.

Розробка засобів специфічної профілактики бруцелаовісної та хламідійної інфекцій (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
101 3934
Скачать документ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ”

Медвідь Ольга Олександрівна

УДК 619:616.98:616.682-002:579.882.11:615.371

Розробка засобів специфічної профілактики бруцелаовісної та хламідійної
інфекцій

16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” УААН.

Науковий керівник

доктор ветеринарних наук, професор Бабкін Анатолій Федорович,
Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини” УААН, завідувач лабораторії вивчення хвороб
рогатої худоби.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки
Автономної Республіки Крим Ковальов Василь Львович, Південний філіал
“Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного
університету, завідувач кафедри епізоотології, паразитології та
ветсанекспертизи;

кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник Стеценко
Володимир Іванович, Національний науковий центр “Інститут
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” завідувач відділу
вірусології;

Провідна установа

Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної
політики України, кафедра епізоотології та ветеринарного менеджменту,
смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область.

Захист відбудеться “23” січня 2007 р. о 9.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01. у Національному науковому
центрі “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за
адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового
центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за
адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “22” грудня 2006 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

доктор ветеринарних наук,

професор
Бабкін А.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед інфекційних хвороб, які завдають економічних
збитків вівчарству, значне поширення мають хламідійна та бруцелаовісна
інфекції (Хамадеев Р.Х.,1983, 1986; Ковальов В.А. 1975, 2003, Бабкін
А.Ф. і інші, 1986, 1999; Дейнеш А., 1992; Мельніченко В. і інші 1998;
Караваев Ю.Д. 1999; Rodolakis A., 1999; Красиков А.П., 2002; OIE, 5
еdition, 2004). Досить часто перебіг цих захворювань проходить, як
змішана інфекція, що набагато посилює епізоотичний та інфекційний
процеси, збільшує неплідність поголів’я і загибель приплоду, ускладнює
діагностику і профілактику захворювань, негативно впливає на
ефективність проведення протиепізоотичних заходів. Існують програми
боротьби з хламідійною та бруцелаовісною інфекціями з використанням
повторних серологічних досліджень і забою реагуючих тварин, але вони
пов’язані зі значними економічними витратами і нерідко малоефективні на
великих вівцефермах (Руденко А.Ф. 1986; Бабкін А.Ф., 1998; Караваев
Ю.Д., 1999; Хамадеев Р.Х., 1999). Разом з тим є повідомлення про
використання в системі боротьби з зазначеними хворобами живих та
інактивованих вакцин (Фірсова Г.Д., 1981; Попов Г., 1985; Bailly K.M.,
1987; Marin C.M. et. al., 1990; Абалхаиров Г.Ш., 1991; Jones C.E. et.
al., 1995; Касымов Т.К. 1998; Гнедой С.Н., 1999; Щербань Г.П., 1999;
Караваев Ю.Д., 2000; Хамадеев Р.Х., 2002; Бабкін А.Ф. та ін., 2002).
Відомо також про розробку комбінованих вакцин для профілактики
паратифозної і хламідійної пневмонії у ягнят, бруцельозу та хламідіозу
великої рогатої худоби, хламідіозу та Q- лихоманки (Батурина О.Ш., 1986;
Жила М.Е., 1990; Нальотов Н.И. 1998; Амирбеков М,А., 1999; OIE, 5
еdition, 2004).

До проведення наших досліджень не було повідомлень про застосування
комплексного щеплення моновакцин або виготовлення та випробування
бівакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій. Наукове і
практичне значення набуває розробка і застосування комплексної системи
боротьби з обома хворобами. У зв’язку з зазначеним необхідно було
з’ясувати питання нешкодочинності, тератогенності та імунологічних
взаємовідносин антигенів збудників після комбінованого щеплення, а також
визначити ефективні дози компонентів у біемульсин-вакцині для формування
імунної відповіді та захисту тварин від зараження. Вирішенню цих
актуальних завдань і присвячена наша робота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана у відповідності до завдань Тематичного плану науково-дослідних
робіт Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини
УААН: “Удосконалити систему і засоби контролю епізоотичної ситуації по
бруцельозу тварин в Україні” (1996 – 2000), держреэстрація № 0197U00757
і “Розробити та впровадити сучасні засоби і методи діагностики й
профілактики бруцелаовісної, кампілобактерійної і хламідійної інфекцій”
(2001 – 2005), держреэстрація № 0101U001610.

Мета і завдання дослідження. Мета наукових досліджень – теоретично і
експериментально обґрунтувати комбіноване щеплення інактивованих
емульсин-вакцин проти інфекційного епідидиміту баранів та хламідійної
інфекції, розробити і випробувати експериментальні зразки інактивованої
біемульсин-вакцини проти бруцелаовісної та хламідійної інфекцій.

Для досягнення поставленої мети на вирішення були поставлені такі
задачі:

провести патентний пошук та вивчення літературних джерел щодо теми
дисертації

провести клініко-епізоотологічні і серологічні дослідження на хламідійну
та бруцелаовісну інфекції вівцегосподарств з низьким рівнем відтворення,
виділити та ідентифікувати збудника хвороби;

застосувати полімеразну ланцюгову реакцію для ідентифікації ДНК-хламідій
в польових ізолятах збудника хламідіозу овець на жовткових міхурах
курячих ембріонів;

порівняльно дослідити ступінь імуногенності інактивованих вакцин
вітчизняного і зарубіжного виробництва проти бруцелаовісної та
хламідійної інфекцій в експерименті на морських свинках;

вивчити сероконверсію на бруцелаовісний і хламідійний антигени в
дослідах на морських свинках та вівцях при комплексному введенні вакцин
вітчизняного і зарубіжного виробництва;

виготовити і дослідити антигенність і імуногенність експериментальних
серій інактивованої емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту
баранів з штаму Brucella ovis 67/Б;

виготовити і дослідити на стерильність, нешкодочинність, тератогенність,
реактогенність та імуногенність експериментальні зразки інактивованої
біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій;

застосувати ПЛР для контролювання інактивованих моно – та комбінованих
вакцин на ДНК хламідій;

розробити лабораторний регламент на виготовлення, контроль та
застосування інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та
бруцелаовісної інфекцій.

Об’єкт дослідження. Бруцелаовісна і хламідійна інфекції овець,
специфічна профілактика.

Предмет дослідження. Хламідійна та бруцелаовісна інфекції у проблемних
щодо відтворення поголів’я овець фермах, ступінь поширення захворювання,
виділення та ідентифікація збудника інфекції; антигенність та
імуногенність вітчизняних і зарубіжних вакцин проти хламідіозу овець і
інфекційного епідидиміту баранів; виготовлення і дослідження
експериментальних серій інактивованої емульсин-вакцини проти
інфекційного епідидиміту баранів і біемульсин-вакцини проти хламідійної
та бруцелаовісної інфекцій.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використано:
методи ретроспективного епізоотологічного аналізу і
клініко-епізоотологічного обстеження, методи серологічного і
бактеріологічного дослідження, метод біологічного експерименту на
лабораторних та сільськогосподарських тваринах, методи культивування
збудників хламідіозу на курячих ембріонах та збудників бруцелаовісної
інфекції на штучних поживних середовищах, полімеразна ланцюгова реакція,
метод статистичного аналізу результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично і
експериментально обґрунтовано комбіноване щеплення інактивованих
емульсин-вакцин проти бруцелаовісної і хламідійної інфекцій, розроблено
інактивовану біемульсин-вакцину проти зазначених інфекцій, виготовлено і
випробувано з позитивним результатом експериментальні серії
біемульсин-вакцини і інактивованої емульсин-вакцини проти
інфекційного-епідидиміту баранів у порівнянні з зарубіжними аналогами.
Виготовлені експериментальні серії вакцини були нешкодочинними,
малореактогенними та імуногенними в дослідах на морських свинках та
вівцях. Гуморальний імунітет формувався на 14 – 30 добу після щеплення,
протективний імунітет на 30-ту добу проти обох збудників. Захист тварин,
щеплених біемульсин-вакциною проти експериментального зараження
вірулентною культурою Brucella ovis був в межах 80 – 100 %, при
інфікуванні у інтактному контролі 80 – 100 % тварин. Ступінь захисту
через 9,5 місяців після щеплення біемульсин-вакциною становив 100 %.
Після ревакцинації баранів через 9,5 місяців інактивованою
біемульсин-вакциною протективний титр антихламідійних антитіл 1:16 –
1:128 (2,6 ± 0,68 log2) та захист проти експериментального зараження
культурою Brucella ovis виявлено у 100 % щеплених тварин.

Імуногенна ефективність інактивованої біемульсин-вакцини забезпечувалася
поєднанням інактивованої емульсин-вакцини з елементарними тільцями
хламідій в концентрації 106,5 – 10 7,9 ЕЛД50 та інактивованої суспензії
клітин збудника Brucella ovis у кінцевій концентрації 5,0 Ч 109
м.к./см3.

Розробка вакцини захищена патентом України на винахід корисної моделі
“Інактивована біемульсин-вакцину проти хламідійної та бруцелаовісної
інфекцій” №. 8006, 15.07.2005.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі
клініко-епізоотологічних і серологічних досліджень встановлено роль
бруцелаовісної і хламідійної інфекцій у зниженні рівня відтворення в
досліджених вівцегосподарствах. Показано стабільність імуногенності
штаму Br. ovis в складі інактивованої емульсин-вакцини проти ІЕ баранів
у порівнянні з зарубіжним аналогом. Визначено параметри виготовлення і
контролю інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та
бруцелаовісної інфекцій на основі використання інактивованої суспензії
культури Brucella ovis штаму 67/Б та інактивованої емульсин-вакцини
проти хламідійного аборту ВРХ, овець, кіз та свиней ТУУ 10.02.01.270-91,
або інших аналогічних хламідійних вакцин, зокрема фірми “Sanofi”.
Розроблено лабораторний регламент на виготовлення і контроль та
настанову з застосування інактивованої біемульсин-вакцини проти
хламідійної та бруцелаовісної інфекцій, які розглянуті і схвалені
методичною комісією ІЕКВМ та затверджені директором ІЕКВМ протокол № 9
від 10.10.2005. Застосування біемульсин-вакцини рекомендується в системі
оздоровлення вівцеферм, неблагополучних на поєднану інфекцію з метою
зменшення економічних збитків і поліпшення відтворювання поголів’я.

Особистий внесок здобувача полягає у аналізі літературних джерел та
патентів, виборі напрямків досліджень, проведенні
клініко-епізоотологічних обстежень, серологічних та мікробіологічних
досліджень, виготовленні експериментальних зразків біемульсин-вакцини та
емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів, в плануванні і
проведенні біологічних експериментів на морських свинках та вівцях,
бактеріологічних, серологічних досліджень експериментальних тварин,
статистичній обробці та аналізі первинних документів, узагальненні
отриманих результатів та формулюванні висновків.

