.

Оцінка структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта за рентгенморфометричними показниками в людей різного віку та статі (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
117 2933
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ

ІМЕНІ ПРОФЕСОРА М.І.СИТЕНКА АМН УКРАЇНИ

ОРЛИК ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК: 612.75:616-073.75:611.711

Оцінка структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта за
рентгенморфометричними показниками в людей різного віку та статі

14.01.21 – травматологія та ортопедія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук професор

заслужений діяч науки і техніки України

ПОВОРОЗНЮК Владислав Володимирович

Інститут геронтології АМН України, завідувач відділом клінічної
фізіології та патології опорно-рухового апарату

Офіційні опоненти: доктор медичних наук професор

ГРУНТОВСЬКИЙ Геннадій Харлампійович

Інститут патології хребта та суглобів

імені професора М. І. Ситенка АМН України,

головний науковий співробітник відділу захворювань та пошкоджень хребта

доктор медичних наук професор

ХВИСЮК Олександр Миколайович

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, ректор,
завідувач кафедри артрології, спортивної медицини та ЛФК

Провідна установа: Науково-дослідний інститут травматології та
ортопедії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького
МОЗ України, м. Донецьк

Захист відбудеться “19” жовтня 2006 р. об 11.30 на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.607.01 Інституту патології хребта та
суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України (61024 м. Харків, вул.
Пушкінська, 80).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту патології хребта
та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України (61024 м. Харків,
вул. Пушкінська, 80).

Автореферат розісланий “18” вересня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук
В.О. Радченко

Актуальність роботи. Остеопороз та його тяжкі ускладнення призводять до
значного погіршення якості життя людини внаслідок хронічного болю,
обмеження функціональної активності, зменшення або втрати
працездатності.

На сучасному етапі для вивчення стану кісткової тканини використовують
різні прилади, зокрема кісткові денситометри, які дозволяють об’єктивно
визначити відхилення показників мінеральної щільності кісткової тканини
починаючи з 1,5-3%. Звичайний рентгенологічний метод може визначити
втрату кісткової маси в межах тільки близько 25-30%, але цих даних
недостатньо для отримання повної інформації щодо особливостей кісткової
системи. Проте застосування рентгенологічного методу виправдано тому, що
при малотравматичних ушкодженнях скелета іншого способу швидкої
діагностики в більшості лікувальних закладів немає.

Вагому роль у перегляді відношення до рентгенологічного методу зіграв і
той факт, що зміни хребта при дегенеративних та гіпертрофічних процесах
можуть призвести до хибних результатів підвищеня щільності кістки при
використанні ультразвукової діагностики остеопорозу (Власова І.С.,
Рубченко Т.І., 2001). Звичайна рентгенографія всіх відділів хребта
виявляється більш специфічним методом діагностики тяжкого остеопорозу
хребта, ніж денситометрія (Древаль А.В., 1998). У хворих з підозрою на
дегенеративні процеси хребта найкращою альтернативою є
рентгенморфометричний метод. Рентгенморфометричні виміри проводять на
звичайних рентгенограмах, які дозволяють проаналізувати структурний стан
кістки, тобто виявити не тільки кількісні, але й якісні критерії
остеопорозу (Белосельский Н.Н., 2000), а також виявити основні
ускладнення системного остеопорозу — патологічні деформації та переломи
тіл хребців (Спузяк М.І., 2002; Франке Ю., Рунге Г., 1997).

Проте для впровадження цього методу в практику необхідне створення
референтної бази, вивчення особливостей рентгенморфометричних показників
хребта залежно від віку, статі, перебігу постменопаузального періоду в
жінок, характеру порушень структурно-функціонального стану кісткової
тканини периферичного та аксіального скелета, визначення можливостей
подальшого використання даного методу в лікувально-профілактичних
закладах щодо тривалого спостереження за структурно-функціональним
станом кісткової тканини хребта та прогнозування остеопоротичних
переломів, оцінки ефективності антиостеопоротичного лікування, особливо
– остеопоротичних деформацій та переломів тіл хребців. Вищезазначене
стало основою для виконання даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертаційної роботи є фрагментами науково-дослідних робіт відділу
клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату Інституту
геронтології АМН України “Комплексна реабілітація хворих старших вікових
груп з остеопорозом та його ускладненнями (переломами кісток дистального
відділу передпліччя та переломи хребців)”, держреєстрація № 0103U000651,
шифр 00.05.03, та “Вивчення механізмів розвитку та розробка методів
профілактики й лікування захворювань кістково-м’язової системи
(остеопорозу та його ускладнень, остеоартрозу великих суглобів,
остеохондрозу хребта) у жінок в постменопаузальному періоді”,
держреєстрація № 0103U000649, шифр 01.06.03.

