.

Особливості клінічного перебігу гестаційних процесів при багатоводді у жінок з мікроелементозами (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
125 3310
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НІКОГОСЯН ЛЕВОН РУБЕНОВИЧ

УДК 546.23:618.2-056.83.008

Особливості клінічного перебігу гестаційних процесів при багатоводді у
жінок з мікроелементозами

14.01.01 — акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса-2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: академік АМН України, доктор медичних наук, професор
Запорожан Валерій Миколайович, Одеський державний медичний університет,
завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Маркін
Леонід Борисович, Львівський національний медичний університет ім. Д.
Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор Андрієвський Олександр Георгійович,
Одеський обласний медичний центр, завідувач відділу гінекології

Провідна установа:

Київська національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л.
Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, м.
Київ

Захист відбудеться “10” травня 2006 року о годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному
медичному університеті МОЗ України (65082, м. Одеса, пров.
Валіховський, 2)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету МОЗ України (65026, м. Одеса, пров.
Валіховський, 2)

Автореферат розісланий „09” квітня 2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. наук Старець О. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Багатоводдя — це серйозна проблема у медицинi, що
пояснюється зростанням частоти та тяжкостi розвитку наслідкових
акушерських і перинатальних ускладнень, захворюваностi матерів, дiтей у
подальші роки життя (Вдовиченко Ю. П. та ін., 2003; Венцківський, Б. М.
2005; Вовк І. Б. та ін., 1998; Запорожан В. М., 2001; Зелінський О. О.,
2005).

За останні десять років частота багатоводдя поступово зростає і
становить 1,5–1,7% від загальної кількості пологів (Степанківська Г. К.,
2000; Ласитчук О. М. та ін., 2002). При багатоводді частота вад розвитку
плода виявляється у 23–83 % випадків (Радзинський В. Е. та ін., 1993).

Результати численних дослiджень, присвячених вивченню етiологiчних
факторiв і патогенетичних механiзмiв розвитку багатоводдя, дозволяють
стверджувати про полiетiологiчнiсть у розвитку даної патології (Ласитчук
О. М. та ін., 2001).

Досі не визначено взаємозв’язок між розвитком багатоводдя та негативним
впливом на організм матері й фетоплацентарний комплекс агресивних
факторів навколишнього середовища. Серед останніх неабияке місце
посідають ксенобіотичні метали, що призводять до розвитку гестаційних
мікроелементозів (Запорожан В. М., 2001), які виникають як внаслідок
несприятливого преморбідного фону, так і супровідної патології
гестаційного періоду (Зелінський О. О., 2004; Рожковська Н. М., Никитюк
В. А., 2000). Вплив “неоптимальних умов виношування плода” повторюється
із покоління в покоління (Грищенко В. І., Кудревич І. А., 2005; Чайка В.
К., 1998), корелює зі змінами в тканинах фетоплацентарного комплексу,
організмі матері, плода.

Визнано, що багатоводдя супроводжується цинкдефіцитним станом
(Міщенко В. П., 2001). Відсутність специфічних клінічних симптомів
порушень, наявність метаболічного дефіциту цинку характеризується
зниженням активності неспецифічного імунітету та високою чутливістю
тканин фетоплацентарного комплексу до ураження інфекційними збудниками
(Коломійцева А. Г. та ін., 2001; Писарєва С. П., Воробйова І. І., 2000).
Можливо, саме тому на багатоводдя страждають вагітні з екстрагенітальною
патологією (цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, запалення
нирок тощо) та після перенесених тих чи інших інфекційних процесів.
Доведено, що організм має підвищену чутливість до інфекцій при
комбінованому впливі з хімічними сполуками (Скальний А. В. та ін.,
2002).

Багатоводдя супроводжується порушенням секреторної та резорбційної
функцій амніона, епітеліальним клітинам якого властивий тропізм до
ксенобіотичних металів (кадмій, свинець) (Кудрін А. В. та ін., 2000). У
фундаментальних наукових працях Жаворонкова А. А., Михалева А. М. (1999)
обгрунтовується зв’язок між розвитком фетальної патології, гестаційними
ускладненнями та негативним хронічним впливом субтоксичних доз
агресивних факторів навколишнього середовища. Погіршання екологічної
ситуації і зростання частоти перинатальних порушень за останні
десятиріччя визначає інтерес до вивчення патології навколоплідних вод
щодо впливу на організм факторів навколишнього середовища, які сприяють
розвитку дисбалансу електролітного, мікро-, макроелементного та інших
обмінів речовин.

