.

Соматоформні розлади (клініка, діагностика, патогенетичні механізми, принципи відновлювальної терапії) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
139 4325
Скачать документ

Академія медичних наук України

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

МІРОШНИЧЕНКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 616.89-003.96-053.7-07-08-084

Соматоформні розлади (клініка, діагностика, патогенетичні механізми,
принципи відновлювальної терапії)

(14.01.16 – психіатрія)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної

освіти МОЗ України

Науковий консультант доктор медичних наук, професор

Михайлов Борис Володимирович,

Харківська медична академія післядипломної освіти

МОЗ України, завідувач кафедри психотерапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Марута Наталія Олександрівна,

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України,

завідувач відділу неврозів та граничних станів

доктор медичних наук, професор

Абрамов Володимир Андрійович,

Донецький державний медичний Університет МОЗ України, завідувач
кафедри психіатрії;

доктор медичних наук

Чабан Олег Созонтович,

Український науково-дослідний інститут соціальної і судової

психіатрії та наркології МОЗ України,

завідувач сектору соціальних проблем пограничних станів та
соматоформних розладів відділу соціальної та екстремальної психіатрії

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “_21__”__червня____ 2006 р. о _1000_ год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті
неврології, психіатрії та наркології АМН України за адресою 61068, м.
Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул. Академіка
Павлова, 46).

Автореферат розісланий “_16_”__травня_________ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, с. н. с. Л.І. Дяченко

Актуальність теми. На сучасному етапі становлення доказової медицини
вивчення проблеми соматоформних розладів (СР) є одним із ключових питань
психіатрії (Михайлов Б.В., Волошин П.В., 1999; та ін.).

Це пов’язано з загальносвітовою тенденцією перерозподілу структури
нервово-психічної захворюваності в бік превалювання соматизованих
клінічних проявів, практично поза залежністю від їх нозології. Ця
тенденція обумовила кардинальний перегляд багатьох базисних клінічних і
теоретичних уявлень про підґрунтя невротичних і психотичних розладів,
взаємин в психогенних, нейротрофічних, вегето-вісцеральних,
нейросоматичних ланках патогенезу. Окреслені й терапевтичні підходи щодо
СР (Михайлов Б.В., Марута Н.О., Мартиненко А.О., 2002; Сердюк О.І.,
2003; Табачніков С.І., 2004; Абрамов В.А., Бурцев А.К., 2004; та ін.).
Якщо дотепер СР розглядалися, як правило, у структурі основних клінічних
форм неврозів – неврастенії, істерії, неврозу нав’язливих станів,
невротичної депресивної іпохондрії, то перераховані вище тенденції
привели до класифікаційного виділення в МКХ-10 великих самостійних
рубрик “соматоформних розладів” на тлі скорочення рубрифікацій
традиційних форм неврозів (Сарториус Н., 1997; Абрамов В.А., 2000; та
ін.). Істотно переглянуті також теоретичні, практичні та класифікаційні
підходи до вегето-судинної дистонії, яка особливо у вітчизняній
психоневрології, довгі роки була фактично загальноприйнятим синонімом
СР.

Актуальність вивчення СР і, насамперед, органних неврозів, які мають
топічну приналежність до проекції одного органа/системи, диктується як
високою поширеністю таких психосоматичних розладів (Земцовский Э.В.,
1998; Марута Н.О., Михайлов Б.В. 2002, 2003; Katon W., 1990; та ін.),
так і недостатньою розробленістю проблеми в цілому. При аналізі зв’язку
етіології, патогенезу, клінічних проявів психічного та соматичного
розладу намагаються виявити послідовність: що слідує за чим – “психічне
за фізичним або навпаки”. Звідси дві назви одного й того ж процесу –
“психосоматичний” або “соматопсихічний” розлад (Александровский Ю.А.,
Табачников С.И., 2002; Напрєєнко О.К., 2003; та ін.).

