.

Показання, клінічні особливості заміщення дефектів коронок бокових зубів вкладками та технологія їх виготовлення (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
167 4497
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

ШИНЧУКОВСЬКИЙ ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 616.314-089.23

Показання, клінічні особливості заміщення дефектів коронок бокових зубів
вкладками та технологія їх виготовлення

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі ортопедичної стоматології Національного
медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Неспрядько Валерій Петрович

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України,
кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Фліс Петро Семенович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України,
кафедра ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології, завідувач

доктор медичних наук, професор

Онищенко Валерій Степанович,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Провідна установа

Інститут стоматології АМН України (м. Одеса)

Захист відбудеться „ 19 ” жовтня 2006 р. о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному
медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України (03057,
м.Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університета імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою:

03057, м.Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий „ 30 ” серпня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент О.І.Остапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дефекти коронкової частини бокових зубів призводять
до порушення функції жування, розвитку зубощелепних деформацій, появи
різних ускладнень загального характеру. Дефекти коронки зуба найчастіше
утворюються внаслідок карієсу, що вражає від 80 до 88% населення, в
деяких регіонах – до 100% (К.М.Косенко, 1997; А.В.Борисенко, 2000;
П.А.Леус, 2000; Л.О.Хоменко, 2003), некаріозних уражень у вигляді
гіпоплазії, флюорозу, патологічного стирання, травми зубів
(Т.Ф.Виноградова і співав., 1998; В.І. Бєда, 2002).

Протягом останніх років постійно вдосконалюються технології виготовлення
вкладок для заміщення дефектів зубів, що зумовлює високу перспективу їх
використання в лікувальній практиці. Вкладка може бути виготовлена з
різних зубопротезних матеріалів, що дозволяє свідомо делегувати їй
відповідні властивості (Н.М.Рожко, В.П.Неспрядько, 2003).

На сьогодні мікропротезування не отримало достатнього поширення в
практичній охороні здоров’я, що зумовлено низьким рівнем впровадженням
передових технологій зубного протезування, недостатнім матеріальним
забезпеченням стоматологічних клінік, необґрунтовано широкого
застосування штучних коронок.

Крім цього існує цілий ряд клінічних проблем використання вкладок для
заміщення дефектів зубів. Непогодженість класифікацій, термінології,
значна кількість ускладнень, що є наслідком неправильного вибору
конструкцій, матеріалів і технологій виготовлення мікропротезів з
урахуванням властивостей конструкційних матеріалів, а також фіксуючого
цементу.

Зв’язок роботи з науковими працями, планами, темами. Дисертаційна робота
виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
ортопедичної стоматології Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця “Етіологія, ортопедичне лікування і профілактика
окклюзійних порушень зубо-щелепного апарату” № Держреєстрації
0106V002347. Здобувач був виконавцем окремого фрагменту вищевказаної
теми.

Мета роботи – підвищити ефективність ортопедичного лікування
стоматологічних пацієнтів вкладками шляхом вивчення клінічних
особливостей дефектів коронкової частини бокових зубів, фізико-хімічних
і енергетичних властивостей конструкційних матеріалів і твердих тканин
зубів, та адекватного вибору фіксуючого матеріалу.

Завдання дослідження:

1. Вивчити розповсюдженість та клінічні особливості дефектів коронкової
частини бокових зубів, що впливають на вибір конструкції вкладок.

2. Провести аналіз безпосередніх і віддалених результатів протезування
бокових зубів ортопедичних пацієнтів різними конструкціями вкладок.

3. Дослідити фізико-хімічні й енергетичні властивості конструкційних
матеріалів, що найчастіше використовуються для мікропротезування.

4. Вивчити показники поверхневої енергії вітальних і
депульпованих зубів та їхнє значення для якості адгезивного з’єднання з
конструкційними і фіксуючими матеріалами.

5. Провести порівняльну оцінку рівня адгезивного контакту між
різними по хімічному складу і структурі конструкційними матеріалами і
поверхнею зуба і розробити науково обґрунтований підхід до вибору
цементу для фіксації різних видів вкладок.

Об’єкт дослідження – дефекти твердих тканин бокових зубів, зразки
конструкційних матеріалів, фіксуючі цементи, видалені зуби.

Предмет дослідження – адгезія, поверхнева енергія, фізико-хімічні та
енергетичні властивості конструкційних матеріалів, а також фіксуючих
цементів.

Методи дослідження – клінічні (опитування, огляд, інструментальні
методи, визначення індексу руйнування окклюзійної поверхні зуба, ЕОД,
окклюдографія, вивчення діагностичних моделей у напіврегульованому
артикуляторі “ARTEX” (“NON-ARCON” GIRRBACH), рентгенологічні
дослідження. Лабораторні – профілометрія, визначення крайового кута
змочування, визначення поверхневої енергії, визначення мікротріщин
твердих тканин зубів, інфрачервона спектроскопія, визначення адгезії
методом відриву, визначення величини простору між вкладкою і твердими
тканинами зуба.

