.

Мінеральна щільність кісткової тканини та корекція її порушень у дітей з ендемічним дифузним зобом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 2973
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

РОМАНЮК ЛІДІЯ БОГДАНІВНА

УДК 616.36-02:616.441-006.5]-053-2

Мінеральна щільність кісткової тканини та корекція її порушень у дітей з
ендемічним дифузним зобом

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті
імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук,
професор

Сміян Іван Семенович.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Банадига Наталія Василівна,
Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії факультету післядипломної
освіти;

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Большова Олена
Василівна, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка
АМН України, керівник відділення дитячої ендокринної патології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра педіатрії №4.

Захист дисертації відбудеться 6 червня 2006 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.601.02 у Тернопільському державному
медичному університеті імені І.Я. Горбачевського (46001, м. Тернопіль,
Майдан Волі,1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного
медичного університету імені І.Я. Горбачевського (46001, м.
Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 8).

Автореферат розісланий 4 травня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
Павлишин Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна медицина ставить проблему остеопорозу за
його соціально-економічним та медичним значенням на четверте місце серед
соматичної патології (Поворознюк В.В. та співав., 2000; Нейко Є.М. та
співав., 2001; Ковальчук Л.Я., 2002). Тривалий час панувала думка, що
метаболічні захворювання скелета частіше зустрічаються у людей похилого
віку, але сьогодні остеологія звертає увагу на корені формування
остеопорозу, які беруть свій початок у дитинстві (Арабська Л.П., 2001;
Антипкін Ю.Г., Арабська Л.П., 2003; Банадига Н.В., 2003). Численні
дослідження свідчать про розвиток остеопенічних змін при захворюваннях
органів травлення, дихання, опорно-рухового апарату, сечовидільної та
ендокринної систем у дітей (Сміян І.С. та співав., 1999,2002; Поворознюк
В.В. та співав., 2001).

Поглиблене вивчення патогенетичних механізмів порушення
мікроархітектоніки кісток у дітей виявило важливу роль у цьому процесі
щитоподібної залози (Delmas Р.D., Олійник В.А., 2000; Van der Sluis S.M.
et al., 2001). В той же час під впливом забруднення довкілля, наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС, погіршення економічної ситуації зростає
кількість йододефіцитних захворювань, левову частку з яких у дітей
складає ендемічний дифузний зоб (Большова О.В., 2000; Косцик Н.Р., 2000;
Караченцев Ю.І., 2000; Шідловський В.О., 2004).

Зоб та остеопороз мають багато спільних факторів ризику: вік, стать,
порушення режиму харчування, спосіб життя, зміна функціональної
активності щитоподібної залози, тому логічно припустити факт поєднання
цих двох патологій у дитячому віці, коли роль йоду та кальцію
надзвичайно важлива.

Враховуючи досвід у застосуванні препаратів кальцію та вітаміну D, при
остеопорозі в поєднанні з різноманітною соматичною патологією, як у
дорослих так і у дітей (Антипкін Ю.Г. та співав., 1999; Сміян І.С.,
2003) актуальним є вивчення застосування даних препаратів при лікуванні
ендемічного дифузного зоба у дітей в умовах ендемічної зони, оскільки на
Україні таких регіонів дуже багато.

Обраний напрямок роботи покликаний вдосконалити алгоритм діагностичного
пошуку при ендемічному зобі в напрямку виявлення змін з боку
мінеральної щільності кісткової тканини та розробити комплекс
медикаментозної корекції даних порушень у дитячому віці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Тернопільського
державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського „Вторинний
остеопороз: патогенетичні механізми формування та прогресування,
клініко-інструментальні та біохімічні маркери ранньої діагностики,
профілактика і лікування” (номер державної реєстрації – 0101U001318),
автором виконано розділ визначення мінеральної щільності кісткової
тканини та корекції її порушень у дітей з ендемічним дифузним зобом, що
викладено у матеріалах дисертації. Тема дисертаційної роботи затверджена
Проблемною комісією Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України (протокол № 01-4/412 від 01.12.2003 року).

Мета дослідження: вдосконалити алгоритм діагностичного пошуку виявлення
змін з боку мінеральної щільності кісткової тканини при ендемічному
дифузному зобі на основі вивчення показників кальцій-фосфорного обміну,
біохімічних маркерів кісткового метаболізму та денситометричного
обстеження поперекового відділу хребта та розробити схему корекції
виявлених порушень у дітей.

Завдання дослідження:

Виділити найбільш характерні особливості перебігу ендемічного дифузного
зобу у дітей.

Дослідити зміни структури кісткової тканини та показників мінерального
обміну у хворих на патологію щитоподібної залози.