Мета дослідження – на підставі вивчення структурно-функціонального стану
кісткової тканини хребта вдосконалити діагностику остеопорозу
аксіального скелета та його ускладнень (деформацій та переломів тіл
хребців), оцінку ефективності антиостеопоротичних засобів щодо їх
лікувально-профілактичної дії.

Задачі дослідження:

Створити референтну базу щодо рентгенморфометричних показників хребта
жителів України залежно від віку та статі.

Провести рентгенморфометричний аналіз щодо структурно-функціонального
стану кісткової тканини хребта в жінок залежно від часу настання
менопаузи та тривалості постменопаузального періоду.

Порівняти дані рентгенморфометричного аналізу та показники
структурно-функціонального стану кісткової тканини за даними
ультразвукової денситометрії.

З’ясувати особливості застосування рентгенморфометричного аналізу в
діагностиці вертебральних переломів та вивчити особливості
вертебрального больового синдрому залежно від виду деформацій тіл
хребців.

Розробити діагностичний алгоритм щодо верифікації вертебрального
больового синдрому при остеопорозі в жінок у постменопаузальному періоді
з використанням рентгенморфометричного аналізу.

6. Визначити ефективність антиостеопоротичних засобів (препаратів
кальцію та вітаміну D, міакальцику) у профілактиці та лікуванні
остеопорозу хребта та оцінити можливості використання
рентгенморфометричного аналізу в оцінці їх ефективності.

Об’єкт дослідження: чоловіки та жінки різного віку з нормальною
кістковою тканиною та порушеннями структурно-функціонального стану
кісткової тканини (остеопороз та остеопенія), жінки у періменопаузі та
постменопаузі з різною тривалістю постменопаузального періоду, жінки з
остеопоротичними деформаціями та переломами тіл хребців.

Предмет дослідження: структурно-функціональний стан кісткової тканини
хребта.

Методи дослідження: клінічне та ортопедичне обстеження, анкетування,
антропометричне дослідження, рентгенморфометричний аналіз рентгенограм
грудного та поперекового відділів хребта в бічній проекції,
ультразвукова денситометрія кісткової тканини за допомогою приладу
“Аchilles+”, біохімічні дослідження. Статистичний аналіз проводили за
допомогою програм “Statistika 6.0” та “Microsoft Excel”.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено та
запропоновано референтні дані щодо рентгенморфометричних показників та
індексів аксіального скелета в жителів України залежно від віку та
статі. Встановлено особливості рентгенморфометричних показників в жінок
у постменопаузальному періоді залежно від часу настання менопаузи та
тривалості постменопаузального періоду, а також зв’язок СФСКТ
периферичного скелета зі структурно-функціональним станом кісткової
тканини хребта, наявністю остеопоротичних переломів периферичного та
аксіального скелета. Вперше запропоновано та апробовано на практиці
показник індексу суми розмірів хребців.

Вперше запропоновано діагностичний алгоритм щодо верифікації
вертебрального больового синдрому при остеопорозі в жінок у
постменопаузальному періоді з використанням рентгенморфометричного
аналізу, який є одним із альтернативних методів діагностики порушень
структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта, прогнозування
ризику виникнення остеопоротичних переломів.

Запропоновано, науково обґрунтовано й впроваджено в практику
диференційовані схеми лікування та профілактики остеопорозу та його
ускладнень, визначені можливості використання рентгенморфометричного
аналізу в оцінці ефективності антиостеопоротичних засобів.

Практичне значення роботи. Удосконалено діагностику остеопорозу на
основі використання рентгенморфометричного аналізу в людей різного віку
та статі. Запропоновано альтернативний діагностичний метод визначення
структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта на підставі
об’єктивної характеристики рентгенографічних змін у хребцях грудного та
поперекового відділів хребта, що дозволяє рекомендувати його для
проведення скринінгових досліджень, діагностики остеопорозу та його
ускладнень, оцінки ефективності антиостеопоротичного лікування.

