.

Гігієнічна оцінка пилового фактора на виробництві вогнетривів, профілактика його неспри-ятливої дії (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
131 2817
Скачать документ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МИХАЙЛОВА ТЕТЯНА ВАЛЕРІАНІВНА

УДК 613.6+616-057–084

Гігієнічна оцінка пилового фактора на виробництві вогнетривів,
профілактика його несприятливої дії

14.02.01– гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького, МОЗ України.

Науковий керівник:  – доктор медичних наук, професор Ластков Дмитро
Олегович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, МОЗ
України, професор кафедри гігієни та екології

Офіційні опоненти:     – доктор медичних наук Вищипан Віталій
Пилипович, Український науково-дослідний інститут промислової медицини,
МОЗ України, заступник директора з наукових питань, старший науковий
співробітник

доктор біологічних наук, професор Лось Іван Павлович, Інститут гігієни і
медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України, завідувач відділом
радіаційної гігієни

Провідна установа:     – Національний медичний університет ім.
О.О.Богомольця, кафедра пропедевтики гігієни, військової та радіаційної
гігієни, МОЗ України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “9” листопада 2006р. о 14.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини
праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського,
75.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий 05.10.2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виробництво вогнетривів є однією з основних
підгалузей металургійної промисловості. Практично усі великі вогнетривні
підприємства України зосереджені в Донецькій області. На них зайнято
близько 20 тис. чоловік, з яких майже 20 % працюють в умовах, що не
відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

На всіх етапах технологічного процесу виробництва вогнетривів на
працюючих діє ціла низка шкідливих виробничих факторів, основним з яких
вважають пил (Н.И. Зеленова й інші., 1966; Ю.В. Макаров, 1969;
А.К. Каркліт і інші., 1972; М.Ф. Лємясєв, 1981; Л.Т. Єловська й інші.,
1984; В.В. Откидач, Г.П. Цапов, 1991).

Між тим останні гігієнічні дослідження проводилися на вогнетривних
підприємствах понад 40 років тому.

Хімічний аналіз сировини і готової продукції виробництва вогнетривів
свідчить про те, що основним компонентом пилового аерозолю є діоксид
кремнію, який містить до 95 % його вільного компоненту. Крім того, з
хіміко-мінералогічним складом різних видів вогнетривної сировини
пов’язана і природна радіоактивність (П.П. Движков, 1965; О.А. Ластков,
1972). Отже, для підприємств по виробництву вогнетривів певне значення
набуває пилорадіаційний фактор. Однак дане питання дотепер залишається
недостатньо вивченим.

Особливості технологічного процесу, шкідливі фактори виробничого
середовища впливають на формування високих показників професійної
захворюваності і захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
на підприємствах галузі (Ю.М. Борщевский, 1974; М.Ф. Лемясев й інші,
1981; В.Г. Артамонова й інші, 2000).

За даними Українського НДІ промислової медицини, на вогнетривних
заводах України реєструється близько 4 % з усієї професійної патології,
котра виявляється на металургійних підприємствах. В останні роки
відзначається зростання рівня професійної захворюваності.

Таким чином, гігієнічна оцінка пилового фактора сучасного вогнетривного
виробництва є актуальною проблемою гігієни праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Виконувана робота є фрагментом НДР ДонДМУ “Еколого-гігієнічні аспекти
впливу важких металів на показники стану здоров’я населення
індустріального регіону”, номер державної реєстрації 0102U006755, шифр
УН 03.08.24, код тематичної рубрики 76.33, виконавцем якої є автор.

Мета дослідження – визначення закономірностей впливу пилового фактора
вогнетривного виробництва на працюючих, розробка заходів щодо
профілактики його несприятливої дії.

Задачі:

1. Вивчити рівні запиленості на робочих місцях основних професійних груп
вогнетривних підприємств Донецької області, визначити гігієнічну
значущість фізико-хімічних параметрів пилу, у тому числі природної
радіоактивності;

2. Провести аналіз динаміки професійної захворюваності і захворюваності
з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) працівників вогнетривних
підприємств;

3. Оцінити вплив пилового фактора виробничого середовища на

показники стану здоров’я працівників вогнетривних підприємств, розробити
систему профілактичних заходів.