З точки зору загальнобiологiчних позицiй, перспективним напрямком є
вивчення ролi та значення взаємозв’язку мiж вмiстом в органiзмi матерi
та у фетоплацентарному комплексi (ФПК) інфекційних агентів і дисбалансу
обміну мікро-, макроелементів як екологозалежних процесiв, який може
мати діагностичне значення у розвитку багатоводдя, що визначило мету та
завдання дослiдження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є
частиною комплексної науково-дослiдної теми “Патогенетичнi механiзми
розвитку захворювань репродуктивної системи за умов дiї агресивних
факторiв середовища та шляхи їх корекцiї” (№ державної реєстрацiї
0199U004346) кафедри акушерства і гiнекологiї № 1 Одеського державного
медичного унiверситету МОЗ України, співвиконавцем якої є дисертант.

Мета роботи: підвищити ефективність дiагностики, комплексної терапії та
профiлактики багатоводдя.

Для досягнення мети розв’язували такі завдання:

1. Проведення ретро- та проспективного аналiзу клінічного перебігу
вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану плода і
новонародженого у жінок, в яких вагітність була обтяжена багатоводдям та
визначення ризику його розвитку.

2. Вивчення вмiсту атомовiтiв (Zn, Cu, Fe, Mn, Ca) та токсичних металiв
(Pb) у крові матері та крові з пупкового канатика, навколоплідних водах;
умовно-есенціальних (Ni), токсичних металiв (Pb, Cd) у сечі матері;
рівня мікро-, макроелементів (Ca, Cd, Pb, Hg, Fe, Zn, Cu, Mn) у тканинах
плацент; у волоссі матері (Zn, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Cd).

3. Дослідження концентрації специфічних імуноглобулінів до
цитомегаловірусу (CMV), хламідій (Chamidiа trachomatis) у сироватці
крові матері, в крові з пупкового канатика та навколоплідних водах,
спектра бактеріальної флори, біохімічних показників навкоплідних вод.

4. Визначення зв’язку мiж вмiстом мікро-, макроелементiв, гормонiв ФПК,
специфічних імуноглобулінів до вірусу цитомегалії, хламідій, показниками
вуглеводного, лiпiдного обмiнiв і клiнiчним перебiгом вагiтностi на фоні
багатоводдя.

5. Розробка та вдосконалення методів діагностики, терапевтичної
корекції, профілактики розвитку багатоводдя та оцінка їх ефективності у
жiнок груп ризику.

Об’єкт дослiдження: стан здоров’я вагітних на фоні багатоводдя.

Предмет дослiдження: особливості клінічного перебігу гестаційних
процесів при багатоводді у жінок із мікроелементозами.

Методи дослiдження: загальноклiнiчнi, клініко-лабораторні,
iнструментальні, бiохiмiчнi, атомно-абсорбцiйнi, радiоiмунологiчнi,
бактерiологiчнi, бактерiоскопiчнi.

Наукова новизна отриманих результатiв. Доведено взаємозв’язок мiж
вмiстом мікро-, макроелементiв у кровi матерi й розвитком багатоводдя
(Zn, Cu, Fe, Mn, Ca, Pb). Встановлено залежнiсть мiж вмiстом специфічних
імуноглобулінів і мікро-, макроелементiв (Zn, Cu, Mn) у кровi матері та
навколоплідних водах при багатоводді. Удосконалено метод діагностики та
профiлактики розвитку багатоводдя.

