.

Патогенетичне обґрунтування корекції аліментарного фактора у комплексному лікуванні хвороб пародонта (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
148 4645
Скачать документ

міністерство охорони здоров’я україни

національний медичний університет

імені о.о.Богомольця

Назарян Розана Степанівна

УДК: 616.314.17-008.1-092:615.874

Патогенетичне обґрунтування корекції аліментарного фактора у
комплексному лікуванні хвороб пародонта

14.01.22 – стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор

Борисенко Анатолій Васильович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України,
кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Білоклицька Галина Федорівна,

Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

кафедра терапевтичної стоматології, завідувач;

доктор медичних наук, професор

Скиба Василь Якович,

Інститут стоматології АМН України;

відділ терапевтичної стоматології, завідувач;

доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки

Ципріян Віктор Іванович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України,
кафедра гігієни харчування, завідувач

Провідна установа Українська медична стоматологічна академія МОЗ
України, м. Полтава.

Захист відбудеться “ 20 ” квітня 2006 р. о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.05 при Національному
медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою:
03057, Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, Київ-57,
вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 16 ” березня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.І. Остапко

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед пріоритетних напрямків розвитку стоматології
одне з провідних місць посідає проблема вивчення етіології та патогенезу
запальних і дистрофічно-запальних хвороб пародонта. Значна
розповсюдженість, труднощі досягнення позитивних результатів
консервативного та хірургічного лікування свідчать про багатогранність
патогенетичних аспектів і потребу подальшого пошуку способів лікування
хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту
(Г.Ф.Білоклицька, 1996; В.А.Дрожжина, Е.В.Леонова, 1999;
М.Ф.Данилевський, А.В.Борисенко, 2000; І.В.Безрукова, 2001; І.С.Мащенко,
2003).

На сьогоднішній день у центрі уваги є дослідження, спрямовані на
з’ясування факторів, від яких залежить відповідь макроорганізму на дію
будь-якого патологічного екзогенного чинника (L.J.van Dijk, 2002; Х. –
П.Мюллер, 2002, 2004; И.А.Бутюгин, Г.И.Ронь, 2003). Зокрема, таким
системним фактором, що має значний вплив на виникнення та перебіг
захворювань пародонта, є незбалансоване фактичне харчування
(М.В.Кривоносов и др., 2002; А.П.Левицкий, 2002). Проте будь-який
патологічний стан не може залежати лише від одного етіологічного
фактора. Тому з’ясування ролі незбалансованого харчування серед інших
загальних та місцевих чинників з метою подальшого визначення
регуляторних механізмів терапевтичного впливу на даний стан має велике
теоретичне і практичне значення.

Доведено, що фізіологічні, біохімічні, морфологічні та більшість
адаптивних реакцій, пов’язаних з харчуванням, відбуваються на
загальносоматичному рівні. При цьому актуальним завданням є оцінення
ступеня їхнього впливу на гомеостаз кожної системи органів або окремий
орган (М.П.Лапардин и др., 2001; Л.М.Цепов, 2001; А.П.Левицький, 2003).
Порушення адекватної діяльності регулювальних систем, тобто рівня
забезпечення органа або системи основними харчовими речовинами та
ессенціальними нутрієнтами, перекисного окислення ліпідів,
антиокислювальної системи, периферійної гемодинаміки так чи інакше
призводить до розладу всіх метаболічних ланок на рівні клітинного
гомеостазу (А.П.Ребров, 1995; С.И. Матаев и др., 2004; М.А.Самсонов,
2004). Це, в свою чергу, обумовлює патогенетичний взаємозв’язок
фактичного харчування із запальними та дистрофічно-запальними
захворюваннями пародонта.

Провідну роль серед інтегральних показників будь-якого патологічного
стану відіграють оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту
та гемомікроциркуляції. Опрацьовані літературні джерела практично не
висвітлюють їх взаємного зв’язку та ролі в пускових механізмах
ушкодження тканин пародонта на тлі найбільш поширеного системного
фактора ризику – деформації фактичного раціону. Це надає даним аспектам
наукового пошуку особливого значення і обумовлює потребу проведення
подальших експериментальних та клінічних досліджень.

Зважаючи на викладене, отримані результати дозволять сформулювати
лікувально-профілактичну концепцію щодо початкових ступенів запальних та
дистрофічно-запальних хвороб пародонта з особливим акцентом саме на
визначених в експерименті ранніх патогенетичних ланках ушкодження тканин
пародонта; розробити заходи протидії формуванню сприятливої ситуації для
активації пародонтопатогенів, а також адекватні системи прогнозування з
урахуванням аліментарного фактора.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського
державного медичного університету і є фрагментом комплексної теми
кафедри терапевтичної стоматології “Розробка, дослідження та
упровадження сучасних засобів лікування зубів, пародонта та слизової
оболонки ротової порожнини”, реєстраційний номер 0102У001872;
Національного медичного університету імені О.О.Богомольця і є фрагментом
комплексної теми кафедри терапевтичної стоматології
“Клініко-експериментальне вивчення особливостей білкового, ліпідного і
мінерального обміну в тканинах пародонта при генералізованому
пародонтиті і розробка методів корегуючої терапії”, реєстраційний номер
0197F006117, шифр ІН 30.00.0033.97.

Автором досліджені особливості фактичного харчування пацієнтів із
запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта, в
експерименті визначені патогенетичні шляхи розвитку патологічних змін у
тканинах пародонта на тлі різних моделей аліментарного дисбалансу, у
клініці доведена ефективність патогенетичної корекції виявлених
порушень.

Мета дослідження. Підвищення ефективності профілактики та лікування
захворювань пародонта на базі вивчення патогенетичної ролі аліментарного
фактора та розроблення системи профілактично-лікувальних заходів для
цілеспрямованої корекції визначених порушень.

Задачі дослідження.

Вивчити особливості фактичного харчування неорганізованої популяції на
базі епідеміологічного дослідження, дати порівняльну оцінку особливостей
спрямованості фактичного харчування хворих із запальними та
дистрофічно-запальними хворобами пародонта і практично здорових осіб.

Виявити можливі механізми деструкції тканин пародонта за умов
моделювання на щурах порушення збалансованості харчування із
визначенням: стану прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, змін
системи оксиду азоту, морфологічних (метаболічних та структурних) змін,
включаючи оцінку рівня апоптозу.

Обґрунтувати патогенетичну доцільність застосування препаратів-донорів
оксиду азоту з антиоксидантними властивостями у комплексі
профілактично-лікувальних заходів відносно захворювань пародонта в осіб
зі змінами фактичного аліментарного статусу.

Визначити клінічну ефективність аліментарної корекції для профілактики
дистрофічно-запальних та запальних захворювань пародонта.

З урахуванням визначених патогенетичних ланок обґрунтувати підходи до
комплексного терапевтичного лікування хворих на хронічний катаральний
гінгівіт, що розвинувся на тлі незбалансованого харчування.

Визначити ефективність запропонованої патогенетичної терапії з
одночасним використанням препаратів поєднаної антиоксидантної та

NO-моделювальної дії у хворих на генералізований пародонтит початкового
та першого ступеня хронічного перебігу, що розвинувся при системній дії
незбалансованого фактичного харчування.

Розробити алгоритм прогнозування виникнення захворювань пародонта на
базі визначення стану фактичного раціону.

Об’єкт дослідження: хворі на хронічний катаральний гінгівіт та
генералізований пародонтит; пацієнти групи ризику; експериментальні
тварини (щури-самці).

Предмет дослідження: патогенетичні ланки, діагностика, профілактика та
лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого
пародонтиту.

Методи дослідження: клінічне стоматологічне обстеження – для визначення
стану тканин пародонта і ефективності запропонованих профілактичних та
лікувальних заходів; гігієнічні дослідження – для оцінки особливостей
фактичного харчування неорганізованої популяції осіб та визначення
спрямованості фактичного раціону у хворих із запальними та
дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта; морфологічні
дослідження, біохімічні дослідження – для визначення патогенетичних
ланок ушкодження тканин пародонта при хронічній дії незбалансованого
харчування в експерименті, стану тканин пародонта і ефективності
профілактично-лікувальних заходів у клініці і для обґрунтування
застосування лікарських засобів; математико-статистичні дослідження –
для опрацювання результатів, побудови алгоритму прогнозування виникнення
захворювань пародонта.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше проведене комплексне гігієнічне епідеміологічне дослідження, у
процесі якого визначені особливості спрямованості фактичного раціону
хворих із запальними та дистрофічно-запальними хворобами пародонта
порівняно з практично здоровими особами.

