.

Комплексна терапія плацентарної недостатності при гестозі (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 2484
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Мухтожова

Мухаббат Зурішоєвна

УДК 618.3-06-08;612

Комплексна терапія плацентарної недостатності при гестозі

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:, доктор медичних наук, професор Нагорна Вікторія

Федорівна Одеський державний
медичний

університет, професор кафедри
акушерства та

гінекології №1

Офіційні опоненти:

Гайструк Анатолій Никифорович, д.мед.н., професор, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології №2.

Бойчук Алла Володимирівна, д.мед.н., професор, Тернопільський державний
медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, завідаюча
кафедри акушерства та гінекології ФПО.

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ, м.Київ,

Захист відбудеться 25.10.2006 року о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному
медичному університеті МОЗ України (65082, м.Одеса,
пров.Валіховський,2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету (65082, м.Одеса, пров.Валіховський,3).

Автореферат розісланий 23.09.2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н. Т.В. Стоєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пізній гестоз до наступного часу залишається одним із
самих поширених ускладнень вагітності, пологів і післяпологового
періоду. Частота цієї патології перебуває в межах від 10 до 30% (1, 2,
3, 4(. У 25-75% його перебіг ускладнюється розвитком плацентарної
недостатності (ПН). В основі гестозу лежить ураження ендотелію, в першу
чергу – спіральних артерій з наступним розвитком генералізованого
периферичного спазму судин та інфузійно-дифузійної недостатності
плаценти (Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А., 1997., Нагорна В.Ф.,
Зелінська Н.А.,1997(.

Не дивлячись на інтенсивне використовування новітніх методів діагностики
і лікування, недостатність функції плаценти залишається провідною
причиною високого рівня захворюваності і смертності дітей не тільки в
перинатальному періоді, але й на етапах подальшого розвитку. Так, аналіз
розвитку дітей перших п’яти років життя при даній патології виявив
більше ніж у 1/3 випадків явища дезадаптації новонароджених в ранньому
неонатальному періоді, високу частоту ураження центральної нервової
системи і, внаслідок цього, відставання фізичного і психологічного
розвитку. Слід підкреслити порушення становлення мови, явища соціальної
дезадаптації дітей в дошкільному і шкільному періодах. Наприклад, у 22%
пацієнтів, які народилися з ознаками затримки розвитку, впродовж перших
років життя різко зменшений словарний запас. Частота мінімальних
неврологічних порушень в цій групі пацієнтів, за даними різних
дослідників, складає 10-45%. Вираженими неврологічними розладами
страждають 7-9% дітей. Таким чином, інтелектуальний і психічний розвиток
дітей багато в чому визначається ступенем ураження головного мозку в
перинатальному періоді (Голубєв А.П., Громова А.М., Лінчевський
Г.Л.,1994(. Жерновая Н.А. і Мельникова М.М. (1972) протягом тривалого
часу вивчали віддалені наслідки затримки внутрішньоутробного розвитку
плоду (ЗВРП). Встановлено, що у дітей цієї групи у віці 10-17 років
мають місце істотні особливості фізичного і статевого розвитку (скелетні
диспропорції, відставання в рості, зміна розмірів тазу, відхилення в
становленні статевої системи). У дівчаток частота порушень
менструальної функції реєструється частіше, ніж в популяції. Тому
проблема плацентарної недостатності і ЗВРП сьогодні має не тільки
клінічну значущість, але і яскравий соціальний аспект.

На сучасному етапі ПН розглядають як клінічний синдром, обумовлений
морфофункціональними змінами в плаценті і порушеннями
компенсаторно-пристосовних механізмів, що забезпечують функціональну
повноцінність органу. Він є результатом складної реакції плоду і
плаценти на різні патологічні стани материнського організму і
виявляється в комплексі порушень транспортної, трофічної, ендокринної і
метаболічної функцій плаценти, які лежать в основі патології плоду і
новонародженого. Ступінь і характер впливу патологічних станів вагітних
на плід визначається багатьма чинниками: термінами вагітності,
тривалістю дії, станом компенсаторно-пристосовних механізмів в системі
мати-плацента-плід (Федорова М.В., 1997(.

