.

Закономірності морфофункціональних змін судинного русла та оболонок тонкої і товстої кишок в умовах обтураційного холестазу та різних способів його к

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 4734
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. Горбачевського

Шульгай Аркадій Гаврилович

УДК 616.143-018-06:616.367-005.2]-089

Закономірності морфофункціональних змін судинного русла та оболонок
тонкої і товстої кишок в умовах обтураційного холестазу та різних
способів його корекції

(експериментальне дослідження)

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

ТЕРНОПІЛЬ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті
імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Гнатюк Михайло
Степанович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.
Горбачевського МОЗ України, професор кафедри загальної та оперативної
хірургії з топографічною анатомією, травматологією і ортопедією.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Костюк Григорій Якович, Вінницький
національний медичний університет імені М.І. Пирогова МОЗ України,
завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії;

доктор медичних наук, професор Пикалюк Василь Степанович, Кримський
державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,
завідувач кафедри нормальної анатомії;

доктор медичних наук, професор Ахтемійчук Юрій Танасович, Буковинський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри загальної
та оперативної хірургії з топографічною анатомією.

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра анатомії людини.

Захист дисертації відбудеться 29 вересня 2006 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у Тернопільському
державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
(46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного
медичного університету імені І.Я. Горбачевського (46001, м. Тернопіль,
вул. Січових Стрільців, 8).

Автореферат розіслано 23 серпня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор
Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Патологія органів травної системи займає третє
місце серед загальної захворюваності населення України і складає 9,3 %
(Пономаренко В.М., 2006). У структурі її поширеності одне з провідних
місць відводиться патології печінки та жовчних шляхів. Холедохолітіаз та
пов’язаний з ним обтураційний холестаз є досить частим і водночас
недостатньо вивченим захворюванням з позицій його впливу на
морфофункціональний стан суміжних органів травної системи, особливо з
точки зору радикального хірургічного лікування (Мартынов В.Л., 1998;
Бабак О.Я., 2000; Андрущенко В.П., 2004; Bendayan M., 2004)

Завдяки складній нейрогуморальній регуляції система жовчовиділення
функціонально взаємопов’язана із всіма органами та системами травного
тракту (Ковалев М.М., Кульчицкий К.И., 1984; Шевчук М.Г., 2001; Bernardi
M., 2002). Зміни в ній прямо або опосередковано впливають не тільки на
функцію печінки, підшлункової залози, а й кишок. Це спричиняє розвиток
синдрому мальабсорбцій, який важко піддається лікуванню (Фролькис А.В.,
1989). Водночас його структурні основи при механічній жовтяниці розкриті
недостатньо з позицій комплексного уявлення про морфофункціональний стан
тонкої і товстої кишок, а саме особливостей кровопостачання та
інервації.

Відомо, що механічна жовтяниця супроводжується змінами у судинах органів
і тканин. Причому судинні розлади характеризуються вираженими
порушеннями кровобігу, проникності судинної стінки, які в комплексі із
гідрофільними реакціями сприяють утворенню периваскулярних
лімфоїдно-клітинних інфільтратів, наслідком яких є
дегенеративно-дистрофічні і некротичні зміни тканин вогнищевого типу,
запальні реакції з розвитком продуктивних інтерстиціальних процесів
(Лапкин К.В., 2001; Thompson F.M., 2002). Однак стан судинного русла
кишок при механічній жовтяниці залишається мало вивченим. В літературі
відсутні відомості про існуючі залежності між морфологічним станом
судинного русла кишок, його просторовою організацією та органним
кровобігом у стінці кишки.

Важливим фактором забезпечення функціональної діяльності кишок є стан
системної гемодинаміки (Кулибаба Д.М., 2000; Григоров Ю.Б., 2001;
Ferraris R.P., 2002). Існуючими дослідженнями доведено, що при
механічній жовтяниці проходить перерозподіл кровобігу між артеріальними
та венозними ланками судинної системи, причиною якого виступає
порушення ворітно-печінкового кровообігу. Проте, не є визначеною
ступінь зворотнього розвитку даних процесів після усунення причинного
фактора, ліквідації біліарної гіпертензії, особливо про тривалих
механічних жовтяницях.