Вперше сформульований алгоритм прогнозування виникнення захворювань
пародонта на базі планіметричних методів визначення стану фактичного
раціону.

На підставі проведених епідеміологічних досліджень запропонована власна
експериментальна модель кількісного та якісного дисбалансу фактичного
раціону, максимально наближена до природних умов.

Вперше для визначення впливу дисбалансу раціону на тканини пародонта
використана калорійно обмежена дієта.

Визначена роль змін прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в
патогенезі хронічного катарального гінгівіту та генералізованого
пародонтиту під впливом різних моделей дисбалансу фактичного раціону.

Вперше досліджені зміни метаболізму оксиду азоту та визначене їх місце у
патогенезі хронічного катарального гінгівіту та генералізованого
пародонтиту під впливом незбалансованого харчування.

Експериментально визначені структурно-функціональні зміни у тканинах
пародонта під впливом незбалансованого фактичного харчування. Вперше
оцінений вплив калорійно обмеженого раціону на стан тканин пародонта.
Вперше досліджена роль апоптозу в тканинах пародонта при моделюванні
експериментального аліментарного дисбалансу.

Вперше патогенетично обґрунтована та запропонована для лікування хворих
із хронічним катаральним гінгівітом та початковим ступенем
генералізованого пародонтиту концепція використання препаратів з
поєднаною антиоксидантною та NO-моделювальною дією – “Глутаргін”,
“Трофосан-4”. Визначена ефективність диференційованого підходу до
призначення даних препаратів при запальних та початкових стадіях
дистрофічно-запальних захворювань пародонта, розвиток яких відбувається
на тлі незбалансованого за білком фактичного раціону.

Вперше для оцінки ефективності лікування проведене вивчення процесів
депонування та дисоціації оксиду азоту у ротовій рідині.

Удосконалена методика оцінювання щільності кісткової тканини за
допомогою розробки власної комп’ютерної програми.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних
результатів обґрунтована і розроблена концепція диференційованого
підходу до профілактики та лікування хворих із хронічним катаральним
гінгівітом та початковим ступенем генералізованого пародонтиту.

Створений алгоритм визначення стану фактичного харчування хворого, який
може бути використаний як прогностичний критерій для виявлення рівня
захисного потенціалу організму, планування профілактичних та лікувальних
заходів.

Запропонована експериментальна модель хронічного катарального гінгівіту
та генералізованого пародонтиту на основі фактичного аліментарного
дисбалансу може бути використана для подальших експериментальних
досліджень патогенезу даних захворювань.

Виявлені в експериментальних дослідженнях особливості патогенезу
захворювань пародонта, що виникають на тлі незбалансованого харчування,
є підґрунтям для призначення у комплексному лікуванні препаратів, які
мають поєднані антиоксидантні та NO-моделювальні властивості.

Запропонований комплексний препарат “Трофосан-4” може бути ефективно
використаний як для профілактики (у пацієнтів групи ризику), так і для
лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт.

Доведено, що використання вітчизняного препарату “Глутаргін”, який
поєднує в собі антиоксидантні, антигіпоксичні, NO-моделювальні
властивості,

є ефективним у комплексному лікуванні хворих на генералізований
пародонтит

із хронічним незбалансованим фактичним харчуванням.

Впровадження в практику. Результати наукових досліджень впроваджені у
практику роботи Харківської обласної стоматологічної поліклініки,
стоматологічної поліклініки № 7 м. Харкова. стоматологічної поліклініки
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України,

у практичну діяльність та навчальний процес кафедр терапевтичної
стоматології Харківського державного медичного університету,
Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця, кафедри
загальної гігієни та екології № 2 Харківського державного медичного
університету, кафедри стоматології факультету післядипломної освіти
лікарів Івано-Франківського державного медичного університету, кафедри
терапевтичної стоматології Вінницького національного медичного
університету ім. М.І.Пирогова, кафедри ортопедичної стоматології
Донецького державного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковою роботою здобувача.
Безпосередній внесок автора полягає в окресленні основних ідей
досліджуваної проблеми, визначенні мети та завдань, розробленні програми
та нових методів дослідження, організації та проведенні
епідеміологічних, експериментальних і клінічних досліджень,
статистичному опрацюванні, аналізі й узагальненні отриманих результатів.

Експериментальні біохімічні дослідження виконані спільно із
співробітниками ЦНДЛ Харківського державного медичного університету,
експериментальні морфологічні дослідження – спільно зі співробітниками
кафедри патологічної анатомії Харківського державного медичного
університету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
обговорені на науково-практичній конференції молодих учених
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною
участю “Актуальні проблеми сучасної медицини” (м. Київ, 2002 р.);
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Современные аспекты
оздоровительного питания” (г. Днепропетровск, 2002 г.); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Фундаментальні науки – стоматології”
(м. Полтава, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Актуальные
проблемы спортивной морфологии и интегративной антропологии” (г. Москва,
2003 г.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні
технології збереження та зміцнення здоров’я дітей, підлітків та молоді”
(м. Вінниця, 2003 р.); конференції молодих учених Росії з міжнародною
участю “Фундаментальные науки и прогресс клинической медицины”
(г. Москва, 2004 г.); V Українській конференції молодих учених,
присвяченій пам’яті академіка В.В.Фролькиса (м. Київ, 2004 р.);
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми терапевтичної
стоматології” (м. Київ, 2004 р.); Международной научно-практической
конференции “Фундаментальные и прикладные проблемы гистологии.
Гистогенез и регенерация тканей” (г. Санкт-Петербург, 2004 г.);
Міжнародній науково-практичній конференції “Епідеміологія
стоматологічних захворювань” (м. Івано-Франківськ, 2004 р.); V
Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (м. Вінниця,
2004 р.); Національних Пироговських читаннях (м. Вінниця, 2004 р.); ІІІ
міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових
досліджень-2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); науково-практичній
конференції “Клінічна медицина: проблеми діагностики та лікування”
(м. Тернопіль, 2004 р.); Х конгресі Світової федерації українських
лікарських товариств ( м. Чернівці, 2004 р.); І Міжнародній
науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004”
(м. Дніпропетровськ, 2004 р.);

на ІІ (ІХ) з’їзді Асоціації стоматологів України (м. Київ, лютий
2005 р.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 44 наукових роботах,

у тому числі 31 стаття – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України;

10 – у журналах та збірках матеріалів конференцій; отримані 2
деклараційні патенти України, свідоцтво про реєстрацію авторського права
на твір.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, 6 розділів власних досліджень, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Загальний обсяг
роботи становить

439 сторінок друкованого тексту, основний зміст роботи викладений на

308 сторінках. Робота ілюстрована 50 таблицями та 147 малюнками. Список
літератури містить 615 джерел, з них 178 – іноземних авторів, 437 –
вітчизняних авторів.

основний зміст

Матеріал та методи дослідження. Епідеміологічні дослідження проведені на
неорганізованій популяції із 1775 осіб працездатного віку (18-40 років)
першої групи інтенсивності праці. Кількість респондентів для
анкетно-опитувального методу становила 296 осіб: 168 клінічно здорових
осіб і 128 осіб із дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта.
Оцінювання особливостей структури харчування осіб із захворюваннями
пародонта і людей з клінічно здоровим пародонтом проводили традиційними
популяційними методами: анкетно-опитувальним, тижневого моніторингу
добового раціону неорганізованих популяцій і, як доповнення, методом
аналізу меню-розкладок організованих популяцій. До всіх опитуваних
застосовували власний метод планіметричного аналізу структури
харчування, який передбачав оцінення відносного захисного потенціалу
раціону (ВЗПР) (М.В.Кривоносов и др., 2004). Аналіз проводили шляхом
розрахунків середньозваженого продуктового набору окремо за сезонами з
подальшим розрахунком хімічного складу та енергоцінності раціону за
спеціалізованими довідковими таблицями (И.М.Скурихина, В.А.Шатерникова,
1984; И.М.Скурихина, М.Н.Волгарева, 1987). При оцінюванні раціонів
використані довідкові дані про необхідне вживання основних харчових
речовин (М.В.Кривоносов, О.В.Садовський, І.С.Костенко, 2000) та
усереднені дані референтних раціонів, які, за визначенням Проблемної
комісії з гігієни харчування МОЗ України, є оптимальними для
працездатного населення України і рекомендовані для оцінювання у
сучасних соціально-економічних умовах (І.Т.Матасар, 2000).