Незважаючи на велику кількість досліджень, виконаних із застосуванням
сучасних клініко-діагностичних методів, дані, що приводяться в
літературі, як правило, не дозволяють цілком вирішити цілий ряд важливих
клінічних аспектів проблеми СР, які у теоретичному і практичному плані
представляються найбільш істотними. Це альтернатива єдності або
гетерогенності органних неврозів. У ряді публікацій СР розглядаються в
якості єдиного клінічного утворення, що підкоряється загальним
закономірностям формування і динаміки неврозів у цілому (Frауbеrgеr H.,
1978; Карвасарский Б.Д., 1980; Карвасарский Б.Д., Простомолотов В.Ф.,
1988; Марута Н.А., 1996; Чабан О.С., 2003; та ін.). Другий аспект –
зв’язок СР з органічною патологією внутрішніх органів. У клінічній
психіатрії традиційно домінує психоцентричний підхід, історично
заснований на роботах психоаналітичного напрямку (Deutsch F., 1922;
Alexander F., 1951; Freud S., 1971; та ін.), який передбачає розгляд СР
як складових психопатологічних порушень (як психогенно провокованих, так
й аутохтонних). Разом з тим існує великий обсяг спостережень
(Mavissakalian M., Michelson L., 1986; Maser J.D., Cloninger C.R., 1990;
Bach М., 1996; Вейн А.М., 1997; Смулевич А.Б., 1998; Марута Н.О., 2002;
Чабан О.С., Євчук С.І., Рокета Т.О., 2003; та ін.), що свідчать про
можливість інтерпретації невротичних розладів у більш широких межах, які
допускають співіснування їх як окремих синдромів, з ознаками іншої
патології. Аналіз проблеми в розглянутому аспекті є більш евристичним як
для вивчення природи СР – внеску в їх формування соматичних факторів і
різних в етіологічному відношенні психічних захворювань, так і в
психопатологічному плані – для дослідження можливостей перекривання СР
із клінічними проявами, що відносяться до інших регістрів (Морозов О.М.,
1999; Кутько I.I., Напрєєнко О.К., Козидубова В.М., 2001; Гавенко В.Л.,
2002; Сухоруков В.І., 2002; Підкоритов В.С., 2003; Самохвалов В.П.,
2003; Абрамов В.А., Васильева А.Ю., 2003; Сосін І.К., 2004; та ін.).
Такий підхід представляється найбільш перспективним у вивченні СР, тому
що він дозволяє враховувати складність патогенетичних співвідношень, що
включають (поряд із психогенними факторами) не лише психічну, але й
соматичну патологію.

Усе це обумовило істотне відставання комплексних наукових досліджень від
потреб клінічної роботи. Практично відсутні роботи з клінічної структури
сучасних форм СР, їх патогенезу з урахуванням сучасних досягнень
нейронаук, адекватних критеріїв прогнозу їх перебігу і принципів
патогенетично обґрунтованих терапевтичних та реабілітаційних підходів.

Усе вищевказане обумовило необхідність проведення даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота
виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри психотерапії
Харківської медичної академії післядипломної освіти в межах НДР
“Соматоформні розлади (клініка, діагностика, патогенетичні механізми,
критерії прогнозу, принципи відновлювальної терапії)”, № Держреєстрації
0101U001866; кафедри народної та нетрадиційної медицини Кримського
державного медичного університету ім. С. І. Георгіївського в межах НДР
“Наукове обґрунтування та впровадження нетрадиційних методів діагностики
та лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів з
соматоформними розладами”, № Держреєстрації 0101U004460.

Мета і задачі дослідження. На підставі результатів комплексного
клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного та
нейрофізіологічного дослідження хворих на соматоформні розлади визначити
сучасні клінічні форми їх проявів, механізми їх патогенезу, особливості
перебігу, критерії прогнозу і розробити систему
лікувально-реабілітаційних заходів.

Основні задачі дослідження:

1. Вивчити клініко-психопатологічні особливості та синдромальну
структуру сучасних форм соматоформних розладів.

2. Встановити особливості соціального реагування хворих на соматоформні
розлади.

