.

Розробка та оптимізація хірургічних способів лікування вікових змін шкіри лиця (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
112 3057
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

СПАРИШ ДМИТРО ЄВГЕНІЙОВИЧ

УДК 617.52: 611.732+611.77]-089.844-059

Розробка та оптимізація хірургічних способів лікування вікових змін
шкіри лиця

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Топка Ельвіра
Григорівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Григорович,
Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри госпітальної хірургії;

доктор медичних наук, професор Милиця Микола Миколайович, Запорізька
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
хірургії і проктології.

Провідна установа:

Інститут хірургії та трансплантології АМН України, відділ мікросудинної
та пластичної хірургії, м. Київ.

Захист відбудеться “ 26 ” квітня 2006 року о 1400 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.17.600.01 Запорізької медичної академії
післядипломної освіти (69096, Запоріжжя, бул. Вінтера, 20).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізької медичної
академії післядипломної освіти (69096, Запоріжжя, бул. Вінтера, 20).

Автореферат розісланий “ 25 ” березня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д.17.600.01,

к.мед.н., доцент
Гребенніков С.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема інволюційних змін шкіри лиця є однією з
найстаріших проблем медицини. З біологічної точки зору старіння – це
гамма прогресуючих незворотних змін в організмі (Bosset S., 2002;
Ахтямов С.Н., Бутов Ю.С., 2003; Некрасова Л.В., 2003). Процеси старіння
йдуть паралельно процесам розвитку протягом всього життя (Цветкова Г.М.,
Мордовцев В.Н., 1986; Contet-Audonneau J.L., 1999; Цераидис Г.С. і
співавт., 2004). В той же час характерні для старіння процеси протікають
нерівномірно і найбільш рано виявляються на відкритих ділянках тіла,
зокрема, на лиці і шиї (Утц С.Р., Одоевская О.Д., 1999; Ramirez O.M.,
2002).

Здоров’я людини, її працездатність, положення в суспільстві і успіхи в
особистому житті значною мірою пов’язані з її зовнішнім виглядом, у
зв’язку з чим своєчасна і повноцінна корекція виниклих вікових змін
надзвичайно актуальна (Белоусов А.Е., 1998; Viksraitis S. et al. 2004).

До теперішнього часу недостатньо вивчені і систематизовані регіональні
особливості інволюційних змін шкіри лиця, не вирішені питання
об’єктивної оцінки стану шкірних покривів лиця, не розроблені критерії
хірургічної корекції з урахуванням конституційних особливостей,
топографо-анатомічних орієнтирів гілок лицьового нерва, структурних
макро- та мікроскопічних змін м’яких тканин лиця і ступеня їх клінічних
проявів; не розроблені критерії комбінованих і комплексних втручань,
черговості їх виконання; практично повністю відсутні відомості про
медико-соціальну ефективність методів проведеного хірургічного
лікування.

Багатогранність інволюційних змін м’яких тканин лиця диктує доцільність
комбінованого підходу у вирішенні цієї проблеми (Суламанидзе М.А. і
співавт., 2000; Боровиков А.М., 2001; Хрусталева И.Э., 2001; Денищук
П.А. 2004).

Фіксація переміщених тканин є питанням, яке проблематичне як у
відношенні хірургічної техніки, післяопераційного періоду, так і з боку
надійності (Пасечник В.В., 2000; Мішалов В.Г., Храпач В.В. і співавт.,
2004).

Стає очевидною також необхідність вирішення питань, пов’язаних із
збереженням достатньої тривалості косметичних результатів лікування
(Duffy M.J., 1994; Hamra S.T., 1998; De Cordier B.C., 2002; Хрусталева
И.Э., 2003).

Велика різноманітність нових хірургічних методів корекції інволюційних
змін шкіри лиця (Бородько А.В., 2000; Антонова Л.Е., Шутенко Т.В., 2003;
Цепколенко В.А., Мыльников М.А., 2005; Милиця М.М. і співавт., 2005) з
одного боку створює певні труднощі у правильній оцінці переваг і
недоліків того або іншого методу, з іншої – дозволяє підійти до
лікування пацієнта з віковими змінами лиця суто індивідуально.

Недостатня досконалість алгоритмів діагностики інволюційних змін шкіри
лиця, відсутність єдиної стандартизації у підходах до лікування даної
категорії пацієнтів ускладнює планування і проведення хірургічної
корекції, а також об’єктивну оцінку одержаних результатів і якості
життя.