Виготовлення і контроль експериментальних серій інактивованої
емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів проведено на
підставі “Лабораторного регламенту виготовлення і контролю інактивованої
емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів” (А.Ф. Бабкін.,
С.М. Орлов, 2004). Дослідження хламідійних вакцин методом ПЛР проведено
разом з кандидатом ветеринарних наук Ксьонзом І.М., за що ми йому щиро
вдячні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися й обговорювалися на 5-му з’їзді паразитоцинологів України
“Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини (м. Харків. – ХЗВІ,
ХДМУ, 2001р.)”; Міжнародних науково-практичних конференціях: “ІЕКВМ – 80
років на передовому рубежі ветеринарної науки” (м. Харків, ІЕКВМ, 2002
р.); “Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного
ведення тваринництва” (м. Феодосія, 2003 р.); “Ветеринарна медицина –
2004: сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних
препаратів” (м. Феодосія, 2004 р.); міжнародна науково-практична
конференція “Ветеринарна медицина – 2005: сучасний етап та актуальні
проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (м. Ялта,
2005 г.), засіданнях і звітних сесіях вченої ради ІЕКВМ УААН в 2000 –
2005 рр.; засіданнях методичної комісії ІЕКВМ УААН; міжлабораторному
засіданні наукових співробітників і фахівців ННЦ “ІЕКВМ” 27 липня 2006
р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць у
фахових виданнях та отримано патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, напрямків, матеріалів та методів дослідження, результатів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків,
пропозицій виробництву та додатків. Основний зміст викладено на 160
сторінках комп’ютерного тексту, в 15 таблицях та 2 рисунках і 2
фотографіях. Список використаних джерел включає 263 найменування в тому
числі 105 іноземних.

НАПРЯМКИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана впродовж 2000 – 2005 рр. в лабораторії
вивчення хвороб рогатої худоби Національного наукового центру “Інститут
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, а також у
господарствах Полтавської і Харківської області.

Виходячи з поставленої мети та вирішення поставлених задач нами вибрано
такі основні напрямки досліджень:

теоретично та експериментально обґрунтувати комбіноване щеплення
інактивованих вакцин проти бруцелаовісної та хламідійної інфекцій,

розробити технологію виготовлення та випробувати на лабораторних
тваринах і вівцях експериментальні серії інактивованої
біемульсин-вакцини проти хламідійної і бруцелаовісної інфекцій.

Теоретичне обґрунтування комбінованого застосування щеплень проти
хламідійної і бруцелаовісної інфекцій базується на даних літературних
джерел та патентах щодо виготовлення комбінованих вакцин, широкого
розповсюдження зазначених інфекцій серед вівцепоголів’я у різних країнах
світу, зокрема в Україні. Для обґрунтування актуальності та практичної
доцільності розробки комбінованого щеплення проти бруцелаовісної і
хламідійної інфекцій нами також використано результати
епізоотологічного, серологічного, бактеріологічного досліджень на
хламідіоз та інфекційний епідидиміт баранів.

Для виконання поставлених завдань в роботі використано:

виготовлені нами за лабораторним регламентом експериментальні серії
інактивованої емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів
(Національний науковий центр “Інститут експериментальної та клінічної
ветеринарної медицини”), серії 4, 6, 6.1, 7, 7.1;

інактивовану емульсин-вакцину “ЕВАК” проти інфекційного епідидиміту
баранів (Всеросійський інститут експериментальної ветеринарії), серія
10;

інактивовану емульсин-вакцину проти хламідійного аборту ВРХ, овець, кіз
та свиней ТУ У 10.02.01.270.91 (Сумська державна біофабрика), серії 2,
4;

вакцину проти хламідіозу ВРХ та ДРХ культуральну інактивовану
(Північно-Кавказький зональний науково-дослідний ветеринарний інститут,
ООО “БЛИЦ”), серія 4;

інактивовану культуральну емульсин-вакцину проти хламідіозу тварин
(Всеросійський інститут експериментальної ветеринарії, Армавірська
біофабрика), серія 6;

інактивовану вакцину проти хламідіозу овець з масляним ад’ютантом
Phylaclam vakcina ad us.vet (inaktivelt, olayjal odjuvalt) (фірма
Sanofi), серія Cy.sz: 0103f1;

ад’юванти: Montanide ISA-70 (Франція), масляний ад’ювант “ФГУ ВНИИЗЖ”
(Росія, ФГУ “Федеральний центр охорони здоров’я тварин”), штами збудника
бруцелаовісної інфекції: B. оvis 67/Б, B. оvis 65939, B. оvis 65 – і,
штами хламідій: Chlamydophila abortus Зд 01.10, Зд 01.02, курячі
ембріони 6-ти добового віку – 106 шт., лабораторні тварини: морські
свинки – 248 гол., білі миші – 20 гол., вівці 41 гол.

Для виготовлення інактивованої емульсин-вакцини проти інфекційного
епідидиміту баранів або інактивованої біемульсин-вакцини проти
хламідійної та бруцелаовісної інфекції використано вакцинний штам B.
оvis 67/Б, що депонований в ДНКІБШМ № 219, патент № 51379 А. Дослідження
протективних властивостей вакцин проведено шляхом зараження вірулентними
штами B. оvis 65939 – референтний, який отримано з ВДНКІ у 1973 році та
штам B. оvis 65 – і епізоотичний, виділений нами в 2000 році від барана.
Культурально-біохімічні властивості штамів досліджували згідно методик,
рекомендованих ФАО/ВОЗ (1986) та МЕБ (2004).

Морфологічні і тинкторіальні властивості культур B. оvis вивчали під
імерсійною системою мікроскопу (( 90) у мазках, пофарбованих за методом
Грама, Козловського. Стабільність штаму і характеристику однорідності
колоній у популяції вивчали за допомогою стереоскопу МБС-2 на 3 – 4 –
добових агарових культурах, пофарбованих за Уайт-Вільсоном 0,05%
розчином кристалвіолету протягом 30 секунд в чашках Петрі. Біологічні
властивості визначали за такими показникам: продукція сірководню (H2S),
ріст на твердих поживних середовищах з основним фуксином (1:50000) або
тіоніном (1:50000), аглютинація з 0,2 % розчином трипофлавіну,
термоаглютинація суспензії бактерій у концентрації 2 Ч 109 м.к./см3 при
90 0С впродовж 45 хвилин. Антигенні властивості досліджували в
пластичній реакції аглютинації (РА) із S- та R- бруцельозними
сироватками виробництва НВО “Ріверс” та ДП “Ветмедицина” за “Настановою
по діагностиці бруцельозу тварин” К., 1998”. Постановку РА на скельцях з
живими культурами проводили за загально прийнятою методикою з візуальним
обліком при косому освітленні знизу від освітлювача ОІ-19 або під
стереоскопічним мікроскопом МБС-2 із додержанням правил особистої
безпеки.

Постановку РІД проводили за методикою згідно “Настанови по застосуванню
набору компонентів для серологічної діагностики інфекційного епідидиміту
баранів в реакції імунодифузії”, 1996, з використанням “Набору
компонентів для серологічної діагностики ІЕ баранів у реакції
імунодифузії” (ТУ У 46.15.127 – 96), виробництва ДП “Ветмедицина” ІЕКВМ.
РТЗК з бруцелаовісним антигеном ставили за методикою, яка викладена в
“Настанові по діагностиці бруцельозу тварин” (1998) з використанням
комерційного набору компонентів для серологічної діагностики
інфекційного епідидиміту баранів в РТЗК (ТУ У 46.15.059 – 95),
виготовленого в ДП “Ветмедицина”. Реакцію зв’язування комплементу у
серологічних дослідженнях на хламідійну інфекцію ставили згідно
загальноприйнятої методики, яка викладена в “Настанові по діагностиці
хламідіозів сільськогосподарських тварин” (1995) з використанням
комерційних наборів із ліофілізованими антигенами й контрольними
сироватками, виготовленими на Херсонській біофабриці або ВНИТИБТ,
Російська академія сільськогосподарських наук (2002). При постановці
серологічних реакцій у своїй роботі ми застосовували сухий комплемент
морської свинки і гемолітичну сироватку, виготовлену на ЗАО “Біолек”, м.
Харків, та ДП “Ветмедицина”, в робочих титрах згідно попередньої
титрації.

Полімеразну ланцюгову реакцію проводили разом з І.М. Ксьонзом (Інститут
свинарства ім. Квасневского), ряд дослідів проведено спільно з ООО
“Виролла” з використанням набору реагентів “Полімік”, призначеного для
діагностики хламідіозу людини.

У серологічних реакціях досліджено 5450 проб сироваток крові в 6 – 8
розведеннях з хламідійним, бруцелаовісним та бруцельозним антигенами від
тварин різних статево-вікових груп (вівцематок, баранів-плідників,
ремонтного молодняку) з 5 господарств. Методики проведення біологічних
експериментів на морських свинках та вівцях детально викладені у
відповідних розділах результатів власних досліджень.

Статистичну обробку одержаних даних проводили у комп’ютерній програмі
“Stat SF”, розробленій в ННЦ “ІЕКВМ”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Клініко-епізоотологічні і серологічні дослідження на хламідійну та
бруцелаовісну інфекції вівцепоголів’я ферм. Виділення та ідентифікація
збудника хвороби. Проведений ретроспективний аналіз стану відтворення
вівцепоголів’я в господарствах Полтавської області за період 2001 – 2005
рр. свідчить про тенденцію різкого зменшення поголів’я овець, на початок
2001 р. поголів’я овець становило 10,4 тис. гол., у 2004 р їх кількість
скоротилася на 3,1 тис. гол (29,8 %). Вихід приплоду ягнят на 100 маток
в 2001 р. становив 83 %, в 2004 спостерігалося зниження показника
отримання приплоду до 68 %.