Розроблені референтні дані залежно від віку та статі щодо показників
рентгенморфометричного аналізу, що дає змогу ефективніше проводити
заходи профілактики та лікування остеопорозу та його ускладнень.

В клінічній практиці доведена ефективність розроблених нових схем
застосування антиостеопоротичних засобів щодо профілактики та лікування
остеопоротичних переломів та деформацій тіл хребців. Визначено
можливості методу рентгенморфометричного аналізу в прогнозуванні
виникнення остеопоротичних переломів та деформацій тіл хребців;
встановлена діагностична спроможність методу в оцінці ефективності
антиостеопоротичного лікування.

Запропоновано алгоритм діагностики, спостереження та визначення
ефективності лікування у пацієнтів з остеопорозом аксіального скелета та
його ускладненнями.

Результати роботи використовуються в лекційному курсі на кафедрі
геронтології та геріатрії Київської медичної академії післядипломної
освіти, курсів інформації та стажування “Геріатрична ортопедія з
основами мануальної терапії”, програма яких затверджена спільно з
Міжнародним центром реабілітації (Канада) та затверджена Європейським
регіональним бюро ВООЗ, циклу конференцій та шкіл-семінарів для
практичних лікарів різних регіонів України та Білорусі “Сучасні принципи
діагностики, профілактики та лікування захворювань кістково-м’язової
системи (остеопорозу та його ускладнень, остеоартрозу, остеохондрозу)”
та “Менопауза та захворювання кістково-м’язової системи”.

Результати проведених досліджень впроваджено в клінічну практику
Інституту геронтології АМН України (м. Київ), Київської медичної
академії післядипломної освіти (м. Київ), Луганського державного
медичного університету (м. Луганськ), КЗ міської клінічної лікарні №9
(м. Кривий Ріг), Чернігівської міської лікарні №2 (м. Чернігів),
Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу (м. Київ),
Харківської медичної академії післядипломної освіти (м. Харків).

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи проведено
аналіз та узагальнення сучасних джерел вітчизняної та зарубіжної
літератури за темою дисертації, визначено напрямки досліджень та
розроблено методологію їх проведення.

Самостійно виконані клінічні та інструментальні дослідження. Проведена
систематизація та статистична обробка даних, аналіз, узагальнення та
формулювання положень та висновків роботи, розробка та апробація
лікувально-профілактичних заходів.

