МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
МАКАРОВ ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ
УДК 616.314-089.23-77-053.9.612.31
Конструювання знімних пластинчастих протезів з врахуванням
анатомо-фізіологічних особливостей порожнини рота у осіб
геронтологічного віку
14.01.22 – стоматологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2006
Дисертацією
є рукопис
Робота виконана
в Національному медичному університеті імeнi О.О.Богомольця
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Неспрядько Валерій Петрович,
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, кафедра
ортопедичної стоматології, завідувач.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, доцент Бідa Віталій Іванович, кафедра ортопедичної
стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти
ім. П.Л.Шупика МОЗ України, професор.
доктор медичних наук, професор Рожко Микола Михайлович, кафедра
стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківського
державного медичного університету, завідувач.
Провіднa установa: Українськa медичнa стоматологічнa академія МОЗ
України (м.Полтава).
Захист відбудеться “ 19 ” жовтня 2006р. о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному
медичному університеті імені О.О.Богомольця: 03057, м. Київ-57, вул.
Зоологічна, 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця: 03057, м. Київ-57, вул.Зоологічна, 1.
Автореферат розісланий “ 4 ” вересня 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доцент
О.І.Остапко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У відновленні функції зубощелепної системи важливе
місце займає протезування геронтологічних пацієнтів після повної втрати
зубів. Втрата всіх зубів спричиняє не тільки анатомічні і функціональні
порушення зубощелепного апарату, а й негативно впливає на ряд життєвих
процесів організму.
На межі нового століття кількість осіб літнього і похилого віку
пропорційно збільшилась в усьому світі. Так, у 1980 році число 75-літніх
людей дорівнювало 376 мільйонів, до 2000 року ця цифра подвоїлась, а до
2025 року збільшиться і буде мати місце зміна вікової структури
населення в усьому світі (Кюнцель В., 1990).
Постаріння населення є одним з несприятливих аспектів розвитку
суспільства і в Європейському регіоні, тому що окрім зниження трудового
потенціалу, породжує важливі проблеми перед системою охорони здоров’я. В
Україні на початок 2003 року, за даними Державного комітету статистики,
на кожну тисячу працездатного населення припадало 699 людей літнього
віку. На кінець 2003 року осіб віком понад 75 років налічувалось у
державі майже 21% постійного населення, що означає дуже високий рівень
демографічної старості суспільства (Тимченко О.І., Личак О.В., 2006).
Пацієнти 75-81 років – одна з найбільш частих вікових категорій хворих,
які звертаються за ортопедичною стоматологічною допомогою. В цьому віці
нерідко спостерігається втрата всіх зубів, виражена атрофія, а іноді
відсутність альвеолярних відростків щелеп, зміни слизової оболонки
порожнини рота, нерідко має місце тремор нижньої щелепи, зміна тонусу
жувальних м’язів, змінюються склад та властивості ротової рідини.
Надмірна рухливість слизової оболонки протезного ложа заважає отриманню
точного відбитка, є причиною її постійного травмування протезом. Інші
труднощі пов’язані з крайньою нестійкістю базисів протезів під час
визначення центральної оклюзії. Також з віком у хворих зменшується
можливість оволодіння новими типами жувальних рухів (Осман И.М., Єрис
Л.Б., 2000).
У зв’язку з цим адаптація до повних знімних протезів у людей похилого
віку відбувається повільно і з труднощами. Суперечливість і
недостатність даних щодо тактики ортопедичного стоматологічного
лікування геронтологічних хворих після повної втрати зубів, яка
супроводжується віковими змінами зубощелепного апарату, зумовлюють
актуальність даної теми в клініці ортопедичної стоматології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно плану науково-дослідних робіт
Національного медичного університету імені О.О.Богомольця і є фрагментом
науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології “Єтіологія,
ортопедичне лікування і профілактика оклюзійних порушень зубо-щелепного
апарату (державна реєстрація № 0106V002347). Здобувач є виконавцем
окремих фрагментів вищевказаної теми.
Мета дослідження: підвищення ефективності ортопедичного стоматологічного
лікування осіб геронтологічного віку шляхом вдосконалення конструкцій
повних знімних пластинчастих протезів на підставі вивчення
клініко-морфологічних особливостей зубощелепного апарату у таких
пацієнтів.
Завдання дослідження:
Вивчити особливості анатомо-гістологічної будови щелеп та слизової
оболонки протезного ложа пацієнтів геронтологічного віку.
Вивчити особливості тонусу та функцій жувальних м’язів і стан
скроневонижньощелепного суглобу у хворих похилого віку.
Дослідити біохімічні та мікробіологічні показники ротової рідини хворих
похилого віку та їх зміни в процесі адаптації до повних знімних
пластинчастих протезів.
Вдосконалити методику отримання функціональних відбитків з беззубих
щелеп та конструкції повних знімних пластинчастих зубних протезів для
хворих геронтологічного віку.
Дати клінічну оцінку застосування знімних пластинчастих протезів,
виготовлених за вдосконаленою технологією у хворих похилого віку.
Об’єкт дослідження – хворі похилого віку з повною втратою зубів.
Предмет дослідження – повні знімні пластинчасті зубні протези, кістки
верхньої та нижньої щелеп, слизова оболонка протезного ложа, ротова
рідина.
