.

Оптимізація програми і алгоритму обстеження безплідних жінок з ендометріозом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
135 2799
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Рогачевський Олександр Петрович

УДК 618.145-007.41:618.177

Оптимізація програми і алгоритму обстеження безплідних жінок з
ендометріозом

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОДЕСА – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Гладчук Ігор Зіновійович

Одеський державний медичний університет

МОЗ України, професор кафедри акушерства та

гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Паращук Юрій Степанович, Харківський
державний медичний університет, завідувач кафедри акушерства та
гінекології № 1, м. Харків

доктор медичних наук, професор Андрієвський Олександр Георгійович,
Одеський обласний медичний центр МОЗ України, завідувач відділу
гінекології, м. Одеса

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ
України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, м.Київ

Захист дисертації відбудеться „_27__”________квітня__________2006 р.
о____13______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д
41.600.02 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України
(65082, м. Одеса, пр. Валіховський, 2)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету МОЗ України (65082, м. Одеса, пр. Валіховський,
3)

Автореферат розісланий „__24_”______березня_________2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н. Старець О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема безплідності у жінок з ендометріозом досі не
має остаточного вирішення. У більшості хворих виявляється одна з 5 груп
причин зниження фертильності при ендометріозі, як то: механічний фактор;
аномалії перитонеальної рідини; порушення овуляції та інші ендокринні
розлади; самовільні викидні; імунні порушення (Запорожан В.Н., 2002;
Grunert G.M. et Franklin R., 1998;) Але існує категорія пацієнток, у
яких не виявляється жодного з зазначених факторів (Baumann R. et al.,
2001, Татарчук Т.Ф., Сольський Я.П., 2003). Результати досліджень
S.Kissler et R.Baumann (2001), які продемонстрували важливу роль у
фізіології зачаття пасивного внутрішньоматкового транспорту, дозволяють
припускати, що у цієї категорії пацієнток може мати місце порушення саме
цього механізму, важливу роль якого описано при безплідді неясного
генезу.

Дотепер вважалося, що транспорт сперміїв по статевому тракту жінки, у
тому числі у матковому фрагменті, здійснюється за рахунок їхньої власної
кінетичної здібності (Грищенко В.І., 1989; Чайка В.П. та співавт., 1988;
Паращук Ю.С., 1989). В останні роки були опубліковані роботи про важливу
роль швидкого внутрішньоматкового транспорту сперміїв у фізіології
запліднення, згідно яких останній є пасивним процесом, який здійснюється
завдяки скороченням міометрію (Baumann R. et al., 2001; Kissler S. et
al., 2001; Zeitvogel A. et al., 2000).). Ультрасонографія дозволяє
оцінити лише частоту перистальтичних хвиль та їхню спрямованість
відносно дна та шийки матки (Leyendecker G. et al., 1998).
Гістеросальпінгосцинтіграфія (ГССГ) з міченими технецієм альбуміновими
мікрокульками дає можливість провести глибший аналіз маткової
перистальтики, включаючи вивчення її швидкості, напрямку та
інтенсивність внутрішньоматкового транспорту, а також виявити
порушення, які у деяких випадках можуть бути єдиною причиною безпліддя
(Becker W. et Steck T., 1988).

Вивчення тонких механізмів зачаття, таких як порушення транспортної
функції матки, спроможне дати нове розуміння патогенезу безпліддя при
ендометріозі, прояснити причини неефективності терапії у даної категорії
пацієнток та адекватно скоригувати подальшу тактику їх ведення.
Результатом подібних досліджень буде підвищення ефективності корекції
репродуктивної функції у хворих на ендометріоз.

Зв?язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація є
фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології №1
Одеського державного медичного університету “Молекулярно-генетичні та
екологозалежні механізми розвитку пухлин репродуктивної системи: шляхи
удосконалення діагностики, лікування та профілактики” (№ держреєстрації
0102U006588). Дисертант є співвиконавцем зазначеної теми.

Робота є складовою частиною досліджень, що виконуються відповідно до
договору міжнародного співробітництва між ОДМУ та клінікою університету
м. Франкфурт-на-Майні (Німеччина).

Мета дослідження. Мета дослідження – оптимізація діагностики причин
безпліддя у жінок з ендометріозом шляхом вивчення особливостей
внутрішньоматкового транспорту методом гістеросальпінгосцинтіграфії.

