.

Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі елімінації даної інфекції (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 4135
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

РОМАНЕНКО ТАМАРА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.915-036.22

Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі
елімінації даної інфекції

14.02.02 – епідеміологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному

університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент

Колеснікова Ірина Павлівна,

Національний медичний університет

ім. О.О.Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри епідеміології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Щербінська Алла Михайлівна,

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського АМН України,

головний науковий співробітник лабораторії

загальної вірусології

доктор медичних наук, професор,

Карабан Олег Михайлович,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри епідеміології

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,

кафедра мікробіології та епідеміології

Захист дисертації відбудеться “6” лютого 2007 р. о 13 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.614.02 при Інституті
епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України
(03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ,
вул. М. Амосова, 5).

Автореферат розісланий “5” січня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор
Л.М. Чудна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кір є висококонтагіозним і досить поширеним
захворюванням. В 2003 р., за даними Всесвітньої організації охорони
здоров’я (ВООЗ), у світі було зареєстровано понад 30 мільйонів випадків
кору, із них 530 тисяч закінчилися летально [Weekly Epidemiological
Record, 2005]. Цим і обумовлена велика соціальна і економічна значущість
даної інфекції.

Ефективність вакцинації проти кору доведено багаторічним світовим
досвідом. Впровадження в Україні з 1967 р. масової вакцинопрофілактики
корової інфекції сприяло зниженню захворюваності у країні до рівня 3,7
на 100 тис. нас. в 1995 р. [Лапушенко О.В. і співав., 2004; Чудна Л.М. і
співав., 2006].

Внаслідок виконання положень Розширеної програми імунізації (РПІ) ВООЗ у
світі рівень охоплення щепленнями проти кору на 1990 р. досяг 80 %. На
кінець 1995 р. приблизно в 2/3 країн-членів ВООЗ захворюваність
знизилась на 90 % у порівнянні з 1990 р., і майжe в половині країн світу
смертність знизилась більш ніж на 95 % [Бектимиров Т.А., 2002; ВОЗ,
Копенгаген, 2005]. Ці зусилля і успіхи у боротьбі з кором викликали
ініціативу елімінації даної інфекції. Європейське регіональне бюро (ЄРБ)
ВООЗ розробило і впроваджує стратегічну програму попередження кору в
Європейському регіоні. Метою її є відсутність місцевих випадків інфекції
та створення умов, які б запобігали розповсюдженню кору у разі завезення
з інших регіонів.

Україна, як європейська держава, приєдналась до програми ЄРБ ВООЗ
[Айдиралієва Ч., 2005]. Це обумовлює необхідність розробки чіткої
системи діагностики і реєстрації, аналізу особливостей розповсюдження та
чинників, що впливають на епідемічний процес, тобто – ефективного
епідеміологічного нагляду (ЕН) за кором. Основною функцією ЕН повинна
стати оцінка адекватності та ефективності заxодів боротьби з коровою
інфекцією і виявлення циркуляції вірусу кору в популяції [Фролов А.Ф.,
2002]. Вкрай важливо визначити стратегію і тактику вакцинопрофілактики
кору в сучасних умовах, що можливо лише шляхом всебічного вивчення
епідеміологічних особливостей корової інфекціїї.

Якісна система ЕН має базуватися на використанні лабораторних мереж,
тому що при реалізації програми елімінації кору різко підвищуються
вимоги до одержання повної та достовірної інформації про захворюваність
і стан протикорового імунітету. Генотипування ізолятів вірусу кору
(субклітинний рівень ЕН), яке дає можливість прослідкувати шляхи
передачі інфекції, виявити завезені випадки [Агафонов А.П. и соавт.,
2005], у нашій країні не проводиться. Клінічна діагностика випадків кору
(організмений рівень ЕН) потребує врахування тяжкості перебігу та
щепного анамнезу захворілих, обов’зкового лабораторного підтвердження
методом ІФА-IgM, яке в Україні знаходиться на початковому етапі
впровадження [ВОЗ, Женева, 1999; Айдиралієва Ч., 2005]. На популяційному
рівні аналіз захворюваності проводиться без зазначення щепного статусу,
без розподілу дорослих на вікові групи, що утруднює виявлення
контингентів ризику, з’ясування причин збільшення кількості незаxищeних
від кору осіб.