Дослідження характеру фактичного харчування здорових осіб та осіб хворих
на хронічний катаральний гінгівіт та генералізований пародонтит
дозволило виявити особливості спрямованості їх харчування, що стало
основою для створення експериментальної моделі фактичного раціону (НД)
піддослідних тварин – щурів-самців популяції Wistar масою 160-400 г
(В.В.Гаргін, Р.С.Назарян, 2004). Контрольним був обраний раціон віварію
(Наказ МОЗ № 1179 від 10.10.1983 “Об утверждении нормативов затрат
кормов для лабораторных животных в учреждениях здравоохранения”).
Експериментальні дослідження виконували в кілька етапів. Першу серію
експерименту проводили на 37 щурах, розділених на дві групи. Дослідну
групу склали 22 щури (група НД 3 міс.), яких утримували з тримісячного
віку протягом 3 місяців на НД. Контрольну групу (група К1) даної серії
склали 15 щурів, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Другу
серію експерименту проводили на 37 щурах віком 9 місяців, які були
розділені на дві групи. Дослідну групу склали 22 щури (група НД 6 міс.),
яких утримували з тримісячного віку протягом 6 місяців на НД. Контрольна
група (група К2) складалася з 15 щурів, яких утримували на стандартному
раціоні віварію. Третю серію експерименту проводили на 53 щурах віком
10,5 місяця, які були розділені на три групи. Першу дослідну групу даної
серії складали 16 щурів (група НД 7,5 міс.), яких утримували з
тримісячного віку протягом 7,5 місяця на НД. Другу дослідну групу
складали 22 щури (група ТР), яких утримували з тримісячного віку
протягом 6 місяців на НД, а з 9-місячного віку вони отримували препарат
“Трофосан-4” протягом 1,5 місяця. У контрольній групі було 15 щурів
(група К3), яких утримували на стандартному раціоні віварію протягом
усього часу експерименту. Четверту серію експерименту проводили на 22
щурах віком 24 місяці, які були розділені на дві групи. У дослідній
групі було 12 щурів (група КОД), яких утримували з одномісячного віку на
КОД. Контрольну групу склали 10 щурів (група К4), яких утримували на
стандартному раціоні віварію.

Матеріалом для біохімічного та морфологічного досліджень служили ясна,
щелепно-лицеві блоки, скелетовані щелепи, плазма, еритроцити крові
тварин. Визначення впливу незбалансованого фактичного харчування на стан
прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в організмі та тканинах
пародонта щурів проводили за параметрами: вміст продуктів ПОЛ
(T.Asakawa, S.Matsushita, 1980; В.В.Лемешко, Ю.В.Никитченко, 1986;
A.Koizumi, R.Weindruch, R.L.Walford, 1987), антиокислювальна активність
(Г.И.Клебанов, И.В.Бабенкова, Ю.О.Теселкин и др., 1988), активність
каталази, супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (GP),
глутатіонредуктази (GR) (А.М.Герасимов и др., 1976; В.З.Ланкин,
С.М.Гуревич, 1976; В.В.Лемешко, Ю.В.Никитченко, В.З.Ланкин, 1985), вміст
S-нітрозотіолів у крові (M.Marzinzig, A.K.Mussler, J.Stadler et al.,
1997). Морфофункціональні зміни визначали гістологічними та
гістохімічними методами (Д.С.Саркисов, Ю.Л.Перов, 1996; Д.Э.Коржевский,
В.А.Отеллин, 1996). Мікропрепарати вивчали на мікроскопі “Olympus BX-41”
з наступною обробкою програмою “Olympus DP-soft version 3.1”, за
допомогою якої визначали інтенсивність гістохімічних реакцій і
морфометричне дослідження.

Для обґрунтування застосування у схемі лікувально-профілактичних заходів
препарату “Трофосан-4” in vitro були визначені його антирадикальні та
антиокислювальні властивості (Г.И.Клебанов, И.В.Бабенкова, Ю.О.Теселкин
и др., 1988; D.M.Saxon, D.L.Snyder, L.H.Chen, 1990). Для визначення
можливості введення препарату “Глутаргін” методом ультрафонофорезу було
виявлено його властивості при впливі ультразвуку та його здатність
проникати крізь біологічні бар’єри (А.Хеншен, К.-П.Хупе, Ф.Лотшпайх,
В.Вёльтер, 1988; И.М.Могилевич, Ю.А.Базавлук, Н.А.Назарова и др., 1990;
Т.О.Шитєєва, 2004).

Для клінічного дослідження були обрані 207 пацієнтів – особи віком від

18 до 40 років без ускладненого загальносоматичного стану. Усіх
пацієнтів, залежно від діагнозу та проведеного лікування, розподілили на
8 груп.

Перша група (основна) – 37 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, у
яких додатково до традиційної терапії застосовували корекцію фактичного
раціону ендогенним призначенням комплексного препарату “Трофосан-4” за

30 хвилин до їжі по 1/2 чайної ложки 3 рази на день протягом 1 місяця.
Протягом 10 діб їм на ясна наносили лікувальні пародонтальні пов’язки,
що містили “Трофосан-4”. До комплексу заходів підтримувальної терапії
вводили курс вживання “Трофосану-4” 1 місяць 2 рази на рік. Друга група
(контрольна) –

20 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, до яких була застосована
тільки традиційна терапія. Традиційний комплексний підхід до лікування
хронічного катарального гінгівіту містив: ретельне видалення зубних
відкладень, антисептичне оброблення ясен 0,05% розчином хлоргексидину
біглюконату, іригації та аплікації розчином “Ротокану” у розведенні 1:5.
До комплексу лікувальних заходів обов’язково входило навчання пацієнтів
навичок раціональної гігієни порожнини рота, санація порожнини рота.
Комплекс підтримувальних заходів містив контроль за якістю виконання
пацієнтом індивідуальних гігієнічних заходів, професійні заходи з
гігієни порожнини рота, своєчасну санацію порожнини рота.

Третя група (основна) – 30 хворих на генералізований пародонтит
початкового та першого ступеня хронічного перебігу, яким у комплексі
традиційних лікувальних заходів призначали вітчизняний препарат
“Глутаргін” у таблетованому вигляді по 0,25 г 3 рази на добу протягом 10
днів. Четверта група (основна) – 30 хворих на генералізований пародонтит
початкового та першого ступеня хронічного перебігу, яким у комплексі
традиційних лікувальних заходів призначали вітчизняний препарат
“Глутаргін” у таблетованому вигляді по 0,25 г 3 рази на добу протягом 10
днів та у вигляді 4% водного розчину місцево методом ультрафонофорезу на
ділянку ясен кількістю 7-10 процедур тривалістю 8-10 хвилин, залежно від
характеру перебігу процесу. До комплексу заходів підтримувальної терапії
вводили курс вживання “Трофосану-4” по 1/2 чайної ложки 3 рази на день
протягом 1 місяця 2 рази на рік. П’ята група (контрольна) – 20 хворих на
генералізований пародонтит початкового та першого ступеня хронічного
перебігу, щодо яких було застосовано тільки традиційну терапію.
Традиційне комплексне лікування генералізованого пародонтиту початкового
та першого ступеня хронічного перебігу передбачало: ретельне видалення
зубних відкладень, антисептичне оброблення 0,05% розчином хлоргексидину
біглюконату, іригації розчином “Ротокану” у розведенні 1:5, лікувальні
пародонтальні пов’язки на ясна з 5% бутадіоновою маззю. До комплексу
лікувальних заходів обов’язково входило навчання пацієнтів навичок
раціональної гігієни порожнини рота, санація порожнини рота, раціональне
хірургічне, ортопедичне та ортодонтичне лікування. Комплекс
підтримувальних заходів передбачав динамічне спостереження 2 рази на рік
з курсами протирецидивної та підтримувальної терапії, куди входили:
контроль за якістю виконання індивідуальних гігієнічних заходів
пацієнтом, професійні заходи з гігієни порожнини рота, своєчасна санація
порожнини рота.

Шоста група – 30 пацієнтів без клінічних ознак запальних та
дистрофічно-запальних захворювань пародонта з незбалансованим фактичним
раціоном. У цій групі застосовували корекцію фактичного раціону
ендогенним призначенням комплексного препарату “Трофосан-4” по 1/2
чайної ложки 3 рази на день протягом 1 місяця. Сьома група – 25
пацієнтів з інтактними тканинами пародонта і раціональним типом
фактичного харчування, клініко-лабораторні показники яких прийняли як
умовну фізіологічну норму. Восьма група – 15 пацієнтів без клінічних
ознак запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта з
незбалансованим фактичним раціоном, яким застосовували тільки традиційні
заходи з раціональної гігієни порожнини рота.

