.

Гормональне забезпечення системи мати-плацента-плід та корекція його порушень у вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 3016
Скачать документ

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології

Академії медичних наук України

МОКРИК ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЇВНА

УДК 618.36+616-053.1:612.625.31:614.876

Гормональне забезпечення системи мати-плацента-плід та корекція його
порушень у вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці

14.01.01 ( Акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ ( 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ДАШКЕВИЧ ВАЛЕНТИНА ЄВДОКИМІВНА

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м.Київ),
завідувач акушерського відділення

екстрагенітальної патології вагітних

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент НАН і АМН України Степанківська Галина Костянтинівна,
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України
(м.Київ), професор кафедри акушерства та гінекології № 1

доктор медичних наук, професор,

леуш станіслав Сергійович, Національна медична академія післядипломної
освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (м.Київ), професор кафедри акушерства
та гінекології № 1

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра акушерства та гінекології № 1

Захист дисертації відбудеться “27”червня 2006 року о 13-00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “19” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В.Квашніна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р.
негативно вплинула на здоров’я населення країни в цілому і завдала
відчутного удару по репродуктивному здоров’ю жінок, яке за багатьма
показниками погіршується або не має тенденції до поліпшення
(О.М.Лук’янова та співавт., 2000; Л.І.Іванюта, А.Є.Дубчак, 2000;
Н.Л.Жилка, Т.К.Іркіна, В.Стешенко, 2001). І саме цей вплив буде
відчуватися ще довгі роки, що пов’язано з настанням фертильного віку у
жінок, які зазнали радіоактивного опромінення в дитячому або
підлітковому віці. Порушення в репродуктивній системі можуть виникати,
починаючи з утробного розвитку, критичними є періоди статевого
дозрівання, становлення менструальної функції і самої вагітності, у
процесі якої визначається здоров’я майбутньої дитини (І.Б.Вовк, 1997;
М.В.Федорова, В.І.Краснопольський, А.М.Лягинская, 1997; Т.Г.Романенко,
2001; В.Є.Дашкевич, 2003, 2005).

Незважаючи на досягнення наукових розробок відносно вивчення наслідків
катастрофи на здоров’я вагітних жінок та народжених у них дітей, які
дозволили зробити певні висновки про негативний вплив гострої та
пролонгованої дії радіаційного опромінення на організм вагітної та
плода, багато питань цієї складної проблеми до цього часу залишаються ще
невивченими (Ю.Г.Антипкін, 2004).

Особливу тривогу викликає стан здоров’я вагітних жінок, які в період
статевого дозрівання знаходились в зоні аварії і отримали на щитовидну
залозу певні дози радіаційного навантаження. Опромінення в пре- та
пубертатному віці може призводити до порушень становлення репродуктивної
функції, яка забезпечується гармонійним зв’язком системи
гіпоталамус-гіпофіз-яєчники-матка. Крім того прояв негативних наслідків
може настати не зразу після опромінення, а через дуже тривалий період
уявного благополуччя. Період прояву негативної реакції на опромінення у
вигляді тієї чи іншої патології триває декілька десятків років, а інколи
проявляється в майбутніх поколіннях (Д.М.Гродзинський, 2003). Необхідно
зазначити, що потомство, яке народилось через значний період часу після
опромінення матері, страждає більше, у них найчастіше зустрічаються
вроджені вади розвитку, пухлини, мертвонароджуваність (О.О.Бобильова,
1998; Е.А.Богданова, 2000; Л.П.Арабська, С.І.Толкач, 2003). В зв’язку з
зростанням частоти перинатальної патології, актуальним є вивчення
функції фетоплацентарного комплексу, гормонам якого належить провідна
роль у розвитку вагітності, в забезпеченні життєдіяльності плода,
розробка додаткових критеріїв для прогнозу перебігу вагітності та
пологів, оцінки стану плода і новонародженого у даного контингенту
вагітних. Практично відсутні дані щодо концентрації естріолу,
прогестерону і плацентарного лактогену в артеріальній та венозній крові
плода у таких жінок, які б підтвердили участь плода в метаболізмі
гормонів.

Тому, подальшої наукової розробки потребує питання по вивченню
репродуктивного здоров’я у вагітних жінок, які на момент аварії на ЧАЕС
були дітьми та отримали дозу опромінення щитовидної залози в середньому
1,628 Гр і зараз знаходяться в дітородному віці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота тісно пов’язана з планами науково-дослідних робіт Інституту
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України та є фрагментом теми,
затвердженої на основі наказу Міністерства з питань надзвичайних
ситуацій: „Науково обґрунтувати та розробити систему спостереження за
станом репродуктивної функції жінок, опромінених в дитячому віці та
розробити комплекс оздоровчих заходів щодо покращання стану здоров’я їх
дітей” (№ державної реєстрації 01.99U004108, ОЧ 19.00.20.00.01.99).