Методи дослідження: клінічні (для визначення ступеню атрофії беззубих
щелеп), лабораторні (запис рухів нижньої щелепи, вивчення стану
жувальних м’язів), мікробіологічні (для визначення кількісного та
якісного стану мікрофлори ротової порожнини), рентгенологічні (для
вивчення особливостей будови кісткових тканин беззубих щелеп),
морфологічні (для дослідження слизової оболонки та щелепних кісток),
статистичні (для обробки і аналізу даних клінічних і лабораторних
досліджень).
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше на сучасному рівні вивчений комплекс анатомо-фізіологічних
особливостей порожнини рота геронтологічних пацієнтів. Виявлені
особливості морфологічної будови щелепних кісток, слизової оболонки
порожнини рота пацієнтів похилого віку, що повинні враховуватись при
конструюванні знімних пластинчастих протезів.
Розроблені та впроваджені вдосконалені методики отримання функціональних
відбитків з беззубої нижньої щелепи у пацієнтів похилого віку. Вони
враховують топографію місць прикріплення мімічних і жувальних м’язів,
пружності слизової оболонки порожнини рота у геронтологічних пацієнтів
на нижній щелепі та забезпечують відсутність надмірного розширення меж
базису майбутнього протезу.
В роботі вперше, у порівнянні з іншими конструкціями повних знімних
пластинчастих протезів, вивчені особливості і підтверджені клінічними та
лабораторними дослідженнями переваги запропонованих автором
вдосконалених повних знімних протезів, на які отримано деклараційні
патенти України.
Практичне значення одержаних результатів.
Результати вивчення анатомо-фізіологічних особливостей порожнини рота
геронтологічних пацієнтів мають значення для планування конструкцій
протезів, проведення клінічних етапів їх виготовлення, а також
рекомендацій до періоду адаптації.
Запропоновані нові конструкції знімних повних пластинчатих зубних
протезів для геронтологічних хворих відповідають основним вітчизняним і
закордонним вимогам. Вони можуть бути широко використані, що підвищить
доступність і ефективність ортопедичного стоматологічного лікування
геронтологічного населення України.
Конструкції протезів, запропоновані автором, рекомендації для
практичного використання обґрунтовані в матеріалах дисертації і
впроваджені в лікувальну практику ортопедичних відділень стоматологічних
поліклінік міст Львова, Полтави, Києва, у тому числі стоматологічної
клініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Матеріали дисертації і запропоновані конструкції повних знімних зубних
протезів для геронтологічних хворих впроваджені в навчальний процес і
лікувальну практику на кафедрі ортопедичної стоматології Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця, ортопедичної стоматології
Львівського Національного медичного університету імені Д. Галицького,
ортопедичної стоматології Національної медичної академії післядипломної
освіти імені П.Л. Шупика, ортопедичної стоматології Української медичної
стоматологічної академії (м. Полтава), Інституті стоматології АМН
України (м. Одеса).
Особистий внесок здобувача.
Автором особисто проаналізована наукова література з проблеми
дослідження, складений план роботи. Самостійно проведені клінічні і
лабораторні дослідження, статистична обробка й аналіз отриманих даних.
За особистої участі автора розроблені всі нові конструкції знімних
повних зубних протезів для пацієнтів геронтологічного віку з повною
втратою зубів.
Гістологічні дослідження слизової оболонки порожнини рота і щелепних
кісток проводились на кафедрі патологічної анатомії Національного
медичного університету (зав. кафедри – д.мед.н., професор
В.М.Благодаров), біохімічні дослідження ротової рідини на кафедрі
біохімії НМУ (зав.кафедри – д.мед.н., професор Ю.І.Губський),
мікробіологічні – на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології
НМУ (зав. кафедри – д.мед.н, професор В.П.Широбоков), рентгенологічні –
в стоматологічній клініці НМУ (директор клініки – д.мед.н., професор
В.П.Неспрядько), комп’ютерна томографія щелепних кісток – на кафедрі
ортопедичної стоматології НМУ (завідувач кафедри – д.мед.н., професор
В.П.Неспрядько).
Апробація результатів дисертації.
Результати досліджень доповідались й обговорювались на Всеукраїнській
науково-практичній конференції лікарів-стоматологів України “Основні
стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування” (м. Полтава,
вересень 1996 р.) і Республіканській конференції “Сучасна стоматологія
та щелепно-лицьова хірургія” (м. Київ, 15-16 січня 1998 р.), І (VШ)
з’їзді Асоціації стоматологів України (м. Київ, 30 листопада – 2 грудня
1999 р.), науково-практичній конференції пам’яті професора С.І.Криштаба
(м. Київ, 2005 р.).
Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, з них – 3
статті у фахових виданнях рекомендованих ВАК України, 5 публікацій у
вигляді тез у наукових збірках, матеріалах наукових конференцій.
Отримано 7 деклараційних патентів України на винахід.
Обсяг та структура дисертації.
Дисертація викладена на 162 сторінках комп’ютерного тексту і складається
з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження,
трьох розділів власних досліджень, узагальнення отриманих результатів,
висновків, практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить
186 найменування, серед яких – 38 зарубіжних авторів. Робота ілюстрована
18 таблицями та 29 малюнками. Основний текст роботи викладений на 137
сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Матеріали та методи дослідження.