3. Виділити патопсихологічні особливості хворих обстежених груп за
даними психодіагностичних досліджень.

4. Встановити рівень і скерованість вегетативного забезпечення у хворих
на соматоформні розлади.

5. Визначити органні та системні характеристики соматоформних розладів
за даними клінічних, лабораторних та електропунктурно – діагностичних
досліджень у обстежених хворих.

6. Виділити ведучі патогенетичні механізми соматоформних розладів, які
визначають клінічну маніфестацію останніх та встановити їх
системно-рівневу ієрархію.

7. Розробити систему патогенетично обґрунтованої відновлювальної терапії
та реабілітації хворих з різними формами соматоформних розладів.

Об’єкт дослідження – варіанти клінічних проявів соматоформних розладів.

Предмет дослідження – клініко-психопатологічні, патопсихологічні,
нейрофізіологічні, сомато-вегетативні, електропунктурні показники у
хворих, що страждають на соматоформні розлади. Терапевтичний ефект
патогенетично обґрунтованої відновлювальної терапії.

Методи дослідження. Спостереження містило в собі наступний комплекс
досліджень.

Стан психічної та соматичної сфер досліджувався за допомогою клінічного
та клініко-психопатологічного методів, при цьому останній базувався на
загальноприйнятих підходах до психіатричного обстеження пацієнтів шляхом
стандартизованого інтерв’ю із застосуванням дослідницьких критеріїв
МКХ-10. Для вивчення ступеню опору стресу застосовано методику
визначення стресоопору і соціальної адаптації (Holmes G., 1977) Для
вивчення психотравмуючого впливу життєвих подій нами було модифіковано
опитувальник стресоопору і соціальної адаптації Холмса – Раге з
виділенням 5 типів психотравмуючих ситуацій і розробкою ключів до
кожного з типів та критеріїв оцінки (Мирошниченко Н.В., 2003).
Визначення темпераменту, рівню нейротизму, екстра- та інтроверсії
проводилося за допомогою опитувальника Еуsеnck Personality Inventory
(ЕРI, Еуsеnck Н.І., 1963). Рівень особистісної та реактивної тривожності
вивчали за шкалою самооцінки (Spielberger C.D., в адаптації Ю.Л. Ханіна,
1971). Наявність та рівень депресії вивчали за допомогою шкали
Гамільтона для оцінки депресії (HDRS, Hamilton M., 1960). Диференціальна
самооцінка функціонального стану – самопочуття, активність, настрій
(САН), була проведена за допомогою опитувальника, текст якого
побудований на принципах полярних профілів (Osgood Ch. E., 1953).

Вивчення вегетативного тонусу здійснювалося шляхом оцінки клінічних
даних методом очного анкетування за диференційно-діагностичними
таблицями А.М. Вейна (1981). Вегетативна реактивність оцінювалася за
допомогою ортостатичної проби, характеристика вегетативного забезпечення
у хворих на СР проводилася після фізичного навантаження (Вейн А.М. із
співавт., 1997).

Електроенцефалографічне (ЕЕГ) дослідження проведене у всіх хворих на СР
з використанням універсального програмно-апаратного комплексу “DХ –
2000”, виробництва фірми “DХ – SYSTEMS Ltd”.

Реоенцефалографія (РЕГ) проведена на 4-х канальному реографі Р4-02.
Гемодинамічні особливості вивчалися методом транскраніальної
доплеросонографії (ДСГ).

З метою проведення комплексної оцінки стану здоров’я людини, функцій
окремих органів нами була проведена електропунктурна діагностика за
методом Р. Фоля на апаратно-діагностичному комплексі виробництва фірми
“Медисса”, АР Крим.

Результати досліджень було внесено до електронних таблиць, оброблено
методами математичної статистики з використанням пакету програм
“Statistica for Windows, Release 4.3”, “SPPS, Release 8”.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше вивчені клінічна
структура і динаміка розвитку СР, досліджені провідні нозоспецифічні,
клінікоутворюючі синдроми та проведено їх співставлення з загально
невротичними синдромами при різних формах СР, виділені ланки патогенезу,
що обумовлюють системно-органну приналежність СР, визначені критерії
прогнозу їх розвитку та динаміки перебігу.