Такий розподіл пацієнтів на групи дозволив виявити і спостерігати зміни,
що відбуваються за шкалою “здоров’я – передхвороба (група ризику ) –
хвороба”. Так, 7-у групу становили повністю здорові особи; 6, 8-у групи
– особи, які мають системний фактор ризику – неякісне харчування (групи
ризику), 1-5групи – особи, які вже мають стан хвороби у поєднанні з
нераціональним харчуванням. Клінічне обстеження проводили за
загальноприйнятою схемою, захворювання класифікували згідно з
класифікацією хвороб пародонта М.Ф.Данилевського (1994). Обстеження
виконували за допомогою загальноприйнятих клінічних методів, враховуючи
загальний та стоматологічний стан пацієнта. Для об’єктивізації оцінки
стану тканин пародонта використовували індексну систему оцінювання:
індекс кровоточивості ясенної борозни SBI (Muhlemann, Son, 1958),
папілярно-маргінально-альвеолярний індекс РМА (С.Parma, 1960),
пародонтальний індекс РІ (A.L.Russel, 1956), індекс гігієни ІГ
(Ю.А.Федоров, В.В.Володкина, 1971). Рентгенологічне дослідження (метод
ортопантомографічного дослідження) проводили під час першого
відвідування, у подальшому – на етапах лікування та реабілітації
(Н.А.Рабухина, 1993; П.Н.Люсикова, 1992). Для кількісної оцінки
щільності кісткової тканини використовували розроблений власний спосіб
аналізу ортопантомограм (Р.С.Назарян, С.С.Кривенко, 2005).

Ферментативний гомеостаз порожнини рота визначали у ротовій рідині
(К.Н.Веремеенко и соавт., 1988), прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз
оцінювали за вмістом у ротовій рідині МДА, ДК, глутатіону, активності
каталази (Т.А.Кочетов, 1980; Б.В.Гаврило, М.И.Мишкорудная, 1983;
Т.К.Федорова, Т.С.Коршунова, Э.Т.Ларская, 1983; А.Б.Косухин,
Б.С.Ахметова, 1987; С.Е.Северин, Т.А.Соловьева, 1989, С.Чевари, Т.Андел,
Я.Штренгер, 1991). Визначення рівня S-нітрозотіолів, нітритів та
нітратів у ротовій рідині проводили флюориметричним методом за
(І.О.Кіселик, М.Д.Луцик, Л.Ю.Шевченко, 2001; В.Б.Карпюк, Ю.С.Черняк,
М.Г.Шубич, 2002). Отримані результати оброблені статистично із
застосуванням принципів і методів варіаційної статистики і комплексу
загальноприйнятих параметричних і непараметричних статистичних
показників (С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич, 2000), алгоритми яких
містяться в стандартному наборі статистичного інструментарію
ліцензованого програмного середовища “Excel”.

Результати досліджень та їх обговорення

Гігієнічна оцінка особливостей структури фактичного харчування. Аналіз
результатів, отриманих у процесі першого етапу дослідження, показав
наявність нераціонального харчування у дослідній популяційній групі.
Середньодобовий продуктовий набір характеризувався одноманітністю
асортименту, при цьому частіше за все спостерігали збільшене (від 11% до
51%) вживання круп’яних, макаронних, хлібобулочних виробів. Грубий
дефіцит кількості та частоти вживання таких продуктів, як м’ясо, сир,
кисломолочні продукти, риба, свіжі фрукти та овочі, у раціоні виявлявся
протягом усього року. Визначений склад середньодобових продуктових
наборів обумовив певні порушення хімічного складу раціонів обстеженої
популяції (рис. 1). Виявлено, що дефіцит тваринного білка у фактичному
раціоні дослідженого контингенту становив у середньому 38%. Цей факт
потребує особливої уваги, оскільки зниження частки білка тільки на 10%
може привести до формування ознак білкової нестачі та сприяти виникненню
небезпечного для організму дисбалансу (М.Н.Волгарев, А.К.Батурин,
М.М.Гаппаров, 1996).

Рис. 1. Середньорічний вміст основних нутрієнтів у фактичному раціоні

( – нормативні значення, – фактичні
значення)

Звертає на себе увагу те, що весною наявність білка тваринного
походження складає лише 36% від рівня норми. Даний факт, у свою чергу,
обумовлює обов’язкову нестачу амінокислот у структурі харчування. Так,
весною вживання амінокислот – триптофану, метіонін+цистин було знижене
порівняно з необхідним та складало 80,4% та 42% від потрібної кількості
відповідно. Співвідношення: триптофан: лізин: метіонін + цистин = 1:3:3,
що характеризує повноцінний у білковому відношенні раціон, – у весняний
сезон року складало:

1:2,79:2,88. Серед амінокислот дослідженого харчування нормативам
відповідала лише складова фенілаланін + тирозин, кількість гістидину та
лізину була зменшеною від рівня норми на 21,4% та 43,9% відповідно.
Влітку кількість триптофану зменшена на 15%, метіоніну+цистин – на
62,5%. Співвідношення триптофан: лізин: метіонін + цистин становило
1:4,1:2,4. Серед амінокислот дослідженого харчування нормативам
відповідала складова гістидину, фенілаланін + тирозин мали деяке
перевищення норми – на 34,5%, а кількість лізину була зменшеною від
норми на 12% вживання. Восени кількість загального білка в раціоні
перевищувала норму, але на цьому тлі вміст тваринного білка у раціоні
був достовірно зниженим та становив 59,7% від рекомендованих величин.
Суттєва нестача амінокислотної складової визначалася за показниками
вмісту триптофану, метіоніну + цистин. Їх вживання покриває необхідну
кількість лише на 70% та 40,7% відповідно.

Аналогічні показники по фенілаланіну + тирозин, гістидину та лізину
складали: 75,8%, 69,2% та 59,2%. Відношення триптофану, лізину та
метіоніну + + цистин складали 1:3,39:3,2, що є відхиленням від норми.
Зимовий період також характеризувався диспропорцією білкової складової
раціону. Кількість тваринної частки білка становить 73,6% від
необхідної. Таке співвідношення відбилося на спектрі амінокислот даного
раціону. Так, амінокислоти триптофан, метіонін +

+ цистин забезпечують необхідні нормативи на 76,6% та 22,5% відповідно.
Подібна ситуація склалася і відносно гістидину, лізину – їх кількість не
перевищувала 84%, 61,5% відповідно. Кількість фенілаланіну + тирозин
перевищувала норму на 20%. Така диспропорція відбилася на співвідношенні
триптофану, лізину та суми метіоніну з цистином, яке в даному
дослідженні становило – 1:3,2:1,6. Поряд із патологічними зрушеннями у
білковій складовій раціону значні відхилення від норми відзначено у
вуглеводній, вітамінній, макро- та мікроелементній складових раціону.
Стан останніх двох (рис. 2) обумовлює діяльність захисних систем
організму, зокрема системи антиоксидантного захисту.

а б

Рис. 2. Середньорічний вміст вітамінної (а) та макро-мікроелементної (б)
складової у фактичному раціоні

( – нормативні значення, – фактичні
значення)

Визначений за власною методикою ВЗПР протягом року ілюструє синергізм та
антагонізм 22 показників – складових раціону, що здатні регулювати
прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз організму. Отримані дані
свідчать про глибокий вплив визначеного дисбалансу фактичного харчування
на стан антиоксидантного захисту. Так, навесні ВЗПР складав – 22,8%,
влітку – 23,7%, взимку – 29,5%, восени – 43%, що відповідало значенням
“дуже низький”.

Результати визначення особливостей спрямованості фактичного харчування в
осіб із захворюваннями пародонта показали, що на тлі загального
дисбалансу фактичного раціону в групі хворих на генералізований
пародонтит та хронічний катаральний гінгівіт спостерігається достовірне
зменшення частоти вживання овочів, фруктів при достовірно частішому
вживанні макаронних, кондитерських, круп’яних виробів. Визначені зміни
частоти вживання даних інгредієнтів раціону, обумовлюють особливу
спрямованість раціону та поглиблюють ступінь аліментарних порушень,
виявлених нами під час популяційного дослідження.

