АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ
ім. проф. О.С.КОЛОМІЙЧЕНКА
МОСКАЛИК ОКСАНА ЄВГЕНІВНА
УДК
616.22-006.6-02-036.2:613.63/.65:31
Можливі фактори ризику та профілактика раку гортані у хворих віком до
50-ти років, які контактували у своїй професійній діяльності з
шкідливими речовинами
14.01.19-оториноларингологія
АВТОРЕФЕРАТ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України.
Наукові керівники: Доктор медичних наук, професор Крук
Мирослав
Богданович, Львівський
національний медичний
університет імені Данила
Галицького МОЗ України,
завідувач кафедри
оториноларингології.
Доктор медичних наук, професор,
академік АМН України
і член-кореспондент НАН
України Зербіно Дмитро
Деонисович, Львівський
національний медичний
Університет імені Данила
Галицького МОЗ України,
директор Інституту клінічної
патології.
Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Лукач
Ервін
Венцелович, Інститут
отоларингології ім. проф. О.С.
Коломійченка АМН України,
завідувач відділу
онкопатології ЛОР органів.
Доктор медичних наук, професор
Журавльов Анатолій
Семенович, Харківський
державний медичний
Університет МОЗ України,
завідувач кафедри
оториноларингології.
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця
МОЗ України, кафедра
оториноларингології, м. Київ.
Захист відбудеться „ 28 ” вересня 2006 р. о 1430 годині на
засіданні спеціалізованої ради Д 26.611.01 в Інституті отоларингології
ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул.
Зоологічна, 3.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту отоларингології
ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул.
Зоологічна, 3.
Автореферат розісланий „ 25 ” серпня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук
Шидловська Т.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В Україні щороку виявляються біля 7 000
ЛОР-онкологічних хворих, що складає до 7,8% загальної онкологічної
патології. Від 1 до 4% злоякісних новоутворень всіх органів складає рак
гортані. Серед злоякісних пухлин верхніх дихальних шляхів його
зустрічають найбільш часто (від 60 до 70%) (Є.В. Лукач, 2000; Р.А.
Абизов, 2001). Відмічається також тенденція до зростання захворюваності
раком гортані порівняно із 60-70 роками минулого століття. Так показник
захворюваності на рак гортані у 1968 -1972рр. становив 5,5 на 100 тис.
чол. населення (Л.Н. Гуслицер, 1988), а у 1999-2003рр. – 11,7 на 100
тис. чол. населення (Бюлетні Українського національного
канцер-регістру).
До цього часу залишаються невідомими етіологічні чинники, що
спричиняють виникнення раку гортані. Значну роль у розвитку даного
захворювання відводять курінню та зловживанню алкоголем (А.И.Быкорез,
Б.Л.Рубенчик, 1987; Э.В. Лукач, 1988; В.Б. Смулевич, 2000; Р.А. Абазов,
2001; Е.Свешникова, 2004; G. Janczewski, E. Osuch-Wojcikiewicz, 2000).
Але немає досліджень – які конкретно з цих та інших стимулів впливають
на слизову оболонку гортані.
Лише недавно до професійних захворювань віднесли професійні раки –
пухлини порожнини рота, дихальних шляхів, куди входить і гортань (коди
С04, С32-34, згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та
споріднених проблем – МКХ-10). Це була Постанова Кабінету міністрів
України (КМУ) „Про затвердження переліку професійних захворювань”, від
08.11.2000 р. № 1662. У документі КМУ наведено перелік небезпечних та
шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати
розвиток злоякісних пухлин цих локалізацій. Сюди входять: сполуки
нікелю, хрому, арсену, заліза (гематит), кам’яновугільні смоли,
бензпірен, родон, пил радіоактивних руд та пил з адсорбованими на ньому
вуглеводнями, поліароматичні вуглеводні, азбест та азбестовмісний пил.
Крім того, в постанові КМУ наведено перелік робіт та виробництв, на яких
можливе виникнення професійного раку порожнини рота, дихальних шляхів.
Це роботи, пов’язані з одержанням та застосуванням сполук нікелю,
миш’яку, хрому, заліза, геологічна розвідка, добування і переробка
радіоактивних руд, азбесту та матеріалів, що містять азбест; роботи
пов’язані з одержанням штучного гранату та виробів з нього,
асфальтування тощо.
Різний перебіг раку гортані залежить від характеру самої пухлини та
загального стану організму. Велике значення багатьма авторами надається
віковому фактору, припускаючи, що рак гортані у людей молодого віку
протікає важче і гірше піддається лікуванню, ніж у людей похилого віку
(Л.Г.Даниелашвили, 1972; А.А. Аткарская, Я.А. Полунина, 1973;
В.О.Ольшанский, П.Г. Битюцкий, 1991).
