.

Дидактичні умови творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення предметів природничого циклу загальноосвітньої школи (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
175 3879
Скачать документ

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Пескун Світлана Павлівна

УДК 373.545.315

Дидактичні умови творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення
предметів природничого циклу загальноосвітньої школи

13.00.09 – „Теорія навчання”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луцьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Полтавському державному педагогічному університеті ім.
В.Г.Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Гриньова Марина Вікторівна,

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка,
завідувач кафедри педагогічної майстерності.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Пєхота Олена Миколаївна,

Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, завідувач
кафедри освітніх технологій

кандидат педагогічних наук, доцент

Познікевич Ростислав Олександрович,

Волинський державний університет

імені Лесі Українки,

доцент кафедри соціальної педагогіки.

Провідна установа: Інститут педагогіки АПН України

лабораторія дидактики

Захист відбудеться 11 лютого 2006 р. о 12 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 32.051.04 у Волинському державному
університеті імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, вул.
Винниченка, 30.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Волинського державного
університету імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк,
вул. Винниченка, 30а.

Автореферат розісланий 11 січня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
В.С.Петрович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Інтеграція України до європейського та
світового співтовариства ставить нові вимоги до формування й розвитку
творчої особистості, що є необхідною умовою досягнення успіху на цьому
шляху. Сьогодення вимагає перебудови, що стосується не лише методів і
форм роботи, але й самого змісту викладання в новій школі: принципів,
підходів до навчання та пізнання дійсності. Учні старших класів
загальноосвітніх шкіл повинні бути підготовлені до професійної
діяльності в конкурентному середовищі, в якому кожна ситуація вимагає
творчого підходу. Природничі дисципліни дають можливість розвитку
мисленнєвих операцій, бо саме людина, яка сама є частиною природи,
найбільшою мірою сприймає її закони і закономірності. У пізнанні природи
найповніше реалізуються творчі можливості особистості.

У державних документах – Національній доктрині розвитку освіти України у
ХХІ столітті (2002 р.), Законі України „Про освіту” (1996 р), Державній
програмі „Вчитель” (2002 р.), Національній програмі виховання дітей та
молоді в Україні (2004 р.) – значна увага приділяється підготовці
активних людей, здатних розв’язувати різноманітні проблеми, діяти в
нестандартних ситуаціях, творчо мислити і самостійно приймати рішення.
Наголошується, що головною метою української системи освіти є створення
умов для розвитку та самореалізації кожної особистості.

У процесі науково-пошукової роботи виявлено, що в зарубіжній науці
проблема творчого розвитку особистості розглядається у працях учених
С. Арієтті, А. Бергсона, А. Маслоу, Дж. Ст. Міля, А. Кестлера,
К. Кнеллера, Е. Кріса, Л. Кубі, Д. Саппа, Б. Спінози, Г. Уеллеса, як і
питання вікових особливостей старшокласників (М. Дебес, Ж. Піаже та
ін.).

Основи забезпечення дидактичних умов та активізації навчання розкрито в
працях вітчизняних і зарубіжних науковців (Ю.К. Бабанський,
Г.Г. Ващенко, С.У. Гончаренко, А.А. Горбатков, П.М. Гусак, М.А. Данилов,
О.К. Дусавицький, В.М. Загвязинський, І.А. Зязюн, В.Д. Іванов,
П.Ф. Каптерев, В.І. Лозова, Н.Є. Мойсеюк, Н.А. Морозова, Н.Д. Нікандров,
А.С. Нісімчук, О.М. Пєхота, Р.О. Позінкевич, Л.С. Славіна,
О.М. Степанов, В.О. Сухомлинський, Н.М. Тарасевич, М.М. Фіцула,
О.Т. Шпак, Г.І. Щукіна, Н.Є. Щуркова, М.Д. Ярмаченко). Питання
викладання природничих дисциплін у школі досліджували М.В. Гриньова,
Л.А. Липова, А.В. Степанюк; проблеми творчого розвитку школярів розкриті
у працях Л.І. Божович, А.В. Брушлінського, Л.С. Виготського,
Л.Л. Гурової, В.В. Давидова, Л.В. Занкова, М.М. Поташника, В.В. Рибалки,
В.А. Роменця, С.Л. Рубінштейна, С.В. Сисоєвої, О.К. Тихомирова,
Г. Уеллеса, Л.І. Шрагіної, М.Д. Ярошевського.

Творчий розвиток старшокласників обумовлений їх загальною готовністю до
активної життєтворчості. Конституціональним у становленні особистості
старшокласників є соціальне самовизначення – пріоритетна спрямованість
та мотиви діяльності, від змісту і характеру яких залежить успішність
творчої навчальної діяльності.

Творчість особистості органічно пов’язана з її творчими здібностями.
Питання творчих здібностей розглядають учені В.І. Андреєв, І.Я. Лернер,
А.Н. Лук, В.О. Моляко, Я.А. Пономарьов. На основі вивчення вікових
періодизацій особистості (Л.С. Виготського, І.С. Кона, В. Штерна,
Е. Шпрангера, С.Л. Рубінштейна, В.Ф. Моргуна, Н.Ю. Ткачової,
Д.Б. Ельконіна, А. Коссаковського, А.В. Ткаченка) визначено, що до
старшокласників належать учні 15-17 років, котрі втілюють у собі як
особливості підліткового віку, так і періоду юності. Для них характерна
загальна готовність до активного саморозвитку, складовою якого є творчий
підхід до оточуючої дійсності.

Природничонаукові дисципліни дають широкі можливості для творчого
розвитку старшокласників. У працях С.У. Гончаренка, Л.Я. Зоріної,
В.Р. Ільченко, Г.С. Калінової, Б.Д. Комісарова, А.М. М’ягкової,
Л.В. Тарасова, А.Г. Хрипкової доведено, що розв’язання завдань шкільної
природничонаукової освіти потребує формування цілісної системи знань про
живу природу.

Ми виявили, що у дисертаційних дослідженнях останніх років розглядалися
такі проблеми: дидактичних умов творчої діяльності учнів (Л.Л. Момот);
формування бережливого ставлення учнів до природи при вивченні
природничих дисциплін (Н.Ф. Винокурова, В.В. Ніколіна); формування у
старших підлітків особистісної творчості (Є.В. Лаврентьєва);
методологічних та теоретичних основ формування цілісності та інтеграції
знань школярів про живу природу (А.В. Степанюк); формування
загальнонавчальних умінь у старшокласників при вивченні природничих
дисциплін (С.В. Лазаревський); формування розумової культури
старшокласників у процесі навчально-творчої діяльності (Р.О. Пильнік).

Незважаючи на значну кількість досліджень, проблема творчого розвитку
старшокласників у процесі вивчення дисциплін природничого циклу
загальноосвітньої школи залишається недостатньо розробленою і потребує
створення системи, яка забезпечила б підвищення ефективності навчального
процесу. Об’єктивна необхідність творчого розвитку школярів, яка
визначена в сучасних освітянських документах, недостатнє методологічне
підґрунтя проблеми та наявність передумов для її розв’язання зумовили
вибір теми дослідження: „Дидактичні умови творчого розвитку
старшокласників у процесі вивчення предметів природничого циклу
загальноосвітньої школи”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень
кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного
університету імені В.Г. Короленка і є складовою теми „Дослідження
змістового компонента формування основ педагогічної майстерності
майбутнього вчителя” (№ 0197U000065). Тема дисертації затверджена вченою
радою Полтавського державного педагогічного університету імені
В.Г. Короленка (протокол №7 від 30.01.2003 р.) та узгоджена у бюро Ради
з координації досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні
(протокол №4 від 22.04.2003 р.)

