.

Особливості перебігу hbv-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
117 3057
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

Рандюк Юрій Олександрович

УДК 616.36 – 002 : 618.3 – 06 – 07

Особливості перебігу hbv-інфекції у вагітних і прогнозування можливих
ускладнень

14.01.13 – інфекційні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Буковинському державному медичному університеті та
Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Я.
Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор
АНДРЕЙЧИН МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ, Тернопільський державний медичний
університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ
України, завідувач кафедри інфекційних хвороб і епідеміології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ВОВК АЛЛА ДМИТРІВНА, Інститут
епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України,
завідувач відділу вірусних гепатитів і СНІДу;

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор
ДИКИЙ БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ, Івано-Франківський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб.

Провідна установа:

Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра інфекційних
хвороб з епідеміологією.

Захист дисертації відбудеться „ 27 ” жовтня 2006 р. о 11 00 год.
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26. 614. 01. при Інституті
епідеміології та інфекційних хвороб ім.
Л.В. Громашевського АМН України (01015, м. Київ, вул. Січневого
повстання, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ,
вул. М. Амосова, 5).

Автореферат розісланий „ 23 ” вересня 2006 р

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради

доктор медичних наук В.І. Матяш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. HBV-інфекція – одна з найбільш поширених інфекційних
хвороб, яка характеризується поліморфізмом клініко-патогенетичних
варіантів перебігу, призводить до тимчасової чи стійкої втрати
працездатності, нерідко становить загрозу життю хворого та
супроводжується значними моральними і матеріальними збитками [Лейбензон
А.С., 1998; Возіанова Ж.І., 2000; Бажора Ю.И., Кресюн В.И., Сервецкий
К.Л., Годзиева И.Н., 2001; Вовк А.Д., Соляник І.В., Янченко В.І., та
ін., 2004]. За оцінками експертів ВООЗ, більше третини населення світу
мають ознаки перенесеної чи наявної HBV-інфекції, із яких 5 % (коло 400
млн) – особи з хронічною HBV-інфекцією [Chemin I., Zoulim F., Merle P.
et al., 2001]. Серед дорослого населення України частота виявлення HBsAg
(маркера HBV) складає в середньому 2,2 %, а серед вагітних західних
областей – 1,2 % [Беседін В.М., Герасун Б.А., Шевченко Л.Ю., 1999].
Однак, як свідчать результати останніх епідеміологічних досліджень
[Гураль А.Л., Марієвський В.Ф., Сергеєва Т.А. та ін., 2000, 2003],
справжній рівень захворюваності на HBV-інфекцію в Україні в 5-6 разів
перевищує показники офіційної статистики.

HBV-інфекція нерідко супроводжується позапечінковими проявами з
ураженням різних органів і систем [Андрейчин М.А., Вишневська Н.Ю.,
2000; Громашевская Л.Л., 2001; Комінко Л.В., 2002; Абдурахманов Д.Т.,
Русских А.В., 2003]. Зокрема, ця хвороба, незалежно від наявності
клінічної симптоматики, має несприятливий вплив на перебіг вагітності,
пологів і внутрішньоматковий розвиток плода. У жінок, інфікованих HBV,
значно частіше, ніж в інших вагітних, виникають загроза невиношування
вагітності, передчасні пологи, аномалії пологової діяльності, кровотечі
в пологовий та післяпологовий періоди [Диндар О.А., 1999; Шехтман М.М.,
2000; Кузьмин В.Н., 2001; Анісімова І.М., 2001; Игнатова Т.И. 2002].

Загальновідомо, що в основі акушерської патології вагітних лежать
структурні та функціональні порушення фетоплацентарної системи. В
літературі є дані про негативний вплив НВV на структуру та функції
плаценти [ Комаров Д.В., Цинзерлінг В.А., Кулікова Н.А., 1993; Грищенко
В.И., Танько О.П., Омельченко О.А., 1999; Глуховец Б.И., Глуховец Н.Г.,
2002; Gersell D.J., Kraus F.T., 2002; Kraus F.T., 2003]. Проте наукові
публікації стосуються, в основному, маніфестних форм гострого та
хронічного ГВ, причому різні автори описують різний характер
морфологічних змін плаценти [Олійник Н.Н., 2001; Цинзерлинг В.А.,
Мельникова В.Ф., 2002; Wang J., Zhu Q., 2000].