Практичне значення одержаних результатiв. Вдосконалено та впроваджено в
практичну медицину спосiб прогнозування та дiагностики багатоводдя, а
також метод профiлактики багатоводдя. Результати дослiдження
використовуються в роботі жiночих консультацiй №№ 4, 8, 10, пологових
будинкiв м. Одеси №№ 1, 2, 7 і в навчальному процесі кафедри акушерства
і гінекології № 1 Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором сформульовано мету i завдання
роботи, проведено уважний огляд лiтератури за темою дисертацiї,
визначено об’єкти, матерiали й методи дослiдження, здійснено клiнiчне
обстеження матерiв, виконано оцiнку стану плодiв, новонароджених.
Здобувач провів статистичну обробку отриманих результатiв дослідження,
сформулював висновки, практичнi рекомендацiї.

Апробацiя результатiв дисертації. Основнi положення та висновки роботи
були подані в матеріалах науково-практичних конференцiй Тернопiльської
державної медичної академiї iм. I. Я. Горбачевського (2003–2004),
доповідалися на науково-практичній конференцiї кафедри морської медицини
Одеського державного медичного унiверситету (2003), засiданнях Одеського
вiддiлення Асоцiацiї акушерiв-гiнекологiв України (2003–2004);
науково-практичній конференції Кримського державного медичного
університету ім. С. І. Георгієвського (2005); науково-практичній
конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (2005).

Публiкацiї. За темою дисертацiї опублiковано 7 наукових робiт, у тому
числi 2 статті у фахових наукових журналах; 2 статті у наукових
збірниках, затверджених ВАК України; 2 деклараційних патенти України на
винахід № 60918 А, Україна (19)(UA), А61К33/18, А61К33/30 та № 60919 А,
Україна (19)(UA), А61В5/02, А61В10/00; 1 теза доповоді у матеріалах
конференції.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 173 сторінках
машинописного тексту, з яких список використаних літературних джерел та
додатки — на 39 сторінках. Структура дисертації: вступ, 5 розділів,
висновки, список використаних літературних джерел, додатки. У дисертації
87 таблиць, 5 рисунків. Список використаної літератури складається з 242
джерел, із них українською та російською мовами — 131, іноземною — 111.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. На першому етапі проведено
ретроспективний аналiз медичної документацiї 152 матерiв (iсторiя
пологiв, iндивiдуальна картка вагiтної, iсторiя розвитку
новонародженого, протокол морфологiчного дослiдження посліду), в яких
вагітність перебігала на фоні багатоводдя (за матеріалами пологового
об’єднання № 1 м. Одеси за 2002–2004 рр.); вивчення частоти
зустрічальності багатоводдя у м. Одесі (за даними річних звітів) і
показників якості навколишнього середовища за даними обласної СЕС. На
другому етапі було обстежено 66 (100 %) матерів вiком вiд 18 до 35
рокiв, мешканок м. Одеси, протягом вагітності, пологів, післяпологового
періоду i 66 народжених ними дiтей.

Роботу виконували на базі пологового об’єднання № 1 м. Одеси, у
клiнiчнiй та бiохiмiчнiй лабораторiях пологового об’єднання № 1; 411-го
вiйськового шпиталю Південного оперативного командування; НДІ морської
медицини; Науково-дослiдного протичумного iнституту; обласної СЕС;
морфологічної лабораторії НДІ курортології; філіалу московського ЦБМ
(Центр біотичної медицини). На кожну пацiєнтку оформляли
загальноприйняту документацію.