Характер порожнинного та пристінкового травлення і всмоктування значною
мірою залежить від структурно-функціонального стану поверхневого
епітелію та оболонок кишки. Додатковим фактором визначення ступеня
ентеральної недостатності залишається кишкова мікрофлора та
моторно-евакуаторна діяльність (Гірін Л.В., 1999; Курыгин А.А., 2002;
Hallgren A., 1998).

У зв’язку з цим, для розуміння патогенезу розвитку функціональної
недостатності тонкої і товстої кишок при механічній жовтяниці важливе
значення має комплексне вивчення морфологічного стану судинного русла,
оболонок тонкої і товстої кишок, а також системного і органного
кровобігу, моторно-евакуаторної діяльності та ступеня розвитку
дисбактеріозу і ендогенної інтоксикації в залежності від тривалості
біліарної обструкції.

Існує досить багато хірургічних методів лікування обтураційного
холестазу та тактики ведення хворих в післяопераційному періоді (Саєнко
В.Ф., 2001; Семенюк Ю.С., 2002; Ткачук О.Л., 2002; Meyer H., 2005)
Проте, сама хірургічна операція не завжди дає позитивні результати,
особливо при тривалих жовтяницях. Ефективність терапії, перш за все,
залежить від адекватного усунення синдрому ендогенної інтоксикації та
покращення органного кровобігу і оксигенації кишкової стінки (Попик
М.П., 1999; Шалімов С.О., 1999; Волков Д.Е., 2002; Parks R.W., 2003).

Наведені дані вказують, що питання пошуку і розробки нових ефективних
методів комплексної корекції механічної жовтяниці та порушень
морфофункціонального стану тонкої і товстої кишок залишається відкритим
як для експериментаторів, так і для клініцистів. Необхідне
морфофункціональне обґрунтування морфологічного і функціонального
стану кишкової стінки при зовнішньому дренуванні жовчних шляхів, як
самостійному способі ліквідації біліарної гіпертензії та визначення
можливих термінів його застосування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
і основні напрямки її виконання обговорені та затверджені Проблемною
комісією МОЗ і АМН України „Морфологія людини” (протокол № 51 від 21
жовтня 2002 року). Дисертаційна робота виконана в межах міжкафедральної
наукової тематики кафедр загальної і оперативної хірургії з курсом
топографічної анатомії, нормальної анатомії, біології та центральної
науково-дослідної лабораторії Тернопільського державного медичного
університету імені І.Я. Горбачевського і є фрагментом комплексної
науково-дослідної теми: „Морфофункціональні основи адаптаційних
процесів у серцево-судинній і травній системах при артеріальній
гіпертензії у великому та малому колах кровообігу при різних коригуючих
впливах” (№ державної реєстрації 0104U004522), де автор даного
дослідження є виконавцем складової частини вказаної науково-дослідної
роботи.

Мета дослідження. Встановити закономірності структурно-функціональних
змін у судинному руслі та оболонках тонкої і товстої кишок при
механічній жовтяниці та після декомпресії жовчних шляхів і базуючись на
отриманих результатах розробити нові способи оптимізації їх корекції.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості морфофункціональних характеристик кровоносного
русла та оболонок тонкої і товстої кишок собак в нормі.

2. На органному, тканинному, клітинному і ультраструктурному рівнях
встановити закономірності структурної перебудови судинного русла і
оболонок тонкої і товстої кишок в умовах обтураційного холестазу.
Визначити адаптаційно-компенсаторні можливості кровоносного русла і
оболонок тонкої і товстої кишок в динаміці розвитку механічної
жовтяниці.

3. Встановити співвідношення між характеристиками системної та
органної гемодинаміки, параметрами морфологічної перебудови судинного
русла та оболонок тонкої і товстої кишок, станом моторно-евакуаторної
діяльності, змінами мікрофлори, рівнем ендогенної інтоксикації при
експериментальному обтураційному холестазі.

4. Визначити морфологічні критерії розвитку функціональної
недостатності тонкої і товстої кишок при різних термінах механічної
жовтяниці.

