.

Клініко-патогенетичні особливості затримки статевого розвитку у дівчаток-підлітків, які виховуються в різних мікросоціальних умовах (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
156 3681
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЕРЕВОЗЧИКОВ Вячеслав Володимирович

УДК 612.661-055.25:616-058

Клініко-патогенетичні особливості затримки статевого розвитку у
дівчаток-підлітків, які виховуються в різних мікросоціальних умовах

14.01.01 – Акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття

наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН
України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Левенець Софія Олександрівна,

Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України (м. Харків),
завідувач відділом дитячої гінекології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Потапова Лілія Вікторівна

Харківська державний медичний університет,

кафедра акушерства та гінекології №1;

доктор медичних наук, професор

Зелінський Олександр Олексійович,

Одеський державний медичний університет,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №2.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології

АМН України, відділення планування сім’ї

та статевого дозрівання дівчат (м. Київ).

Захист дисертації відбудеться „14” грудня 2006р. о 1330 годині на
засіданні спеціалізованої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті (61022,м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (м. Харків, пр. Леніна,4).

Автореферат розісланий ”13” листопада 2006р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження репродуктивного потенціалу
дівчаток-підлітків відноситься до важливих задач не тільки медичної
науки, але й усього суспільства в цілому, оскільки в найближчі роки вони
вступатимуть у репродуктивний вік, і від них багато в чому буде
залежати реалізація дітородної функції та стан здоров’я майбутніх
поколінь, їх фізичні й інтелектуальні можливості.

У наш час вже не викликає сумнівів, що різні проблеми неповноцінності
жіночої статевої системи у фертильному віці часто є прямим наслідком тих
патологічних змін, які виникли ще в період становлення її функції
[Н.Г. Богдашкин, И.А. Тучкина,1998; В.Ф.Петербузька
, 2000 ].

Аналіз структури гінекологічних захворювань у дівчат-підлітків свідчить
про значну поширеність порушень менструального циклу й статевого
дозрівання, в тому числі й затримки статевого розвитку (ЗСР). [В.А.
Дынник, 1995; Н.М. Коренев, С.А. Левенец, 2001; Н.М.
Куликов, П.Н. Кротин, 2001; Н.Г. Богдашкин с
соавт., 2001].

За даними різних авторів, ЗСР відмічається у 9-11 % дівчат-підлітків
[Е.А. Богданова, 2000; С.А. Левенец, 1991; Л.А.
Матицина, 2001]. У ролі етіологічних
чинників виступають негативні умови розвитку організму на різних етапах
онтогенезу (пре-, інтра-, постнатальному). До них відносять тяжкі
гестози, передчасні пологи, пологову травму, ускладнений перебіг
раннього постнатального періоду [Л.А. Матицина, 2001; В.В Симрок с
соавт. 2004; Э.Б. Яковлева, Н.С. Толкач, 2004]. Мають
значення несприятлива екологічна ситуація, хронічні інфекційно-алергічні
та інші тяжкі екстрагенітальні захворювання в дівчат, великі
психоемоційні й фізичні навантаження [А.А.
Зелинский 2000; А.А. Зелинский, Е.О. Воскресенская 2001; С.А. Левенец с
соавт., 2004; О.І. Мальцева, 2004]. За даними епідеміологічного
обстеження ЗСР у 1,5 рази частіше реєструється в дівчат-підлітків, які
виховуються в сім’ях соціального ризику, ніж у повних благополучних
сім’ях. Ця патологія складає половину усіх виявлених у них
гінекологічних розладів [В.О. Диннік, С.О.
Левенець, 1996].

Сім’я є важливим соціальним середовищем, котре чинить великий
вплив на здоров’я й формування особистості дитини. Доведено, що в
неповних і деструктивних сім’ях, навіть при повному матеріальному
благополуччі, не можна створити умов для гармонійного розвитку дитини. У
сім’ях соціального ризику порушуються практично усі основні сімейні
функції: репродуктивна, економічна, медична, психологічна. Загальний
рівень захворюваності дітей із соціопатичних сімей у 2,5 рази перевищує
такий у дітей із повних благополучних сімей [В.И.
Орел, 1998; Л.П. Чичерин, 2001; Л.П. Чичерин с соавт., 2001]. Спосіб
життя батьків закладає основу майбутнього біологічного й соціального
благополуччя дитини, починаючи із зачаття [А.А. Васильков, 2001; Л.П.
Чичерин с соавт. 2001; Р.О.Моісеєнко, 2002].В останні роки в Україні,
як і в більшості розвинутих країн світу, спостерігається збільшення
кількості дітей, які виховуються в сім’ях соціального ризику. Ця
ситуація створює гостру медико-соціальну проблему,

наслідки якої стануть найбільш відчутними через деякий час, коли
дівчатка, які виховуються в цих родинах, вступлять в період статевого
дозрівання і у фертильний вік, оскільки вони, як вже відмічалось,
складають групу високого ризику патологічного перебігу пубертату,
найчастіше ЗСР.