Відсутність чітких уявлень про етіологію, складний патогенез визначають
ситуацію, яка склалася, коли єдиним реальним шляхом зниження
перинатальної захворюваності і смертності є пошук новітніх, більш
ефективних методів лікування і профілактики ПН (Савельева Т.М., 2000(.

На даний час запропонована велика кількість медикаментозних засобів,
направлених на корекцію порушень матково-плацентарного кровотоку (МПК),
підвищення стійкості плоду до гіпоксії. Проте при цьому не завжди
вдається одержати позитивний ефект (Щуревская О.Д.,2003(.

Ці обставини, а також небажаність фармакологічного навантаження на
матково-фетоплацентарний комплекс роблять актуальними пошук і розробку
нових ефективних методів терапії ПН. Вважається перспективним
використання в комплексі лікування ФПН медичного озону, який
неспецифічно та багатофакторно впливає на дану патологію. Озонотерапія,
за даними клінічних і експериментальних досліджень, стимулює
гормонпродукуючу функцію фетоплацентарного комплексу (ФПК), посилює
активність імунокомпетентних клітин, покращує кисень-транспортну функцію
крові, підвищує артеріальну напругу кисню, активує ферментні системи
антиокислювального захисту організму (Абубакирова А.М., Федорова
Т.А.,2002 Viebahn-Haensler R., 1998(. Це може бути використано на всіх
рівнях патогенетичної терапії різних ускладнень гестаційного процесу,
які є факторами ризику розвитку ПН.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Робота є
фрагментом наукової роботи кафедри акушерства і гінекології №1 Одеського
державного медичного університету “Патогенетичні механізми розвитку
захворювань репродуктивної системи за умов дії агресивних факторів
середовища та шляхи їх корекції” (№ держреєстрації
0199U004330).Дисертант є співвиконавцем зазначеної теми.

Мета дослідження:

Зниження показників перинатальної захворюваності та смертності у
вагітних з преєклампсією, шляхом вивчення показників ПК та розробки на
їх основі комплексного методу лікування з включенням озону.

Задачі дослідження.

Вивчити функціональні особливості плаценти по даним вивчення рівня
основних гормонів плаценти (плацентарний лактоген, єстріол, прогестерон)
у вагітних з пізнім гестозом.

Вивчити стан внутрішньоутробного плода за даними біофізичного профілю
плода, кардіотокографії, вивчення рівня єстріолу при гестозі.

Вивчити стан перекисного окислення ліпідів при гестозі.

Вивчити особливості морфології посліду при гестозі.

Оцінити ефективність комплексного лікування вагітних з гестозом із
застосуванням озону за показника стану плода, плаценти, перебігу
вагітності та пологів.

Об’єкт досліджень – перебіг та наслідки вагітності, пологів та стан
плода та новонародженого у жінок, вагітність яких ускладнилась гестозом
з плацентарною недостатністю на фоні загальноприйнятого лікування та із
застосуванням медичного озону.

Предмет дослідження: показники гормонального, ультразвукового
дослідження фетоплацентарного комплексу, біофізичного стану плода,
кардіотограм, макро- та мікроскопічного дослідження плацент, перекисного
окислення ліпідів, дані клінічного стану новонародженого у 120 жінок,
вагітність у яких ускладнилась гестозом з плацентарною недостатністю.

Методи дослідження: загальноклінічні методи, методи УЗД (біофізичний
профіль плоду, УЗД плаценти), методи біофізичного дослідження
(кардіотографія), методи морфологічного дослідження (макро- і
мікроскопія посліду), методи біохімічного дослідження (перекисне
окислення ліпідів), методи гормонального дослідження (гормони плаценти,
естріол, прогестерон).

Наукова новизна одержаних результатів.

Вивчена гормональна функція плаценти у вагітних з пізніми гестозами під
впливом комплексного лікування з включенням озону. Вивчений біофізичний
профіль плоду (БФПП) і дані кардіотографії (КТГ) плоду у вагітних з
пізніми гестозами під впливом озонотерапії. Вперше відпрацьовані режими
озонотерапії за даними перекисного окислення ліпідів (ПОЛ).