Задачі дослідження:

Вивчити структуру та характер патогенетичних факторів безпліддя у жінок
з ендометріозом.

Провести порівняльний міжгруповий та корелятивний внутрішньогруповий
аналіз порушень внутрішньоматкового транспорту альбумінових мікрокульок
у безплідних жінок з ендометріозом відносно групи практично здорових
жінок (із пар лише з чоловічим фактором безпліддя).

Провести аналіз впливу віку пацієнток, тривалості захворювання, ступеня
розповсюдженості процесу, розмірів домінантних фолікулів, гормонального
статусу на внутрішньоматковий транспорт при ендометріозі, а також
визначити значущість кожного з вказаних факторів.

Сформулювати алгоритм ведення пацієнток з ендометріозом при різних
порушеннях внутрішньоматкового транспорту.

Об?єкт дослідження – стан репродуктивної функції у безплідних жінок з
ендометріозом.

Предмет дослідження – програма та алгоритм обстеження безплідних жінок з
ендометріозом на базі показників внутрішньоматкового транспорту
альбумінових мікрокульок, мічених пертехнітатом.

Методи дослідження – загальноклінічні, спеціальні гінекологічні,
імуноферментні (визначення рівню гормонів та показників імунного
статусу), спеціальні (ультрасонографія, гістеросальпінгосцинтіграфія),
ендоскопічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше до програми комплексного
обстеження безплідних жінок з ендометріозом включена
гістеросальпінгосцинтіграфія (деклараційний патент України № 10837,
МПК7: А61В10/00). Встановлені варіанти порушення пасажу альбумінових
мікрокульок по статевому тракту жінки в залежності від ступеня
дозрівання фолікула, гормонального фону та локалізації ендометріоїдних
гетеротопій. Встановлені різновиди порушення скорочувальної діяльності
матки, характерні для ендометріозу. Розроблена методика статистичного
аналізу, яку можливо застосовувати для нерівномірних виборок з малою
кількістю варіант з використанням методу розпізнавання образів,
кластерного аналізу та геометричного методу (Евклідова метрика) із
застосуванням вагових коефіцієнтів (В.Н.Запорожан и соавт., 2005).

Практичне значення одержаних результатів. Клінічна цінність дослідження
обумовлена виявленням нового критерію оцінки фертильності у жінок з
ендометріозом, який дозволяє підвищити ефективність лікування вказаної
категорії хворих за рахунок застосування розробленого нового алгоритму
обстеження безплідного подружжя при ендометріозі. Запропоновані дані
також сприяють оптимізації показань до застосування того чи іншого
методу допоміжної репродукції.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці задач дослідження,
обґрунтуванні та розробці методів їх вирішення, науковому аналізі та
інтерпретації одержаних результатів, формулюванні основних положень та
висновків дисертації. Автором особисто проведено патентно-інформаційний
пошук, відбір, обстеження пацієнток, статистичну обробку результатів
дослідження, підготовку наукових праць до публікації, написання та
оформлення дисертації та автореферату.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
викладені та дістали позитивної оцінки на конференції “Актуальные
вопросы в эндоскопии в акушерстве и гинекологии” (Москва, 2005) та на
конференції „Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, у
тому числі 6 – в наукових фахових виданнях, акредитованих ВАК України.
Одержано 1 патент на винахід, 1 тези міжнародної науково-практичної
конференції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням знаходились 179
пацієнток, які страждають на первинне або вторинне безпліддя, віком від
20 до 42 років, у яких з 2003 по 2005 рр. було проведено 183
ендоскопічних втручання та 62 гістеросальпінгосцинтіграфії (ГССГ).
Залежно від причини безпліддя пацієнток було розділено на дві групи: I
група – 160 пацієнток, що страждають безпліддям на фоні ендометріозу. У
рамках цієї групи за результатами гістеросальпінгосцинтіграфії було
виділено 4 підгрупи: Iа.-Наявність іпсилатерального транспорту – 7
жінок; Iб.-Наявність білатерального транспорту – 8 жінок; Iв.-Наявність
контралатерального транспорту – 11 жінок; Iг.-Відсутність
внутрішньоматкового транспорту – 17 жінок. II група – контрольна –
склали пацієнтки з 19 обстежених пар, у яких мав місце лише чоловічий
фактор безпліддя, а жінки виявилися практично здоровими. В якості
додаткового обстеження транспортної функції матки та виключення її
порушень всім жінкам цієї групи за умов їхньої інформованої згоди була
проведена ГССГ.

