.

Профілактика наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих в техногенних аваріях гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенаці

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 3353
Скачать документ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МИРНА ОЛЕНА ВЯЧЕСЛАВІВНА

УДК 613.63:622:615.835.3

Профілактика наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих в
техногенних аваріях гірників із застосуванням гіпербаричної
оксигенації

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті медико-екологічних
проблем Донбасу та вугільної промисловості (м.Донецьк) МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Валуцина Валентина Михайлівна,
Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та
вугільної промисловості, м.Донецьк, завідувачка клінічного відділу,
заступник директора з клінічних питань

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Краснюк Олена Патрикіївна, Інститут
медицини праці АМН України, головний науковий співробітник

доктор медичних наук, Вищипан Віталій Пилипович, Український
науково-дослідний інститут промислової медицини, заступник директора з
наукових питань

Провідна установа:

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, кафедра гігієни
праці та профзахворювань, МОЗ України, м.Київ

Національний медичний університет ів.О.О.Богомольця, кафедра гігієни
праці тп профзахворювань, МОЗ України, м.Київ

Захист відбудеться “_18_” квітня 2006р. о 14-00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН
України (01033, м.Київ-33, вул.Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України (01033, м.Київ-33, вул.Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “_14_” березня 2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В.Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема професійної захворюваності і травматизму є
особливо гострою для вугільної галузі, де гірничо-геологічні та
санітарно-гігієнічні умови виробництва й праці характеризуються
наявністю цілого комплексу шкідливих і небезпечних для здоров’я гірників
факторів. Найбільш складні гірничо-геологічні умови підземного видобутку
вугілля відмічаються у Донбасі (велика глибина розробок, висока
температура робочої зони, рухливість вугільних пластів, висока небезпека
раптових викидів вугілля і газу), що призводить до значного числа
техногенних аварій (ТА) і великої кількості постраждалих, причому ці
показники постійно зростають (В.И.Николин и соавт., 2000). Характерною
рисою ТА є багатофакторний характер уражень. Поряд з гострою
інтоксикацією (ГІ) монооксидом вуглецю й іншими продуктами горіння,
тяжкість ураження може збільшувати механічна і термічна травма,
гіпоксія, фізичне перевантаження. При цьому, будь-яка аварія
супроводжується значним психоемоційним стресом, а дія аварійних факторів
відбувається на тлі несприятливих умов виробничого середовища. За
частотою і важкістю ураження промислові отруєння на підприємствах
вугільної промисловості стоять на першому місці (Г.А.Можаев и соавт.,
1995; В.Ю.Николенко и соавт., 1998). Між тим саме вугільна промисловість
в значній мірі забезпечує економічний потенціал країни.

При наявності робіт щодо патогенезу, клінічних проявів, методів
лікування ГІ монооксидом вуглецю, ціанідами, метаном (М.О.Брусніцина,
2002; S.R.Thom, 1998; L.K.Weaver, 1999) потребують вивчення та уточнення
особливості клінічного перебігу, стану здоров’я гірників в поставарійний
період, визначення факторів ризику та умов формування віддалених
наслідків гострих інтоксикацій (ВНГІ). Особливе значення має виявлення
патогенетично значущих ушкоджень, що впливають на формування як
загальної, так і професійної захворюваності, своєчасне виявлення хворих
з віддаленими наслідками ТА, вибір адекватних і ефективних напрямків у
профілактиці, лікуванні, реабілітації даного контингенту. Ці та інші
питання не знайшли повного відображення в наукових дослідженнях, що
ускладнює своєчасне цілеспрямоване проведення профілактичних заходів з
попередження розвитку ВНГІ у постраждалих в аваріях гірників.