Нами було досліджено 1360 проб крові з двох вівцегосподарств в
Полтавській області на хламідійну та бруцелаовісну інфекцію, які
вирощують каракульські породи овець (сокільську та решетилівську).
Середній показник отримання ягнят на 100 маток в період з 2001 по 2004
рр. становив в першому господарстві 62 – 68%, в другому 31 – 35%,
відповідно. У 2001 р в господарстві № 1 серед дослідженого дорослого
поголів’я виявлено позитивно реагуючих на хламідіоз 10,1 % і 9,1 %
серед молодняку віком до 1 року, в другому господарстві позитивні
результати отримані у 30,5% маточного поголів(я та 47,62% молодняку.
Серологічним обстеженням 1094 гол. вівцематок та баранів-плідників в
господарстві № 3 виявили в РЗК з хламідійним антигеном 204 (25 %)
позитивно реагуючих вівцематок, в РТЗК з бруцелаовісним антигеном 45
гол. (4,5 %), одночасно на хламідіоз та інфекційний епідидиміт баранів
позитивно реагувало 7,22%. В обстежених отарах протягом багатьох років
реєструвалися випадки абортів, народження мертвих і нежиттєздатних
ягнят. Проведені нами серологічні дослідження на хламідійну та
бруцелаовісну інфекції в 2000 р. вівцепоголів’я (порода прекос) в двох
господарства “С” та “І” Харківської області свідчать про поєднаний
перебіг цих захворювань: в господарстві “С” з 641 проби від дорослого
поголів’я позитивно з бруцелаовісним антигеном в РТЗК реагувало 28 гол.
(4,4 %), з хламідійним антигеном в РЗК – 103 гол. (16 %) поєднаний
перебіг хламідійної та бруцелаовісної інфекції виявили в 18 гол., в
господарстві “І” на інфекційний епідидиміт баранів позитивно реагувало
1,4 %.

Нами виділено культуру хламідій на 6 – 7 – добових курячих ембріонах з
абортплоду та лімфатичних вузлів вівцематки, що абортувала з
вівцегосподарства № 3. Ізолят Зд 01.02 з абортплоду мав більш високий
рівень патогенності. На першому пасажі загибель ембріонів становила 12,5
%, на другому 25,0 % та 83,3 % на третьому. На 4-му пасажі загибель КЕ
становила 100 % на 5 – 9 добу після зараження. Ізолят Зд 01.10,
виділений з лімфатичного вузла вівцематки, що абортувала, мав дещо нижчі
показники патогенності: на першому пасажі загибель ембріонів не
відбулася, далі показник загибелі зростав в другому і третьому пасажах
25,0 % та 66,6 %. В четвертому пасажі показник загибелі ембріонів
знизився до 20,0%, на п’ятому пасажі загибель досягла 83,3 %. Після
зараження білих мишей внутрішньоочеревенно 10 % суспензією інфікованих
жовткових міхурів ізоляту Зд 01.02 загинуло 70 %, Зд. 01.10 – 50 %
тварин. В мазках-відбитках з селезінки, печінки та нирки, пофарбованих
за Романовським-Гімза та Здродовським, виявили внутрішньоклітинні та
позаклітинні скупчення елементарних тілець хламідій. При досліджені
зразків ізолятів хламідій Зд 01.02 та Зд 01.10 у полімеразній ланцюговій
реакції ідентифіковано ДНК хламідій (Chlamydia spp – родинна ДНК) з
використанням набору реагентів “Полімік”, призначеного для діагностики
хламідіозу людини. З надміхуркової залози баранчика з вівцегосподарства
“І” нами виділено культуру Br. ovis 65 – і, яка мала типові морфологічні
та культуральні характеристики і ідентифікована в пластинчатій реакції
аглютинації з R – родо і видоспецифічними бруцелаовісними сироватками. В
дослідах на 12 морських свинках після підшкірного зараження в дозах 2 Ч
106 м.к./см3 – 2 Ч 109 м.к./см3 індекс інфікованості становив 62 – 82,2
%.

Виготовлення і порівняльне дослідження антигенності і імуногенності
інактивованих вакцин проти інфекційного епідидиміту баранів. За
лабораторним регламентом нами виготовлено 5 експериментальних мікросерій
інактивованої емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів з
штаму Br. оvis 67/Б. Виготовлені серії інактивованої емульсин-вакцини
були стерильними, нешкодочинними, малореактогенними. В дослідах на 54
морських свинках встановлено слабку реактогенність, на місці підшкірного
введення вакцин в дозі 0,5 см3 спостерігали незначний набряк та
формування гранульом. Імунна відповідь після вакцинації виявлена при
дослідженні через 14 діб: після щеплення серії 4 антитіла виявили у 88,6
% тварин у титрі 6,2 ± 1,33 log2, серії 6 у 2 морських свинок 0,66 ±
0,14 log2, у серій 6.1, 7 та 7.1 у 100 % тварин у титрі 2,0 ± 0,36 log2,
2,77 ± 0,34 log2, 3,44 ± 0,41 log2, відповідно. На 30 добу після
щеплення встановлено зростання титру бруцелаовісних антитіл: 4,8 ± 1,03
log2, 2,16 ± 0,38 log2, 3,0 ± 0,53 log2, 3,77 ± 0,45 log2, відповідно. У
щеплених морських свинок не виявлено антитіл на бруцельоз в пластичній
реакції аглютинації з бруцельозним роз бенгал антигеном (РБП), що
являється позитивною характеристикою інактивованої емульсин-вакцини
проти ІЕ баранів з штаму 67/Б.

Після експериментального зараження щеплених тварин титр антитіл по
групах суттєво не змінився, що свідчило про відсутність інфекційного
процесу, в контрольних групах виявлено постінфекційний титр антитіл: 3,2
± 0,69 log2, 3,33 ± 0,59 log2 і 1,13 ± 0,15 log2. Бактеріологічні
дослідження лімфатичних вузлів (шийних, пахових, тазового) та селезінки
морських свинок через 35 діб після зараження культурою Br. ovis
свідчили, що всі морські свинки, щеплені вакциною серії 4 та серій 7 і
7.1, були імунними. Вакцина серії 6 та 6.1 також забезпечила у 100 %
щеплених тварин імунітет проти генералізованої експериментальної
інфекції але заражаючу культуру Br. ovis виділено з регіонального
лімфатичного вузла на місці введення культури у однієї морської свинки з
групи. В першій контрольній групі культура заражаючого штаму Br. оvis
65939 виділена в 5 тварин (100 %), індекс інфікованості 16,7 %; в другій
– культуру заражаючого штаму Br.оvis 65-і виділено у 83,3 %, індекс
інфікованості 27,8 %, в третій – Br. оvis 65-і виділено у 75 % тварин,
індекс інфікованості 26,7 %.

Після щеплення морських свинок зарубіжною емульсин-вакциною “ЕВАК” титр
бруцелаовісних антитіл на 14 – 30 добу становив 4,67 ± 1,37 log2. Через
35 діб щеплених та контрольних морських свинок заразили підшкірно
вірулентним штамом Br. ovis 65-і в дозі 2 Ч 109 м.к./см3. У групі
морських свинок, щеплених вакциною “ЕВАК”, бруцелаовісні антитіла
встановили в титрі 1,2 ± 0,6 log2, в контрольній групі – 3,33 ± 0,59
log2. Бактеріологічні дослідження лімфатичних вузлів та селезінки
морських свинок свідчать, що всі морські свинки, щеплені інактивованою
емульсин-вакциною “ЕВАК”, мали протективний імунітет. В контрольній
групі культура заражаючого штаму Br. оvis 65-і виділена у 5 (83,3 %)
тварин з індексом інфікованості 27,8 % (Табл. 1).

Дослідження антигенності та імуногенності інактивованих вакцин проти
хламідіозу овець. Імуногенні властивості хламідійних вакцин на рівні
доклінічних випробувань визначали за серологічними показниками сироватки
крові щеплених лабораторних тварин (морських свинок) в реакції
зв’язування комплементу. Згідно ТУ У 10.02.01.270.91, хламідійна вакцина
вважається імуногенною, якщо на 30 добу після щеплення морських свинок
титр хламідійних антитіл ? 1:16 виявлено не менше, ніж у 50 % тварин.
Нами проведено дослід на 30 морських свинках з двома серіями комерційної
вакцини виробництва Сумської державної біофабрики, однією серією вакцини
виробництва ООО “БЛИЦ”, Російська Федерація та однією серією вакцини
виробництва фірми “Sanofi”, Угорщина. В групах морських свинок після
щеплення ембріональними емульсин-вакцинами проти хламідійного аборту
Сумської державної біофабрики та фірми “Sanofi” в дозі по 0,5 см3
підшкірно на 30 добу в РЗК з хламідійним антигеном реагувало 100 %
тварин в протективному титрі ( 1:16, середній титр антитіл 5,8 ± 0,97
log2 та 5,22 ± 0,64 log2, відповідно. Після внутрішньошкірного введення
0,5 см3 вакцини проти хламідіозу ВРХ та ДРХ культуральної інактивованої
ООО “БЛИЦ” теж реагувало 100 % тварин у протективному титрі ( 1:16 з
середнім показником 5,8 ± 1,24 log2.

Таблиця 1

Результати випробувань імуногенності експериментальних серій
інактивованої емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів
ННЦ “ІЕКВМ” та “ЕВАК” ВІЕВ на морських свинках

Серія вакцини Кількість тварин Титр антитіл в РТЗК після щеплення
вакциною

M ± m log2 Титр антитіл в РТЗК через 35 діб після зараження

M ± m log2 Результати експериментального зараження

Кількість

імунних тварин Кількість тварин від яких ізольовано культуру Br.ovis
Індекс

Інфікованості %

14 діб 30 діб

Серія 4 5 6,2 ± 1,33 4,8 ± 1,03 3,8 ± 0,82 5 0 0

Контроль 5 0 0 3,2 ± 0,69 0 5 (100 %) 16,7

Серія 7 9 2,77 ± 0,34 3,77 ± 0,45 5,6 ± 0,67 9 0 0

Серія 7.1 9 3,44 ± 0,41 3,44 ± 0,41 6,0 ± 1,28 9 0 0

Контроль 8 0 0 1,13 ± 0,15 0 6 (75 %) 26,7

Серія 6 6 0,66 ± 0,14 2,16 ± 0,38 2,33 ± 0,41 6 1 (16,7 %)* 5,6

Серія 6.1 6 2,0 ± 0,36 3,0 ± 0,53 3,16 ± 0,56 6 1 (16,7 %)* 2,8

“ЕВАК” ВІЕВ

серія 10 6 4,67 ± 1,37 4,67 ± 1,37 2,75 ± 0,49 6 0 0

Контроль 6 0 0 3,33 ± 0,59 0 5 (83,3 %) 27,8

Примітка: *регіональна інфекція, збудник B. ovis виділено з
лімфатичного вузла місця введення.