Заслуговують на увагу також дані про розвиток ендотоксемії у вагітних,
хворих на ГВ, яка розглядається як закономірний прояв порушення функцій
печінки [ Андрейчин М.А., Ничик Н.А., 1997; Нагоев В.С., Габрилович
М.И., Каимова И.А., 1998; Мусабаев И.К., Иноятова Ф.И., Арипов О.А.,
Ханимбетов Г.О., 2002; Созинов А.С., 2001, 2002]. Ураження гепатоцитів
НВV призводить до зниження антитоксичної функції печінки та накопичення
в організмі вагітної токсичних метаболітів, а структурні й функціональні
порушення фетоплацентарної системи сприяють підвищенню їх дифузії через
плаценту. Однак наукових публікацій, присвячених вивченню ендотоксемії у
вагітних з латентним перебігом гострої та хронічної HBV-інфекції, нами
не виявлено.

Не дивлячись на значні успіхи, досягнуті останнім часом у вивченні
парентеральних гепатитів, у літературі та нормативних документах МОЗ
України немає чітких схем обстеження вагітних із безсимптомним перебігом
HBV-інфекції. Досить часто лікарі обмежуються визначенням HBsAg та
біохімічними дослідженнями крові. Особливо це стосується жінок, у яких
під час вагітності зазначений антиген виявляється вперше. Також не
розроблені об’єктивні критерії оцінки впливу безсимптомних форм
HBV-інфекції на перебіг вагітності, пологи і внутрішньоматковий розвиток
плода.

Таким чином, актуальність обраної теми визначається високим рівнем
захворюваності на HBV-інфекцію, її несприятливим впливом на перебіг та
закінчення вагітності, недостатньо вивченими патогенетичними ланками
розвитку акушерських ускладнень, необхідністю удосконалення діагностики
безсимптомних форм цієї інфекції та розробки обґрунтованих методик
прогнозування акушерських ускладнень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом спільної планової науково-дослідної роботи кафедри
інфекційних хвороб і епідеміології Тернопільського державного медичного
університету ім. І.Я. Горбачевського та кафедри інфекційних хвороб
Буковинського державного медичного університету на тему „Оптимізація
терапії розповсюджених вірусних та бактерійних хвороб”, номер державної
реєстрації – 0103 U 001015.

Мета роботи: Удосконалити верифікацію форм перебігу HBV-інфекції у жінок
із безсимптомною HBs-антигенемією та поліпшити профілактику акушерських
комплікацій при цій патології шляхом розробки алгоритмів обстеження
вагітних із вперше виявленим HBsAg і методики прогнозування зазначених
ускладнень.

Основні завдання дослідження.

1.Вивчити клініко-біохімічні та серологічні особливості перебігу
безсимптомної HBV-інфекції у вагітних з визначенням тривалості
інфекційного процесу, біологічної фази репродукції НВV, активності
некрозапальних процесів у гепатоцитах та функціонального стану печінки,
на підставі отриманих результатів розробити схеми обстеження вагітних із
вперше виявленим HBsAg.

2. Вивчити зміни рівня ендогенної інтоксикації у вагітних з різними
формами безсимптомної HBV-інфекції на підставі визначення вмісту молекул
середньої маси у плазмі крові та встановити доцільність використання
цього тесту у прогнозуванні акушерських ускладнень.

3. Дослідити морфологічний стан плацент породіль залежно від тривалості
інфекційного процесу та реплікативної активності НВV.

4. Розробити методику прогнозування акушерських ускладнень у вагітних із
безсимптомним перебігом HBV-інфекції, враховуючи закономірності розвитку
ендотоксемії та морфологічні зміни у плацентах залежно від тривалості
інфекційного процесу, біологічної фази репродукції НВV, активності
некрозапальних процесів у гепатоцитах та функціонального стану печінки.