Таким чином, наведені вище аргументи дають підставу вважати проблему
комплексного і комбінованого хірургічного лікування вікових інволюційних
змін лиця вельми актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану НДР на кафедрі оперативної хірургії та
топографічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії і є
фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри “Розробка
органозберігаючих операцій на органах і тканинах, нових хірургічних
технологій, нетрадиційних підходів з подальшою імуностимуляцією”
(реєстраційний шифр № 0199V001011).

Метою дослідження є покращення результатів комплексного лікування
пацієнтів з віковими змінами м’яких тканин лиця з урахуванням його
конституційних і морфологічних особливостей.

Задачі дослідження:

Вивчити і систематизувати клініко-морфологічні регіональні вікові зміни
шкіри лицьового відділу голови при різних конституційних типах лиця.

Встановити топографо-анатомічні орієнтири середньої скроневої гілки
лицьового нерва при різних конституційних типах лиця.

Оптимізувати хірургічні способи корекції вікових змін шкіри лиця з
урахуванням соматотипічних особливостей лиця.

Розробити клінічні алгоритми диференційованого підходу і показання до
застосування методів комбінованого і комплексного хірургічного лікування
з урахуванням локалізації, характеру і ступеня визначеності інволюційних
змін м’яких тканин лиця.

Провести аналіз безпосередніх і віддалених результатів лікування і
оцінити його медико-соціальну ефективність на основі опитувальника
якості життя, рекомендованого ВОЗ.

Об’єкт дослідження: жінки з віковими змінами м’яких тканин лиця.

Предмет дослідження: конституційні топографо-анатомічні особливості
лиця, варіанти гілок лицьового нерва, способи лікування, ефективність
хірургічних втручань, профілактика і лікування ускладнень.

Методи дослідження: цефалометрія зі встановленням типу лиця,
фотореєстрація малюнка шкіри обличчя пацієнта до і після операції,
визначення товщини шкірних складок, пасивної рухомості шкіри,
анкетування з подальшою оцінкою якості життя; пошарова препаровка
бічної ділянки лиця з визначенням варіантів розгалуження і
топографо-анатомічних орієнтирів лицьового нерва, гістологічні методи,
гістометрія шкіри лиця і варіаційно-статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Використовуючи сучасні
клініко-морфологічні методи дослідження вікових змін шкіри лицьового
відділу голови, вперше був проведений порівняльний аналіз макро-
(кількість зморшок, товщина шкірної складки, ступінь опущення м’яких
тканин) і мікроскопічних (якісний і кількісний опис інволюційних змін в
шкірі різних ділянок лиця) змін у жінок зрілого і похилого віків. Вперше
вивчені топографо-анатомічні особливості розгалуження лицьового нерва у
жінок при різних типах лиця і у зв’язку з цим науково обгрунтовані
допустимі межі відшарування м’яких тканин лиця при сучасних ліфтингових
операціях. З метою систематизації вікових змін шкіри лиця, враховуючи
характер їх проявів, ступінь вираженості і локалізацію, а також для
обгрунтування принципів диференційованого підходу і показань до
застосування методів комбінованого і комплексного хірургічного лікування
пацієнтів з клінічними проявами вікових змін на лиці, вперше була
розроблена уніфікована клініко-статистична класифікація вікових
інволюційних змін лиця. Розроблено та науково обґрунтовано використання
діагностичних алгоритмів при виборі оперативних втручань і їх
комбінацій, черговості залежно від клінічних проявів вікових змін м’яких
тканин лиця. Вперше з використанням кількісного макроскопічного аналізу
малюнка шкіри вивчені в динаміці результати комбінованого і комплексного
хірургічного лікування при інволюційних косметичних дефектах шкіри
різних відділів лиця у жінок зрілого і похилого віку.

