б. 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий “ 14 ” квітня 2006 р.

Учений секретар

cпеціалізованої вченої ради,

доцент О. І. Остапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Карієс є найпоширенішим захворюванням людини, на
нього страждає до 92-98% населення України (К. М. Косенко, 1994;
О. В. Дєньга, 1996; Г. Ф. Білоклицька та співав., 1999;
Р. В. Казакова, 1999; А. В. Борисенко, 2000; F. Manji, O. Fejerskov,
1994; W. Kuenzel, 2001).

Особливу увагу спеціалістів привертає рання стадія розвитку каріозного
процесу – гострий початковий карієс. На цій стадії втрата мінеральних
речовин у емалі може бути оборотним процесом, і подальший розвиток
карієсу можна зупинити шляхом ремінералізації емалі (Л. М. Лукиных,
1997, 1999; И. Л. Горбунова, 2000; В. К. Леонтьев, 2002; J. R. Mellberg,
J. Blake-Haskins, I. D. Petrou, N. E. Grote, 2001).

У лікуванні та профілактиці вогнищ демінералізації на сьогодні віддають
перевагу місцевій ремінералізуючий терапії. У якості ремінералізуючих
засобів використовують препарати фтору, кальцію та різні їх комбінації
(Л. О. Хоменко, 1993; З. Д. Хейнце, 1998; С. Д. Арутюнов, 2003; К. А.
Парпалей, Н. О. Савичук, 2004; T. Marthaler, 1994; A. N. Blinkhorn, R.
M. Davies, 1996). Але при цьому часто недооцінюють роль загальних
факторів у патогенезі карієсу.

Дія лікувальних заходів при гострому початковому карієсі повинна бути
спрямована не тільки на відновлення втрати мінеральних речовин в емалі
ззовні, а насамперед, на усунення факторів, які можуть сприяти
демінералізації. Тобто, йдеться про диференційований вибір засобів
індивідуальної гігієни та посилення ремінералізуючих властивостей
ротової рідини. У цьому напрямку перспективним є ендогенне застосування
препаратів кальцію третього покоління. Вони містять солі кальцію,
мікроелементи та вітамін Д3, що забезпечує високе засвоєння кальцію
організмом. Це дає підстави очікувати на збільшення вмісту кальцію та
мікроелементів у слині, що створить постійні умови для ремінералізації
емалі та збільшить її карієсрезистентність шляхом посилення
ремінералізуючого потенціалу ротової рідини.

Проблемі лікування та профілактики гострого початкового карієсу
присвячено багато робіт, але переважно всі вони стосуються дитячого
віку. Недостатньо вивчена ця проблема за умов закінчення вторинної
мінералізації, в осіб дорослого віку. У літературі недостатньо даних
щодо розповсюдженості гострого початкового карієсу у дорослих. Оскільки
у молодому віці проникність емалі є найвищою, вивчення поширеності та
інтенсивності гострого початкового карієсу в осіб молодого віку та
розробка ефективних методів його профілактики і лікування є актуальною
проблемою сучасної терапевтичної стоматології.

Виходячи з цього, пошук шляхів підвищення ефективності лікування ранніх
форм карієсу дозволить розробити комплексне лікування гострого
початкового карієсу в осіб молодого віку, яке поєднує місцеве і загальне
застосування препарату кальцію третього покоління та диференційований
вибір засобів індивідуальної гігієни.

Зв’язок роботи з науковими роботами, планами, темами. Робота є
фрагментом науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної стоматології
Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
„Клініко-експериментальне обґрунтування та розробка методів лікування
генералізованого пародонтиту із застосуванням препаратів природного
походження вітчизняного виробництва та методів немедикаментозної
терапії.” Номер держреєстрації 0100U003122-ін.

Здобувач є безпосереднім співвиконавцем фрагменту даної роботи.

Мета роботи: підвищення ефективності лікування гострого початкового
карієсу в осіб молодого віку шляхом посилення процесів ремінералізації
емалі, підвищення ремінералізуючих властивостей ротової рідини та
запобігання переходу білих плям у каріозні порожнини на основі розробки
комплексного способу лікування та профілактики гострого початкового
карієсу.