Об’єкт дослідження – різні форми НВV-інфекції у вагітних, плаценти
породіль.

Предмет дослідження – реплікативна активність НВV, активність
некрозапальних процесів у гепатоцитах, функціональний стан печінки,
інтенсивність ендотоксемії у вагітних, морфологічний стан плацент
породіль; перебіг вагітності та пологів залежно від тривалості
інфекційного процесу, біологічної фази репродукції збудника, активності
некрозапальних процесів у печінці, її функціонального стану та впливу
окремих медико-соціальних факторів.

Методи дослідження. Клінічні, біохімічні ( визначення рівня загального
білірубіну і його фракцій, активності АлАТ, показників коагулограми та
протеїнограми, концентрації МСМ плазми), серологічні (визначення
основних сироваткових маркерів НВV), гістоморфологічні (мікроскопічне
дослідження шматочків плаценти, застосовуючи спеціальні методи
підготовки та фарбування матеріалу), обчислювальні методи діагностики та
прогнозування (принцип вірогідносної логіки, емпіричний принцип оцінки
інформації, формула визначення інформаційної ваги симптомів і синдромів,
теорема Байєса, послідовний статистичний аналіз Вальда ).

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлені особливості перебігу
різних форм HBV-інфекції під час гестації та її вплив на вагітність і
пологи.

Отримано нові дані про інтенсивність ендотоксемії та розвиток
структурних змін у плаценті залежно від тривалості інфекційного процесу
та біологічної фази репродукції HBV. Виявлено зв’язок між характером
патоморфологічних змін у плаценті та концентрацією МСМ у плазмі крові
вагітних. Встановлено зростання частоти акушерських ускладнень у
вагітних із безсимптомним перебігом HBV-інфекції за умови підвищення
вмісту МСМ у крові.

Розроблено, обґрунтовано й апробовано алгоритми обстеження вагітних із
вперше виявленим HBsAg, а також методику прогнозування акушерських
ускладнень у жінок із безсимптомним і стертим перебігом HBV-інфекції.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано методику
прогнозування акушерських ускладнень у вагітних із безсимптомним і
стертим перебігом HBV-інфекції, яка передбачає визначення прогностичного
коефіцієнта ризику за наявними клінічними, біохімічними та серологічними
ознаками активності некрозапальних процесів у гепатоцитах, порушення
функціонального стану печінки та реплікативної активності HBV з
урахуванням окремих факторів медико-соціального значення, що дає змогу
передбачати ймовірність розвитку комплікацій з боку матері і плода на
ранніх термінах гестації та своєчасно розробляти лікарську тактику,
спрямовану на їх попередження. Доведена доцільність визначення МСМ у
плазмі крові вагітних із HBV-інфекцією як допоміжного критерію
визначення ймовірності розвитку акушерських ускладнень. Запропоновано
алгоритми обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg, які базуються
на проведенні клініко-біохімічних і серологічних досліджень у динаміці
та мають на меті поліпшення верифікації форм перебігу HBV-інфекції.

Видано узгоджені з МОЗ інформаційний лист і методичні рекомендації.

Рандюк Ю.О., Кардаш В.Є. Методика прогнозування ускладнень перебігу
вагітності та пологів у жінок із безсимптомними та стертими формами
НВV-інфекції // Інформаційний лист № 52 – 2004 про нововведення в
системі охорони здоров’я. – Київ, 2004. – 3с.

Андрейчин М.А., Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Кардаш В.Є. Безсимптомний
перебіг НВV-інфекції у вагітних, ризик розвитку та прогнозування
акушерських ускладнень // Методичні рекомендації. – Київ – 2005. – 26 с.