Вважається, що рак є захворюванням людей старшого віку, але в
останній час відмічається тенденція до „омолодження” раку. Так за
дванадцять років (період 1991-2002 рр.) у Львівській області було
виявлено 342 хворих раком гортані віком до 50-ти років, що становило
18,5% від загальної кількості вперше виявлених хворих на рак гортані, в
цей же період.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
самостійним фрагментом науково-дослідної теми кафедри
оториноларингології Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького “Сучасна діагностика та раціональне лікування
поєднаної патології вуха та верхніх дихальних шляхів” (№ державної
реєстрації 0100U002270).
Мета роботи. На основі вивчення епідеміологічних закономірностей
розповсюдження раку гортані у Львівській області за 12 років (період
1991-2002рр.) та особливостей виникнення раку гортані у хворих віком до
50-ти років, контактуючих із різними шкідливими речовинами виявити
можливі фактори, які сприяли розвитку раку гортані, що допоможе
підвищити ефективність діагностики і профілактики таких хвороб.
Завдання дослідження:
1. Виявити епідеміологічні закономірності розповсюдження раку гортані
у Львівській області: захворюваність раком гортані в різних районах
(на 100 тис. населення), та вивчити статистику по захворюваності на рак
гортані людей віком до 50-ти років, жителів Львівської області за 12
років (1991-2002 рр.);
2. Дослідити можливі фактори, що сприяли розвитку раку гортані у
людей віком до 50-ти років: професія, профмаршрут, куріння
(ретроспективний матеріал за 3 роки (1998-2000 рр.) та власний матеріал
за 4 роки (2001-2004 рр.));
3. Провести аналіз патогістологічних варіантів раку гортані у хворих
віком до 50-ти років.
4. Провести клінічну діагностику патології ЛОР-органів у робітників
які працюють із зваркою.
5. Провести дослідження складу мікроелементів в зварних аерозолях,
сигаретах;
6. Оцінити та порівняти ефективність респіраторів СИЗОД–ФГП–310
РУ–60 м, та респіраторів фірми „3М” при роботі із зваркою.
7. Розробити рекомендації щодо профілактики захворювань на рак
гортані та виділити групи ризику.
Об’єкт дослідження – рак гортані у хворих віком до 50-ти років, які
контактували у своїй професійній діяльності із шкідливими речовинами.
Предмет дослідження – дані канцер-реєстру Львівського обласного
онкодиспансеру про хворих раком гортані за 12 років (період 1991 – 2002
рр.), та даних Обласного статистичного управління (про кількість
населення по районах області за даний період); анамнестичні дані,
зокрема, професійний маршрут та шкідливі звички, загальний стан,
клінічний стан ЛОР-органів у хворих на рак гортані віком до 50-ти років;
дані про клінічний стан ЛОР-органів у робітників, які працюють із
зваркою; дані патогістологічних заключень по дослідженні біопсійного
матеріалу, взятого у хворого на рак гортані відповідного віку в період
(1998-2004 рр.); дані спектрометричних досліджень фільтрів респіраторів
робітників, що працювали із зваркою; фотографії щільних частинок зварних
аерозолів; дані спектрометричних досліджень найбільш часто вживаних на
Україні сигарет.
Методи дослідження – визначення захворюваності на рак гортані по районах
Львівської області в період 1991-2002рр; збір цілеспрямованого анамнезу
життя хворих (особливо шкідливі звички) та професійний маршрут;
візуальне дослідження ЛОР-органів у хворих на рак гортані віком до 50-ти
років та робітників, які працюють із зваркою; аналіз патогістологічних
заключень по дослідженні біопсійного матеріалу, взятого у хворого на рак
гортані; дослідження методом рентген-флуоресцентного аналізу елементного
складу аерозолі, яка залишається на фільтрах респіраторів зварників;
визначення розміру твердих частинок зварної аерозолі; дослідження
методом рентген-флуоресцентного аналізу елементного складу чотирьох
сортів часто вживаних в Україні сигарет. Оцінка рівня хімічних елементів
у складі зварних аерозолів, сигаретах та ступінь перевищення цими
елементами МДК; аналіз захисної дії респіраторів СИЗОД–ФГП–310 РУ–60 м,
та респіраторів фірми „3М” при роботі із зваркою, та порівняння їх
ефективності.
Наукова новизна роботи. Детально досліджено епідеміологічні
закономірності розповсюдження раку гортані у Львівській області, на
основі аналізу захворюваності на рак гортані в різних районах області на
100 тис. населення, та статистику захворюваності на рак гортані людей
віком до 50-ти років, жителів Львівської області. Визначено можливі
фактори ризику, які сприяли розвитку раку гортані у людей віком до 50-ти
років. Особливу увагу звернено на роль професії (із врахуванням
професійного маршруту).
Вперше виявлено, що у 93,3% випадках захворюваність на рак гортані у
людей віком до 50-ти років у значній ступені пов’язана із професійними
факторами, зокрема із зваркою (24,7%), водінням транспорту (23,6%) та
сільськогосподарськими роботами (14,6%).