Дослiдження проводилися за такими напрямками: 1) вивчення показників
ретроспективного аналізу; анамнестичних даних, в тому числi сiмейного,
професiйного, екологiчного анамнезу, спадковості; 2) визначення
показників якості навколишнього середовища (за даними обласної СЕС); 3)
вивчення клiнiчного стану жiнок контрольної й основної груп; 4) оцiнка
показникiв кровi: гемограма, коагулограма, печінкові проби, вмiст
загального білка та білкових фракцій, iнсулiну, глюкози в кровi матерi,
навколоплідних водах, крові новонародженого; рівень глюкози в сечi
матерi; урограми, проби за Амбурже, Нечипоренком, Зимницьким,
бактерiологiчне, бактеріоскопiчне дослiдження сечі; бактеріоскопічне та
бактеріологічне дослідження видiлень із піхви та цервікального каналу;
навколоплідних вод; 5) дослідження гормональної функції ФПК; 6) вивчення
вмiсту атомовiтiв (Zn, Cu, Fe, Mn, Ca) та токсичних металiв (Pb) у крові
матері і крові з пупкового канатика, навколоплідних водах;
умовно-есенціальних (Ni), токсичних металiв (Pb, Cd) у сечі матері;
рівня мікро-, макроелементів (Ca, Cd, Pb, Hg, Fe, Zn, Cu, Mn) у тканинах
плацент; у волоссі матері (Zn, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Cd) з використанням
атомно-абсорбційного спектрофотометра “Сатурн-3” у полум’ї ацетилен —
повітря та “ААS-3” фірми Carl Zeiss (Німеччина); 7) визначення частоти
виявлення специфічних імуноглобулінів IgG, IgM до CMV і хламідій у крові
та в навколоплідних водах; 8) ультразвукова оцінка стану ФПК за
допомогою апарата “Kranzbuller”; 9) кардiотокографiчна (КТГ) оцiнка
стану плода апаратом “Кардiотокограф”; 10) морфологiчне дослiдження
тканин посліду; 11) оцiнка стану новонароджених за шкалами Апгар,
Сiльвермана; 12) розробка та впровадження в практичну медицину методів
прогнозування, діагностики, профілактики, лікування багатоводдя; 13)
статистична обробка матерiалу за А. М. Мерковим (1974) на персональному
комп’ютері в електронних таблицях Microsoft Excel для Windows 98 з
використанням прикладних програм.

Результати дослідження та їх обговорення. Ретроспективний аналіз
показав, що питома вага багатоводдя серед загальної кількості пологів за
роками (2002, 2003, 2004) дорівнювала 3,1; 5,7; 5,3 % відповідно і
зберігала тенденцію до зростання. Багатоводдя переважно виявлено у жiнок
вiком 20–29 рокiв — у 79 (52,0 %), до 19 рокiв — у 19 (12,5 %), пiсля 30
— у 42 (27,6 %) пацiєнток.

На порушення лiпiдного обмiну (аліментарне ожирiння) страждали 9 (5,9 %)
жiнок. У 91 (59,9 %) випадку це були першовагiтні, дві вагітності мали
50 (32,9 %), три — 8 (5,3 %) жінок. Одні пологи мали 77 (50,7 %), двоє —
64 (42,1 %), троє — 11 (7,2 %) пацієнток.

На вегетосудинну дистонiю страждали 64 (42,1 %) жінки, варикозну хворобу
— 23 (15,1 %), гiперплазiю щитоподiбної залози — 20 (13,2 %), хронiчний
пiєлонефрит — 35 (23,0 %). У структурі гiнекологiчних захворювань
кольпiт мали 89 (58,6 %), хронiчний сальпiнгiт — 46 (30,3 %), ерозiю
шийки матки — 51 (33,6 %) обстежена. Порушення менструальної функції
відзначалося у 46 (30,3 %) випадках . Наявність запальних процесів
статевих органів і порушень балансу статевих гормонів є процесом, що
залежать від збалансованого обміну мікро-, макроелементів, і
несприятливим фоном для розвитку наступної вагітності.

Серед гестацiйних ускладнень переважали гестози: раннiй — у 71 (46,7 %),
пiзнiй — у 56 (36,8 %) та гестацiйна анемiя — у 93 (61,2 %) обстежених.
Загроза переривання вагітності в ранні терміни відзначалася у 54 (35,5
%), у пізні — в 103 (67,8 %), загроза передчасних пологів — у 87 (57,2
%) жінок. Хронiчна гiпоксiя плода становила 75 (49,3 %), антенатальна
загибель плода — 5 (3,3 %) випадків. У пологах патологiя вилиття
навколоплiдних вод спостерігалась у 61 (40,1 %), передчасне вiдшарування
плаценти — у 19 (12,5 %), слабкість пологової діяльності (первинна,
вторинна) — у 53 (34,9 %), гіпотонічна кровотеча — у 9 (5,9 %),
материнський травматизм — у 3 (1,97 %), дитячий травматизм — у 3 (1,97
%), кесарів розтин — у 35 (23,0 %) пацієнток. Стан новонародженого за
шкалою Апгар оцінювався як 6 балів у 13 (8,6 %), 7–8 балiв — у 46 (30,3
%) матерів. Маса 36 (23,7 %) новонароджених дорівнювала (4100(100) г,
100 (65,8 %) — (3000–3800) г, до 3000 г — у 16 (10,5 %) при зрості
(52,5(1,5) см у 23 (67,6 %), (55,5(0,5) см — у 7 (20,6 %), 57 см і
більше — у 4 (11,8 %) дітей.