Обстеження безплідних жінок проводили згідно з алгоритмом діагностики
безплідності, рекомендованим Всесвітньою організацією охорони здоров’я
(WHO, 1996). Особливої уваги приділяли скаргам та особливостям сімейного
анамнезу, спадковості, стану статевої та репродуктивної функцій.
Оцінювали об’єктивний стан хворих, гінекологічний статус та проводили
спеціальне об’єктивне обстеження. Програма обстеження пацієнток включала
методи функціональної діагностики, загальноклінічні дослідження,
обстеження на захворювання, що передаються статевим шляхом.

Для оцінки будови тіла вивчали росто-ваговий коефіцієнт – індекс Брея.
Ступінь поширення гірсутизму досліджували за шкалою Ferriman-Gollowey.
Розвиток молочних залоз оцінювали за шкалою Tanner. Також пацієнтки
оглядалися на предмет галактореї, гіперпластичних процесів молочних
залоз, проводилася пальпація щитовидної залози.

Дослідження мікрофлори піхви проводили за результатами бактеріоскопії
мазка за Грамом, культуральними методами або за допомогою методів
імуноферментного аналізу на обладнанні фірми “Sanofi Diagnostics
Pasteur” (Франція) за стандартними методиками та полімеразної ланцюгової
реакції на апліфікаторі “PCR Systen 2400”, використовуючи стандартні
тест-системи ХлаМоноСкрин (НИАРМЕДИК), Уреагени ФлюоСкрин (НИАРМЕДИК),
“Hoffman la Roche” (Швейцарія).

З метою діагностики шийкового фактору безпліддя проводили посткоїтальний
тест за Шуварським (И.Ф.Юнда, 1990).

Дослідження вмісту стероїдних (естрадіол, тестостерон, прогестерон,
дегідроепіандростендіона сульфат, андростендіон), гонадотропних
(фолікулостимулюючий гормон, лютеінізуючий гормон) та інших
(тіреотропний гормон, пролактин, вільний тироксин, трийодтіронин)
гормонів в сироватці крові проводили імуноферментним методом за
допомогою реагентів фірм “Хема-Медика” (Росія) та “DRC International
Inc.” (Німеччина) (D.R.Mishell, V.Davajan, R.A.Lobo, 1991).

Оцінку імунного профілю проводили на підставі показників експресії
мононуклеарами крові молекул СD3+, СD4+, СD8+, СD16+, СD22+, СD25+, які
визначаються за допомогою моноклональних антитіл фірми “Orto”
(Швейцарія) у реакції прямої імунофлюоресценції відповідно інструкціям
фірми. Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) визначали за методом
Ю.А. Гріневича, А.Н. Алфьорова (1981). Визначення маркерів аутоімунних
процесів (антитіл класу М G до фосфоліпідів, ?2-глікопротеїну-I)
здійснювалося за допомогою імуноферментних тест-систем фірм “Biotech
Inc” (Велика Британія) та “ORGenTecDiagnostika GmbH” (Німеччина).
Кількісне та якісне визначення антиспермальних антитіл проводили за
допомогою тест-систем фірми “DRC International Inc.” (Німеччина) за
загальноприйнятими методиками (D.R.Mishell, V.Davajan, R.A.Lobo, 1991).

Для проведення лапароскопічних операцій використовувалися спеціальні
набори обладнання та інструменти фірм Martin та Karl Storz (Німеччина),
“Olympus” (Японія), “Circon” (США). Операції проводили за
загальноприйнятими методиками (Gallinat A. et all. 1994, Запорожан В.М.
та співавт., 1998).

Гістеросальпінгосцинтіграфія проводилася у пізню фолікулінову фазу,
після ультразвукової ідентифікації домінантного фолікула. Дослідження
проводили за методикою W.Becker та T.Steck у модифікації R.Kissler
(2000) шляхом сканування на гамакамері “General Electric” DST XLJ
протягом 30 хвилин після введення через катетер у ділянку внутрішнього
вічка 0,2-0,5 мл альбумінових мікрокульок, мічених у радіонуклідній
камері 10-35 МБк Тс-99m – радіоізотопу технецію. Використовували
препарати Pulmocis: „CIS bio international, Schering S.A.” (Німеччина) і
SolcoMAA: „Solco Basel AG, Birsfelden” (Швейцарія).