Проведені дослідження дозволяють виділити групи ризику по розвитку раку
гортані – доведено, що частіше на хворіють зварювальники, водії,
працівники сільського господарства, особливо при поєднанні із
тютюнопалінням.
Вперше виконано оригінальні дослідження вмісту шкідливих хімічних
елементів за допомогою рентген-флуоресцентної спектрометрії у зварних
аерозолях, сигаретах.
Експериментально виявлено величину твердих частинок зварних аерозолів,
що потрапляють у дихальні шляхи зварників під час зварки, якщо вони не
користуються респіраторами.
Доведено доцільність використання респіраторів при роботі із зваркою,
показана перевага респіраторів типу СИЗОД – ФГП –310 РУ – 60м, порівняно
із респіраторами фірми „3М”.
Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень є
теоретичним обґрунтуванням необхідності практичних заходів:
Робітники віком до 50-ти років, які працюють із шкідливими речовинами і
курять повинні обстежуватися оториноларингологом кожні 6 місяців,
особливу увагу приділяти зварникам, водіям і працівникам сільського
господарства.
Показана важливість того, що лікарі медичних пунктів на великих
підприємствах повинні знати з якими шкідливими речовинами
(ксенобіотиками) контактують робітники і всі ці дані необхідно вносити в
медичні картки працівників.
Доведено, що хронічні запальні процеси верхніх дихальних шляхів у
робітників, що контактують із ксенобіотиками потребують активного
лікування.
У випадку, якщо виявлено хронічні запальні процеси гортані, резистентні
до лікування у людей віком до 50-ти років, які контактують у своїй
професійній діяльності із шкідливими речовинами це повинно насторожувати
в плані можливого розвитку злоякісної пухлини.
Розроблені рекомендації щодо профілактики захворювань на рак гортані
шляхом зменшення шкідливого впливу канцерогенів за рахунок застосування
респіраторів, що зменшують їх потрапляння в дихальні шляхи.
Доведено ефективність використання респіраторів типу СИЗОД – ФГП –310
РУ – 60м для захисту дихальних шляхів при роботі із зваркою порівняно із
респіраторами фірми „3М”.
Виділено групи ризику по розвитку раку гортані у які увійшли робітники
які активно і пасивно контактують із зваркою, водії і працівники
сільського господарства.
Особистий внесок здобувача. Керівництво виконував професор М.Б.Крук.
Ідея дослідження та загальний напрям дисертації належить другому
керівнику академіку АМН України, професору Д.Д. Зербіно. Здобувачем
особисто проведено клінічні дослідження, систематизовані та узагальнені
отримані результати досліджень, сформульовані висновки. Дисертантом
самостійно проаналізовано дані канцер-реєстру Львівського обласного
онкологічного диспансеру про вперше виявлених хворих на рак гортані за
12 років (період 1991-2002рр.) – 1843 хворих, з них віком до 50-ти
років – 342; дані відділу статистики Львівської обласної клінічної
лікарні про хворих пролікованих в ЛОР- відділі з приводу раку гортані за
7 років (період 1998-2004 рр.) – 1146 хворих, з них віком до 50-ти років
– 188; детально досліджено 89 хворих на рак гортані віком до 50-ти
років; вивчено професійний маршрут 81 хворого на рак гортані, що
проживають в трьох районах Львівської області, де середнє арифметичне
захворюваності на РГ за 12 років (період 1991-2002 рр.) є найвищим;
проведено аналіз патогістологічних діагнозів 135 хворих на рак гортані,
віком до 50-ти років пролікованих в ЛОР- відділі ЛОКЛ в період 1998-2004
рр.; самостійно проведено ЛОР- огляд 30 робітників, що працюють із
зваркою. Дисертант самостійно проводила забір твердих частинок зварних
аерозолів на клейкі плівки та аналіз даних спектрометричних досліджень.
Апробація результатів дисертації. За матеріалами, викладеними в
дисертації, зроблено 5 доповідей на конгресах, з’їздах та конференціях:
XI щорічній традиційній конференції Українського наукового медичного
товариства оториноларингологів, міжнародній конференції “Сучасні
технології діагностики та лікування захворювань верхніх дихальних шляхів
та вуха” (Київ, 2004), XLI з’їзді Польського товариства
оториноларингологів (Люблін, 2004), X конгресі Світової федерації
Українських лікарських товариств (Чернівці, 2004), щорічній традиційній
осінній конференції Українського наукового медичного товариства
оториноларингологів (Харків, 2004), X з’їзді оториноларингологів України
(Судак, 2005), на засіданнях Львівського наукового медичного товариства
оториноларингологів (м.Львів 2002-2005), навчально- тематичному курсі
„Сучасні проблеми ЛОР-онкології” (Львів, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт (9 –
самостійних), з них 6 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 6
публікацій у збірниках наукових праць, матеріалах та тезах конференцій,
в т.ч. одна – у закордонних.