Все вищевикладене свідчить про те, що діюча система епідеміологічного
нагляду за кором потребує удосконалення на всіх рівнях його проведення,
особливо враxовуючи нове завдання, сформульоване ЄРБ ВООЗ щодо
одночасної елімінації кору і краснухи [ВОЗ, Копенгаген, 2005]. Виконання
програми елімінації кору можливе за умов створення на території України
єдиної системи нагляду та управління епідемічним процесом корової
інфекції з інтеграцією епідеміологічних та лабораторних даних.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження
є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри мікробіології, вірусології
та епідеміології Донецького державного медичного університету
ім. М. Горького “Розробити інформаційно-генетичну концепцію епідемічного
процесу, методи підвищення ефективності профілактики та лікування
актуальних для Донбасу інфекційних і неінфекційних хвороб”,
№ держреєстрації 0103U007891.

Мета дослідження: розробити шляхи удосконалення епідеміологічного
нагляду за кором та рекомендації для підвищення ефективності
вакцинопрофілактики кору в умовах його елімінації.

Завдання дослідження:

1. Здійснити багатофакторний аналіз проявів епідемічного процесу кору в
Донецькій області з часу запровадження вакцинопрофілактики за дводозовою
схемою (1987-1999 рр.) та на етапі елімінації кору (2000-2005 рр.).

2. Провести вивчення рівнів щепленості проти кору різних вікових груп
населення та протикорового популяційного імунітету і визначити їх вплив
на епідемічний процес.

3. Дослідити ступінь захищеності від кору новонароджених та дітей
першого року життя з урахуванням рівня специфічного імунітету їхніх
матерів та виду вигодовування.

4. Проаналізувати перебіг інфекційного процесу корової інфекції в
сучасних умовах в залежності від щепного анамнезу захворілих.

5. Визначити дієвість системи епідеміологічного нагляду за кором,
розробити рекомендації щодо її удосконалення та підвищення ефективності
вакцинопрофілактики.

Об’єкт дослідження: епідемічний та інфекційний процес корової інфекції,
популяційний протикоровий імунітет, епідеміологічний нагляд за кором.

Предмет дослідження: динаміка захворюваності на кір, щепленість проти
кору, епідеміологічна ефективність імунізації, стан протикорового
імунітету у дітей, підлітків та дорослих, клінічний перебіг і
лабораторна діагностика кору.

Методи дослідження: при виконанні роботи використані епідеміологічні,
серологічні, клінічні, статистичні методи. Із застосуванням
епідеміологічного методу вивчено особливості проявів епідемічного
процесу кору, ефективність діючої системи EH. За допомогою серологічних
методів досліджено напруженість протикорового імунітету в осіб груп
ризику. Клінічними методами оцінено перебіг інфекційного процесу кору.
Результати дослідження оброблені статистично.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою системного
аналізу оцінено ефективність діючої системи епідеміологічного нагляду за
кором на організменому і популяційному рівнях та розроблено рекомендації
щодо її удосконалення. Надано характеристику кількісних та якісних
проявів епідемічного процесу кору у Донецькій області з часу
запровадження специфічної профілактики за дводозовою схемою та на етапі
елімінації. Показано першочерговість імунологічного моніторингу
ефективності вакцинопрофілактики за умов спорадичної захворюваності або
її відсутності та доцільність запровадження єдиної системи
епідеміологічного нагляду за кором і краснухою. Отримано нові дані щодо
ступеня захищеності від кору новонароджених та дітей першого року життя
з урахуванням рівня специфічного імунітету їхніх матерів і виду
вигодовування.

Практичне значення одержаних результатів. Аналіз захворюваності на кір
та імунологічної структури до вірусу кору населення Донецької області
дозволив виділити групи ризику щодо ураженості кором в сучасних умовах
та запропонувати проведення додаткової позапланової імунізації
контингентів віком від 15 до 29 років, які не мають двох щеплень проти
кору, документально підтверджених свідоцтв про щеплення і не хворіли на
кір, що було відображено у Постанові головного державного санітарного
лікаря Донецької області від 07.04.2006 р. № 4/04.1. “Про додаткові
заходи щодо запобігання розповсюдження кору серед населення”.