Стабілізація поширеності ЗСР серед дівчат-підлітків в останні роки при
підвищенні ефективності сучасних методів лікування [М.Ю. Сергієнко,
2004] є, очевидно, наслідком відсутності диференційованих підходів до
профілактичних і терапевтичних заходів у різних групах дівчаток, в
тому числі, з урахуванням особливостей умов виховання.

Збільшення в останні роки кількості дітей, які виховуються в сім’ях
соціального ризику, дало підставу для виконання цієї дисертаційної
роботи. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано в Інституті охорони здоров’я дітей та
підлітків АМН України (м. Харків) згідно з планом НДР „Підвищити
ефективність негормональних методів лікування та реабілітації
дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції”(№ держреєстрації
0101U00157) і НДР „Клініко-патогенетичне обґрунтування та розробка нових
методів лікування дівчат-підлітків з гінекологічними захворюваннями
незапальної природи” (№ держреєстрації 0197U001582).

Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих із ЗСР, проведено
ехосонографічне дослідження органів малого таза, статистична обробка та
аналіз матеріалу.

Мета і задачі дослідження: метою даного дослідження стало підвищення
ефективності лікування дівчат-підлітків із затримкою статевого розвитку
на підставі визначення клініко-патогенетичних особливостей цієї
патології у дівчат-підлітків, які виховуються в різних мікросоціальних
умовах.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

1. Дати клінічну та психологічному характеристику групі
дівчат-підлітків із ЗСР 13-18 років, які виховуються у різних типах
сімей.

2. Оцінити гормональний статус (ЛГ, ФСГ, ПРЛ, тестостерон, естрадіол,
мелатонін), рівень серотоніну і вітаміну Е в крові обстежених хворих у
порівнювальних групах.

3. Оцінити ефективність негормональних методів лікування хворих із ЗСР у
залежності від типу сім’ї.

4. Запропонувати диференційовані методи лікування дівчат-підлітків із
ЗСР із повних благополучних сімей і сімей соціального ризику.

Об’єкт дослідження: затримка статевого розвитку в дівчат-підлітків.

Предмет дослідження: клінічні, психологічні особливості й гормональний
статус дівчат-підлітків 13-18 років, які виховуються в різних
мікросоціальних умовах, визначення ефективності негормональних методів
лікування.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, імуноферментні,
радіоізотопні, спектрофотометричні й статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше доведено, що виховання
дівчинки в різних мікросоціальних умовах призводить до неоднакових
патогенетичних механізмів ЗСР, які відбиваються на особливостях
клінічних проявів патології та ефективності негормональних методів
лікування.

Вперше показано, що у дівчат-підлітків із ЗСР, які виховуються в повних
благополучних сім’ях, значно частіше ніж у їх одноліток із родин
соціального ризику спостерігається більш виражена гіпоплазія матки та
сполучення дефіциту маси тіла із затримкою росту. Для останніх більш
характерними є відповідні віковій нормі розміри матки, порушення
послідовності появи вторинних статевих ознак та шкірні прояви
гіперандрогенії.

Вперше доведено, що провідну роль у патогенезі ЗСР у дівчат із повних
благополучних сімей відіграє зниження гонадотропної активності
гіпофіза, що є причиною гіпоестрогенемії, у дівчат із сімей соціального
ризику – відсутність стимулюючого впливу ПРЛ на статевий розвиток при
його зниженні на тлі підвищених рівней індоламінів (серотоніну і
мелатоніну).

Вперше встановлено, що для хворих на ЗСР із соціопатичних сімей
характерні високі показники стресу, в той час як при вихованні в
оптимальних мікросоціальних умовах – висока особистісна тривожність.
Вперше науково обґрунтовані диференційовані методи лікування
дівчат-підлітків із ЗСР в порівнювальних групах.