5. Вивчити ступінь зворотності структурних і функціональних змін
судинного русла та оболонок тонкої і товстої кишок після декомпресії
жовчних шляхів при різних термінах обтураційного холестазу.

6. Розробити нові способи корекції ендогенної інтоксикації та
морфофункціональних змін судинного русла і оболонок кишок при тривалих
механічних жовтяницях.

7. На основі вивчення морфологічного і функціонального стану судинного
русла та оболонок кишок дати порівняльну характеристику ефективності
застосування різних способів корекції обтураційного холестазу при
тривалих механічних жовтяницях.

Об’єкт дослідження: функціональна анатомія кровоносного русла та
оболонок тонкої і товстої кишок.

Предмет дослідження: динаміка змін судинного русла та оболонок тонкої і
товстої кишок при різних термінах механічної жовтяниці та після її
хірургічної корекції.

Методи дослідження: макроскопічний – для візуальної оцінки стану
кишкової стінки, її оболонок та кровоносних судин; рентгенангіографічний
– для встановлення динаміки стереометричних змін кровоносних судин в
залежності від тривалості механічної жовтяниці; мікроскопічне
дослідження гістологічних зрізів – для вивчення мікроструктурної
перебудови судинних стінок і оболонок кишок та проведення
морфометричного аналізу; функціональні – для вивчення особливостей
системної та органної гемодинаміки і скоротливої здатності кишки при
механічній жовтяниці та різних способах її корекції; біохімічний – для
визначення рівня ендогенної інтоксикації; мікробіологічний – для
вивчення дисбіотичних змін у просвіті кишки; електронномікроскопічний
– для порівняльної характеристики морфологічних і функціональних змін;
статистичний – для обробки цифрових даних.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на органному, тканинному,
клітинному і ультраструктурному рівнях вивчено динаміку морфологічних і
функціональних змін у судинному руслі та оболонках тонкої і товстої
кишок у формуванні синдрому функціональної недостатності в процесі
розвитку обтураційного холестазу. Висвітлена топічна та кількісна
характеристики просторової перебудови архітектоніки кровоносних судин
брижової і внутрішньоорганної частин, відслідковано реакції
гемомікроциркуляторного русла всіх оболонок та внутрішньоорганного і
брижового відділу вен на розвиток портальної гіпертензії при механічній
жовтяниці. Вивчено особливості адаптації слизової, підслизової та
м’язової оболонок тонкої і товстої кишок до нових умов травлення при
відсутності поступлення жовчі. У роботі показано характер перебудови
системного та органного кровобігу в динаміці різних термінів механічної
жовтяниці та їх взаємозв’язок із морфологічним станом судинного русла та
складових кишкової стінки.

Визначено, що при механічній жовтяниці розвиваються основні
патогенетичні складові явища функціональної недостатності тонкої і
товстої кишок.

Дана порівняльна характеристика морфофункціонального стану судинного
русла та оболонок тонкої і товстої кишок при різних методах декомпресії
жовчних шляхів. Розроблено новий спосіб корекції ендогенної
інтоксикації та функціональної недостатності кишки, якому дана
порівняльна характеристика із традиційними способами хірургічного
лікування механічної жовтяниці.

Встановлено, що застосування ентеросорбентів активованих киснем, у
якості передопераційної підготовки перед декомпресією жовчних шляхів та
після формування холедоходуоденоанастомозу, за рахунок поєднаних
властивостей, сприяє ліквідації мікробіологічного фактора ентеральної
недостатності, покращує оксигенацію та кровобіг стінки кишки, зменшує
ендогенну інтоксикацію та сприяє кращому зворотньому розвитку
морфологічних змін слизової оболонки та зменшенню склеротичних процесів.