Наукова новизна отриманих результатів. Вивчена розповсюдженість дефектів
бокових зубів, проаналізовані основні причини їх виникнення, клінічні
особливості локалізації та обсягу втрати твердих тканин, що зумовлює
вибір конструкцій вкладок для їх заміщення.

Вперше проведені дослідження фізико-хімічних та енергетичних
властивостей найбільш розповсюджених конструкційних матеріалів для
виготовлення вкладок.

Вперше проведена порівняльна оцінка поверхневої енергії вітальних і
депульпованих зубів і конструкційних матеріалів, з яких виготовляються
вкладки.

Доведено, що чим більша різниця між показниками критичного поверхневого
натягу, тим краще адгезивність контактуючих матеріалів.

Вперше проведена порівняльна оцінка рівня адгезивного контакту між
різними по хімічному складу і структурі конструкційними матеріалами і
поверхнею зуба.

В роботі визначені показання до різних видів вкладок для відновлення
бокових зубів, що дозволило підвищити ефективність ортопедичних
втручань.

Визначення фізико-хімічних і енергетичних властивостей поверхні
конструкційних матеріалів, фіксуючого цементу, а також вітальних і
депульпованих зубів є дуже важливим при виборі матеріалів для
мікропротезування вкладками й одержання максимальної адгезії для їхньої
фіксації.

Пріоритетність проведених досліджень підтверджена Деклараційним
патентом України на винахід (№24560 А від 04.08.1998 р.).

Аналіз ускладнень мікропротезування дозволяє більш оптимально вибирати
конструкції вкладок і матеріали для їхнього виготовлення.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані щодо поширеності
дефектів коронок бокових зубів та їхня структура дозволяють планувати і
диференціювати лікувальні втручання на амбулаторному прийомі.

Запропоновано алгоритм фіксації вкладок з урахуванням їх конструкцій й
адгезивних властивостей фіксуючих матеріалів, що дозволяє забезпечити
довговічність і стабільність мікропротезів.

Результати дослідження впроваджені у лікувальний процес ортопедичного
відділення стоматологічної поліклініки Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця, кафедри ортопедичної стоматології
Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупіка
МОЗ України, Івано-Франківському державному медичному університеті, а
також у стоматологічному центрі “Трішіро”.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри
ортопедичної та терапевтичної стоматології Національного медичного
університету імені О. О. Богомольця, а також кафедри ортопедичної
стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені
П. Л. Шупіка МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений аналіз
наукової літератури по даній проблемі, особисто виконані усі клінічні і
лабораторні дослідження, узагальнені і проаналізовані отримані
результати, а також проведена їхня статистична обробка.

Клінічні дослідження проведені автором самостійно на базі кафедри
ортопедичної стоматології Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця (зав. кафедрою – д.мед.н., професор Неспрядько В.П.) та
стоматологічного центру “Трішіро”. Лабораторні дослідження проводилися
автором на базі кафедри ортопедичної стоматології НМУ імені О.О.
Богомольця, кафедри хімічної технології композиційних матеріалів
хіміко-технологічного факультету Національного Технічного Університету
“КПІ” (зав. кафедрою – д.т.н., професор Свидерський В. А.), а також
лабораторії стоматологічного центра “Трішіро”*.

Отримані результати клінічних та лабораторних досліджень проаналізовані
та науково інтерпретовані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях:
„Актуальні проблеми ортопедичної стоматології” (м.Івано-Франківськ, 1995
р.), V науково-практичній конференції винахідників і підприємців “Наука
і виробництво” (м. Київ, 1998), Міжнародній науково-технічній
конференції “Композиційні матеріали” (м.Київ, 1998 р.), ІІ Міжнародній
науково-технічній конференції “Композиційні матеріали” (м.Київ, 2001р.),
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні підходи до
лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань” (м.
Івано-Франківськ, 2003р.), Науково-практичній конференції пам’яті
професора С.І. Криштаба” (м.Київ, 2005р).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, у
тому числі 3 статті – у виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 тез у
матеріалах науково-практичних конференцій. Отримано 1 патент України на
винахід.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота викладена російською
мовою на 159 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, 6
розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел, що містить 136 робіт вітчизняних та 150 зарубіжних
авторів. Робота ілюстрована 15 малюнками, 18 таблицями. Основний текст
роботи викладено на 129 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення задач, поставлених у
роботі, нами було обстежено та прийнято на лікування 192 пацієнта в
період з 1995 по 2005 рік.