Задачі дослідження:

1. Вивчити поширеність та інтенсивність гострого початкового карієсу в
осіб молодого віку.

2. Вивчити стан гігієни порожнини рота в осіб молодого віку і дослідити
взаємозв’язок між гігієною порожнини рота та інтенсивністю карієсу.

3. Дослідити антибактеріальні властивості ряду зубних паст із різними
антибактеріальними складниками щодо мікроорганізмів зубного нальоту.

4. Обґрунтувати диференційований вибір засобів гігієни порожнини рота
для осіб молодого віку із діагнозом гострого початкового карієсу на
підставі мікробіологічного та клінічного дослідження різних зубних паст.

5. Визначити на основі біохімічних досліджень доцільність та
ефективність ендогенного застосування препарату кальцію третього
покоління Сунамолу-Лд3 для профілактики та лікування гострого
початкового карієсу в осіб молодого віку.

6. На основі клініко-лабораторних досліджень визначити ефективність
запропонованого способу комплексного лікування гострого початкового
карієсу порівняно із традиційною терапією у найближчі та віддалені
терміни спостережень.

Об’єкт дослідження: особи молодого віку (18-23 роки) із діагнозом
гострого початкового карієсу, які мешкають у місті Києві.

Предмет дослідження: поширеність та інтенсивність гострого початкового
карієсу в осіб молодого віку, протимікробні та ремінералізуючі
властивості зубних паст, вплив препарату кальцію Сунамолу-Лд3 на процеси
мінералізації при гострому початковому карієсі.

Методи досліджень: клінічні – клінічне обстеження осіб молодого віку з
метою визначення стоматологічного статусу та стану гігієни порожнини
рота; епідеміологічні – вивчення поширеності та інтенсивності гострого
початкового карієсу в осіб молодого віку, які мешкають у місті Києві;
мікробіологічні – дослідження мікроорганізмів зубної бляшки та впливу на
них антибактеріальних компонентів зубних паст; біохімічні – вивчення
змін показників мінерального обміну та ферментів, що беруть участь у
процесах мінералізації, у ротовій рідині під впливом препарату кальцію
Сунамолу-Лд3; статистичні – оцінка достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті епідеміологічного
дослідження визначена поширеність та інтенсивність гострого початкового
карієсу в осіб молодого віку, які мешкають у місті Києві.

Розроблений диференційований підхід щодо вибору зубної пасти залежно від
її антибактеріальної та мінералізуючої дії для раціональної гігієни
порожнини рота в осіб із гострим початковим карієсом.

Біохімічними дослідженнями вперше доведена доцільність та ефективність
ендогенного застосування препарату кальцію Сунамолу-Лд3 з метою
підвищення ремінералізуючого потенціалу ротової рідини.

Вперше розроблений та апробований у клініці спосіб комплексного
лікування гострого початкового карієсу в осіб молодого віку із загальним
та місцевим застосуванням препарату кальцію Сунамолу-Лд3.

Встановлено, що застосування у комплексному лікуванні хворих на гострий
початковий карієс препарату кальцію посилює процеси ремінералізації
білих плям, запобігає їх переходу у каріозні порожнини, посилює
ремінералізуючі властивості слини та підвищує карієсрезистентність
емалі.

Показана висока клінічна ефективність препарату кальцію Сунамолу-Лд3 у
лікуванні та профілактиці гострого початкового карієсу у найближчі та
віддалені терміни спостережень.

Пріоритетність дисертаційних досліджень підтверджується Деклараційним
патентом України № 2003109570 від 15 квітня 2004 року.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені принципи
диференційованого вибору зубних паст з антибактеріальною та
мінералізуючою дією для профілактики та лікування гострого початкового
карієсу. Запропонований метод комплексного лікування гострого
початкового карієсу в осіб молодого віку дозволяє досягти
ремінералізації білих плям у 61,77%, зменшити перехід вогнищ
демінералізації у каріозні порожнини, обмежити появу нових вогнищ
демінералізації, підвищити карієсрезистентність емалі та посилити
ремінералізуючі властивості ротової рідини.