Порівняльне дослідження активності бруцелаовісного та хламідійного
антигенів при комплексному введенні вакцин. На 57 морських свинках
проведено досліди по з’ясуванню взаємовідносин бруцелаовісного та
хламідійного антигенів при комплексному введенні відповідних вакцин.
Першій групі тварин в різні місця одночасно ввели інактивовану
емульсин-вакцину проти хламідійного аборту ВРХ, овець, кіз та свиней
(серія 2) виробництва Сумської державної біофабрики в дозі 0,5 см3 і
інактивовану емульсин-вакцину проти ІЕ баранів ННЦ “ІЕКВМ” підшкірно в
дозі 0,5 см3 кожної. Другій групі морських свинок ввели тільки
інактивовану емульсин-вакцину проти хламідійного аборту ВРХ, овець, кіз
та

свиней. Четвертій групі комплексно ввели підшкірно в дозах по 0,5 см3
інактивовану емульсин-вакцини “ЕВАК” проти ІЕ баранів (серія 10) та
інактивовану культуральну емульсин-вакцину проти хламідіозу ВІЕВ (серія
6) внутрішньошкірно в дозі 0,2 см3. П’яту групу вакцинували
інактивованою емульсин-вакциною “ЕВАК” проти ІЕ баранів. Дві групи були
інтактним контролем. В групі 1 після комплексного щеплення на 14 добу в
РТЗК з бруцелаовісним антигеном реагувало 66,7 % тварин в титрі 1:4 –
1:16 (2,83 ( 0,36 log2), тоді як в групі 2, щепленій моновакциною проти
ІЕ баранів, позитивно реагувало 100 % з титром 1:4 – 1:16 (2,6 ( 0,46
log2). Хламідійні антитіла на 14 добу виявили в РЗК у протективному
титрі ( 1:16 у 41,7 % щеплених тварин, середній титр 2,83 ( 0,41 log2,
на 30 добу – у 33,5 % щеплених тварин, середній титр 2,83 ( 0,36 log2.
Після щеплення тільки однієї інактивованої емульсин-вакцини проти
хламідійного аборту ВРХ, овець, кіз та свиней (група 3) хламідійні
антитіла в РЗК на 14 добу виявлено у 100 % тварин у титрах 1:32 – 1:64
(5,5 ( 0,6 log2), на 30 добу реагували всі щеплені тварини у титрі 5,2 (
0,56 log2 з протективним титром ( 1:16 у 80 %. Після комплексного
введення відповідних комерційних вакцин російського виробництва (група
4) на 14 добу з бруцелаовісним антигеном реагувало 100 % тварин у титрі
5,0 ( 0,89 log2, на 30 добу – 100 % тварин у титрі 5,0 ( 0,89 log2 в
РТЗК та 50 % тварин в РІД. В групі 5, щепленій інактивованою
емульсин-вакциною проти ІЕ баранів “ЕВАК”, на 14 та 30 добу реагувало з
бруцелаовісним антигеном 100% тварин в титрі 4,67 ( 0,37 log2, в РІД
тільки 2 тварини.

Через 50 діб після вакцинації щеплених і контрольних морських свинок
заразили вірулентною культурою Br. ovis 65939 в дозі 2 ( 109 м.к./см3.
Бактеріологічними дослідженнями встановлено протективний імунітет у 100
% морських свинок першої, другої та п’ятої групи після комплексного
введення вакцин та вакцини “ЕВАК” проти інфекційного епідидиміту
баранів. В групі, щепленій інактивованою емульсин-вакциною проти ІЕ
баранів ННЦ “ІЕКВМ”, також встановлено протективний імунітет у 6 гол.
але у двох випадках (16,7 %) з правого пахового лімфатичного вузла місця
зараження виділили культуру Brucella ovis. В контрольних групах після
експериментального зараження заражаючу культуру реізольовано в 5 (83,3
%) з 6 морських свинок, індекс інфікованості 27,8 % та у другій
контрольній групі – від усіх 4-х тварин, індекс інфікованості – 45,83
(табл. 2).

Розробка і дослідження інактивованої біемульсин-вакцини проти
хламідійної та бруцелаовісної інфекцій. В лабораторних умовах нами
виготовлено 5 серій інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної
та бруцелаовісної інфекцій. Перша та третя серії біемульсин-вакцини
виготовлені шляхом гомогенізації рівних частин інактивованої
емульсин-вакцини проти Таблиця 2

Результати дослідження імунітету у морських свинках після комплексного
щеплення вакцин проти хламідіозу та ІЕ баранів

Групи тварин,

вакцини Показники гуморального імунітету після щеплення, log2 Результати
експериментального зараження

РЗК з хламідійним антигеном

протективний титр ?1:16(%) РТЗК з бруцелаовісним антигеном кількість
імунних тварин заразилося

на 14 добу на 30 добу на 14 добу на 30 добу

кількість тварин, від яких ізольовано культуру B.ovis індекс
інфікованості

%

Група 1 Комплексне введення

Інактивована емульсин-вакцина проти ІЕ баранів ННЦ “ІЕКВМ” +
інактивована емульсин-вакцина проти хламідійного аборту ВРХ, овець, кіз
та свиней (Сумська біофабрика) 2,83 ± 0,41

(?1:16=41,7 %) 2,83 ± 0,36

(?1:16=33,5 %) 2,83 ± 0,36

(66,7 %) 2,91 ± 0,46

(83,3 %) 12

(100 %) 0 0

Група 2 Інактивована емульсин-вакцина проти ІЕ баранів ННЦ “ІЕКВМ” Н/Д
Н/Д 1,35 ± 0,24

(33,3 %) 2,6 ± 0,46

(100 %) 6

(100 %) 2 (16,7 %)* 4,2

Група 3 Інактивована емульсин-вакцина проти хламідійного аборту ВРХ,
овець, кіз та свиней (Сумська біофабрика) 5,5 ± 0,6

(?1:16=100 %) 5,2 ± 0,56

(?1:16=80 %) Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д

Контроль 0 0 0 0 0 5 (83,3 %) 27,8

Група 4 Комплексне введення

Інактивована емульсин-вакцина проти ІЕ баранів “ЕВАК” + інактивована
емульсин-вакцина проти хламідіозу (ВІЕВ) 5,0 ± 0,89

(?1:16=100 %) 5,0 ± 0,89

(?1:16=100 %) 5,0 ± 0,89

(100 %) 4,83 ± 0,38

(100 %) 6

(100 %) 0 0

Група 5 Інактивована емульсин-вакцина проти ІЕ баранів “ЕВАК” Н/Д Н/Д
4,67 ± 0,37

(100 %) 4,67 ± 0,37

(100 %) 6

(100 %) 0 0

Контроль 0 0 0 0 0 4 (100 %) 45,83

Примітка *регіональна інфекція, збудник B. ovis виділено з лімфатичного
вузла (місце введення).

інфекційного епідидиміту баранів серія 4, яка мала 10 Ч 109 м.к./см3
бруцел і комерційної інактивованої емульсин-вакцини проти хламідійного
аборту ДРХ, ВРХ і свиней серія 2, яка містила 106,5 – 107,5 EID50.
Біемульсин-вакцина серія 2 і 4 виготовлена шляхом швидкісної
гомогенізації інактивованої вакцини проти хламідійного аборту Сумської
біофабрики серія 2 і інактивованої суспензії штаму Br. ovis 67/Б в
кінцевій концентрації 5 Ч 109 м.к./см3, серія 5 виготовлена на основі
угорської інактивованої масляної вакцини проти хламідіозу в концентрації
хламідій 107,9 EID50 (фірма Sanofi Phylaclam) і інактивованої суспензії
штаму Br. ovis 67/Б в кінцевій концентрації 5 Ч 109 м.к./см3. За
результатами бактеріологічних досліджень шляхом висівів на живильні
середовища всі 5 експериментальних серій виготовленої біемульсин-вакцини
були стерильними. Виготовлені вакцини були нешкодочинними,
малореактогенними препаратами для морських свинок та овець.

Тератогенність інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та
бруцелаовісної інфекцій серія 2 дослідили на 4-х кітних вівцематках (2 –
2,5 місяці кітності). За вакцинованими тваринами спостерігали до строку
окоту (3 – 3,5 місяці) та після окоту за приплодом та вівцематками. Окіт
у всіх щеплених вівцематок пройшов в строки без ускладнень, народилися
життєздатні ягнята без фізіологічних відхилень, що свідчило про
відсутність тератогенних властивостей.

Тварини дослідних груп, щеплені інактивованою біемульсин-вакциною проти
хламідійної та бруцелаовісної інфекцій, були негативними при дослідженні
на бруцельоз в РБП. Це має практичне значення бо щеплення виготовленою
нами біемульсин-вакциною не заважає проводити діагностичні дослідження
на бруцельоз вівцепоголів’я.

H

(

`

b

d

f

h

j

l

n

p

r

?

3/4

&

F

x

??

Z

`

b

?

?

l

n

p

x

?

?

??

z

¤

?

????????

?

????

?

2?

a

c?

6. Після щеплення вакциною серія 5 на 14 добу в РЗК з хламідійним
антигеном реагували в протективному титрі ( 1:16 100 % тварин з середнім
показником 2,11 ± 0,28 log2, на 30 добу – 5,6 ± 1,2 log2. В РТЗК з
бруцелаовісним антигеном виявили антитіла в середньому титрі 1,33 ± 0,16
log2, на 30 добу відмічено зростання титру до 2,83 ± 0,05 log2.

Таблиця 3

Результати дослідження імуногенності біемульсин-вакцини на морських
свинках

Група тварин

Серія вакцини Кількість тварин Показники гуморального імунітету після
щеплення Результати експериментального зараження

титр антитіл в РТЗК з бруцелаовісним антигеном

M ± m log2 титр антитіл в РЗК з хламідійним антигеном

M ± m log2

титр антитіл в РТЗК з бруцелаовісним антигеном

M ± m log2 кількість

імунних тварин кількість тварин, від яких ізольовано культуру

Br. ovis індекс інфікованості %

на 14 добу на 30 добу на 14 добу на 30 добу

Група 1

Серія 1 5 1,8 ± 0,39 3,8 ± 0,82 3,0 ± 0,64

((1:16=80%)* 5,4 ± 1,16

((1:16=100%)* 4,8 ± 0,55 5 0 0

Група 2

Серія 2 5 4,2 ± 0,9 5,2 ± 1,12 4,2 ± 0,9

((1:16=80%)* 7,0 ± 1,5

((1:16=100%)* 5,2 ± 0,89 5 2** 2,9

Контроль 5 0 0 0 0 2,8 ± 0,22 – 4 (80 %) 17,6

Група 3

Серія 4 6 0,33 ± 0,36 3,5 ± 0,55 2,66 ± 0,54

((1:16=80 %)* 3,83 ± 0,91

((1:16=66,7%)* 3,0 ± 0,21 6 0 0

контроль 4 0 0 0 0 3,25 ± 0,91 – 4 (100 %) 25,6

Група 4

Серія 5 9 1,33 ± 0,16 2,83 ± 0,5 2,11 ± 0,28

((1:16=100%)* 5,6 ± 1,2

((1:16=100%)* 5,4 ± 0,85 5*** 1** 2,91

Контроль 6 0 0 0 0 3,3 ± 0,23 – 5 (83,3 %) 27,8

Примітка:

* протективний титр хламідійних антитіл (1:16.