Незважаючи на велику кількість наукових робіт, присвячених позитивному
досвіду використання гіпербаричної оксигенації (ГБО) у різних галузях
медицини (С.Н.Ефуни, 1986; А.Н.Леонов, 1984, 2001; С.А.Киселев, 2000;
В.А.Шпектор и соавт., 2001), залишаються відкритими питання вибору
оптимальних режимів проведення ГБО гірникам з ВНГІ, визначення критеріїв
ефективності реабілітації. У зв’язку з цим, актуальним є наукове
обґрунтування доцільності застосування ГБО у комплексній реабілітації
гірників з ВНГІ на підставі уточнення закономірностей їх формування,
розвитку та клінічних проявів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Базовими для
підготовки дисертаційної роботи були такі НДР: “Розробити технологію
післязмінної реабілітації, диспансеризації та лікування працівників
гірничих підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці”
(№ держреєстрації 0101U006523; 2001-2004 рр.), що виконувалась у рамках
міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” (Указ Президента
України від 08.09.00р. №963) та „Розроблення та затвердження положень з
раціонального працевлаштування робітників, у яких виявлено відхилення в
стані здоров’я і захворювання, що перешкоджають продовженню роботи в
несприятливих виробничих умовах (п.103)” (№ держреєстрації 0104U004823;
2004-2005рр.), що виконується в рамках галузевої „Програми підвищення
безпеки праці на вугільних шахтах” (затв. постановою Кабінету Міністрів
України від 06.07.2002р. №939 із змінами від 18.02.2004р. №186). Автор
була співвиконавцем робіт і безпосередньо вивчала стан здоров’я гірників
вугільних шахт Донбасу, які постраждали під час ТА, проводила обстеження
й лікування пацієнтів з гострими інтоксикаціями та їх наслідками,
розробляла методи реабілітації, диспансеризації, лікування постраждалих
в аваріях гірників, узагальнювала, математично опрацьовувала та
аналізувала дані, отримані при динамічному спостереженні.

Мета дослідження. Встановлення особливостей та медичних наслідків
техногенних аварій на вугільних шахтах, розробка заходів з профілактики
наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих гірників із застосуванням
гіпербаричної оксигенації.

Задачі дослідження:

Проаналізувати фактори виробничого середовища під час ТА на вугільних
підприємствах Донбасу, вивчити вплив особистісних та організаційних
факторів праці на виникнення техногенних аварій.

Вивчити динаміку та клініко-функціональні особливості гострих
інтоксикацій у постраждалих гірників вугільних підприємств.

Визначити фактори ризику розвитку віддалених наслідків гострих
інтоксикацій.

Визначити основні клінічні синдроми ВНГІ у постраждалих гірників,
особливості їх формування та перебігу в динаміці спостереження.

Обґрунтувати та розробити методики застосування ГБО для лікування і
реабілітації в гірників з наслідками гострих інтоксикацій, визначити
критерії їх ефективності.

Розробити комплексні заходи щодо профілактики віддалених наслідків
гострих інтоксикацій в гірників, що постраждали в ТА на вугільних
підприємствах.

Об’єкт дослідження. Техногенні аварії на вугільних шахтах Донбасу,
історії хвороби гірники з гострими інтоксикаціями та їх віддаленими
наслідками.

Предмет дослідження. Особливості виникнення техногенних аварій на
вугільних шахтах, зміни в організмі постраждалих в аваріях гірників в
гострому й віддаленому періодах та після реабілітації із застосуванням
ГБО.

Методи дослідження. Санітарно-гігієнічні, клініко-лабораторні,
клініко-функціональні, фізіологічні, психофізіологічні,
математико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено роль особистісних
та організаційних факторів в формуванні медичних наслідків техногенних
аварій на вугільних шахтах Донбасу.

Вперше, на основі проведення динамічного спостереження за гірниками, які
постраждали в ТА, виявлено фактори ризику формування ВНГІ, уточнено
клініко-функціональні особливості їх перебігу.

Вперше проведено клінічне та психофізіологічне обстеження гірників з ГІ
від моменту ТА до закінчення формування їх віддалених наслідків,
встановлено закономірності їх динаміки.

Вперше науково обґрунтовано доцільність використання ГБО в комплексній
реабілітації гірників з ВНГІ, розроблено алгоритми та методики
індивідуального підбору режимів ГБО, проведено оцінку ефективності та
запропоновано нові критерії реабілітації гірників з ВНГІ, що була
виконана із застосуванням гіпербаричної оксигенації.

