.

Нейродинамічні та психічні функції у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 2971
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Петренко Юрій Олексійович

УДК 612.821.3+613.955

Нейродинамічні та психічні функції у дітей молодшого шкільного віку з
різним рівнем фізичного розвитку

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на базі Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Макаренко Микола Васильович,

Інститут фізіології імені О.О.Богомольця НАН України,

провідний науковий співробітник

відділу фізіології головного мозку;

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник

Кальниш Валентин Володимирович

професор кафедри авіаційної, морської медицини і

психофізіології Української військово-медичної

академії, м. Київ

кандидат біологічних наук, доцент

Куценко Тетяна Василівна,

доцент кафедри фізіології людини і тварин

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Провідна установа: Науково-дослідний інститут геронтології

АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “19” 04 2006 р. о 16.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ-33, вул. Володимирська
64, біологічний факультет).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033,
м.Київ-33, вул. Володимирська 58.

Автореферат розісланий “1” 03 2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідно до сучасних уявлень початок шкільного
навчання, який припадає на молодший шкільний вік, вимагає від дитини
значної психоемоційної та фізичної витривалості. Переважна більшість
учнів зустрічається з новими умовами навчання, колективом, вимогами
вчителів, гіподинамією та інше. Тому пристосування до таких умов
життєдіяльності супроводжується значним напруженням психофізіологічних
та фізичних можливостей учнів [Д.А. Фарбер, 1991-2001; М.В. Макаренко,
1999-2004; Г.М. Чайченко, 1999; М.М. Безруких, 2000-2001; С.Д.
Максименко, 2001; В.І. Берзінь, 2002]. Природно виникає питання, чи
зможе витримати високе психоемоційне і фізичне навантаження учень
молодшого шкільного віку? Чи можна їм допомогти подолати навчальні
навантаження без шкоди для здоров’я? Перш за все, це можна зробити за
умов накопичення наукових знань про вікові, психофункціональні та
фізичні можливості дітей, а також правильно організовувати
навчально-виховний процес у відповідності до індивідуальних особливостей
учнів. Однак вивчення індивідуальних відмінностей нейродинамічних,
сенсомоторних і психічних функцій учнів молодшого шкільного віку з
різним рівнем фізичного розвитку, майже не проводилося. Окремі роботи
[М.В. Антропова, 1968, 1998; П.П. Блонський, 1979; Ю.А. Єрмолаєв, 2001;
Л.М. Козак, 2002; Л.Г. Коробейнікова, 2002] тільки частково стосувалися
цих питань.

Необхідно відзначити, що найбільш дискутивним є питання щодо зв’язку
успішності навчання з властивостями нервових процесів і іншими
психофізіологічними функціями дітей молодшого шкільного віку [Т.І.
Борейко, 1993; Т.О. Богуцька, 1998; Т.В. Куценко, 2000; Л.Г.
Коробейнікова, 2001]. Тому велике значення має вивчення особливостей
зв’язку успішності навчання, властивостей основних нервових процесів,
функцій пам’яті та уваги з фізичним розвитком дітей молодшого шкільного
віку.

На жаль знань про зміни психофізіологічних функцій в онтогенезі, а також
зв’язок типологічних властивостей вищої нервової діяльності,
сенсомоторних і психічних функцій з фізичним розвитком дітей молодшого
шкільного віку недостатньо. Фрагментарні роботи не дають повної уяви про
фізичний розвиток та його зв’язок з властивостями основних нервових
процесів, сенсомоторною і психічною сферою та навчальною діяльністю.
Тому досить перспективними в цьому плані можуть бути дослідження
властивостей психомоторних і нейродинамічних функцій та успішності
навчання у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного
розвитку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки
України “Психофізіологічні закономірності розумової діяльності людей в
онтогенезі”, номер держреєстрації 0102U007102.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було визначити динаміку
формування властивостей основних нервових процесів, сенсомоторних та
психічних функцій у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем
фізичного розвитку.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Дослідити динаміку формування властивостей основних нервових процесів
дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку;

2. Вивчити стан сенсомоторних функцій дітей молодшого шкільного віку з
різним рівнем фізичного розвитку;

3. Визначити особливості функцій пам’яті та уваги дітей молодшого
шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку;

4. Встановити зв’язок фізичного розвитку з властивостями
нейродинамічних, сенсомоторних і психічних функцій та успішністю
навчання.