Розроблені нами рекомендації були впроваджені в роботу
лікарів-інфекціоністів обласної клінічної лікарні та лікарів
акушерів-гінекологів пологових будинків № 1 і № 2 м. Чернівці, а також
центральних районних лікарень м. Любомль Волинської області та селища
Демидівка Рівненської області. Теоретичні положення і практичні
рекомендації дисертації використовуються у навчальному процесі на
кафедрах інфекційних хвороб БДМУ і ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського

Особистий внесок здобувача. Самостійно провів науковий пошук і
обґрунтування вибраного напрямку досліджень, підбір хворих та їх
клінічне обстеження. Особисто виконані основні біохімічні, за
консультацією вірусолога – серологічні, патоморфолога – гістологічні
дослідження, розроблені схеми обстеження вагітних із вперше виявленим
HBsAg та методика прогнозування акушерських ускладнень. Самостійно
здійснив статистичну обробку, науковий аналіз, узагальнення отриманих
результатів, оформлення роботи та підготовку матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації
доповідалися та обговорювалися на науково-методичних засіданнях кафедри
інфекційних хвороб БДМУ, на спільних засіданнях наукової комісії БДМУ і
Чернівецького обласного наукового товариства інфекціоністів та на
підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу БДМУ
(2002-2005 рр.), науково-практичних конференціях Асоціації
інфекціоністів України (жовтень 2002 р. – м. Одеса, травень 2003 р. – м.
Івано-Франківськ, травень 2004 р. – м. Тернопіль, вересень 2005 р. – м.
Чернівці), науково-практичній конференції Асоціації патологів України
(жовтень 2004 р. – м. Чернівці).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт, із них 7
статей у центральних фахових виданнях, визнаних ВАК України (4 –
одноосібні роботи). Отримано деклараційний патент України на корисну
модель за № 4997 „Спосіб прогнозування ускладнень перебігу вагітності та
пологів у жінок із безсимптомними та стертими формами HBV-інфекції”.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 126
сторінках. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріали та методи дослідження, трьох розділів особистих досліджень,
аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку літератури (294 джерела). Робота ілюстрована 16
таблицями, 4 рисунками, 2 схемами, 1 діаграмою, 12 клінічними
прикладами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт і методи дослідження. Для вирішення мети і завдань дослідження
обстежено 197 вагітних із HBV-інфекцією, із них 40 пацієнток з хронічною
інтегративною, 16 – з хронічною реплікативною, 21 – з гострою формами
HBV-інфекції та 120 – з вперше виявленим HBsAg. Групу обстежуваних із
гострими формами HBV-інфекції складали жінки, які народжували в період
із 1998 по 2003 роки. Діагноз перенесеної гострої HBV-інфекції у всіх
випадках встановлювався ретроспективно на підставі сероконверсії НВsAg
на анти-HВs. Контрольну групу склали 80 практично здорових вагітних
відповідних вікових груп. Частота морфологічних ознак ураження плаценти
на популяційному рівні наведена відповідно до звітних даних обласного
дитячого патологоанатомічного бюро м. Чернівці за 2003 р.

Частоту інфікування вагітних вірусом гепатиту В та особливості перебігу
HBV-інфекції під час гестації вивчали, використовуючи загальноприйняті
методи дослідження. У всіх пацієнток визначали сироваткові маркери HBV
(HBsAg, HBеAg, анти-HBс ІgМ, анти-HBс, анти-HBе та анти-HBs ІgG),
показники рівня загального білірубіну і його фракцій, активності АлАТ,
коагулограми та протеїнограми.

Інтенсивність ендотоксемії визначали за вмістом МСМ у плазмі крові при
довжині хвилі 254 нм. Для визначення характеру структурних змін у
плацентах породіль застосовували гістоморфологічні методи дослідження
[Д.С. Саркисов Ю.Л.Петров, 1996; І.С. Давиденко, 2001]. З метою
прогнозування акушерських ускладнень використовували обчислювальні
методи діагностики та прогнозування: принцип вірогідносної логіки,
емпіричний принцип оцінки інформації, формулу визначення інформаційної
ваги симптомів і синдромів, теорему Байєса, послідовний статистичний
аналіз Вальда.

Пацієнток обстежували комплексно і в динаміці, що дало змогу уточнити
клінічні, клініко-біохімічні та серологічні особливості перебігу
HBV-інфекції під час гестації та її вплив на перебіг і закінчення
вагітності, вивчити закономірності розвитку ендотоксемії, а також
дослідити характер структурних змін у плацентах породіль залежно від
тривалості інфекційного процесу, реплікативної активності вірусу,
інтенсивності некрозапальних процесів у гепатоцитах та функціонального
стану печінки.