Розроблений метод впроваджений у навчальний процес кафедри терапевтичної
стоматології Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця, у практичну діяльність терапевтичного відділення
стоматологічної клініки Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця, у стоматологічній поліклініці Дніпровського району м.
Києва та у стоматологічному відділенні поліклініки № 2 Деснянського
району м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто провела патентно –
інформаційний пошук, вивчила та проаналізувала літературні джерела з
обраної теми, здійснила клінічні та лабораторні дослідження, статистичну
обробку отриманих даних, узагальнення та аналіз результатів,
сформулювала наукові висновки та практичні рекомендації. Епідеміологічні
дослідження були проведені в рамках освітньої програми “Місяць здорової
посмішки разом з Колгейт” (2002). Клінічні дослідження та лікувальні
заходи проведені у терапевтичному та фізіотерапевтичному відділеннях
стоматологічної поліклініки Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця. Лабораторні дослідження виконані на кафедрах
біологічної хімії (завідувач кафедри професор Ю. І. Губський),
мікробіології, вірусології та імунології (завідувач кафедри професор
В. П. Широбоков) Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційних
досліджень викладені на науково-практичних конференціях: „Наукова
конференція студентів та молодих вчених НМУ” (Київ, 2002); ХХІ
науково-практична конференція студентів та молодих вчених НМУ імені
О. О. Богомольця „Актуальні проблеми сучасної стоматології” (Київ,
2003); науково-практична конференція „Епідеміологія основних
стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2004); міжнародна
науково-практична конференція „Сучасні проблеми терапевтичної
стоматології” присвячена пам’яті професора М. А. Кодоли і 40-річчю
кафедри терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО (Київ,
2004); а також на ІІ з’їзді АСУ (Київ, 2005).

Дисертація апробована на засіданні кафедри терапевтичної стоматології та
на засіданні апробаційної ради “Стоматологія” Національного медичного
університету імені О. О. Богомольця.

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 12 наукових роботах,
серед яких 6 – у спеціалізованих фахових виданнях, рекомендованих ВАК
України (з них 2 статті без співавторів), 5 – у вигляді тез наукових
доповідей конференцій та з’їздів. Отриманий деклараційний патент
України.

Обсяг та структура роботи. Загальний обсяг роботи становить 153 сторінки
машинописного тексту. Основний текст дисертації викладений на 129
сторінках. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, чотирьох
розділів власних досліджень, аналізу і обговорення результатів,
висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Робота
ілюстрована 23 малюнками та 29 таблицями. Список літератури містить 212
джерел, із яких – 149 вітчизняних та 63 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи досліджень. Подані в роботі результати щодо
поширеності та інтенсивності гострого початкового карієсу отримані при
обстеженні 539 осіб віком 18 – 23 роки, які зверталися до стоматолога з
метою санації та рекомендацій по гігієні порожнини рота. Із загальної
кількості обстежених осіб (539 осіб) було відібрано 211 осіб (103 жінки
та 108 чоловіків) із діагнозом гострого початкового карієсу, які були
поділені на дві групи: 132 особи (356 вогнищ демінералізації) в основній
та 79 (212 вогнищ демінералізації) – у контрольній. Всі обстежені були
практично здорові.

З метою обґрунтування диференційованого вибору зубної пасти для
профілактики та лікування гострого початкового карієсу було проведене
комплексне (мікробіологічне, клінічне та біохімічне) дослідження ряду
зубних паст із різними антибактеріальними речовинами: 1. “Bled-a-med”
(триклозан); 2. “Pepsodent” (триклозан); 3. “Colgate” (триклозан); 4.
“Aquafresh” (триклозан); 5. “Жемчуг новий тотал” (триклозан); 6. “Жемчуг
фтор” (не містить сильнодіючих антисептиків); 7. “Биокон” (рослинні
домішки: екстракт ромашки аптечної, екстракт календули лікарської та
екстракт медичної п’явки); 8. “Lacalut fluor” (хлоргексидин).