Отримані дані диктують необхідність визначення пускових ланок ушкодження
пародонта, як локального прояву загальносоматичної патології при дії
системного фактора ризику – незбалансованого фактичного харчування.
Дослідження механізму формування сприятливої ситуації для активації
пародонтопатогенів на тлі грубої деформації фактичного раціону дозволить
спланувати проведення диференційованої корекції харчування, спрямованої
на зниження аліментарно-залежних факторів ризику виникнення захворювань
пародонта.

Проведені в динаміці експерименту біохімічні та морфологічні дослідження
довели, що створення раціону відповідної спрямованості у хронічному
експерименті дозволяє змоделювати основні прояви дистрофічно-запальних
та запальних захворювань пародонта.

Експериментальне визначення ланок ушкодження тканин пародонта під
впливом НД. Біохімічні дослідження змін у організмі та тканинах
пародонта щурів під впливом НД (табл. 1) після 3-х місяців експерименту
виявили у тканинах пародонта підвищення інтенсивності ПОЛ і зниження
активності антиоксидантної системи. При більш тривалому застосуванні НД,
через 6 місяців після початку експерименту, вміст гідроперекисів ліпідів
у тканинах пародонта залишався на такому самому високому рівні, як і
через 3 місяці впливу. При цьому активність глутатіонпероксидази в
тканинах пародонта не мала адаптивного підвищення. Порушення
прооксидантно-антиоксидантного балансу при 6-місячному впливі НД
виявлене і у крові тварин. Виявлений більш високий рівень інтенсивності
Н2О2 індукованої хемілюмінесценції в плазмі крові експериментальних
тварин може додатково свідчити про підвищену інтенсивність
вільнорадикального окислювання ліпідів через 6 місяців експерименту.
Стан неферментативної антиоксидантної системи крові тварин даної групи
характеризувався настільки ж низькими значеннями антиокислювальної
активності крові, як і в тварин, що отримували незбалансований раціон
протягом 3 місяців.

Таким чином, тривалий вплив (протягом 6 місяців) незбалансованої дієти
призводив до виснаження систем утилізації реакційноздатних форм кисню та
формування оксидативного стресу у тканинах пародонта, що демонструвало
локальний прояв загальносоматичної патології.

Таблиця 1

Зміни біохімічних показників прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в
організмі та тканинах пародонта щурів під впливом НД

Середовище Показник Терміни експерименту

3 місяців 6 місяців 7,5 місяця

НД К НД К НД ТР К

Плазма крові ГП,нмоль

МДА/мл 2,22

(0,08* 1,56

(0,19 2,08

(0,03* 1,61

(0,06 2,07*

(0,03 1,51

(0,04 1,85

(0,03

АОА, % 46,9

(1,17* 37,02

(0,87 30,03

(2,64* 41,4

(3,14 23,16

(0,42 52,79

(1,42 37,5

(1,38

ГЛП,нмоль

НАДФН/

хвмл 850,5

(37,9* 2422,6

(135,4 902,56

(18,88* 2742,3

(31,45 812,1

(2,19 2823,3

(54,22 2724

(38,4

Гомогенати ясен ГП,нмоль

МДА/мг 0,89(

0,05* 0,59

(0,03 1,05

(0,05* 0,7(

0,03 1,2

(0,05* 0,78

(0,03* 0,81

(0,03*

СОД,ум.од/

мгбілка 89,27

(7,77* 145,63

(9,41 68,25

(4,03* 86,57

(4,33 51,38

(1,68* 93,67

(2,34 93,49

(2,20

ГЛП,нмоль

НАДФН/

хвмгбілка 45,32

(2,48* 79,11

(4,85 46,88

(12,23* 84,87

(2,20 38,02

(1,17* 94,78

(3,21 95,41

(3,22

Еритроцити ГЛП,нмоль

НАДФН/

хвмгбілка 226,0

(12,8* 454,9

(22,2 330,97

(14,76* 518,4

(25,8 287,7

(5,89* 545,12

(14,78 464,8

(12,7

Примітка. * – достовірна різниця між контрольною та дослідною групами
(р Oe ?¤ O ????$ : O Oe >~3/4c

????$?c

¤

O

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

???????

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

????$?????$

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

|

????$??

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

$

&

h–

h–

h–

h–

” h–

h–

& h–

h–

– h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

|

??????????$??

I

n

?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?I?»?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?©?Y?Y?Y?Y?Y?Y?•Y?©?Y?Y?Y?& h–

h–

” h–

h–

$ h–

h–

h–

h–

±? h–

h–

– h–

h–

h–

h–

” h–

h–

h–

h–

– h–

h–

±? h–

h–

????????? ?????$

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

h–

nn

nnnnnnnnnnnnnnn

??????$?????????$??

??????шляхом ультрафонофорезу проводилося вперше та потребувало вивчення
здатності його компонентів під впливом ультразвуку проникати крізь
слизову оболонку порожнини рота. У результаті цього дослідження
з’ясовано, що при впливі ультразвуку будь-яких ознак продуктів розпаду
не з’явилося, тобто початкова концентрація складових амінокислот не мала
достовірної різниці з отриманими після впливу ультразвуку значеннями, і
препарат зберігав усі вихідні властивості. Отримані результати дозволили
розширити можливості застосування даного препарату та рекомендувати його
використання у клініці терапевтичної стоматології в комплексному
лікуванні початкового ступеня генералізованого пародонтиту.

Визначення клінічної ефективності лікувально-профілактичних заходів щодо
корекції виявлених порушень. Вивчення аліментарного статусу пацієнтів 6,
7, 8-ої груп визначило деформацію фактичного раціону пацієнтів 6-ої та
8-ої груп. При цьому було відзначено достовірне зменшення активності
неферментативної антиоксидантної системи ротової рідини. Рівень
глутатіону був у 3,4 разу нижчий у 6-ій групі, ніж у 7-ій, і становив
0,59 ( 0,01 ммоль/л та 1,98 ( 0,1 ммоль/л відповідно. У 8-ій групі
рівень глутатіону був 0,89 ( 0,17 ммоль/л, що в 2,3 разу нижче, ніж у
контрольній групі. Аналогічну ситуацію спостерігали також у
ферментативній ланці антиоксидантного захисту. Так, визначали достовірну
різницю між показниками активності каталази – зменшення активності
даного ферменту у 1,8 разу у 6-ій групі – до 0,77 ( 0,02 мкмоль/л та у
1,4 разу у 8-ій – до 0,95 ( 0,13 мкмоль/л.

Призначення ендогенного вживання “Трофосану-4” у ролі аліментарної
корекції раціону в комплексі профілактичних заходів у пацієнтів 6-ої
групи сприяло нормалізації ферментативної та неферментативної ланок
антиоксидантного захисту протягом усього терміну спостереження.
Показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу ротової рідини як
через 6 місяців, так і через

