.

Фактори формування та прогресування первинної артеріальної гіпертензії у школярів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
159 3643
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ПОНОМАРЬОВА ЛІЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 616.12-008.331.1: 613.955-056.4/.6

Фактори формування та прогресування первинної артеріальної гіпертензії у
школярів

– педіатрія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті охорони здоров’я дітей і підлітків АМН
України, м. Харків

Науковий керівник доктор медичних наук, професор

Богмат Людмила Феодосіївна,

Інститут охорони здоров’я дітей
і підлітків АМН України, м. Харків

завідувач відділення
кардіоревматології

Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор

Ручко Анатолій Федорович,

Харківський державний медичний
університет МОЗ України,

професор кафедри факультетської
педіатрії;

доктор медичних наук, професор

Нагорна Наталія Володимирівна,

Донецький державний медичний
університет ім. М.Горького МОЗ України,

завідувач кафедри педіатрії
факультету післядипломної освіти

Провідна установа Національна медична академія післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 15 ” листопада 2006 р. о 1200 годині на
засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.609.02 при Харківській
медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків,
вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул.
Корчагінців, 58)

Автореферат розісланий “ 12 ” жовтня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
В.М. Савво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) вважається найважливішою
соціально-економічною і медичною проблемою, тому що посідає значне місце
в структурі непрацездатності, інвалідизації та смертності населення
(Арабідзе Г.Г., 1997; Карпов Ю.А., 2002; Сіренко Ю.М. та співавт.,
2004).

Передумови до виникнення серцево-судинних захворювань (ССЗ) виявляються
вже в дитячому та підлітковому віці (Бєлоконь Н.А., Кубергер М.Б., 1987;
Коренєв М.М. та співавт., 1997). У кожної третьої дитини, яка має
підвищення артеріального тиску (АТ), в майбутньому існує можливість
формування гіпертонічної хвороби (Богмат Л.Ф. та співавт., 1996;
Мутаф’ян О.А., 2002; Ровда Ю.І., 2002).

У теперішній час вивчені механізми розвитку захворювань серцево-судинної
системи у дорослих, розроблена стратегія їх профілактики, в основу якої
покладена концепція факторів ризику ССЗ, що підтверджена численними
епідеміологічними і клінічними дослідженнями (Оганов Р.Г., 2001; Глезер
М.Г. та співавт., 2002). Однак, у педіатрії концепція факторів ризику
(ФР) не одержала широкого поширення: дітей, підлітків та осіб молодого
віку до останнього часу традиційно відносили до групи низького ризику
(Ощепкова Є.В., 2002; Ровда Ю.І., та співавт., 2004). Тому багато
аспектів дії ФР на розвиток АГ у дітей і підлітків залишаються
недостатньо вивченими.

Значний вплив на рівень артеріального тиску кліматичних,
метеорологічних, етнічних, мікросоціальних і інших чинників визначає
необхідність епідеміологічних досліджень в окремому регіоні (Гакова
Є.І., Асеєва С.І., 2001) для розробки місцевих нормативів і більш точної
оцінки поширеності АГ та її факторів ризику в даній популяції.

У зв’язку з вищевикладеним важливим для визначення пріоритетних
напрямків у розробці програм профілактики є вивчення меж коливань АТ у
дітей і підлітків, поширеності серед них артеріальної гіпертензії та
факторів ризику її виникнення та прогресування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано в Інституті охорони здоров’я дітей і підлітків АМН
України (м. Харків) у рамках теми науково-дослідної роботи “Реабілітація
підлітків з первинною артеріальною гіпертензією, профілактика її
ускладнень” (номер держреєстрації 0100U001127), яка увійшла до “Програми
профілактики артеріальної гіпертензії в Україні”, затвердженої Указом
Президента України за № 117/99 від 4 лютого 1999 р.

Мета і задачі дослідження. Удосконалення методів профілактики
артеріальної гіпертензії у школярів на підставі вивчення факторів ризику
виникнення і прогресування даної патології з урахуванням сучасних
факторів шкільного середовища та психологічних особливостей дітей і
підлітків.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Визначити коливання нормальних значень артеріального тиску в школярів
популяції м. Харкова.

2. Вивчити поширеність артеріальної гіпертензії у дітей різних
віково-статевих груп. Виділити групу дітей з первинною артеріальною
гіпертензією (ПАГ).

3. Виявити характер і частоту факторів ризику в школярів із ПАГ.
З’ясувати роль факторів шкільного середовища у формуванні даної
патології у дітей і підлітків.