Оцінювання результатів ГССГ проводилося на комп’ютері за допомогою
програми SPSS Windows 2000 („SPSS Inc.”, Chicago, Illinois) згідно
рекомендацій Kissler та співавторів (2001).

Було виділено наступні критерії оцінки транспортної функції матки:

I. Нормальний транспорт:

а) іпсилатеральний транспорт – розподіл зони радіоактивності, що
визначається, у напрямку до домінантного фолікулу;

б) білатеральний транспорт – розподіл зони радіоактивності, що
визначається, у напрямку обох маткових труб – у випадку білатерального
розташування фолікулів.

II. Порушений транспорт:

а) контралатеральний транспорт – розподіл зони радіоактивності, що
визначається, у протилежний від домінантного фолікулу бік;

б) білатеральний транспорт – розподіл зони радіоактивності, що
визначається, у напрямку обох маткових труб, – у випадку однобічного
розташування домінантного фолікулу.

III. Відсутність транспорту – зона радіоактивності, що визначається,
локалізується у зоні аплікації альбумінових мікрокульок.

Під позитивним результатом ГССГ розуміється наявність нормального або
порушеного транспорту, під негативним – відсутність транспорту.

Порівняльний аналіз ступеня променевого впливу на організм жінки ГССГ та
метросальпінгографії (МСГ) проведено S.Kissler та співавторами (2001).
Сумарна променева експозиція на яєчники при ГССГ складає 0,8 – 1,4 сСu,
у той час як при МСГ (яку використовують практично всі клініцисти) вона
досягає 7,8 сСu. Отже, доза випромінювання при ГССГ складає всього 1/7
від дози опромінення при МСГ, що свідчить про значно менше променеве
навантаження.

На першому етапі статистична обробка результатів обстеження пацієнток
основної групи здійснювалась за допомогою стандартних показників SPSS
13.0. Розраховувались основні описальні статистики, значущість
відмінностей, які спостерігалися між групами порівняння, оцінювалася за
допомогою критерію ?2. Проводився кореспондентний аналіз з
підраховуванням евклідових відстаней (Вапник В.Н., Червоненкис А.Я.,
1974). У зв’язку з невеликою чисельністю виборки пацієнток, охоплених
ГССГ, на другому етапі статистичного аналізу у співпраці зі
спеціалістами Дніпропетровського національного університету залізничного
транспорту нами було розроблено власну модель статистичної обробки даних
на підставі вагових коефіцієнтів та показників Євклідової метрики
(Запорожан В.Н. и соавт., 2005)

На рис. 1 продемонстровані різні варіанти внутрішньоматкового
транспорту у пацієнток, хворих на ендометріоз. Буквами a, b і c
позначені сцинтіграми, отримані на 10 секунді, 2 і 30 хвилинах
дослідження відповідно. У пацієнтки 1 має місце виражений транспорт
мікрокульок до порожнини матки з подальшим слабким уповільненим
транспортом до гирла правої (іпсилатеральної) маткової труби. При цьому
основне скупчення препарату фіксується в ділянці внутрішнього вічка і
практично не змінюється аж до 30 хвилини дослідження. Така картина часто
має місце у пацієнток з ендометріозом і свідчить про виражену маткову
дисперистальтику. У пацієнтки 2 має місце дуже швидкий (значне скупчення
мікрокульок спостерігається в гирлі лівої труби вже до 10 секунди
дослідження) інтенсивний іпсилатеральний транспорт (домінантний фолікул
зліва) не тільки до просвіту маткової труби, але і до черевної
порожнини, що характеризує гіпер- та дисперистальтичну активність
скорочувальної діяльності субендометріальних шарів міометрію при
ендометріозі. Це є не лише значною перешкодою для настання спонтанної
вагітності, але й причиною негативних результатів при використанні
методів допоміжної репродукції. У пацієнтки 3 має місце швидкий,
послаблений, контралатеральний транспорт (домінантний фолікул зліва), що
може свідчити про втрату домінантним фолікулом контролю над
внутрішньоматковим транспортом.

Результати досліджень та їх обговорення. Всі обстежені – пацієнтки
репродуктивного віку. Максимальна кількість пацієнток припадає на вік
31-35 років. Середній вік обстежених склав 33,1 ± 3,6 року. Тривалість
безплідного періоду склала від 2 до 11 років, в середньому 4,8 ± 1,3
року.