Дисертантом визначені можливості використання методу рентгенморфометрії
в діагностиці порушень структурно-функціонального стану кісткової
тканини хребта та прогнозування ризику виникнення остеопоротичних
переломів тіл хребців у людей різних вікових груп на підставі
рентгенморфометричного аналізу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
представлені на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми
геріатричної ортопедії” (м. Тернопіль, 2002); IV Українській
науково-практичній конференції молодих вчених “Актуальні питання
експериментальної та клінічної вікової фізіології та патології”,
присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса (м. Київ, 2003) – доповідь
відмічена дипломом як краща; науково-практичній конференції ”Вторинний
остеопороз: клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Тернопіль,
2003); науково-практичній конференції “Остеопороз: епідеміологія,
клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Одеса, 2003);
науково-практичній конференції “Проблема остеопороза в травматологии и
ортопедии” (Москва, 2003); Российском конгрессе по остеопорозу (Москва,
2003); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні
принципи діагностики, профілактики та лікування захворювань
кістково-м’язової системи в людей різного віку” (Київ, 2004); IV
Українській науково-практичній конференції молодих вчених “Актуальні
питання експериментальної та клінічної вікової фізіології та патології”,
присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2005), автор
отримала першу премію за кращу роботу; ІІ Российском конгрессе по
остеопорозу (Ярославль, 2005); IV Національному конгресі геронтологів і
геріатрів України (Київ, 2005), VІ Українському симпозіумі “Остеопороз:
епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування”
(Луганськ, 2005), ІІІ конференції з міжнародною участю “Проблема
остеопороза в травматологии и ортопедии” (Москва, 2006).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 12 праць,
у тому числі 4 статті у провідних наукових фахових виданнях, 1 стаття у
науково-популярному виданні, 1 інформаційний лист, 6 робіт у матеріалах
конференцій та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 180 сторінках
машинописного тексту, ілюстрована 21 рисунком, 49 таблицями. Складається
зі вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних
джерел, який містить 200 джерел, додатків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи досліджень. Всього обстежено 695 осіб віком 20-89
років, з них 541 жінка та 154 чоловіки. З метою визначення
рентгенморфометричних показників хребта залежно від віку та статі було
обстежено 325 осіб (185 жінок та 140 чоловіків) без переломів та
деформацій тіл хребців віком від 20 до 89 років, розподілених по
десятиріччям: 20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 та 80-89 років. З
метою визначення особливостей рентгенморфометричних показників щодо
структурного стану кісткової тканини хребта в жінок залежно від
тривалості постменопаузального періоду було обстежено 210 умовно
здорових жінок віком від 45 до 85 років, розподілених на групи: основна
група – 185 жінок віком 45-85 років у постменопаузальному періоді;
контрольна група – 25 жінок віком 45-55 років у періменопаузальному
періоді. З метою вивчення особливостей рентгенморфометричних показників
у жінок залежно від часу настання менопаузи було обстежено 95 жінок в
постменопаузальному періоді віком 65-75 років, розподілених на групи:
раннє настання менопаузи, своєчасне та пізнє. З метою вивчення та
порівняння даних рентгенморфометричного аналізу та показників
структурно-функціонального стану кісткової тканини за даними
ультразвукової денситометрії (ВООЗ, 1993 р.) було обстежено 270 осіб
віком 50-79 років, 186 жінок та 84 чоловіки. Були сформовані наступні
групи окремо в жінок та в чоловіків: основна – пацієнти з порушенням
СФСКТ (остеопорозом та остеопенією) та контрольна – з нормальною МЩКТ. З
метою визначення особливостей застосування рентгенморфометричного
аналізу в діагностиці вертебральних переломів було обстежено 155 жінок
віком 50-89 років з остеопоротичними переломами аксіального скелета. З
метою вивчення особливостей рентгенморфометричних показників у жінок
залежно від локалізації остеопоротичних переломів було обстежено 353
жінки в постменопаузальному періоді віком від 50 до 89 років. Залежно
від наявності остеопоротичних переломів та їх локалізації всіх жінок
було розподілено на дві групи: до основної групи ввійшли 224 жінки з
остеопоротичними переломами, до контрольної – 119 жінок без
остеопоротичних переломів. Залежно від локалізації переломів основна
група жінок була розподілена на три підгрупи: I підгрупу склали жінки,
що мали низькоенергетичні переломи тільки периферичного скелета; у II
підгрупу включені жінки, що мали поєднані переломи: встановлені переломи
тіл хребців та остеопоротичні переломи інших локалізацій; у III підгрупу
ввійшли жінки, що мали остеопоротичні переломи тільки тіл хребців. З
метою визначення можливостей використання рентгенморфометричного аналізу
в оцінці ефективності антиостеопоротичних засобів (препаратів кальцію
третього покоління, осеїн-гідроксилапатитного комплексу, міакальцику)
було обстежено та проліковано 45 жінок віком 55-79 років з встановленим
остеопорозом та остеопенічним синдромом. Контрольну групу склали 15
жінок з остеопорозом та остеопенічним синдромом, стандартизовані за
віком, що не підлягіли антиостеопоротичному лікуванню.

Критеріями виключення з дослідження були пацієнти, що мали тяжкі
хронічні захворювання (органічні захворювання печінки та нирок,
ендокринні захворювання, захворювання сполучної тканини тощо), а також
пацієнти з факторами ризику, які могли б вплинути СФСКТ (прийом
медикаментів (кортикостероїди, антиконвульсанти, антирезорбенти та інші)
– протягом трьох років, наявність травматичних деформацій та переломів
тіл хребців, ін.)).