Мікробіологічні дослідження проводили методом лунок (дифузійний метод)
на 5% кров’яному агарі; при цьому чутливість карієсогенних
мікроорганізмів зубної бляшки до антибактеріальних складників зубних
паст визначали за зоною затримки їх росту (у міліметрах).

На підставі результатів мікробіологічного дослідження були відібрані дві
зубні пасти: “Жемчуг новий тотал”, якою чистили зуби пацієнти основної
групи, та “Жемчуг фтор”, яку використовували у контролі. Для досягнення
доброго стану гігієни порожнини рота всім пацієнтам обох груп було
проведене гігієнічне навчання з контрольованим чищенням зубів і
постійним спостереженням протягом року. За динамікою стану гігієни
стежили за допомогою гігієнічного індексу OHI-S (Green-Vermilion, 1964),
який обчислювали під час першого огляду, через місяць, півроку та рік з
початку випробування.

Мінералізуючі властивості зубних паст оцінювали на підставі річного
спостереження за динамікою виявлених вогнищ демінералізації: кількість
вогнищ демінералізації, які перетворилися на каріозні порожнини,
обчислювали у відсотках – це характеризували, як показник Дк; кількість
білих плям, в яких відбулися процеси ремінералізації, виражали у
відсотках та характеризували, як показник Др; кількість виникнення нових
білих плям емалі у процентному співвідношенні характеризували, як
показник Дн; та кількість вогнищ демінералізації, які залишилися без
змін, обчислювали у відсотках та характеризували, як показник Д.
Направленість процесів мінералізації оцінювали за змінами інтенсивності
забарвлення білих плям, які обчислювали у балах за стандартною
10-бальною шкалою (Л. О. Аксамит, 1978).

Про ефективність застосування зубних паст для профілактики та лікування
гострого початкового карієсу судили на підставі змін інтенсивності,
приросту інтенсивності (О. В. Удовицька, 2000) та редукції приросту
карієсу (Е. Б. Сахарова, 1984) в основній та контрольній групах за рік.

Біохімічні дослідження були проведені з метою: по-перше, вивчення впливу
контрольованої гігієни порожнини рота на мінералізуючі властивості
ротової рідини, та, по-друге, обґрунтування доцільності та ефективності
ендогенного лікування та профілактики гострого початкового карієсу за
допомогою препарату кальцію Сунамолу-Лд3. Об`єктом біохімічних
досліджень була ротова рідина, в якій визначали: вміст кальцію за
методом А. Каркашова та Вічева (1968) у модифікації В. К. Леонтьєва та
В. Б. Смирнової (1971); фосфору за методом Больца та Льюка у модифікації
В. Д. Конвай, В. К. Леонтьєва, В. П. Бризгаліної (1972); коефіцієнт
Ca/P; активність лужної фосфатази за методом Bessey et al. у модифікації
Т. П. Вавилової (1990) та активність кислої фосфатази за методом Anderch
et al. у модифікації для слини Т. П. Вавилової (1990). Для дослідження
використовували набори “Лахема” (Чехія).

Результатом проведеного біохімічного дослідження стала клінічна
апробація розробленого методу лікування та профілактики гострого
початкового карієсу за допомогою Сунамолу-Лд3. Запропонований спосіб
застосовували у 132 осіб основної групи: розчин Сунамолу-Лд3 у
розведенні 1:10 вводили у тверді тканини зубів шляхом електрофорезу – по
5 сеансів з аноду і катоду та призначали препарат всередину по 5 мл на
добу протягом місяця. У контрольній групі лікування проводили за
традиційною методикою (електрофорез 10% розчину кальцію глюконату з
аноду та 2% розчину натрію фториду з катоду). Курс лікування в обох
групах повторювали через 6 місяців, рік та 18 місяців від початку
лікування. В обох групах проводили контрольовану гігієну порожнини рота.
Всі пацієнти чистили зуби пастою “Жемчуг новий тотал”, яка була обрана
за результатами попередніх досліджень.

Динаміку процесів мінералізації характеризували за безпосередніми та
віддаленими результатами (рік, 18 місяців та два роки) змін показників
Дк, Др, Дн, Д; змін інтенсивності забарвлення вогнищ демінералізації;
змін резистентності емалі та ремінералізуючої функції слини (тест
клінічного визначення швидкості ремінералізації емалі за Т. Л. Рединовою
та В. К. Леонтьєвим, 1982).