Об’єкт дослідження: робочі місця основних професійних груп на типових
підприємствах по виробництву вогнетривів; повітря робочої зони;
обліково-статистичні форми з обліку захворюваності.

Предмет дослідження: фактори виробничого середовища (запиленість повітря
робочої зони), фізико-хімічні показники вогнетривного пилу, показники
стану здоров’я.

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки факторів виробничого
середовища (фізико-хімічних параметрів пилового, у тому числі
пилорадіаційного фактора); санітарно-статистичні – для оцінки стану
захворюваності; медико-соціологічні – для оцінки гігієнічної значущості
шкідливих виробничих факторів (анкетування фахівців з гігієни й охорони
праці) і медико-статистичні – для визначення вірогідності розбіжностей
досліджуваних показників.

Наукова новизна отриманих результатів. На сучасних підприємствах по
виробництву вогнетривів проведено комплексну гігієнічну оцінку умов
праці. Показано, що основний шкідливий чинник виробничого середовища –
пил.

Вперше розглянуто значущість пилорадіаційного фактора у виробництві
вогнетривів як фізико-хімічного параметру пилу, розроблено методичний
підхід до його гігієнічної оцінки. Встановлено, що радіаційний ризик,
обумовлений пилорадіаційним фактором, менший, чим нерадіаційний за
рахунок фіброгенної дії пилу.