Таблиця 1

Розподіл обстежених пацієнтів за віком та статтю

Вік 17-18 19-21 22-35 36-47 48-65 Всього

Абс. (%) Абс. (%) Абс. (%) Абс. (%) Абс. (%) Абс. (%)

Жінок 3

60% 10

55,5% 39

68,4% 47 62,6% 24

65% 123 64,1%

Чоловіків 2

40% 8

44,5% 18

31,6% 28

37,4% 13

35% 69

35,9%

Всього 5 18 57 75 37 192

З метою визначення питомої ваги дефектів коронкової частини зубів, що
можуть бути заміщені вкладками різних конструкцій, а також для розробки
показань до них нами обстежено 127 пацієнтів, що звернулися до
стоматологічної клініки НМУ та „Трішіро”. Дефекти коронок бокових зубів
були виявлені у 89 чоловік, що становить 70% від загальної кількості
обстежених. Осіб чоловічої статі було 38 (42,7%), жіночої-51 (57,3%). З
них 60 (67,4%) були взяті на лікування і їм були виготовлені вкладки
різних конструкцій. Інші 29(32,6%) пацієнти були сановані з
використанням пломбувальних матеріалів. У більшості випадків це були
порожнини І класу з індексами ІРОПЗ (індекс руйнування оклюзійної
поверхні зуба по Мілікевичу) 0,1-0,3.

Найбільш численною була вікова група 22-35 років, де дефекти були
виявлені в 34 чоловік (38,3%).

Лабораторні дослідження передбачали вивчення мікрорельєфу поверхні
вітальних і депульпованих зубів, конструкційних і фіксуючих матеріалів.
Параметри мікрорельєфу визначалися за допомогою профілометра
(Черепін В.М., Васильєв М.А., 1982).

Інфрачервону спектроскопію твердих тканин вітальних і депульпованих
зубів досліджували на спектрофотометрі IR-75 (“Specord”). Для цього
видалені зуби розтирали в порошок і змішували з бромистим калієм, після
чого пресували у спеціальній прес-формі під тиском 5х108 – 1х109 Па.
Всього було виготовлено 12 зразків у вигляді однорідних прозорих дисків.

Вивчення поверхневої енергії твердих тканин зубів та стоматологічних
матеріалів проводилося на підставі визначення крайового кута змочування
(Соs() за методикою Цисмана (цит. по Зиміну А.Д., 1997). Для цього
використовували інструментальний мікроскоп типу ІТ.

, де Р – розривне зусилля (кг/с), S – площа зразка (см2). Всього
досліджено 12 зразків.

(см3), де m0 – маса зуба з вкладкою, m1 – маса зуба з вкладкою і
гліцерином, р – щільність гліцерину.

Результати дослідження і їх обговорення. Основною причиною утворення
дефектів твердих тканин був карієс зубів. Середній карієс був виявлений
у 79 зубах (41,6%), глибокий – у 111 (58,4%). Гострий карієс
діагностовано у 15 зубах (7,9%), хронічний у – 175 (92,1%) вітальних
зубах.

Кількість дефектів переважала в зубах – антагоністах І-ІV сегментів
37(21,1%) відносно зубів – антагоністів ІІ – ІІІ сегментів 20(11,4%).

Всього були обстежені дефекти коронкової частини 241 бічного зуба.
Порожнини І класу за Блеком були виявлені в 114 зубах, що склало 47,3%;
ІІ класу – у кількості 116 (48,1%), V класу – 11 зубів (4,6%).

Всього молярів було уражено 149 (61,8%), премолярів – 92 (38,2%). Серед
149 молярів порожнини І класу відзначені в 72 зубах (48,2%), ІІ класу в
70 зубах (47%), V класу в 7 зубах (4,8%). В другому класі помітна
перевага дистальних порожнин над мезіальними, що склало відповідно 54 і
42.

Серед 92 премолярів порожнини І класу виявлені в 42 зубах (45,6%), ІІ
класу в 46 зубах (50%), V класу в 4 зубах (4,4%).

Вітальних зубів з дефектами коронки було 190(78,8%), депульпованих
-51(21,2%).

Основними скаргами пацієнтів були: підвищена чутливість до дії термічних
та хімічних подразників; кровоточивість ясен в ділянці дефектів твердих
тканин; різного роду болісні відчуття; неможливість пережовування їжі.
Нависаючі краї емалі без опори на дентин обмежували каріозні порожнини в
79 (32,78%) зубах. Переважало руйнування дистальних поверхонь зубів, під
край ясен поширювалося 49 порожнин. Відзначено зміну положення
антагоністів відносно окклюзійної площини в 27 випадках.

Об’єм утрати твердих тканин коронки зуба за ІРОПЗ від 0,2 до 0,4 був
виявлений у 111 (46,1%) зубах. Втрата об’єму понад 0,5 спостерігалася в
56 зубах (23,24%).

Клінічний аналіз дефектів бокових зубів свідчить про те, що,
виготовлені за сучасними технологіями вкладки, дозволяють відновити
анатомічну форму зуба при будь-якому обсязі втрати твердих тканин.

З метою аналізу віддалених результатів мікропротезування вкладками нами
обстежено 29 пацієнтів. Давність виготовлення вкладок становила від 1 до
9 років. Усього обстежені 21 жінка (72,4%) і 8 чоловіків (27,8%). Була
проведена клінічна оцінка стану 43 зубів, дефекти яких були відновлені
вкладками.