Розроблено нові схеми диспансеризації гірників з ГІ та ВНГІ, де вперше
запропоновано використання блоку скрінінгових методик для виявляння
наслідків гострих інтоксикацій.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено схеми
диспансеризації гірників, які зазнали дії токсичних речовин та
емоційного стресу під час аварії на шахті, та комплекс заходів з
профілактики ВНГІ с використанням ГБО, впровадження яких сприяло
зниженню захворюваності зі стійкою втратою працездатності, а також
підвищенню загальної якості життя. Видано методичні рекомендації „Острые
производственные отравления оксидом углерода (клиника, диагностика,
лечение, экспертиза)” (Донецьк, 1998), нововведення „Методика
застосування гіпербаричної оксигенації (ГБО) у реабілітації гірників з
віддаленими наслідками отруєнь під час техногенних аварій на шахтах”
(Реєстр галузевих нововведень, 2003, №213/19/03), які впроваджені у
Луганській обласній клінічній лікарні, Українському НДІ промислової
медицини МОЗ України, м.Кривий Ріг, Державній воєнізованій
гірничо-рятувальній службі України, МСЧ ВАТ „Ураласбест”, м.Асбест
Російської Федерації (акти впровадження від 28.03.2003 р.,
14.04.2003 р., 14.10.2003 р., 03.03.2005 р., 04.04.2005 р.). Результати
роботи використані у навчальному процесі на предатестаційному циклі
„Профпатологія та вибрані питання терапії”, циклі тематичного
удосконалення „Застосування гіпербаричної оксигенації в клінічній
медицині” на факультеті післядипломної освіти Донецького державного
медичного університету ім.М.Горького (довідки від 01.07.04 р.).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано планування
досліджень, поставка мети, задач та формулювання наукових положень
роботи, літературний та інформаційний пошук, збір, аналіз, електронний
облік, математичне опрацювання матеріалів та інтерпретація результатів
роботи. Усіх пацієнтів, дані яких згадуються у роботі, автор лікувала
особисто. Автором не були використані наукові результати та ідеї, які
належать співавторам робіт, що опубліковані.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були
представлені і обговорені на науково-практичній конференції “Актуальні
проблеми клінічної, експериментальної і профілактичної медицини”,
Донецьк, 1999; міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні
проблеми медицини праці й екології Донбасу”, Донецьк, 2000;
науково-практичній конференції “Організація токсикологічної допомоги в
Україні”, Київ, 2002; науково-практичній конференції “Сучасні проблеми
медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів
внаслідок серцево-судинних захворювань”, Дніпропетровськ, 2002; ІХ
конгресі СФУЛТ, Луганськ, 2002; І-й міжнародній конференції “Аналіз
варіабельності ритму серця в клінічній практиці”, Київ, 2002;
науково-практичній конференції “Актуальні питання невідкладних станів”,
Київ, 2002; VII з’їзді ВУЛТ, Тернопіль, 2003; всеукраїнській
науково-практичній конференції „Проблеми діагностики, профілактики та
лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій”, Чернівці, 2004; VIIІ
Ювілейному з’їзді ВУЛТ, Івано-Франківськ, 2005; міжнародній
науково-практичній конференції „Актуальні проблеми медико-психологічної
реабілітації рятувальників, дитячого та дорослого населення, яке
постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру”, Євпаторія, 2005.

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 9 статтях в наукових
журналах, з них – 6 в фахових виданнях ВАК, 11 тезах з’їздів і
конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів,
закінчення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел і додатків. Робота викладена на 228 сторінках, ілюстрована 69
таблицями на 34 сторінках, 50 рисунком на 20 сторінках, список
використаних джерел включає 300 найменувань (190 кирилицею та 110 –
латиницею) на 30 сторінках, додатки – 7 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Аналіз особливостей виникнення ТА на
вугільних шахтах Донбасу проведений за даними матеріалів розслідування
79 техногенних аварій, що здійснювались фахівцями воєнізованих
гірничорятувальних частин (ВГРЧ). Проаналізовані гірничо-геологічні
(глибина, кут падіння вугільних пластів), гігієнічні (температура та
склад повітря), токсикологічні (наявність та концентрація токсичних
сполучень у повітрі робочої зони) умови, що склалися на шахті під час
аварії. Визначення особливостей перебігу ГІ та їх віддалених наслідків
у гірників вугільних підприємств Донбасу проведено за даними аналізу 335
історій хвороб та висновків лікувально-експертної комісії Донецької
обласної клінічної лікарні профзахворювань (ДОКЛПЗ) за період
1994-2004рр. З метою уточнення патогенезу, клінічних проявів ГІ та ВНГІ,
оцінки ефективності профілактично-реабілітаційних заходів в динаміці
спостереження на базі ДОКЛПЗ обстежено 239 гірників з ГІ, 96 гірників з
ВНГІ. Вік гірників з ГІ складав від 19 до 66 років (у середньому
38,1±10,5 років), стаж роботи – від 1 місяця до 35 років (у середньому
15,6±10,8), середній вік гірників с ВНГІ – 39,1±10,6 років, стаж роботи
в підземних умовах – 15,2±7,1. Між віком гірників і їх стажем був тісний
кореляційний зв’язок r=0,787 (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020