За даними обласної СЕС за 2002–2004 рр., екологiчнi показники якостi
води, повiтря в окремих районах не мали достовiрної рiзницi в цiлому по
мiсту. Вміст кадмію в атмосферному повітрі перевищував припустимо
граничні концентрації (ПГК) у 1,7–2,5 рази. Середній вміст свинцю у
питній воді головних водозаборів та в розподільній мережі міста був
близько 1 мкг/л при нормі 0,02 мкг/л. У промислових районах і місцях з
інтенсивним рухом автомобілів вміст свинцю у грунті перевищує ПГК у 4,5
рази, кадмію — у 2,5 рази.

Загальна характеристика обстежених груп. Обстежено 22 (100 %) жiнки з
фiзiологiчним перебiгом вагiтностi (контрольна група А) і 44 (100 %)
вагітні, в яких вагітність перебігала на фоні багатоводдя (основна група
Б), iз них у 22 (33,3 %) у другому (група Б-І) і у 22 (33,3 %) група
Б-ІI — у третьому триместрі. Серед обстежених переважали мешканки
промислових і спальних районiв мiста: Малиновського (40,9 %),
Приморського (22,7 %), Суворовського (22,7 %). У вiцi 30–35 рокiв було
14 (21,2 %), 25–29 — 21 (31,8 %), 20–24 — 14 (21,2 %) i 18–19 — 11 (16,7
%), до 18 рокiв — 6 (9,1 %) жінок. Бiльшiсть з них мали середню освiту
(47 (71,2 %)). Домогосподарок було 32 (48,9 %), студенток — 8 (12,1 %),
робітниць — 5 (7,6 %), службовців — 21 (31,8 %) особа. Обстежувані не
працювали на шкідливих виробництвах. Фактор хроніостресу простежувався у
70 % жінок, що має принципове значення у разі оцінки преморбідного фону,
на якому розвивалася та перебігала вагітність. В основній групі
одружених було 54 (81,8 %), одиноких матерiв — 5 (7,6 %). Шлюб був
незареєстрованим у 7 (10,6 %) жінок. Повторний шлюб мали переважно жiнки
з репродуктивними втратами в анамнезi — 16 (24,2 %). Умови мешкання не
вiдповiдали потребам сiм’ї у бiльшостi вагітних. У 100 % випадків жiнки
вiдмiчали низьку якість питної води, високу загазованiсть повiтря у
спальних районах міста.

Серед екстрагенiтальних захворювань переважали вегетосудинна дистонiя —
40 (60,6 %), варикозна хвороба — 11 (16,7 %), хронiчний панкреатит — 8
(12,1 %), ендокринопатiї — 22 (33,3 %). Поєднана патологiя була у 47
(71,2 %) жiнок. Серед гiнекологiчних захворювань переважали кольпiти —
32 (48,5 %), ендоцервiцити й ерозiя шийки матки — 28 (42,4 %). Порушення
менструальної функцiї мали 15 (22,7 %) з усіх обстежених.

За даними гiнекологiчного анамнезу, спонтаннi викиднi були у 3 (4,5 %),
позаматкова вагiтнiсть — у 1 (1,5 %), abortus missedes — у 3 (4,5 %),
штучнi аборти — у 22 (33,3 %) жінок. Однi пологи в анамнезi мали 33
(50,0 %) пацiєнтки.