Мета дослідження – знизити частоту акушерських та перинатальних
ускладнень у вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці, шляхом
розробки сучасних технологій прогнозування, діагностики і удосконалення
лікувально-профілактичних заходів на основі вивчення гормонального
статусу материнського-плодового комплексу.

Задачі дослідження:

Провести аналіз стану здоров’я, перебігу вагітності і пологів, стану
плода та новонародженого у жінок з урахуванням індивідуальної дози
опромінення та зони проживання.

Визначити особливості гормональних взаємовідносин системи
мати-плацента-плід у жінок, які на момент аварії були в пре- та
пубертатному віці, та дати оцінку їх ролі у виникненні акушерських та
перинатальних ускладнень.

Дослідити особливості тиреоїдного гомеостазу системи
мати-плід-новонароджений у даного контингенту вагітних.

Провести морфологічні дослідження плаценти з урахуванням радіаційного
навантаження на щитовидну залозу.

На основі отриманих даних розробити алгоритм обстеження таких вагітних
та прогнозування перинатальної патології.

Розробити та впровадити в практику комплекс лікувально-профілактичних
заходів щодо ускладнень з боку матері і плода та вивчити його
ефективність.

Об’єкт дослідження – перебіг вагітності і пологів у жінок, які були
радіаційно опромінені в дитячому віці, стан плода та новонародженого.

Предмет дослідження – тиреоїдний гомеостаз, гормональна функція
фетоплацентарного комплексу, морфологія та імуногістохімія плаценти,
біофізичний профіль плода.

Методи дослідження – клінічні, інструментальні, морфологічні,
імуногістохімічні, ендокринологічні, математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених комплексних
досліджень дана об’єктивна оцінка стану здоров’я вагітних, радіаційно
опромінених в дитячому віці, визначена частота, структура і основні
причини акушерських і перинатальних ускладнень, ступінь їх тяжкості і
характер перебігу, в залежності від дози накопичення радіонуклідів і
віку, в якому знаходилась жінка під час аварії. Вперше у таких вагітних
вивчено та оцінено гормональне забезпечення системи мати-плацента-плід
та виявлені зв’язки між тяжкістю порушень ендокринної функції
фетоплацентарного комплексу, тиреоїдним гомеостазом і частотою розвитку
ускладнень вагітності і пологів, порушень стану плода і новонародженого,
що стало теоретичним підгрунтям нового напрямку ефективних лікувальних
заходів. Обґрунтовано і розроблено патогенетично обумовлені варіанти
корекції гормональних порушень материнсько-плодового комплексу у
вагітних, які були евакуйовані із зони аварії на Чорнобильській АЕС в
дитячому віці, показана їх ефективність.

Практичне значення отриманих результатів. Визначено фактори ризику
розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Розроблено додаткові
критерії для прогнозу перебігу вагітності, пологів, оцінки стану плода у
жінок, радіаційно опромінених в дитячому віці. Створено алгоритм
обстеження даного контингенту вагітних. Розроблено диференційований
комплекс лікувально-профілактичних заходів в залежності від характеру
ендокринних порушень материнсько-плодового комплексу, що сприяє зниженню
акушерських і перинатальних ускладнень.

Результати досліджень впроваджено в практику роботи акушерських клінік
Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Києва,
родопомічних закладів Київської, Чернівецької, Запорізької та
Чернігівської областей.

Матеріали дисертації та наукові розробки включено до програми курсів
інформації та стажування при Інституті педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором вибрано напрямок
досліджень, проведено аналіз наукової літератури за темою дисертації.
Комплексно обстежено 150 вагітних радіаційно опромінених в дитячому віці
та 50 здорових жінок з умовно „чистих” територій. Забезпечено
визначення груп вагітних для дослідження гормональної функції системи
мати-плацента-плід.

Всі лабораторні та інструментальні методи дослідження виконані автором
та за його участю. Особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих
результатів, сформульовано усі положення та висновки роботи. Науково
обґрунтовано практичні рекомендації. Підготовлено до друку наукові
праці, виступи.