Аналіз виявлених ускладнень дозволив розділити їх на 3 групи. В першу
групу включили ускладнення в результаті неправильного вибору конструкції
вкладки. Найчастіше спостерігався відкол однієї зі стінок каріозної
порожнини в результаті окклюзійного навантаження. Вивчення окклюзійних
взаємин в цих випадках показало, що бугри зубів-антагоністів попадали в
лінію контакту вкладки зі стінкою порожнини.

До другої групи увійшли ускладнення, що характеризуються розвитком
вторинного карієсу, це було виявлено в 12 зубах з 43, що склало 27,9%
при давності протезування від 6 до 9 років. Типовою локалізацією карієсу
була апроксимальная поверхня при ІІ класі. Причинами розвитку цих
ускладнень були погрішності препарування каріозної порожнини, погана
адаптація нависаючих країв вкладки, значний проміжок між вкладкою і
тканинами зуба, неправильний вибір матеріалів для виготовлення і
фіксації вкладки.

До третьої групи нами віднесені ускладнення, зумовлені розмиванням
фіксуючого матеріалу по лінії змикання вкладки з твердими тканинами
зуба, що визначалося, переважно через 3-4 роки після протезування.

У зв’язку зі значною кількістю виявлених ускладнень мікропртезування,
нас зацікавила роль адгезивних контактів різних за своїми властивостями
конструкційних матеріалів, твердих тканин вітальних і депульпованих
зубів і фіксуючих цементів. Фізико-хімічні властивості поверхні
досліджуваних матеріалів оцінювали за наступними параметрами:
мікронеоднорідність; змочуваність; критичний поверхневий натяг.

Шорсткість матеріалів знаходилася на рівні 10 – 12 класу чистоти, тобто
основні параметри складали 0,02 -0,05 мкм, що робить мікрорельєф схожим,
незалежно від хімічного складу і структури матеріалу. Це пояснює
можливість повного усунення ретенційного пункту на межі контакту вкладки
з твердими тканинами зуба. Вивчення кількісних характеристик
мікрорельєфу досліджуваних матеріалів свідчить про те, що достовірну
диференційовану інформацію можна одержати тільки на рівні вивчення
міжмолекулярної взаємодії. У зв’язку з цим, визначали крайові кути
змочування наступних конструкційних матеріалів : сплав СгNi СSE
„Dentaurum“, Сплав Cr-Ni CSE „Dentaurum“ після обробки, Синма – М
(Стома Технологія, м.Харків), IPS – classic (Ivoclar), Artglass
(Kulzer).

Таблиця 2

Крайові кути змочування ((, градус) поверхні досліджуваних
конструкційних матеріалів

Матеріал Змочуюча рідина

Етиловий спирт Гліцерин Вода

Сплав Cr-Ni CSE „Dentaurum“ 0 85 52

Сплав Cr-Ni CSE „Dentaurum“ після обробки 0 80 47

Синма – М 23 65 56

IPS – classic 16 56 48

Artglass 19 63 65

Як видно з таблиці, мінімальні значення крайових кутів змочування
характерні для етилового спирту. Для металевих вкладок вони дорівнюють
нулю, а для керамічного, композиційного і полімерних матеріалів вони
складають відповідно 16-23 градуси.

Таблиця 3

Крайові кути змочування ((, градус) поверхні вітальних

і депульпованих зубів

Змочуюча рідина Вітальні зуби Депульповані зуби

Етиловий спирт 5 2

Аліловий спирт 8 4

Метиловий спирт 16 9

Бензиловий спирт 21 14

Вода 46 35

Змочування вітальних зубів спиртами нижче, ніж депулульпованих в
інтервалі значень поверхневого натягу від 2,23 до 4,28 х 10 -2 Н/м.
Значення крайового кута змочування складає 5° – 21° і 2° – 14°
відповідно.

З метою кількісної оцінки енергетичного стану поверхні конструкційних
матеріалів (критичного поверхневого натягу), визначали їхню змочуваність
спиртами одного гомологічного ряду з поверхневим натягом у діапазоні
2,23 – 5,94 х 10 -2 Н/м.

Встановлено, що змочуваність сплавів “CSE” (Dentaurum) значно змінюється
в залежності від зміни поверхневого натягу (соs = 0,13 – 1,0) у
порівнянні з полімерами, керамікою і композитами (соs = 0,42 – 0,98).

Водою досліджувані матеріали змочуються гірше, ніж етиловим спиртом.
Значення крайових кутів змочування складають 46-65 градусів. Поверхня
композитного матеріалу “Artglass” має мінімальну змочуваність (крайовий
кут 65 градусів).

На підставі отриманих даних була визначена поверхнева енергія
досліджуваних матеріалів (критичний поверхневий натяг) за методикою
Цисмана.

