.

Гігієнічне обґрунтування профілактичних та оздоровчих заходів при литті металів у постійні металеві форми (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 3359
Скачать документ

ІНСТИТУТ медицини ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ПЕРЦЕВ Дмитро Павлович

УДК 613.6:621.74

Гігієнічне обґрунтування профілактичних та оздоровчих заходів при литті
металів у постійні металеві форми

14.02.01 – гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України, ДП “Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та
професійних захворювань” МОЗ України

Науковий керівник кандидат медичних наук, професор Кратенко Іван
Сергійович, Харківський державний медичний університет, завідувач
кафедри загальної гігієни та екології №2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник,
Гвозденко Людмила Андріївна, Інститут медицини праці АМН України,
завідувачка лабораторією з вивчення і нормування фізичних факторів
виробничого середовища

доктор медичних наук, професор Гапон Василь Олександрович, вищий
державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна
академія”, професор кафедри загальної гігієни, екології, соціальної
медицини, організації та економіки охорони здоров’я

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця, кафедра гігієни праці та професійних захворювань, МОЗ
України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться „22” січня 2007 р. о 14 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини
праці АМН України за адресою 01033, м. Київ вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України за адресою 01033, м. Київ вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий „20” грудня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Ливарне виробництво одна – з найбільш важливих
галузей сучасної техніки, технічної науки та виробництва. У нашій країні
та за кордоном найпоширенішим способом виготовлення литих заготовок
продовжує залишатися виробництво виливків із застосуванням разових форм
на основі піщано-глинистих сумішей. Цей спосіб має значні технологічні
переваги й значну універсальність (Кашин Л.М., 1988, Муштай Н.И., 1990,
Найдек В.Л., 1990).

Однак застосування традиційних методів формоутворення вимагає здійснення
цілого ряду технологічних операцій, що супроводжуються наявністю
несприятливих для здоров’я ливарників виробничих чинників. Джерелами цих
чинників у першу чергу є технологічні операції з формувальними та
стержневими сумішами, а також заключна обробка виливків. Окрім того,
зазначені операції супроводжуються інтенсивним виділенням у робочу зону
сілікозонебезпечного пилу, газоподібних речовин, а обладнання, яке
застосовується, генерує шум та вібрацію; їх виконання пов’язане зі
значною трудомісткістю, а також фізичною напругою. Перелічені фактори та
умови виробничого процесу здатні бути етіологічним фоном та причиною
розвитку професійних захворювань, зокрема, пневмоконіозів, хронічних
бронхітів, шумової та вібраційної хвороб (Дей Л.М., 1980; Городничий
Н.И., 1989; Кундиев Ю.И., 1998).

Зазначене, а також подальший розвиток ливарних технологій та вимог до
точності та якості продукції зумовлюють розвиток нових технологічних
процесів, зокрема, лиття з використанням точних форм (спеціальні способи
лиття). За допомогою цих технологій одержують близько 30,0% обсягу всіх
виливків у машинобудуванні; до спеціальних видів лиття належать способи
отримання виливок у постійних металевих формах (Руденко А.Б., Серебро
В.С., 1987; Ефимов В.А., Анисович Г.А., Бабич В.Н., 1991)

Ці види лиття мають істотні технологічні переваги: підвищення
продуктивності; зниження трудомісткості виробничих операцій; скорочення
витрат металу; високу якість і покращені механічні властивості виливок
при зменшенні браку. Окрім того, використання металевих форм дозволяє
виключити найбільш шкідливий щодо розвитку професійної патології фактор
– надходження у повітря робочої зони дрібнодисперсних аерозолей з
високим вмістом кварцу. До способів одержання виливків у металевих
формах відносять – лиття до кокілю, лиття під тиском, із протитиском,
електрошлакове, відцентрове, вакуумним усмоктуванням, вижиманням.
Найбільшим попитом користується спосіб лиття в кокіль, який є основною
технологією виробництва вихідних матеріалів для виготовлення двигунів
внутрішнього згоряння (Нагорный П.А., 1993, Кашин Л.М., 2000).