Практичне значення одержаних результатів. Розробка та впровадження нових
технічних пристроїв при виконанні ендоскопічних ліфтингових операцій на
лиці (деклараційні патенти України №№ 70767, 3669, 6233) дозволили
істотно зменшити травматичність оперативного втручання, скоротити
терміни лікування, а також на значний період збільшити тривалість
косметичного ефекту, одержаного під час операції. Вживання удосконаленої
техніки при виконанні ліфтингових операцій, з використанням лазерного
випромінювання і хімічної коагуляції (деклараційні патенти України №№
65440, 65441), дозволили значно скоротити час оперативного втручання,
досягти більш якісного гемостазу, значно зменшити терміни реабілітації.
Розробка нових способів хірургічної корекції вікових змін у
периорбітальній, периоральній ділянках (деклараційні патенти України №№
65442, 70764, 70763, 65443) дозволили їх використовувати при
комплексному і комбінованому хірургічному лікуванні вікових змін м’яких
тканин лиця з якнайменшою травматичністю і з максимальним косметичним
ефектом. Пошук вирішення проблеми ятрогенних паралічів мімічної
мускулатури дозволив добитися відмінних результатів лікування за короткі
терміни у зв’язку з розробкою “Способу лікування парезу лицьового нерва”
(деклараційний патент України № 65442), який може бути використаний як
в практиці клінік пластичної і щелепно-лицьової хірургії, так і в
практиці лікарів-дерматологів, косметологів, невропатологів. Дані щодо
результатів хірургічного лікування вікових змін лиця, проведених за
оригінальними методиками, дозволили проводити лікування пацієнтів з
меншою травматичністю і більшою безпекою для хворого. Розроблені методи,
способи лікування і інструментарій впроваджені в практичну роботу клінік
міста Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Севастополя, Львова, Гомеля.
Одержані стабільні клінічні результати і позитивні відгуки. Наукові
положення щодо топографічної анатомії гілок лицьового нерва і
запропоновані методики пластичних операцій використовуються в
навчальному процесі на кафедрах хірургії Запорізького медичного
державного університету, Кримського державного медичного університету,
Запорізької медичної академії післядипломної освіти, Національного
медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Інформаційний пошук, аналіз літературних
джерел, планування мети і задач дослідження, вибір методів дослідження,
аналіз і систематизація результатів лікування пацієнтів з віковими
змінами м’яких тканин лиця, обгрунтування висновків і практичних
рекомендацій, проведені пошукувачем самостійно. Дисертантом особисто
виконані всі оперативні втручання. Участь пошукувача в розробці
деклараційних патентів №.№ 65440, 65441, 70766, 70767 складає 70%.
Розробку і оформлення деклараційних патентів №.№ 65442, 6233, 3669,
70764, 65443, 70763 автор провів самостійно. Ідеї всіх запропонованих
винаходів і патентний пошук виконані автором самостійно. Участь
дисертанта в опублікованих наукових роботах склала 70% (формування цілей
і задач, набір матеріалу, виконання оперативних втручань, досліджень,
обробка одержаних результатів проведені особисто автором).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації і
результати досліджень докладалися і обговорювалися: на Першому
Міжнародному Форумі українських лікарів (Дніпропетровськ, 1994), на
конференції “Актуальні питання дерматовенерології” (Дніпропетровськ,
1999), на Другому Українському конгресі з мінімально інвазивної і
ендоскопічної хірургії (Київ, 2001), на Другій Міжнародній
науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень”
(Дніпропетровськ, 2003), на науковій конференції молодих вчених з
міжнародною участю (Вінниця, 2004), на 7-й Міжнародної
науково-практичної конференції “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004),
на Першому з’їзді Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних
і пластичних хірургів (Київ, 2004), на 7-ому Міжнародному конгресі з
пластичної, естетичної, реконструктивної хірургії, онкології і
дерматології (Одеса, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 34 наукових роботи,
які повністю відображають зміст проведеного дослідження. 7 праць
опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових журналах (з них 6
самостійних). Розроблено і захищено патентами України 9 винаходів і 1 –
корисна модель.

Обсяг та структура дисертації. Роботу викладено на 190 сторінках
машинописного тексту. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, трьох спеціальних розділів, обговорення результатів
дослідження, практичних рекомендацій і висновків, списку використаної
літератури, який містить 386 джерел, з низ 199 вітчизняних і 187
іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Робота грунтується на результатах
обстеження і лікування 163 пацієнтів з віковими змінами на лиці, які
знаходилися на обстеженні і лікуванні на базі Центру ендоскопічної і
пластичної хірурги МКЛ №6 м. Дніпропетровська, яким за період з 2000 по
2005 р. було виконано 293 хірургічних втручання. Усі пацієнти були
жінки, вік яких в середньому склав 49,5±0,6 років (крайні значення
віку коливалися від 27 до 74 років). Розподіл матеріалу проведений на
підставі схеми вікової періодизації життя людини, запропонованої
Л.К.Семеновою (1986). Пацієнти були розділені на три вікові групи:
перший зрілий (21-35 років), другий зрілий (36-55 років) і похилий
(56-74 роки) вікові періоди. Матеріалом для морфологічного дослідження
був секційний матеріал (32), 92 біоптати шкіри лицьового відділу голови,
одержані від жінок різних віків в умовах хірургічної клініки під час
проведення пластичних операцій з відома пацієнтів.