Таблиця 4

Критичний поверхневий натяг конструкційних матеріалів

Матеріал, що досліджується Критичний поверхневий натяг Н/м х 10 -2

Сплав Cr-Ni „CSE“ 3,42

Сплав Cr-Ni „CSE“ після термообробки (9500С – 10000 С) 3,45

Синма – М 1,98

Artglass 2,41

IPS – Classic 2,75

Як видно з таблиці, максимальні значення поверхневої енергії зафіксовані
для хромо-нікелевих сплавів “CSE” – 3,42 – 3,45 х 10-2 Н/м. При цьому
термічна обробка не впливає на поверхневу енергію досліджуваних сплавів.

Зафіксовано різницю для енергетичного стану поверхні твердих тканин
вітальних і депульпованих зубів. Величина критичного поверхневого натягу
складає відповідно 1,98 х 10-2 Н/м і 2,43 х 10-2 Н/м, тобто знаходиться
на рівні поверхневої енергії полімерних і композиційних матеріалів.

Інфрачервоний спектральний аналіз вітальних і депульпованих зубів
показав наявність інтенсивних ліній поглинання в межах 3 267 -3 400
см-1, характерних для гідрофільних груп. Інтенсивні лінії поглинання
зафіксовані також в межах 1 000 – 1 100 і 530 – 580 см-1 які характерні
для фосфатних аніонів різної основности.

Кількісна оцінка інтенсивності характерологічних ліній поглинання в
інфрачервоних спектрах вітальних і депульпованих зубів по гідрофільним і
карбонільним групам і молекулам води, дозволяє констатувати її
збільшення для депульпованих зубів на 15-20%. Цим пояснюється більш
висока (на 3-11 градуси) змочуваність депульпованих зубів полярними
рідинами. Тобто , зміна хімічного складу депульпованих зубів
супроводжується наростанням їх критичного поверхневого натягу до 2,43 х
10 -2 Н/м.

Величини поверхневої енергії цементів складають: 0,76 x 10-2 Н/м для
фосфатних; 2,25 x 10-2 Н/м для склоіномерних, та 2,70 x 10-2 Н/м для
композиційного.

Енергія поверхні впливає на формування адгезивного контакту на стадії
змочування. Чим більша різниця в значеннях критичного поверхневого
натягу матеріалів, тим більш міцне адгезивне зчеплення між ними.
Підтвердженням цьому служать дані величини руйнівного навантаження.

При руйнівному навантаженні в системі зуб-метал-фосфатний цемент
адгезивна міцність склала 1,54 МПа при різниці поверхневого критичного
натягу 3,42 – 0,76 = 2,66×10 -2 Н/м. У системі вітальний
зуб-кераміка-склоіономерний цемент і зуб-композит-композитний цемент
зафіксовано мінімальне зчеплення – 0,66 і 2,90 МПа при різниці в
поверхневих енергіях відповідно 0,16 і 0, 05×10-2 Н/м.

У вітальних зубах критичний поверхневий натяг складає 1,98×10-2 Н/м,
адгезивна міцність зчеплення нижча для усіх видів досліджуваних цементів
і складає 0,66 – 4,00 МПа. Для депульпованих зубів (2,43×10 -2Н/м)
руйнівне навантаження складає 0,85 – 4,51 МПа. Тобто на адгезійну
міцність також впливає хімічна природа контактуючих матеріалів.

За рівнем формування адгезивного контакту, фосфатні і СІЦ забезпечують
практично однаковий ефект. Руйнівне навантаження для них складає 0,65 –
1,54 і 0,66-1,31 МПа відповідно. Застосування композиційних цементів з
подвійним твердінням (хімічне + світлове) забезпечує більш високу
адгезивну міцність. Руйнівне навантаження складає 2,90 – 4,54 МПа.
Характер руйнування для всіх досліджуваних цементів адгезивний.

Таблиця 5

Руйнівне навантаження при розриві (МПа) у системі “зуб-цемент-матеріал”

Конструкційний матеріал Фосфатний

цемент Склоіономерний

цемент Композиційний

цемент

Композит 0,65 1,31 2,90

Кераміка:

Вітальні

Депульповані

0,77

0,85

0,66

1,14

4,00

4,51

Метал 1,54 1,01 3,44

Для вирішення клінічних задач дослідження нами нами було прийнято на
лікування 96 пацієнтів з дефектами коронок бокових зубів. Усього зубів,
що підлягали відновленню , було 208. Вкладки виготовляли у випадках,
коли ІРОПЗ був не нижче 0,3.

Усього було виготовлено 177 вкладок. З них 117 (66%) для молярів, інші
60 (34%) – для премолярів верхньої і нижньої щелепи. Металевих вкладок
методом лиття було виготовлено 63 (35,5%): із високоякісних сплавів 43,
СПС – 12 і кобальто-хромового сплаву – 8. Керамічних вкладок,
виготовлених методом лиття і пресування було виготовлено 42 одиниці,
методом САD/САМ – 7, всього 49 (27,8%). З високонаповнених
фотополімерних матеріалів – 65 (36,7%).