Використовували наступні методи дослідження: клінічне обстеження
проводили з метою виключення супутньої патології та патологічних станів,
що мають вплив на структурно-функціональний стан кісткової тканини
хребта. При збиранні анамнезу звертали увагу на скарги пацієнтів,
початок проявів захворювань кістково-м’язової системи, наявність у
минулому переломів, їх кількість та обставини їх виникнення, в жінок
з’ясовували особливості менструального циклу, що включало визначення
менструальної функції, вік настання менархе та менопаузи. Ортопедичне
обстеження проводили з метою визначення наявності захворювань
опорно-рухового апарату. Під час об’єктивного обстеження визначали
особливості постави, ходи, наявність викривлень хребта, деформацій
органів опорно-рухового апарату, болючості паравертебральних точок
грудного та поперекового відділів хребта, визначення об’єму активних
рухів у поперековому відділі хребта. Анкетування включало оцінку
вираженості больового синдрому за допомогою Мак-Гилівського
опитувальника та інтенсивності болю – за допомогою комбінованої
вербально-аналогової шкали. Визначення рівня болю у нижній частині спини
та порушення життєдіяльності, пов’язані з ним, за опитувальником
Роланда-Морріса. Оцінку якості життя в жінок з остеопорозом у
постменопаузальному періоді проводили за опитувальником ECOS-16.
Загальний стан пацієнта, зміни в повсякденній активності, пов’язані з
хворобою, та загального стану під впливом лікування визначали за анкетою
EuroQol –5D. Рентгенморфометричний аналіз: на бічних спондилограмах
грудного та поперекового відділів хребта, виконаних з дотриманням ряду
вимог (фокусна відстань 120 см, центрація на ділянку хребця ТhVI у
грудному та LII-III у поперековому відділах) після відповідних розмітки,
виміру та розрахунків визначали лінійні розміри тіл хребців на рівні від
ТhIV до LIV (передній, середній, задній). Для нівелювання впливу на
отримані результати росту, статі, віку, розмірів тіла та деяких інших
показників вираховували відношення отриманих величин – індекси тіл
хребців – передньо-задній, середньо-задній, задньо-задній (А/P, M/P,
P/Pn). Для оцінки початкових проявів остеопорозу хребта був використаний
інший рентгенморфометричний показник – індекс суми розмірів хребців
(ІСРХ). Кривизну грудного відділу хребта визначали на бічних
спондилограмах грудного відділу хребта за формулою: К=(1/L2 – 4h2)/8h.
Ультразвукову денситометрію проводили за допомогою ультразвукового
кісткового денситометра “Achilles+” (Lunar Corp., Madison, WI) на
п’ятковій кістці, що складається з трабекулярної (губчастої) КТ.
Визначали наступні параметри: швидкість поширення ультразвуку через
кістку (ШПУ, м/с), що залежить від її щільності та еластичності;
широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), що відображає не
тільки щільність кістки, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію
трабекул; індекс міцності кістки (ІМ, %), що вираховується комп’ютером
на основі показників ШПУ та ШОУ (ІМ=0,5((nШОУ(nШПУ), де
nШОУ=(ШОУ-50)(0,75 та nШПУ=(ШПУ-1380)(1,8) і відображує стан губчастої
КТ обстежуваного відносно категорії здорових людей у віці 20 років;
Т-критерій –стандартне відхилення (SD) МЩКТ від показників здорових
людей у віці 20 років; Z-критерій – %, або SD відхилення МЩКТ від
вікової популяційної норми. Біохімічне дослідження включало визначення
рівнів остеокальцину крові та перилінксу сечі. Статистичний аналіз
проводили з використанням пакетів програм “Statistika 5.0” та
”Statgraphics”.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами аналізу
об’єктивного обстеження було визначено достовірно нижчий ріст в
представників обох статей старших вікових груп (60-69, 70-79, 80-89
років). З віком спостерігається збільшення кількості переломів
периферичного скелета як в чоловіків, так й у жінок, що підтвердилося
даними ультразвукового дослідження кісткової тканини – наростає
кількість людей з порушеннями СФСКТ.

В жінок перші достовірні зміни висот тіл хребців спостерігаються після
50 років у грудному відділі хребта й після 70 років у поперековому та
більш виражені по переднім висотам тіл хребців. За період від 20 до 89
років жінки втрачають близько 5-8% висоти тіл хребців, причому у віці
після 40 років темпи втрати прискорюються. Встановлено два періоди
зменшення розмірів хребців: перший (у віці від 30 до 40 років) –
повільний, що характеризується мінімальними змінами хребців та
поступовим зменшенням ІСРХ, другий (у наступні 20 років) – швидкий, що
співпадає з постменопаузальним періодом життя жінки. У віці 70-89 років
спостерігається плато з тенденцією до підвищення ІСРХ (рисунок 1, А).
Виявлено кореляційний зв’язок між передніми висотами усіх досліджуваних
тіл хребців та віком, причому більш виражений на рівні поперекових
хребців, а також між віком та показниками кривизни грудного кіфозу:
негативний з довжиною грудного відділу хребта (r = -0,51; p = 0,002) та
кривизною (r = -0,62; p = 0,0001), позитивний з глибиною (r=0,62;
p=0,0004), що свідчить про залежність змін рентгенморфо-метричних
показників від віку.