4. Установити психологічні особливості школярів із первинною
артеріальною гіпертензією.

5. Розробити систему заходів щодо профілактики виникнення і
прогресування первинної артеріальної гіпертензії у школярів із
урахуванням факторів шкільного середовища та психологічних особливостей
школярів.

Об’єкт дослідження: первинна артеріальна гіпертензія.

Предмет дослідження: межі коливань АТ у дітей і підлітків, поширеність
артеріальної гіпертензії у школярів, фактори ризику виникнення та
прогресування АГ у дітей та підлітків з урахуванням факторів шкільного
середовища та їх психологічних особливостей.

Методи дослідження. Епідеміологічне дослідження для визначення
показників АТ, меж коливань його нормальних значень у дітей та підлітків
та вивчення поширеності АГ; загально клінічні, інструментальні та
біохімічні методи дослідження для верифікації захворювання; анкетування
для встановлення факторів ризику виникнення ПАГ у школярів;
психодіагностичне дослідження для вивчення психологічного статусу
підлітків; аналітико-статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше оцінено прогностичну
значущість факторів ризику виникнення первинної артеріальної гіпертензії
у школярів із урахуванням факторів шкільного середовища та їх
психологічних особливостей і проведено ранжування показників у порядку
зменшення їх інформативності. Встановлено, що головними з них є спадкова
обтяженість серцево-судинними захворюваннями та психологічні особливості
підлітків, на фоні яких діють інші фактори: учбові навантаження,
медико-біологічні фактори, соціальний статус сім’ї, особливості
харчування підлітків, характер проведення вільного часу підлітками та їх
фізична активність.

На підставі отриманих прогностичних критеріїв розвитку захворювання
вперше розроблено узагальнений алгоритм індивідуального прогнозу
виникнення ПАГ у школярів.

За допомогою аналізу прогностичної інформативності участі різних
факторів у розвитку захворювання та результатів кореляційного аналізу
між ними вперше створено алгоритм індивідуальної первинної профілактики
ПАГ у школярів, який складається з декількох етапів: встановлення групи
ризику виникнення цього захворювання, визначення основних несприятливих
прогностичних факторів та шляхів їх нейтралізації.

На основі даних про рангову значущість патогенетичних факторів і їх
інтеркореляцій обґрунтовано схему розвитку ПАГ, у якій послідовність
факторів розміщена на основі середніх значень прогностичної
інформативності показника.

Доведено існування статевої селективності у спадкуванні ПАГ. Домінуючими
факторами розвитку ПАГ виступає як загальна обтяжена спадковість по
материнській лінії, так і наявність АГ та її ускладнень у батьків
підлітків із ПАГ.

Отримано нові регіональні нормативи коливань АТ для різних
віково-статевих груп школярів популяції м. Харкова. Встановлена
поширеність АГ та відтворюваність підвищеного АТ у сучасних дітей і
підлітків.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено межі коливань
нормальних значень АТ для різних віково-статевих груп школярів популяції
м. Харкова та поширеність АГ. Доведена необхідність використання
регіональних нормативів АТ для дітей та підлітків.

Розроблено узагальнений алгоритм прогнозу виникнення ПАГ, який дозволяє
визначити індивідуальний ризик формування захворювання для кожної дитини
на підставі прогностичних критеріїв розвитку первинної артеріальної
гіпертензії у школярів та прогностичних коефіцієнтів основних факторів
ризику.

Для попередження захворювання створено алгоритм первинної профілактики
ПАГ, який передбачає визначення керованих негативних прогностичних
факторів та шляхів їх нейтралізації.

Використання вищеозначених алгоритмів буде сприяти ранній та
цілеспрямованій многофакторній профілактики цього захворювання у
школярів.