Результати клінічного перебігу гестаційних періодів. Обстежувані (100 %)
перебували пiд диспансерним наглядом з раннього термiну, що
забезпечувало повноцiннiсть їх обстеження. Перебiг етапів гестацiйного
процесу на фоні багатоводдя розглядали з позицiй можливих порушень
балансу мікро-, макроелементного обміну, що сприяло вивченню
патогенетичних механізмів його розвитку. Симптоми раннього токсикозу
виявлено у всіх 100 % вагітних у термін 4–10 тиж. У 21 (31,8 %) жінки
клiнiчнi ознаки переважали у термiнi 8–10 тиж, тобто в перехiдний перiод
вiд ембрiо- до фетогенезу, початку формування плаценти, що можна
розглядати як період метаболiчних зрушень в органiзмi вагiтної і вважати
одним iз ланцюгiв патогенетичного кола пiзнього НПГ-гестозу,
клiнiко-лабораторнi ознаки якого спостерігалися у 19 (28,8 %) iз 66
вагiтних у другому триместрi. Гестацiйнi набряки та прееклампсiя легкого
ступеня відзначені у жiнок груп Б-I (36,4; 54,5 %), Б-II (50,0; 59,1 %)
вiдповiдно. Прееклампсiя середнього ступеня дiагностована у 3 (13,6 %)
обстежених групи Б-II. У трьох групах прееклампсiя становила: у 28 (42,4
%) тяжкого ступеня; легкого — у 25 (37,9 %) i середнього — у 3 (4,5 %).
Загроза викидня в раннi термiни (4–7 тиж) була у 12 (18,2 %) iз 66
обстежених. На початку перiоду фетогенезу показник збільшився у 19 (28,8
%) жінок. Клінічні ознаки загрози пiзнього викидня (у другому триместрi)
були у 44 (100 %) спостереженнях у групі Б: в терміні 13–17 тиж — у 22
(33,3 %), 18–22 тиж — у 26 (39,4 %); 23–27 тиж — у 33 (50,0 %). Загроза
передчасних пологiв становила 54 (81,8 %) випадки. Загроза переривання
вагітності є явищем, що притаманне багатоводдю. Кандидозний кольпіт
діагностовано у 18 (27,3 %); 19 (28,8 %); 27 (40,9 %) (за триместрами
відповідно), трихомонадний — у 5 (7,6 %); 8 (12,1 %); 3 (4,5 %), ерозію
шийки матки — у 14 (21,2); 19 (28,8 %); 27 (40,9 %), ендоцервіцит — у 11
(16,7 %); 16 (24,2 %); 19 (28,8 %) жінок відповідно. Дріжджові гриби
виявлено у високому діагностичному титрі КУО — 2,4 · 105–106. При
бактеріальному вагінозі діагностичний титр обактерій становив 1,5 ·
105–1,2 · 105, що нижче порівняно з контролем у 2–3 рази. Зростала
частота зустрічальності пієлонефриту за триместрами: 19 (28,8 %); 24
(36,6 %); 28 (42,4 %) відповідно.

У другому триместрі гіпертрофія плаценти констатована у 21 (31,8 %)
жінки, гіпотрофія — у 17 (25,8 %). Описані стани є характерними для
плацентарної недостатності. Макросомія плода була у 1 (1,5 %) і синдром
затримки внутрішньоутробного розвитку (СЗВУР) — у 7 (10,6 %) випадках.
Відшарування плаценти трапилося у 7,6 % випадків у другому і у 12,1 % —
у третьому триместрах. Серед причин відшарування плаценти багатоводдя
посідає значне місце. За даними УЗД, виразні ознаки кальцинатів виявлено
у 7 (10,6 %) вагітних, кісти — у 2 (3,0 %), передчасне старіння плаценти
— у 11 (16,7 %). Висота стояння амніотичної рідини становила у жінок
групи Б-І (7,7 SYMBOL 177 \f “Symbol” \s 14 ± 1,0) см, у групі Б-ІІ —
(8,8 SYMBOL 177 \f “Symbol” \s 14 ± 1,2) см при індексі навколоплідних
вод 21–24 і понад 24 відповідно. Хронiчна гiпоксiя плода дiагностована у
31 (46,9 %) обстеженої основної групи: легкого ступеня — у 19 (28,8 %),
середнього — у 3 (4,5 %), тяжкого — у 1 (5,6 %). Рухова активнiсть плода
була високою і корелювала з даними УЗД (УЗ-фетометрiя,
УЗ-допплерометрiя) та біофізичним профілем плода за шкалою Mannig G.
(1987) і Vintzileos А. i показниками КТГ за шкалою Krebs Н. (1978) і
Fischer W. (1976).