Зубів з живою пульпою було відновлено вкладками 134 (75,7%),
депульпованих – 43 (24,3%). Вкладки виготовляли за клінічними
показаннями тільки непрямим методом. Така методика дозволяє провести
ретельне припасування вкладки з урахуванням анатомічної форми, контактів
із сусідніми зубами й антагоністами, правильних взаємин із маргінальним
краєм ясен.

На підставі клінічних досліджень встановлено, що показанням до
використання конструкції вкладок типу інлей (inlay) є наявність
центральних порожнин зі збереженням бугрів жувальної поверхні бокових
зубів. Додатково можуть бути заміщені дефекти оральної або вестибулярної
поверхні коронок. Усього було виготовлено 61 вкладку інлей. З металевих
сплавів 21 (34,4%), керамічної маси – 28 (45,9%), композитційних
матеріалів – 12 (19,7%). Необхідність збереження життєдіяльності пульпи
обумовлює особливості препарування порожнин. Вертикальним препаруванням
з урахуванням зон безпеки розкривали порожнину , знімали нависаючі краї
емалі, формували шухлядоподібну порожнину. Якщо під час препарування
руйнувався один або більше бугрів жувальної поверхні, то конструкція
вкладки переводилась в клас типу онлей.

При використанні керамічних вкладок необхідно формувати плавний
закруглений перехід між стінками і дном каріозної порожнини.

Другий різновид препаровки полягав у тому, що не знімали повністю товсті
нависаючі краї емалі і дентину, а тільки розкривали порожнину. У
піднутреннях повністю видаляли розм’якшений дентин і заповнювали їх
склоіономерним цементом. Такий ощадливий підхід дозволяв залишати
значний масив твердих тканин зі збереженням перемичок між буграми.

 

r

c

¤

¦

?

?

Z\^`bdf~?‚®¤

¦

I

/i//////iiiiiiiiiiiiiaaaa

Ё?????????

`„

ue

????l????

????

????

????

????

d

?????

????

????

d

????

d

????

d

????

d

d

????

????

????

????

????

±J?h?d·?’†rrrrffff

????

????

????

?????^?h?r?t?v?XAooYMA

?????У разі глибокого карієсу дно каріозної порожнини підготовляли за
загальноприйнятими правилами. При значному його стоншенні і чутливості
видаляли розм’якшений і інфікований шар припульпарного дентину і
накладали гідроксидкальційвміщуючу лікувальну прокладку (“Life” Kerr)
терміном на два тижні. При сприятливому перебігу в наступне5
відвідування дно каріозної порожнини покривали
гідроксидкальційвміщуючими препаратами з ізолюючою прокладкою
“Ionosit-Baseliner” (VOCO). Загальна товщина прокладки повинна бути
достатньою для ізолювання пульпи від термічних подразників. Такий вид
препарування використовували при виготовленні вкладок із металевих
сплавів.

Препарування каріозної порожнин у депульпованих зубах відрізняється
вільним препаруванням дна порожнини після вирівнювання його СІЦ. В
окремих випадках для кращої фіксації вкладки в депульпованих зубах
використовували кореневі штифти. При роботі з депульпованими зубами
обов’язково проводили мікроскопію твердих тканин коронки з метою
виявлення сколів та тріщин. Особливо небезпечними є наскрізні тріщини,
що знижують міцність стінок каріозної порожнини.

Після закінчення препарування контролювали стан емалевого краю. Така
необхідність виникала в зв’язку з можливим утворенням тріщин під час
препарування. Аналіз шліфів зубів показав, що препарування твердих
тканин алмазними борами середньої дисперсності зазвичай призводить до
утворення тріщин розміром 4-5 мкм шириною і до 50 мкм довжиною.

При наявності тріщин по емалевому краю, знімали окклюзійну поверхню
емалевого краю перед фіксацією вкладки, на 0,2-0,3 мкм. Надалі ці
поверхні заливали композиційними цементом подвійного твердіння. Клінічні
і лабораторні дослідження підтвердили надійність цього цементу. Хоча,
варто відзначити, що віддалені результати фіксації металевих вкладок
фосфатним цементом і СІЦ, також досить надійні.

При частковому руйнуванні бокових стінок і окклюзійної поверхні слід
використовувати вкладки типу онлей (onlay). Такі вкладки були
виготовлені у 45(26%) випадках. Відновлені 33 моляра (73,3%) та 12
премолярів (26,7%). Конструкційними матеріалами служили сплави металів –
10(22%), керамічна маса – 17(37,7%) і композиційні матеріали –
18(40,1%).

Як правило, це були дефекти коронкової частини зуба із втратою
оклюзійної поверхні в межах 0,4 – 0,6. В таких випадках препарування дна
порожнини і прилягаючих бокових стінок слід проводити в межах здорових
тканин зуба зі значним заглибленням порожнини. Це необхідно для
попередження ускладнення у виді вторинного карієсу при ІІ класі
каріозного дефекту.