Для вирішення поставлених мети і завдань було проведено комплексне
обстеження 136 пацієнтів віком від 75 до 90 років, які звернулися в
клініку кафедри ортопедичної стоматології Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця для протезування повними знімними
пластинчастими протезами.
Контрольну групу (34 особи) склали хворі того ж віку, які не
користувалися протезами, або користувалися протезами, виготовленими за
загальноприйнятими технологіями (табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл хворих за віком та статтю
Загальна кількість пацієнтів Стать Вік
Чоловіки Жінки 75-80 81-90
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
102 37 36,2 65 63,8 95 93,1 7 6,9
34 16 47,05 18 52,94 31 91,1 3 8,9
136 53 38,97 83 61,02 126 92,6 10 7,4
У своїй роботі користувалися класифікацією беззубих щелеп по Шредеру для
верхньої щелепи і по Келлеру для нижньої щелепи.
Взаємини між беззубими щелепами досліджували на гіпсових моделях,
загіпсованих в оклюдаторі в стані центральної оклюзії. Всього
виготовлено 204 моделі.
При стоматологічному обстеженні хворих проводили функціональний аналіз
зубощелепної системи, який включав оцінку взаємовідношень альвеолярних
відростків, аналіз рухів нижньої щелепи в регульованому артикуляторі,
стан скронево-нижньощелепних суглобів, жувальних м’язів, визначення
розмірів язика. Для визначення особливостей будови кісткової тканини
беззубих щелеп в ділянці альвеолярних відростків, топографії
нижньощелепного каналу, верхньощелепних пазух, носової порожнини,
зміщення суглобових головок, деформації суглобових елементів були
застосовані різні методи рентгенологічного дослідження: оглядова
рентгенографія, рентгенографія нижньощелепного суглобу, комп’ютерна
рентгенографія. Комп’ютерну томографію проводили на ортопантомографі
Ortophos DS (“Sironа” Німеччина). Запис рухів нижньої щелепи проводили
за допомогою апарату “Condylocomp LR3”, з подальшим аналізом за
допомогою програми Jaws 2.0.
Для виявлення особливостей будови щелепних кісток і слизової оболонки
порожнини рота в ділянці протезного ложа проведена серія гістологічних
досліджень на 20 трупах геронтологічних протезоносіїв. Виготовлено і
вивчено 120 препаратів при різних ступенях атрофії альвеолярних
відростків. Тотальні зрізи виготовлені у фронтальній і сагітальній
площинах за методикою А.Т. Бусигіна.
Цитологічні дослідження слизової оболонки порожнини рота в ділянці
прилягання знімних повних пластинчатих протезів проводили за методикою
Василенко З.С. (1968).
Електроміографію жувальних м’язів проводили за допомогою комп’ютерного
комплексу для електронейроміографії “REPORTER” виробництва “ESAOTE
BIOMEDIK” (Італія). Робота кожного м’яза досліджувалась як з погляду
самостійної структури, так і з позиції ланки складного жувального
м’язевого комплексу: визначали кількість жувальних рухів до настання
акту ковтання, тривалість акту жування їжі, одного жувального циклу, час
одиночної біоелектричної активності (БЕА) та відносного спокою у фазі
одного жувального циклу, враховуючи амплітуду біопотенціалів при
максимальному стисканні щелеп.
102 особам основної групи були виготовлені 204 знімних повних
пластинчастих протезів (102 на верхні і 102 на нижні щелепи).
Пацієнти обстежувались тричі: через 3 місяці, півроку та через 1 рік.
Результати досліджень та їх обговорення.
При обстеженні 136 пацієнтів нами встановлено, що в осіб віком 75-80
років втрата зубів відбулася в 42,4% випадків внаслідок захворювань
тканин пародонту й у 36,8% – внаслідок ускладнень карієсу; в осіб віком
81-90 років ці показники дорівнювали відповідно 58,2 і 16,3%.
Проведені нами дослідження стану протезного ложа беззубих щелеп
показали, що у більшості пацієнтів похилого віку відбулися значні його
зміни, пов’язані з віком і давністю втрати зубів, що утруднюють
ортопедичне лікування. Так, виражена атрофія альвеолярного відростка
верхньої щелепи виявлена в 20,6±2,6% випадків, виражена атрофія
альвеолярного відростка нижньої щелепи – у 70,4±2,6% випадків.
У всіх обстежених геронтологічних хворих оглядали слизову оболонку
прилеглу до базису протезів: вона була тонка, бліда, атрофічна. У 5-ти
осіб, які користувалися протезами понад 6 років, мали місце: гіпертрофія
слизової перехідної складки у 3-х осіб (3%) і пролежневі виразки у 2
(2%). Протези були вилучені, хворим призначена відповідна терапія.
Проведені нами цитологічні дослідження слизової оболонки порожнини рота
у 20 пацієнтів основної і 10 – контрольної груп свідчать про те, що в
місцях прилягання повних знімних пластинчастих протезів у мазках –
відбитках має місце збільшення кількості лейкоцитів та епітеліальних
клітин, що свідчить про наявність запального процесу в ділянці
протезного ложа, який підтверджується позитивним результатом проби
Шиллєра-Писарєва.