Незважаючи на широке використання лиття у кокіль, комплексної
гігієнічної оцінки умов праці ливарників не проведено. В окремих
гігієнічних дослідженнях умов праці при кокільному литті
характеризувалися фактори виробничого середовища, однак, комплексна
гігієнічна характеристика виробничого процесу у взаємозв’язку зі станом
здоров’я та функціональним станом фізіологічних систем робітників –
відсутня, що унеможливлює розробку нормативно-методичного забезпечення,
ефективного попереджувального та поточного санітарного нагляду за
ливарним виробництвом та спонукає до пошуку нових шляхів збереження
здоров’я і попередження професійної захворюваності ливарників.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація
виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України,
ДП “Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних
захворювань” МОЗ України у межах комплексних гігієнічних та
клініко-епідеміологічних досліджень на машинобудівних підприємствах
Харківської, Запорізької, Донецької та Дніпропетровської областей
впродовж 1990–1997 років. Первинний матеріал отримано автором за
безпосередньої участі у виконанні науково-дослідних робіт:

„Вивчити умови праці та стан здоров’я робітників, що працюють у ливарних
цехах, де отримують виливки спеціальними способами лиття”
(держреєстрації № 01.86.0054-752, звіт НДР №02900036362) у межах
науково-технічної проблеми 0.74.08, завдання № 09.03.02Д;

„Вивчити умови праці та захворюваність робітників ливарних та механічних
цехів машинобудівних заводів та розробити гігієнічні рекомендації”
(держреєстрація №01.89.008585, шифр теми ВН.14.02.0058.89);

“Медико-екологічна характеристика факторів навколишнього виробничого
середовища та здоров’я окремих категорій населення Харківського регіону
у зв’язку з проблемою формування методичних підходів до створення
моніторингу здоров’я” (держреєстрація №01.89.008585).

Мета роботи складалася в обґрунтуванні комплексу профілактичних заходів
на основі вивчення впливу факторів трудового процесу та виробничого
середовища на стан здоров’я робітників, зайнятих отриманням виливок у
постійних металевих формах.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

1.Вивчити умови праці, фактори трудового процесу та виробничого
середовища робітників, зайнятих отриманням виливок у постійних металевих
формах.

2.Вивчити стан здоров’я та закономірності формування функціонального
стану організму робітників основних професійних груп у взаємозв’язку з
факторами виробничого середовища.

3.Розробити методику гігієнічної інтегральної оцінки якості виробничого
середовища основних професійних груп робітників, зайнятих отриманням
виливок у постійних металевих формах.

4.Обґрунтувати комплекс профілактичних заходів з оздоровлення умов
праці, поліпшення якості виробничого середовища та стану здоров’я
працівників основних професій.

Об’єкт дослідження: умови праці, функціональний стан організму та стан
здоров’я робітників.

Предмет дослідження: фізичні та хімічні фактори виробничого середовища,
показники стану серцево-судинної, м’язової, терморегуляційної,
центральної нервової систем у робітників упродовж трудового процесу,
рівень та структура захворюваності, результати медичного огляду.

Методи дослідження: гігієнічні, фізико-хімічні, фізіологічні, клінічні,
соціальні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані нові дані щодо
технолого-гігієнічних факторів формування виробничого середовища та
особливості впливу факторів трудового процесу на стан організму
ливарників. Уперше доведено, що в залежності від професійної групи мають
місце різні механізми реагування на стан виробничого середовища при
литті у постійні металеві форми. Системно досліджені показники стану
здоров’я робітників основних професійних груп з комплексним урахуванням
результатів медичного огляду, рівнів та структури захворюваності з
тимчасовою втратою працездатності та динаміки стану фізіологічних систем
організму впродовж робочого дня та тижня. Визначено спектр та
особливості дії виробничих чинників при різних технологіях лиття в
постійні металеві форми, уперше дана градація різних видів лиття за
показниками небезпечної їх дії на здоров’я працівників. Обґрунтовано
нову методику інтегральної оцінки якості виробничого середовища та
комплекс профілактичних заходів з оздоровлення умов праці з урахуванням
специфіки виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволили
обґрунтувати комплекс технічних, технологічних, санітарно-технічних,
санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів щодо
збереження здоров’я робітників ливарного виробництва. Результати роботи
дали можливість розробити проект “Санітарних правил для ливарних цехів
машинобудівних заводів”, впровадити пропозиції з реорганізації схем
існуючих робочих місць та схем розміщення технологічного обладнання при
розробці типового проекту ділянки лиття малих форм.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено модель програми
дослідження, визначена його мета та завдання, методологічні принципи та
методичні підходи до їх вирішення, виконано збір матеріалу щодо
проведення гігієнічних (визначення та оцінка параметрів мікроклімату,
шуму, вібрації, пилу), натурних фізіологічних досліджень (стан органів
та систем працівників протягом робочого дня й тижня) та ергономічних
показників (визначення та оцінка показників важкості та напруженості
праці) для обґрунтування спрямованості профілактичних заходів у
ливарному виробництві; виконано узагальнення результатів, їх статистичну
обробку з обґрунтуванням методики оцінки виробничого середовища.