Структура і обсяг дисертації. Текст дисертації викладено українською
мовою на 137 сторінках комп’ютерного друку. Робота складається з
вступу, 6 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних 183 джерел, що містить 159 вітчизняних та 34 іноземних
робіт. Дисертація ілюстрована 36 таблицями і 24 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Матеріали на яких базується дисертація
складаються з трьох частин: частина перша – епідеміологічні дослідження;
частина друга – клінічні дослідження; частина третя – натурні
експерименти.
З метою виявлення груп ризику по розвитку раку гортані, вивчення
епідеміологічних закономірностей розповсюдження та клінічних
особливостей раку гортані проведено 6 груп досліджень. Програма
досліджень базується на принципах нової дисципліни – клінічної
епідеміології, зокрема тих її частини, як “Вивчення випадків”,
“Виявлення причин”:
1. П е р ш а г р у п а. Опрацювання даних канцер-реєстру
Львівського обласного онкологічного диспансеру про вперше виявлених
хворих на рак гортані за 12 років (період 1991-2002рр.) із врахуванням
їх віку, статі та району проживання. Всього було виявлено хворих раком
гортані 1843, з них до 50-ти років – 342 хворих. На підставі цих даних
та даних Обласного статистичного управління (про кількість населення по
районах області за даний період) проводився аналіз динаміки
захворюваності раком гортані жителями Львівської області за 12 років
(період 1991-2002 рр).
2. Д р у г а г р у п а. Дослідження хворих на рак гортані, що
проживають в трьох районах Львівської області, де середнє арифметичне
захворюваності на рак гортані за 12 років (період 1991-2002рр.) було
найвищим: вивчення професійного маршруту 81 хворого, за даними особових
справ Управління пенсійного фонду даних районів.
3. Т р е т я г р у п а. Опрацювання даних відділу статистики
Львівської обласної клінічної лікарні про хворих на рак гортані,
пролікованих в ЛОР-відділі даної лікарні за 7 років (період
1998-2004рр.). За цей період у відділі проліковано 1146 хворих, з них
віком до 50-ти років – 188.
4. Ч е т в е р т а г р у п а. Детальне вивчення анамнезу життя 89
хворих раком гортані віком до 50-ти років, прооперованих у ЛОР
відділенні Львівської обласної клінічної лікарні (період 1998- 2004
рр.), розділених на дві підгрупи. У першій підгрупі – ретроспективних
хворих при безпосередньому контакті із хворим, або родичами, якщо хворий
помер. У другій підгрупі – проспективних хворих при безпосередньому
контакті із хворим. Було розроблено спеціальну анкету, в якій основними
пунктами, крім паспортних даних, зафіксовано: скарги; анамнез хвороби;
анамнез життя (детально вивчалися шкідливі звички, особливо куріння, при
чому враховувався стаж курця і середня кількість викурених сигарет за
добу); професійний маршрут; контакти з важкими металами; контакти з
різними хімічними речовинами, в складі яких є органічні і неорганічні
сполуки (спеціально фіксувалося чи працював хворий із зваркою, пайкою,
гальванікою); дані об’єктивного обстеження (пальпації ділянки гортані,
та реґіонарних лімфатичних вузлів, даних непрямої ларингоскопії,
патогістологічних досліджень). Дані об’єктивного обстеження у першій
підгрупі бралися із архівних історій хвороб.
5. П’я т а г р у п а – група порівняння. Огляд ЛОР-органів 30
робітників, що працюють із зваркою (передня риноскопія, фарингоскопія та
непряма ларингоскопія).
6. Ш о с т а г р у п а – патогістологіні дослідження: проведено
аналіз 135 патогістологічних заключень по дослідженнях біопсійних
матеріалів, взятих у хворих на рак гортані віком до 50-ти років.
Крім цього проведено 3 серії н а т у р н и х (технічних)
експериментів:
Перша серія – дослідження елементного складу аерозолів, які виділяються
при роботі із зваркою. Для оцінки надходження в організм людини
ксенобіотиків при роботі із зваркою, методом рентген-флуоресцентної
спектрометрії встановлено елементний склад аерозолі, яка зафіксована на
фільтрах респіраторів зварників. Було досліджено 28 фільтрів
респіраторів, з них: а) чотирнадцять фільтруючих патронів СИЗОД – ФГ –
310 РУ– 60м. Розшифровка абревіатури: СИЗОД – средство индивидуальной
защиты органов дыхания); ФГ – фильтрующий газопылезащитный; 310 РУ –
респиратор универсальный – 60м; Цей респіратор складається із маски,
двох універсальних фільтруючих патронів і клапану видоху. б)
чотирнадцять паперово-тканинних фільтри респіраторів фірми “3М”.