Практичне значення отриманих результатів. Доведено неоднакову
значущість факторів ризику виникнення ЗСР у дівчат із різних типів
сім’ї. У повних благополучних сім’ях до більш значущих з них
відносяться мала маса тіла народженої при доношеній вагітності,
затримка фізичного розвитку в препубертатному у періоді, захворювання
травної системи; у сім’ях соціального ризику це ускладнений перебіг
перинатального періоду, хронічний психоемоційний стрес, хвороби ЦНС.

На підставі уточнення патогенетичних механізмів ЗСР і визначення
особливостей клінічних проявів патології в дівчат, які виховуються
в різних мікросоціальних умовах, запропоновано патогенетично
обгрунтовані диференційовані методи лікування (Деклараційні патенти на
винахід № 28644А, № 45623А, № 68530А). Показано, що прогностично
несприятливим показником відносно ефективності загальностимулюючої
терапії в дівчат із сімей соціального ризику є знижений рівень ПРЛ у
крові, в повних благополучних сім’ях – значно виражена гіпоестрогенемія.
Обґрунтовано необхідність більш раннього застосування гормональної
стимуляції статевого розвитку в дівчат із неблагополучних сімей вже
при ЗСР ІІ ступеня.

Розроблені методи лікування дівчат-підлітків із ЗСР впроваджено в
практику роботи гінекологів дитячого і підліткового віку обласної
дитячої клінічної лікарні та міського пологового будинку №2 м.
Дніпропетровська, міської лікарні №3 м. Маріуполь, міського клінічного
пологового будинку №1 м. Вінниця, міського клінічного пологового
будинку №1 м. Чернівці, обласної дитячої клінічної лікарні м. Луганськ,
Харківського міжрегіонального центру планування сім’ї та репродукції
людини. Теоретичні дані впроваджено у навчальний процес кафедри
перинатології та гінекології із циклом дитячої гінекології Харківської
медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обстежено 313
дівчаток-підлітків із ЗСР, проведено аналіз отриманих результатів,
обґрунтовано висновки і практичні рекомендації, упроваджено практичні
рекомендації в практику охорони здоров’я. Автор брав безпосередню участь
в усіх спеціальних дослідженнях, провів статистичну обробку матеріалу.
Спеціальні радіоізотопні, імуноферментні, рентгенологічні дослідження
виконано сумісно із спеціалістами лабораторій Інституту охорони здоров’я
дітей та підлітків АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
представлені на Республіканській конференції “Актуальні питання охорони
здоров’я дівчат-підлітків” (Харків, 1999), на конференціях молодих
учених інституту ОЗДП АМН України (Харків, 2000), на ІV Всеукраїнській
конференції з міжнародною участю лікарів-гінекологів дитячого та
підліткового віку (Чернівці, 2000), ІV Всеросійській конференції з
міжнародною участю дитячих і підліткових гінекологів (Москва, 2000), на
науково-практичній конференції “Здоров’я школярів на межі тисячоліть”,
(Харків, 2000), на науковому симпозіумі “Нейрогормональна регуляція
функції жіночої репродуктивної системи у період її становлення в нормі
та при патології” (Харків, 2001), міжвузівській конференції на базі ХДМУ
(2002), YІ Українській науково-практичній конференції “Актуальні
проблеми дитячої і підліткової гінекології” (Київ, 2002), V
Всеросійській конференції дитячих і підліткових гінекологів
(Санкт-Петербург, 2003), VІ Всеукраїнській конференції з міжнародною
участю (м. Чернівці, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною
участю “Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків” (Харків,
2004), ІІІ науково-практичній конференції “Актуальні питання охорони
здоров’я дівчат-підлітків” (Харків, 2005), XІІ
з’їзді акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006), сумісному
засіданні відділу дитячої гінекології Інституту охорони здоров’я дітей
та підлітків АМН України та кафедри акушерства та гінекології №1
Харківського державного медичного університету (2006).