При глибоких порожнинах препарували до емалево-дентинної межі, у випадку
неглибоких – формували сходинку на рівні міжзубного контакту. Матеріалом
вкладки перекривали край порожнини, максимально стоншуючи прилягаючий
край вкладки в ділянці дна порожнини.

Хороше прилягання й остаточне полірування дозволяли уникати формування
ретенційного пункту. При частковій відсутності окклюзійної поверхні її
відновлювали з урахуванням контакту з зубами – антагоністами в
артикуляторі. Обов’язково формували ретенційні пункти у вигляді
додаткової порожнини на жувальній поверхні зуба.

Для стабілізації вкладки в ділянці дефекту за 1-1,5 мм до краю порожнини
створювали опорну борозну, де фіксувався виступ вкладки. Крім цього,
ретенцію підсилювали за рахунок перекриття одного або двох бугрів, що
залишилися. Для цього їх зшліфовували на 1,5-2 мм зі збереженням рельєфу
та створенням крайової сходинки навколо бугра, що залишився. З
матеріалів віддавали перевагу високоякісним сплавам для виготовлення
таких вкладок. Фіксацію вкладок проводили склоіномерним цементом,
особливо при глибоких порожнинах ІІ класу або полімерними цементами
подвійного твердіння.

Конструкція вкладки типу оверлей (overlay) передбачає заміщення усіх
відсутніх бугрів жувальної поверхні при відносно збережених бокових
стінках. Дана конструкція ще називається накладкою.

Нами було виготовлено 33 вкладки оверлей: зі сплавів – 26, з композитів
– 3, з кераміки – 4. З металу виготовляли накладки на моляри,
композити і кераміка були використані для відновлення премолярів.

Препарування порожнини під вкладку оверлей має свої особливості,
оскільки стінки порожнини стоншені, порожнини неглибокі, особливо якщо
зуби вітальні. Висота клінічних коронок бокових зубів відносно низька.
Стабільність вкладки досягали за рахунок вертикального препарування,
створення прямих кутів між дном порожнини і стінками. Нерівності дна
завжди використовували для формування додаткових заглиблень. Бічні
стінки завжди перекривали накладкою, для чого їх окклюзивна поверхня
зшліфовувалася на 1,5-2 мм. Проміжок між зубами-антагоністами
контролювали при рухах нижньої щелепи.

Таким чином одержували достатню товщину накладки з наступним
моделюванням опорних бугрів і краю, де розвиваються значні зусилля з
боку антагоністів.

Конструкція оверлей повноцінно відновлює форму і функцію бокових зубів
при руйнуванні їхньої коронкової частини, може бути опорою для
мостоподібних протезів. У такій якості вона була використана нами у 5
випадках.

Фіксацію вкладок необхідно проводити з урахуванням адгезивних
властивостей конструкційних матеріалів, вітальних або депульпованих
зубів, а також величини проміжку між тілом вкладки і внутрішньою
поверхнею порожнини зуба.

Конструкція вкладки пінлей (pinlay) передбачає її додаткову фіксацію за
допомогою штифтів. Така конструкція була використана в 27 випадках,
серед них з парапульпарними штифтами – 8, кореневими – 19. Парапульпарні
штифти використовували у вітальних зубах для посилення фіксації вкладки.
Показанням були каріозні порожнини ІІ класу з відсутністю 2 або 3
стінок, а також неглибокі порожнини в бокових зубах з низькими
клінічними коронками.

Значне жувальне навантаження бокових зубів вимагає чіткого визначення
умов, у яких конструюється вкладка з парапульпарними штифтами.
Розташування штифтів планували за допомогою прицільних рентгенограм.
Канали під штифти формували не довше 3-4 мм із шириною 1-1,25 мм і
розташовували на середині відстані між порожниною зуба і зовнішньою
поверхнею коронки. Враховували паралельність препарованих стінок
порожнини і каналів.

Вкладок з кореневими штифтами було виготовлено19. Усі вони відлиті з
металевих сплавів. З їхньою допомогою була відновлена форма і функція
других – 9(47,4%) і третіх – 5(26,3%) молярів нижньої щелепи, а також
других премолярів нижньої щелепи – 5(26,3%).

У 6 випадках вкладки були однією з опор мостоподібних протезів. (А. С.
№24560 А від 04.08.1998). В цих випадках мало місце значне руйнування
низьких клінічних коронок із практично відсутньою відстанню до
антагоністів у прикусі.

У 11 випадках це були конструкції вкладок типу онлей, а в 8 – оверлей.

Наш багаторічний клінічний досвід (з 1996 по 2006 р.) використання
мікропротезів у вигляді вкладок для відновлення анатомічної форми зубів
і функції зубних рядів, дозволяє стверджувати, що відновлення бокових
зубів вкладками, виготовленими непрямим методом, має ряд суттєвих
переваг у порівняні з традиційним пломбуванням:

– усі конструкції вкладок, виготовлених непрямим методом, дозволяють
цілком відновити анатомічну форму коронок зубів що мають дефекти
внаслідок карієсу, травми, патологічної стертості.