Виявити звґязок стану щитоподібної залози зі станом мінеральної
щільності кісткової тканини.

Виділити фактори ризику розвитку остеопенічних змін при зобі та
розробити схему медикаментозної корекції порушень з боку кісткової
тканини та мінерального обміну у досліджуваної категорії дітей.

Проаналізувати в катамнезі стан досліджуваних показників після
модифікованого лікування.

Об’єкт дослідження: ендемічний дифузний зоб у дітей.

Предмет дослідження: мінеральна щільність кісткової тканини,
фосфорно-кальцієвий обмін, біохімічні маркери кісткового метаболізму,
патогенетичні механізми формування порушень, методи їх лікування та
профілактики.

Методи дослідження: використані клінічні та лабораторні методи
дослідження у дітей з ендемічним дифузним зобом, біохімічні методи
дослідження кальцій-фосфорного обміну, маркерів кісткового метаболізму,
білковозв?язаного йоду в сироватці крові, метод імуноферментного аналізу
для визначення концентрації тироксину, трийодтироніну, тіреотропного
гормону гіпофіза, інструментальні методи дослідження мінеральної
щільності кісткової тканини і стану щитоподібної залози, статистичні
методи вивчення здобутих результатів досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше діагностовано порушення
мінеральної щільності кісткової тканини, зміни маркерів кісткового
метаболізму, кальцій-фосфорного гомеостазу у дітей, хворих на
ендемічний зоб в залежності від тяжкості захворювання. Запропоновані
критерії діагностики зобогенної остеопатії. Вивчені особливості перебігу
ендемічного зоба у дітей на фоні змін гормонопродукуючої функції
щитоподібної залози та гіпофізу. Встановлено зв(язок між ступенем
збільшення щитоподібної залози та вираженістю остеопенічних змін в
організмі дитини. Вивчені фактори ризику розвитку зобогенної остеопатії
та запропонований алгоритм діагностичного пошуку.

Патогенетично обґрунтовані та апробовані модифіковані схеми лікування
та профілактики із використанням відеїну-3, ундевіту та кальцеміну,
залежно від ступеня тяжкості остеопенічних змін. Катамнестично
відстежена ефективність запропонованого корегуючого курсу у дітей із
зобогенною остеопатією з позиції клініко-лабораторних та
інструментальних критеріїв оцінки.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених
досліджень отримано нові дані про особливості перебігу ендемічного
дифузного зобу у дітей в умовах ендемічної зони. Обґрунтована
необхідність визначення гормонального статусу у пацієнтів до початку
лікування та систематичного його контролю під час проведення
профілактичних заходів. Доведено, що одним з малосимптомних, але
потенційно небезпечних ускладнень зоба є остеопенія. Розроблено план
діагностичного пошуку виявлення змін у кістковій тканині при обстеженні
даного контингенту хворих. Встановлено високу інформативність
двофотонної рентгенівської денситометрії для діагностики порушень
мінеральної щільності кісткової тканини у дітей із ендемічним дифузним
зобом. Доведено ефективність призначення кальцеміну, відеїну-3 та
ундевіту у дітей із зобогенною остеопатією. Запропонований обсяг
обстежень та модифіковані схеми патогенетичної терапії передбачають
проведення диференційованого лікування, що сприятиме покращенню стану
скелету та забезпечить гармонійний ріст і розвиток дитини надалі.

Результати дисертації впроваджено в роботу лікувально-профілактичних
установ: Тернопільської обласної дитячої комунальної клінічної
лікарні, Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні,
Тернопільської, Бережанської та Теребовлянської центральних районних
лікарень Тернопільської області.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано
патентно-інформаційний пошук, аналіз та узагальнення основних
результатів наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних фахівців з
даної теми. Обґрунтовано необхідність та складено алгоритм дослідження,
проведено підбір хворих, здійснено комплекс досліджень, впроваджено
модифікований курс лікування, проведено аналіз та статистичну обробку
результатів клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, дана
їх інтерпретація. Висновки та практичні рекомендації сформульовано за
безпосередньої участі наукового керівника. У наукових працях,
опублікованих у співавторстві, актах впроваджень, у розділах, що
стосуються новизни, викладено фактичний матеріал дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднені
на науково-практичній конференції „Актуальні питання патології
щитоподібної залози у населення, що проживає в районах йодного дефіциту
і радіоактивного забруднення” (Тернопіль, 2001), республіканській
науково-практичній конференції „Ендогенна інтоксикація та її корекція в
педіатрії (Тернопіль, 2001), V та VІ Міжнародних медичних конгресах
студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2001, 2002), науково-практичній
конференції „Вторинний остеопороз: клініка, діагностика, профілактика та
лікування” (Тернопіль, 2003), „Актуальні проблеми педіатричної
остеології” (Євпаторія, 2003), підсумковій науково-практичній
конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”
(Тернопіль, 2003), науково-практичної конференції „Актуальні питання
патології органів травлення у дітей” (Тернопіль, 2004),
науково-практичної конференції „Йододефіцитні стани у дітей” (Тернопіль,
2005).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертації опубліковано
12 наукових праць, з них 4 статті у фахових наукових виданнях,
рекомендованих ВАК України, 1 розділ у монографії, 7 тез у матеріалах
конгресів і конференцій.