У публікаціях за темою дисертації, які підготовлені у співавторстві,
здобувачу належать ідеї впровадження критеріїв та алгоритмів оцінки
системоутворюючого впливу факторів виробничого середовища на стан
здоров’я ливарників. Здобувачем самостійно сформульовано висновки та
практичні рекомендації, підготовлено розділи стосовно точних видів лиття
проекту ДержСанПіН, проведено апробацію, впровадження та підготовку
публікацій основних результатів дослідження, заявки на корисну модель.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
апробовані на з’їздах та конференціях: XII з’їзді гігієністів України
(Київ, 1991 р.), XIII з’їзді гігієністів України (1995 р.), IX
всесоюзній конференції з фізіології праці (1990 р.), XX
науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (ХМІ, 1992
р.), підсумковій обласній науково-практичній конференції “Актуальні
питання епідеміології, гігієни та організації санітарної справи”
(Харків, 1993 р.), конференції, присвяченій 190-річчю заснування ХДМУ
(1995 р.), регіональній науково-практичній конференції, присвяченій
75-річчю санітарно-епідеміологічної служби України (Харків, 1998 р.),
засіданнях Харківського наукового гігієнічного товариства (1992, 2003
р.), перших марзеєвських читаннях (Київ, 2005) та перших наукових
читаннях, присвячених пам’яті професора М.В.Кривоносова (Харків, 2006).
Основні положення дослідження апробовано автором при розробці проекту
ДержСанПіН “Державні санітарні правила для ливарних цехів машинобудівних
підприємств” .

Публікації. Матеріали дослідження опубліковані в 21 науковій праці, у
тому числі: 7 статей у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України; 14
– у збірниках матеріалів з’їздів та конференцій. За результатами
дослідження підготовлено заявку на корисну модель та проект ДержСанПіНу.

Об’єм та структура дисертації. Рукопис складається із вступу, огляду
літератури, розділу, в якому викладено обґрунтування об’єму дослідження
та методів його проведення, п’яти розділів власних досліджень,
заключення, висновків, практичних пропозицій, списку використаної
літератури та додатків (містять зразки первинних документів, допоміжні
таблиці та інші матеріали).

Загальний обсяг дисертації складає 172 сторінки машинопису, у тому числі
на 58 сторінках розміщено 49 таблиць та 13 малюнків. Список використаної
літератури складається з 234 першоджерел, у тому числі 206 вітчизняних
та 28 іноземних авторів; додатки розміщено на 9 сторінках.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети дослідження
опрацьована спеціальна програма, якою було передбачено етапність,
послідовність та комплексність у вирішенні поставлених задач, що
дозволило дослідити гігієнічні особливості виробничого середовища
ливарників, типи та спрямованість фізіологічних реакцій упродовж
виробничого процесу та окремі показники стану здоров’я основних
професійних груп у взаємозв’язку з технологічними особливостями
виробництва при різних видах лиття у металеві форми.

Гігієнічну оцінку умов праці та дослідження функціонального стану
організму робочих виконано в умовах природного гігієнічного експерименту
на базі 3 ливарних цехів, 310 робочих місць, серед робітників 9 основних
професійних груп (табл.1). Окрім того, програмою дослідження
передбачався порівняльний аналіз за трьома видами технологічних процесів
лиття у металеві форми, зокрема: чавуну в облицьований кокіль
(Харківське ДП “Серп і Молот” ), кольорових металів у кокіль (цех
Харківського заводу “Електротяжмаш”) та лиття алюмінієвих сплавів у
кокіль (ливарний цех Харківського заводу “Автрамар”).

З урахуванням особливостей технологічного процесу та відповідно до умов
праці досліджені розподілені на три групи: перша група (52 робочих
місця) – працівники, які виконують технологічні процеси, пов’язані з
виливкою чавуну в облицьований кокіль; друга група – працівники (194
робочих місця), які виконують технологічні процеси, пов’язані з виливкою
алюмінієвих сплавів у кокіль; третя група – працівники (58 робочих
місць), які виконують технологічні процеси, пов’язані з виливкою
кольорових металів у кокіль. Гігієнічну оцінку умов праці виконано за
результатами прямих вимірів із застосуванням засобів та методів, які
пройшли державну метрологічну повірку. В основу методик та оцінки
результатів вимірювання шуму, вібрації, мікроклімату та вмісту пилу і
хімічних речовин у повітрі робочої зони покладено діючі нормативні
документи та галузеві методичні рекомендації (ДСН 3.3.6.042 – 99, ДСН
3.3.6.037 – 99, ДСН 3.3.6.039 – 99, ГОСТ 12.1.005 – 88). Гігієнічна
характеристика стану повітря робочої зони виконана за комплексом
показників: температуру та відносну вологість виміряно за допомогою
аспіраційного психрометра Ассмана “МВ-4М”, швидкість руху повітря –
термоанемометром “ТАМ-1”, інтенсивність теплового випромінювання –
актинометром “ЛИОТ” та радіометром “СРП-86”, а температуру поверхонь –
термометром “ЭТП-М”.