Об’єкт дослідження: процес навчання у загальноосвітній школі.

Предмет дослідження: дидактичні умови, форми і методи творчого розвитку
старшокласників при вивченні природничих дисциплін у загальноосвітньому
навчальному закладі.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити
методику забезпечення дидактичних умов творчого розвитку старшокласників
при вивченні природничих дисциплін.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що рівень творчого
розвитку старшокласників зростатиме, коли у процесі вивчення природничих
дисциплін використовувати систему дидактичних пакетів, що відповідає
умовам індивідуалізованого та диференційованого навчання при формуванні
розумових операцій і творчих здібностей школярів.

Завдання дослідження:

Проаналізувати теоретичні засади, визначити зміст та структуру творчого
розвитку старшокласників у процесі навчання, базуючись на їх вікових
особливостях.

Здійснити науково-педагогічне дослідження дидактичних умов творчого
розвитку старшокласників у процесі вивчення предметів природничого
циклу.

Розробити методику забезпечення дидактичних умов, критерії та рівні
творчого розвитку старшокласників загальноосвітньої школи у процесі
вивчення природничих дисциплін.

Здійснити експериментальну апробацію методики забезпечення дидактичних
умов творчого розвитку старшокласників у навчально-пізнавальній
діяльності.

Методологічною основою дослідження є філософська теорія пізнання,
концептуальні положення педагогічної та психологічної науки щодо
закономірностей розвитку й навчання особистості; системний, діяльнісний
і технологічний підходи до забезпечення творчого розвитку
старшокласників у процесі вивчення природничих дисциплін; законодавчі
акти та нормативні документи України про освіту, Державна програма
„Вчитель”.

Теоретичною основою дослідження є положення: провідних вітчизняних та
зарубіжних концепцій творчого розвитку особистості (Л.С. Виготський,
О.К. Дусавицький, Д. Дьюї, О.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Ж. Піаже,
О.Я. Савченко, З. Фрейд); розвивальних технологій (І.П. Волков,
Л.В. Занков, І.П. Іванов, Г.К. Селевко, І.С. Якиманська); педагогічних
технологій та підходів до технологічної компетентності вчителя
(З.А. Абасов, Т.І. Валковська, Л.В. Зевіна, Н.Н. Манько, А.С. Нісімчук,
І.М. Осмоловська, В.Ф. Паламарчук, Г.А. Русских, І.О. Смолюк,
В.В. Фірсов); ідей про механізми творчості (М. Вертгеймер, А. Маслоу,
Т.І. Сущенко, В.А. Роменець, Г. Уеллес); теорій про творчі здібності і
розвиток творчості (В.І. Андреєв, С. Баррет, А. Бергсон, Е. Боно,
О.В. Губенко, Л.Л. Гурова, Н.В. Бордовська, К. Ізард, О.В. Киричук,
О.І. Кульчицька, А.Є. Ларін, Н.О. Лосський, Л.М. Милоголовкіна,
Б.П. Нікітін, К.К. Платонов, Є.І. Рогов, С.Л. Рубінштейн, С.О. Сисоєва,
О.К. Тихомиров, Л.С. Яковицька); досліджень про вікові особливості
старшокласників (В.Ф. Моргун, Н.Ю. Ткачева, А.В. Ткаченко,
Д.Б. Ельконін); підходів до розвивального потенціалу природничонаукової
освіти (С.В. Васильєв, А.С. Волкова, Н.Ф. Винокурова, Е.В. Гірусов,
С.Д. Дерябо, В.Р. Ільченко, Т.В. Кучер, В.А. Ясвін); практичних форм та
методів навчання (Н.В. Басова, В.М. Пакулова, І.П. Подласий,
В.О. Пунський, О.Я. Савченко, Г.І. Саранцев, Б.В. Сверида,
А.І. Сологуб).

Відповідно до визначених завдань і для перевірки гіпотези використано
такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння,
узагальнення й систематизація у процесі вивчення наукової та
навчально-методичної літератури) для визначення основних понять і стану
розробленості досліджуваної проблеми; емпіричні (спостереження, бесіди,
вивчення шкільної документації, аналіз продуктів навчально-пізнавальної
діяльності учнів, експертна оцінка, анкетування вчителів, студентів,
педагогічний експеримент) для визначення ефективних дидактичних умов
творчого розвитку старшокласників у сучасній загальноосвітній школі;
статистичні (методи математичної статистики) для обробки
експериментальних даних за допомогою комп’ютера з метою виявлення
вірогідності ефективності запропонованої методики.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота
проводилась на базі трьох загальноосвітніх навчальних закладів
м. Полтави, двох – Полтавської області, одного – Харківської області,
одного – Херсонської області. На різних етапах експерименту були задіяні
638 учнів, 116 учителів, а також 260 студентів Полтавського державного
педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Дисертаційне дослідження здійснювалось у три етапи.

На І етапі – (2000-2001 рр.) – проаналізовано філософські, психологічні
й педагогічні праці вітчизняних і зарубіжних авторів, у яких відображено
основні напрями розв’язання проблеми творчого розвитку школярів.
Визначено методологічні засади, мету і завдання дослідження,
сформульовано його гіпотезу. Конкретизовано основні поняття щодо
досліджуваної проблеми, теоретично обґрунтовано основні дидактичні умови
творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення дисциплін
природничого циклу. Розроблено систему дидактичних засобів для творчого
розвитку школярів старших класів. Підготовлено матеріал для проведення
констатувального експерименту.

На ІІ етапі – (2001-2002 рр.) – проведено констатувальний експеримент.
Визначено рівні творчого розвитку старшокласників на початку
експерименту. Виявлено на практиці ефективні дидактичні умови творчого
розвитку старшокласників у процесі вивчення дисциплін природничого
циклу. Вибрано експериментальні й контрольні класи.

На ІІІ етапі – (2002-2005 рр.) – здійснено формувальний експеримент, що
передбачав перевірку ефективності системи дидактичних засобів творчого
розвитку старшокласників. Він проводився протягом трьох підетапів: на
першому – перевірено вплив елементів системи творчого розвитку
старшокласників на особливості мислення, уяви, інтуїції при вивченні
предмета; на другому – визначено вплив системи дидактичних засобів на
творчий розвиток за критеріями (самостійність, активність,
оригінальність, результативність); на третьому – здійснювалось експертне
оцінювання вчителями практиками ефективності розробленої системи.
Проаналізовано й узагальнено результати дослідження, розроблено
методичні рекомендації щодо впровадження запропонованої системи
дидактичних умов творчого розвитку старшокласників при вивченні
природничих дисциплін у шкільну практику.