Дані клінічного перебігу пологів і післяпологового періоду такі.
Передчасне вилиття навколоплiдних вод трапилося у 19 (28,8 %) роділей,
слабкiсть пологової дiяльностi — у 27 (40,9 %): первинна — у 7 (10,6 %),
вторинна — у 20 (30,3 %); клiнiчно вузький таз — у 7 (10,6 %)
спостереженнях. Дисбаланс обмiну мікро-, макроелементiв є складовою
патогенетичного механiзму акушерських кровотеч, якi виникли у 22 (33,3
%) роділей основної групи. Материнський травматизм діагностовано у 5
(7,6 %) випадках, дитячий — у 1 (1,5 %). Оцiнка стану плода 6 балiв за
шкалою Апгар була у 13 (19,7 %) спостереженнях. Середня маса тіла (4100
SYMBOL 177 \f “Symbol” \s 14 ± 100) г була у 7 (10,6 %), (3400 SYMBOL
177 \f “Symbol” \s 14 ± 100) г — у 48 (72,7 %), (2600 SYMBOL 177 \f
“Symbol” \s 14 ± 100) г — у 11 (16,7 %) дiтей. Перебiг пiсляпологового
перiоду ускладнився субінволюцією матки у 8 (12,1 %), інфільтрацією швів
у 3 (4,5 %), кровотечею у 3 (4,5 %) жінок.

Результати лабораторних досліджень обстежуваних показали, що у 24 (54,5
%) жінок основної групи виявлено підвищення лейкоцитiв до 21 %,
паличкоядерних нейтрофілів — до 45 %, зростання ШОЕ — на 50 %; а також
порушення бiлкового обмiну: зниження показника загального протеїну на
20–30 %, підвищення фiбриногену — на 15 %. У всiх трьох групах
відзначалася тенденцiя до зниження показника гемоглобiну до (105 SYMBOL
177 \f “Symbol” \s 14 ± 5) г/л, еритроцитiв — до (3,1 SYMBOL 177 \f
“Symbol” \s 14 ± 0,16) Т/л, гематокритного числа — на 5 % до третього
триместру. У 16 (36,4 %) жiнок групи Б була діагностована анемiя I
ступеня. У пiсляпологовому перiодi рівень гемоглобiну залишався зниженим
на 6 %, кiлькiсть еритроцитiв — на 5 %, гематокритне число — на 4,5 %,
кiлькiсть тромбоцитiв була пiдвищеною на 14 % (PEJ l p r AE ! 1/2O . 0 AE E H J r „O ^„O AE ! 1/2O AE ! 1/2O „O ^„O N O O oooccUeUeUeUeNE?? `„7 лобулінів класів IgG до CMV у сироватці крові матерів зростали від першого до трeтього триместру: 54,5; 63,6; 68,2 % і до хламідій: 33,3; 39,4; 68,2 % відповідно. У крові з пупкового канатика рівень IgG до CMV становив 68,2 % і до хламідій — 9,1 %. У навколоплідних водах вміст IgG до CMV дорівнював 33,3 %, до хламідій — 29,5 % у трьох групах. Однак відзначалася достовірна різниця між показниками у контрольній та основній групах. Показники вмісту імуноглобулінів до хламідій вищі, ніж у крові з пупкового канатика, що можна пояснити додатковим інфікуванням навколоплідних вод інтраканалікулярним шляхом. Показники гормональної функції ФПК у сироватцi кровi жiнок контрольної групи не виходили за межi фiзiологiчної норми за термінами гестації. У 9 (20,5 %) жінок основної групи у першому триместрі рівні естріолу та плацентарного лактогену перевищували норму для даного терміну на 30 і 25 %. Концентрація прогестерону знаходилася на нижній межі норми. Наведена тенденція зберігалася до третього триместру (Р1,4 1,02 1,01 1,14 1,02 1,01

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020