12 місяців спостереження не мали достовірної різниці з такими у групі
контролю. Іншу ситуацію спостерігали при дослідженні ферментативної
активності ротової рідини у пацієнтів 8-ої групи. Концентрація продуктів
перекисного окислення через 6 місяців була достовірно більшою, ніж у
6-ій групі МДА – 6,78 ( 0,76 мкмоль/л – у 1,8 разу, ДК –
35,25 ( 1,89 мкмоль/л – у 1,2 разу (р Запропонований комплекс диференційованих схем застосування препаратів з антиоксидантними та NO-моделювальними властивостями показав високу ефективність та дав змогу отримати стабільну ремісію і стабілізацію процесу у пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом та початковим ступенем генералізованого пародонтиту хронічного перебігу. Треба відзначити, що найбільшої клінічної ефективності можна досягти у разі уведення даного алгоритму до комплексу лікувально-профілактичних заходів у максимально ранній період розвитку дистрофічно-запального процесу у пародонті. Власні клінічні дослідження дозволяють рекомендувати комплекс описаних заходів хворим з діагнозом “хронічний катаральний гінгівіт” та “генералізований пародонтит початкового ступеня хронічного перебігу”. ВИСНОВКИ У дисертації представлено експериментальне, теоретичне та клінічне обґрунтування нового вирішення наукової проблеми – підвищення ефективності профілактики та лікування запальних і дистрофічно-запальних хвороб пародонта шляхом диференційованого підходу до вибору терапевтичних засобів на базі визначення ролі змін фактичного аліментарного статусу у їх етіології та патогенезі. На підставі визначення структури фактичного харчування осіб неорганізованої популяції показана кількісна та якісна незбалансованість фактичного раціону; відносний захисний потенціал раціону становив 29,75%. Аналіз особливостей фактичного харчування хворих із запальними та дистрофічно-запальними хворобами пародонта виявив у обстежених схильність до амінокислотного дисбалансу, недостатність вживання білків тваринного походження (62% від фізіологічної потреби) на тлі підвищення вуглеводневої складової раціону. Експериментальне відтворення на щурах встановлених порушень кількісного та якісного аліментарного дисбалансу призвело до появи клінічних проявів руйнування тканин пародонта, які пов’язані з активацією процесів вільнорадикального окислення, зниженням продукції оксиду азоту та розвитком морфологічних проявів клітинних та мезенхімальних диспротеїнозів. Виявлені порушення розвиваються на тлі змін гісто-гематичних бар’єрів, гемомікроциркуляторних порушень та посилення рівня апоптозу з подальшим приєднанням запального компонента. Запропонована експериментальна модель фактичного раціону щурів характеризується дисбалансом прооксидантно-антиоксидантної системи тканин пародонта, з найбільшим виснаженням антиоксидантної ланки через 7,5 місяця, про що свідчать показники активності СОД: 51,38 ( 1,68 ум.од/мг білка в групі досліду, проти 93,49 ( 2,20 ум.од/мгбілка в групі контролю. Визначено, що одним із важливих патогенетичних механізмів генералізованого пародонтиту при незбалансованому за білком та амінокислотним складом раціоні є прояви NO-залежної ендотеліальної дисфункції. На тлі активації процесів вільнорадикального окислення, виснаження захисної антиоксидантної системи виявлені значні морфофункціональні зміни у структурі ендотелію мікросудин ясен з пригніченням активності ендотеліальної NO-синтетази від 24,7 ± 4,9 ум.од. до 14,1 ± 2,2 ум.од. У ротовій рідині хворих визначене гальмування депонування оксиду азоту, про що свідчить зменшення концентрації S-нітрозотіолів від 0,29 ( 0,04 ммоль/л у нормі до 0,14 ( 0,03 ммоль/л у хворих на генералізований пародонтит. На аліментарній моделі пародонтита виявлено, що розвиток захворювання пародонта тісно пов’язаний з посиленням ступеня дистрофічних змін у яснах, періодонті та кістковій тканині. Це обумовлює зниження захисних можливостей багатошарового плоского епітелію ясен, базальної мембрани, зубоясенного з’єднання щодо дії місцевих факторів ризику. Паралельно зростають зміни хімізму колагенових структур пародонта з порушенням обміну ламініну і колагенів, особливо IV типу; гемомікроциркуляторні розлади; збільшується ступінь деструкції клітинних елементів як через некроз, так і через посилення процесів апоптозу. Аліментарна корекція фактичного раціону шляхом усунення системної білкової недостатності та амінокислотного дисбалансу сприяла пригніченню проявів первинних дистрофічних і вторинних запальних змін у пародонті, нормалізації активності ендотеліальної NO-синтетази до 19,8 ( 4,1 ум.од. на тлі активації як ферментативної, так і неферментативної антиоксидантної ланки прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Це стало підґрунтям для рекомендації до застосування у комплексній терапії та профілактиці хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту препаратів із поєднаними антиоксидантними та NO-моделювальними властивостями: “Глутаргіну” та “Трофосану-4”. Спрямована аліментарна корекція у пацієнтів групи ризику викликає активацію захисної антиоксидантної системи: каталази від 0,77 ( 0,02 мколь/л до 1,34 ( 0,04 мколь/л, глутатіону від 0,59 ( 0,01ммоль/л до 1,92 ( 0,1 ммоль/л, що сприяло врівноваженню прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, процесів депонування та дисоціації оксиду азоту і слугувало показником позитивного профілактичного та лікувального ефектів. Загальне та місцеве призначення препарату “Трофосан-4” у комплексі лікувальних заходів хворим на хронічний катаральний гінгівіт в осіб з незбалансованим за білком та амінокислотним складом харчуванням має потужний антиоксидантний ефект, а також нормалізує вироблення оксиду азоту. Про це свідчить збільшення його депонування у ротовій рідині від 0,14 ( 0,03  ммоль/л до 0,26 ( 0,05 ммоль/л S-нітрозотіолів. Позитивний клінічний ефект в основній групі на 28,4% перевищував такий у групі контролю та складав 78,4%. Застосування вітчизняного препарату “Глутаргін” з антиоксидантними та NO-моделювальними властивостями в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит початкового та першого ступеня хронічного перебігу в осіб з незбалансованою структурою фактичного харчування дозволило отримати клініко-рентгенологічну стабілізацію протягом 24 місяців – при його комплексному (загальному та місцевому) застосуванні у 73,3% пацієнтів, при загальному застосуванні – у 63,3% хворих проти 40% пацієнтів у контрольній групі, що є прямим доказом його позитивного лікувального ефекту. Практичні рекомендації Запропоновані профілактичні заходи щодо запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта можуть бути складовою частиною програми комплексної профілактики стоматологічних захворювань. Індивідуальний підхід до визначення аліментарного статусу, зокрема відносний захисний потенціал раціону пацієнта, дозволяє визначити належність пацієнта до групи ризику та обґрунтувати спрямовані лікувально-профілактичні заходи. На стоматологічному прийомі рекомендується визначати аліментарний статус пацієнта та особливості фактичного раціону. Виявлені в епідеміологічних та експериментальних дослідженнях особливості патогенезу захворювань пародонта, що виникають на тлі незбалансованого харчування, довели необхідність призначення препаратів, які мають поєднані антиоксидантні та NO-моделювальні властивості. Запропонований комплексний препарат “Трофосан” може бути ефективно використаний для аліментарної корекції у пацієнтів групи ризику (на стадії передхвороби) та для уведення у комплекс лікувальних заходів щодо хронічного катарального гінгівіту: корекції фактичного раціону ендогенним призначенням препарату за 30 хвилин до їжі по 1/2 чайної ложки 3 рази на день протягом 1 місяця та місцевого застосування – протягом 10 діб у вигляді лікувальних пародонтальних пов’язок. При цьому у комплекс заходів з підтримувальної терапії доцільно уводити курс вживання “Трофосану-4” по 1/2 чайної ложки 3 рази на день протягом 1 місяця 2 рази на рік. На початкових стадіях генералізованого пародонтиту доцільне уведення до комплексу лікувальних заходів вітчизняного препарату “Глутаргін”: по 0,25 г 3 рази на добу у таблетованому вигляді протягом 10 діб, та у вигляді 4% водного розчину, місцево, методом ультрафонофорезу на ділянку ясен кількістю 7-10 процедур тривалістю 8-10 хвилин залежно від характеру перебігу процесу. При цьому у комплекс заходів з підтримувальної терапії доцільно уводити курс вживання “Трофосану-4” по 1/2 чайної ложки 3 рази на день протягом 1 місяця 2 рази на рік. список опублікованих праць за темою дисертації Назарян Р.С. Порівняльна характеристика адаптаційно-компенсаторної спрямованості раціону населення у літній та зимовий періоди року // Одеський медичний журнал. – 2002. – № 4(72). – С. 97-98. Назарян Р.С. Оцінка особливостей фактичного харчування населення Харківського регіону // Гигиена населенных мест. – 2002. – Вып. 39. – С. 235-238. Назарян Р.С. Оцінка необхідності використання методів дослідження фактичного харчування в стоматології // Медицина сегодня и завтра. – 2002. – № 3. – С. 93-97. Назарян Р.С. Особливості структури раціону населення в осінній період року як фактор ризику виникнення стоматологічних захворювань // Експериментальна і клінічна медицина. – 2002. – № 4. – С. 120-122. Назарян Р.