Клініко-біохімічні та серологічні особливості перебігу HBV-інфекції під
час гестації.

HBV-інфекція у більшості обстежених не супроводжувалася суб’єктивною
симптоматикою або ж вона була незначно вираженою і виявлялася,
переважно, у пацієнток із хронічною реплікативною і в окремих вагітних –
з хронічною інтегративною HBV-інфекцією. Явних форм хвороби з жовтяницею
та вираженим інтоксикаційним синдромом не спостерігалося в жодній групі
обстеження. Причому, гостра HBV-інфекція у всіх пацієнток перебігала за
відсутності клінічних та клініко-біохімічних ознак гепатиту (за даними
індивідуальних карт спостереження за вагітними, історій пологів та
амбулаторних карт). У вагітних із хронічною HBV-інфекцією частота
виявлення ознак гепатиту визначалася біологічною фазою репродукції
вірусу (табл. 1).

Таблиця 1

Частота (%) виявлення клінічних і біохімічних ознак гепатиту

у вагітних з різними формами хронічної HBV-інфекції (P ± p)

Ознака Контрольна група

(здорові вагітні) (n-40) Форма HBV-інфекції

хронічна інтегративна

(n-40) хронічна реплікативна

(n-16)

Скарги 0 10,0 ± 4,7 * 75,0 ± 11,2 *, **

Гепатомегалія 0 10,0 ± 4,7 * 68,8 ± 12,0 *, **

Підвищення рівня загального білірубіну у крові 2,5 ± 2,3 2,5 ± 2,3 43,8
± 12,8 *, **

Підвищення активності АлАТ 2,5 ± 2,3 5,0 ± 3,4 81,3 ±1 0,1 *, **

Зниження протромбінового індексу 22,5 ± 6,6 32,5 ± 7,5 87,5 ± 8,5 *, **

Зниження альбуміно-гамма-глобулінового коефіцієнта 30,0 ± 7,2 60,0 ± 7,7
* 93,8 ± 6,2 *, **

Примітка. Вірогідна різниця (P 53,5 % – несприятливого прогнозу, Кпр 38,0-53,5 %
потребують дообстеження).

У плазмі крові HBsAg-позитивних вагітних доцільно визначати вміст МСМ,
що відображає інтенсивність ендотоксемії і може бути додатковим
об’єктивним критерієм у прогнозуванні акушерських ускладнень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Рандюк Ю.О. Гістопатологія плаценти при поєднанні HBsAg носійства та
анемії вагітних // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, №1. –
С. 108-110.

Рандюк Ю.О. НВ-вірусна інфекція і вагітність, проблеми профілактики
акушерських і перинатальних ускладнень // Інфекційні хвороби. – 2003. –
№2. – С.91-95.

Рандюк Ю.О., Давиденко І.С. Вплив безсимптомних форм НВ-вірусної
інфекції на морфологічний стан плаценти // Інфекційні хвороби. – 2004. –
№1. – С. 17-20. (Опрацював літературу, провів клінічне обстеження
пацієнток, гістоморфологічні дослідження плацент, статистичну обробку
матеріалу, сформулював висновки, підготував статтю до друку.)

Рандюк Ю.О. Ендотоксемія як критерій розвитку акушерських та
перинатальних ускладнень у жінок з безсимптомною HBV-інфекцією //
Інфекційні хвороби. – 2004. – №3. – С.16-19.

Рандюк Ю.О. Прогнозування акушерських ускладнень у вагітних з
безсимптомним та стертим перебігом НВV-інфекції. // Інфекційні хвороби.
– 2004. – №4. – С.22-25

Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Балабаш В.М. Алгоритми обстеження вагітних із
вперше виявленим HВsAg // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005
Т.4 – № 1. – С.82-87. (Опрацював літературу, провів клінічне, біохімічне
та серологічне обстеження HBsAg-позитивних вагітних, статистичну обробку
матеріалу, сформулював висновки, підготував статтю до друку.)