Гравіметричне дослідження вмісту пилу виконано з використанням фільтрів
АФА-ВП-18, АФА-ВП-20 та електроаспіраторів, а також радіоізотопним
концентратомером пилу “ПРИЗ-2”. Інтенсивність та спектр виробничого шуму
досліджено шумоміром “ВШВ-003-2М” та “RFT 00024” (Німеччина) відповідно
до ГОСТ 12.1.050-86. Вимір рівня вібрації виконано приладом “ВШВ-003-2М”
відповідно до існуючих галузевих “Методичних вказівок з проведення
вимірів та гігієнічної оцінки виробничих вібрацій” №3911-85 та ДСН
3.3.6.039 – 99.

Аналіз вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони виконано в умовах
лабораторії фізико-хімічних досліджень ДП “Харківський науково –
дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань” за діючим
нормативно-методичним забезпеченням; досліджено вміст формальдегіду,
фенолу, сірчаного альдегіду окислів, хлору, пару хлористого водню,
оксибензилового спирту, аміаку, оксиду вуглецю, фтористого водню,
фтористого кремнію. Атомно-адсорбційним методом із застосуванням
спектрофотометру “Сатурн” вивчено вміст аерозолів металів у пробах
повітря робочої зони.

Важкість та напруженість трудового процесу оцінювали на основі існуючої
класифікації після хронометражного вивчення й складання професіограм за
основними професійними групами (МОЗ України, 2001). Гігієнічну оцінку
впливу умов праці на функціональний стан організму ливарників виконано
на основі індикаторних показників стану серцево-судинної системи
(систолічний, діастолічний, пульсовий та середній тиск і ЧСС),
показників температури тіла (загальна та кистей рук), простої та
диференційованої зорово-моторної реакції, а також максимальної сили й
статичної витривалості м’язів кистей рук. Гігієнічний моніторинг
функціонального стану за названими показниками виконано на різних етапах
виробничого процесу. Комплексні медичні огляди виконано за участі
наукових співробітників ДП ХНДІГТ і ПЗ на клінічній базі
медико-санітарних частин підприємств із застосуванням діючих стандартів
динамічного спостереження (наказ №45 МОЗ України). Аналіз даних щодо
захворюваності з ТВП робітників основних професійних груп виконано на
основі експертної оцінки ф.025/у та статистичної розробки картотеки
поосібного обліку за ф. 23 ТН.

Таблиця 1.

Обсяг гігієнічних досліджень у робочій зоні

та при оцінці функціонального стану й рівня здоров’я працюючих

Показники, що вивчались обсяг досліджень при різних

технологічних процесах лиття у кокіль

чавун алюмінієві сплави кольорові метали

Фізичні фактори виробничого середовища (вимірів)

виробничий мікроклімат 1845 990 675

Шум 65 40 35

Вібрація 35 28 22

теплове випромінювання 420 170 150

Пил 88 11 16

Хімічні фактори виробничого середовища (вимірів)

Фенол 12 –

Формальдегід 12 –

сірчаний альдегід 10 –

оксид азоту 8 –

Хлор 12 –

хлористий водень 8 –

оксибензиловий спирт 6

Аміак 10

оксид вуглецю 40 25 34

фтористий водень 10

фтористий кремній 10

аерозолі металів 68 54 42

Показники рівня здоров’я працюючих (осіб)

Результати медогляду 52 194 58

Картотека поосібного обліку 229 219 503

Показники функціонального стану організму працюючих (вимірів)

серцево-судинної системи 2457 1782 1566

м’язової системи 3276 2376 2088

терморегуляційної системи 3276 2376 2088

нервової системи 1638 1188 1044

На різних етапах дослідження залежно від виконуваних задач застосовано
сучасні методи доказової медицини, зокрема, методи параметричної
(середні величини та їх середні похибки, показники варіації,
достовірності за Ст’юдентом) та непараметричної (кореляційно –
регресійний та інформаційно – ентропійний аналізи) статистики, що
дозволило забезпечити достовірність та відтворюваність виявлених у
дослідженні закономірностей. Статистичну обробку гігієнічних даних
виконано за стандартними ліцензованими комп’ютерними алгоритмами, які
містяться у програмному середовищі “Microsoft Excel”.