Вперше встановлені особистністні відмінності у хворих на СР. Встановлені
також взаємовідносини між типами організації центральної нервової
системи, варіантами способів реагування на емоційно значущі фактори та
рівнями тривожності.

Визначено патопсихологічний механізм розвитку СР як формування
соматовегетативних відчуттів за принципом суб’єктивних уявлень хворих
щодо системно-органних взаємовідносин.

Встановлені варіанти змін скерованності реакцій вегетативної нервової
системи, показників церебральної нейродинаміки і інтегральних показників
енергетичної рівноваги за даними ЕПДФ.

Встановлена рівнева ієрархічність патогенетичних ланок у ланцюзі
психо-нейро-вегето-соматичних механізмів центральної регуляції, та,
відповідно, визначені закономірності формування тих чи інших клінічних
проявів СР. Розроблено систему етапної патогенетично обґрунтованої
відновлювальної терапії.

Практичне значення одержаних результатів. Уперше виділені предиктори
соматоформних порушень. Визначено критерії прогнозу їхнього розвитку і
динаміки перебігу.

Визначені найбільш значущі соціально психологічні фактори, які мають
первинно психотравмуючу дію.

Розроблено метод діагностики психотравмуючих ситуацій, як одного з
предикторів розвитку СР (Патент 60762 Україна, А 7 А61 В5/16 Спосіб
діагностики типу психотравми у хворих з соматоформними порушеннями,
Мірошниченко Н.В. № 412; Заявл. 18.02.2003; Опубл. 15.10.2003. Бюл.№.10,
2003. – 4с.).

Сформульовано основні принципи формування системи патогенетично
обґрунтованих відновлювано-лікувальних та реабілітаційних заходів у
відношенні хворих з різними клінічними варіантами СР.

Розроблено підходи до організації лікувальної допомоги при СР. За
результатами дослідження Українським Центром наукової медичної
інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України видано методичні
рекомендації “Лікувально-профілактичні заходи у системі
санаторно-курортної реабілітації персоналу, який працює в шкідливих
умовах” (Мирошніченко Н.В., Михайлов Б.В., Роздільська О.М., Трегубова
Н.О., Гаєва Л.В. – Сімферополь, 2003. – 29с.)

Одержані результати досліджень покладені в основу “Програми
санаторно-курортної реабілітації персоналу, який працює в шкідливих
умовах” (Свідоцтво про реєстрацію авторських прав на твір № 6215 Україна
від 17.09.2002 р.).

За результатами досліджень і апробації запропонованої системи терапії та
реабілітації УЦНМІТПЛР опубліковано інформаційні листи: Мирошниченко
Н.В., Михайлов Б.В. Застосування ауторефлексотерапії у реабілітації
осіб, які працюють у шкідливих умовах / Інформаційний лист УЦНМІТПЛР №
190 – 2002 – 4с. (Здобувачем особисто проведено набір матеріалу,
проведено статистичну обробку, зроблені наукові висновки); Мирошниченко
Н.В., Михайлов Б.В. Застосування психотерапії у реабілітації осіб, які
працюють у шкідливих умовах / Інформаційний лист УЦНМІТПЛР № 270 – 2002
– 4с. (Здобувачем особисто проведено набір матеріалу, проведено
статистичну обробку, зроблені наукові висновки); Мирошниченко Н.В.,
Михайлов Б.В., Мирошниченко А.І., Кропивенко Є.Ф. Застосування
“Трофосану” у лікувально-профілактичному харчуванні хворих з
соматоформними порушеннями / Інформаційний лист УЦНМІТПЛР № 189 – 2003 –
4с. (Здобувачем особисто проведено набір матеріалу, проведено
статистичну обробку, зроблені наукові висновки); Мирошниченко Н.В.,
Михайлов Б.В., Трегубова Н.О. Застосування арома-музико-кольоротерапії у
реабілітації хворих, які працюють у шкідливих умовах / Інформаційний
лист УЦНМІТПЛР № 327 – 2003. – 4с. (Здобувачем особисто проведено набір
матеріалу, проведено статистичну обробку, зроблені наукові висновки).