Об’єкт дослідження – властивості психічних, сенсомоторних і
нейродинамічних функцій та фізичний розвиток дітей молодшого шкільного
віку.

Предмет дослідження – зв’язок властивостей психічних, сенсомоторних і
нейродинамічних функцій з рівнем фізичного розвитку.

Методи дослідження: психофізіологічні, антропометричні, статистичні
(метод середніх величин, достовірності відмінностей, кореляційний
аналіз).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлена достовірна
кореляційна залежність рівня фізичного розвитку з функціональною
рухливістю та силою нервових процесів, а також наявність вірогідних
різниць досліджуваних показників індивідуально-типологічних властивостей
вищої нервової діяльності дітей з різним рівнем фізичного розвитку.
Доведено, що високим показникам фізичного розвитку відповідають більші
значення функціональної рухливості та сили нервових процесів. У
обстежуваних з низьким рівнем фізичного розвитку значення функціональної
рухливості нервових процесів (ФРНП) та сили нервових процесів (СНП) були
нижчими. Не виявлено зв’язку між фізичним розвитком і часовими
характеристиками сенсомоторних реакцій на навантаження різного ступеня
складності, властивостями пам’яті та уваги, а також успішністю навчання
учнів молодшого шкільного віку.

Новим у роботі є дані про динаміку становлення та формування
нейродинамічних, сенсомоторних та психічних функцій у дітей молодшого
шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку. Експериментально
підтверджені літературні дані, що віковий період 7-10 років
характеризується подальшим формуванням нейродинамічних властивостей і
психічних функцій, зростанням і розвитком морфофункціональних
показників.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на основі
особливостей фізичного розвитку та формування нейродинамічних і
психічних функцій запропоновано використовувати індивідуальний підхід до
розробки фізіологічно обгрунтованих навчальних програм для дітей
молодшого шкільного віку, а також з метою визначення функціонального
стану організму.

Матеріали роботи та положення дисертації можуть бути використані у
віковій фізіології, психофізіології, дитячій психології та педагогіці.
Результати роботи використовуються при читанні лекцій за курсом вікової
фізіології на кафедрі анатомії та фізіології людини і тварин Черкаського
національного університету ім. Б. Хмельницького, застосовуються
педагогами і психологами загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та колегіумів.
Розроблені оригінальні технічні рішення наукової проблеми і отримано
деклараційні патенти України № 3857 та № 6126А.

Особистий внесок здобувача. В роботі відображені результати власних
досліджень, але формування мети і завдань, аналіз результатів та їх
узагальнення, висновки обговорені з науковим керівником проф. М.В.
Макаренко та проф. В.С. Лизогубом. Організація і проведення обстежень,
статистична обробка фактичного матеріалу здійснені самостійно.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на
на ХVІ з’їзді Українського фізіологічного товариства (Вінниця, 2002); на
Всеукраїнському симпозіумі “Особливості формування та становлення
психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси, 2003); на наукових
конференціях: “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та
професійна діяльність” (Черкаси, 1999, 2001); на науковій конференції
присвяченій 160 – річчю кафедри анатомії та фізіології людини і тварин
Київського національного університету ім. Т. Шевченка “Психофізіологічні
та вісцеральні функції в нормі і патології” (Київ, 2002); на
науково-практичній конференції “Проблеми вікової фізіології” (Луцьк,
2005), на II та III Українських конференціях молодих вчених, присвячених
пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2001, 2002); ІІ Міжрегіональній
конференції молодих вчених “Актуальні питання біології та медицини”
(Луганськ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць у
фахових виданнях, отримані 2 деклараційні патенти України.