Структура дисертації. Робота викладена на 143 сторінках, складається
із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, висновків,
рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих
результатів, списку літератури (містить 289 найменувань), додатків.
Робота ілюстрована 38 таблицями і 17 рисунками. Бібліографічний опис
літературних джерел, ілюстрації та додатки займають 37 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В умовах ІІ дитячого відділення
Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні та
лікувально-консультативного центру Тернопільського державного медичного
університету ім. І.Я. Горбачевського протягом 2000 – 2005 років
обстежено 122 дитини з ендемічним дифузним зобом різного ступеня віком
від 5 до 15 років. Для клінічної характеристики обстежених користувалися
Х Міжнародною статистичною класифікацією хвороб. Контрольними значеннями
досліджуваних величин слугували дані, отримані від 31 соматично
здорової дитини аналогічного віку.

Дослідження включали детальний аналіз скарг, анамнезу захворювання та
життя. Особливу увагу звертали на фактори, що сприяють виникненню
ендемічного дифузного зобу (ЕДЗ), наявність супутніх хронічних
захворювань, їх перебіг, тривалість та ефективність проведеного
лікування, ознаки генетичної схильності, склад харчового раціону дітей.
Комплексне дослідження охоплювало оцінку фізичного та нервово-психічного
розвитку. При виявленні супутньої патології, дітям проводився огляд
вузькими спеціалістами, вносились корективи у лікування згідно їх
рекомендацій.

В об?єм клініко-лабораторного обстеження, окрім загальноприйнятих
методів, включено визначення рівня загального кальцію в сироватці крові
та його добову екскрецію з сечею за допомогою трилонометричного
титрування (В.В. Меньшиков, 1987), іонізованого кальцію в сироватці
крові розрахунковим методом (С.Б Шустов. та співав., 2001),
неорганічного фосфору в крові та добовій сечі за допомогою уніфікованого
методу відновлення фосфорно-молібденової кислоти аскорбіновою кислотою з
наступною фотометрією (В.В. Меньшиков, 1987). Рівень вільної фракції
оксипроліну в сироватці крові досліджували методом H.Z. Stegemann
(1963) у модифікації М.А. Осадчук. та співав. (1969), лужної фосфатази –
калібровочним методом (А.А. Покровський, 1969). Вивчення мінеральної
щільності кісткової тканини проводилось методом двохфотонної
рентгенівської денситометрії на рівні І – IV поперекових хребців на
апараті „LUNAR DPX-A” з наступною обробкою даних щодо середніх
показників мінералізації хребців. Вивчення структури та розмірів ЩЗ
проводилось шляхом аналізу результатів УЗД за допомогою апарату TOSHIBA
Sonolayer SSA – 250 з компґютерним забезпеченням для обробки даних.
Концентрація гормонів ЩЗ досліджувалась в сироватці крові за допомогою
тест-систем для кількісного визначення загального вмісту тироксину (Т4)
та трийодтироніну (Т3) фірми “Хема-медіка” за технологією та з
компонентів фірми Diatech Diagnostics Inc., (США) методом
імуноферментного аналізу (ІФА).

Отримані результати опрацьовані за допомогою пакету статистичних
програм на персональному комп?ютері та порівнювались із середніми
величинами контрольної групи і між виділеними групами обстеження.
Достовірність відхилень встановлювали за критерієм Ст?юдента (t).

Комісією з питань біоетики Тернопільського державного медичного
університету імені І.Я. Горбачевського (протокол № 9 від 18.01.2006
року) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної
роботи не виявлено.