Наукова новизна полягає у конкретизації понять “творчий розвиток
старшокласників”, “дидактичні умови творчого розвитку старшокласників”;
виявленні сутності дидактичних умов творчого розвитку старшокласників
при вивченні природничих дисциплін загальноосвітньої школи; розробленні
авторської методики забезпечення дидактичних умов творчого розвитку
старшокласників, базуючись на їх вікових особливостях; створенні й
експериментальній перевірці дієвості комплексу дидактичних засобів на
основі системи „Дидактосервіс”; визначенні рівнів та критеріїв творчого
розвитку старшокласників та здійсненні на їх основі експериментальної
перевірки ефективності визначених дидактичних умов.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися
на засіданнях кафедр педагогічної майстерності, екології та охорони
довкілля, на педагогічній раді природничого факультету Полтавського
державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка; на
психолого-педагогічних семінарах ЗОШ № 7, № 30 м. Полтави; на засіданнях
методичного об’єднання вчителів хімії та біології Полтавської області;
Міжнародних конференціях “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх
вирішення” (20-21 квітня 2002 р., м. Полтава), “Ресурсознавство,
колекціонування та охорона біорізноманіття” (5-6 листопада 2002 р.,
м. Полтава), “Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей
природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості” (29-30
травня 2003 р., м. Полтава), “Підготовка майбутнього вчителя природничих
дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища” (27-28 травня
2004 р., м. Полтава), “Наука та освіта 2004” (10-25 лютого 2004 р.,
м. Дніпропетровськ), “Болонський процес: підготовка майбутнього вчителя
природничих дисциплін“ (26-27 травня 2005 р., м. Полтава);
Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Науково-методичні
підходи при викладанні природничих дисциплін в освітніх закладах XXI
ст.” (квітень 2001 р., м. Полтава), “Науково-педагогічна спадщина
В.І. Вернадського як планетарне явище” (лютий 2001 р., м. Полтава),
“Академік В.І. Вернадський і світ у третьому тисячолітті” (лютий 2003
р., м. Полтава), “Формування здорового способу життя студентської
молоді. Реалії та перспективи” (лютий 2003 р., м. Полтава),
“Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи” (28-29 жовтня
2004 р., м. Полтава), “Біологія і проблеми захисту генофонду домашніх та
декоративних тварин” (січень 2005 р., м. Полтава), “Роль довкілля у
валеологічній освіті і вихованні” (лютий 2005 р., м. Полтава);
Всеукраїнських науково-практичних семінарах: “Роль фізичної культури та
спорту в становленні генофонду України” (березень 2003 р., м. Полтава),
“Роль освітньої програми “Довкілля” у формуванні особистості молодшого
школяра” (лютий 2003 р., м. Полтава), “Шляхи інтеграції природоохоронної
та освітньо-виховної діяльності” (червень 2004 р., м. Полтава),
Міжнародних педагогічних читаннях “Василь Сухомлинський у діалозі з
сучасністю” (вересень 2003 р., м. Полтава), X Всеукраїнських
педагогічних читаннях “Василь Сухомлинський і сучасність: особистість
учителя” (лютий 2003 р., м. Кіровоград), ХІІ Всеукраїнських педагогічних
читаннях “В.О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: проблеми свободи і
відповідальності у вихованні особистості” (вересень 2005 р.,
м. Полтава).

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що створено та
впроваджено методику забезпечення дидактичних умов творчого розвитку
старшокласників при вивченні природничих дисциплін у загальноосвітніх
школах України. Розроблені нами науково-методичний посібник
„Модульно-розвивальне навчання старшокласників на уроках біології” та
навчально-методичні посібники „Формування творчості старшокласників при
вивченні курсу „Біологія 10-12”. Система „Дидактосервіс”, „Формування
мислення у підлітків при викладанні зоології”, „Вивчення теми „Хижі
ссавці” в шкільному курсі біології” використовуються вчителями
загальноосвітніх шкіл України при вивченні курсу біології. Матеріали
дисертаційного дослідження слугують науковою базою для організації
психолого-педагогічних семінарів, проведення засідань педагогічної ради
в загальноосвітній школі; в системі підвищення кваліфікації вчителів і
керівників шкіл; для викладачів і студентів під час вивчення курсів
природничих дисциплін у вищих навчальних закладах.

Упровадження результатів дисертаційного дослідження здійснено у
навчальний процес шкіл м. Полтави: Полтавської ЗОШ № 7 імені
Т.Г.Шевченка (довідка № 112 від 2 червня 2005 року), Полтавської
гімназії № 30 (довідка № 114 від 10 червня 2005 року), приватної школи
„Чарівний світ” (довідка № 33 від 6 квітня 2005 року); Полтавської
області: Новосанжарського навчально-виховного комплексу (довідка № 248
від 1 червня 2005 року), Новооріхівської ЗОШ імені О.Г. Лелеченка
(довідка № 109 від 16 травня 2005 року); Харківської області: Лигівської
ЗОШ (довідка № 188 від 14 квітня 2005 року); Херсонської області:
Шотівської ЗОШ (довідка № 87 від 7 червня 2005 року).

Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві навчальних
посібниках та наукових статтях (з М.В. Гриньовою, Н.О. Гуріненко,
Л.А. Животовською, Т.А. Петренко, С.В. Страшком) полягає у визначенні
концептуальних положень щодо забезпечення дидактичних умов творчого
розвитку старшокласників у процесі вивчення предметів природничого
циклу; розгляді тенденцій розвитку проблеми, що досліджується;
теоретичному узагальненні сутності творчого розвитку старшокласників;
обґрунтуванні ефективності методики забезпечення творчого розвитку
старшокласників при вивченні природничих дисциплін, основою якої є
система „Дидактосервіс”; розробленні дидактичних пакетів до курсу
„Біологія 7” (розділи „Тип Кишковопорожнинні”, „Тип Плоскі черви”, „Тип
Круглі черви”, „Тип Молюски”, „Клас Комахи”, „Підтип Хребетні”) та до
курсу „Біологія 10-12”; підготовці міні-модулів „Статеве розмноження
організмів”, „Етапи індивідуального розвитку організмів”.

Достовірність висновків і рекомендацій дослідження забезпечено
теоретичним і методичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням
комплексу методів дослідження, що відповідають предмету, меті й
завданням, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези,
поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних даних,
можливістю відтворення експерименту, повторюванням результату за тих
самих умов під час багатьох перевірок у загальноосвітніх закладах
Полтавської, Харківської, Херсонської областей.

Публікації. Результати дослідження та висновки дисертації відображено в
22 опублікованих працях, із них 15 – одноосібних. Серед публікацій – 3
навчально-методичних посібники (1 – одноосібний) 1 науково-методичний
посібник, 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів,
загальних висновків, списку використаних джерел із 306 найменувань, 11
додатків на 58 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 242 сторінки,
основний зміст викладено на 156 сторінках. Робота містить 17 таблиць на
12 сторінках та 7 ілюстрацій на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено
об’єкт, предмет, гіпотезу, перераховано завдання, викладено
методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, висвітлено
наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено
відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади творчого розвитку старшокласників”
викладено результати ретроспективного аналізу науково-педагогічної,
філософської й психологічної літератури з проблеми, ідеї і дослідження
вітчизняних та зарубіжних педагогів, психологів. На основі теоретичного
аналізу конкретизовано поняття “творчий розвиток старшокласників”,
визначено структуру творчого розвитку старшокласників у навчальному
процесі, здійснено науково-педагогічне обґрунтування дидактичних умов
творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення предметів
природничого циклу. Розкрито авторську методику забезпечення дидактичних
умов творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення дисциплін
природничого циклу, в основу якої покладена система „Дидактосервіс”, яка
включає всі компоненти творчого розвитку.