Практичне значення одержаних результатів. Використання медичного озону у
вагітних групи високого ризику дозволяє добитися значного поліпшення
клінічних і лабораторних показників стану органів і систем, сприяє
пролонгації вагітності і зниженню ускладнень гестаційного періоду і
більш сприятливому прогнозу для плода і новонародженого.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає в проведенні
інформаційного патентного пошуку, курації, спостереженні, лікуванні усіх
вагітних, що були під спостереженням (клінічне і поглиблене дослідження,
ведення протягом всієї вагітності, пологів, родорозрішення),
статистичній обробці одержаних результатів і їх інтерпретації,
оформленні матеріалів для публікації, а також формулюванні основних
положень і висновків дисертації.

Апробація результатів дисертації.

Матеріали дисертації були викладені на II Українсько-російській
науково-практичній конференції “Озон в біології і медицині” (Одеса, 2004
р.), а також на науково – практичній конференції і Пленумі Асоціації
акушерів-гінекологів України “Актуальні питання перинатології” (Львів,
2005).

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 6 робіт, з яких 4 – у виданнях,
затверджених ВАК України, 2 тези доповідей на конференціях. Отримано
деклараційний патент на винахід № 68127А, Україна, МПК А61N1/44 “Спосіб
лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з гестозом”.

Структура і обсяг дисертації.

Робота викладена на 142 сторінках тексту. Ілюстрована 27таблицями, 27
рисунками. Складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і
методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, обговорення
результатів, висновків, переліку використаних джерел ( 171 джерело).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилось
120 вагітних віком від 19 до 35 років з терміном гестації від 20 до 41
тижнів. У всіх жінок вивчались особливості перебігу вагітності, пологів
та післяпологового періоду, їх біологічні субстрати (кров, сеча,
плаценти, внутрішньоутробні плоди й новонароджені). За допомогою
спеціальних методів вивчались ПОЛ, стан ФПК.

У 100 пацієнток була діагностовано плацентарна недостатність при
легкому, середньому і важкому ступені прееклампсії. З них 60 отримали
медикаментозне лікування в комплексі з озонотерапією і склали основну
групу, 40 – отримали загальноприйняте медикаментозне лікування і увійшли
в групу порівняння, а 20 здорових жінок з фізіологічним перебігом
вагітності склали контрольну групу.

В основній клінічній групі і групі порівняння виділені підгрупи з
легким, середнім і важким ступенем важкості прееклампсії.

Усі процедури проводились за умов повного інформування та цілковитої
згоди вагітних.

В якості генератора озону використовувався серійний апарат універсальний
медичний „Озон УМ-80” ТУ У 33.1-30881586–001-2004, зареєстрований в
Україні та дозволений для застосування в медичній практиці (сертифікат №
2578/2004). Озонування проводили барботажом 200 мл стерильного 0,9 %
розчину хлориду натрію озонокисневою сумішшю при концентрації в ній
озону 2000 мкг/л. Вказана доза не перевищує сумарного антиоксидантного
потенціалу організму і її застосування не супроводжується негативними
реакціями. Концентрація озонокисневої суміші призначалась з розрахунку
20-25 мкг на 1 кг маси тіла вагітної. Обробка тривала 10 хв – це час,
необхідний для повного насичення фізіологічного розчину озоном. Курс
озонотерапії склав 5-6 процедур. Озонований розчин готували
безпосередньо перед введенням, щоб уникнути падіння концентрації озону.
Швидкість введення – 8 – 10 мл/хв.

Функцію плацентарного комплексу у жінок оцінювали по вмісту в
периферичній крові естріолу (Е3), прогестерону (П), плацентарного
лактогену (ПЛ) методом ІФА та РІА.

Для оцінці внутрішньоутробного стану плода використовували ультразвукову
фетометрію і плацентографію, проведену за загальноприйнятою методикою,
вивчали біофізичний профіль плода (БПП) за методикою, запропонованою
А.Vintzileos, проводили кардіотокографії (КТГ) з оцінкою по W. V.
Fisher.