Встановлено, що у осіб, старіших за 75 років, частіше зустрічаються
несприятливі співвідношення ступенів атрофії верхньої і нижньої щелеп,
які додають труднощів при проведенні ортопедичного лікування. Так, у
22,5±1,5% випадків альвеолярний відросток верхньої та нижньої щелеп мав
ІІІ, IV ступень атрофії. Але частіше (32,1±1,6% обстежених) зустрічався
такий варіант їх взаємовідношення: П ступінь атрофії альвеолярного
відростка верхньої щелепи і ІІІ, IV ступінь атрофії альвеолярної частини
нижньої щелепи. Для даної категорії хворих запропонований вдосконалений
зубний протез з допоміжним фіксатором. (Деклараційний патент 36542 А
Україна).
Встановлено, що слизова оболонка і структура щелепних кісток протезного
ложа на різних ділянках верхньої і нижньої беззубих щелеп мають різну
будову. Слизова оболонка, що покриває протезне ложе верхньої щелепи,
нерухомо з’єднана з окістям і складається майже на всьому протязі з
багатошарового плоского епітелію і власного шару. Покриваючи беззубі
альвеолярні відростки, вона різко ущільнена, що дає можливість беззубим
хворим розжовувати їжу. Товщина слизової оболонки альвеолярного
відростка верхньої щелепи на різних ділянках різна. В ділянці
фронтальних зубів вона складає 1,49+0,05 мм; в ділянці жувальних зубів –
1,53+0,05 мм. На всьому альвеолярному відростку верхньої щелепи товщина
слизової оболонки в середньому складає 1,63+0,05 мм.
Вивчення стану окістя твердого піднебіння й альвеолярних відростків
беззубої верхньої щелепи в осіб, які користувалися знімними протезами,
виявило наступне: при користуванні протезами до 3 років окістя
альвеолярного відростка у всіх вікових групах товщає внаслідок
осередкової проліферації остеобластів. Останні різко збільшуються в
розмірі, іноді орієнтуються паралельно поверхні кістки, ядра їх
гіперхромні. В адвентиціальному шарі окістя колагенові волокна місцями
блідо фарбуються, нерідко розволокняються. Аргірофільні волокна
товщають. Еластичні волокна нерідко піддаються фрагментації.
При збільшенні термінів користування протезами окістя альвеолярного
відростка і твердого піднебіння помітно тоншає, спостерігається
нерівномірна атрофія кістки беззубих щелеп. В найбільшій мірі атрофії
піддаються альвеолярні відростки, у той час коли по серединному шву
твердого піднебіння атрофія майже не виявляється.
У обстежених геронтологічних хворих основної групи (102 особи) і
контрольної (34 особи) язик був млявий, сплющений, мав сіруватий колір,
у більшості (94 особи) – поверхня його гладенька, форма витягнута
(овальна), довжина в середньому 9 см, ширина – 6 см.
Серед обстежених пацієнтів з повною втратою зубів у 43 були недостатні
умови для повноцінного протезування. Особливо важкими вони були у хворих
з різко вираженою атрофією альвеолярних відростків, з недостатньо
вираженим або зовсім відсутнім ретроальвеолярним простором (17 пацієнтів
– 17%),
зі збільшеними під’язиковими залозами (12 осіб – 12%), а також з рухомим
альвеолярним гребенем і тонкою слизовою оболонкою (14 хворих – 14%).
Анатомо-функціональні особливості підлеглих тканин протезного поля
вимагають індивідуального підходу до вибору способу одержання відбитків.
Для цього використовували індивідуальні ложки, виготовлені по
запропонованій нами методиці (Деклараційний патент 36542 А Україна). На
нижню щелепу індивідуальну ложку більш доцільно готувати не за
анатомічним, а за функціональним відбитком, отриманим з нижньої щелепи
не гіпсом, а воском, краї якого не тільки ретельно оформлені
функціонально в порожнині рота хворого, але і відображають вуздечки,
складки, а також позадуальвеолярні та під’язикові простори.
Оформляти краї індивідуальної ложки слід в процесі її виготовлення.
У більшості випадків доцільно використовувати спеціальну ложку, розміри
якої можуть змінюватись. Завдяки наявним у ложці прорізам, бічні ділянки
такої ложки можна шляхом стискання або розтягування зробити ширше або
відрегулювати по розміру щелепи. Вестибулярні та язикові борти ложки
нами значно вкорочені. Залишені лише ті її ділянки, які входять у
ретроальвеолярний простір. В якості відбиткового матеріалу нами
використовувався віск з надлишком (у три шари), який накладається на
ложку так, щоб остання не торкалась альвеолярного паростка нижньої
щелепи. Правильно сформована ложка залишається стійкою при відкриванні
рота під час жувальних, а також ковтальних рухів.
D
F
H
J
b
?
e
e
?? c¤¦?AOi
„
?
e
&
???????
???????
???
?????$
fvhhhhh
f&f*f4fPBBBBBB
Ff
??
?????
???єф. Таке моделювання поліпшує фіксацію протезів,
а також полегшує звикання до нього.
В залежності від індивідуальних анатомічних особливостей порожнини рота,
ступеня та виду атрофії альвеолярних відростків на нижній та верхній
щелепах, функціональних змін зубо-щелепного апарату та СНЩС нами
запропоновано декілька варіантів повних знімних пластинчастих протезів.
(Деклараційний патент 36542 А Україна).