Доведено, що використання зовнішнього дренування при механічних
жовтяницях має короткочасний позитивний ефект. Тривале застосування
зовнішнього відведення жовчі сприяє поглибленню
атрофічно-склеротичних процесів у стінках кровоносних судин та оболонках
тонкої і товстої кишок.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати
дозволять розкрити механізми патогенезу синдрому функціональної
недостатності тонкої і товстої кишок в динаміці розвитку обтураційного
холестазу. Визначені особливості морфо- і патогенезу змін в судинному
руслі та оболонках кишок, відновних процесів при застосуванні різних
методів усунення біліарної обструкції послужать основою для вибору
способів і термінів проведення хірургічних втручань та прогнозування
післяопераційного періоду. Застосування активованих форм кисню з
ентеросорбентами до- та після хірургічної декомпресії жовчних шляхів
при тривалих механічних жовтяницях (Деклараційний патент України на
винахід № 53024 А) дозволить добитися усунення мікробіологічного
фактора ентеральної недостатності, зменшення загальної інтоксикації
організму, покращення оксигенації та скоротливої здатності стінки
кишки.

Розроблені та експериментально обґрунтовані способи зовнішнього
дренування жовчних шляхів можуть бути запропоновані для подальшої
розробки нових методів вивчення біліодинаміки та лікування патології
біліарного тракту (патент України № 10040 А, Деклараційний патент
України на винахід № 53115 А).

Результати досліджень, як інформаційні джерела, впроваджені у практику
наукових досліджень та навчальний процес на кафедрах Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця, Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова, Буковинського державного
медичного університету, Донецького державного медичного університету,
Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського,
Одеського державного медичного університету, Дніпропетровської державної
медичної академії, Тернопільського державного медичного університету
імені І.Я. Горбачевського, Харківського державного медичного
університету, медичного факультету Ужгородського національного
університету, медичного факультету Сумського державного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений патентний
пошук і аналіз літературних джерел з досліджуваної проблеми,
сформульована мета та завдання дослідження, розроблена його наукова
програма. Самостійно зібрано і опрацьовано матеріал дослідження,
проведено його статистичну обробку і аналіз отриманих даних, написано та
проілюстровано всі розділи дисертації. Інтерпретація результатів,
основні положення і висновки також належать авторові. У наукових працях,
опублікованих у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувача.
Автором не були використані результати виконаної ним кандидатської
дисертації та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної
роботи оприлюднені на науковій конференції „Антиоксиданти і сорбенти в
медицині” (Тернопіль, 1992); міжобласній конференції
лікарів-анестезіологів „Інтенсивна терапія і аферентні методи
детоксикації при гнійно-септичних захворюваннях” (Тернопіль, 1993);
XLIV, XLV, XLVI, XLVII підсумкових наукових конференціях Тернопільської
державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського „Здобутки клінічної
і експериментальної медицини” (Тернопіль, 2001, 2002, 2003, 2004);
ІІІ-му Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і
топографоанатомів України „Актуальні питання морфології” (Київ, 2002);
Міжнародному конгресі „Розвиток в морфологічних, експериментальних та
клінічних дослідженнях положень вчення В.М. Шевкуненка про індивідуальну
мінливість будови тіла людини” (Полтава, 2003); УІІ з’їзді
Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003);
науково-практичній конференції „Мікроциркуляція в морфологічному і
клінічному аспектах” (Івано-Франківськ, 2003); У-му Міжнародному
конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004); Пироговських
читаннях (Вінниця, 2004); науково-практичній конференції „Гістологія на
сучасному етапі розвитку науки” (Тернопіль, 2004); Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Хірургія ускладнених форм виразкової
хвороби. Реконструктивна і відновна хірургія травного тракту”
(Тернопіль, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 39 наукових праць, з них
24 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 – у матеріалах
конференцій, конгресів, з’їздів, 1 патент України на винахід, 5
деклараційних патентів України на винахід. У моноавторстві отримано 2
деклараційних патенти України на винахід та опублікована 21 робота (з
них 15 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 416 сторінках
комп’ютерного друку. Складається із вступу, 8 розділів, висновків,
рекомендацій щодо науково-практичного використання одержаних
результатів, списку використаних джерел, який нараховує 446 посилань
(324 – кирилицею, 122 – латинським шрифтом), додатків. Робота включає 72
таблиці і 132 рисунки. Бібліографічний опис джерел літератури,
ілюстрації та додатки викладені на 149 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для виконання поставлених завдань
експериментальні дослідження виконані на 68 безпородних собаках. Усі
втручання та забій тварин проводилися з дотриманням міжнародних
принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які
використовуються для експериментальних та інших наукових цілей
(Страсбург, 1985) та ухвали Першого національного конгресу з біоетики
(Київ, 2001). Комісією з біоетики Тернопільського державного медичного
університету імені І.Я. Горбачевського (протокол № 9 від 18 січня 2006
р.) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної
роботи не виявлено.