Основні результати проведених досліджень впроваджено в роботу
консультативної поліклініки і клініки Інституту охорони здоров’я дітей і
підлітків АМН України, МДКЛ № 23 м. Харкова, Обласних дитячих
клінічних лікарень м. Сум, м. Львову, м. Кременчука, м. Полтави, а також
використовуються в педагогічній роботі кафедри педіатрії та кафедри
підліткової медицини Харківської медичної академії післядипломної
освіти.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно проводила
патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою
дисертації, епідеміологічні дослідження АТ у школярів, формування
комп’ютерної бази даних, встановлення меж коливань артеріального тиску у
дітей і підлітків та поширеності артеріальної гіпертензії у даного
контингенту. Розробила спеціальну анкету для виявлення факторів ризику
виникнення ПАГ у школярів. Провела анкетування та психологічне
дослідження з використанням психодіагностичних методик. Самостійно
виконала статистичну обробку отриманих результатів із використанням
різних видів аналізу, розробила алгоритми прогнозу виникнення ПАГ у
школярів та її первинної профілактики. Обґрунтувала всі положення
дисертації, самостійно оформила роботу, підготувала наукові дані до
публікацій і виступів на конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на Всеросійській конференції з міжнародною участю “Сучасний
підліток” (м. Москва, 2001), науково-практичних конференціях із
міжнародною участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і
профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень” (м. Харків,
2002), “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних
умовах” (м. Чернівці, 2002), засіданні Асоціації педіатрів (м. Харків,
2005) та кардіоревматологів (м. Харків, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт, з
них 3 статті в наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 3
– у збірниках тез доповідей. Опубліковано інформаційний лист. Результати
дисертаційних досліджень внесені до методичних рекомендацій
“Реабілітація дітей і підлітків із первинною артеріальною гіпертензією”.

Структура й обсяг дисертації. Робота представлена на 188 сторінках
машинописного тексту, складається зі вступу і семи розділів (огляду
літератури, обсягу і методів дослідження і п’яти розділів власних
досліджень), висновків, практичних рекомендацій, списку літератури (271
джерела, з них 91 – латинською графікою), що складає 26 сторінок. Робота
ілюстрована 45 таблицями, 30 рисунками, що складає 34 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт і методи дослідження. Для визначення показників систолічного і
діастолічного артеріального тиску (САТ і ДАТ), меж коливань його
нормальних значень у школярів та вивчення поширеності АГ обстежена
репрезентативна вибірка школярів популяції м. Харкова (1928 учнів 10-17
років – 969 хлопчиків та 959 дівчинок). Для виявлення факторів ризику в
дослідженні брали участь 108 юнаків із ПАГ віком 14-18 років (середній
вік 16,1±0,1 років), які проходили обстеження та лікування у відділенні
кардіоревматології Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків АМН
України, а також 112 здорових однолітків (16,0±0,1 років) із нормальним
АТ, яких було включено в дослідження методом випадкового відбору.

Артеріальний тиск вимірювали в стандартних умовах: у першій половині
дня, не раніше, чим через 1 годину після уроків фізкультури або
контрольних робіт; у положенні сидячи, тричі на правій руці (у ліворуких
– на лівій) після 5 – хвилинного відпочинку; із точністю, що відповідає
1 діленню шкали (2 мм) ртутного сфігмоманометра. У дітей з окружністю
правого плеча більше 20 см використовували компресійну манжетку 13 х
26 см, при окружності менше 20 см – 9 х 17 см. Систолічний АТ визначали
по I фазі тонів Короткова, діастолічний АТ – по V фазі (повне зникнення
тонів). За дійсну величину АТ приймалися мінімальні значення АТ із трьох
вимірювань. За межу нормального коливання АТ за рекомендаціями ВООЗ та
Національного комітету з виявлення і лікування хворих із високим рівнем
артеріального тиску (США, 2003) вважали значення САТ і ДАТ, у межах від
10 до 90 центилей відповідного розподілу. Значення між 90 та 95
центилями вважали “високим нормальним АТ”. За підвищений АТ чи
артеріальну гіпертензію приймали ті випадки, коли при трьохкратному
вимірі (через проміжок часу в 2-3 тижні) АТ тримався на рівні вище за 95
центилів кривої його розподілу. Такі підлітки були обстежені в
стаціонарі для уточнення природи артеріальної гіпертензії.

Діагноз первинної артеріальної гіпертензії встановлювався відповідно до
класифікації АГ у залежності від ураження органів-мішеней, яка
рекомендована експертами ВООЗ, Міжнародним та Українським товариствами
кардіологів (2003). З метою верифікації діагнозу ПАГ проводили всебічні
клінічні дослідження з використанням додаткових лабораторних,
інструментальних і рентгенологічних методів дослідження, консультацій
спеціалістів різного профілю: психоневролога, офтальмолога,
ендокринолога, отоларинголога. Підлітки, у яких була виявлена
симптоматична АГ, до розробки не включалися.

У комплекс клінічного обстеження входила оцінка фізичного розвитку, для
якої використовувались нормативи антропометричних показників, що
розроблені в ІОЗДП АМНУ(2002). Усім хворим проводився контроль АТ.
Інструментальні методи дослідження включали електрокардіографію,
фонокардіографію, ехокардіоскопію.