**регіональна інфекція, збудник B. ovis виділено з лімфатичного вузла
місця введення.

***На кінець досліду

Імуногенність хламідійного компоненту біемульсин-вакцини, оцінена за
відсотком виявлення протективного титру антитіл ( 1:16 в сироватці
крові, становила 91,7 % з середнім титром по групах 5,46 ± 1,19 log2.

Рівень протективного бруцелаовісного імунітету у щеплених
біемульсин-вакциною морських свинок досліджували прямим зараженням на 35
добу після щеплення. Зараження щеплених та контрольних груп тварин
проводили підшкірно культурою Br. ovis 65939 в дозі 1,0 см3 (2 Ч 109
м.к./см3). Через 30-35 діб після зараження дослідних і контрольних
тварин забивали, проводили патологоанатомічні, серологічні,
бактеріологічні дослідження. При серологічному дослідженні щеплених
морських свинок в РТЗК антитіла до бруцелаовісного антигену виявлено в
групі 1 у титрі – 4,8 ± 0,55 log2, в групі 2 – 5,2 ± 0,89 log2. в групі
3 – 3,0 ± 0,21 log2, в четвертій групі – 5,4 ± 0,85 log2.

В трьох контрольних групах тварин після зараження культурою B. ovis на
30 день антитіла виявлено у всіх морських свинок, що свідчило про
ефективність зараження: 2,8 ± 0,22 log2, 3,25 ± 0,91 log2 та 3,3± 0,23
log2. При дослідженні на бруцельоз в РБП отримано негативні результати
по всіх групах морських свинок. Експериментальні серії
біемульсин-вакцини серій 1 і 4 індукували більш напружений імунітет у
всіх щеплених тварин. В групах морських свинок щеплених серіями 2 та 5
імунітет проти генералізованої інфекції в зазначені строки виявлено
також у всіх щеплених морських свинок, але у 2-х морських свинок,
щеплених вакциною серією 2 та у однієї щепленої серією 5, виділино
культуру з лівого пахового лімфатичного вузла (місце інокуляції культури
Br. ovis). В контрольних групах культуру B. ovis виділено у 80 – 100 %,
індекс інфікованості 17,6 – 27,8 % (табл. 3).

Досліди на вівцях. В першому досліді сформували 5 груп овець: першій та
другій групам щепили інактивовану біемульсин-вакцину проти хламідійної
та бруцелаовісної інфекцій ННЦ “ІЕКВМ” серія 2, третій групі –
інактивовану емульсин-вакцину проти ІЕ баранів ННЦ “ІЕКВМ” серія 4,
четвертій групі інактивовану емульсин-вакцину проти хламідійного аборту
ВРХ, овець, кіз та свиней (Сумська державна біофабрика) серія 4. Вакцини
вводили в дозі 1,0 см3 підшкірно в області паху. Перед щепленням тварин
серологічно дослідили на ІЕ баранів, хламідійну інфекцію та бруцельоз з
негативним результатом. При дослідженні на 16 добу після щеплення в
групі 1 (біемульсин-вакцина серія 2) поствакцинальні бруцелаовісні
антитіла виявлено в РТЗК у титрі 2,18 ( 0,22 log2, на 30 добу в титрі
1,45 ( 0,14 log2. В РІД бруцелаовісні антитіла виявлені на 16, 30, 73
добу. При подальших дослідженнях впродовж 10 місяців в РТЗК і РІД з
бруцелаовісним антигеном всі тварини були негативними. У групі 2 (кітні
вівцематки на 2,5 – 3-му місяці вагітності), щепленій
біемульсин-вакциною серія 2 на 30 добу в РТЗК титр сягав 2,5 ( 0,7 log2
, на 73 добу – 3,7 ( 1,05 log2, на 133 добу титр бруцелаовісних антитіл
знизився до 1,5 ( 0,98 log2, через 10 місяців після щеплення в РТЗК
реагувало тільки 2 з 4-х вівцематок в титрі 2,0 ( 0,84 log2. В РІД
реагували всі вівцематки до 73 доби після щеплення, а при дослідженні на
133 добу тільки 2 тварини. Формування та накопичення хламідійних антитіл
після вакцинації біемульсин-вакциною відбувалося повільніше, ніж при
щепленні моновакциною. На 16 добу титр хламідійних антитіл в групі
вакцинованих баранів сягав 2,82(0,28 log2, на 30 добу – 2,55 ( 0,25
log2, в групі щеплених вівцематок – 1,75 ( 0,49 log2 на 30 добу. Через 2
– 4 місяці після вакцинації відбулося зростання титру хламідійних
антитіл до 4,27 ( 0,28 log2 – 3,18 ( 0,32 log2 у щеплених баранчиків, у
групі вакцинованих вівцематок – 5,5 ( 1,54 log2 – 6,5 ( 1,83 log2. Через
10 місяців після щеплення титр хламідійних антитіл становив у групі
баранчиків – 3,43 ( 0,51 log2, в групі вівцематок 2,75 ( 0,77 log2

Після щеплення інактивованої емульсин-вакцини проти ІЕ баранів ННЦ
“ІЕКВМ” (група 3) в РТЗК виявлено бруцелаовісні антитіла в титрі 3,5 (
0,98 log2 у 100 % тварин, на 30 добу реагувало 75 % тварин з середнім
титром по групі 3,0 ( 0,48 log2, на 73 добу у титрі 5,75 ( 1.62 log2. на
133 добу – 5,5 ( 1,54 log2, на 175 добу – 4,5 ( 0,98 log2, через 10
місяців – 4,2 ( 1,63 log2, що в середньому в 1,6 – 2,1 рази більше ніж
при введенні біемульсин-вакцини. В РІД відмічена серопозитивність до
бруцелаовісного антигену протягом 175 діб, тоді як при застосуванні
біемульсин- вакцини серопозитивність в РІД зникала протягом 75 діб.
Інакше кажучи спостерігається тенденція до зменшення рівня
бруцелаовісних антитіл у овець, щеплених біемульсин-вакциною, порівняно
з моновакциною.

Щеплення інактивованої емульсин-вакцини проти хламідійного аборту ВРХ,
овець, кіз та свиней (група 4) викликало накопичення комплементзвязуючих
хламідійних антитіл також у більш високих титрах, ніж при застосуванні
біемульсин-вакцини. На 16 добу в РЗК з хламідійним антигеном реагувало
100 % тварин з титром по групі 4,0 ( 0,86 log2, на 30 добу спостерігали
зростання титру антитіл до 6,0 ( 1,29 log2. При дослідженні сироватки
крові на 175 добу титр хламідійних антитіл по групі сягав 5,8 ( 1,24
log2, через 10 місяців – 4,2 ( 0,9 log2.

Ступінь напруженості бруцелаовісного імунітету дослідили прямим
зараженням баранів культурою Brucella ovis штам 65-і. В групі 1,
щепленій біемульсин-вакциною, бруцелаовісні антитіла на 14 добу після
зараження виявили у всіх тварин в титрі 4,0 ( 1,68 log2, на 30 добу титр
антитіл знизився до 1,33 ( 0,56 log2, на 60 добу реагували дві тварини в
титрі 2,0 ( 0,84 log2. В РІД з бруцелаовісним антигеном на 14, 30 і 60
добу після зараження позитивно реагували всі тварини. В групі 3 на 14
добу після зараження бруцелаовісні антитіла виявлено в титрі 4,8 ( 1,03
log2, на 30 добу 4,4 ( 0,96 log2, на 60 добу 3,8 ( 0,82 log2, в РІД всі
тварини реагували позитивно. Експериментальне зараження Brucella ovis
стимулювало також параспецифічне підвищення титрів хламідійних антитіл в
групі 1 та 2, щеплених біемульсин-вакциною. На 14 добу в РЗК з
хламідійним антигеном виявлено антитіла у титрі 3,33 ( 1,4 log2, на 30
добу – 3,66 ( 1,54 log2, на 60 добу – 3,9 ( 1,03 log2. В контрольній
групі після експериментального зараження на 14 та 30 добу в РТЗК
позитивно з бруцелаовісним антигеном реагувала одна тварина в титрі 1:4,
на 60 добу всі тварини реагували в титрі 1:4 – 1:16 (2,0 ( 0,84 log2),
в РІД з бруцелаовісним антигеном на 30 та 60 добу тільки дві тварини
реагували позитивно.

Таблиця 4

Динаміка гуморального імунітету до бруцелаовісного компоненту у баранів
після щеплення інактивованою емульсин-вакциною проти ІЕ баранів та
біемульсин-вакциною проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій.

Назва вакцини

ло титр реагувало

реагувало титр реагувало

Біемульсин-вакцина проти хламідійної та бруцелаовісної інфекції серія 2
(барани) 11 8 2,18 ( 0,22 log2 11 + 5 1,45 ( 0,14 log2 10 + 0 0 8 + 0 0
2 ( 0 0 0 0 0 0 0 0

Біемульсин-вакцина проти хламідійної та бруцелаовісної інфекції серія 2
(вівцематки) 4 – – – – 3 2,5(0,7 log2 – – 3 3,7(51.05 log2 4 + 3
1,5(0,42 log2 2 + – – – – 2 2,0(0,84 log2 – –

Емульсин-вацина проти ІЕ баранів

серія 4

(барани) 4 4 3,5 ( 0,98 log2 4 + 3 3,0 ( 0,98 log2 4 + 4 5,75 ( 0,98
log2 4 + 4 5,5 ( 0,98 log2 4 + 4 4,5 ( 0,98 log2 4 + 4 4,2 ( 1,56 log2 4
+

контроль 4 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

На 60 добу після зараження провели діагностичний забій і
бактеріологічні дослідження частини щеплених баранів з першої групи,
вакцинованих інактивованою біемульсин-вакциною, баранів з третьої групи,
вакцинованих інактивованою емульсин-вакциною проти інфекційного
епідидиміту баранів і групи контрольних баранів. У щеплених баранів
культуру Brucella ovis не реізольовано. В контрольній групі виявили
постінфекційну серопозитивність у всіх тварин, з лімфатичних вузлів двох
баранів реізольовано культуру заражаючого штаму.