А Б

Рисунок 1. Динаміка індексу суми розмірів хребців у жінок (А) та
чоловіків (Б) різного віку: *- вірогідні відмінності у порівнянні з
20-29 річними особами (р O? 1/4 a 8 h j Oe O th ?Oe? ? ? 1/4 a & & ? P h* ,а даними ІСРХ, найбільші зміни на рівні грудного кіфозу спостерігаються в жінок з остеопорозом (ІСРХ=23,9(2,1, р0,05) майже однакові, у
той час як в жінок з переломами поєднаної локалізації – показники
достовірно гірші (60,6±2,2 бали, рАНОТАЦІЯ Орлик Т.В. Оцінка структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта за рентгенморфометричними показниками в людей різного віку та статі. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. - Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України, Харків, 2006. Робота присвячена питанням удосконалення діагностики та лікування системного остеопорозу та його ускладнень (деформацій та переломів тіл хребців) у людей різного віку та статі з використанням методу рентгенморфометричного аналізу. На основі аналізу результатів проведених досліджень запропоновано новий спосіб оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта для скринінгу, моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта у людей різного віку та статі. Створено референтну базу щодо нормативних рентгенморфометричних показників для жителів України. Визначені фактори від яких залежить структурно-функціональний стан кісткової тканини хребта. Запропоновано діагностичний алгоритм оцінки стану кісткової тканини хребта та виділення груп ризику щодо розвитку системного остеопорозу та його ускладнень з використанням методу рентгенморфометричного аналізу, який є одним із альтернативних варіантів діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта, прогнозування ризику виникнення остеопоротичних переломів та деформацій тіл хребців. Ключові слова: остеопороз, остеопоротичні переломи, деформації тіл хребців, діагностика, рентгенморфометричний аналіз. АННОТАЦИЯ Орлик Т.В. Оценка структурного состояния костной ткани позвоночника по рентгенморфометрическим показателям у людей разного возраста и пола. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия. - Институт патологи позвоночника и суставов имени профессора М.И. Ситенко АМН Украины, Харьков, 2006. Работа посвящена вопросам диагностики остеопороза с помощью метода рентгенморфометрического анализа с целью диагностики и профилактики возникновения его осложнений – малотравматических переломов позвоночника у людей разного возраста и пола. На основе анализа результатов проведенных исследований предложен новый способ оценки структурно-функционального состояния костной ткани позвоночника для скрининга, мониторинга структурно-функционального состояния костной ткани у людей разного возраста и пола. Создана референтная база относительно нормативных рентгенморфометрических показателей для жителей Украины. Установлено, что возрастные изменения размеров позвонков, их конфигурации у мужчин и женщин возникают в различные периоды жизни и отличаются темпами развития и локализацией, что обусловлено различной физической и статической нагрузкой на позвоночник в течение жизни. Установлено, что достоверные изменения размеров тел позвонков в грудном отделе позвоночника развиваются у женщин после 50, у мужчин - после 60 лет; в поясничном отделе у женщин после 70, у мужчин - после 50 лет. У мужчин уменьшения размеров тел позвонков развиваются медленно и плавно; в женщин, напротив, в два этапа: медленно - до 40 лет, ускоренно в постменопаузальном периоде. Определены факторы, от которых зависит структурно-функциональное состояние костной ткани позвоночника. Так, вариабельность рентгенморфометрических показателей позвоночника у женщин зависит от длительности постменопаузального периода и от возраста наступления менопаузы. Наиболее существенные изменения размеров тел позвонков наблюдаются при длительности постменопаузы 7-9 лет: уменьшение передней высоты тел позвонков на 3-4% по сравнению с женщинами в перименопаузальном периоде. Также установлена связь структурно-функционального состояния костной ткани позвоночника с показателями ультразвуковой денситометриии. У женщин с определенной методом ультрасонометрии системной остеопенией наблюдается уменьшение передних высот тел позвонков в грудном отделе, преимущественно задних высот - в поясничном