Результати дослідження. Результати вивчення фізичних та хімічних
факторів виробничого середовища. Умови мікроклімату, що складаються в
цехах і на ділянках, де одержують виливки в постійних металевих формах,
незалежно від способу лиття, можна охарактеризувати як шкідливі.
Технологічні процеси одержання виливків характеризуються етапністю:
розплавом металу, заливанням розплаву й наступною обробкою виливків, що
холонуть. У зв’язку з цим на більшості робочих місць зареєстрована
висока температура повітря (28,5±0,74°С) й значні рівні інфрачервоного
випромінювання (1776,9±11,16 Вт/м2). Достовірно (р2t¦ooh j ? u a$ 4h B////////iiaaaaaaaaaaaaaaaa ?v?o?oooooeoaaooUUoEEooo1/2UU due`„A ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? OehOel*n*ZU^U?U1/4U?U?UFUeHUeUeUeTHUeoessesseoeUOUOUOUOUOUOUOUOUICICICIA ?A?AIA?A?AICICIA?A?A?A?A?AAA?A?A? fa@?uey?=+26,7), високих рівнів шуму й вібрації (ч2=+3,8), важкості праці (ч2=+32,5), високого вмісту в повітрі робочої зони при литті в облицьований кокіль пилу й летючих продуктів термодеструкції матеріалів (ч2=+13,2). Високий рівень захворюваності з ТВП не можна пояснити іншими чинниками, оскільки робітники досліджуваних виробництв знаходилися в однакових умовах лікувально-профілактичної допомоги. Результати комплексних обстежень стану здоров’я робітників показують, що поширеність патологічних станів складає: у першому цеху (50,0±7,0)%, у другому – (50,0±6,6)% і в третьому (42,3±3,6)% робітників, що становить у середньому (45,1±2,9)% робітників ливарного виробництва. У структурі соматичної патології серед робітників основних професійних груп можливим результатом несприятливої дії виробничих факторів є захворювання органів системи кровообігу (ч2=+8,3; головним чином гіпертонічної хвороби) й системи органів дихання (ч2=+4,0; хронічний бронхіт). Просліджувалася залежність частоти захворювань від інтенсивності впливу відповідних факторів виробничого середовища, що свідчить про роль умов праці в етіопатогенезі захворювань. В одних випадках шкідливі виробничі фактори відіграють роль факторів ризику, які сприяють виникненню або ускладненню перебігу соматичної патології (серцево-судинної системи, органів травлення), в інших випадках (при реєстрації первинних діагнозів) можна припустити їх етіологічну роль (пилові бронхіти, кохлеарні неврити, вібраційна хвороба), що підкреслює важливість проведення активної диспансеризації усіх працюючих з метою донозологічної діагностики й спрямованої профілактики. Слід зазначити, що серед обстеженого контингенту не було діагностовано випадків професійних захворювань легенів. За даними суцільного медичного огляду робітників виявлено функціональні порушення нервової системи, які можна пов’язувати із впливом комплексу виробничих факторів, про що свідчить відносно висока поширеність функціональних розладів нервової системи - (19,6±2,3)% та захворювань периферичної нервової системи (56,8±2,9)%. У частині випадків функціональні розлади нервової системи можна пояснити перенапругою адаптаційно-компенсаторних механізмів у результаті несприятливого впливу виробничого середовища; водночас – у (2,0±0,8)% діагностовано початкову стадію вібраційної хвороби. Результати отоларінгологічного обстеження також виявили негативний вплив виробничого середовища на слизову носоглотки (дистрофічні зміни) й стан слухового нерва (кохлеарні неврити), переважно серед робітників, які одержують чавунні виливки в облицьованому кокілі, і дещо менше у робітників, які одержують виливки з алюмінієвих сплавів (відповідно у (9,6±1,1)% та у (3,2±1,3)% працюючих; р0,05).

Функціональний стан терморегуляційної системи робітників різних типів
ливарного виробництва значимо не відрізнявся, а спільними індикаторами є
показники температури шкіри кистей рук. Функціональний стан м’язової
системи достовірно відрізнявся лише за показником статичної витривалості
правої кисті (перша група – КС=0,792 ±0,049; друга – 0,598 ±0,071;
р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020