В другому досліді було сформовано 3 групи баранів: першій групі щепили
інактивовану біемульсин-вакцину серія 3, другій групі інактивовану
емульсин-вакцину проти ІЕ баранів серія 5,1, третя група була
контрольною. Всі вакцини вводили в дозі 1,0 см3 підшкірно. Після
щеплення на 15 добу у першій групі поствакцинальні бруцелаовісні
антитіла виявлено у 2-х тварин з 5 в титрі 1:16 – 1:32 (1,8 ( 0,39
log2), на 50 добу реагувало 3 тварини в титрі 1:4 – 1:16 (1,6 ( 0,34
log2), на 80 добу кількість реагуючих тварин не змінилася але титр зріс
до 1:8 – 1:32 (2,2 ( 0,47 log2). У групі 2 щеплених тварин інактивованої
емульсин-вакцини проти ІЕ баранів на 15 добу в РТЗК з бруцелаовісним
антигеном виявили антитіла в титрі 1:16 – 1:32 (1,8 ( 0,39 log2), на 50
– 4,4 ( 0,94 log2. Титр хламідійних антитіл після вакцинації
біемульсин-вакциною серії 3 на 15 добу в групі вакцинованих баранів
сягав 3,8 ( 0,82 log2, надалі відбулося зниження показника середнього
тиру на 50 добу – 1,44 ( 0,3 log2, на 80 добу – 1,8 ( 0,39 log2.

Після зараження культурою Brucella ovis в групі 1, щепленій
біемульсин-вакциною, бруцелаовісні антитіла виявлено на 14 добу у однієї
тварини в титрі 1:4, на 55 добу реагувало три тварини в титрі 1:8 (1,8 (
0,39 log2), на 102 добу – чотири тварини в титрі 1:4 – 1:8 (2,2 ( 0,47
log2). В РІД з бруцелаовісним антигеном на 55 добу реагували 3 голови,
на 102 добу після зараження позитивно реагували всі тварини. В групі 2,
щепленій інактивованою емульсин-вакциною проти інфекційного епідидиміту
баранів, бруцелаовісні антитіла на 26 та 55 добу виявлено в титрі 1:16 –
1:32 (4,75 ( 1,33 log2), на 102 добу в титрі 1:8 – 1:64 (5,0 ( 1,4
log2). В РІД з бруцелаовісним антигеном на 26, 55, 102 добу всі тварини
реагували позитивно. В контрольній групі після зараження на 26 добу в
РТЗК позитивно з бруцелаовісним антигеном реагували три тварини в титрі
1:4 – 1:64 (1,75 ( 0,45 log2), на 55 добу всі тварини реагували в титрі
1:4 – 1:8 (2,0 ( 0,56 log2), на 102 добу середній показник по групі
становив 1,75 ( 0,45 log2. В РІД з бруцелаовісним антигеном на 55 та 102
добу реагували позитивно тільки дві тварини. У тварин вакцинованих груп
культуру Brucella ovis не виділили, у контрольній групі серопозитивність
виявлено у 100 % тварин, культуру ізольовано від двох з трьох тварин.

Через 9,5 місяців після першого щеплення інактивованої
біемульсин-вакцини баранчикам 1-ї групи була проведена ревакцинація
біемульсин-вакциною серії 2 в дозі 1,0 см3 підшкірно. Титр
бруцелаовісних антитіл в РТЗК на 30 добу після ревакцинації становив
1,25 ± 0,35 log2. На 60 та 90 добу титр бруцелаовісних антитіл становив
1,25 ± 0,42 log2. В РІД позитивно реагували всі тварини на 30, 60 та 90
добу після ревакцинації. Ревакцинація інактивованою біемульсин-вакциною
суттєво не вплинула на титри хламідійних антитіл: на 30 добу після
повторного щеплення виявили титр антитіл 1:8 – 1:16 (2,5 ± 0,7 log2), на
60 добу реагували всі тварини в титрі 1:4 – 1:8 (2,75 ± 0,63 log2), на
90 добу титр 1:8 – 1:16 (2,5 ± 0,7 log2).

На 90 добу після ревакцинації дослідних та контрольних тварин заразили
вірулентною культурою Br. оvis 65-і в дозі 10 Ч 109 м.к./см3 в об’ємі
1,0 см3 аплікацією на слизову препуція 0,8 см3 та 0,2 см3 на кон’юнктиву
очей. Через 30 діб після контрольного зараження титр бруцелаовісних
антитіл в сироватці крові щеплених баранів становив 1,75 ± 0,49 log2 й
зберігався протягом 2,5 місяців. Через 3,5 місяці титр антитіл знизився
до 1,2 ± 0,34 log2, в РІД реагували всі ревакциновані тварини. В
контрольній групі титр бруцелаовісних антитіл в РТЗК становив 1,6 ± 0,83
log2 , в РІД реагували всі тварини, що свідчило про розвиток
бруцелаовісної інфекції після експериментального зараження культурою Br.
ovis. Ревакцинована група баранів мала протективний імунітет проти
експериментального зараження, культуру не реізольовано. У контрольних
тварин виявлено серопозитивність та у 2-х з трьох реізольовано заражаючу
культуру з лімфатичного вузла та сім’яників.

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі вивчення літературних джерел, епізоотологічного
аналізу, клініко-епізоотологічних обстежень вівцегосподарств,
серологічних і бактеріологічних досліджень, а також результатів
біологічного експерименту на лабораторних тваринах та вівцях, теоретично
і експериментально обґрунтовано комбіноване щеплення інактивованих
вакцин проти бруцелаовісної і хламідійної інфекцій, розроблено і
випробувано з позитивним результатом експериментальні зразки
біемульсин-вакцини проти зазначених інфекцій, а також виготовлено і
досліджено інактивовану емульсин-вакцину проти інфекційного епідидиміту
баранів.

Клініко-епізоотологічні обстеження і серологічні дослідження, проведені
у п’яти племінних вівцефермах свідчать, що низький рівень відтворення
приплоду (35 – 66%) зумовлений ураженістю вівцепоголів’я хламідійною або
одночасного хламідійною і бруцелаовісною інфекціями. Хламідійну
серопозитивність серед дослідженого дорослого поголів’я виявлено у 18,8
– 30,5 % і у молодняку віком до одного року у 9,09 – 47,62 %. З
абортплоду та лімфовузлів вівцематки ізольовано на курячих ембріонах дві
культури хламідій, які типовано як Chlamydophila abortus. Бруцелаовісну
серопозитивність виявлено у 3,8 – 5,5 % досліджених тварин. З
передміхурової залози барана ізольовано культуру Brucella ovis.

Вакцинний штам Brucella ovis 67/Б у виготовлених нами за лабораторним
регламентом 5-ти експериментальних серій інактивованої емульсин-вакцини
проти інфекційного епідидиміту баранів (бруцелаовісної інфекції) в
дослідах на морських свинках і на вівцях показав високу антигенну
активність і імуногенність і не індукував бруцельозну серопозитивность у
щеплених тварин.

В порівняльних дослідженнях інактивованих емульсин-вакцин проти
інфекційного епідидиміту баранів з штаму 67/Б і зарубіжної вакцини
“ЕВАК” встановлено, що обидві вакцини забезпечували напружений
протективний імунітет проти експериментального зараження вірулентною
культурою Br. ovis в дозі 2 Ч 109 м.к./см3 підшкірно. В контрольній
групі заразилися всі морські свинки з індексом інфікованості 23,7 %.
Вакцина з штаму 67/Б була менш реактогенною, ніж вакцина “ЕВАК”.

В порівняльних дослідах двох ембріональних і однієї культуральної
інактивованих вакцин проти хламідійної інфекції встановлено, що
ембріональні вакцини виробництва Сумської біофабрики та фірми “Sanofi”,
введені підшкірно в дозі 0,5 см3, були помірно реактогенні, на 30 добу
після щеплення протективний титр хламідійних антитіл в РЗК ?1:16
встановлено у 100 % тварин, середній титр по групах становив 5,8 ± 0,97
log2 та 5,22 ± 0,64 log2 відповідно. Культуральна інактивована вакцина
проти хламідіозу ВРХ та ДРХ (ООО “БЛИЦ”), щеплена в дозі 0,5 см3
внутрішньошкірно, мала помірну реактогенність, на 30 добу протективний
титр хламідійних антитіл в РЗК ?1:16 встановлено у 100 % тварин,
середній титр по групі становив 5,8 ± 1,24 log2.

Комбіноване підшкірне щеплення морським свинкам в дозі 0,5 см3
вітчизняної комерційної інактивованої протихламідійної емульсин-вакцини
та двох серій експериментальної інактивованої емульсин-вакцини з штаму
Br. ovis 67/Б (серії 6 та 6.1) на 30-у добу формувало гуморальний
імунітет до обох вакцин: протективний показник титру хламідійних антитіл
? 1:16 виявлено у 67 % з середнім показником по групам 3,66 ± 0,23 log2
та 2,0 ± 0,48 log2 відповідно; поствакцинальні бруцелаовісні антитіла в
РТЗК виявили у 91,7 % тварин в титрі 2,5 ± 0,67 log2 та 2,16 ± 0,6 log2,
відповідно. Комбіноване щеплення захищало 100 % тварин від підшкірного
зараження вірулентною культурою Brucella ovis 65939 в дозі 2 Ч 109
м.к./см3. У контрольних групах морських свинок після зараження реагували
всі тварини в РТЗК з бруцелаовісним антигеном з середнім показником
титру антитіл 3,33 ± 0,59 log2 культура реізольована у 83,3 % тварин,
індекс інфікованості 27,8 %.

В дослідах на морських свинках після комбінованого щеплення:
інактивованою емульсин-вакциною проти ІЕ баранів “ЕВАК” підшкірно 0,5
см3 та інактивованою культуральною емульсин-вакциною проти хламідіозу
(ВІЕВ) в дозі 0,2 см3 внутрішньошкірно, спостерігали виражену
реактогенність. На 30 добу середній титр хламідійних антитіл в РЗК
становив 5,0 ( 0,89 log2 з показником протективного титру антитіл ? 1:16
у 100 % тварин, титр бруцелаовісних антитіл в РТЗК становив 4,83 ( 0,38
log2. Комбіноване щеплення захищало 100 % тварин від підшкірного
зараження вірулентною культурою Brucella ovis 65939 в дозі 2 Ч 109
м.к./см3. У всіх морських свинок контрольної групи після зараження
реізольовано культуру Br. ovis, індекс інфікованості 45,83%.

Виготовлені нами експериментальні серії інактивованої біемульсин-вакцини
проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій на основі комерційних
інактивованих протихламідійних емульсин-вакцин виробництва Сумської
біофабрики або фірми Sanofi та інактивованого бактерину штаму Br. ovis
67/Б були стерильними, нешкодочинними, слабореактогенними,
нетератогенними та імуногенними, що забезпечувалося концентрацією
хламідійного компоненту 106,5 – 107,9 EID50 та бруцелаовісного бактерину
у кінцевій концентрації 5 Ч 109 м.к./см3 у вакцині.