Для виконання поставлених задач дослідження був використаний комплекс
клініко-морфологічних методів, які включали анатомічне препарування,
макро- і мікроскопію, виготовлення гістологічних зрізів шкіри лиця,
антропометрію, морфометрію, а також варіаційно-статистичну обробку
результатів дослідження. Антропометричні вимірювання лицьового відділу
голови, фізіономічного індексу за В.А.Переверзєвим (1994), визначення
типу лиця проводили як на клінічному (163), так і секційному матеріалі
(32) з метою зіставлення морфологічних даних з результатами, одержаними
у клініці. Для визначення топографо-анатомічних особливостей середньої
скроневої гілки лицьового нерва за зовнішні орієнтири були прийняті:
медіальна точка зрощення мочки вуха з щокою, зовнішній кут очної щілини,
медіальна точка зрощення завитка вуха з щокою, латеральний хвіст брови.
На гістологічних зрізах шкіри, фарбованих гематоксилін-еозином та за
Малорі-Слінченко, визначали товщину епідермісу, дерми, висоту сосочків
шкіри, кількість потових та сальних залоз за допомогою
окуляр-мікрометра, а також проводили якісну оцінку
структурно-функціональних елементів шкіри лиця.

З метою об’єктивної кількісної оцінки інволюційних змін шкіри лиця
пацієнтів, що піддалися хірургічним методам корекції, а також з метою
оцінки результатів лікування в ранньому і віддаленому післяопераційному
періодах використовували трафаретно-орієнтирну сітку, яку накладали на
лице пацієнта, і на одиницю площі (1смІ) підраховували в лобовій,
привушно-жувальній і периорбітальній ділянках кількість статичних і
динамічних зморшок шкіри. Проводили фотореєстрацію пацієнтів з
накладеною трафаретною сіткою у фас і профіль до і після операції. Окрім
підрахунку шкірних зморшок у вище приведених областях визначали товщину
шкірно-жирової складки, пасивну рухомість шкірної складки щодо виличної
дуги, надорбітального краю і кута нижньої щелепи. Медико-соціальна
ефективність проведених втручань і якість життя пацієнтів оцінені шляхом
анкетування.

Всі одержані цифрові дані обробляли на персональному комп’ютері PC
“Pentium IV” з використанням професійного статистичного пакету Microsoft
Excel 2000 for Windows 2000.

Результати дослідження та їх обговорення. За нашими даними на підставі
фотореєстрації у 70,6% жінок першої групи визначалися динамічні та
статичні зморшки біля зовнішніх кутів очей і позаду вушної раковини,
1,8±0,4 циркулярних зморшок у передній ділянці шиї. У цьому віковому
періоді у 41,2% жінок визначалися носо-губні складки і складки біля
кутів рота. У другій групі зморшки на лобі і в області зовнішніх кутів
очей визначалися практично у всіх пацієнтів. З’являлися передкозелкові
зморшки (76,9%), намічалися зморшки на щоках (89,4%), верхній губі
(68,1%). Окрім зміни рельєфу шкіри клінічно вікові прояви виражалися в
появі пасивної рухомості шкіри і нависанні шкірних складок біля
зовнішніх кутів очей у 92% пацієнтів другої групи. У похилому віці
(третя група) динамічні та статичні зморшки поєднувалися з явищами птозу
шкіри у всіх досліджуваних пацієнтів.

Розрахунок фізіономічного індексу дозволив виділити пацієнтів з широким
(43,6%), середнім (35,5%) та вузьким (20,9%) типом лиця. Причому
величина індексу дорівнювала 119±1,9; 126±2,4 та 130±1,6 відповідно.
Кількість зморшок на одиницю площині була значно меншою у пацієнтів з
широким типом лиця (в ділянці лоба – 1,83±0,13; зовнішнього кута ока –
2,3±0,24; у привушній ділянці – 0,83±0,11), тоді як товщина шкірних
складок в цих ділянках значно більшою (0,94±0,05 см; 0,35±0,015 см;
0,39±0,01 см відповідно). Пасивна рухомість шкіри відносно
надорбітального краю, виличної дуги та кута нижньої щелепи достовірно
відрізнялась та була найбільшою у пацієнтів з вузьким типом лиця
(1,48±0,037 см; 1,23±0,028 см; 1,9±0,037 см відповідно).

При гістологічному дослідженні епідерміс шкіри лиця був представлений
п’ятьма шарами клітин, причому блискучий шар практично не був виражений
ні в одній з досліджених нами ділянках. При вивченні власне дерми було
встановлено, що в першій віковій групі була присутня певна
впорядкованість розташування сполучно-тканинних волокон, тоді як у жінок
другої групи ця особливість втрачалася, і волокна були розташовані
хаотично. Архітектоніка сполучно-тканинних волокон також багато в чому
визначалася наявністю волосяних фолікулів, сальних і потових залоз.
Сальні залози розташовувалися переважно в ділянці волосяних цибулин. З
віком відбувалося достовірне зменшення сальних та потових залоз: у
другій групі – на 24% (рBDF??

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020