Про ефективність комплексного методу профілактики та лікування гострого
початкового карієсу судили на підставі змін інтенсивності, приросту
інтенсивності (О. В. Удовицька, 2000) та редукції приросту карієсу (Е.
Б. Сахарова, 1984) в основній та контрольній групах через рік та через
два роки.

Достовірність виявлених відмінностей оцінювали за критерієм Ст`юдента.
Статистична обробка матеріалу проводилась згідно рекомендацій О. П.
Мінцера, Б. Н. Угарова, В.В. Власова (1991).

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження свідчать,
що в осіб молодого віку поширеність карієсу становить 93,69%, та лише
6,31% осіб мають інтактні зубні ряди (КПВ=0). Показник інтенсивності
карієсу (індекс КПВ) в цілому серед всіх обстежених (539 осіб) має
значення 5,52 ± 0,39. Окремі показники індексу КПВ серед жінок (287
осіб) та чоловіків (252 особи) складають, відповідно, 5,35 ± 0,46 та
5,82 ± 0,73. Таким чином, індекс КПВ у чоловіків вищий у 1,06 рази, ніж
у жінок (P>0,05). Тобто, суттєвої статевої різниці в інтенсивності
карієсу в осіб молодого віку не виявлено.

Гострий початковий карієс було виявлено у 211 осіб, що становить 39,15%.
Причому, у жінок вогнища демінералізації виявлені у 103 осіб (35,88%), а
у чоловіків – у 108 осіб (42,86%). В середньому серед всіх 211 осіб
інтенсивність гострого початкового карієсу становить 2,69 ± 0,24. У
жінок цей показник становить – 2,32 ± 0,18, а у чоловіків – 3,05 ± 0,21.

При структурному аналізі індексу OHI-S встановлено, що низький показник
гігієнічного індексу та відповідно “добрий” стан гігієни порожнини рота
зареєстровано лише у 78 осіб (14,47%); середнє значення індексу OHI-S
та, відповідно, ”задовільний” стан гігієни зафіксовано у 195 осіб
(36,18%); високий показник OHI-S (“незадовільна” гігієна) виявлено у 144
осіб (26,72%) та дуже високий індекс OHI-S (“погана” гігієна) виявлено у
122 осіб (22,63%). Причому, з’ясовано, що більшість досліджуваних осіб
замало уваги приділяють гігієні бокових ділянок зубних рядів, не
користуються інтердентальними засобами гігієни, чистять зуби до
сніданку, роблять неправильні рухи зубною щіткою, рідко міняють зубні
щітки та часто користуються відбілюючими зубними пастами.

Для кількісної оцінки впливу гігієни порожнини рота на перебіг карієсу
була досліджена залежність між інтенсивністю карієсу (індекс КПВ) та
станом гігієни порожнини рота (гігієнічний індекс OHI-S). Виявлено, що
при “задовільному” стані гігієни індекс КПВ збільшується лише у 1,21
рази (Р>0,05). При “незадовільній” гігієні індекс КПВ збільшується у
2,08 рази (Р0,05), 26,5 мм (Р>0,05) та 26,25 мм (Р>0,05), відповідно.
Найменше середнє значення зон затримки росту виявлено у пасти
“Pepsodent” – 25,0 мм (Р>0,05). Відмінності між протимікробною
активністю всіх паст з триклозаном несуттєві та статистично
недостовірні. Тому для порівняння антибактеріальної активності зубних
паст із триклозаном з пастами, що містять інші антибактеріальні
складники, використовували середнє значення зон затримки росту
мікроорганізмів для всіх паст з триклозаном. Цей показник склав – 26,4
мм.