У осіб з нейтральним розташуванням беззубих щелеп, а також у пацієнтів
медіальний чи дистальний зсув нижньої щелепи у яких не перевищує 1-3 мм
рекомендується постановка зубів по типу ортогнатичного прикусу. У
пацієнтів із значним зсувом нижньої щелепи в сагітальному напрямку та з
однобічним зрушенням альвеолярного відростка нижньої щелепи показана
змішана постановка зубів. У хворих зі зниженими адаптивними
можливостями, тремором нижньої щелепи, значною атрофією альвеолярного
відростка нижньої щелепи використовувати постановку зі зменшеною
кількістю оклюзійних контактів – зубні ряди верхньої та нижньої щелепи
зменшувались на 1 моляр, між фронтальними зубами верхньої та нижньої
щелепи робили вертикальну щілину, використовували зуби з менш вираженими
горбками жувальної поверхні. Оклюзійні контакти моделюються тільки на
премолярах і першому молярі, що зменшує скидуючі моменти, що діють на
протез та полегшують адаптацію.
Мікробіологічними дослідженнями слини і слизової оболонки порожнини рота
встановлено, що достовірно більш кількість мікроорганізмів знаходиться в
слині. Причому у хворих, протезованних пластмасовими протезами,
обсіменення слини і слизової оболонки були найвищими – відповідно
75,80±5,4; 57,90±3,2 КУО через 3 місяці, і 92,88±8,0; 67,44±5,0 КУО
через 6 місяців користування протезами. Найменша персистенція мікробів
виявлена на слизовій оболонці в контрольній групі – 13,40±2,0 КУО через
3 місяці, і 24,81±3,5 КУО через 6 місяців користування протезами.
Найчастіше, як напочатку, так і через три місяці після протезування,
висівалися гемолітичний стрептокок і золотистий стафілокок,
лактобактерії, гриби роду Candida.
З метою вивчення реакції організму людини на зубопротезні матеріали
проведені біохімічні аналізи змішаної слини, отриманої у 20 пацієнтів
основної і 10 – контрольної груп. Склад слини, активність ферментів у
ній обумовлюють її реакцію і бактерицидні властивості, необхідні для
підтримання гомеостазу в порожнині рота. Зміна цих показників може
викликати розвиток запальних захворювань слизової порожнини рота, а
також зміну фізико-хімічних властивостей матеріалів, з яких виготовлені
зубні протези.
Біохімічними дослідженнями показників вільнорадикального окислювання
встановлено, що у осіб, які користуються знімними пластинчастими
пластмасовими протезами, вони підвищувалися більш ніж у 3 рази. У
контрольній групі ці показники не змінювалися. Під впливом протезів із
пластмаси через
6 місяців активність супероксиддисмутази (СОД) зростала в 2,5 рази й у
1,5 рази зменшувалася активність каталази.
Зубні протези з пластмаси можуть впливати на рівень рН ротової рідини.
Ми визначали рН слини у пацієнтів похилого віку через 3, 6 місяців та
через 1 рік після виготовлення знімних пластинчастих протезів (табл. 2).
Таблиця 2
Показники рН ротової рідини в пацієнтів з пластинчастими протезами
Групи пацієнтів рН до і після протезування
До протезування 3 місяці 6 місяців 1 рік
Основна група
n = 102 6,9 ±0,25
n=122 7,0 ±0,24
n=118 7,0 ±0,23
n=114 6,9 ±0,22
n=106
Контрольна група
n = 34 6,8 ±0,17
n=54 6,8 ±0,17
n=54 6,9 ±0,17
n=54 6,9 ±0,17
n=54
Як свідчать дані таблиці у геронтологічних пацієнтів при наявності
пластинчастих знімних зубних протезів рН зміщується в кислу сторону, а
до нормальних значень рН відновлюється тільки через рік після
протезування.
Для вивчення механізмів адаптації жувального апарату пацієнтів похилого
віку до запропонованих ортопедичних конструкцій нами проведено
електроміографічне дослідження стану жувальних м’язів. Результати
досліджень показали, що повна втрата зубів призводить до значних
функціональних змін у жувальному апараті хворих похилого віку. При
цьому, компенсація порушення функції відбувається не шляхом простого
пристосування до умов, що змінилися, а внаслідок нової функціональної
перебудови елементів жувального апарату, його нервово-м’язової системи.
Так, протягом перших 3-х місяців після повної втрати зубів у більшості
хворих 1-ї групи спостерігається поступова пристосувальна перебудова
функції жувальних м’язів. У початковому періоді вона здійснюється при
значному зниженні, а в деяких випадках і при відсутності біоелектричної
активності (БЕА) однієї (власне жувальної) групи м’язів. Фаза
біоелектричного поля (БЕП) у цьому періоді за часом переважає над
періодом БЕА. Скорочувальна здатність м’язів знижується. У період від 3
до 6 місяців у хворих спостерігається поява чергування “залпів” БЕА з
фазами БЕП. При цьому тривалість БЕА починає переважати над тривалістю
БЕП. Скорочувальна здатність м’язів носить як би перехресний характер.
Так, якщо на одній стороні по силі скорочення переважає скроневий м’яз,
то на протилежній – власне жувальний і навпаки.
У хворих похилого віку з повною втратою зубів через 12 місяців
встановлюється визначений тип жування який, як правило, починається з
висування нижньої щелепи вперед і підняття її вгору з метою дотику до
верхньої щелепи. Ця фаза за часом триває 3-5 сек. і на електроміограмах
(ЕМГ) відображається наявністю активності власне жувальних м’язів, яка
не припиняється, з видимою перевагою її на звичній стороні жування. При
цьому скроневі м’язи скорочуються симетрично, на ЕМГ видно чергування
“залпів” БЕА з фазами БЕП.