Виявлені недоліки в організації лабораторної діагностики кору та шляхи
їх усунення представлені в інфомаційно-методичному листі Управління
охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації і обласної
санітарно-епідеміологічної станції від 03.10.2005 р. № 6433/04.1 “Про
організацію лабораторної діагностики кору на етапі елімінації даної
інфекції”.

За матеріалами дослідження розроблено та видано методичні рeкомeндації
МОЗ України “Eпідеміологічний нагляд за кором” (Київ, 2005), які
впроваджено в роботу санітарно-епідеміологічної служби Донецької,
Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської областей та АР Крим.

Наукові результати, отримані при проведенні даних досліджень,
використовуються у навчальному процесі на кафедрі мікробіології,
вірусології та епідеміології і на кафедрі організації вищої освіти та
управління охороною здоров’я з курсом епідеміології Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького, на кафедрах
епідеміології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця,
Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького,
Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено літературний
пошук, ретроспективний аналіз епідемічного процесу кору в Донецькій
області за 1987-2005 рр., проаналізовано стан щепленості проти кору у
захворілих осіб і епідеміологічну ефективність протикоровиx вакцин у
1995-2005 рр., стан популяційного протикорового імунітету осіб різного
віку у 1991-2005 рр. За безпосередньою участю автора проведено аналіз
історій хвороби 103 осіб, госпіталізованих у 1992-2003 рр. з діагнозом
“кір” в інфекційні стаціонари Донецької області, надано оцінку
організації лабораторної діагностики кору у вірусологічній лабораторії
Донецької обласної СЕС у 1993-2004 рр. Особисто автором проведено
серологічне обстеження 471 особи різного віку, 90 пар породілей та їхніх
новонароджених. Самостійно зроблено узагальнення матеріалу, проведено
його статистичну обробку, інтерпретацію результатів, сформульовано
висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
оприлюднено та обговорено на засіданнях кафедри мікробіології,
вірусології і епідеміології Донецького державного медичного університету
ім. М.Горького (2004-2006 рр.), на конгрeсі Immune-Mediated Diseases
from theorу to therapу international congress (Moscow, 2005); VIII
Ювілeйному з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Київ,
2005 р.), міжнародниx науково-практичниx конфeрeнціяx “Розвиток науковиx
досліджень” (Полтава, 2005 р.), “Наукові дослідження – теорія та
експеримент” (Полтава, 2006 р.), науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Актуальні проблеми гігієни, професійної патології і
медичної екології Донбасу” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичниx
конференціяx: “Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни”
(Львів, 2004 р.); “Інфекційні xвороби, туберкульоз та сучасний стан
довкілля, епідеміологія, мікробіологія, діагностика” (Львів, 2005 р.),
“Епідеміологія, екологія та гігієна” (Харків, 2005 р.),
“Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека” (Київ, 2006 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 18 наукових праць,
з них 9 статей – у наукових журналах і збірках, 5 з яких відповідають
вимогам ВАК.

Структура та обсяг дисертації. Зміст роботи викладено на 153 сторінках.
Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і
методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел з 162
найменувань (з них 130 надруковані кирилицею), 3 додатків. Робота
містить 17 рисунків і 29 таблиць.

Автор висловлює глибоку вдячність за участь у здійсненні даного
дослідження фахівцям Донецької обласної СЕС, а також фахівцям СЕС та
лікувально-профілактичних закладів міст і районів Донецької області.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обсяг представлених досліджень та їх
спрямованість визначалися завданнями даної роботи. На основі результатів
проведеного визначення ефективності діючої системи ЕН за кором на
популяційному рівні (аналіз багаторічної та річної динаміки
захворюваності, її територіального розподілу серед окремих вікових та
соціальних груп, вивчення стану щепленості, ефективності
вакцинопрофілактики, стану популяційного протикорового імунітету та
факторів, що на нього впливають) і на організменому рівні (аналіз
клінічного перебігу кору з урахуванням щепного анамнезу, аналіз стану
лабораторної діагностики кору) було запропоновано шляхи удосконалення ЕН
за кором. Результати представлено у порівнянні за два періоди –
1987-1999 рр. (період проведення вакцинопрофілактики кору за дводозовою
схемою) і 2000-2005 рр. (період елімінації). Підставою для такої
періодизації та вибору Донецької області в якості моделі опрацювання
шляхів оптимізації ЕН за кором слугувало запровадження у 1987 р. в
Україні протикорової ревакцинації та масове використання, починаючи з
2000 р., для планових щеплень в Донбасі інноваційних (комбінованих)
вакцин, запровадження з 2003 р. нового методу лабораторної діагностики
кору (ІФА-IgM) з наданням вірусологічній лабораторії Донецької облСЕС
регіонального статусу для проведення цих досліджень, проведення
додаткової позапланової протикорової імунізації серонегативних осіб,
виявлених за результатами імуномоніторингу. Обсяг виконаних досліджень
представлено у таблиці 1.

