АКАДЕМIЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
IНСТИТУТ ФТИЗIАТРIЇ І ПУЛЬМОНОЛОГIЇ ім. Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО
Сідун Галина Василівна
УДК: 616.24-007.272-036.12-008.444-072.7.001.5
Клініко-функціональні характеристики хворих при поєднанні хронічного
обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми з синдромом
сонного АПНОЕ
14.01.27 – пульмонологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2006Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України
Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Яшина Людмила Олександрівна,
Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України,
завідувачка відділення діагностики, терапії та клінічної фармакології
захворювань легень
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Шуба Неоніла Михайлівна,
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, професор кафедри терапії та ревматології;
доктор медичних наук, професор
Свінціцький Анатолій Станіславович,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри госпітальної терапії № 2
Провідна установа
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
факультетської терапії та ендокринології, м. Дніпропетровськ
Захист відбудеться 29.05.2006 р. о _13__ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (03680, м. Київ, вул. М.
Амосова, 10)
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (м. Київ, вул. М. Амосова,
10)
Автореферат розісланий 27.04.2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
Ж.Б. Бегоулева
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За останні роки, незважаючи на застосування сучасного
лікування, на головні позиції за тяжкістю соціально-економічного тягара
як в Україні, так і в усьому світі, виходять хронічне обструктивне
захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальна астма (БА) (Фещенко Ю.І.,
2003). Характерним для цих захворювань є погіршення клінічних та
функціональних порушень під час сну (Фещенко Ю.І. та співавт., 2003;
Mohsenin V., 2005). Приєднання синдрому сонного апное (ССА) до ХОЗЛ чи
БА, або розвиток їх у хворих із ССА ще більше погіршують прояви один
одного та їх наслідки (Chaouat A. et al., 1995; Bishara H. et al.,
1995).
За статистичними даними ССА зустрічається у 11,0-20,0 % хворих на ХОЗЛ
(Фещенко Ю.І. та співавт., 2003) та у 6,0 % хворих на БА (Фещенко Ю.І.
та співавт., 2003). Смертність від окремо існуючого ССА складає 6,0-8,0
%, але цей синдром обтяжує перебіг хвороби різних систем організму, в
тому числі й органів дихання, призводячи до інвалідності та смертності,
що в статистиці не враховується. Тому сукупна смертність, за даними
деяких авторів, може досягати 37,0 % (Фещенко Ю.І. та співавт., 2003;
Kryger H. et al., 1988; Breznits E. et al., 1994).
За даними літератури, не дивлячись на численні дослідження,
дискутабельними залишаються питання, пов’язані з характером
клініко-функціональних порушень системи дихання у хворих із поєднаною
патологією, не достатньо розроблені методи терапії та реабілітації
(Weitzenblum E. et al., 1992; Orth M. et al., 1996; Mohsenin V., 2005;
Bednarek M. et al., 2005).
Звичайні рутинні методи обстеження у хворих на ХОЗЛ, БА не завжди
дозволяють оцінити загальний функціональний стан таких пацієнтів,
можливість повернення їх до звичних професійних обов’язків, стилю життя.
В таких випадках приходять на допомогу додаткові методи дослідження,
один з яких – оцінка функції дихальних м’язів (Чучалин А.Г., 1999;
Glosselink R. et al., 2005).
Одномоментна оцінка сили дихальних м’язів, центральної нервової
регуляції дихального акту та вентиляційної функції легень дозволяє
отримати кількісне уявлення про участь у паталогічному процесі кожного з
цих трьох фізіологічних компонентів дихальної недостатності, що дозволяє
вибрати для хворого більш раціональну терапію та цілеспрямований режим
реабілітації (Abbrecht P. et al., 1999; Фещенко Ю.І. та співавт., 2004;
Polkey M. et al., 2004).
У хворих на ХОЗЛ помірного та тяжкого ступеня тяжкості, хворих тяжкою
гормонозалежною астмою функція респіраторних м’язів погіршується (Perez
T. et al., 1996; Larson J. et al., 2002; Troosters T. et al., 2004).
Причина cлабкості дихальних м’язів мультифакторіальна: порушення
механіки дихання, хронічне запалення, погіршення харчового статусу,
часті загострення, лікування системними кортикостероїдами. (Balkom R. et
al., 1999; Ramierez-Sarmiento A. et al., 2002; Jagoe R. et al., 2003).
Слабкість дихальної мускулатури є частим супутником таких станів як
ацидоз, електролітний дисбаланс, метаболічні розлади (Glosselink R. et
al., 2000; Orozco-Levi M., 2003).
Розрізняють три типи ССА – обструктивний, центральний та змiшаний.
Найбільш поширений за даними сомнологічних лабораторій – синдром
обструктивного сонного апное (СОСА) (Бабак С.Л., 1998; Зильбер А.П.,
1994; Nancy A. et al., 2005). Оскільки епізод апное за своєю сутністю
являється асфіксією і приводить до гіпоксії, гіперкапнії і метаболічного
ацидозу, можна припустити, що ССА може впливати на функцію респіраторних
м’язів. До того ж кожне явище обструктивного сонного апное
супроводжується дихальним зусиллям, тобто активацією роботи дихальних
м’язів (Pelin D. et al., 2003), що може призводити до їх виснаження
вночі і також впливати на їх денну активність.