У залежності від тривалості механічної жовтяниці і характеру
оперативного втручання тварини були поділені на 7 експериментальних
груп.

До першої групи увійшли інтактні тварини. Тварини другої групи-
контроль, перенесли лапаротомію та імітацію оперативних втручань на
позапечінкових жовчних шляхах.

У тварин третьої групи досліджували морфофункціональні зміни судинного
русла та оболонок тонкої і товстої кишок в динаміці розвитку
обтураційного холестазу на 3, 7, 14, 30 добу механічної жовтяниці.
Механічну жовтяницю моделювали шляхом перев’язки та перерізання між
двома лігатурами загальної жовчної протоки.

У тварин четвертої групи вивчали особливості відновлення патологічних і
функціональних змін зі сторони судинного русла та оболонок кишок після
декомпресії жовчних шляхів при двотижневій механічній жовтяниці.
Декомпресію жовчних шляхів здійснювали шляхом формування анастомозу між
супрадуоденальною частиною загальної жовчної протоки та дванадцятипалою
кишкою за способом Jurash-Виноградова.

До п’ятої групи увійшли тварини, яким декомпресію жовчних шляхів
проводили при місячній механічній жовтяниці.

У тварин шостої групи експерименту вивчали ефективність поєднаного
застосування активних форм кисню і ентеросорбентів в якості корекції
ендогенної інтоксикації та ентеральної недостатності разом із
холедоходуоденостомією, в комплексі попередження морфофункціональних
змін у судинному руслі та оболонках кишок при місячній механічній
жовтяниці. Суть поєднаного способу полягає у застосуванні протягом 7 діб
перед декомпресією жовчних шляхів та впродовж 3 діб після
холедоходуоденостомії, внутрішньокишкового введення озонованого
ентеросорбенту „Полісорб” (Деклараційний патент на винахід № 53024 А),
із розрахунку 0,7 г/кг маси тіла на добу, який готували безпосередньо
перед застосуванням шляхом барботажу озонокисневої суміші через розчин
ентеросорбенту з експозицією, яка дозволяє досягти рівня концентрації
озону 7 мг/л.

До сьомої групи експерименту увійшли тварини, яким проводилося в
якості корекції обтураційного холестазу зовнішнє дренування жовчних
проток (рис. 1, 2).

Рис. 1. Схема канюлювання загальної жовчної протоки (Патент України №
10040 А): загальна жовчна протока (1), кукса протоки жовчного міхура
(2), кисетний шов, накладений біля основи кукси жовчного міхура (3),
дренажна трубка (4), листки міхурової очеревини (5, 6), накладені шви
між листками міхурової очеревини (7, 8).

Рис. 2. Схема зовнішнього дренування через додатковий отвір у загальній
печінковій протоці (Деклараційний патент України на винахід № 53115 А ):
загальна печінкова протока (1), загальна жовчна протока (2), листки
міхурової очеревини (3, 4), кукса міхурової протоки (5), дренажна
трубка (6).

Вивчення просторової організації артеріального і венозного русла тонкої
і товстої кишок проводили за допомогою контрастної рентгенангіографії.
Аналіз архітектоніки судинного русла проводили за методикою К.А.
Шошенко і співавт. (1982). При оцінці рентгенангіограм
враховували залежність структурно-просторової організації від індексу
судинної спроможності, який грунтується на існуючих взаємозв’язках
показника асиметрії та коефіцієнта галуження кровоносних судин
(Деклараційний патент України на винахід № 63142 А).