Андрейчин М.А., Рандюк Ю.О. Перинатальное инфицирование вирусом гепатита
В и С: патоморфологические механизмы и морфофункциональное состояние
плаценты // Международный медицинский журнал. – 2005. Т.11 – №1. –
С.103-107. (Опрацював літературу, провів клінічне обстеження пацієнток,
гістоморфологічні дослідження плацент, аналіз результатів, сформулював
висновки, підготував статтю до друку.)

Рандюк Ю.О. Клініко-епідеміологічна характеристика НВ-вірусної інфекції
на Буковині // Актуальні проблеми клінічної та експериментальної
медицини. – Чернівці, БДМА., 2002. – С. 76-77.

Андрейчин М.А., Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Кардаш В.Є. Безсимптомний
перебіг НВV-інфекції у вагітних, ризик розвитку та прогнозування
акушерських ускладнень // Методичні рекомендації. – Київ – 2005. – 26 с.
(Провів узагальнення результатів усіх досліджень, розробив методику
прогнозування, апробував та оцінив ефективність її роботи, підготував
методичні рекомендації до друку).

Рандюк Ю.О., Кардаш В.Є. Спосіб прогнозування ускладнень перебігу
вагітності та пологів у жінок із безсимптомними та стертими формами
HBV-інфекції: Деклараційний патент 20040604570 Україна, МПК 7 G01N33/48
(Україна). – № 4997; Заявл. 11.06.2004; Опубл. 15.02.2005. Бюл. №2.
(Запропонував спосіб, провів патентний пошук, клінічні дослідження та
статистичну обробку матеріалу, оформив патентну документацію.)

Рандюк Ю.О., Давиденко І.С. Гістопатологія плаценти залежно від фази
хронічного гепатиту. // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними
хворобами: Матеріали VІ з’їзду інфекціоністів України (25-27 вересня
2002 р., м. Одеса,) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 63-64.

Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Хилько І.М. НВ-вірусна інфекція та
екстрагенітальні захворювання у вагітних. // Керовані інфекції:
Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації
інфекціоністів України (14-15 травня 2003 р., м. Івано-Франківськ) –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 176-178.

Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Хилько І.М., Батюкевич Т.І. Безсимтомний
перебіг гострого гепатиту В і вагітність // Вірусні хвороби.
Токсоплазмоз. Хламідіоз.: Матеріали науково-практичної конференції і
пленуму Асоціації інфекціоністів (5-6 травня 2004 р., м. Тернопіль) –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С.173-174.

Рандюк Ю.О., Куріцин А.В, Федорова Н.П., Войтенко С.Г. Патоморфологія
плаценти залежно від форми НВV-інфекції.: Матеріали науково-практичної
конференції патологів України „Актуальні проблеми морфологічної
діагностики хвороб плода і дитини // Буковинський медичний
вісник – 2004 Т.8 – №3-4. – С.320-321.”.

АНОТАЦІЯ

Рандюк Ю.О. „Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і
прогнозування можливих ускладнень” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В.
Громашевського АМН України, Київ, 2006.

Вивчено особливості перебігу HBV-інфекції під час гестації та її вплив
на вагітність і пологи. Досліджено частоту інфікування HBV вагітних
жінок на Буковині та частоту розвитку у них різних форм HBV-інфекції
(гостра, хронічна, реплікативна, інтегративна). Досліджено інтенсивність
ендотоксемії та морфологічний стан плаценти при цих формах інфекційного
процесу. Всього обстежено 197 вагітних із HBV-інфекцією та 80 практично
здорових вагітних.

Встановлено, що частота інфікування HBV вагітних жінок Буковини значно
перевищує аналогічний показник у дорослого населення України і складає
5,13 проти 2,2 %. HBV-інфекція у вагітних перебігає, як правило, без
клінічної симптоматики, переважно в хронічній формі (97,4 %). Частота
інтегративного типу репродукції збудника переважає над реплікативним
(79,1 проти 8,7 %). У частини вагітних (9,6 %) розвиток
інфекційного процесу, очевидно, зумовлений мутованим HВsAg-позитивним
штамом HBV. Доведено, що у вагітних із хронічною HBV-інфекцією із
збільшенням терміну гестації відбувається погіршення основних
біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінки.