У щеплених інактивованою біемульсин-вакциною проти хламідійної і
бруцелаовісної інфекцій серіями 1, 2, 4, 5 морських свинок формування
гуморального імунітету встановлено на 14 – 30 добу після вакцинації. На
14 добу після щеплення в РЗК з хламідійним антигеном виявили антитіла у
титрі: 3,0 ± 0,64 log2, 4,2 ± 0,9 log2, 2,7 ± 0,54 log2, 2,11 ± 0,28
log2 відповідно. Середній показник бруцелаовісних антитіл в РТЗК
становив 1,8 ± 0,39 log2, 4,2 ± 0,9 log2, 0,33 ± 0,36 log2, 1,33 ± 0,16
log2, на 30 добу виявлено зростання титру хламідійних антитіл: 5,6 ±
1,16 log2, 7,0 ± 1,5 log2, 3,83 ± 0,91 log2. 5,6 ± 1,2 log2 відповідно,
протективний титр хламідійних антитіл ( 1:16 виявлено у 66,7 % – 100 %.
Титр бруцелаовісних антитіл в РТЗК становив 3,8 ± 0,82 log2, 5,2 ± 1,12
log2, 3,5 ± 0,55 log2, 2,83 ± 0,5 log2 відповідно.. Біемульсин-вакцина
захищала всіх щеплених морських свинок проти генералізованої інфекції
після експериментального зараження культурою Brucella ovis підшкірно в
дозі 2 млрд.м.к./см3. В контрольних групах морських свинок після
зараження позитивно реагувало 100 % тварин в РТЗК з середнім показником
титру 2,96 ± 0,34 log2, заражаючу культуру B. ovis реізольовано від 83,9
% тварин, індекс інфікованості 20,7 %.

У щеплених баранчиків інактивованою біемульсин-вакциною серія 2
підшкірно в дозі 1,0 см3 антитіла в РТЗК з бруцелаовісним антигеном
виявили на 14 добу в титрі 2,18 ± 0,22 log2 та на 30 добу – 1,45 ± 0,14
log2 В РІД з бруцелаовісним антигеном на 14 та 30 добу після щеплення
позитивно реагувало 100 % тварин, на 73 добу реагувало 72,2 %
баранчиків. Хламідійні антитіла в РЗК виявлені у 72,2 % протягом 10
місяців з середнім показником титру по групі 3,12 ± 0,31 log2. У
щеплених 4-х кітних вівцематок антитіла в РТЗК з бруцелаовісним
антигеном виявляли протягом 10 місяців (строк спостереження) з середнім
показником титру по групі 2,43 ± 0,89 log2. В РІД реагувало 2 вівцематки
протягом 133 діб після щеплення. Хламідійна серопозитивність в РЗК
спостерігалася у 75 % тварин протягом 10 місяців з середнім показником
титру по групі 4,13 ± 1,16 log2. У контрольній групі баранчиків після
зараження вірулентною культурою Brucella ovis 65939 методом аплікації на
слизову препуція та кон’юнктиву очей в дозі 10 Ч 109 м.к./см3 за даними
серологічного дослідження заразилося всі 4 тварини, культуру Br. оvis
ізольовано у 2-х реагуючих тварин.

Щеплення 5 баранчиків інактивованою біемульсин-вакциною серія 3
підшкірно в дозі 1,0 см3 викликало серопозитивність в РТЗК з
бруцелаовісним антигеном на 15 добу з середнім показником титру по групі
1,8 ± 0,39 log2, на 50 добу – 1,6 ± 0,34 log2, на 80 добу – 2,2 ± 0,47
log2. Титр хламідійних антитіл після вакцинації на 15 добу сягав 3,8 ±
0,82 log2, на 50 добу – 1,44 ± 0,3 log2, на 80 добу – 1,8 ± 0,39 log2. У
контрольній групі баранчиків після зараження вірулентною культурою
Brucella ovis 65-і методом аплікації на слизову препуція та кон’юнктиву
очей в дозі 10 Ч 109 м.к./см3 за даними серологічного дослідження
заразилося всі 4 тварини, культуру Br. оvis ізольовано у 2-х реагуючих
тварин.

Ревакцинація овець через 9,5 місяців після першого щеплення
інактивованою біемульсин-вакциною серія 2 підшкірно в дозі 1,0 см3
стимулювала появу бруцелаовісних антитіл в титрі 1:4 – 1:8 в РТЗК з
середнім показником по групі 1,17 ± 0,35 log2, в РІД реагували всі
тварини, титр хламідійних антитіл – 2,6 ± 0,68 log2. Імунітет
встановлено у всіх щеплених тварин після зараження через 3 місяці
культурою Brucella ovis 65-і. У контрольній групі за даними серологічних
досліджень заразилися всі тварини, культуру Br. ovis ізольовано від 2-х
з 3-х баранчиків.

Медичний набір “Полімік” виробництва фірми” НВФ “Літех” виявився
придатним для індикації ДНК хламідій у полімеразно ланцюговій реакції у
виділених нами від овець ізолятах Chlamydophila abortus, а також для
контролю хламідійних вакцин.

На підставі результатів експериментальних досліджень розроблено
лабораторний регламент на виготовлення, контроль та застосування
інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної
інфекцій у неблагополучних на подвійну інфекцію вівцегосподарствах.

ПЕРЕЛІК НАДРУКОВАНИХ РОБІТ

Медвідь О.О. Iмунологiчнi зрушення в крові морських свинок, щеплених
моно – та біемульсин-вакцинами проти хламідійної й бруцелаовісної
iнфекцiй // Пробл. зооінженерії та вет. медицини: б. наук. праць/ ХЗВI.-
Х., 2001.- С.192-193.

Медвідь О.О., Бабкін А.Ф. Імунологічна активність хламідійного і
бруцелаовісного антигену в складі моно – та асоційованих вакцинних
препаратів в дослідах на морських свинках// Вет. медицина: Мiжвiд.
тематич. наук. зб. – Х., 2002.- Вип. 80.- С.425 – 434.

Дисертанткою виготовлено інактивовану емульсин-вакцину проти ІЕ баранів
та біемульсин-вакцину, вивчено імуногенну активність хламідійного і
бруцелаовісного антигенів, аналіз отриманих результатів.

Бабкін А.Ф., Медвідь О.О. Результати дослідження імуногенності моно – i
комбінованих інактивованих емульсин-вакцин проти хламідійної i
бруцелаовісної iнфекцiй на морських свинках// Вет. медицина: Мiжвiд.
тематич. наук. зб.- Х., 2003.- Вип. 82.- С.59-63.

Дисертантка експериментально обґрунтувала комбіноване щеплення проти
інфекційного епідидиміту баранів і хламідіозу, провела експериментальні
дослідження, аналіз отриманих результатів.

Бабкін А.Ф., Обухівська О.В., Медвідь О.О. Вивчення патогенності
польових iзолятiв хламідій// Вет. медицина: Мiжвiд. тематич. наук. зб. –
Х., 2003.- Вип. 81.- С.34-40.

Дисертанткою виділено польові ізоляти хламідій, вивчено їх патогенність
на курячих ембріонах і білих мишах, проведено аналіз отриманих
результатів.

Медвідь О.О. Розповсюдження хламідійної iнфекцiї та вивчення iзолятiв
хламідій, видалених від овець// Вет.медицина: Мiжвiд. тематич. наук. зб.
– Х., 2004.- Вип. 84.- С.479 – 483.

Бабкін А.Ф., Стегній Б.Т., Медвідь О.О. Розробка та випробування
інактивованої біемульсин-вакцинами проти хламідійної й бруцелаовісної
iнфекцiй на вівцях// Вет. медицина: Мiжвiд. тематич. наук. зб. – Х.,
2005.- Вип. 85. Т. 1. – С.81 – 88.

Дисертанткою виготовлено експериментальні серії інактивованої
біемульсин-вакцини, проведені випробування, аналіз отриманих
результатів.

Бабкін А.Ф., Медвідь О.О., Дейнеш Б. Імуногенність Brucella ovis штам
67/Б у складі біемульсин-вакцини на основі протихламідійної вакцини
фірми Sanofi (Угорщина)// Вет. медицина: Мiжвiд. тематич. наук. зб. –
Х., 2005.- Вип. 85. Т. 1 – С.76-87.

Дисертантка провела дослідження імуногенності Brucella ovis штам 67/, у
складі вакцини, аналіз отриманих результатів.

Деклараційний патент України на корисну модель Інактивована
біемульсин-вакцина проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій. Б.Т.
Стегній, А.Ф. Бабкін, О.О. Медвідь. – №8006 А61К39/10; Заявл.
27.12.2004; Опубл. 15.07.2005. Бюл. №7. Ст. 2

Медвідь О.О. Розробка засобів специфічної профілактики бруцелаовісної та
хламідійної інфекцій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за
спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія,
Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини”, Харків, 2006

У дисертації викладено результати вивчення імуногенності інактивованих
емульсин-вакцин проти інфекційного епідидиміту баранів і хламідійної
інфекції, а також після комбінованого їх застосування. Розроблено і
випробувано експериментальні зразки інактивованої біемульсин-вакцини
проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій.

Клініко-епізоотологічні, серологічні і бактеріологічні дослідження
свідчать, що низький рівень відтворення у обстежених вівцегосподарствах
був зумовлений хламідійною або поєднаним перебігом хламідійної і
бруцелаовісної інфекцій.

Виготовлено і досліджено 5 серій інактивованої емульсин-вакцини проти ІЕ
баранів з штаму B.ovis 67/Б і 5 серій інактивованої біемульсин-вакцини
проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій. В порівняльних
дослідженнях з зарубіжними вакцинами встановлено, що обидві вакцини
індукують напружений імунітет проти експериментального зараження
вірулентною культурою B. ovis в дозі 2 Ч 109м.к./см3 підшкірно морських
свинок і баранів в дозі 10 Ч 109м.к./см3 на слизову кон’юнктиви та
припуцію.

Комбіноване щеплення інактивованими протихламідійними та
протибруцелаовісними вакцинами формувало імунітет до обох збудників:
протективний показник титру хламідійних антитіл ? 1:16 виявили у 84 %
щеплених морських свинок, поствакцинальні бруцелаовісні антитіла
виявлено у 96 % тварин. Імунітет до експериментального зараження
вірулентною культурою B. оvis встановлено у 100 % щеплених морських
свинок.