Особливості структурної організації гемомікроциркуляторного русла
оболонок тонкої і товстої кишок вивчали заповнення його туш-желатиновою
масою і виготовлення просвітлених препаратів а також способом
імпрегнації його азотно-кислим сріблом за В.В.Купріяновим. Серед
елементів мікросудин вимірювали діаметри артеріол, капілярів і венул та
підраховували кількість капілярів на 1 мм2 площі слизової, підслизової,
м’язової та серозної оболонок.

Для гістологічного дослідження забирали кусочки в одних і тих же
ділянках порожньої, клубової, висхідної, поперечної і низхідної кишок.
Морфометричні виміри внутрішньоорганних артерій здійснювали за
формулами Автанділова Г.Г. (1990). Оцінювання функціонального стану
кровоносних судин проводили після вираховування індексу Керногана
(Есипова И.К., 1971).

За результатами проведених вимірювань вираховували підслизово-слизові та
м’язово-слизові взаємовідношення. У товстій кишці проводили
вимірювання товщини слизової оболонки, глибину крипт, висоту
поверхневого епітелію, товщину підслизової основи, товщину колового та
поздовжнього шару м’язової оболонки, а також вираховували
підслизово-слизові і слизово-м’язові відношення.

Для вивчення морфологічного стану інтрамуральних нервових сплетень
стінки тонкої і товстої кишок проводили імпрегнацію розшарованих
оболонок азотно-кислим сріблом за методом Більшовського-Гросс.

Вивчення функціональної морфології структурних елементів судинних
стінок а також складових оболонок тонкої і товстої кишок проводили за
допомогою методу електронної мікроскопії, що дозволило встановити
морфофункціональні зв’язки між глибиною структурних змін у судинному
руслі та станом функціональної активності клітин оболонок стінки тонкої
і товстої кишок.

З метою морфологічної оцінки функціонального стану слизової оболонки
тонкої кишки, а саме процесів пристінкового травлення та всмоктування,
проводили морфометричний аналіз субклітинних компонентів стовчастих
епітеліоцитів з облямівкою.

Для ширшого уявлення про патогенез морфологічних змін у стінках
кровоносних судин та оболонках тонкої і товстої кишок при механічній
жовтяниці та після її усунення проводили вивчення магістрального
кровобігу у верхній брижовій артерії та ворітній вені за допомогою
витратоміра крові РКЭ2-БИ та органного кровобігу у різних відділах кишки
полярографічним методом за кліренсом водню.

Тиск у ворітній вені та загальній жовчній протоці визначали
пункційним методом за допомогою водяного манометра Вальдмана.

Моторно-евакуаторну діяльність кишки та біоелектричну активність
гладких міоцитів вивчали методом балонотензіографії та
електроентерографії.

Рівень ендогенної інтоксикації визначали за концентрацією молекул
середньої маси (МСМ) за методикою Габріелян Н.І. і співав. (1983), а
динаміку зміни кількості мікроорганізмів у просвіті тонкої кишки шляхом
посіву вмісту на середовища Ендо, Плоскірєва, Сабуро, м’ясопептонний і
кров’яний агар з попереднім послідовним розведенням його від 10-1 до
10-9. Підраховували кількість колоній і визначали число
мікроорганізмів.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному
комп’ютері ліцензованою програмою Microsoft Exel for Windows XP із
визначенням середніх величин та їх стандартних похибок. Достовірність
різниці встановлювали за критерієм Стьюдента при P

1/4

3/4

3/4

A

A

Ae

ae

„@

^„@

X

?

CJExE|F2I¬KALHN‚OoeeessssoooooooooeOeeeeeEE

??????????

Oe

O

???????????У результаті проведеного експерименту встановлено, що
декомпресія і спрямування жовчі в дигестивну систему приводить до
ліквідації біліарної гіпертензії, зниження ендогенної інтоксикації,
тиску в портальній системі та покращенню органного кровобігу в тонкій і
товстій кишці. Це благоприємно відображалося на структурі і функції
тонкої і товстої кишок. Разом з тим доведено, що ефект відновних
процесів корелював з тривалістю механічної жовтяниці.