Публікації по темі дисертації. За матеріалами дисертації опубліковано 27
робіт, 9 з них у фахових журналах і збірниках наукових праць,
затверджених ВАК України. Отримано 3 патенти на винаходи за методами
лікування підлітків із ЗСР.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 140
сторінках комп’ютерного тексту, вона складається зі вступу, огляду
літератури, з трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку
використаних джерел літератури. Роботу ілюстровано 28 таблицями і 13
рисунками. Список використаної літератури містить 284 літературних
джерела, у тому числі 74 на латиниці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під наглядом знаходилося 313
дівчат-підлітків 13-18 років із ЗСР. Хворі були розподілені на 2
групи: І група – 136

дівчат, які виховувались у повних благополучних сім’ях ; ІІ група – 177
підлітків

із сімей соціального ризику. В усіх хворих був вивчений анамнез життя,
починаючи з пренатального періоду, наявність і характер супутньої
екстрагенітальної патології. Оцінка рівня статевого розвитку проводилася
з урахуванням балу вторинних статевих ознак за методикою Л.Г. Тумилович
із співавт. (1985). Ступінь ЗСР визначали за методикою С.О. Левенець
(1991). Усім хворим було проведено динамічне кольпоцитотологічне
дослідження, методика та оцінка результатів якого не відрізнялися від
загальноприйнятих.

Гонадотропна активність гіпофіза оцінювалася за концентрацією у
сироватці крові ЛГ та ФСГ у ранкових порціях крові. Визначення
проводилось імуноферментним методом за допомогою комерційних наборів
фірми „Human” на імуноферментному фотометрі Humareder.
Пролактинсинтезуюча активність гіпофіза оцінювалася за вмістом ПРЛ у
сироватці крові радіоізотопним методом. Функціональний стан
стероїдсинтезуючої системи оцінювали за вмістом у крові естрадіолу (Е2),
тестостерону (Т) радіоізотопним методом. Дослідження проводилися на
апараті Гамалічильник-800 „Наркотест” 1991 року. Вміст серотоніну у
цільній крові визначався за методом В.І. Кулінського,
О.С. Костюковської (1969), екскреція мелатоніну – за методом
Г.В. Зубкова (1974), концентрація в крові вітаміну Е – імуноферментним
методом.

Для визначення “кісткового віку” (КВ) проводили рентгенологічне
дослідження кистей рук та променево-зап’ясткових суглобів. Ультразвукове
дослідження внутрішніх статевих органів проводилося за стандартною
методикою на тлі наповненого сечового міхура на апараті “Logic 100”.
Контролем служили, дані І.В. Гаврилової (1996).

Усі хворі були проконсультовані педіатром (терапевтом), ендокринологом,
психоневрологом, отоларингологом, психологом, за показаннями –
офтальмологом.

Контрольну групу склали 47 здорових дівчат 13-18 років із регулярним
менструальним циклом впродовж не менше двох років.

Статистична обробка матеріалу. Статистична обробка матеріалу та
визначення ступеня вірогідності розбіжності показників проводилася з
використанням параметричних і непараметричних критеріїв – t-критерій
Стьюдента, Вілкоксона-Манна-Уітні (u). Оцінка значення розходжень
часткою (відсотків) проводилася за допомогою методу кутового
перетворення Фішера (ц).

Результати дослідження та їх обговорення. При вивченні перинатального
анамнезу встановлено, що загроза переривання вагітності та пізній гестоз
у матерів в обох групах спостерігалися з однаковою частотою. Тяжкий
гестоз першої половини вагітності матері дівчат із сімей соціального
ризику переносили в 3 рази частіше, ніж вагітні з повних сімей (20 % і
7,1 % відповідно; Рц$&NP?AEouB D ¦ . E¦ „ ^„ „`„ ¦ E z@зіотерапевтичних процедур, дія яких спрямована на активізацію гіпоталамо-гіпафізарного комплексу і яєчників (базисне лікування). Паралельно проводилося лікування супутньої екстрагенітальної патології. Хворим із дефіцитом маси тіла і низькими рівнями гонадотропінів призначався перитол у звичайних фармакологічних дозах. Одним з перших клінічних ефектів від проведеного лікування є прибавка маси тіла на 1-1,5 кг за 20 діб. Встановлено, що частіше прибавка ваги відмічалась у пацієнто к ІІ групи, ніж в дівчат І групи (73,0 % і 50,0 % відповідно, Рц Підписано до друку 09.11.2006. Формат 60x84 1/16. Папір офсетний. Друк різографія. Умовн. друк.арк. 0,9. Наклад 100 прим. Зам. 315/06 Видавництво „Крокус” Свідоцтво про державну реєстрацію ДК №921 від 22.05.2002 61183, Харків, вул. Др.народів, 277, 93. Тел. 716-01-79. HYPERLINK "http://medicine.itl.net.ua" http://medicine.itl.net.ua , e-mail: [email protected] 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020