Отримано нові дані про інтенсивність ендотоксемії та розвиток
структурних змін у плаценті залежно від тривалості інфекційного процесу
та біологічної фази репродукції вірусу, показано зв’язок між характером
патоморфологічних змін у плаценті та концентрацією МСМ у плазмі крові
вагітних. Доведена доцільність визначення вмісту МСМ у плазмі крові як
додаткового критерію для прогнозування ускладненого перебігу вагітності
й пологів.

Встановлено, що негативний вплив HBV-інфекції на перебіг та закінчення
вагітності визначається тривалістю інфекційного процесу, активністю
некрозапальних процесів у гепатоцитах, біологічною фазою репродукції
збудника та функціональним станом печінки. Певне значення у розвитку
акушерських ускладнень при HBV-інфекції також мають окремі фактори
медико-соціального значення (вік, супутні захворювання гепатобіліарної
системи, характер харчування, інтенсивність фізичних і психічних
навантажень тощо).

Розроблено, обґрунтовано й апробовано алгоритми обстеження вагітних із
вперше виявленим HBsAg, які передбачають проведення клініко-біохімічних
та серологічних досліджень у динаміці, та методику прогнозування
акушерських ускладнень у таких жінок, яка базується на визначенні
прогностичного коефіцієнта ризику, що дає змогу поліпшити діагностику
безсимптомних форм HBV-інфекції та передбачати ймовірність розвитку
ускладнень вагітності й пологів на ранніх термінах гестації і своєчасно
розробити адекватну лікарську тактику.

АННОТАЦИЯ

Рандюк Ю.А. “Особенности течения HBV-инфекции у беременных и
прогнозирование возможных осложнений” – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. – Институт эпидемиологии
и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2006.

Работа посвящена изучению особенностей течения HBV-инфекции во время
гестации и ее влияния на беременность и роды, исследованию интенсивности
ендотоксемии и морфологического состояния плаценты в зависимости от
продолжительности инфекционного процесса, биологической фазы репродукции
вируса, активности некровоспалительных процессов в печени и ее
функционального состояния. Под наблюдением было 197 беременных с
HBV-инфекцией и 80 практически здоровых беременных.

Изучены уровень инфицированности HBV беременных женщин в регионе
обследования, частота развития у них разных форм HBV-инфекции (острой,
хронической, репликативной, интегративной).

Установлено, что частота инфицирования беременных женщин на Буковине
значительно превышает средние показатели инфицированности взрослого
населения Украины и составляет 5,13 против 2,2 %. HBV-инфекция у
беременных протекает, как правило, с отсутствием клинической
симптоматики, преимущественно в хронической форме (97,4 %).
Интегративный тип репродукции вируса преобладает над репликативным (79,1
против 8,7 %), в части случаев (9,6 %) развитие инфекционного процесса,
вероятно, обусловливаться мутированным HВsAg-позитивним штамом HBV. При
хроническом течении HBV-инфекции с увеличением срока беременности
ухудшаются основные клинико-биохимические показатели, которые
характеризуют функциональное состояние печени.

Исследована интенсивность эндотоксемии при различных вариантах течения
HBV-инфекции и на разных сроках гестации. Установлено статистически
достоверное повышение содержания молекул средней массы в сыворотке крови
при репликативной форме хронической HBV-инфекции, а также возрастание их
концентрации с увеличением срока беременности. Установлена сильная
прямая корреляционная связь между уровнем указанных мулекул и
биохимическими показателями некровоспалительных процессов в гепатоцитах
и обратная средней силы связь – с показателями функционального состояния
печени.