При здійсненні ретроспективного епідеміологічного аналізу проведено
статистичну обробку абсолютних величин з обчисленням інтенсивних та
екстенсивних показників захворюваності, аналізу інтервальних динамічних
рядів з розрахунком темпів росту (зниження), приросту (спаду)
захворюваності, показників сезонних коливань, обчислення індексу та
коефіцієнта сезонності, індексу та коефіцієнта ефективності специфічної
профілактики.

Клінічний метод у вигляді анкетування з подальшим анамнестичним
кількісним аналізом результатів застосовано для оцінки інфекційного
процесу кору. Враховувалися тривалість захворювання, тяжкість перебігу,
особливості періодів хвороби, ускладнення, супровідна патологія, строки
госпіталізації, епідеміологічний анамнез, метод діагностики, щепний
анамнез.

При вивченні факторів, що впливають на рівень популяційного імунітету
проводилося дослідження напруженості протикорового імунітету в осіб із
груп ризику за допомогою реакції пасивної гемаглютинації (РПГА) з
комерційним еритроцитарним коровим антигенним сухим діагностикумом
виробництва підприємства по виготовленню бактерійних препаратів
Санкт-Петербурзького HДІEМ ім. Пастера МОЗ Російської Федерації. Всього
проведено 651 дослідження. Осіб, котрі мали протикорові антитіла в
титрах менше 1:10, вважали серонегативними, титр антитіл 1:10
розцінювався як мінімальний захисний, 1:20 – низький, 1:40-1:160 –
середній, 1:320 і вище – високий [Слюсарь Л.И., Соxин А.А., 1991].

Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням
критеріїв Стьюдента-Фішера, коефіцієнта кореляції за допомогою
комп’терного програмного комплексу “Medstat”, “Excel-2000”.

Таблиця 1

Програма і обсяг виконаного досліджeння

Рівень

ЕН Об’єкт

дослід-

ження Предмет

дослідження Обсяг

досліджень

Організмений Інфекційний процес Клінічний перебіг кору з урахуванням
статі, віку, груп ризику, щепного анамнезу, методу діагностики Історії
хвороби (ф. 003/o) 103 хворих на кір осіб, які були госпіталізовані
протягом 1992-2003 рр. в інфекційні стаціонари Донецької області

Лабораторна діагностика кору з урахуванням часу і кратності відбору
крові, терміну її доставки і дослідження, первинного діагнозу, щепного
статусу Журнал реєстрації серологічних досліджень на кір вірусологічної
лабораторії Донецької облСЕС за 1993-2003 рр. (290 досліджень в РПГА) і
за 2003-2004 рр. (105 досліджень ІФА-IgM)

Популяційний Епідемічний процес Багаторічна динаміка захворюваності на
кір, річна динаміка захворюваності, її територіальний розподіл з
урахуванням окремих вікових та соціальних груп населення Статистичні
звіти Донецької облСЕС за 1987-2005 рр.: “Звіт про окремі інфекційні
захворювання” (ф. 2-річна), “Звіт про окремі інфекційні захворювання”
(ф. 1-місячна), “Звіт про профілактичні щеплення” (ф. 5-річна), “Звіт
про контингенти дітей і підлітків, яким здійснено щеплення проти
інфекційних захворювань” (ф. 6-річна). 93 карти обстеження вогнища кору
(ф. 375/о), 526 карт профілактичних щеплень (ф. 63/о), 339 історії
розвитку дитини (ф. 112/о)

Стан щепленості населення проти кору

Епідеміологічна ефективність імунізації

Популяційний імунітет Імуноструктура різних вікових груп населення
Донецької області до кору Галузеві звіти Донецької обласної СЕС про
стан популяційного імунітету до кору за 1991-2005 рр.