Результати роботи впроваджені в роботу санаторію “Горний”, Кримської
Республіканської клінічної психіатричної лікарні №5, роботу кафедр
психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти,
народної і нетрадиційної медицини Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналітичне
вивчення літературних джерел, підібрані та адаптовані існуючі,
розроблені нові методи дослідження, які використані у роботі. Здійснене
комплексне (клініко-психопатологічне, психодіагностичне,
нейрофізіологічне, електропунктурно–діагностичне) обстеження та
лікування 441 хворого на СР. Особисто автором виконана систематизація,
статистична обробка матеріалів та наукова інтерпретація усіх отриманих
результатів. Особисто розроблені основні теоретичні і практичні
положення роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації докладалися на
засіданнях секції психотерапевтів наукового медичного товариства АР Крим
(2001, 2002, 2003), на II Національному Конгресі неврологів, психіатрів
і наркологів (м. Харків, 2002), I, II, III, IV, V Республіканських
Конгресах курортологів і фізіотерапевтів (м. Євпаторія, 1999, 2001,
2002, 2003, 2004, 2005), IV Міжнародній науково-практичній конференції з
питань народної і нетрадиційної медицини (м. Київ, 2002),
науково-практичній конференції “Сучасні аспекти інтегральної медицини”
(м. Судак, 2002), науково-практичній конференції “Фізичні методи у
сучасній неврології і нейрохірургії” (м. Ялта, 2002), Ювілейній
науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій
25-річчю служби рефлексотерапії в Україні (м. Київ, 2002),
науково-практичній конференції “Нові технології оздоровлення природними
і преформованими факторами” (м. Харків, 2002), II Міжнародній
науково-практичній конференції “Інформоенергетика III тисячоріччя:
соціолого-сінергетичний і медико-екологічний підходи”

(м. Кривий Ріг, 2003), V міжнародній науково-практичній конференції
“Актуальні питання валеології, екології, традиційної та нетрадиційної
медицини.” (м. Дніпропетровськ, 2003), Міжнародній науково-практичній
конференції “Актуальні питання реабілітації дітей з регіонів
антропогенного забруднення” (м. Євпаторія, 2003), ІХ Міжнародній
конференції “Інформтерапія: теоретичні аспекти і практичне застосування”
(м. Київ, 2003), I Міжнародному Конгресі “Медицина третього тисячоріччя”
(м. Одеса – Київ, 2003).

Обговорення матеріалів роботи відбулося на спільному засіданні кафедр
психотерапії, психіатрії, сексології та медичної психології Харківської
медичної академії післядипломної освіти, кафедри психіатрії Кримського
державного медичного університету ім. С. І. Георгіївського, санаторія
“Горний”.

Публікації. Зміст основних положень дисертації опубліковано в 48
друкованих роботах, з них 23 у виданнях, рекомендованих ВАК України. 21
робота виконана без співавторів. Одержано 3 патенті України.

Обсяг і структура дисертації. Основний текст дисертації викладений на
298 сторінках друкованого тексту. Дисертація складається з вступу,
аналітичного огляду літератури, 7 розділів власних досліджень,
заключення, висновків, покажчика літератури, який містить 439 джерела, з
них 242 вітчизняних та російськомовних, 197 іноземних, додатків. Робота
містить 72 таблиці, проілюстрована 15 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Відповідно до поставлених задач нами було проведено
клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне та
нейрофізіологічне дослідження 441 хворого на СР, які проходили лікування
у Центральній клінічній лікарні № 5 м. Харкова та в санаторії “Горний”
ВАТ “Атомпрофоздоровниця”, м. Ялта, АР Крим. Усі хворі були розподілені
на 4 клінічні групи. Першу групу склали 197 хворих на соматоформну
вегетативну дисфункцію (СВД) серця та/або серцево-судинної системи (ССС)
(F45.30). Друга група складалася з 89 хворих на СВД шлунково-кишкового
тракту (ШКТ) (F45.31 та F45.32). У третю групу ввійшли 43 хворих на СВД
дихальної системи (ДС) (F45.33). У четверту – групу порівняння
чисельністю 112 осіб з недиференційованими формами СР (НДФСР) – увійшли
75 хворих на соматизований розлад (F45.0) і 37 хворих на
недиференційований соматоформний розлад (F45.1).