Першим етапом роботи стало вивчення загальної характеристики пацієнток,
вивчення основних показників гомеостазу, порівняння отриманих даних з
групою контролю.

Рис. 1. Варіанти внутрішньоматкового транспорту у пацієнток, хворих на

ендометріоз

На другому етапі для кожної пацієнтки основної групи були
визначені явні фактори, що сприяють зниженню фертильності. 32,5 %
пацієнток мали тазово-перитонеальний фактор, у 42,5 % пацієнток було
знайдено патологію перитонеальної рідини, у 11,3 % пацієнток –
гіперпролактинемію, у 58,1% пацієнток виявлені різноманітні порушення
ендокринного статусу, включаючи вади фолікулогенезу, 3 % хворих мали
шийковий фактор, у 53 (33,1 %) хворих виявлені вади в імунному статусі,
у 19,4 % хворих мав місце синдром звичної утрати плоду, у партнерів 28 %
хворих було знайдено патологію репродуктивної системи (чоловічій фактор
безпліддя). У 98 (61,2 %) пацієнток мали місце одразу декілька факторів
безпліддя, у 19 (11,9 %) пацієнток було знайдено лише один фактор. У 43
(26,9 %) пацієнток на першому етапі явних факторів, які призводять до
зниження фертильності, не знайдено. Їх об’єднали в окрему, достатньо
однорідну групу, для подальшого пошуку механізмів порушення
фертильності.

На третьому етапі у таких пацієнток клінічно-анамнестичні дані та
результати лабораторних досліджень були проаналізовані в залежності від
результатів ГССГ. Для отримання статистично вірогідних результатів нами
були розраховані вагові коефіцієнти для кожної з ознак, були відібрані
найвпливовіші фактори та проведений кореляційний аналіз для найбільш
значущих з них. Виявилось, що з 19 досліджених ознак найістотнішими
являються 7: розмір домінантного фолікулу (?ср=0,428±0,017), бік
овуляції (?ср=0,00215±0,000034), вид безпліддя (?ср=0,166±0,031), рівні
тіреотропного гормону (?ср=0,034±0,0012), тіроксину (?ср=0,384±0,0068),
естрадіолу (?ср=0,00167±0,000079) та андростендіону (?ср=0,056±0,0018).
Сума їхніх вагових коефіцієнтів за всіма класами складає 97 % від
загальної суми. Серед відокремлених сімох найістотніших ознак практично
немає дублюючих. Найбільш корельованими являються рівні Т4 та
андростендіону.

Порушення внутрішньоматкового транспорту та його повна відсутність
знайдені як при ендометріозі, так і у жінок з нормальною фертильністю.
Наші дані у жінок контрольної групи відповідають даним, опублікованим
Kunz et al. в 1996 р.. У 15 жінок контрольної групи при ГССГ було
знайдено іпсилатеральний транспорт, у 2 – білатеральний, у 1 –
контралатеральний та у 1 пацієнтки внутрішньоматковий транспорт був
відсутній. Але нами виявлено, що частота негативних результатів ГССГ при
ендометріозі складає 39,5 %, що у 7,8 разів вище (pd¤?UTH. 2 ? ° Oe " R T V X Z dh]„yy Z \ ^ ` b | ? ? >@¤U.

?

®

°

Oe

&

F

$

рах домінантного фолікулу більше 13 мм, з подальшим підвищенням його
частоти при розмірах фолікулу більше 17 мм спостерігається вірогідне
збільшення частоти контралатерального (р0,05).
Вірогідних відмінностей у рівнях пролактину і ФСГ не виявлено.

Рівень ТТГ в усіх групах хворих на ендометріоз вірогідно нижче (р2,07 мМО/мл (r=0,78) та рівнем естрадіолу
нижче 100 пмоль/л (r=-0,66).

Характер порушень внутрішньоматкового транспорту не залежить від стадії
ендометріозу та має певні відмінності за різних локалізацій
ендометріоїдних гетеротопій: яєчниковий ендометріоз у 83,3 % випадків
супроводжується порушеним (контра- і білатеральним) внутрішньоматковим
транспортом; при перитонеальному ендометріозі у 53,3 % випадків
внутрішньоматковий транспорт відсутній; при поєднаному
яєчниково-перитонеальному ендометріозі нормальний (іпсилатеральний)
внутрішньоматковий транспорт не виявляється.