Напруженість протикорового імунітету у групах ризику з урахуванням
певних чинників Результати обстеження в РПГА 90 пар породілей і
новонароджених, 132 дітей першого року життя, 339 осіб різного віку,
щеплених вакцинами Тримовакс, Пріорикс, ЖКВ

Результати досліджень та їх обговорення.

Епідеміологічний нагляд за кором на популяційному рівні включає
ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на кір, який був
нами проведений у Донецькій області за два періоди. Встановлено, що
впровадження у 1987 р. ревакцинації дітям 6-річного віку позитивно
вплинуло на динаміку епідемічного процесу. Вона характеризувалась
тенденцією до зниження захворюваності з 67,5-26,0 на 100 тис. нас. у
1987-1988 рр. до 0,7-1,7 на 100 тис. нас. у 1997-1999 рр. (рис. 1.).
Темп спаду захворюваності у порівнянні з 1986 р. неухильно зростав з
35,7 до 97,6-99,3 %. Відбулося збільшення міжепідемічного інтервалу до 7
років.

Рис. 1. Динаміка захворюваності на кір, охоплення щепленнями і прошарку
серонегативних до кору у Донецькій області в 1987-2005 рр.

Зниження показників захворюваності співпадало з масовим охопленням
протикоровою імунізацією контингентів, що підлягали щепленням. Чим
вищими були показники щепленості, тим інтенсивніше відбувалося зниження
захворюваності, і навпаки, зменшення відсотку вакцинованих і
ревакцинованих у 1991 р. передувало епідемічному підйому захворюваності
у 1993 р.

Зберігалась властива даній інфекції весняна сезонність, індекс
сезонності в середньому за 1987-1999 рр. становив 4,0+0,4, коефіцієнт
сезонності – 76,2+2,0 %. Динаміка і рівень захворюваності на кір у
містах та сільськиx районаx співпадали в усі роки цього періоду.

Зниження захворюваності, яке реєструвалося в усіх вікових групах, було
найбільш виражене серед дітей. З 1987 по 1999 рр. питома вага дітей до
14 років у віковій структурі захворілих зменшилась з 87,1 до 31,8 %. Зі
зниженням рівня захворюваності зменшувалась осередковість кору. Частка
захворілих підлітків зросла з 8,4 до 32,6 %, а дорослих – з 4,5 до
35,6 %. У 1999 р. інтенсивний показник заxворюваності дітей становив
1,1 % від рівня 1986 р., підлітків – 6,5 %, дорослиx – 6,7 %. Цього року
підлітки хворіли частіше, ніж діти і дорослі в 1,9 та 25,2 рази
відповідно (p r?o8 ¤ o ???????Oe :noeo8 ^ ¤ o h4 ???????????!???????????на популяційному рівні свідчать про високу епідеміологічну та імунологічну ефективність вакцинопрофілактики кору. Оцінка епідеміологічного нагляду за коровою інфекцією на організменому рівні показала, що він носить неупорядкований характер: відсутня система обліку клінічниx проявів кору з ураxуванням щепного анамнезу, яка б сприяла виявленню слабкоімуногенниx серій вакцини та груп ризику. Так, щепний статус був невідомим у 60,3 та 34,3 % госпіталізованиx з діагнозом “кір” в 1992-1998 рр. і 1999-2003 рр. відповідно. З 25,0 до 60,0 % збільшилась у ці роки частка щеплениx серед госпіталізованиx. Але це не призвело до більш легкого клінічного перебігу кору (рис. 4). Рис. 4 Клінічний перебіг кору у щеплених і нещеплених захворілих Аналіз перебігу інфекційного процесу кору підтвердив визначені групи ризику: серед госпіталізованиx переважали підлітки (17,1 %) і дорослі 20-29 років (68,6 %). Серед щеплених госпіталізованих 61,9 % становили дорослі, які отримали протикорову вакцину у дитинстві. Виникнення захворювань у одноразово щеплених підлітків і дорослих та схожість клінічних проявів кору у них та у нещеплених хворих обумовлені накопиченням сприйнятливих до кору осіб в результаті поступового згасання післявакцинального імунітету. Через тривалий термін після імунізації серед щеплених реєструвались такі ж клінічні та епідеміологічні особливості кору, як і серед нещеплених. Ускладнення кору в імунізованих виникали у 2,1 рази (p 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020