Формування холедоходуоденоанастомозу при двотижневій механічній
жовтяниці має позитивний вплив на ланки патогенезу функціональної
недостатності кишок. Вже в ранні терміни після декомпресії (до 7 діб)
проходить зняття фактора холемії та зниження ендогенної інтоксикації.
Ліквідація біліарного напруження покращує відтік крові від органів
травного тракту, внаслідок чого проходить зниження тиску у системі
ворітної вени та підвищується магістральний кровобіг у ворітній вені та
верхній брижовій артерії. Динаміка стабілізації системної і органної
гемодинаміки проходить по різному. Не дивлячись на існуючий підвищений
тиск у ворітній вені, до 1 місяця проходить стабілізація магістрального
кровобігу у ворітній вені та верхній брижовій артерії та органного
кровобігу у всіх відділах тонкої і товстої кишок. Нормалізація тиску у
системі ворітної вени відбувається до 6 місяців після ліквідації
двотижневої механічної жовтяниці. Оскільки показники гемодинаміки є
функціональним відображенням морфологічного стану складових кровоносних
судин, то можна вважати, що проходив і зворотній розвиток патологічних
явищ, які формувалися у кровоносній системі. Відновлення
ангіоархітектоніки проходило неоднаково у тонкій і товстій кишках. При
цьому швидшої реорганізації зазнають артеріальні відділи, де до 1
місяця після декомпресії відновлювалася загальна ємність, симетрія та
до 6 місяців наступала стабілізація кутів галуження артерій. Венозні
відділи тонкої кишки швидше впорядковують свою асиметрію в порівнянні з
аналогічними порядками у товстій кишці, де навіть у віддалений термін (6
місяців) залишалася підвищеною симетрія та кути формування венозних
трійників. Останні, разом із розширеними просвітами венулярної частини
гемомікроциркуляторного русла, складали стійку адаптаційну реакцію на
підвищення венозного тиску і немали зворотнього розвитку у зв’язку зі
збільшенням кількості сполучної тканини у навколосудинних просторах.

Покращення органного кровобігу, зменшення кишкового дисбактеріозу
сприяло поступовому регенераторному відновленню морфологічного стану
оболонок тонкої і товстої кишок та моторно-евакуаторної діяльності, що
забезпечувало покращення травної та всмоктувальної функції. Проте,
навіть через 6 місяців наслідком дистрофічно-деструктивних змін у
оболонках кишок залишалася збільшеною кількість сполучної тканини у
власній пластинці слизової оболонки, периваскулярних просторах
підслизової основи та між пучками гладком’язових клітин.

Отже, внутрішнє дренування жовчних шляхів після двотижневого
обтураційного холестазу не приводить до повного усунення морфологічних
змін стінки тонкої і товстої кишок, але сприяє ліквідації основних
ланок патогенезу ентеральної недостатності та відновленню функціональної
діяльності.

Декомпресія жовчних шляхів після місячної механічної жовтяниці не
забезпечувала достатнього відновлення гемодинаміки у портальній
системі. Особливості системного та органного кровобігу тісно
пов’язувалися із стійкою портальною гіпертензією, яка не зникала у
післядекомпресійному періоді і сприяла поглибленню
дистрофічно-деструктивних явищ у судинних стінках в першу чергу, і як
наслідок, у оболонках кишки.

Для врегулювання процесів кровопостачання і венозного відтоку від
кишок встановлювався особливий характер структурно-просторової
організації кровоносного русла. Починаючи з ранніх термінів і протягом
всього періоду спостереження структурні зміни архітектоніки корелювали
із висотою тиску у ворітній вені та визначальними були у впливі на
магістральний артеріальний і венозний кровобіг. Як у ранні терміни, так
і у віддалений післядекомпресійний період, характерним для артеріального
русла було зменшення загального перерізу гілок, висока асиметрія та
розширені кути галуження трійників, до яких спостерігалося приєднання
склеротичних змін судинних стінок та навколосудинних просторів.

Венозні порядки мали збільшений загальний переріз просвіту основних
стовбурів та формуючих їх гілок. Досить високою залишалася кутова
асиметрія. За діаметральними відношеннями величини коефіцієнта асиметрії
у венах підвищені у 1,23 раза (P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020