Негативні результати гістеросальпінгосцинтіграфії та порушення
внутрішньоматкового транспорту у безплідних жінок з ендометріозом за
наявності супутнього аденоміозу зустрічаються удвічі частіше, ніж у
пацієнток без аденоміозу.

Для підвищення ефективності лікувальних програм у безплідних жінок з
ендометріозом на етапі обстеження рекомендується застосування
гістеросальпінгосцинтіграфії, результати якої слід розглядати як один із
критеріїв вибору між консервативною тактикою ведення та одним з методів
допоміжної репродукції. ref SHAPE Ошибка! Закладка не определена.
Рис. 3. Алгоритм ведення безплідних пацієнток з ендометріозом в
залежності від результатів гістеросальпінгосцинтіграфіїСПИСОК ПРАЦЬ,
ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рогачевський О.П. Чи існує взаємозв’язок між транспортною функцією
матки та фолікулогенезом у безплідних жінок з ендометріозом? //
Шпитальна хірургія.- 2005.-№3.- С.68-72

2. Запорожан В.М., Гладчук І.З., Рогачевський О.П., Baumann R.
Особливості внутрішньоматкового транспорту альбумінових мікросфер,
мічених ізотопом Тс-99m, у безплідних жінок з ендометріозом // ПАГ.-
2005.- №5.- С. 98-102 (Особистий внесок дисертанта: аналіз отриманих
результатів, підготовка статті до друку)

3. Запорожан В.Н., Гладчук И.З., Рогачевский А.П., Кузнецов В.Г.
Послайко Н.И. Статистический анализ результатов
гистеросальпингосцинти-графии в выборке малых размеров с применением
теории распознавания образов и евклидовой метрики, дополненной весовыми
коэффициентами // Одеський медичний журнал.- 2005.- №5 (91).- С.24-28
(Особистий внесок дисертанта: аналіз отриманих результатів, формулювання
висновків)

4. Гладчук И.З., Рогачевский А.П. Результаты
гистеросальпингосцинтиграфии у бесплодных женщин с тазовым эндометриозом
различной локализации // Медицина сегодня и завтра.- 2005.- №3. –
С.119-125 (Особистий внесок дисертанта: збирання та доставка матеріалу,
аналіз отриманих результатів цитологічного дослідження, підготовка
статті до друку)

5. Рогачевский А.П. Гистеросальпингосцинтиграфия в изучении
внутри-маточного транспорта у бесплодных женщин с эндометриозом //
Материалы конференции „Актуальные вопросы в эндоскопии в акушерстве и
гинекологии”. Вестник РГМУ. – Москва. – 2005. – C.101

6. Рогачевский А.П. Возрастные аспекты транспортной функции матки у
бесплодных женщин с эндометриозом // Репродуктивное здоровье женщины. –
2006.–№1(25). – С. 174-176

7. В.Н.Запорожан, И.З.Гладчук, А.П.Рогачевский. Маточная помпа. Есть ли
доказательства ее существования? // Репродуктивное здоровье женщины. –
2005.–№4(24). – С. 26-28

8. Спосіб діагностики неплідності при ендометріозі / Гладчук І.З.,
Рож-ковська Н.М., Рогачевський О.П., Надворна О.М.: деклараційний патент
України № 10837, МПК7: А61В10/00; опубл. 15.11.2005р. // Бюл. № 11.
Заявка № u200507506 від 28.07.2005. ОДМУ. Особистий внесок дисертанта:
розробка запропонованого способу діагностики

АНОТАЦІЯ

Рогачевський О.П. Оптимізація програми і алгоритму обстеження безплідних
жінок з ендометріозом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський державний
медичний університет МОЗ України. – Одеса, 2006.

Дисертація присвячена вивченню внутрішньоматкового транспорту
альбумінових мікрокульок у хворих на ендометріоз методом
гістеросальпінгосцинтіграфії для оптимізації діагностики причин
безпліддя при такій патології та розробці алгоритму ведення безплідних
хворих на ендометріоз.

У безплідних жінок з ендометріозом, у яких явних факторів
гіпофертильності не знайдено, нами виявлено, що відсутність
внутрішньоматкового транспорту зустрічається у 7,8 разів частіше, ніж у
групі практично здорових жінок, а порушений транспорт – у 3,1 рази
частіше; іпсилатеральний (нормальний) транспорт зустрічається у 5 разів
рідше (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020