Получены новые данные о развитии структурных изменений в плаценте при
различных формах HBV-инфекции. Установлено, что патоморфологические
изменения плаценты зависят от продолжительности инфекционного процесса и
типа репродукции HBV: при репликативной форме хронической HBV-инфекции
развиваются субкомпенсированные (37,5 %) и декомпенсированные (43,7 %),
при интегративной – компенсированные (7,5 %) и субкомпенсированные (42,5
%), при остром течении инфекционного процесса – только компенсированные
(47,5 %) формы хронической фетоплацентарной недостаточности. Определена
связь между характером патоморфологических изменений в плаценте и
интенсивностью эндотоксемии.

Установлено, что неблагоприятное влияние HBV-инфекции на течение и исход
беременности зависит от продолжительности инфекционного процесса,
биологической фазы репродукции HBV, активности некробиотических
процессов в печени и ее функционального состояния; определенное значение
в развитии акушерских осложнений у женщин с HBV-инфекцией также имеют
отдельные факторы медико-социального значения (возраст, сопутствующие
заболевания гепатобилиарной системы, характер питания, интенсивность
физических и психических нагрузок).

Разработана методика прогнозирования акушерских осложнений у беременных
с HBsAg-емией, которая основывается на определении прогностического
коэффициента риска, что позволяет предвидеть вероятность развития
осложнений течения беременности и родов на ранних сроках гестации и
своевременно разработать врачебную тактику, направленную на их
предупреждение.

Ключевые слова: беременность, HBV-инфекция, HBsAg, эндотоксемия,
молекулы средней массы, плацента, фетоплацентарная недостаточность,
прогнозирование осложнений.

SUMMARY

Randiuk Yu. O. The specific characteristics of the HBV-infection course
in gravidas and prediction of possible complications. – Manuscript.

Thesis for obtaining the academic degree of a Candidate of Medical
Sciences in the field 14.01.13 – infectious diseases. – L.V.
Gromashevskyi Institute of Epidemiology and Infectious Diseases, AMS of
Ukraine, Kyiv, 2006.

Specific characteristics of the course of different forms of
HBV-infection during gestation and their effect on pregnancy and labor
have been studied.

The rate of HBV infecting of pregnant women of the region of survey has
been investigated.

New data concerning the intensity of endotoxemia and the development of
structural changes in the placenta depending on the duration of an
infectious process and biological phases of virus reproduction have been
obtained, a correlation between the character of pathomorphologic
changes in the placenta and the concentration of blood plasma molecules
of average mass (MAM) in pregnant women has been shown. The experdiency
of evaluating the blood plasma MAM content as an auxiliary criterion for
assessing the likelihood of the development of complications of the
course of pregnancy and labor has been proved.

It has been established that the negative effect of HBV-infection on the
course and termination of pregnancy is defined by a protracted period of
infectious process, the activity of necroinflammatory processes in
hepatocytes, the biological phase of causative agent reproduction and
the functional condition of the liver, individual factors of
medicosocial importance, playing a certain role in the development of
obstetric complications in HBV-infections.

Algorithms of examining gravidas with HBsAg detected for the first time
and a method of prognosticating obstetric complications in such women
have been elaborated, substantiated and tested in such women, bringing
upto – date the diagnosis of asymptomatic forms of HBV-infections and
making it possible to foresee the likelihood of the development of
complications on the part of the mother and fetus at early stages of
gestation and work out a therapeutic approach in time aimed at
preventing these complications.

Key words: pregnancy, gestation, HBV-infection, HBV, HBsAg, endotoxemia,
mollecules of average mass, placenta, fetoplacental insufficiency,
prognostication.

ПРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

HBV – вірус гепатиту В.

HBV-ДNA – дезоксирибонуклеїнова кислота вірусу гепатиту В.

HBsAg – поверхневий антиген вірусу гепатиту В.

НВеAg – антиген інфіктивності вірусу гепатиту В.

анти-НВs – антитіла до поверхневого антигену вірусу гепатиту В.

анти-НВс – антитіла до ядерного антигену вірусу гепатиту В.

IgG – імуноглобуліни класу G.

IgМ – імуноглобуліни класу М.

АлАТ – аланінамінотрансфераза.

МСМ – молекули середньої маси.

Кпр – прогностичний коефіцієнт ризику.

ІФА – імуноферментний аналіз.

ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція.

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020