Друга серія – дослідження щільних частинок зварних аерозолів, яке
проводилося наступним чином: клейка плівка (скотч) кріпилася на
дерев’яну планку і утримувалася біля кута рота робітника, під час роботи
із зваркою. Тривалість цього натурного експерименту була від 7 хвилин до
20 хвилин. Після експозиції плівка вкладалася на звичайне предметне
скло, клеючою поверхнею донизу. Ці плівки нумерувалися і до кожної
прикладалася анкета, де вказувалося назву електроду і тривалість
експозиції. Далі плівки з частинками пилу, що на них потрапили,
вивчалися під мікроскопом і фотографувалися. Вимірювання розмірів
частинок проводилося за допомогою програми ITHSCSA Image Tool for
Windows, версія 3.00.
Третя серія – дослідження елементного складу сигарет. Щоб оцінити
надходження в організм людини ксенобіотиків, компонентів сигаретного
диму проводилося дослідження методом рентген-флуоресцентного аналізу
елементного складу чотирьох сортів, які часто вживають в Україні
сигарет: “Magna classic” (“Джей Ті Інтернешнл Україна”), “Chesterfield
lights”, “Bond lights”, “Marlboro lights” (АТ “Філіп Морріс Україна”).
Результати досліджень. Згідно даних к а н ц е р – р е
є с т р у Л ь в і в с ь к о г о о б л а с н о г о
о н к о л о г і ч н о г о д и с п а н с е р у в області за 12
років (період 1991-2002 рр.) було виявлено 1843 хворих на рак гортані. З
них віком до 50-ти років 342 (18,8%). Чоловіків було 1781 (96,6%),
жінок 62 (3,4%). Розрахунки захворюваності та середнього арифметичного
захворюваності за 12 років показали, що найвищий рівень захворюваності
на рак гортані відмічався у таких районах: Городоцькому (середнє
арифметичне захворюваності – 8,7 на 100 тис. населення);
Перемишлянському та Пустомитівському (середнє арифметичне захворюваності
– 7,7-8,5 на 100 тис. населення). Ці райони знаходяться в центральній
частині області. За даними Львівського обласного управління промислової
політики у даних районах немає великої концентрації промислових
підприємств.
Вдалося вивчити п р о ф е с і й н и й м а р ш р у т 81 х в о р
о г о, що проживали у вказаних районах було виявлено що 78 (96,3%) із
них контактували із різними ксенобіотиками. За професіями вони
розподілилися наступним чином: слюсарів – 19 чол.; водіїв – 17 чол.;
трактористів – 11 чол.; зварників – 8 чол.; їздових – 6 чол.;
будівельників – 5 чол.; електромонтерів – 3 чол.; по двоє були
працівниками теплиці і кочегарами і по одному працювали – токарем,
випалювачем цегли, робітником мебельного цеху, видувальником скла,
шпаклівником автобусів.
За даними відділу с т а т и с т и к и Л ь в і в с ь к о ї о б
л а с н о ї к л і н і ч н о ї л і к а р н і за 7
років (період 1998 – 2004 рр.), в ЛОР відділені ЛОКЛ було проліковано
1146 хворих на рак гортані, з них віком до 50-ти років було 188 (16,4%).
Детальне д о с л і д ж е н н я 89 х в о р и х в і к о м до
50 – т и р о к і в показало, що клінічні прояви
раку гортані у цих людей не мали чітких специфічних особливостей. Однак
деякі характерні риси все ж таки є. Це: а) пізнє звернення хворих, не
дивлячись на суб’єктивні симптоми; б) пухлини були
порівняно більші, чим у старших хворих; в) частіше спостерігається
екзофітна форма росту, чим ендофітна; г) темпи метастазування більш
активні. Вивчення анамнезу хвороби цих 89 хворих, показало, що протягом
одного–двох місяців з моменту появи перших симптомів хвороби до лікаря
звернулося – 17 хворих; протягом 3-4 місяців – 29 хворих; 37 хворих
звернулися протягом 5-6 місяців і більше як через півроку – шестеро
хворих. Скарги хворих залежали від первинної локалізації пухлини та
стадії хвороби. При первинній локалізації пухлини у надголосниковій
ділянці гортані відмічалося більш пізнє виникнення симптомів хвороби та
звернення до лікаря. Ці хворі скаржилися на відчуття стороннього тіла та
дискомфорт у глотці. При III стадії раку до скарг приєднувалися:
охриплість голосу, біль при ковтанні, що віддає у вухо та у двох хворих
були скарги на затруднене дихання. У хворих, у яких первинна локалізація
пухлини була у голосовій ділянці гортані, основною скаргою була стійка
захриплість голосу. При III стадії приєднувався біль у горлі, що
віддавав у вухо, кашель та затруднене дихання. При ураженні трьох
відділів гортані хворі скаржилися на захриплість голосу та затруднене
дихання. У детально досліджених вказаних 89 хворих на рак гортані віком
до 50-ти років було діагностовано такі стадії раку гортані: I стадія – у
трьох випадках; II стадія – у 29 випадках; III стадія – у 53 випадках і
IV стадія – у чотирьох випадках.