Встановлено, що профпатологія у цій галузі промисловості представлена
переважно (понад 90 %) хронічними захворюваннями органів дихання пилової
етіології. Визначено, що рівні ЗТВП перевищують (на 30 %) показники,
середні по області і металургійній промисловості; у її структурі понад
50 % займають хвороби системи дихання. Вперше показано, що в населених
пунктах, де підприємства відіграють градоутворюючу роль, основний внесок
(>60%) у загальну захворюваність дорослого населення роблять робітники
цих підприємств (Для вивчення факторів виробничого середовища на основних робочих місцях вогнетривних підприємств використовувалися матеріали власних та інших досліджень, у тому числі з атестації робочих місць, проведених акредитованими лабораторіями підприємств, санітарно-гігієнічними лабораторіями установ санепідслужби, НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості і Донецького державного медичного університету. При вивченні виробничих факторів був також використаний метод експертних оцінок. Групами експертів проводилася оцінка вагомості шкідливих виробничих факторів (вагомість усіх факторів складала 100 одиниць). Вивчення впливу умов праці на стан здоров'я трудящих і населення проводилося шляхом аналізу захворюваності, а саме: професійної, з тимчасовою втратою працездатності, загальної. Аналіз захворюваності виконано відповідно до загальноприйнятих методик. Оцінка пилорадіаційного фактора проводилася розрахунковим шляхом за модифікованою нами методикою, з використанням результатів досліджень природної радіоактивності вогнетривної сировини і продукції, виконаних установами санепідслужби України. Радіаційний ризик для здоров'я робочих вогнетривних підприємств оцінювали по відношенню фактичної величини середньорічної запиленості повітря робочої зони до граничної, тобто як дозове навантаження на робітників співвідноситься з регламентованим. При розрахунках виходили з того, що референтний час опромінення складає 1700 год·рік?№, а річний обсяг повітря, що вдихається – 2040 мі·рік? №. В роботі для статистичної обробки матеріалів загальноприйнятими методами скористалися ПЕОМ, ліцензійним прикладним статпакетом “Stadia 6.0 for Windows 95”, пакетом для статистичного аналізу медико-біологічних даних MedStat. У третьому розділі викладено результати досліджень факторів виробничого середовища і матеріали їх обговорення. Практично всі підприємства по виробництву вогнетривів України зосе-реджені в Донецькій області. Принципова схема технологічного процесу ви-робництва вогнетривів на всіх підприємствах однотипна, і представлена такими етапами: I – підготовчий чи дробильно-помольний (підготовка сировини, дроблення, помол, просів); II – формувальний (дозування, змішування компонентів, готування маси, формування і пресування виробів); III – грубний (випал, сортування, навантаження і складування готових виробів). Кожний із зазначених етапів істотно відрізняється від іншого технологією, обладнанням, джерелами пилоутворювання, властивостями пилу. Виробничий процес одержання вогнетривів пов'язаний з переробкою твердих матеріалів і характеризується дією цілого комплексу шкідливих виробничих факторів (пилу, інтенсивного шуму, на окремих ділянках технологічного процесу – важкої фізичної праці, підвищених рівнів вібрації, температури повітря, інфрачервоного випромінювання). Отримані дані показали, що на всіх досліджених підприємствах і на всіх технологічних етапах виробництва вогнетривів запиленість повітря робочої зони перевищує діючі гігієнічні нормативи. Кратність перевищення ГДК, у залежності від підприємства й етапу технологічного процесу, коливається від 2 до 15 разів. На Пантелеймонівському вогнетривному заводі, що випускає хромомагнезитові вогнетривні вироби, середні концентрації пилу перевищують ГДК (ГДК=4 мг(м?і) на I і II етапах технологічного процесу на 12,5%, а на III – на 7,5 %. На Красноармійському динасовому і Красногорівському вогнетривному заводах, де здійснюється виробництво динасових вогнетривних виробів, запиленість повітря робочої зони перевищує ГДК до десяти разів. Найбільш високі показники відзначаються також на I – II етапах, де, в окремих випадках, реєструються рівні запиленості понад 10 мг(м?і (ГДК=1 мг(м?і). На III етапі на цих підприємствах запиленість повітря робочої зони не перевищує 2 ГДК. На підприємствах із шамотним виробництвом (Часов-Ярський, Велико-Анадольський вогнетривні комбінати, Красногорівський вогнетривний завод) рівні запиленості на основних робочих місцях коливаються від 2 до 15 ГДК (ГДК=2 мг(м?і) , з найбільш високими показниками на I етапі. З перерахованих підприємств – найнижчі концентрації відзначаються на Часов-Ярському вогнетривному комбінаті, а найбільш високі – на Велико-Анадольському. Зафіксовано також відхилення від діючих гігієнічних нормативів показників шуму, вібрації, мікроклімату, важкості і напруженості праці, але це ха-рактерно тільки для окремих робочих місць. Таким чином, найбільш характерною виробничою шкідливістю для піддослідних заводів є пил, причому найбільша його інтенсивність відзначається на I технологічному етапі. Відповідно до діючої “Гігієнічної класифікації праці ...”