Інтенсивність перекісного окислювання ліпідів (ПОЛ) у хворих оцінювали
за рівнем продуктів ліпопероксидації в крові. Зміст у плазмі крові
дієнових кон’югатів (ДК) ненасичених жирних кислот досліджували за Z.
Placer в модифікації В.Б. Гаврилова і співавт. Рівень вторинного
продукту ПОЛ – малонового діальдегіду (МДА) – в еритроцитах крові
встановлювали за його реакцією з тіобарбітуровою кислотою з наступним
кількісним визначенням пофарбованого продукту спектрофетометрично.
Активність антиоксидантного захисту організму вивчались за рівнем
глутатионпероксидази, при цьому в якості субстрату використовували
перекис третбутилу.

Морфологічне дослідження плацент полягало у їх макроскопічному огляді (з
вимірюванням ряду параметрів) та мікроскопічному дослідженні.

Результати досліджень та їх обговорення.

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що
для вагітних з прееклампсією легкого ступеня характерними були
локалізовані набряки, відсутність значної протеїнурії, підвищення АТ на
25% відносно АТ вихідного, нормальний добовий діурез (більш 900 мл) та
відсутність суб’єктивних проявів прееклампсії. Вагітним с прееклампсією
середнього та важкого ступенів були притаманні генералізовані набряки,
протеїнурія (1г/добу при середньому ступені та 3 г/добу при важкому
гестозі), підвищення АТ більш ніж на 40 %, добовий діурез 600 – 900 мл,
відсутність суб’єктивних проявів при прееклампсії середнього ступеня, та
їх наявність – при важкої прееклампсії. Клінічні прояви прееклампсії
визначаються переважно у 31-38 тижнів вагітності ніж в 24-30 тижнів
вагітності. Для вагітних з важкої прееклампсією у 31- 38 тижнів
характерніші більш важкі клінічні прояви – генералізовані набряки,
гіпертензія вище 40 % від вихідних значень АТ для обох перерахованих
підгруп, протеінурія до 1г/добу (прееклампсія середнього ступеня) та
3г/добу (важка прееклампсія).

При прееклампсії середнього ступеня клінічні прояви ускладнюються і вже
у 60% пацієнток у 31-38 тижнів вагітності присутні всі симптоми
прееклампсії. При терміні гестації 24-30 тижнів прееклампсія
проявлялась у 40 % набряками, у решти 60 % їх поєднанням з гіпертонією і
з протеїнурією. При прееклампсії важкого ступеня у 5 (100%) пацієнток
прееклампсія проявлялась набряками у поєднанні з гіпертонією і з
протеїнурією.

Таблиця 1.

Клінічні симптоми прееклампсії різних ступенів тяжкості після
озонотерапії (M ± m).

Показники

Легка прееклампсія Прееклампсія середньої тяжкості Тяжка прееклампсія

Основна группа

N=20 Группа

Порівнянн

N=20 Основна группа

N=20 Группа

Порівняння

N=20 Основна группа

N=5 Группа

Порівнян

N=5

АД, мм.рт.ст. До лік. 130/90 130/90 160/100 165/100 180/120 180/120

Після лік 110/70 120/80 120/80 140/90 130/90 150/100

Набряки До лік. Локал Локал Локал. Локал. Генерал. Генерал

Після лік – Пастозн Пастозн. Сохр. Локал. Сохр.

Протеінурія,г/доб До лік. 0,13±0,03 0,18±0,03 1,42±0,05 1,56±0,03
2,1±0,07 2,73±0,08

Після лік – 0,11±0,02 0,17±0,03 1,01±0,02 1,4 ±0,03 2,05±0,05

Гемоглобин, г/л До лік. 109±2,37 106,7±2,9 102±2,72 98,6±2,1 85,9±2,3
87,3±2,7

Після лік 122±1,9 114±1,5 116,3±1,7 106,5±1,2 109±2,1 103,9±2,5

Гематокрит% До лік. 0,39±0,04 0,41±0,03 0,41±0,09 0,43±0,05
0,43±0,03 0,45±0,05

Після лік 0,31±0,01 0,35±0,01 0,33±0,02 0,39±0,02 0,36±0,01
0,39±0,03

Количество эритроцитов, 1012/л До лік. 3,71±0,18 3,67±0,13 3,31±0,18
3,26±0,21 3,02±0,16 2,98±0,12