Вивчення професійного маршруту хворих на рак гортані, віком до
50-ти років, показало, що із 89 досліджених 83 (93,3%) контактували із
шкідливими речовинами і виробничими факторами. Деякі з них відносяться
до канцерогенів, згідно класифікації експертів МАВР (Міжнародної
агенції вивченню раку) якими було виділено 3 категорії оцінки по степені
канцерогенності. Група 1. Хімічна сполука, група сполук, виробничий
процес, або професійний вплив доказано канцерогенні для людини. Ця
категорія використовується тільки за наявності достатніх
епідеміологічних доказів, що свідчать про причинний зв’язок між впливом
і виникненням раку. Група 2. Хімічна сполука, групи сполук, виробничий
процес, або професійний вплив можливо канцерогенні для людини; ця
категорія розділена на дві підгрупи: з більш високою (2 А) і більш
низькою (2 Б) степеню доказовості. Група 3. Хімічна сполука, групи
сполук, виробничий процес, або професійний вплив які не можуть бути
класифіковані з точки зору канцерогенності для людини (табл. 1).
Другий підхід – виділення списку професій та виробничих факторів, які
постановою Кабінету міністрів України „Про затвердження переліку
професійних захворювань” від 8.11.2000р. віднесені до небезпечних та
шкідливих речовин і виробничими факторами, вплив яких може викликати
розвиток злоякісної пухлини порожнини рота, дихальних шляхів, тобто
можуть викликати професійний рак (табл. 2).
Таблиця 1
Професії хворих на рак гортані, віком до 50-ти років і можливі групи
канцерогенів, згідно класифікації експертів МАВР (1982)
(власний матеріал – 89 хворих)*
ПРОФЕСІЯ КІЛЬКІСТЬ
ХВОРИХ МОЖЛИВІ ГРУПИ КАНЦЕРОГЕНІВ
Абс. %
зварники 22 24,7% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
водії 21 23,6% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б, гр.3
слюсарі 11 12,4% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
трактористи 9 10,1% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б, гр.3
мулярі 4 4,5% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
служба в ракетних військах 4 4,5% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
токарі 3 3,4% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
їздові 3 3,4% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б, гр.3
агроном 1 1,1% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б, гр.3
робітник лакофарбового заводу 1 1,1% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
майстер по ремонту взуття 1 1,1% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
робітник нафтопереробного підприємства 1 1,1% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
робітник коптильного цеху м’ясокомбінату 1 1,1% Гр. 1, гр. 2А, гр. 2Б
робітник цеху хромування ламп 1 1,1% Гр. 1
* Із 89 хворих у 83 був контакт із небезпечними та шкідливими речовинами
і виробничими факторами, які віднесені експертами МАВР (1982) до 3-х
груп канцерогенів (в залежності від степені їх канцерогенності).
Вивчення п р о ф е с і й н о г о м а р ш р у т у 89 хворих на рак
гортані, віком до 50-ти років показало, що 22 (24,5%) із них
контактували із зваркою. Усі вони мужчини. За віком ці хворі
розподілилися наступним чином: до 44 років – 16 хворих; 45-50 років –
шість хворих. Їхній стаж роботи із зваркою був таким: 21-32 роки – у 11
хворих; 10-20 років – у дев’яти хворих і до 10 років – у двох хворих.
Наші дослідження виявили, що 21 хворий (23,6%) працювали водіями.
За стажем вони розприділилися наступним чином: 15-20 років – 2 хворих;
21-25 років – 10 хворих; 26-32 роки – 9 хворих.
Частина із досліджуваних хворих виявилися працівниками сільського
господарства – 13 чоловік. Усі вони мужчини. За професіями вони
розподілилися наступним чином: трактористів – дев’ять; їздових – троє і
один пацієнт працював агрономом. При вивченні анамнезу життя
досліджуваних хворих, було встановлено, що всі ці хворі курили та
систематично вживали алкоголь.
Виявилося, що слюсарами працювали 11 із досліджуваних хворих,
а токарями – троє. У них був такий стаж роботи: 20-25 років – у восьми
хворих; 26-32 роки – у трьох хворих.
Таблиця 2
Професії хворих раком гортані, віком до 50-ти років та можливий контакт
із шкідливими речовинами та виробничими факторам
(власний матеріал – 89 хворих)*
Професія Кількість
4
:
T
A
A
Ae
?
O
ae
e
i
p
o
6
8
:
T
’
??$?????&????????$??$??&?’