Середнє значення зон затримки росту мікроорганізмів для “Lacalut fluor”
становить 23,25 мм. Отже, зубна паста з хлоргексидином дещо поступається
за антибактеріальною активністю зубним пастам із триклозаном: різниця
становить 13,55% (Р=0,05). Менший показник зон затримки росту
мікроорганізмів виявлено у зубної пасти із рослинними домішками: середнє
значення для пасти “Биокон” становить 19,75 мм. Отже, антибактеріальна
активність зубної пасти з рослинними домішками на 33, 67% (Р0,05). Не зазнали змін протягом року (показник Д) – 77,25% (275) плям
в основній групі та 74,06% (157) – у контрольній групі. В жодній групі
не зафіксовано випадків ремінералізації білих плям: показник Др дорівнює
нулю.

Приріст інтенсивності карієсу за рік в основній групі склав 0,61, а у
контролі – 0,70 (P>0,05). Редукція приросту карієсу за рік складає
12,86%. Приріст інтенсивності вогнищ демінералізації за рік в основній
групі склав 0,16, а у контролі – 0,24, що у 1,5 рази перевищує результат
основної групи (PRv?oeA e h h h h h h h h " $ & ( * , . F r PRzA ????????? ????????A A e ?????? h h h h h h h h h ???????????$????? h h h h h h h h ???????$????? ?????????? h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h h H ? ? ? h h h h h h PНа підставі отриманих результатів було вирішено у схемі лікування та профілактики гострого початкового карієсу обрати зубну пасту “Жемчуг новий тотал”. З метою комплексного лікування та профілактики гострого початкового карієсу було обрано препарат кальцію природного походження „Сунамол-Лдз”, який виготовлений з яєчної шкарлупи. Вибір цього препарату кальцію обумовлений тим, що у його складі в якості джерела кальцію виступає кальцію карбонат, який відноситься до солей із високим вмістом кальцію: в 1 г кальцію карбонату міститься 400 мг елементарного кальцію; сіль карбонату кальцію знаходиться у дисоційованому стані завдяки підкисленості розчину, що обумовлює високе засвоєння кальцію. В 1 мл Сунамолу-Лд3 міститься до 100 мг елементарного кальцію. До складу препарату входять 27 мікроелементів. Окрім того, препарат містить вітамін Д3 у невеликій кількості (20 МО/мл), що виключає можливість його передозування. Сунамол-Лдз випускають у вигляді розчину, що дає можливість застосовувати його й для місцевої ремінералізуючої терапії (шляхом електрофорезу). Цей препарат виробляють вітчизняні виробники, він має низьку вартість, що також дуже важливо для доступності лікування та профілактики. Для обґрунтування доцільності ендогенного лікування та профілактики гострого початкового карієсу за допомогою Сунамолу-Лд3 було проведене біохімічне дослідження мінерального складу ротової рідини (вміст кальцію, фосфору, співвідношення кальцій/фосфор) та ферментів мінералізації (кисла та лужна фосфатази) в осіб із гострим початковим карієсом до та після курсу прийому препарату. Контролем для зрушень значень показників мінерального обміну у слині в осіб з гострим початковим карієсом слугували результати біохімічного дослідження ротової рідини карієсрезистентних осіб. Біохімічне дослідження показало, що в осіб з гострим початковим карієсом у порівнянні із карієсрезистентними особами у ротовій рідині у 1,4 рази нижчий вміст кальцію (P0,05) та становить
57,21% та 65,72% – в основній та контрольній групах, відповідно;
кількість вогнищ демінералізації, які набули темного забарвлення та
перейшли у хронічну форму також не має суттєвих відмінностей та складає
18,12% в основній групі та 21,11% – у контролі (Р>0,05).

Значення Дн в основній групі протягом двох років знижується до 1,47%. А
в контрольній групі через два роки показник Дн складає 5,40%, що у 3,67
рази більше за результат досліду (Р0,05) та збільшення ремінералізуючих властивостей ротової рідини
лише у 1,23 рази (Р>0,05).

Приріст інтенсивності карієсу за першій рік спостережень в основній
групі становив 0,16 ± 0,001, а у контрольній – 0,46 ± 0,003; тобто,
приріст карієсу за перший рік у контрольній групі у 2,9 рази більший за
приріст інтенсивності карієсу у дослідній групі (P0,05) – при
удовлетворительной гигиене полости рта, в 2,08 (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020