Творчий розвиток – це процес формування особистості, основою якого є
продуктивна діяльність, здатна створювати якісно нові матеріальні та
духовні цінності суспільного значення. Творчий розвиток старшокласників
обумовлений їх загальною готовністю до активної життєтворчості,
передбачає наявність та розвиток у особистості здібностей, мотивів,
знань, умінь і навичок, завдяки яким створюється продукт, що
вирізняється новизною, оригінальністю й унікальністю.

Результат творчого розвитку старшокласників уключає зовнішню (навчальний
продукт) і внутрішню (імпульс до життєтворчості, саморозвитку, ставлення
до світу) частини. Загальноприйнятим є надання переваги створенню нового
продукту, тоді як у навчальній діяльності творчий розвиток передбачає
перш за все активізацію внутрішніх механізмів (психічних процесів).
Творчість водночас є компонентом творчого розвитку та його результатом.
Структура творчого розвитку старшокласників у навчальному процесі
містить такі компоненти: саморегуляція навчальної діяльності, знання,
уміння, навички, творчість.

Саморегуляція навчальної діяльності озброює старшокласників уміннями
бачити кінцеву мету діяльності, самостійно визначати оптимальні шляхи
досягнення і добиватися її здійснення. Результатом саморегуляції є
цілеспрямованість, організованість, уміння володіти собою, самостійне
виконання завдань на творчому рівні.

Єдність знань (особливої форми засвоєння результатів пізнання, процесу
відображення дійсності), умінь (доцільного використання учнями здобутих
знань) та навичок (автоматизації дій, що забезпечує швидкість
діяльності) старшокласників є основою їх творчого розвитку в навчальному
процесі.

Творчість – продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно
нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення, її основою є
формування в учнів різноманітних, глибоких і міцних систем знань,
максимальна стимуляція самостійної діяльності учнів, розвиток стійких
творчих інтересів, цілеспрямованості творчих пошуків, наполегливості під
час виконання творчих завдань.

Для творчого розвитку старшокласників при вивченні природничих дисциплін
необхідним є створення відповідних дидактичних умов, які забезпечують
формування, засвоєння, розвиток понять шляхом організації навчального
процесу, підбору необхідних методів, прийомів, організаційних форм
навчання.

Дидактичні умови творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення
природничих дисциплін включають:

– врахування психолого-педагогічних досліджень, що базуються на
провідних концепціях творчого розвитку школярів (провідні концепції
Л.С. Виготського, О.К. Дусавицького, Д. Дьюї, Л.В. Занкова,
О.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, В.Ф. Паламарчук, Ж. Піаже, О.Я. Савченко,
З. Фрейда, розвивальні технології І.П. Волкова, І.П. Іванова,
Г.К. Селевко, І.С. Якиманської);

– технологічну компетентність учителя – систему його
креативно-технологічних знань і умінь педагогічної діяльності.
Формування технологічної компетентності спеціаліста здійснюється у
процесі засвоєння змістового, діяльнісного й особистісно орієнтованого
компонентів діяльності;

– творчість учителя, що передбачає: ефективне застосування педагогічного
досвіду в нових умовах, удосконалення, раціоналізацію, модернізацію
відомого згідно з новими завданнями, засвоєння наукових розробок і їх
творче застосування; гнучкість при виконанні запланованого в
неочікуваних ситуаціях; вдале імпровізування як на основі точного знання
й компетентного розрахунку, так і інтуїтивно; вміння обґрунтовувати як
раніше підготовлені, так й інтуїтивні рішення; вміння бачити близьку,
середню і далеку перспективу в роботі; розмаїття варіантів розвитку
ідеї, реалізації її в конкретних умовах, вміння трансформувати
рекомендації методичних посібників;

– структуру діяльності вчителя, що включає організаційно-прогностичну,
конструктивно-проектувальну, організаційну, аналітично-оціночну,
дослідницько-творчу складові;

– мотиви навчання учнів – це комплекс педагогічних стимулюючих факторів,
що забезпечують успішний старт творчої роботи учнів і включають
доброзичливе й чітке роз’яснення мети, завдань, значення самостійного
розв’язання певної проблеми, надання права самим учням спинитись на
певному рівні її виконання (креативному, евристичному, пошуковому),
формі діяльності, визначенні орієнтовного часу і способах діяльності,
коли вона є поглибленим пошуком справді значущого для учнів знання;

– мисленнєві операції при формуванні в свідомості учнів
природничонаукової картини світу, котрі передбачають глибоке осмислення,
усвідомлення, розуміння сутності світу природи – середовища існування
людини, яка в свою чергу зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти,
гармонії у природі. Природничонаукова картина світу – це інтегральний
образ природи, створений шляхом синтезу природничонаукових знань на
основі системи фундаментальних закономірностей природи.

– уміння застосовувати здобуті знання в нових умовах, які передбачають
розвиток психологічних механізмів використання освоєних способів дій,
насамперед таких узагальнених прийомів розумової діяльності, як
абстрагування, порівняння, узагальнювання, аналіз, синтез і перенос, які
проявляються в різних видах діяльності. До нових умов належить подальша
навчальна практична творча діяльність.

В основу створення авторської методики покладено систему
„Дидактосервіс”, що має на меті повноцінний творчий розвиток
старшокласників з урахуванням їх індивідуальних можливостей і потреб.

Назва системи „Дидактосервіс” поєднує два поняття: “дидактика” (від
грец. didaktiko? – ?овчальний) та “сервіс” (від англ. service – служба,
обслуговування), передбачає забезпечення дидактичних умов, що
активізують пізнавальну, творчу діяльність школярів. Система
“Дидактосервіс” розрахована на учнів 7-11 класів загальноосвітньої школи
і є основою творчого розвитку старшокласників при вивченні дисциплін
природничого циклу.

Структура системи “Дидактосервіс” представлена сукупністю дидактичних
пакетів. Дидактичний пакет – це методичний матеріал, що являє собою
систему завдань різного рівня складності для формування
природничо-наукової мислительної діяльності учнів, глибокого розуміння й
засвоєння ними основ шкільного курсу природничої дисципліни. Це комплекс
варіативних завдань, за допомогою якого з’являється можливість формувати
в учнів природничонаукову картину світу, що забезпечує високий рівень
творчого осмислення та усвідомлення сутності природи. Він містить
систему методів і засобів для опрацювання кожної теми шкільного курсу
біології, що забезпечує особистісно орієнтований підхід до творчого
розвитку школярів.

Мета системи “Дидактосервіс” – забезпечення умов для застосування
здобутих природничих знань у нових умовах, формування різнобічно
розвиненої особистості, яка здатна діяти в нестандартних ситуаціях,
творчо мислити та висловлювати оригінальні ідеї.