Апробація роботи. Матеріали дисертації представлені на II та III з’їзді
студентів та молодих вчених (Тернопіль, 1998-1999; Київ, 1999),
науково-практичних конференціях (Ужгород, 2000; Тернопіль, 2001;
Вінниця, 2003), на наукових конференціях молодих вчених Інституту
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (2003,2004), ХVII
конгресі Європейської Асоціації акушерів-гінекологів (Прага, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з
яких 3 статті у журналах, 1 – у збірнику наукових праць, 3 – тези
доповідей на конференціях, конгресах; 1 свідоцтво про реєстрацію
авторського права на твір № 9950 „Імунологічний паспорт новонародженого
– групи радіаційного ризику”.

Структура і об’єм роботи. Дисертація викладена на 156 сторінках тексту,
складається з вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження. висновків
та практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 13 рисунками та 12
таблицями, що займають 21 сторінку. Список літератури містить 296
джерел і займає 32 сторінки.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі
завдань проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності,
пологів, стану плода та новонародженого у 1017 жінок, які були
евакуйовані із зони Чорнобильської аварії в пре- та пубертатному віці за
даними науково-клінічного реєстру, створеного в Інституті ПАГ АМН
України з перших днів аварії. Комплексно в динаміці вагітності обстежено
150 вагітних, які в дитячому віці були евакуйовані із зони
Чорнобильської аварії (85 – у віці 8-10 років і 65 – у віці 11-14
років). Вони склали основну групу обстежуваних (доза опромінення
щитовидної залози (ЩЗ) за даними індивідуальної тиреодозиметричної
паспортизації – від 26,3 до 78 сГр). Групу порівняння склали 50 жінок
аналогічного віку, які проживають в умовно “чистих” районах.

При проведенні обстеження вагітних старанно вивчався акушерський та
гінекологічний анамнези, наявність екстрагенітальних захворювань, що
мають хронічний перебіг, проводилось клініко-лабораторне та
інструментальне обстеження. Оцінка стану фетоплацентарного комплексу
(ФПК) була дана за допомогою УЗД і кардіотокографії. Проводилось
морфологічне дослідження плаценти. Всі показники вивчались в динаміці
вагітності, до і після лікування.

Для оцінки гормонального стану материнсько-плодового комплексу проведено
дослідження екскреції естріолу в сечі за методом I.Ittrich в модифікації
С.Д.Булієнко та співавт (1979), а також концентрації прогестерону (П),
плацентарного лактогену (ПЛ), естрадіолу (Е2), естріолу (Е3) в крові
вагітних і пуповинній крові (окремо в артерії і вені) та кортизолу.
Дослідження проводились радіоімунологічним методом з використанням
стандартних тест-систем виробництва “ХОП ІБОХ АНБ” (Білорусь). Аналіз
кольпоцитограм за методом Шорра. Тиреотропний гормон гіпофізу (ТТГ),
тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3) – радіоімунологічним методом за
допомогою стандартних наборів.

Проводили морфологічні і ультразвукові дослідження плаценти. Плаценту
для дослідження брали відразу після її виділення або хірургічного
втручання. Всі субстрати для імуногістохімічних реакцій готували
безпосередньо перед дослідженням. Для дослідження плаценти
використовували звичайні морфологічні методи забарвлення (гематоксилін –
еозин і пікрофуксин по ван-Гізону). Підготовку тканини до електронної
мікроскопії проводили за загальноприйнятою методикою Coulfild (1957),
Palade (1962) префіксації 3 % розчином глютаральдегіда на фосфатному
буфері (з рН – 7,4), фіксації 2 % розчином осмієвої кислоти, забуференої
фосфатним буфером до рН – 7,4; проводка через спирти, концентрація яких
підвищується і ацетон, заливка в епон – 812, аралдіт, суміш аралдіта з
епоном. Для того, щоб вибрати необхідну для дослідження ділянку,
готували напівтонкий зріз (товщина 1 мк) на ультрамікротомі LКВ,
фарбували і вивчали в світловому мікроскопі. Зрізи для електронної
мікроскопії товщиною 500-800 А° контрастували за методом Reynolds (1963)
уранілацетатом і гідроокисом свинцю.

Дослідження проводили в лабораторії ендокринології (керівник: д.м.н.
З.Б.Хомінська) і лабораторії патологічної морфології (керівник: д.м.н.,
професор Т.Д.Задорожна).

Для оцінки стану та характеру серцевої діяльності плода проводили
кардіотокографічне дослідження (КТГ) з використанням нестресового тесту
на біомоніторі “ВМТ 9141” фірми RFT. При аналізі КТГ визначали такі
параметри, як: базальна частота серцевих скорочень, довжина стабільного
ритму, віріабельність серцевих скорочень, тимчасові зміни їх частоти
(акцелерації та децелерації), які дозволяють достовірно оцінити стан
серцево-судинної системи плода. Отримані дані кардіотокограм оцінювали
за шкалою W. Fisher (1976).