Рентгенологічне дослідження беззубих щелеп у геронтологічних хворих
виявило наявність атрофічних змін в скронево-нижньощелепному суглобі:
суглобовий горбик стає плоским, звужується суглобова щілина, головка
суглобу деформована грибоподібно, або у вигляді узур та дзьобоподібних
паростків. Суглобова головка зміщується доверху і назад, можливе
звуження глазерової щілини і виникнення больового синдрому.
Таким чином, отримані нами дані стосовно клініко-функціонального стану
зубо-щелепного апарату у хворих похилого віку, анатомічної будови кісток
щелеп та слизової оболонки протезного ложа стали підставою для
вдосконалення методики отримання функціональних відбитків з беззубих
щелеп та технології виготовлення повних знімних пластинчастих протезів.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено теоретичні узагальнення і нове
вирішення актуальної наукової задачі сучасної стоматології – підвищення
ефективності ортопедичного стоматологічного лікування пацієнтів
геронтологічного віку з повною втратою зубів шляхом розробки і
запровадження вдосконалених конструкцій повних знімних пластинчастих
протезів, що враховують вікові морфологічні і функціональні зміни
зубо-щелепного апарату.
1. За виявленими клініко-морфологічними та функціональними змінами
зубо-щелепного апарату та загальним станом пацієнтів геронтологічного
віку виділено групи:
1 група – (72%) характеризується повною відсутністю зубів, значною
атрофією альвеолярних відростків, незначним гіпертонусом жувальних
м’язів, задовільним загальним станом.
2 група – (19%) наявність гіпертонусів кругових та жувальних м’язів,
незначний тремор нижньої щелепи, присутні елементи неадекватної
поведінки.
3 група – (9%) характеризується гіпермобільністю СНЩС та значним
тремором нижньої щелепи, незавжди адекватною поведінкою пацієнта.
2. Розташування нижньої щелепи відносно верхньої в стані фізіологічного
спокою було нейтральним у 22,2% випадків ( І група хворих), мезіальним –
22,4% випадків (П група) і дистальним у 33,4% випадків (Ш група). Наші
клініко-лабораторні дані не підтвердили існуючої думки про те, що з
повною втратою зубів і атрофією альвеолярних відростків у
геронтологічних хворих виникає стареча прогенія.
3. Морфологічними дослідженнями слизової облонки протезного ложа хворих
похилого віку встановлено, що епітеліальний шар нерівномірно
потовщується, зернистий і роговий шари повністю відсутні. Поверхня
епітелію в стані кератозу. Шар шиповатих клітин збільшується міжклітинні
простори зменшуються. Стінки артерій товщають з вираженим
фіброеластозом, дрібні судини звужені або облітеровані. У підслизовому
шарі виявляються вогнища кальціфікації. В нервових елементах мають місце
реактивні та деструктивні зміни. У всіх випадках морфологічно
підтверджено наявність хронічного запалення м’яких тканин протезного
ложа.
4. Виявлені значні зміни стану кісткової тканини щелеп, які
характеризуються атрофією, що проходить шляхом гладкої резорбції.
Кісткові балки тоншають, порушується їх архітектоніка, спостерігаються
ознаки зниження вмісту солей кальцію. Кістка ущільнюється за рахунок
утворення губчатої речовини дрібної петлистості, склерозування
гаверсових систем. Окістя представлено одним шаром по альвеолярному
гребеню, на твердому піднебінні фіброзним і фіброеластичним. Процес
атрофії у геронтологічних пацієнтів переважає в альвеолярній частині
нижньої щелепи і протікає найбільш виражено у вертикальному напрямку на
внутрішній її поверхні, і з язичної сторони –
в горизонтальному напрямку. Розходження між правою і лівою стороною не
істотні.
5. Використання запропонованої нами індивідуальної ложки при
несприятливих умовах протезування у геронтологических пацієнтів дозволяє
одержати високоякісні відбитки з беззубої нижньої щелепи. Вони
враховують топографію місць прикріплення мімічних і жувальних м’язів,
виразність пружності слизової оболонки у геронтологічних пацієнтів на
нижній щелепі та забезпечують відсутність надмірного розширення меж
базису майбутнього протезу.
6. Язичну поверхню базису повного знімного пластинчастого протеза слід
моделювати з урахуванням функції язика, створюючи ложе для правильного
його укладання для збільшення площі опори та одержання надійної
механічної фіксації в спокійному положенні і вільних рухах; базис
протеза у під’язиковій ділянці може покривати під’язикові слинні залози,
не перекриваючи вивідних протоків, а висота зубів повинна відповідати
рівню спинки язика.
7. Показники функціонального стану жувальних м’язів свідчать про
поліпшення функціонального стану м’язів при користуванні протезами,
зубні ряди яких сконструйовані по сферичній поверхні. У хворих зі
зниженими адаптивними можливостями, тремором нижньої щелепи значною
атрофією альвеолярного відростка нижньої щелепи рекомендується
використовувати постановку зубів зі зменшеною кількістю оклюзійних
контактів, що зменшує скидуючі моменти, що діють на протез, та полегшує
адаптацію.