A
Ae
AE
E
E
I
I
?
e
e
i
ii’
??
o
@
o
AE
@
o
kde
”y\
E
”y\
E
kd:
”y\
E
kda
”y\
E
”y\
E
”y\
E
”y\
E
Сполуки заліза, поліароматичні вуглеводні
агроном 1 Пестициди, що містять арсен
автоінспектор 1 Бензпірен, поліароматичні вуглеводні, асфальт
робітник нафтопереробного підприємства 1 Бензпірен, поліароматичні
вуглеводні
робітник коптильного цеху м’ясокомбінату 1 Бензпірен, поліароматичні
вуглеводні
робітник цеху хромування ламп 1 Хром та його сполуки
* З 89 у 78 хворих був контакт із небезпечними та шкідливими речовинами
і виробничими факторами, вплив яких може викликати розвиток злоякісної
пухлини порожнини рота, дихальних шляхів (згідно постанови Кабінету
міністрів України „Про затвердження переліку професійних захворювань”
від 8.11.2000р.)
Аналіз показав, що є багато різних канцерогенів у професійній діяльності
таких робітників як зварники, водії, слюсарі і працівники сільського
господарства (трактористи, їздові, агроном). Із канцерогенами,
віднесеними експертами Міжнародної агенцієї вивчення раку (МАВР) до
групи 1 стикаються робітники, усіх перерахованих нами професій. Так
зварники контактують із хромом, водії із бензолом, слюсарі періодично
стикаються із зваркою та працюють із мастильними матеріалами, що містять
поліциклічні вуглеводні. Працівники сільського господарства стикаються
із пестицидами, серед яких до групи 1 МАВР віднесено мишьяк та його
сполуки.
У г р у п у п о р і в н я н н я увійшло 30 зварників, що працюють на 5
підприємствах Жидачівського району Львівської області (ВАТ Гніздичівське
СПМК-49; ДГП „Подорожнянський рудник”; Жидачівському районному
управлінні експлуатації газового господарства; ВАТ ПМК-1; Жидачівському
нижньому складі Стрийського лісгоспзагу). Дослідження проводилися
безпосередньо на підприємствах. Заповнювалася спеціальна анкета, де
крім паспортних даних фіксувався стаж роботи із зваркою, вид зварки,
шкідливі звички (куріння, алкоголь). В анкету включено дані об’єктивного
дослідження ЛОР органів: передньої риноскопії, фарингоскопії та непрямої
ларингоскопії. За віком ці зварники (всі мужчини) розподілилися
наступним чином: 21- 30 років – 2чоловіків; 31-40років – 9 чоловіків;
41-50 років – 12 чоловіків; старше 50 років – 7 чоловіків. Стаж роботи
із зваркою: до двох років – один робітник; від трьох до 10 років – троє
робітників; 11-20 років – 14 робітників; 21-30 років – 8 робітників і
більше 30 років – чотири робітники. Ці зварники працювали із наступними
видами зварки: тільки із газовою зваркою – 6 чоловіків і тільки із
електрозваркою – 7 чоловіків; газовою і електрозваркою – 17 чоловіків.
Серед досліджуваних курять – 23 чоловік; не курять – 7 чоловік. Скарги
зі сторони ЛОР-органів були у 11 досліджуваних. Вони скаржилися на
сухість і першіння в носі і глотці, що посилювалися в кінці робочої
зміни. У одного були скарги на періодичну охриплість голосу. При огляді
було виявлено патологічні зміни слизової верхніх дихальних шляхів у 14
(46,7%) чоловік: хронічні риніти: катаральні і атрофічні; хронічні
фарингіти: катаральні, гіпертрофічні і атрофічні; хронічний катаральний
ларингіт.
Аналіз 135 п а т о г і с т о л о г і ч н и х з а к л ю ч е н ь по
дослідженнях біопсійних матеріалів, взятих у хворих на рак гортані віком
до 50-ти років, пролікованих в ЛОР-відділі Львівської обласної клінічної
лікарні за сім років (період 1998-2004 рр.) показав, що серед
досліджених випадків цей період виявлено такі гістологічні форми у людей
молодого віку (до 50-ти років): плоскоклітинний зроговіваючий рак – у 78
хворих; плоскоклітинний незроговіваючий рак – у 15 хворих;
плоскоклітинний зроговіваючий високодиференційований рак – у 17 хворих;
плоскоклітинний зроговіваючий помірнодиференційований рак – у 16 хворих;
плоскоклітинний низькодиференційований рак – у 9 хворих. Так у віковій
категорії до 40 років переважав плоскоклітинний зроговіваючий рак – 12
випадків, та плоскоклітинний зроговіваючий високодиференційований рак –
5 випадків. У віковій категорії 41-50 років у 66 (65,2%) випадків також
діагностовано плоскоклітинний зроговіваючий рак у 14 (11,2%) випадках –
плоскоклітинний незроговіваючий рак у 10 (11,2%) випадках –
плоскоклітинний зроговіваючий помірнодиференційований рак і у 9 (7,9%)
випадках – плоскоклітинний низькодиференційований рак.