Серед досліджених було 389 чоловіків (88,27±1,53%) та 52 жінки
(11,73±1,53%).

Середній вік обстежених хворих склав 41,9±5,8 років (чоловіків –
42,2±6,4 років, жінок – 41,9±4,9 років). При цьому 288 чоловіків з СР
(74,04±2,22%) були у віці від 36 до 50 років, серед жінок спостерігався
досить рівномірний розподіл хворих по віковим групам від 25 до 55 років,
і лише 11,54±4,43% жінок були молодше 25 або старше 56 років.

В цілому серед хворих на СР значуще переважали особи з вищим рівнем
освіти 85,71±1,67% (р

ae

NRb?R

x

?

E

o

>

3/4

ae

oR

?

?

o

>

>

>

>

>

>

>

>

>

9

9

9

9

9

9

]„9^„9¬kd\

9

????????¦??

c

c

c

реваженням симпатико- та гіперсимпатикотонічної скерованості і
порушеннями центральної нейро- та гемодинаміки. Найнижчим є системно –
органний щабель з неадекватною активацією пропріоцептивних механізмів.
При цьому провідним патопсихологічним механізмом є дисоціація між
низьким рівнем нейротизму і високим рівнем показників тривожності.
Формування системно-органної приналежності СР відбувається відповідно
суб’єктивній системі уявлень хворого. Вони є підґрунтям для формування
вторинної психоемоційної складової у структурі клінічних проявів СР.

Визначення багаторівневого патогенезу розвитку СР обумовило розробку
системи нових лікувально-відновлювальних і реабілітаційних підходів до
їх корекції.

Принципом побудови системи був рівневий, скерований на усунення або
зменшення дії психогенних факторів, відновлення вегетативної регуляції,
підвищення толерантності до фізичних навантажень, відновлення функцій,
необхідних для професійної діяльності, підвищення адаптації, і, в
кінцевому рахунку – поліпшення якості життя.

Реалізація реабілітаційних заходів проводилася нами за 3 основними
напрямками:

1. Зняття нервово-емоційної напруги, відновлення фізичної і розумової
працездатності, профілактика психосоматичних розладів.

2. Відновлення балансу вегетативної нервової системи.

3. Нормалізація фізіологічних функцій організму, гемодинаміки, регуляція
механізмів адаптації.

Були розроблені основні принципи побудови реабілітаційних заходів:

1. Багаторівневий характер саногенних заходів.

2. Послідовність і етапність проведених заходів.

3. Комплексний підхід для рішення клінічних задач.

4. Максимальне синергічне співробітництво: лікар – пацієнт –
терапевтичний комплекс.

5. Поєднання біологічних і психологічно-орієнтованих впливів.

6. Оптимальність застосування доз курортних і фізіотерапевтичних
факторів.

7. Раціональне сполучення лікувальних факторів.

8. Використання природних безмедикаментозних факторів.

Дотримання основних принципів дало нам можливість патогенетично
обґрунтувати, з урахуванням індивідуальної реактивності на подразники,
реабілітаційні комплекси для хворих на СР, підвищити адаптаційні
здібності і працездатність, відновити і зберегти психічне і соматичне
здоров’я.

Психотерапія як система терапевтичних впливів, опосередкована через
психічну сферу, була базовим методом лікування хворих на СР.