Практичні рекомендації
1. Отримані дані щодо особливості стоматологічного статусу та поведінки
осіб геронтологічного віку з повною втратою зубів можуть бути
використані при плануванні стоматологічної ортопедичної допомоги
пацієнтам цього віку. Для обслуговування цього контингенту в кожному
ортопедичному відділенні стоматологічної поліклініки доцільно
організувати спеціальний прийом, що передбачає диспансерне спостереження
осіб похилого віку.
2. При плануванні та проведенні ортопедичного лікування осіб літнього і
похилого віку варто враховувати анатомо-фізіологічні особливості
протезного ложа беззубих щелеп у них, відповідність ступенів атрофії
альвеолярного відростка верхньої і нижньої щелеп, піддатливість і
зволоженість слизової оболонки, її чутливість, місце прикріплення м’язів
і топографію перехідної складки.
3. При незадовільних умовах протезування беззубої нижньої щелепи,
доцільно використовувати індивідуальну ложку, виготовлену по
запропонованому нами одномоментному способу, та пристрій для одержання
функціонального відбитка з беззубої нижньої щелепи.
4. В процесі об’ємного моделювання базису повного знімного протеза на
нижню щелепу варто створювати достатній простір для вільного розміщення
в ньому і функціонування язика, а краї протеза розширювати в
ретроальвеолярному і під’язичному просторі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Макаров Ю.П. Геронтологічні аспекти в ортопедичній стоматології //
Український науковий медичний молодіжний журнал, 2004. – № 1-2. –
С. 30-32.
Макаров Ю.П. Розміри та взаємовідносини беззубих щелеп у геронтологічних
пацієнтів // Український науковий медичний молодіжний журнал, 2005. –
№ 4. – С. 58-61.
Макаров Ю.П. Особливості морфологічних змін слизової оболонки порожнини
рота беззубих щелеп геронтологічних пацієнтів, які користуються знімними
пластинковими протезами // Український науковий медичний молодіжний
журнал, 2005. – № 3. – С. 22-25.
Макаров Ю.П., Неспрядько В.П. Анатомо-функціональні особливості
порожнини рота беззубих геронтологічних пацієнтів // М-ли V наук.-практ.
конф. – Київ, 1994. – С. 87.
Макаров Ю.П., Неспрядько В.П. Індивідуальний підхід до виготовлення
повних знімних протезів пацієнтам геронтологічного віку // „Актуальні
проблеми стоматології” М-ли наук.-практ. конф. – Івано-Франківськ, 1995.
– С. 32.
Макаров Ю.П., Неспрядько В.П.Спосіб отримання функціональних відбитків з
беззубих нижніх щелеп //”Питання ортопедичної стоматології”. Збірник
наукових праць, присвячених 75-річчю Української медичної
стоматологічної академії. – Полтава, 1997. – С. 92.
Макаров Ю.П., Неспрядько В.П. Конструювання зубних протезів з
врахуванням анатомо-фізіологічних особливостей порожнини рота
геронтологічних пацієнтів // „Актуальні проблеми ортопедичної
стоматології”
М-ли наук.-практ. конф. – Львів, 1996. – С. 51.
Макаров Ю.П. Особливості протезування геронтологічних пацієнтів //
Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології. –
Івано-Франківськ, 2005. – С. 58.
Пат. 24624 А Україна А 61 С 9/00, А 61 С 13/007 Спосіб виготовлення
повних знімних зубних протезів / Неспрядько В.П., Макаров Ю.П.; Заявл.
(22) 27.06.1997; Опубл. 4.08.1998. Бюл.№ 4
Пат. 34152 А Україна А 61 С 13/00 Знімний зубний протез / Макаров Ю.П.,
Петрушевський І.І.; Заявл. (22) 29.12.1999; Опубл. 15.02.2001. Бюл.№ 2
Пат. 36542 А Україна А 61 С 13/00 Зубний протез / Макаров Ю.П., Гамалій
В.В., Торгонський Р.В., Канішевська О.С.; Заявл. (22) 29.12.1999; Опубл.
16.04.2001; Бюл.№ 3.
Пат. 39292 А Україна А 61 С 13/00 Знімний протез при повній або
частковій відсутності зубів / Макаров Ю.П., Петрушевський І.І. Заявл.
(22) 29.12.1999; Опубл. 15.02.2001. Бюл.№ 2
Пат. 63932 Україна А 61 С 13/00 Знімний зубний протез при повній або
частковій відсутності зубів / Макаров Ю.П., Петрушевський І.І.,
Канішевська О.С., Торгонський Р.В.; Заявл. (22) 08.07.1999;
Опубл.16.02.2004; Бюл. № 2.
Пат. 64971 А Україна А 61 С13/00, А61Н1/02, А63В23/03 Пристрій для
сполученої стимуляції тканин ротової порожнини / Макаров Ю.П., Олійник
О.В., Петрушевський І.І., Канішевська О.С., Торгонський Р.В.; Заявл.
(22) 04.04.2003; Опубл. 15.03.2004; Бюл. № 3.
Пат 64972 А Україна А 61 С 13/00, А63В22/06 Оральний тренажер-масажер /
Макаров Ю.П., Петрушевський І.І., Канішевський С.М., Олійник О.В.;
Заявл. (22) 04.04.2003; Опубл. 15.03.2004; Бюл. № 3.