Функціональний стан симпато-адреналової системи оцінювали за вмістом у
добовій сечі вільних катехоламінів – адреналіну і норадреналіну.
Екскрецію вільних катехоламінів визначали флюорометричним способом
(Матліна Є.Ш., 1966). Дослідження активності реніну плазми і
концентрації альдостерону в периферичній венозній крові проводилося за
допомогою радіоімунологічного аналізу із застосуванням наборів
“Ангиотензин-1-ренін” фірми “IMMUNOTECH” (Чехія) і “Альдостерон” фірми
“CIS bio inter” (Франція). Ліпідний спектр крові вивчався по рівню
загального холестерину (ЗХс), тригліцеридів (Тг) та холестерину
ліпопротеїдів високої щільності (Хс ЛПВЩ) фотометричним способом на
фотометрі загального призначення “CORMAY MULTI” (Польща). Рівні
холестерину ліпопротеїдів низької щільності (Хс ЛПНЩ) та дуже низької
щільності (Хс ЛПДНЩ), а також коефіцієнт атерогенності (КА) визначалися
розрахунковим методом.

Фактори ризику формування ПАГ вивчалися за допомогою спеціально
розробленої анкети, яка містила блоки питань, що стосувалися соціальних
факторів сім’ї і взаємовідношень з рідними, учбової і позашкільної
діяльності, способу життя, режиму дня школярів і їх фізичної активності,
медико-біологічних факторів ризику. Щирість відповідей забезпечувалася
умовою збереження конфіденційності.

Дослідження психологічного статусу включало визначення прихованих і
явних акцентуацій характеру в підлітків за допомогою
патохарактерологічного діагностичного опитувальника Личко А.Є. в
модифікації Подмазіна С.І. (1995), вивчення тривожності з використанням
методики, що була запропонована Спілбергером Ч.Д. у модифікації Ханіна
Ю.Л. (1992), визначення соціально-психологічної адаптованості школярів
за методикою Фурмана А.В. (1993).

Статистична обробка матеріалу проведена з використанням пакету програм
“Statgraphics”, “Excel”. Для оцінки вірогідності розходжень середніх
показників застосовувалися параметричні і непараметричні критерії
Стьюдента, Вілконсона-Манна-Уітні (Гублер Є.В., 1990). Значущість
розходжень відсотків оцінювалася за методом кутового перетворення Фішера
(Гублер Є.В., 1978). Кореляційний аналіз кількісних і якісних показників
здійснювався за допомогою визначення коефіцієнта кореляції і рангового
коефіцієнта Спірмена.

Для розробки критеріїв прогнозу ПАГ використовували неоднорідну
послідовну процедуру Вальда-Генкіна (Генкін А.А., Гублер Є.В., 1964).
Величину інформативності ознаки (І) вивчали за допомогою інформаційної
міри Кульбака (Гублер Є.В., 1978).

Результати досліджень та їх аналіз. При епідеміологічному дослідженні
встановлені межі коливань нормальних значень АТ у школярів 10-17 років.
Виявлено, що існують вікові та статеві відмінності в рівнях
артеріального тиску у підлітків: у хлопчиків з 10 до 17 років він
збільшувався постійно, а у дівчат – тільки до 14 років; максимальний
приріст, так званий “стрибок”, рівнів АТ у хлопців відмічався в
13-річному віці, а у дівчат дещо раніше – в 12 років. Загальне
збільшення систолічного АТ за період від 10 до 17 років склало 20,9 мм
рт.ст. у юнаків та 13,3 мм рт.ст. – у дівчат, діастолічного АТ – 10,4 мм
рт.ст. і 6,7 мм рт.ст. відповідно. Більш значне збільшення АТ (особливо
систолічного) у хлопчиків, ніж у дівчат відзначали і Александров А.А. та
співавт.(2003).

При порівнянні показників САТ і ДАТ у підлітків обох статей в окремі
вікові періоди встановлено, що майже на усіх етапах спостереження рівні
АТ у дівчат були нижчими, ніж у хлопчиків, що узгоджується з даними
Звездіної І.В. (1998). Але в нашому дослідженні отримано недостовірні
розходження цих показників до 14-річного віку та високу ступінь їх
достовірності (р0,05), а
показники насосної функції серця (ФВ) залишалися в межах контрольних
значень. Найчастіше у підлітків із ПАГ реєструвався гіперкінетичний тип
(у 50,0%), дещо рідше – гіпокінетичний (у 31,5%) і лише у 18,5% –
нормокінетичний тип загальної гемодинаміки. На відміну від них,
більшість здорових юнаків (56,4%) мали нормокінетичний тип загальної
гемодинаміки, а гіперкінетичний та гіпокінетичний – 33,3 і 10,3%
відповідно (рц1,30,05).