Базовими ідеями і підходами, на яких побудована ця система, є:

– мотивація навчання – висунення привабливих для учнів пізнавальних
завдань, намагання зробити їх особистісно прийнятними; орієнтація учнів
на пошукову пізнавальну діяльність, мобілізацію власних інтелектуальних
і психологічних ресурсів у досягненні успіху; створення умов для
інтелектуального вибору, поліваріантного розв’язку завдань;

e

Z’r

?

TH

e

e

Z’p

r

a

R oia*ICAAAA·A©·?““

`„oo

„L ^„L

?

????????організація навчально-виховного процесу, при якій вибір
способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності
учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання, передбачає
створення різних умов навчання для різних шкіл, класів, груп;

– креативність – застосування навчально-творчих завдань, методів і
прийомів стимулювання творчої активності учнів;

– активність у навчанні – цілеспрямований прояв зусиль учнів до
успішного виконання навчального завдання;

– різнорівневість та варіативність змісту завдань, форм і методів
навчання – використання на уроках різнорівневих, варіативних завдань,
традиційних та нетрадиційних форм і методів, забезпечення різних рівнів
самостійності учнів, активізація різних рівнів діяльності;

– модульне навчання, що включає в себе самостійну роботу учнів над
запропонованою їм індивідуально-навчальною системою, яка містить
цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо
поставлених дидактичних цілей;

– наступність – побудова процесу засвоєння нових понять і способів дій у
певній логічній послідовності.

Значна увага надається формуванню, засвоєнню та розвитку природничих
понять, а саме: чіткому виділенню необхідних і достатніх ознак понять;
правильному добору прикладів, що забезпечують усвідомлення учнями
суттєвого в об’єктах; раціональному поєднанню індукції та дедукції,
формуванню узагальнень і використанню їх у подальшій пізнавальній
діяльності; використанню визначень із метою уточнення понять, що
формуються; виробленню в учнів умінь здійснення прямих та обернених
операцій із поняттями; використанню понять при розв’язанні пізнавальних
і практичних завдань.

У другому розділі „Експериментальне дослідження дидактичних умов
творчого розвитку старшокласників при вивченні природничих дисциплін”
розкрито зміст дидактичних пакетів, що є складовими системи
“Дидактосервіс”, методику та зміст експериментальної роботи із її
запровадження. Розкрито результати апробації запропонованої методики,
здійснено їх аналіз, доведено достовірність результатів педагогічного
експерименту.

Необхідними складовими дидактичного пакету є: фронтальне опитування,
опитування біля дошки, термінологічний диктант, біологічний диктант,
текст для аналізу, тести, завдання для самостійної роботи, таблиці для
заповнення, роздатковий матеріал, схеми, кросворди, шаради, вікторини,
рубрики „Чи знаєте Ви, що…”, „Наодинці з природою”, „Пам’ятники
тваринам”, приказки та прислів’я, вправа „Творчі припущення”.

Запропонована методика застосування системи „Дидактосервіс” передбачає,
що накопичувальні процеси творчого розвитку здійснюються протягом усього
курсу вивчення природничих дисциплін загальноосвітньої школи та стають
пріоритетними в старших класах, і включає три взаємопов’язані етапи.

Стартовий: застосування комплексу дидактичних пакетів із природничої
дисципліни у 7 класах загальноосвітньої школи, що підвищують
самостійність учнів, спонукають до мисленнєвих операцій – аналізу,
синтезу, порівняння, узагальнення, розвивають уміння відокремлювати
головне від другорядного, узагальнювати матеріал, розвивають образне
мислення. Учні із зацікавленням сприймають додаткові відомості про
предмет вивчення, завдяки чому формується бачення себе невід’ємною
часточкою природи, підвищується рівень творчого розвитку школяра.
Психічна діяльність учнів тісно пов’язана зі змінами форм та операцій
мислення, тому в подальшому творчий розвиток школярів залежить від
змісту і складності мисленнєвих завдань, що пропонуються для розв’язання
на цьому віковому етапі.

Підготовчий: застосування системи дидактичних пакетів у 8-9 класах
загальноосвітньої школи. Етап є вирішальним у творчому розвиткові
майбутніх старшокласників. У цьому віці вдосконалюються такі мислительні
операції, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення,
утворення понять і оперування ними, розвивається здатність
конкретизувати абстрактні поняття, логічно впорядковувати судження.
Пропонуються завдання, що спонукають до активності всіх учнів класу, до
швидкого переключення уваги; сприяють умінню учнів висловлювати власну
думку перед аудиторією, робити висновки; дають змогу школярам
відтворювати конкретні наукові поняття, активізуючи широту мислення;
забезпечують розвиток логічного мислення; підвищують рівень
самостійності й творчої діяльності учнів.

Розвиток творчості: застосування дидактичних пакетів у 10-11 класах
забезпечує систематизацію та узагальнення попередньо засвоєних знань,
умінь і навичок, найбільш загальних закономірностей природи, формування
систематизованої природничонаукової картини світу, що зумовлює творчий
розвиток старшокласників. Використання завдань, які забезпечують
розвиток творчої діяльності учнів, природничонаукового мислення,
спонукають до аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вимагають
самостійності, уважності, послідовності та логічності; забезпечують
здатність висловлювати максимальну кількість ідей, їх широку
розмаїтість, дають можливість створювати нові, нестандартні ідеї.

Апробація авторської методики забезпечення дидактичних умов творчого
розвитку старшокласників передбачала: організацію перевірки умінь
застосовувати учнями здобуті знання в нових умовах; організацію
перевірки саморегуляції навчальної діяльності старшокласників;
організацію перевірки розуміння старшокласниками єдиної
природничонаукової картини світу; визначення критеріїв та рівнів
творчого розвитку старшокласників.

Учитель, організовуючи цілеспрямовану роботу для творчого розвитку
школярів шляхом упровадження системи “Дидактосервіс”, спостерігає за
збагаченням знань, формуванням навчально-організаційних умінь учнів,
зміною їх поведінки, проводить оцінку цих змін. Рівні творчого розвитку
визначалися виявленням якісних і кількісних факторів, що характеризують
цей процес.

Критерії оцінювання рівня творчого розвитку старшокласників:

активність – глибокий аналіз завдань, розмаїтість ідей;

самостійність – здатність до самостійного розв’язування завдань без
помилок, висловлення максимальної кількості ідей;

оригінальність – уміння висловити нові, нестандартні ідеї, фантазувати,
вдало поєднувати логіку з інтуїцією;

результативність – здатність надавати завершеного вигляду своїм ідеям,
робити змістовні висновки, вміння відстоювати власну думку, наводячи
конкретні приклади.

Оцінка рівнів творчого розвитку старшокласників згідно з поданими вище
критеріями наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Критерії та рівні творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення
природничих дисциплін

№ п/п Критерії творчого розвитку Рівні творчого розвитку

низький середній високий

1. Самостійність При виконанні завдання учень висловлює мінімальну
кількість ідей або взагалі не висловлює власні думки. Допускає багато
помилок. Старшокласник указує можливі варіанти розв’язку, але при цьому
допускає помилки. Школяр уміє висловлювати максимальну кількість ідей,
здатний розв’язувати завдання без помилок.