При проведенні психотерапії перевага надавалася встановлюванню відносин
довіри з лікарем, новій оцінці психотравмуючих ситуацій, зміні
індивідуальної оцінки свого стану здоров’я і впливу оточення.

На початковому етапі нами використовувалася сугестивна
особистісно-орієнтована психотерапія з елементами тілесно-орієнтованої
психотерапії, що проводилася в групах по 10-12 хворих. При цьому
тілесний компонент відбудовувався відповідно до суб’єктивних
патологічних уявлень і застосовувався в сполученні з фізіо- та
бальнеотерапією як основний ланцюг з врахуванням системно-органної
приналежності, а також як елемент черезпредметного сенсорного
опосередкування тілесно-орієнтованої психотерапії. Сугестивний вплив у
вигляді словесних формул був спрямований на зняття емоційної напруги,
концентрацію уваги на роботі життєво важливих органів і систем
організму, настроювання їх на ритмічну роботу. Розвивалася здатність
вольового керування своїми вегетативними функціями, активністю,
настроєм, самопочуттям. На психотерапевтичних сеансах засвоювалися
формули для аутогенного тренування.

На цьому етапі були одержані наступні клінічні ефекти: нормалізація
функціональних показників зовнішнього подиху (частоти подиху, життєвої
ємності легень), гемодинаміки (частоти серцевих скорочень, артеріального
тиску), вегетативних реакцій (потовідділення, фарбування шкіри),
нормалізація психоемоційного статусу (поліпшення настрою, самопочуття,
сну).

На другому етапі проводилася групова психотерапія – 10-12 сеансів
групової психотерапії тривалістю 45–60 хвилин, щодня.

Поступово здійснювався перехід до третього етапу, де основним було
оволодіння елементами аутотренінгу (АТ). Самостійні заняття АТ
проводилися 2 рази на день тривалістю 15 хвилин: ранком відразу після
пробудження (з перевагою установок на підвищення активності) і ввечері
(з перевагою установок на розслаблення і спокійний глибокий освіжаючий
сон), щодня. Методика проводилася за класичними формулами Шульца в
модифікації А.Т Філатова.

Як підґрунтя, всім хворим проводився комплекс бальнео- та
фізіотерапевтичних процедур. Особливістю було застосування блакитної
глини, озокериту, грязі у вигляді загальних або локальних процедур із
скерованістю до загальноневротичних та нозоутворюючих проявів СР.

Для формування стійкого санологічного ефекту, збереження стабільного
стану хворим на СР рекомендувалося проводити санаторно-курортну
реабілітацію не рідше ніж 1 раз в рік.

Саме така етапна, багаторівнева, комплексна система реабілітації, що
поєднувала різні напрямки патогенетично-обгрунтованих
лікувально-реабілітаційних впливів, дозволяла досягти істотного
поліпшення стану здоров’я і одужання, підвищення працездатності і
збереження соціальної адаптації хворих на СР.

Терапія за розробленими нами схемами була проведена 335 хворим на СР, з
них 149 – хворі на СВДССС, 68 – хворі на СВДШКТ, 33 – хворі на СВДДС і
85 – хворі на НДФСР. У 106 хворих терапія обмежувалася стандартними
схемами фармакотерапії, вони склали контрольну групу.

Критеріями ефективності терапії були нормалізація психічного стану,
самопочуття хворих, зниження рівня тривожності (за даними шкали
Спілбергера-Ханіна), депресії (за даними шкали Гамільтона), підвищення
рівнів самооцінки свого стану, а також зменшення кількості відхилень за
верхню та нижню границі “коридору енергетичної рівноваги” за даними
ЕПДФ.

В основних групах в процесі терапії було досягнуто значне поліпшення
стану у 266 хворих (79,40±2,21%), незначне поліпшення – у 54
(16,12±2,01%). У 15 хворих (4,48±1,13%) не вдалося досягнути істотних
позитивних змін стану.

В контрольній групі значне поліпшення стану реєструвалося у 48 хворих
(45,28±4,83%, різниця з основною групою р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020