При вивченні стану ліпідного спектру крові встановлено, що рівень
загального холестерину в обох групах знаходився в межах його нормальних
значень (у середньому 3,95±0,08 ммоль/л у хворих та 3,69±0,15 ммоль/л у
здорових юнаків, рu>0,05), але Хс ЛПВЩ, який є антиатерогенною фракцією
холестерину, був достовірно нижчим у підлітків із ПАГ у порівнянні зі
здоровими і склав відповідно 1,21±0,04 ммоль/л проти 1,34±0,06 ммоль/л
(рu0,05).
Відповідно в основній групі достовірно вищим був і коефіцієнт
атерогенності, який дає інтегральну оцінку ліпопротеїдному спектру. Його
показники у підлітків із ПАГ склали 2,57±0,17 проти 1,83±0,14 – у
здорових юнаків (рu0,05), 12,2 % юнаків були незадоволені своїм
становищем у родині, 27,8% – відношеннями між батьками.

Окрім вищеперелічених, виявлено й інші фактори, які пов’язані зі
стереотипами поведінки в сім’ї підлітків із ПАГ. Це висока поширеність
шкідливих звичок, як серед батьків (50,0% – тютюнокуріння і 11,1% –
зловживання алкоголем), так і серед самих школярів (курили періодично
або регулярно 27,8%, вживали алкогольні напої з різною інтенсивністю
72,9%); недотримання збалансованої дієти – недостатнє споживання овочів
(42,7%) і фруктів (22,9%), основних біологічно цінних продуктів
харчування (молочних продуктів, м’яса, риби – 30,0, 19,1 та 27,0%
відповідно) і недостатнє використання рослинної олії для приготування
їжі (22,0%). Разом із тим, спостерігалось широке розповсюдження звички
досолювати готову їжу (59,3%), а також, надмірне споживання кави і
міцного чаю (77,2%).

Повідомлення в літературі вказують на роль соціальних факторів у
формуванні АГ у дорослих (Дмітренко С.А., 1999; Глезер М.Г. та співавт.,
2002; Брітов А.А., Бистрова М.М., 2003; Коваленко В.М., Сіренко Ю.М.,
2003), але остаточно не визначені специфічні особливості впливу цих
факторів на розвиток ПАГ у дітей та підлітків.

Крім родини, для дитини не менш важливим соціальним середовищем виступає
школа. Тому, значний інтерес представляло вивчення впливу на стан
школярів несприятливих факторів, пов’язаних із шкільним закладом та
визначення їх ролі у формуванні артеріальної гіпертензії у підлітків.
Відомо про специфічні особливості навчання в гімназіях та ліцеях, де є
інформативна насиченість навчального процесу, яка значно перевищує таку
в традиційній загальноосвітній школі. Значне денне, тижневе, річне
навантаження при диференціальному навчанні визначає рівень складності
навчального процесу і може викликати перенапруження психофізіологічних
функцій та розвиток різних захворювань у школярів (Гребняк М.П. та
співавт., 1998; Макарова В.І. та співавт., 2000).

Ae

?

&

Ae

AE

0??

???????

?????

?????????????

th

th

???????

????????Із підлітків, які проходили обстеження в нашій клініці та мали
первинну артеріальну гіпертензію, 78,7% навчалися в загальноосвітніх
школах, 21,3% – у гімназіях та ліцеях. Спеціалізоване навчання та
поглиблене вивчення предметів відзначалося у 75,9% школярів. Це були
класи різних профілів, але звертає на себе увагу переважання числа
школярів із ПАГ по відношенню до здорових із поглибленим вивченням
іноземних мов (12,0% проти 3,6%, pц0,05). Серед бабусь також
більшу питому вагу мала артеріальна гіпертензія й інші захворювання ССС,
тоді як серед дідусів дещо частіше спостерігались інфаркт міокарда і
мозковий інсульт (рц1,20,05).