2. Активність Учень демонструє поверховий аналіз завдання.

Розмаїтість ідей відсутня. У ході розв’язання завдання учень висловлює
певні ідеї.

Здатний висловлювати широку розмаїтість ідей, але не завжди може
обгрунтувати свою думку. Учень глибоко аналізує завдання.

При виконанні завдання учень здатен висловлювати велику кількість,
широку розмаїтість ідей.

3. Оригінальність Школяр здатен породжувати нові ідеї, але вони в
основному не відповідають поставленому завданню. Старшокласник здатний
висловлювати нестандартні думки, вміє фантазувати, але інтуїтивно не
завжди об’єктивно оцінює ситуацію. Учень уміє висловлювати нові,
нестандартні ідеї. Вміє уявляти (фантазувати), вдало поєднувати логіку з
інтуїцією.

4. Результативність У старшокласника відсутня здатність поліпшувати чи
надавати завершеного вигляду своїм ідеям. Учень може поліпшувати свої
ідеї та надавати їм завершеного вигляду, але при цьому допускає помилки.
Не завжди робить об’єктивні висновки. Школяр здатний надавати
завершеного вигляду своїм ідеям. Уміє відстоювати власну думку, наводячи
конкретні приклади. Систематизує, узагальнює матеріал, робить змістовні
висновки.

Виходячи із вище перерахованих критеріїв оцінки рівнів творчого розвитку
нами здійснювалась перевірка:

– самостійності старшокласників. Учитель пропонував учням завдання для
самостійної роботи, репрезентовані трьома рівнями, а також текст для
аналізу, роздатковий матеріал, таблиці для заповнення. Старшокласники
повинні були самостійно розв’язувати завдання без допомоги вчителя;

– активності старшокласників стосовно процесуального навчання. Вчитель
використовував такі дидактичні одиниці: фронтальне опитування,
опитування біля дошки, вікторину, вправу “Творчі припущення”, кросворд,
загадки, приказки та прислів’я.

– результативності навчальної діяльності старшокласників. Учитель
використовував фронтальне опитування, опитування біля дошки,
термінологічний диктант, біологічний диктант, текст для аналізу,
різнорівневі тести, різнорівневі завдання для самостійної роботи,
таблицю для заповнення, роздатковий матеріал, схему, кросворд, загадки,
шараду, вправу “Творчі припущення”. Учні повинні були систематизувати,
узагальнювати, робити висновки, відстоювати власну думку.

На основі аналізу виконаних завдань зроблено висновки про рівень
творчого розвитку старшокласників. Оцінювання здійснювалося методом
незалежної експертизи.

Для проведення формувального експерименту були вибрані контрольна (КГ)
та експериментальна (ЕГ) групи (9, 10, 11 класи) старшокласників
приблизно однакового рівня підготовки, підібрані вчителі з відповідним
стажем роботи і рівнем методичної підготовки. Експериментальна група
складалася з 329, а контрольна – з 309 учнів.

Проведено констатувальний (КЕ) та формувальний (ФЕ) експерименти для
визначення рівнів творчого розвитку старшокласників експериментальної та
контрольної груп. Учні обох груп на етапі констатувального експерименту
не мали істотних відмінностей у творчому розвиткові на початку
експерименту. Одержані значення стосовно рівнів творчого розвитку
старшокласників у контрольній та експериментальній групах на початку та
в кінці експерименту представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Рівні творчого розвитку старшокласників у контрольній та
експериментальній групах на початку та в кінці експерименту

Групи учнів Рівні творчого розвитку старшокласників

високий середній низький

КЕ ФЕ КЕ ФЕ КЕ ФЕ

КГ 8,5 9,5 66,7 71,7 24,8 18,8

ЕГ 9 45,5 66,5 54,5 24,5 –

Дані таблиці 2 свідчать про існування чітко окресленої тенденції до
зростання рівня творчого розвитку старшокласників. Учнів із високим
рівнем творчого розвитку після формувального експерименту в
експериментальній групі на 36% більше, ніж у контрольній (на 36,5% зріс
порівняно з констатувальним експериментом). Старшокласників
експериментальної групи, що мають середній рівень творчого розвитку –
54,5%. Після формувального експерименту в експериментальній групі
відсутні учні з низьким рівнем творчого розвитку, тоді як у контрольній
групі їх число становить 18,8%. За результатами експериментальної роботи
відбулося підвищення рівня творчого розвитку старшокласників
експериментальної групи, що свідчить про ефективність застосування
методики забезпечення дидактичних умов творчого розвитку
старшокласників, в основу якої покладено систему “Дидактосервіс”.
Статистичний аналіз підтвердив відповідність результатів експерименту.
Об’єктивність одержаних результатів доведено наявністю існування
довірчої різниці між результатами, одержаними в контрольних і
експериментальних групах. Перевірку здійснено за допомогою методу ?2
розподілення для довірчої ймовірності 0,95 ?2.

Результати проведеного наукового дослідження дають змогу зробити такі
висновки:

1. У теорії і практиці дидактики загальноосвітньої школи забезпечення
дидактичних умов творчого розвитку старшокласників займає важливе місце
для їх підготовки до професійної діяльності в конкурентному середовищі.
На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел, даних
експериментального дослідження, власного педагогічного досвіду
з’ясовано: творчий розвиток старшокласників у процесі вивчення предметів
природничого циклу є актуальною проблемою сучасної теорії навчання, яка
розроблялась у численних педагогічних дисертаційних дослідженнях,
монографіях та статтях, проте рівень продуктивного розв’язання і
впровадження її у практику роботи загальноосвітніх шкіл залишається
недостатнім.

2. Під творчим розвитком ми розуміємо процес формування особистості,
зумовлений продуктивною діяльністю, здатною породжувати якісно нові
матеріальні та духовні цінності суспільного значення, що передбачає
наявність і розвиток здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким
створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю та
унікальністю. Творчий розвиток старшокласників зумовлений їх загальною
готовністю до активної життєтворчості. Конституціональним у становленні
особистості старшокласників є соціальне самовизначення – пріоритетна
спрямованість та мотиви діяльності, від змісту і характеру яких залежить
успішність творчої навчальної діяльності.

Структура творчого розвитку школярів у навчальній діяльності
представлена нами такими компонентами: саморегуляція навчальної
діяльності, знання, вміння, навички, творчість.

3. У ході пошукової роботи було встановлено, що у розвиткові особистості
учня високий ступінь якісних змін відбувається у старшому шкільному
віці. При цьому накопичувальні процеси залишаються на останньому плані,
а пріоритетним стає творчий розвиток школяра. Для учнів старшого
шкільного віку (15-17 років) характерна загальна готовність до активного
саморозвитку, складовою якого є творчий підхід до оточуючої дійсності.
Значна частина старшокласників належить до підліткового віку, втілюючи в
собі його особливості. Тому важливою передумовою творчого розвитку
старшокласників є врахування психологічних закономірностей розвитку
підлітків.

4. Дидактичні умови творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення
природничих дисциплін включають: врахування психолого-педагогічних
досліджень, що базуються на провідних концепціях творчого розвитку
школярів; технологічну компетентність; творчість та структуру діяльності
вчителя; мотиви навчання учнів; мисленнєві операції при формуванні в
свідомості учнів природничонаукової картини світу; вміння застосовувати
здобуті знання в нових умовах.