отделе позвоночника, что обусловлено преимущественно потерей губчатой костной ткани аксиального скелета в постменопаузе; напротив, мужчины с остеопенией по рентгенморфометрическим показателям позвоночника не отличаются от пациентов с нормальным структурно-функциональным состоянием костной ткани. При системном остеопорозе у женщин и мужчин наблюдается достоверное уменьшение высот тел позвонков как в грудном, так и в поясничном отделе позвоночника. С возрастом исчезают отличия в размерах позвонков между лицами с нормальным состоянием костной ткани и остеопенией; в возрасте 70-79 лет рентгенморфометрические показатели позвоночника достоверно хуже только у лиц с системным остеопорозом. Вертебральный болевой синдром наблюдается при всех видах деформаций позвонков, однако его выраженность является наибольшей у больных с компрессионными переломами. Обнаружена достоверная связь между выраженностью болевого синдрома, показателями качества жизни и частотой деформаций в грудном отделе позвоночника. Предложен диагностический алгоритм оценки состояния костной ткани позвоночника и выделения групп риска относительно остеопороза с использованием метода рентгенморфометрического анализа, который является одним из альтернативных вариантов диагностики нарушений структурно-функционального состояния костной ткани позвоночника, прогнозирования риска возникновения остеопоротических переломов и деформаций тел позвонков. Разработанные и предложенные дифференцированные схемы лечения остеопороза и его осложнений (с использованием кальцемин-адванса, остеогенона, миакальцика в течение 6-12 месяцев) приводят к уменьшению выраженности вертебрального болевого синдрома, снижению резорбции костной ткани, стабилизации деформационных процессов в позвоночнике по данным рентгенморфометрического анализа, улучшения качества жизни. Ключевые слова: остеопороз, остеопоротические переломы, деформации тел позвонков, диагностика, рентгенморфометрический анализ. ANNOTATION Orlyk T.V. Estimation of structural-functionally state of osseous of vertebral cloth into peoples of different age and sex. - Manuscript. Dissertation on winning of scientific candidate degree of medical sciences for speciality 14.01.21 traumatology and orthopaedy. – The Institute of Spine and Joint Pathology of Ukrainian Academy of Medical sciences, Kharkiv, 2006. Work is devoted by question of diagnostics improvement and cure osteoporosis and his complications (deformations and vertebrae bodies’ fractures) into peoples of different age and sex with use of method rentgenmorfometry of analysis. On results analysis base of seen out researches offered a new estimation method of structurally-functional state of osseous spine cloth for screening, to monitoring of structurally-functional state of osseous spine cloth into peoples of different age and sex. Created reference a base as for normative indexes of rentgenmorfometry for Ukraine habitants. Definite factors from which depends structurally-functional state of osseous spine cloth. Offered a diagnostic state estimation algorithm of osseous spine cloth and apportionment of risk groups as for development osteoporosis and his complications with use of method rentgenmorfometry of analysis, which is one of alternative violations diagnistics variants of structurally-functional state of osseous spine cloth, prognostication of beginnings risk osteoporotic of fractures and vertebrae bodies’ deformations. Key words: osteoporosis, osteoporosis fractures, deformity of body vertebral, diagnоstics, rentgenmorfometry analisis. Відповідальний за випуск – д.мед.н., професор М.О. Корж Підписано до друку 11.09.2006 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 1,15. Тираж 150 прим. Зам.№ 377. Віддруковано в ВПЦ “Експрес”. Свідоцтво про державну реєстрацію ДК №1956 ВІД 27.09.2004 р. Тел. факс (044) 537-09-32 БІЛЬ У СПИНІ РЕНТГЕНОГРАФІЯ ХРЕБТА візуально встановлені остеопоротичні деформації та переломи тіл хребців інші методи дослідження хребта (МРТ та інші) рентгенморфометричні показники в нормі рентгенморфометричний аналіз зниження рентген морфо-метричних показників профілактика та лікування остеопоротичних станів контрольна рентгенографія з рентгенморфометричним аналізом через 1-1,5 роки

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020