Після лік 4,24±0,07 3,84±0,04 3,76±0,08 3,51±0,15 3,62±0,03
3,30±0,11

Диурез,мл До лік. 1150±50,0 1120±55,0 1100±40,9 1020±35,8 950±50,7
930±48,3

Після лік 1270±57,5 1140±48,5 1210±46,5 1050±30,3 1100±53,0 980±57,1

АТ,мм.рт.ст

після сеансу озонотерапії До лік.. 130/90 130/90 160/100 165/100 180/120
180/120

Після лік 110/70 120/80 120/80 140/90 130/90 150/100

Аналіз клінічної картини прееклампсії дав можливість говорити про те, що
усі симптоми проявляються із наростанням ступеня тяжкості прееклампсії.

Відомо, що генералізований спазм судин, що лежить в основі гестозів і
обумовлює ішемічні і гіпоксичні зміни в тканинах з порушенням їх
функцій, створює сприятливі умови для активації ПОЛ. При дослідженні
показників ПОЛ у вагітних контрольної групи з фізіологічною вагітністю
одержали наступні дані: рівень ДК був – 31,7± 1,25 мкмоль/л, МДА – 3,97±
0,24 мкмоль/л, показник АОС-ГSH склав 316,5±17,2 нкат/мл еритроцитів.

Аналізуючи рівень продуктів ПОЛ у вагітних з прееклампсією, який
ускладнився плацентарною недостатністю (вагітні основний і групи
порівняння), можна зробити висновок про різке посилення реакцій
вільнорадикального окислювання у клітинах під впливом патогенних
факторів. Так у вагітних основний групи рівень ДК був підвищений до 53,8
± 4,3 мкмоль/л (p0,05).

У групі порівняння ДК -57,7±5,5 мкмоль/л (p0,05).

Після проведеного комплексного лікування, що включало
озонотерапію, рівень показників ПОЛ набув наступних змін: рівень ДК в
плазмі крові знизився до 47,3±3,6 мкмоль/л (р>0,05, р0,05, р0,05 в порівнянні з
контролем). В групі порівняння не було відзначено динаміки показників:ДК
55,3±5,4 мкмоль/л (р>0,05), МДА – 5,7±0,6 мкмоль/л (р>0,05), ГSH –
361,7±34,9 нкат/л (р>0,05).

Таким чином, можно констатувати, що застосування озону не інтенсифікує
процеси ПОЛ, а навпаки, сприяє незначному зниженню показників ПОЛ при
одночасному достовірному підвищенні показників антиоксидантного захисту.

Зниження рівня вільнорадикальних реакцій, зменшення їх ушкоджувальної
дії, лежить в основі стимулюючого впливу озонотерапії на
гормонпродукуючу функцію плаценти.