Даних щодо дослідження денної сили дихальних м’язів у хворих з
поєднанням ХОЗЛ, БА з ССА в літературі не виявлено.
Виконання розробок у цьому напрямку дасть змогу знайти обгрунтовану
основу для створення нових ефективних засобів лікування, удосконалення
реабілітаційних програм для цієї категорії хворих.
Мета дослідження: визначити особливості клініко-функціональних
характеристик у хворих з поєднаною патологією: хронічним обструктивним
захворюванням легень, бронхіальною астмою з синдромом обструктивного
сонного апное.
Задачі дослідження:
Вивчити клінічі особливості перебігу поєднаної патології у хворих на
ХОЗЛ, БА з синдром обструктивного сонного апное.
Дослідити анатомо-функціональні особливості верхніх дихальних шляхів у
хворих при поєднанні ХОЗЛ, БА з синдром обструктивного сонного апное.
Дослідити характер змін показників функції зовнішнього дихання у хворих
при поєднанні ХОЗЛ, БА з синдром обструктивного сонного апное
Дослідити характер змін показників сили дихальних м’язів та
нейрореспіраторного драйву у хворих при поєднанні ХОЗЛ, БА з синдром
обструктивного сонного апное.
Дослідити характер змін показників полісомнографічного обстеження у
хворих при поєднанні ХОЗЛ, БА з синдром обструктивного сонного апное.
Провести комплексний аналіз отриманих даних для виявлення
закономірностей в клініко-функціональних змінах респіраторної системи у
хворих при поєднанні ХОЗЛ, БА з синдром обструктивного сонного апное.
Об’єкт дослідження: хронічне обструктивне захворювання легень,
бронхіальна астма, що поєднуються з синдромом обструктивного сонного
апное.
Предмет дослідження: особливості клініко-функціональних характеристик у
хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму,
що поєднуються із синдромом обструктивного сонного апное.
Методи дослідження: клінічне дослідження хворих, дослідження щоденників
самоспостереження хворих із моніторингом ХОЗЛ-рахунку, астма-рахунку,
частоти користування бронхолітиками (сальбутамолом) для зменшення
симптомів, дослідження шатл-тесту, дослідження анкет хворих із
моніторингом клінічних симптомів сонного апное, анатомічне дослідження
верхніх дихальних шляхів (передня та задня риноскопія, фарингоскопія та
непряма ларингоскопія), передня риноманометрія, бодіплетизмографічне
дослідження, дослідження сили дихальних м’язів та нейрореспіраторного
драйву, полісомнографічне дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено дослідження
денної сили дихальних м’язів у хворих з поєднаною паталогією: хронічним
обструктивним захворюванням легень, бронхіальною астмою з синдромом
обструктивного сонного апное.
Синдром обструктивного сонного апное послаблює денну силу дихальних
м’язів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень помірного
та тяжкого ступеню тяжкості.
Доведено, що зниження сатурації крові під час сну вносить свій вклад у
розвиток денної слабкості дихальних м’язів у хворих на хронічне
обструктивне захворювання легень помірного та тяжкого ступеню тяжкості.
Вперше виявлено, що назальна обструкція є незалежним фактором ризику
розвитку синдрому обструктивного сонного апное у хворих на хронічне
обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму.
Практичне значення одержаних результатів. Оцінка функції дихальних
м’язів у хворих з поєднанням хронічного обструктивного захворювання
легень помірного та тяжкого ступеню тяжкості та синдрому обструктивного
сонного апное дозволить проводити адекватні реабілітаційні заходи, які
будуть включати індивідуально підібрану тренувальну програму для
дихальних м’язів.
При виявлені слабкості дихальних м’язів за наявності вираженої денної
та/чи нічної гіпоксемії у хворих з поєднанням хронічного обструктивного
захворювання легень та синдрому обструктивного сонного апное в кожному
конкретному випадку слід вирішувати питання про призначення
довготривалої кисневої терапії.
При виявлені назальної обструкції та клінічних симптомів синдрому
обструктивного сонного апное у хворих на хронічне обструктивне
захворювання легень, бронхіальну астму рекомендовано проводити
полісомнографічне дослідження.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертації є основним розробником усіх
викладених у роботі положень. Брав участь в клінічному обстеженні
хворих, дослідженні функції зовнішнього дихання, у дослідженні сили
дихальної мускулатури, нейрореспіраторного драйву, дослідженні передньої
риноманометрії, полісомнографічних показників. Обробка отриманих
результатів, аналіз та інтерпритація даних проведена за безпосередньою
участю автора.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи впроваджені в
Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України у
відділенні діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань
легень; в пульмонологічному відділенні Клінічної лікарні нафтопереробної
промисловості України; на кафедрі факультетської терапії та
ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ
України.
Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом планових робіт: “Вивчити
клініко – функціональні характеристики та вдосконалити діагностику
хронічного обструктивного бронхіту, поєднаного з синдромом сонного
апное”, № держреєстрації 0196U008141, шифр теми А.96.03; “Розробити
новий метод лікування синдрому сонного апное у хворих на хронічний
обструктивний бронхіт і бронхіальну астму” № держреєстрації 0199U000441,
шифр теми А.99.03.
Основні положення роботи доповідалися на науково-практичній конференції
Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України
(Київ, 2004), щорічному Конгресі Європейського Респіраторного Товариства
(ERS) 27 вересня – 1 жовтня 2003 року у Відні (Австрія), Другому
українсько-польському симпозіумі та Симпозиумі Європейського
Респіраторного Товариства (Київ, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт.
Серед них в акредитованих ВАК журналах – 8, в матеріалах зарубіжних
конгресів – 2, в матеріалах конференцій – 1.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках
друкованого тексту, містить 21 таблицю, 9 рисунків. Складається зі
вступу, огляду літератури, розділу “Матеріал та методи досліджень”,
трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
дослідження, висновків, переліку літератури, який містить 193 джерела.
ЗМIСТ РОБОТИ
Загальна характеристика хворих. Для вирішення поставлених задач нами
було досліджено 60 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень
чи бронхіальну астму у віці від 21 до 70 років, середній вік (54,4 (
1,2) років, з них 41 чоловік та 19 жінок. Хворі були розділені на чотири
групи в залежності від наявності у них ХОЗЛ чи БА та з урахуванням
синдрому обструктивного сонного апное.
І групу склали 20 хворих на ХОЗЛ поєднане з СОСА (чоловіків – 13, жінок
– 7, середній вік (55,4 ( 2,0) років, середній FEV1 (55,5 ( 2,4) %). ІІ
групу склали 20 хворих на БА поєднану з СОСА (чоловіків – 14, жінок – 6,
середній вік (54,9 ( ( 1,8) років, середній FEV1 (59,9 ( 1,6) %). До ІІІ
групи ввійшли 10 хворих на ХОЗЛ без СОСА (чоловіків – 7, жінок – 3,
середній вік (51,7 ( 3,0) років, середній FEV1 (52,9 ( 3,5) %). ІV групу
склали 10 хворих на БА без СОСА (чоловіків – 7, жінок – 3, середній вік
(50,9 ( 5,7) років, середній FEV1 (57,1 ( 2,1) %). Усі групи були
співставні за віком, статтю, ступенем тяжкості захворювання.
СОСА був веріфікований за допомогою полісомнографічного дослідження.
Розподіл хворих за ступенем тяжкості ХОЗЛ і БА проводився відповідно
наказу № 499 МОЗ України “Про затвердження інструкцій щодо надання
допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень” від
28.10.2003 р. Бронхіальна астма була ІІІ – ІV ступеню тяжкості (FEV1 –
(57,3 ± 2,8) %), хронічне обструктивне захворювання – IІ – ІІI ступеня
тяжкості (FEV1 – (56,2 ± 2,9) %), тобто бронхообструктивний синдром у
хворих на БА, ХОЗЛ був у середньому подібний. Перед початком дослідження
хворі були в періоді ремісії захворювання.
Полісомнографічне дослідження проводилось на апараті “SleepLab” фірми
“Erich Jaeger” (Німеччина). В результаті дослідження виявлено, що
різниці в показниках тяжкості апное у хворих на ХОЗЛ в порівнянні з
хворими на БА не виявлено – групи за ступенем тяжкості СОСА були
однорідні. Так в І групі хворих індекс апное (ІА) склав (22,5 ± 3,3) /
год., індекс дихальних розладів (ІДР) – (28,2 ± 4,1) / год., час сну, що
припадає на апное – (18,9 ± 3,0) %, в ІІ групі хворих – (20,8 ± 4,5) /
год., (25,9 ± 3,7) / год., (17,3 ± 3,5) % відповідно. Не виявлено
відмінностей в показниках і між групами без СОСА. Так в ІІІ групі ІА був
(1,3 ± ± 0,3) /год, ІДР – (2,3 ± 0,2) /год, час сну, що припадає на
апное – (3,2 ± 0,4) %, в ІV групі – (2,1 ± 0,2) / год, (3,4 ±0,8) / год,
(2,8 ± 0,1) % відповідно. Тобто апное було виявлено і в групах без СОСА,
але його показники не перевищували допустимий фізіологічний поріг, що й
було критерієм відбору пацієнтів в групи без СОСА. Структура сну була
погіршена у всіх групах хворих, але в групах з СОСА як з БА, так і ХОЗЛ
показники були достовірно гіршими в порівнянні з контрольними. Так
тривалість REM-фази сну була достовірно вища у хворих з СОСА (у хворих
на ХОЗЛ – (48,4 ± 4,1) %, у хворих на БА – (42,3 ± 4,6) % при порівнянні
з хворими без СОСА (у хворих на ХОЗЛ – (33,5 ± 3,7) %, p
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