С. Визначення та попередня оцінка впливу аліментарного фактора на деякі показники суб’єктивного стоматологічного статуту мешканця Харківського регіону // Медицина сьогодні і завтра. – 2002. – № 4. – С. 98-100. Назарян Р.С. Дослідження захисних властивостей харчування дорослого населення у весняний період // Медицина сьогодні і завтра. – 2002. – № 2. – С. 123-125. Назарян Р.С. Взаємний зв’язок фактичного харчування населення з виникненням захворювань пародонта // Галицький лікарський вісник. – 2003. – № 1. – С. 121-123. Назарян Р.С. Моделювання спрямованості фактичного харчування людини на раціон щурів з використанням планіметричних методів // Медицина сьогодні і завтра. – 2003. – № 1. – С. 23-25. Назарян Р.С. Тривалий вплив фактичного незбалансованого харчування на активність ферментів антиоксидантної системи тканин пародонта щурів // Український стоматологічний альманах. – 2003. – № 3. – С. 42-45. Назарян Р.С. Вплив раціону на вміст нітрозотіолу у крові щурів в експерименті // Гигиена населенных мест. – 2003. – Вып. 42. – С. 132-134. Назарян Р.С. Особливості показників ферментативного гомеостазу ротової рідини осіб з різним типом фактичного харчування // Медицина сьогодні і завтра. – 2003. – № 2. – С.131-133. Назарян Р.С. Вплив раціону на активність синтетази оксиду азоту в пародонті // Галицький лікарський вісник. – 2003. – № 4. – С. 52-54. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Вплив нераціонального харчування на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів та антиокислювальну активність у крові та тканинах ясен щурів // Одеський медичний журнал. – 2003. – № 6. – С. 24-25. Дисертант розробив модель експерименту, його постановку, провів забір матеріалу, обробив матеріал, зробив висновки. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Взаємний зв’язок морфофункціональних змін у пародонті щурів з процесами вільнорадикального окислення під впливом аліментарного фактора // Вісник морфології. – 2003. – Т. 9. – № 2. – С. 204-205. Дисертантом самостійно поставлено експеримент, зібрано матеріал для морфологічного та біохімічного дослідження, проведено статистичне оброблення отриманих результатів. Назарян Р.С. Подрігало Л.В. Математична оцінка передхворобних та патологічних станів пародонта у осіб з різним типом фактичного харчування // Вісник Сумського державного університету. – 2003. – № 9(55). – С. 123-127. Дисертантом проведено аналіз кореляційних матриць, порівняння показників, що їх характеризують, зроблено висновки. Назарян Р.С. Пародонтологічний статус осіб молодого віку з різними особливостями аліментарних звичок // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – № 2. – С. 816-817. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Вплив нераціонального харчування на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів та антиокислювальну активність у крові та тканинах ясен щурів // Одеський медичний журнал. – 2004. – № 1. – С. 15-17. Дисертантом самостійно запропоновано модель експерименту, проведений експеримент, здійснено аналіз та обробку даних, зроблено висновки. Назарян Р.С. Обґрунтування доцільності клінічного застосування “ТРОФОСАНУ” у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту // Архів клінічної медицини. – 2004. – № 1. – С. 49-51. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Зміни інтенсивності хемілюмінесценції й активності антиоксидантних ферментів крові щурів при нераціональному фактичному харчуванні // Одеський медичний журнал. – 2004. – № 3(83). – С. 23-24. Дисертантом самостійно розроблено та поставлено експеримент, проведено забір матеріалу, аналіз та опрацювання отриманих даних, зроблено висновки. Назарян Р.С. Залежність показників про- та антиоксидантного гомеостазу ротової рідини від типу фактичного харчування // Вісник стоматології. – 2004. – № 1. – С. 36-38. Назарян Р.С. Морфофункціональні зміни у пародонті щурів під впливом нераціонального харчування // Вісник морфології. – 2004. – Т. 10. – № 1. – С. 97-100. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Вільнорадикальне окислення ліпідів та його регуляція у пародонті та крові щурів при незбалансованому фактичному харчуванні та корекції “Трофосаном” // Галицький лікарський вісник. – 2004. – № 3. – С. 72-75. Дисертантом у процесі самостійно проведеного експерименту для біохімічного дослідження зібрано матеріал, проведено статистичне опрацювання отриманих даних, зроблено висновки. Назарян Р.С. Подрігало Л.В. Планіметричні методи у визначенні захисної спрямованості харчування // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2(35). – С. 7-8. Дисертант виконав епідеміологічне обстеження фактичного харчування неорганізованої популяції, взяв участь у розробленні планіметричної методики оцінки захисного потенціалу раціону, провів статистичне опрацювання даних. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Динаміка впливу нераціонального харчування на ферментативну та неферментативну антиоксидантну активність крові щурів у хронічному експерименті // Медицина сьогодні і завтра. – 2004. – № 1. – С. 50-53. Дисертантом в процесі самостійно розробленого та проведеного експерименту для біохімічного дослідження зібрано матеріал, проведено статистичний аналіз отриманих даних, зроблено висновки. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові і тканинах пародонта щурів при хронічній дії незбалансованого фактичного раціону // Одеський медичний журнал. – 2004. – № 6. – С. 12-13. Дисертантом в процесі самостійно розробленого та проведеного експерименту для біохімічного дослідження зібрано матеріал, проведено статистичне опрацювання отриманих даних, зроблено висновки. Борисенко А.В., Назарян Р.С., Подрігало Л.В. Обґрунтування комплексної системи профілактики запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта з урахуванням аліментарного фону та гомеостатичних особливостей // Актуальные проблемы медицины и биологии. – 2004. – Вып. № 2. – С. 423-427. Дисертант розробив концепцію визначення лікувально-профілактичної тактики, запропонував методи прогнозування для її оцінки, взяв участь у розробці методик визначення донозологій. Назарян Р.С. Обоснование использования препарата эндотелийпротекторного действия при лечении дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта // Современная стоматология. – 2004. – № 4. – С. 54-55. Назарян Р.С. Експериментально-клінічні паралелі обґрунтування доцільності використання антиоксидантної та NO-терапії запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта на фоні незбалансованого фактичного харчування // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2004. – № 3. – С. 41-43. Назарян Р.С. Зміни клітинного складу тканин пародонта щурів під впливом фактичного раціону незбалансованої спрямованості // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2004. – № 4. – С. 77-79. Назарян Р.С. Использование прогностического индекса для оценки влияния фактического питания на функционирование адаптационных процессов в тканях пародонта // Современная стоматология. – 2005. – № 1. – С. 70-71. Назарян Р.С. Клінічна ефективність застосування Глутаргіну у комплексній терапії пародонтиту // Одеський медичний журнал. – 2005. – № 2. – С. 78-81. Патент № 64174А МПК 7А61В5/00, Спосіб вибору лікувально-профілактичної спрямованості харчування для осіб із захворюваннями пародонта / Кривоносов М.В., Борисенко А.В., Катурова Г.Ф., Назарян Р.С. Подрігало Л.В. Харківський державний медичний університет. заявл. 05.03.03, опубл. 16.02.2004. Бюл. № 2. Патент№ 7902 МПК 7 G09В23/28 Процес моделювання пародонтиту / Гаргін В.В., Назарян Р.С. Інститут терапії ім. Л.Т.Малої Академії медичних наук України, заявл. 10.12.2004, опубл. 15.07.2005. Бюл. № 7. Свідоцтво № 12426 про реєстрацію авторського права на твір “Комп’ютерне програмне забезпечення для визначення щільності кісткової тканини альвеолярного відростка та активності остеопорозу” / Назарян Р.С., Кривенко С.С. Від 10.03.2005 р. Кривоносов М.В., Катурова Г.Ф., Назарян Р.С., Подригало Л.В. Оценка направленности питания как фактор профилактики заболеваний пародонта в период сезонного гиповитаминоза // Материалы научно-практической конференции с международным участием “Современные аспекты оздоровительного питания”. – Днепропетровск, 2002. – С. 73-75. Дисертант провів оцінку спрямованості харчування, взяв участь у розробці методу оцінки, здійснив статистичну обробку. Катурова Г.Ф., Назарян Р.С., Катурова В.В. Морфологические изменения в тканях пародонта при разных типах фактического питания // Материалы международной научной конференции “Актуальные проблемы спортивной морфологии и интегративной антропологии”. – М:, 2003. – С. 158-160. Дисертантом самостійно розроблено та поставлено експеримент, зібрано матеріал для морфологічного дослідження, проведено статистичне оброблення отриманих результатів. Яковцова А.Ф., Гаргін В.В., Назарян Р.С. Рівень активності апоптозу у тканинах пародонта при утворенні експериментальної незбалансованості фактичного раціону // Патологія. – 2004. – Том 1 – № 1. – С. 44-46. Дисертантом самостійно розроблено та поставлено експеримент, зібрано матеріал для морфологічного дослідження, проведено статистичне оброблення отриманих результатів, зроблено висновки. Назарян Р.С., Кривенко С.С. Комп’ютерний аналіз рентгенограм при визначенні щільності кісткової тканини // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 30-31. Дисертант самостійно зібрав клінічний матеріал для необхідних досліджень, взяв участь у розробленні нової методики оцінки щільності кісткової тканини. Назарян Р.