Відомо, що рівень гормонів фетоплацентарного комплексу змінюється згідно
строку гестації, забезпечуючи зростаючі потреби плоду. В наших
дослідженнях рівень естріолу у вагітних 24-30 тижнів та у 31-38 тижнів
значно відрізнявся для усіх порівнянь (p A e $ d?a$ $ `„?a$ t v th ?N A A e e T0TPV?VocccccU?????UUcUccoooooo & Oe\??????? ?????????????? ?????? ?? ??????? ???????? ?? akda ?????? ?????? ???????????????рми, у 30% вони були в його межах. У групі порівняння на фоні комплексного стандартного лікування було відмічено підвищення рівня показників гормональної активності ФПК, але результати були нижчі в порівнянні з групою вагітних, які отримували комплексне лікування з включенням озону. Таким чином, одержані дані дають змогу зробити висновок про те, що проведене лікування у основній групі, привело до значного покращення гормональної функції ПК. І все ж, незважаючи на регресію клінічних ознак прееклампсії, повної нормалізації функцій плаценти не настає. Використання в клінічній практиці методу вивчення біофізичного профілю плода (БПП) дає змогу діагностувати відхилення у стані внутрішньоутробного плода для своєчасного проведення профілактичних та лікувальних заходів. Враховуючи велику об’єктивність оцінки стану плода при визначенні його біофізичних властивостей, було вивчено БПП залежно від ступеня важкості прееклампсії та строку гестації. Загальна оцінка БФПП в контрольної групи та при прееклампсії легкого ступеня обох досліджуваних груп відповідала доброму стану плода (10-12 балів) Серед пацієнток з прееклампсією легкого ступеня число плодів з "добрим" та "задовільним станом" було 11 – 73,3% та 9 – 45%. Проте, у цій групі були й пацієнтки, стан плоду у яких був визначений "незадовільним" (2 – 13,3% та 3 - 15%). У групі вагітних з прееклампсією середнього ступеня в 24 - 30 тижнів переважав "добрий стан" плоду (5 – 50 %), а в 31-38 тижнів - "задовільний" (7 -70%). Серед вагітних з важкою прееклампсією не було пацієнток з "добрим станом" плоду. Таблиця 2. Дані БПП у вагітних з прееклампсією в залежності від ступеню важкості, (М±m) бали. Групи ДРП РП ТП ОНВ ЗП Контрольна група(n=20) 1,70±0,10 1,85±0,10 2,00±0,05 1,95±0,09 1,80±0,08 Група Порівняння (n=25) ПЛ (n=10) До лік. 2 1,44±0,09 p1-20,05 1,76±0,06

p1-20,05 1,65±0,09

p1-2>0,05

Після

лік. 3 1,53±0,05

p1-3>0,05

p2-3>0,05 1,78±0,02

p1-3>0,05

p2-3>0,05 1,81±0,09

p1-30,05 1,89±0,06

p1-3>0,05

p2-3>0,05 1,72±0,05

p1-3>0,05

p2-3>0,05

ПС

(n=10) До лік. 4 1,20±0,08

p1-40,05 1,58±0,07

p1-50,05 1,66±0,09

p1-50,05 1,55±0,07

p1-50,05

ПВ

(n=5) До

лік. 6 0,92±0,07 p1-60,05 1,25±0,18

p1-60,05

Після

лік. 7 0,98±0,01

p1-70,05 1,18±0,01

p1-70,05 1,39±0,03

p1-70,05 1,52±0,06

p1-70,05

p6-7>0,05 1,48±0,10

p1-70,05

p6-7>0,05

Група основна (n=25) ПЛ

(n=10) До лік. 8 1,42±0,09

p1-80,05 1,80±0,08

p1-80,05 1,62±0,05

p1-80,05

p8-90,05

p8-90,05

p8-90,05

p8-90,05

p8-90,05 1,60±0,13

p1-100,05

p9-110,05

p9-110,05

p9-11>0,05

p10-110,05

p9-11>0,05

p10-110,05 1,29±0,03

p1-130,05), при важкому
ступені визначалося відставання в дозріванні плацент на 1-2 тижні
вагітності у 5 вагітних.

Після проведеного курсу лікування у вагітних основної групи значно
покращало самопочуття. Так, 50 (83,3%) вагітних визначали поліпшення
апетиту, підвищення працездатності. В групі порівняння аналогічні зміни
зафіксовані у 12 (30%) вагітних. При аналізі перебігу пологів виявилося,
що у пацієнток, яких лікували медичним озоном, в 1,9 рази рідше
спостерігалися ускладнення пологів в порівнянні з групою порівняння
(р0,05, в порівнянні з початковим і з контролем),
МДА-6,3±0,6 мкмоль/л р0,05, в порівнянні з початковим та
контролем), що було теоретичним підґрунтям для застосування озону при
гестозі.

6. Використання медичного озону в комплексному лікуванні
супроводжувалося сприятливою динамікою показників активності ПК:
достовірне підвищення рівня ПЛ (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020