(2001), щодо ступеня перевищення гігієнічних нормативів тільки запиленість практично на всіх робочих місцях відноситься до 3 класу 1-4 ступеня шкідливості. Більш детальний аналіз проводився на Часов-Ярському, Велико-Анадольському вогнетривних комбінатах, Красногорівському вогнетривному заводі – типових підприємствах по виробництву вогнетривів у Донецькій об-ласті. Рівні запиленості повітря робочої зони на різних етапах технологічного процесу представлені в табл. 2. Отримані результати характеризують умови праці за найбільш характерних виробничих умов, за умови безперебійної роботи обладнання, вентиляційних, аспіраційних систем тощо. У той же час слід зазначити, що у разі порушень технологічного процесу, неефективної роботи вентиляційних систем, концентрації пилу в повітрі на робочих місцях можуть бути значно вищими і досягати (40-50) мг(м?і на дробильно-помольному етапі, (14-17) мг(м?і – на формувальному. Пил в виробництві вогнетривів, переважно, дрібнодисперсний. Пневмоконіозонебезпечна фракція (від 2 мкм до 5 мкм) складає ? 70 %. Таблиця 2 Характеристика рівнів запиленості повітря робочої зони на вогнетривних підприємствах Етапи технологічного процесу Концентрації пилу (мг·м -3) min max Х±Sx I 5,6 30,0 10,4±1,9 II 1,9 10,0 6,0±0,2 III 3,8 6,5 5,3±0,5 Показники вагомості основних шкідливих факторів виробничого середовища на підприємствах по виробництву вогнетривів (за результатами проведеного анкетування) представлені в табл. 3. Таблиця 3 Показники вагомості основних шкідливих факторів виробничого середовища Фактори виробничого середовища Вагомість факторів (частина від 100) Лікарі з гігієни праці Фахівці з охорони праці підприємств Речовини, в тому числі 56,2(5,0 58,6(2,4 Виробничий пил (переважно фіброгенної дії) 49,9(4,6 52,7(3,0 Хімічні фактори 5,6(1,1 5,9(2,1 Природні радіонукліди 0,9(0,3 0,0(0,0 Енергетичні, в тому числі 26,6(3,0 20,8(2,6 Мікрокліматичні 11,9(1,6 8,8(2,0 Шум 10,2(2,5 9,0(2,3 Вібрація 2,8(0,6 2,2(0,8 Фактори трудового процесу, в тому числі 17,2(3,4 20,6(2,1 Тяжкість праці 10,3(2,1 9,3(0,8 Напруженість праці 4,9(1,6 4,0(0,8 Робоча поза 2,0(0,9 7,3(1,6 При порівнянні отриманих результатів анкетування стало очевидним, що максимальне значення вагомості факторів виробничого середовища відведено як однією, так і іншою групою експертів, речовинам (близько 60), в основному – пилу. Внаслідок порівняння рангового розподілу шкідливих факторів виробничого середовища на вогнетривних підприємствах обидві групи експертів перше рангове місце серед шкідливих факторів віддали пилу, що збігається з об'єктивними даними. Вивчено вміст природних радіонуклідів у вогнетривній сировині і продукції, і розраховано граничну середньорічну запиленість повітря робочої зони. Типовий для вогнетривної сировини вміст природних радіонуклідів (ПРН) відображено в табл. 4. Таблиця 4 Вміст природних радіонуклідів в основних видах вогнетривної сировини (min ч max / Х±Sx, Бк ·кг?№) Характеристика проби Питома активність Сумарна питома ефективна активність Ra-226 Th-232 K-40 глина 3,0ч89 46,8±1,7 20,6ч94,0 56,1±2,9 39,0ч552,0 262,3±22,4 62,4ч221,0 142,8±5,6 каолін 22,0ч117,0 54,2±3,4 39,1ч228,0 98,3±5,9 20,0ч430,0 52,2±5,7 80,7ч355,0 186,3±9,6 шамот 67,4ч121,0 90,1±4,4 92,0ч159,0 130,8±5,6 20,0ч136,0 78,8±15,0 195,0ч326,0 270,7±10,4 кварцити 5,0ч46,0 18,6±2,3 7,0ч37,0 16,6±1,5 2,0ч350,0 65,0±21,5 19,0ч125,0 46,0±5,9 пісок 3,0ч9,0 4,2±0,3 1,7ч16,0 5,1±0,7 18,8ч35,8 27,3±1,0 9,0ч32,0 13,2±1,1 Таким чином, мінімальна кількість природних радіонуклідів міститься в пісках і кварцитах, які використовуються для виробництва вогнетривної продукції. Проміжний вміст ПРН відзначається в глині і каоліні, а максимальний – у шамоті. Причому слід зазначити, що основна питома активність глин забезпечується за рахунок калію-40, каоліну – за рахунок ПРН сімейства торію, а шамоту – за рахунок ПРН сімейств урану і торію. Динаміка сумарної ефективної питомої активності на всіх аналізованих підприємствах однотипна. На другому етапі технологічного процесу зазначений показник дещо зменшується, у порівнянні з першим, а на третьому етапі, після випалу продукції, відзначається його збільшення. Становить інтерес аналіз запиленості повітря робочої зони з урахуванням пилорадіаційного фактора. Типові для вогнетривних підприємств Донецької області значення граничних середньорічних концентрацій пилу представлені в табл. 5. Таблиця 5 Граничні середньорічні концентрації пилу на підприємствах з виробу вогнетривів Донецької області щодо вмісту ПРН Підприємство Етап технологічного процесу Гранична середньорічна концентрація пилу (мг·м?і) min max середня Часов-Ярський вогнетривний комбінат I 17,75 134,1 37,5 II 15,5 734,6 41,4 III 18,0 29,4 21,5 Велико-Анадольський вогнетривний комбінат I 19,2 39,3 25,2 II 27,4 31,0 14,9 III 24,1 30,4 29,1 Красногорівський вогнетривний завод I 11,9 734,6 42,4 II 19,5 610,9 30,2 III 15,64 610,9 28,3 Розрахункові середньорічні концентрації пилу в повітрі робочої зони, з урахуванням тривалості пилоутворюючого процесу, складають: на першому етапі – від 5,0 мг·м -3 до 27,3 мг·м -3; на другому – (1,7-9,0) мг·м -3; на третьому – (1,5-6,5) мг·м -3. Таким чином, наявні фактичні концентрації пилу на робочих місцях значно нижчі отриманих граничних середньорічних концентрацій пилу щодо пилорадіаційного фактора (р4lnAEE 0 2