С. Роль фактического питания в патогенезе заболеваний пародонта // Сборник тезисов ІІІ конференции молодых ученых России с международным участием: “Фундаментальные науки и прогресс клинической медицины”. – М:, 2004. – С. 293. Назарян Р.С. Вікові особливості процесів перекисного окислення у крові та тканинах пародонта щурів при впливі аліментарного фактора // 5 українська конференція молодих учених, присвячена пам’яті академіка В.В. Фролькіса. – К:, 2004. – С. 123. Назарян Р.С. Структурная характеристика тканей пародонта крыс в условиях моделирования неадекватного фактического питания // Материалы научной конференции “Фундаментальные и прикладные проблемы гистологии. Гистогенез и регенерация тканей”. – Санкт-Петербург, 2004. – С. 124-125. Назарян Р.С. Морфологічна характеристика аліментарної моделі пародонтиту // Biomedical and biosocial anthropology. – 2004. – № 2 May. – P. 57. Назарян Р.С., Катурова В.В., Удовиченко Н.Н. Клінічне застосування у пародонтології препарату з ендотелійпротекторною спрямованістю // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. – Том 58. – С. 21-22. Дисертант провів клінічні дослідження, опрацював результати, зробив висновки. Кривоносов М.В., Катурова Г.Ф., Назарян Р.С., Подрігало Л.В., Костюк Н.Г. Використання раціону, збагаченого БАД “Трофосан”, для корекції стану хворих на пародонтит // Матеріали Х конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Чернівці–Київ–Чікаго, 2004. – С. 602. Дисертант провів клінічні дослідження, опрацював результати, зробив висновки. Анотація Назарян Р.С. Патогенетичне обґрунтування корекції аліментарного фактора у комплексному лікуванні хвороб пародонта. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2006. Проведені епідеміологічні дослідження структури фактичного раціону неорганізованої популяції та визначені особливості аліментарного статусу осіб із запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта. Встановлений дисбаланс амінокислотної складової фактичного раціону на фоні антиоксидантного дефіциту. Заданий напрямок став підґрунтям для створення експериментальної моделі. В умовах хронічного експерименту протягом 7,5 місяця встановлено, що однією з провідних ланок патогенезу захворювань пародонта є поєднання впливу оксидативного стресу та NO-залежної ендотеліальної дисфункції. Це призводить до структурно-метаболічних змін і порушень гемомікроциркуляції у тканинах пародонта. З’ясовано, що препарати, які поєднують у собі антиоксидантні та NO-моделювальні властивості є ефективними у лікуванні хронічного катарального гінгівіту та початкових ступенів генералізованого пародонтиту хронічного перебігу. Розроблений диференційований підхід щодо профілактики та терапевтичних втручань з урахуванням гомеостатичних особливостей та аліментарного статусу пацієнта. Ключові слова: пародонтит, гінгівіт, фактичне харчування, оксид азоту, ендотеліальна дисфункція, оксидативний стрес. АНнотация Назарян Р.С. Патогенетическое обоснование коррекции алиментарного фактора в комплексном лечении болезней пародонта. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2006. Диссертация посвящена проблеме выяснения закономерностей формирования повреждения в тканях пародонта при системном влиянии несбалансированного фактического рациона и разработке направленной коррекции выявленных нарушений. Проведено эпидемиологическое исследование структуры питания неорганизованной популяции, определены особенности алиментарного статуса лиц с воспалительными и дистрофически-воспалительными заболеваниями пародонта. Анализ полученных результатов позволил обнаружить аминокислотный дисбаланс на фоне антиоксидантного дефицита и углеводной направленности изученных рационов. Полученные данные легли в основу создания естественной экспериментальной модели заболеваний пародонта. В условиях длительного хронического эксперимента было доказано формирование в тканях пародонта на ранних стадиях условий для возникновения повреждения, а на поздних – появление клинических признаков болезни. Они тесно связаны с оксидативным стрессом, снижением продукции оксида азота, развитием морфологических проявлений клеточных и мезенхимальных диспротеинозов на фоне изменений гисто-гематических барьеров, гемомикроциркуляторных нарушений, усилением процесса апоптоза. В последующем развернутая клинико-экспериментальная картина дистрофических изменений в тканях пародонта дополнялась присоединением воспалительного компонента. Установлено, что одним из важнейших пусковых звеньев патогенеза, формирующегося на фоне аминокислотного и антиоксидантного дефицита рациона, является оксидативный стресс, сочетанный со снижением синтеза оксида азота. В результате данного воздействия в тканях пародонта формируется очаг гипоксии, ишемии, что при присоединении воспалительного компонента приводит к возникновению гингивита и пародонтита. Проведенные исследования позволили обосновать необходимость применения в комплексной терапии гингивита и ранних стадий генерализованного пародонтита препаратов, обладающих антиоксидантными и NO-моделирующими свойствами. Экспериментальные данные и исследования in vitro позволили доказать эффективность препаратов “Трофосан-4” и “Глутаргин”. Установлено, что на разных стадиях патологического процесса, который формируется в тканях пародонта при системном действии несбалансированного фактического питания, необходим дифференцированный выбор средств коррекции. Разработан индивидуальный комплексный подход к тактике лечебно-профилактических мероприятий. Выделены ведущие критерии, определяющие диагностический алгоритм: оценка алиментарного статуса каждого пациента – относительного защитного потенциала рациона; изучение гомеостатических особенностей организма, а именно прооксидантно-антиоксидантного потенциала и NO-моделирующих свойств ротовой жидкости. Эти сведения дают необходимую информацию о состоянии фактического питания как фактора окружающей среды, а проведенное параллельно исследование особенностей гомеостаза будет характеризовать состояние эндоэкологии пациента. Анализ полученных данных в совокупности с клиническими критериями позволит определить необходимую степень вмешательства на конкретной стадии заболевания у каждого пациента индивидуально. Доказано, что в зависимости от клинического проявления возможно использование коррекции алиментарного фактора в различных формах: коррекция рациона как профилактическая тактика; обогащение его природными комплексами адаптогенов, аминокислот; применение препаратов с антиоксидантными и NO-моделирующими свойствами в комплексном лечении. Установлено, что предложенный комплекс дифференцированных схем коррекции алиментарного фактора путем использования антиоксидантов с NO-моделирующими свойствами показал высокую эффективность и позволил получить стабильную ремиссию у пациентов с хроническим катаральным гингивитом и ранними стадиями генерализованного пародонтита хронического течения. Ключевые слова: пародонтит, гингивит, фактическое питание, оксид азота, эндотелиальная дисфункция, оксидативный стресс. sUMMARY Nazaryan R.S. Pathogenetic substantiation of alimentary factor correction in complex treatment for periodontal diseases. – Manuscript. Dissertation for scientific degree of Doctor of Science (Medicine) in speciality 14.01.22 – dentistry. – National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, 2006. Epidemiologic investigation of the ration structure of inorganized population was done. The peculiarities of the alimentary state in persons with inflammatory and dystrophic-inflammatory disease of the periodontium were determined. Dysbalance in amino-acid content of the ration against a background of anti-oxidant deficiency was established. The revealed tendency was used to create an experimental model. In the conditions of chronic experiment (7.5 months), it was determined that one of the main links of periodontium diseases pathogenesis was combination of oxidant stress and NO-dependent endothelial disfunction. This caused structural-metabolic changes and disorders of hemomicrocirculation in the periodontal tissue. It was established that the drugs combining antioxidant and NO-modeling properties were effective in treatment of chronic catarrhal gingivitis and primary stages of chronic course of generalized periodontitis. A differential approach to prevention and therapeutic interventions with the account of homeostatic characteristics and alimentary state of the patient was developed. Key words: periodontitis, gingivitis, disbalansed nutrition, nitrogen oxide, endothelial dysfunction, oxidative stress. Перелік умовних скорочень ГЛП глутатіонпероксидаза ГП гідроперекиси ліпідів ВЗПР відносний захисний потенціал раціону ДК дієнові кон’югати ІГ індекс гігієни К контроль МДА малоновий діальдегід МКА моноклональні антитіла нд незбалансована дієта ПОЛ перекисне окислення ліпідів СОД супероксиддисмутаза ТР вживання “Трофосану-4” NO оксид азоту NOS синтаза оксиду азоту еNOS ендотеліальна синтаза оксиду азоту Oя супероксиданіон ОNОО- пероксинітріт РІ пародонтальний індекс РМА папілярно-маргінально-альвеолярний індекс SBI sulcus bleeding index – індекс кровоточивості ясенної борозни PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020