5. Розроблена нами методика забезпечення дидактичних умов творчого
розвитку старшокласників у процесі вивчення дисциплін природничого
циклу, в основу якої покладена система „Дидактосервіс”, що розрахована
на учнів 7-11 класів загальноосвітньої школи, представлена сукупністю
дидактичних пакетів, які необхідно системно та послідовно застосовувати
впродовж трьох взаємопов’язаних етапів: стартового (7 класи),
підготовчого (8-9 класи), розвитку творчості (10-11 класи). Система
забезпечує обслуговування пізнавальної діяльності школярів і є основою
творчого розвитку старшокласників при вивченні дисциплін природничого
циклу.

Метою системи “Дидактосервіс” є забезпечення умов для творчого розвитку
особистості, здатної діяти в нестандартних ситуаціях, творчо мислити і
висловлювати оригінальні ідеї. Базовими ідеями і підходами, на яких
побудована ця система, є: мотивація навчання; індивідуалізація та
диференціація навчання; креативність; активність у навчанні;
різнорівневість та варіативність змісту завдань, форм і методів
навчання; модульне навчання; наступність.

6. Критеріями творчого розвитку особистості старшокласників є:
активність (глибокий аналіз завдань, розмаїтість ідей); самостійність
(здатність до самостійного розв’язування завдань без помилок,
висловлення максимальної кількості ідей); оригінальність (уміння
висловити нові, нестандартні ідеї, фантазувати, вдало поєднувати логіку
з інтуїцією); результативність (здатність надавати завершеного вигляду
своїм ідеям, робити змістовні висновки, вміння відстоювати власну думку,
наводячи конкретні приклади). На основі критеріїв визначено рівні
творчого розвитку старшокласників: низький, середній, високий.

7. Результати експерименту вказують на ефективність методики
забезпечення дидактичних умов творчого розвитку старшокласників при
вивченні природничих дисциплін. Учнів із високим рівнем творчого
розвитку після формувального експерименту в експериментальній групі на
36% більше ніж у контрольній. Старшокласників експериментальної групи,
що мають середній рівень творчого розвитку – 54,5%. Після формувального
експерименту в експериментальній групі старшокласники з низьким рівнем
творчого розвитку відсутні, тоді як у контрольній групі їх число
становить 18,8%. Підтверджено, що рівень творчого розвитку
старшокласників підвищується при використанні у процесі вивчення
природничих дисциплін системи “Дидактосервіс”. Методика забезпечення
дидактичних умов творчого розвитку старшокласників може бути використана
методистами, вчителями, магістрантами, студентами.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів розв’язання
даної проблеми. Об’єктивним є подальше дослідження дидактичного
забезпечення творчого розвитку не лише старшокласників, а й студентів
вищих навчальних закладів. Виконана робота розкриває перспективи
подальшої розробки питання щодо забезпечення творчого розвитку
особистості засобами навчальних предметів та визначення оптимальних
шляхів наступності в роботі загальноосвітньої та вищої школи для
розвитку творчості молоді.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено в таких
публікаціях:

1. Гриньова М.В., Страшко С.В., Животовська Л.А., Пескун С.П. Формування
мислення у підлітків при викладанні зоології: Навчально-методичний
посібник. – Полтава: АСМІ, 2002. – 336 с. (Рекомендовано Міністерством
освіти і науки України (лист № 1/11- 1700 від 29.05.2002).

2. Петренко Т.А., Гриньова М.В., Пескун С.П. Модульно-розвивальне
навчання старшокласників на уроках біології: Науково-методичний посібник
для вчителя. – Полтава: АСМІ, 2004. – 184 с.

3. Гуріненко Н.О., Пескун С.П. Вивчення теми „Хижі ссавці” в шкільному
курсі біології: Навчальний посібник. – Полтава: АСМІ, 2004. – 96 с.

4. Пескун С.П. Формування творчості старшокласників при вивченні курсу
„Біологія 10-12”. Система „Дидактосервіс”: Навчально-методичний
посібник. – Полтава: АСМІ, 2005. – 170 с. (Рекомендовано Міністерством
освіти і науки України (лист № 14/18.2 – 484 від 02.03.2005).

5. Пескун С.П. Система „Дидактосервіс” як умова творчого розвитку
старшокласників у процесі вивчення природничих дисциплін // Імідж
сучасного педагога. – 2004. – №4. – С.51-52.

6. Пескун С.П. Творчість старшокласників при вивченні природничих
дисциплін // Збірник наукових праць Полтавського державного
педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Випуск 5(38) – Серія
„Педагогічні науки”. – Полтава, 2004. – С. 130-135.

7. Пескун С.П. Творчий розвиток старшокласників як умова формування
самостійності та відповідальності. Система „Дидактосервіс” // Збірник
наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені
В.Г. Короленка. – Випуск 6 (45) – Серія „Педагогічні науки”. – Полтава,
2005.– С. 222-229.

8. Пескун С.П. Опрацювання дидактичних пакетів при викладанні курсу
„Біологія 7 клас” // Науково-методичні підходи при викладанні
природничих дисциплін в освітніх закладах XXI ст.: Матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 2001 – С.
267-270.

9. Гриньова М.В., Пескун С.П. До питання про формування мислення у
школярів // Науково-педагогічна спадщина академіка В.І. Вернадського як
планетарне явище: Матеріали Всеукраїнської студентської
науково-практичної конференції. – Полтава, 2001. – С. 187-192.

10. Гриньова М.В., Пескун С.П. Сучасний підхід до формування мислення на
уроках біології // Ресурсознавство, колекціонування та охорона
біорізноманіття: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної
конференції. – Полтава: АСМІ, 2002. – С. 276-278.

11. Пескун С.П. Ідеї В.Сухомлинського у формуванні природничо-наукового
мислення школярів // ІІ Міжнародні педагогічні читання „Василь
Сухомлинський у діалозі з сучасністю”. – Кіровороград, 2003. – С.
165-168.

12. Пескун С.П., Гуріненко Н.О. Формування елементів
еколого-валеологічної культури при вивченні „Екології людини”
// Науково-практична конференція „Роль фізичної культури та спорту в
становленні генофонду України”. – Полтава, 2003. – С. 71-72.

13. Гриньова М.В., Пескун С.П. Формування природничонаукового мислення
школярів у системі гуманізації освітнього процесу // Міжнародна
науково-практична конференція „Педагогічні засади формування
гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток
особистості”: Х Каришинські читання. – Полтава, 2003. – С. 493-496.

14. Пескун С.П. В.І. Вернадський про формування природничо-наукового
мислення студентської молоді // Всеукраїнська студентська
науково-практична конференція „Академік В.І. Вернадський і світ у
третьому тисячолітті”. – Полтава, 2003. – С. 11-13.

15. Пескун С.П. Аналіз науково-методичної роботи НВК №30 м. Полтави.
Рівень інтелекту ліцеїстів // Всеукраїнська студентська
науково-практична конференція „Проблеми відтворення та охорони
біорізноманіття України”. – Полтава, 2004. – С. 98-100.