АНОТАЦІЯ
Макаров Ю.П. Конструювання знімних пластинчастих протезів з врахуванням
анатомо-фізіологічних особливостей порожнини рота у осіб
геронтологічного віку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний
університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню анатомо-фізіологічних особливостей
порожнини рота у осіб геронтологічного віку та конструюванню знімних
зубних пластинчастих протезів у них. Проведено обстеження 136 хворих у
віці
75-90 років, які звернулись в клініку кафедри ортопедичної стоматології
НМУ для протезування знімними пластинчастими протезами із фторокса.
Розроблені нові види знімних зубних пластинчастих протезів, що
враховують анатомо-функціональні зміни зубо-щелепного апарату у
пацієнтів геронтологічного віку з повною втратою зубів. Запропонована
оригінальна індивідуальна ложка для отримання відбитків у випадку
несприятливих умов для протезування геронтологічних пацієнтів, а також
спеціальний фіксатор, який дозволяє отримати функціональний відбиток з
використанням в повному об’ємі всіх рухів нижньої щелепи під контролем
комп’ютерної програми та апарату Кондилокомп.
Ключові слова: геронтологічні пацієнти, знімні пластинчасті зубні
протези, анатомо-фізіологічні особливості порожнини рота.
АННОТАЦИЯ
Макаров Ю.П. Конструирование съемных пластинчастых протезов с учетом
анатомо-физиологических особенностей полости рта у людей
геронтологического возраста. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальный медицинский
университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2006.
Диссертация посвящена исследованию анатомо-физиологических особенностей
полости рта у пациентов геронтологического возраста и конструированию
пластинчастых зубных протезов у них. Проведено обследование и
протезирования съемными пластинчастыми протезами 136 больных в возрасте
75-90 лет в клинике кафедры ортопедической стоматологии НМУ.
Установлено, что возрастные изменения касаются всех органов и тканей
челюстно-лицевой системы – суставов, мышц, челюстных костей, оставшихся
зубов, пародонта и слизистой оболочки полости рта, в связи с чем
необходим индивидуальный подход к ортопедическому стоматологическому
лечению каждого геронтологического пациента.
Успешное протезирование полными пластинчастыми протезами зависит прежде
всего от степени выраженности альвеолярных отростков на челюстях и
взаимоотношений между ними. С полной потерей зубов возрастные изменения
проявляются особенно резко и выражаются в значительной атрофии
альвеолярных гребней. Вследствие изменения высоты, ширины и формы
альвеолярных гребней изменяется соотношение между беззубыми челюстями.
Поэтому для протезирования при полном отсутствии зубов геронтологических
пациентов предложены усовершенствованные конструкции полных съемных
пластинчастых протезов. Для уменьшения срока адаптации к полным съемным
пластинчастым протезам предложены приспособление для сочетанной
стимуляции тканей ротовой полости, а также, оральный тренажер –
массажер.
К особенностям конструирования пластинчастых протезов для
геронтологических пациентов относятся: получение функциональных
оттисков; необходимость достижения равновесия, стабилизации и
артикуляции; индивидуальная постановка зубов; обеспечение оптимального,
равномерного контакта с мягкими тканями полости рта и создание для них
адекватной поддержки. Учитывая значительную ранимость слизистой оболочки
у людей пожилого возраста необходимо проводить тщательную шлифовку и
полировку всех участков базиса, которые прилегают к языку и другим
тканям в полости рта. При гипертрофии языка следует обеспечить для него
достаточное пространство, создав желобок по всей внутренней поверхности
базиса пластинчастого протеза на нижней челюсти.
Разработаны новые виды съемных зубных пластинчастых протезов. Предложена
оригинальная индивидуальная ложка для получения оттисков при
неблагоприятных условиях для протезирования беззубых геронтологических
пациентов, а также специальный фиксатор для получения функционального
оттиска с учетом выполнения всех движений нижней челюсти под контролем
компьютерной программы и аппарата Кондилокомп.
Ключевые слова: геронтологические пациенты, съемные пластинчастые зубные
протезы, анатомо-физиологические особенности полости рта.
ANNOTATION
Makarov J.P. The construction of lamellar dentures including
anatomo-physiological specailities of oral cavity in persons of
gerontological age. – Manuscript
The dissertation for aquiring the sciential level of candidate of
medical sciences in speciality 14.01.22 – stomatology. – National
medical university named by O.O.Bogomolets, Kyiv, 2006.
The dissertation is about investigation of anatomo-physiological
specailitis of oral cavity in persons of gerontological age and
construction of dental lamellar dentures in them. The investigation was
made in 136 patients 75-90 years, who asked to orthopedical
stomatotology’s chair with wish to denture of lamellar dentures which
making by phtorox.
There are new aspects of lamellar dentures nowadays. The original
individual tray was proposed for the record’s receiving in unpleasant
events and also the special fixator which allows to receive a functional
record with using all movements of lower jaw by control of computer
program and Condylocomp’s apparate.
Key words: gerontological patientes, dental lamellar dentures, including
anatomo-physiological specailities of oral cavity.
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БЕА – біоелектрична активність
БЕП – біоелектричне поле
ЕМГ – електроміографія
СНЩС – скронево-нижньощелепний суглоб
Автор щиро вдячний співробітникам вищезгаданих закладів за допомогу в
проведенні досліджень
PAGE 5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