Комплексна оцінка основних параметрів біофізичного профілю плода (БПП)
проводилась за методом A.M.Vintzeleos (1983) на апараті
“Aloca-SSD-2000” (Японія).

Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок,
евакуйованих із зони Чорнобильської катастрофи в дитячому віці, було
проведено з урахуванням стану матері і плода; віку, в якому вагітна була
евакуйована з регіона аварії на ЧАЕС; гормональних змін в системі
материнсько-плодового комплексу.

Стан новонароджених оцінювали за даними клінічного обстеження одразу
після народження (на 1-ій та 5-ій хвилині) за 10 бальною шкалою Апгар,
даними фізичного розвитку та особливостями перебігу раннього
неонатального періоду.

Усі цифрові дані обробляли методами варіаційної статистики, прийнятими в
біології та медицині, з використанням критеріїв Ст’юдента і Фішера,
кореляційного аналізу за допомогою стандартних і спеціалізованих
комп’ютерних програм.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Проведений
клініко-статистичний аналіз у 1017 жінок, евакуйованих в дитячому віці
із зони Чорнобильської аварії в перші 3 дні показав, що незважаючи на
відмінності дозового навантаження серед клінічних проявів переважали:
гіпохромна анемія (39,8 %), хвороби органів шлунково-кишкового тракту
(35,8 %), щитовидної залози (17,3 %), захворювання органів дихання (21,4
%), що пов’язано з пригніченням системи імунітету. Слід зазначити, що
серед вагітних, евакуйованих із зони Чорнобильської аварії у віці 8-10
років, середня доза опромінення щитовидної залози у яких склала 2,3 Гр,
фактично не було жодної, у якої б не було соматичних захворювань, при
цьому відмічалось їх поєднання. На порушення становлення репродуктивної
функції в пре- та пубертатному віці у даного контингенту вагітних
суттєво впливала доза радіаційного навантаження на щитовидну залозу. У
14,4 % евакуйованих із зони аварії у віці 8-10 років і у 13,8 % – у віці
11-14 років відмічено більш пізню, ніж у загальній популяції появу
менархе, що розцінювалось як затримка статевого розвитку.

Проведений аналіз виявив високу частоту акушерських і перинатальних
ускладнень. Найчастішим ускладненням була загроза переривання вагітності
(32,1 проти 8,0 % у здорових, p Di 0 2 2 4 6 8 P R ‚ - ”O? e i H&LiM(OoeQBTfWAEY?\?\Oe\ cccccccOOOOOOOOOOOC»»C & n иявити не вдалося. Однак, при зниженні рівня плацентарного лактогену в крові, яка притікає і відтікає від плода, встановлена наявність артеріо-венозної різниці 5,1(0,3 нмоль/л при препубертатному віці і до 4,2(0,5 нмоль/л при пубертатному. Наші дослідження також показали, що при народженні дітей в стані асфіксії легкого ступеня артеріо-венозна різниця для ПЛ складає 2,2(0,4 нмоль/л, що достовірно менше, ніж при оцінці новонароджених у 8-10 балів за шкалою Апгар (3,8(0,5 нмоль/л). Виходячи з цього, можна передбачити, що плоду при радіаційному опроміненні матері в дитячому віці для свого нормального розвитку необхідна більша кількість плацентарного лактогену. Звертає на себе увагу також відмінність артеріо-венозної різниці для плацентарного лактогену і естрадіолу при консервативному і оперативному (кесарів розтин) розродженні (рис. 2). При фізіологічних пологах різниця концентрації цих гормонів в крові артерії і вени пуповини в 2 рази вища, ніж при оперативному розродженні. Можна думати, що саме підвищена утилізація плацентарного лактогену й забезпечує задовільний стан плода при пологах через природні пологові шляхи, так як пологи, будучи фізіологічним актом, є стресовим фактором як для матері, так і для плода. Це викликає напруження функції наднирників, відбувається ряд нейроендокринних реакцій, які забезпечують стійкість плода під час пологів. З іншої сторони, протягом пологів відбуваються зміни в біосинтезі і утилізації стероїдів. Збільшення використання естрадіолу при консервативному розродженні, ймовірно, і є наслідком цього процесу Співставляючи вміст прогестерону в крові роділлі і окремо в крові артерії і вени пуповини, нами встановлено збільшення концентрації цього гормону в крові плода (див.рис.1). У всіх випадках рівень прогестерону в крові, яка притікає до плода, значно вище ніж в тій, яка відтікає (392,0(14,5 і 131,0(11,3 нмоль/л, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020