16. Пескун С.П. Ідеї В.О. Сухомлинського та творчий розвиток школярів
при вивченні природничих дисциплін // „Ідеї гуманізації у педагогічній
спадщині В. Короленка, А. Макаренка, В. Сухомлинського і сучасні
проблеми виховання дітей”: Збірник науково-педагогічних і
літературно-публіцистичних матеріалів – Полтава, 2004. – С. 105-107.

17. Пескун С.П. Дидактичне забезпечення творчого розвитку школярів при
вивченні природничих дисциплін // Матеріали VІІ Міжнародної
науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. – Дніпропетровськ:
Наука і освіта, 2004. – С. 41-43.

18. Пескун С.П. Творчість школярів у навчальному процесі // Міжнародна
науково-практична конференція „Підготовка майбутнього вчителя
природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища”: ХІ
Каришинські читання. – Полтава, 2004. – С. 423-424.

19. Пескун С.П. Фрагмент дидактичного пакета до теми „Охорона видового
різноманіття організмів” // Науково-практичний семінар „Шляхи інтеграції
природоохоронної та освітньо-виховної діяльності”. – Полтава, 2004. –
С. 49-51.

20. Пескун С.П. Упровадження системи „Дидактосервіс” при викладанні
біології тварин // Всеукраїнська науково-практична конференція
„Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку”. –
Полтава, 2004. – С. 194-197.

21. Пескун С.П. Система “Дидактосервіс” як умова формування
еколого-валеологічного мислення школярів // Всеукраїнська
науково-практична конференція “Роль довкілля у валеологічній освіті і
вихованні” . – Полтава, 2005.– С. 25-28.

22. Пескун С.П. Дидактичний пакет до розділу “Біологічно важливі
речовини”. Система “Дидактосервіс” // Міжнародна науково-практична
конференція “Болонський процес: модернізація змісту природничої
педагогічної освіти”. – Полтава, 2005. – С. 324-327.

АНОТАЦІЯ

Пескун С.П. Дидактичні умови творчого розвитку старшокласників у процесі
вивчення предметів природничого циклу загальноосвітньої школи. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.09 – „Теорія навчання”. – Волинський державний
університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2006.

У дисертаційному дослідженні розкрито сутність дидактичних умов творчого
розвитку старшокласників при вивченні природничих дисциплін
загальноосвітньої школи, конкретизовано поняття “творчий розвиток
старшокласників”, “дидактичні умови творчого розвитку старшокласників”.
Визначено структуру творчого розвитку старшокласників у навчальній
діяльності.

Виявлено і обґрунтовано критерії і рівні творчого розвитку
старшокласників. Розроблено авторську методику забезпечення дидактичних
умов творчого розвитку старшокласників загальноосвітньої школи у процесі
вивчення природничих дисциплін, в основу якої покладено систему
„Дидактосервіс”. Аналіз результативності педагогічного експерименту
показав підвищення рівня творчого розвитку старшокласників
експериментальної групи, що свідчить про ефективність застосування
методики забезпечення дидактичних умов творчого розвитку
старшокласників.

Ключові слова: творчий розвиток, дидактичні умови, старшокласники,
система „Дидактосервіс”, предмети природничого циклу.

АННОТАЦИЯ

Пескун С.П. Дидактические условия творческого развития старшеклассников
в процессе изучения предметов естественного цикла общеобразовательной
школы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.09 – „Теория обучения”. – Волынский государственный
университет имени Леси Украинки, Луцк, 2006.

В диссертационном исследовании на основе анализа работ отечественных и
зарубежных ученых, передового педагогического опыта разработана
авторская методика обеспечения дидактических условий творческого
развития старшеклассников при изучении предметов естественного цикла,
что базируется на системе „Дидактосервис”. Конкретизировано понятие
„творческое развитие старшеклассников”, „дидактические условия
творческого развития старшеклассников” при изучении предметов
естественного цикла.

Определена структура творческого развития старшеклассников в учебном
процессе: саморегуляция учебной деятельности, знания, умения, навыки,
творчество. Разработаны критерии творческого развития школьников:
активность, самостоятельность, оригинальность, результативность. На
основе критериев определены уровни творческого развития: низкий,
средний, высокий. Констатирующий експеримент, в котором принимали
участие учащиеся и учителя естественных предметов среднеобразовательных
школ, показал, что уровень творческого развития учащихся является
недостаточно высоким.

С учетом обьективной необходимости творческого развития
старшеклассников, которая обозначена в современных образовательных
документах, недостаточной методологической базы проблемы и наличием
предпосылок для ее разрешения на основе разработанной структуры и
критериев творческого развития была создана авторская методика
обеспечения дидактических условий творческого развития старшеклассников
при изучении предметов естественного цикла. В основе методики лежит
система „Дидактосервис”, представленная совокупностью дидактических
пакетов. Базовыми идеями и подходами на каких построена эта система,
есть: мотивация обучения; индивидуализация и дифференциация обучения;
креативность; активность в обучении; разноуровневость и вариативность
смысла заданий, форм и методов обучения; модульное обучение;
последовательность. Апробация ее результатов происходила в
общеобразовательных школах Украины. Анализ результативности
педагогического експеримента показал, что разработанная авторская
методика способствует успешному творческому развитию старшеклассников
при изучении предметов естественного цикла.

Ключевые слова: творческое развитие, дидактические условия,
старшеклассники, система „Дидактосервис”, предметы естественного цикла.

ANNOTATION

Peskun S.P. Didactic conditions of senior pupils creative development
during natural cycle of subjects study in comprehensive school. –
Manuscript.

The dissertation on competition of the pedagogical sciences scientific
candidate degree on speciality 13.00.09 “Training theory”. The Volyn
State University named after Lesya Ukrainka. – Lutsk, 2006.

In dissertational research on the basis of works analysis of domestic
and foreign scientists, advanced pedagogical experience, the author’s
procedure of didactic conditions ensuring of creative development of
senior pupils is developed at the study of natural cycle subjects that
is based on the system “Didactoservice”. The concepts „creative
development of senior pupils”, „didactic conditions of creative
development of senior pupils” are concretized at natural cycle subjects
study.

The frame of senior pupils creative development in educational process
is specified. Knowledge, skill, skills (kss), self-control, creativity.
The criteria of schoolchildren creative development revealed: activity,
independence, originality, productivity. On the criteria basis the
levels of creative development are specified: low, average, high. The
experimental result of pupils learning the natural subjects in
comprehensive schools, has shown, that the level of creative development
of pupils is insufficiently high. With the count of objective necessity
of senior pupils creative development which is designated in the modern
educational documents, inadequate methodological basis of the problem
and presence of preconditions for its permission on the basis of the
developed creative development frame and criteria, the author’s
procedure of didactic conditions ensuring of senior pupils creative
development has been built at the study of natural cycle subjects. In a
basis of procedure system “Didactoservice” introduced in didactic
parcels as a set. The approbation of its results has place in
comprehensive schools of Ukraine. Analysis of pedagogical experiment
productivity has shown, that the developed author’s procedure promotes
the successful creative development of senior pupils at the study of
natural cycle subjects.

Key words: creative development, didactic conditions, senior pupils,
system “Didactoservice”, natural cycle subjects.

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020