Результати дослідження та їх обговорення. Під спостереженням
знаходилось 122 дитини з ЕДЗ, які були розділені на 3 групи за ступенем
тяжкості захворювання. Першу групу склали 41 дитина з ЕДЗ І ступеня
(33,6 %), з них з ЕДЗ Іа ст. – 14 (11,5 %), з ЕДЗ Іб ст. –27 (22,1 %).
До другої ввійшли хворі з ЕДЗ ІІ ступеня -59 (48,4 %). Найменш чисельною
була 3 група, що складалась з пацієнтів із ЕДЗ ІІІ ступеня – 22 (18,0
%). Середній вік дітей спостережуваного контингенту становив (11,52 ±
3,21) років, що співпадає з даними літератури про зростання
захворюваності на зоб в препубертатному та пубертатному віці (Гринько М.
Д., Кравченко В.І., 1999; Касаткина Є.П., 2004). Зазначено тенденцію до
зростання тяжкості захворювання із віком. Наймолодшими були діти І
групи, де середній вік становив (10,69 ± 1,14) років, в ІІ – (11,25 ±
2,21) років. Найбільше пацієнтів старшого віку увійшли до ІІІ групи –
(12,63 ± 1,44) років. Проте різниця середнього віку обстеженого
контингенту у виділених групах була недостовірною (р > 0,05).

Серед обстежуваного контингенту мала місце значна перевага жіночої
статі – 101 (82,80 %), проти 21 (17,20 %). Дана тенденція зберігалась у
всіх виділених групах, що збігається з даним літератури про більшу
поширеність захворювання серед дівчаток (Коренев Н.М., 2003; Ларін О.С,
Зелінська Н.Б., Бережний В.В, 2005). Такий розподіл хворих за статтю
частково може були пояснений спадковою схильністю до розвитку зоба по
материнській лінії, котра відмічена у 21 (17,2 %) обстежуваної дитини,
серед яких 3 (14,3 %) – хлопчики та 18 (85,7 %) – дівчатка. Найбільше
обстежених, які відмічали сімейний характер хвороби, виявлено серед
пацієнтів із ІІІ ступенем збільшення щитоподібної залози.

У 23,77 % пацієнтів патологія виявлена вперше. Більше ніж у половини
дітей діагноз встановлено під час профілактичних оглядів. Як правило,
початок захворювання в усіх випадках був поступовим. Половина дітей
(52,52 %) отримувала в анамнезі курси йодопрофілактики.

Фізичний розвиток за основними антропометричними даними у 2/3 дітей
(77,05 %) був гармонійним, лише в 22,95 % спостерігалась затримка за
показниками маси тіла і росту (більше – 2у), серед них в 8,20 % хворих
виявлений лише дефіцит маси тіла (-1,5 – 2 у).

Основна маса обстежених дітей скаржились на збільшення залози (62,30
%) та інтоксикаційні прояви (75,40 %): швидка втома, слабкість, знижений
апетит, головні болі. В харчовому раціоні дітей переважали продукти зі
струмогенним ефектом (78,60 %) при паралельному дефіциті йодовмісних
страв (31,82 %). Провідною нозологією у структурі супутньої патології
було ураження гепатобіліарної зони, а саме хронічний холецистохолангіт,
котрий мав місце у 67,20 % обстежених. Діагностовано та інструментально
підтверджено зміни з боку серцево-судинної системи у 41,32 % пацієнтів.

При УЗД дослідженні ЩЗ відмічалась тенденція до асиметричного
збільшення органу в основному за рахунок правої долі у 43,48 %
пацієнтів. Зміни ехогенності та структури виявлено у 25,38 % хворих.
Аналіз гормонопродукуючої функції ЩЗ і регулюючої функції гіпофізу
виявив, що середня концентрація ТТГ була максимальною у ІІІ групі (4,88
± 0,11мМо/л), там же відмічено найнижчі показники Т4 (53,18 ± 1,08
нмоль/л). Субклінічний гіпотиреоз відмічено в 10,44 % дітей, у решти ЕДЗ
був еутиреоїдним, в основному за рахунок дітей ІІ групи. Дослідження
рівня концентрації білковозв?язаного йоду в сироватці діагностовано
достовірне його зниження у ІІІ групі (394,59 ± 16,07 нмоль/л) в
порівнянні з контролем (р 0,05;

р2
0,05). Чіткої закономірності залежності екскреції фосфору з сечею від
ступеня збільшення щитоподібної залози не виявлено.

Виявлені зміни кальцій-фосфорного обміну при зобі спонукали до
детального вивчення метаболізму у кістковій тканині за допомогою
маркерів остеогенезу (лужна фосфатаза – ЛФ) і остеолізу (оксипролін). За
результатами дослідження у всіх хворих відмічено підвищену активність
ЛФ, яка мала тенденцію до зростання, паралельно до збільшення ступеня
зоба і достовірно відрізнялась від показників норми (р 2 4 ` b $ 0 oaeoOeIIIaeIaeIIIIIIIIAAae & „]„c^„ dh]„ca$ & $ $ ^„`„7 F Z ? $ при зниженій, та мінімальну різницю між вищевказаними показниками при ЕДЗ І ступеня відповідно (0,83 ± 0,03) г/см 2 та (0,80 ± 0,02) г/см 2 (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020