Натурні (технічні) експерименти були проведені у трьох серіях.
Перша серія – дослідження е л е м е н т н о г о с к л а д у з в а
р н и х а е р о з о л е й, які зафіксовані на фільтрах
респіраторів зварників методом рентген-флуоресцентного аналізу. Зварники
використовували два види респіраторів СИЗОД–ФГП–310 РУ–60м та
респіратори фірми „ЗМ”. При дослідженні 14 ф і л ь т р у ю ч и х п а т
р о н і в респіраторів СИЗОД–ФГП–310 РУ–60м було виявлено, що в
найбільшій кількості (від 210 953 мкг до 15 132 мкг) у зварних аерозолях
були такі хімічні елементи: S, Ca, Cl, Fe, K, Zn; в середній кількості
(від 1014 мкг до 148 мкг) такі елементи: Mn, Cu, Ti, Sr, Pb, Ba; та в
найменшій кількості (від 109 мкг до 1 мкг) такі елементи: Br, Cr, Ni,
Zr, Rb, Cd. Дослідження 14 фільтрів респіратора фірми “3М” показали, що
ці фільтри затримують менше хімічних елементів. Було виявлено в
найбільшій кількості такі елементи: Ca, K, S, Fe, Ti; в середній
кількості такі елементи: Cl, Zn, Mn, Br, Sb та в найменшій кількості
такі елементи: Cu, Pb, Sr, Zr, Rb (табл.3). Таким чином, якщо зварник не
користується респіраторами, усі перераховані вище елементи попадають у
дихальні шляхи. Деякі з них, згідно Постанови Кабінету міністрів України
(КМУ) „Про затвердження переліку професійних захворювань”, від
08.11.2000 р. № 1662. занесені у перелік небезпечних та шкідливих
речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати розвиток
злоякісних пухлин порожнини рота, дихальних шляхів (куди входить і
гортань). Це такі елементи, як сполуки заліза (гематит), нікелю та
хрому. Згідно наших даних, вміст заліза перевищує МДК у 1901 раз, вміст
хрому у 90 раз, та вміст нікелю у 5 раз.
Друга серія – дослідження щ і л ь н и х ч а с т и н о к з в а
р н о г о а е р о з о л ю. Методика була наступна:
клеюча плівка (скотч) кріпилася на дерев’яну планку і утримувалася біля
кута рота робітника, під час роботи із зваркою. Тривалість цього
натурного експерименту була від 7 хвилин до 20 хвилин. Після експозиції
плівка вкладалася на звичайне предметне скло, клеючою поверхнею донизу.
Ці плівки нумерувалися і до кожної прикладалася анкета, де вказувалося
назву електроду і тривалість експозиції Далі плівки з частинками пилу,
що на них потрапили, вивчалися під мікроскопом і фотографувалися. Часто
по зовнішньому вигляді частинки пилу мали різні форми: кулеподібні
(поодиноких і конгломератів) – від трьох-чотирьох кульок до десятків;
кристалічних структур, що склеїлися у конгломерати. Розмір цих частинок
коливався від 15 мкм до 772 мкм.
Таблиця 3
Середня кількість хімічних елементів, поглинених фільтрами респіраторів
СИЗОД–ФГП–310 РУ–60м та респіраторами фірми “ЗМ”, при роботі із зваркою
за одну годину, та порівняння із МДК р.з.
Хімічний елемент Респіратор СИЗОД–ФГП–310 РУ–60м Респіратор фірми „3М”
МДК р.з.
мг мг мг/0,36 м3
S 208,37 + 12,48** 1,67+ 0,007* 1,08
Cl 41,38 + 3,41** 0,059 + 0,0061* 0,36
K 15,49 + 0,47** 2,44 + 0,88 0,501
Ca 88,98 + 5,29** 3,01 + 0,62** 0,864
Ti 0,43 + 0,023 0,55 + 0,031 2,16
Cr 0,09 + 0,01** – 0,001
Mn 0,95 + 0,08** 0,033 + 0,0029** 0,068
Fe 19,01 + 1,67** 0,571 + 0,077** 0,01
Ni 0,07 + 0,008* – 0,014
Cu 1,14 + 0,06** 0,018 + 0,0015* 0,032
Zn 0,58 + 0,19* 0,018 + 0,0062 0,144
Br 0,11 + 0,084* 0,031 + 0,0031 0,18
Rb 0,01 + 0,001 0,001 + 0,0001 0,6
Sr 0,27 + 0,024* 0,008 + 0,0008 0,259
Cd 0,001 + 0,0001** – 0,036
Ba 0,23 + 0,003* – 0,125
Pb 0,14 + 0,0035** 0,007 + 0,00078* 0,003
Примітка: Різниця між МДК та показниками в дослідних групах є
достовірна. * Р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