Структура і обсяг роботи. Основний текст дисертації викладений на 149
сторінках і складається з вступу, чотирьох розділів (огляд літератури,
методи дослідження, результати досліджень, аналіз та узагальнення
результатів), висновків, списку використаних джерел (262 джерела) і 22
додатків. Робота містить 36 таблиць та ілюстрована 59 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Обстежено 353 учня обох статей віком від 7 до 10 років Черкаської
загальноосвітньої школи №11. На 311 із них були проведені зрізові, а на
42 – лонгітудинальні дослідження. Експериментальне визначення
властивостей основних нервових процесів, сенсомоторну реактивність та
психічні функції здійснювали з жовтня по грудень місяці, у дні високої
розумової працездатності (вівторок, середа, четвер) з ранку, а виміри
показників фізичного розвитку – з грудня по січень [М.В. Антропова,
1984]. Нейродинамічні функції та сенсомоторну реактивність досліджували
за методикою М.В. Макаренка (1999) на комп’ютерному комплексі
“Діагност-1”. Функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП)
визначали в режимі зворотного зв’язку. Подразниками були геометричнi
фiгури. Тест пред’являвся тричі із 120 подразників і за кращим часом
оцінювали ФРНП. Силу нервових процесів (СНП) також оцінювали в режимі
зворотного зв’язку з часом роботи у 5 хв. СНП визначали після тесту на
виявлення ФРНП за показником кількості пред’явленої і переробленої
інформації. Чим більше обстежуваний переробляв інформації, тим вищий був
рівень СНП.

Для виявлення індивідуальних властивостей сенсомоторних реакцій різного
ступеня складності використовували три повтори кожного з тестів і по
кращому значенню середнього часу латентного перiоду проводили оцінку.
Спочатку визначали латентні перiоди простої зорово-моторної реакцiї
(ПЗМР), потім дослiджували швидкість реакцiї вибору одного з трьох
подразникiв (РВ1-3) та реакцiї вибору двох з трьох подразникiв (РВ2-3).

Вивчення короткочасної зорової пам’яті проводили з використанням таблиць
з 10 символами (беззмістовні склади, двозначні числа, слова та
геометричні фігури). Після 30-секундного запам’ятовування та
відставлення, обстежувані відтворювали письмово матеріал у довільному
порядку. Показник обсягу пам’яті був тим вищий, чим більше було
відтворено інформації.

Обсяг, продуктивність, швидкість уваги досліджували за коректурними
таблицями Анфімова, переключення – по таблицям Шульте, а розподіл – за
методикою вiдшукування чисел.

Фізичний розвиток дітей 7-10 років оцінювали за методикою Г.В.
Коробейнікова (2001). Показники фізичного розвитку включали довжину і
масу тіла, частоту серцевих скорочень у спокої та після 20 присідань,
життєву ємність легенів, затримку дихання на вдиху і видиху. Фізичний
розвиток оцінювали по коефіцієнту фізичного розвитку, а рівень фізичного
розвитку – методом сигмальних відхилень.

Загальна успішність навчання дітей молодшого шкільного віку з усіх
предметів визначалась педагогом за 12-бальною системою оцінки.

Отриманий експериментальний матеріал оброблений методом математичної
статистики за програмою Microsoft Excel-97.

Результати досліджень та їх обговорення

Стан властивостей психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного
віку з різним рівнем фізичного розвитку

Психофізіологічні функції у дітей 7 років. Встановлена достовірна
кореляція функціональної рухливості та сили нервових процесів з
коефіцієнтом фізичного розвитку (r=-0,34 та r=0,37; р0,05).
Результати проведених досліджень вказують на наявність вірогідних
різниць середніх величин переключення і розподілу уваги у групах з
різним рівнем ФР (р0,05).

Психофізіологічні функції у дітей 8 років. У обстежуваних 8 років
виявлена достовірна кореляційна залежність ФРНП, СНП з КФР (r=-0,34 та
r=0,36; р0,05). Діти з високим і середнім рівнями фізичного
розвитку мали кращі показники розподілу уваги, ніж діти з низьким рівнем
ФР (р0,05).