Існування певної статевої селективності у спадкуванні ПАГ спостерігалось
і при розрахунку критеріїв прогнозування цього захворювання за методом
неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна. При визначенні
показника інформативності загальної обтяженої спадковості виявлено
переважання значущості внеску захворюваності матері та бабусі по матері
в порівнянні з показниками лінії батька, тобто домінування спадкування
по жіночій лінії. Проте, оцінюючи інформативність не загальної ОС, а
наявності артеріальної гіпертензії та її ускладнень (інфаркту, інсульту)
у родичів обстежуваного контингенту, отримано, що найбільш значущою
ознакою виступала захворюваність батька (І=1,90), а потім вже показники
ОС по лінії матері (І=0,71-1,71). Загальна інформативність поширеності
інсультів (І=0,35) та інфарктів (І=0,15) також була вищою серед родичів
по лінії батька в порівнянні з лінією матері (І=0,20 та І=0,05
відповідно).

Повідомлення в літературі вказують на переважання в спадкуванні АГ
материнської лінії (Дмитренко С.А., 1999), а значимість захворюваності
батька та ОС по батьківській лінії в розвитку цієї патології не
підкреслюється.

Отже, докладно в літературі висвітлені питання вивчення окремих факторів
ризику АГ у дорослих, зустрічаються поодинокі роботи, присвячені їх
визначенню у дітей та підлітків, але немає відомостей про взаємодію
факторів між собою і не встановлені пріоритети їх дії та значимість
кожного фактора.

У результаті нашого дослідження розроблено критерії прогнозування
розвитку ПАГ у підлітків на основі вивчення ознак, які явились не
результатом впливу захворювання, а були характеристиками, що діяли
протягом тривалого часу до виникнення патології (соціальні,
психологічні, медико-біологічні фактори).

Виходячи з прогностичної значущості окремих ознак і ранжуванні
показників у порядку зменшення їх інформативності, отримано, що
головними факторами ризику є спадкова обтяженість серцево-судинними
захворюваннями (І=1,27) та психологічні особливості підлітків (І=0,73),
на фоні яких діють інші фактори: учбова діяльність (І=0,34),
медико-біологічні показники (І=0,30), соціальний статус сім’ї (І=0,30),
особливості харчування підлітків (І=0,26), характер проведення вільного
часу підлітків та їх фізична активність (І=0,24).

На підставі встановлених прогностичних критеріїв розвитку первинної
артеріальної гіпертензії у школярів та визначення прогностичних
коефіцієнтів основних факторів ризику розроблено узагальнений алгоритм
прогнозу виникнення ПАГ, за допомогою якого можливо індивідуальне
прогнозування розвитку ПАГ та встановлення групи ризику по виникненню
цього захворювання у школярів.

Проведений кореляційний аналіз встановив взаємозалежність багатьох
показників і довів їх безпосередній вплив на формування ПАГ у школярів,
а також опосередкований – через дію інших факторів ризику. Дані про
рангову значущість патогенетичних факторів і їх інтеркореляції дозволили
вперше обґрунтувати схему формування ПАГ, у якій послідовність факторів
розміщена на основі визначення середніх значень прогностичної
інформативності показника.

Дані прогностичної інформативності різних патогенетичних факторів, а
також результати кореляційного аналізу між цими факторами дозволили
розробити алгоритм проведення первинної профілактики ПАГ, який
передбачає декілька етапів: встановлення групи ризику по виникненню
цього захворювання, визначення основних несприятливих прогностичних
факторів та шляхів їх нейтралізації, тобто направлення прогнозу з
несприятливого в сприятливий.

Розроблені алгоритми індивідуального прогнозування розвитку ПАГ та її
первинної профілактики рекомендовано для практичного використання в
педіатрії, підлітковій та сімейній терапії, шкільній медицині.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації надане нове рішення наукової задачі щодо вивчення
сучасних факторів ризику виникнення та прогресування первинної
артеріальної гіпертензії у підлітків із урахуванням спадковості, їх
психохарактерологічних особливостей, учбової і позашкільної діяльності,
соціального статусу сім’ї та удосконалення методів первинної
профілактики даної патології у школярів.

2. Визначено межі коливань нормальних значень АТ для різних
віково-статевих груп школярів популяції м. Харкова. Максимальний
приріст, так званий “стрибок”, рівнів АТ у дівчат відмічався в
12-річному віці, а у хлопців дещо пізніше – в 13 років. Загальне
збільшення САТ за період від 10 до 17 років склало 20,9 мм рт.ст. у
юнаків та 13,3 мм рт.ст. – у дівчат, ДАТ – 10,4 мм рт.ст. і 6,7 мм
рт.ст. відповідно (рu1,2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020