Експериментальні зразки інактивованої біемульсин-вакцини проти
хламідійної та бруцелаовісної інфекцій ННЦ “ІЕКВМ” на основі комерційних
протихламідійних вакцин і інактивованого бактерину штаму B. ovis 67/Б
були стерильними, нешкодочинними, слабореактогенними та імуногенними. На
30 добу протективний титр хламідійних антитіл ? 1:16 виявили у 66,7 –
100 %, показник титру бруцелаовісних антитіл в РТЗК становив 2,83 ± 0,5
log2 – 5,0 ± 1,12 log2. З бруцельозним антигеном в РБП антитіл не
виявлено. Біемульсин-вакцина захищала щеплених морських свинок проти
генералізованої інфекції після експериментального зараження культурою B.
ovis в дозі 2 Ч 109м.к./см3 підшкірно, у 3-х з 25 морських свинок було
ізольовано культуру B. оvis з місця інокуляції культуру збудника, індекс
інфікованості 2,91 %. В контрольних групах після зараження позитивно
реагували 100 % тварин в РТЗК, заражаючу культуру реізольовано від 83,9
% тварин, індекс інфікованості 20,7 %.

Щеплення 20 овець інактивованою біемульсин-вакциною серія 2 та 3 в дозі
1,0 см3 підшкірно, стимулювало високі тири хламідійних і бруцелаовісних
антитіл та захищало 100 % тварин від експериментального зараження
культурою B. ovis в дозі 10 Ч 109м.к./см3 на слизову препуцію та
кон’юнктиви. В контрольних групах за даними серологічного дослідження
заразилися всі тварини, заражаючу культуру виділено у 50 % позитивно
реагуючих тварин. Ревакцинація овець через 9,5 місяців після щеплення
інактивованою біемульсин-вакциною серія 2 в дозі 1,0 см3 підшкірно
стимулювала появу бруцелаовісних антитіл в РТЗК і РІД і хламідійних
антитіл в РЗК. Вакцина захищала від експериментального зараження
культурою B. ovis всіх щеплених тварин. Інактивовану біемульсин-вакцину
проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій пропонується для
оздоровлення вівцеферм неблагополучних на змішану інфекцію.

Набір для ПЛР в медицині “Полімік” виробництва фірми НВФ “Літех”
виявився придатним для індикації ДНК хламідій (Chlamydophila abortus) в
жовткових культурах ізолятів від овець, а також для контролю вакцин на
ДНК хламідій.

Ключові слова: Бруцелаовісна і хламідійна інфекції, біемульсин-вакцина,
інактивована емульсин-вакцина проти інфекційного епідидиміту баранів,
комбінована вакцинація.

Медведь О.О. Разработка средств специфической профилактики
бруцелаовисной и хламидийной инфекций. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по
специальности 16.00.03 – ветеринарная микробиология и вирусология,
Национальный научный центр “Институт экспериментальной и клинической
ветеринарной медицины”, Харьков, 2006

В диссертации изложены результаты изучения иммуногенности
инактивированных эмульсин-вакцин против инфекционного эпидидимита
баранов и хламидийной инфекций, а также при комбинированном их
применении. Разработано и испытано экспериментальные образцы
инактивированной биэмульсин-вакцины против хламидийной и бруцелаовисной
инфекций. Клинико-эпизоотологические, серологические и
бактериологические исследования свидетельствует, что низкий уровень
воспроизводства в обследованных овцеводческих хозяйствах был обусловлен
хламидийной или сочетанным течением хламидийной и бруцелаовисной
инфекций.

Изготовленные нами 5 серий инактивированной эмульсин-вакцины против
инфекционного эпидидимита баранов из штамма Brucella ovis 67/Б и 5 серий
инактивированной биэмульсин-вакцины против хламидийной и бруцелаовисной
инфекций были стерильними, безвредными, слабореактогенными и
иммуногенными. В сравнительных опытах с зарубежными вакцинами
установлено, что обе вакцины создают напряженный иммунитет против
экспериментального заражения вирулентной культурой B. ovis в дозе 2 Ч
109 м.к./см3 подкожно морским свинкам и в дозе 10 Ч 109 м.к./см3 на
слизистую конъюнктивы и препуция баранам.

Комбинированная прививка инактивированными протихламидийными и
протибруцелаовисными вакцинами отечественного и зарубежного производства
формировала у морских свинок: протективний титр хламидийных антител ?
1:16 у 84 %, бруцелаовисные антитела у 96 % животных. Вакцинация
защищала 100 % морских свинок от экспериментального заражения
вирулентной культурой B. ovis в дозе 2 Ч 109г. к. /см3 подкожно.

Экспериментальные образцы инактивированной биэмульсин-вакцины против
хламидийной и бруцелаовисной инфекций на основе коммерческих
протихламидийных вакцин и инактивированного бактерина штамма B. ovis
67/Б на 30 сутки после прививки индуцировали протективний титр
хламидийных антител ? 1:16 у 66,7 – 100 % морских свинок, средний титр
бруцелаовисных антител в РТЗК 2,83 ± 0,5 log2 – 5,0 ± 1,12 log2. С
бруцельозным антигеном в РБП антитела не выявляли. Биэмульсин-вакцина
защитила привитых морских свинок против генерализованой инфекции после
подкожного заражения культурой B. ovis в дозе 2 Ч 109 м.к./см3, в 3-х
морских свинок из 25 установлено региональную инфекцию, индекс
инфицированности 2,91 %. В контрольных группах после заражения
положительно реагировали 100 % животных, заражающую культуру
реизолировано от 83,9% животных с индексом инфицированности 20,7 %.

Прививка 20 овец инактивованой биэмульсин-вакциной в дозе 1,0 см3
подкожно, стимулировала высокие тиры хламидийных и бруцелаовисных
антител и защищала 100 % животных от экспериментального заражения
культурой B. ovis в дозе 10 Ч 109 м.к./см3 на слизистую препуция и
конъюнктиву. В контрольных группах по данным серологического
исследования заразились все животные, культура выделена у 50 %.
Ревакцинация овец через 9,5 месяцев после прививки инактивованой
биэмульсин-вакциной стимулировала гуморальный иммунный ответ против
обоих возбудителей. Вакцина защищала от экспериментального заражения
культурой Brucella ovis всех животных. В контрольной группе по данным
серологического исследования заразились все животных, культура выделена
в 67 %. Инактивированная биемульсин-вакцина против хламидийной и
бруцелаовисной инфекций рекомендуется для оздоровления неблагополучных
овцеферм при смешанной инфекции.

Набор для ПЛР “Полимик” фирмы НВФ “Литех” пригодный для индикации ДНК
хламидий от овец в желточных культурах ізолятів, виділених від овець, а
также для контроля хламидийных вакцин на ДНК хламидий.

Ключевые слова: бруцелаовисная и хламидийная инфекции,
биемульсин-вакцина, инактивированная эмульсин-вакцина против
инфекционного эпидидимита баранов, комбинированная вакцинация.

Medvid’ O.O. Development of B.ovis and chlamydial infections specific
prophylaxis means.

Thesis for the defense of Ph.D. thesis, speciality 16.00.03 – veterinary
microbiology and virology, National Scientific Center “Institute of
Experimental and Clinical Veterinary Medicine”, Kharkiv, 2006

Results of the study of immunogenicity of inactivated emulsive-vaccines
against ovine infectious epididymitis and chlamydial infections, and
also their combined application are presented in the thesis.

Experimental samples of inactivated bi-emulsive vaccine against
chlamydial and B. ovis infections were developed and tested.

Clinical-and-epizootological, serological and bacteriological
investigations indicate, that low reproduction level in examined sheep
farms was caused by chlamidial or combined chlamidial and B. ovis
infections.

Produced by us 5 series of inactivated emulsive vaccine against ovine
infectious epididymitis from the strain Brucella ovis 67/B and 5 series
of inactivated bi-emulsive vaccine against B.ovis and chlamydial
infections were sterile, innocuous and showed low reactogenicity and
immunogenicity. In comparative study with foreign vaccine there was
determined, that both vaccines produce expressed immunity against
experimental infection of guinea pigs by virulent culture B.ovis in the
dose 2Ч109 SFU hypodermic and rams in a dose 10Ч109 SFU on mucous
conjuctiva and prepuce.

The combined bvaccination by domestic and foreign inactivated
anti-chlamydiosis and anti brucella ovis vaccines produced at
guinea-pigs: protective titre of chlamydiosis antibodies > 1:16 at 84 %,
brucella ovis antibodies at 96 % animals. Vaccination protected 100 %
guinea-pigs from the experimental infection by a virulent culture
Brucella ovis in the dose 2Ч109 CFU hypodermic.

The experimental samples of inactivated bi-emulsive vaccines against
chlamydiosis and brucella ovis infections on the 30th day after
vaccination provided the protective titre of chlamydiosis antibodies >
1:16 at 66,7 – 100 % guinea-pigs, titre of the brucella ovis antibodies
2,83 ± 0,5 log2 – 5,0 ± 1,12 log2. Brutselleznie antibodies in RBP were
not discovered. Bi-emulsive vaccines protected all vaccinated
guinea-pigs against generalized infection after the hypodermic infection
by B. ovis culture in the dose 2Ч109 CFU. At 3 from 25 vaccinated
guinea-pigs regional infection was determined, index of infection is
2,91 %. In control groups 100 % animals positively reacted in CFT after
the infection, infecting culture was isolated from 83,9 % animals with
the index of infection 20,7 %.

Vaccination of 20 sheep by the inactivated bi-emulsive vaccines in a
dose 1,0 sm3 hypodermic, stimulated the high titers of chlamydiosis and
brucella ovis antibodies and protected 100 % animals from the
experimental infection by Brucella ovis culture in a dose 10Ч109 CFU on
mucous prepuce and conjunctiva. In control groups according to the data
of serological research all animals were infected, Brucella ovis culture
was isolated at 50 % animals. Re-vaccination of sheep in 9,5 months
after the inoculation by inactivated bi-emulsive vaccines stimulated a
humoral immunity response against both pathogens. Vaccine protected all
animals from the experimental infection by Brucella ovis culture. In a
control group according to the data of serological research all animals
were infected, culture was isolated in 67 %. Use of inactivated
bi-emulsive vaccines against chlamydiosis and brucella ovis infections
is recommended for sanitation of trouble sheep farms at the mixed
infection.

Kit for the PCR “Polimik”, produced by NVF “Liteh” is good for the
indication of chlamydia DNA in isolates from sheep and also for the
control of chlamydiosis vaccines on chlamydia DNA

Keywords: chlamydiosis and brucella ovis infections, combined
vaccination, inactivated bi-emulsive vaccines against chlamydiosis and
brucella ovis infections..

PAGE 27

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020