Психофізіологічні функції у дітей 10 років. Не виявлено вірогідного
зв’язку між ФРНП, СНП, швидкістю сенсомоторних реакцій різного ступеня
складності, короткочасною зоровою пам’яттю, переключенням, розподілом,
обсягом, продуктивністю та швидкістю уваги з коефіцієнтом фізичного
розвитку (р>0,05). Діти з високим рівнем фізичного розвитку мали кращі
значення обсягу пам’яті, ніж діти з низьким рівнем ФР (пам’ять на цифри,
склади, фігури), а для пам’яті на слова – крім високого, ще і з середнім
рівнем ФР (р0,05). Було встановлено, що у 7 років до групи з високим
рівнем КФР увійшло 25% хлопчиків та 27,27% дівчат. В групу з середнім
рівнем – 35% хлопчиків та 45% дівчат. До групи з низьким рівнем КФР були
віднесені 40% хлопчиків і 27,73% дівчат. У 8, 9 та 10 років питома вага
осіб з високим, середнім і низьким рівнем фізичного розвитку майже
зберігалася такою, як і серед обстежуваних 7 років. Якщо обстежуваний у
7 років за показниками КФР був віднесений до групи з високим рівнем
фізичного розвитку, то і в подальшому у 8, 9 та 10 років він залишався в
цій групі. Така тенденція, з незначними відхиленнями, спостерігалася і
для дітей з середнім та низьким рівнями фізичного розвитку. У групі
8-річних дітей з низьким рівнем ФР було 58,33% учнів, які складали
аналогічну групу в 7 років. У 9 і 10 років в цій групі залишилось,
відповідно, 54,54% і 48,75% обстежуваних. Групу з середнім рівнем ФР у 8
та 9 років склали 47,61% дітей із аналогічної групи 7 років, а в 10
років – 52,45%. До третьої групи з високим рівнем ФР у 8 років увійшло
55,55% учнів із аналогічної групи 7 років, а в 9 та 10 років – 20%. Не
виявлено випадків переходу учнів із групи з високим рівнем ФР у групу з
низьким її рівнем, чи, навпаки.

Отже, наведені результати вказують на те, що рівень фізичного розвитку
дітей, у більшості випадків, зберігається упродовж усього досліджуваного
періоду. КФР хлопчиків у віковому діапазоні з 7 до 10 років змінився на
5,67% (р

O

O

th

B|p

t

?

?

O

Oe

O

e(

p

r

t

K0±0,27 2,96±0,25# 2,06±0,29*

10 4,11±0,26 3,63±0,21 3,18±0,3*

Фігури, зн. 7 4,00±0,44 3,71±0,28 3,22±0,22

8 4,12±0,35 3,61±0,25 3,4±0,26

9 4,30±0,34 4,25±0,23# 3,43±0,22*

10 5,61±0,21 5,33±0,24 4,78±0,33*

Примітка: * – достовірність різниць між низьким і високим, # – середнім
і високим рівнями ФР р0,05).

Зростання обсягу пам’яті у дітей з високим рівнем фізичного розвитку
становило: на цифри-80,39%, слова-105,55%, склади-105,5%, фігури-40,25%
(р0,05).
Діти, які відрізняються рівнем ФР характеризувалися однаковою успішність
навчання по всім учбовим предметах і фізкультурі.

Підсумовуючи необхідно звернути увагу на те, що за період з 7 до 10
років КФР, який характеризує фізичний розвиток за комплексом
морфофункціональних показників, змінився всього на 4-7% (р0,05). На
протяжении всего возрастного периода с 7 до 10 лет наблюдалась тенденция
лучших показателей сенсо- и психомоторных функций у детей с высоким
уровнем физического развития по сравнению со значениями более низких
градаций физического развития.

Темпы прироста показателей нейродинамических функций с 7 до 10 лет
составили в группе детей с высоким уровнем физического развития для
ФПНП-9,84%, СНП-13,8%, ПЗМР-14,94%, РВ1-3-14,94%, РВ2-3-11,38%, со
средним уровнем – ФПНП-11,98%, СНП-18,66%, ПЗМР-19,29%, РВ1-3-16,48%,
РВ2-3-11,89%, а в группе детей с низким уровнем ФР – ФПНП-14,96%,
СНП-22,09%, ПЗМР-18,87%, РВ1-3-15,66%, РВ2-3-10,70% (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020