@

Z

?

?@

l

 

3/4

A

?????

??$?????????$??

?????

?????

??$??

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

{mmm

?(?gUCC5

????l?????(?*?0?8?B?R?gUCC5

????l?????R?T?\?d?l?|?gUCC5

—kdV

???0?????

?F??????

??

?

 

?

 

?

 

?

 

?

 

?

 

?

 

?

 

?

 

?

 

?

 

???????$?????

?

 

?????

– тільки до 4 %). В останні роки відзначається зростання рівня
професійної захворюваності на підприємствах вогне-тривної підгалузі
металургійної промисловості (рис.1).

Рис.1. Динаміка професійної захворюваності на підприємствах по
виробництву вогнетривів.

Цей показник по підприємствах Донецької області перевищує аналогічний
по Україні в цілому до 3-х разів. Понад 90 % професійної патології
складають хронічні захворювання органів дихання пилової етіології
(пневмоконіози, коніотуберкульоз, хронічні пилові бронхіти), що є
віддаленими наслідками впливу на працюючих пилового фактора. Питома
вага пневмоконіозів у структурі профзахворюваності на вогнетривних
підприємствах найвища, у порівнянні з іншими підприємствами
металургійної промисловості.

З основних професійних груп профзахворювання найчастіше реєструються у
слюсарів по ремонту обладнання (21%), машиністів млинів (12,9%),
пресувальників (9,7%) і транспортувальників (11,3%). Серед осіб з
встановленими професійними захворюваннями відзначається висока питома
вага (більше 50%) осіб пенсійного віку (понад 60 років), що не
характерно для інших підгалузей металургійного комплексу.

За останні 10 років відзначається збільшення середнього віку трудящих,
якщо розглядати його стосовно розвитку пневмоконіозу (з 55,6±0,9 до
59,9±1,6 років) і коніотуберкульозу (з 53,0±1,3 до 57,6±3,5 років).
Середній вік працівників із пневмоконіозом на вогнетривних підприємствах
найвищий серед підгалузей металургійної промисловості

Отримані результати аналізу професійної захворюваності свідчать про

істотну роль пилового фактора виробничого середовища на підприємствах по
виробництву вогнетривів у формуванні пилової патології органів дихання.

На вогнетривних підприємствах області за 5-річний період відзначається
зниження рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності на
(15-35)%, на відміну від показників металургійної промисловості й
області в цілому.

Стосовно середніх багаторічних рівнів, частота ЗТВП тільки на
Велико-Анадольському вогнетривному комбінаті нижче показників по
металургійної промисловості в цілому, на двох інших підприємствах вони
перевищують галузевий рівень на (21-27) % (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020