-мікропротезування вкладками дозволяє відновити багатоточковий контакт з
зубами-анатагоністами й об’єднати окремі зуби в єдиний зубний ряд
завдяки надійним проксимальним контактам.

– непрямий метод виготовлення вкладок дозволяє залучати різні матеріали
зі заздалегідь відомими властивостями щодо твердості, міцності, естетики
з відповідними енергетичними властивостями поверхні до твердих тканин
зуба і фіксуючих матеріалів.

– позитивною властивістю використання вкладок є їхня висока
функціональна цінність завдяки формуванню окклюзивної поверхні в
напіврегульованих артикуляторах.

– відновлення анатомічної форми коронкової частини зуба відбувається без
травмування ясеневого краю, або ця травма мінімальна.

– відновлення бокових зубів вкладками, виготовленими непрямим методом,
має цілий ряд переваг у порівнянні з традиційним пломбуванням.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлені теоретичне обґрунтування і нове вирішення
актуального завдання сучасної стоматології – підвищення ефективності
протезування бокових зубів вкладками на підставі вивчення клінічних
особливостей дефектів коронкової частини бокових зубів, фізико-хімічних
і енергетичних властивостей конструкційних матеріалів і твердих тканини
зуба та адекватного вибору фіксуючого матеріалу.

Виявлена висока розповсюдженість дефектів коронкової частини бокових
зубів у 70% обстежених; серед них ушкодження молярів склало 61,8%,
премолярів – 38,2%. Встановлено, що дефекти І класу по Блеку мають місце
у 47,3%; ІІ класу – у 48,1%; V класу – у 4,6%. Кількість зубів із
втратою обсягу твердих тканин за ІРОПЗ 0,2-0,4 становить 46%; понад 0,5
-23,2%.

Аналіз безпосередніх і віддалених результатів протезування вкладками
дозволив встановити найбільш часті ускладнення: вторинний карієс
виявлений у 27,9% при давності протезування від 6 до 9 років; розмивання
фіксуючого матеріалу по лінії змикання вкладки з твердими тканинами зуба
визначалося через 3-4 роки після протезування у 39,5%, відкол стінок
зубів – у 9,3%.

Результати вивчення поверхневої енергії конструкційних матеріалів
свідчать, що для хромо-нікелевих сплавів “CSE” (Dentaurum) цей показник
становить 3,42 – 3,45 х 10-2 Н/м, полімерного матеріалу “Синма – М” –
1,98 х 10 -2 Н/м, композиційного матеріалу “Artglass” – 2,41 х 10-2 Н/м.
Керамічна маса займає проміжне положення між металами і полімерними
матеріалами (2,75 х 10 -2Н/м).

Встановлено різницю для енергетичного стану поверхні твердих тканин
вітальних і депульпованих зубів. Величина критичного поверхневого натягу
складає відповідно 1,98 х 10 -2 Н/м та 2,43 х 10 -2 Н/м, тобто
знаходиться на рівні поверхневої енергії полімерних і композитних
матеріалів. Наростання критичного поверхневого натягу в депульпованих
зубах відбувається за рахунок зміни хімічного складу твердих тканин.
Інфрачервоний спектральний аналіз визначає наявність карбонат іона при
1550-1670 см -1, обумовлених присутністю різних форм води, а також
карбоксильных груп.

Показники поверхневої енергії фіксуючих цементів становлять 0,76 x 10-2
Н/м для фосфатних; 2,25 x 10 -2 Н/м для склоіономерних, та 2,70 x 10
-2Н/м х 10 -2 Н/м для композиційного. Чим більше різниця в значеннях
поверхневої енергії контактуючих матеріалів, тим вище ступінь адгезії.

Адгезивний контакт за рівнем руйнівного навантаження для фосфатного
цементу склав 0,65 -1,54 Мпа; для СІЦ – 0,66 – 1,31 Мпа. Руйнівне
навантаження для композиційних цементів складає 2,90 – 4,54 Мпа.
Характер руйнування для всіх досліджуваних цементів адгезивний. За
результатами дослідження найбільш надійним фіксуючим матеріалом для
вкладок є полімерний цемент.

Показання до виготовлення різних конструкцій вкладок для бокових зубів
визначаються клінічними особливостями дефектів і передбачають визначення
втрати обсягу твердих тканин, площини окклюзійної поверхні (ІРОПЗ
0,3-0,8), стану дна порожнини , наявності піднутрень під емалевим краєм
порожнини, стану антагоністів і майбутнього контакту бугрів в області
крайового прилягання вкладки до твердих тканин зуба.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Отримані дані щодо розповсюдженості, локалізації та обсягу втрати
твердих тканин зубів мають значення для планування стоматологічної
допомоги в установах охорони здоров’я. Структурування дефектів бокових
зубів дозволить визначити підходи до вибору способів відновлення
коронок бокових зубів.

2. При відновленні коронкової частини бокових зубів і підборі для цього
конструкційних і фіксуючих матеріалів необхідно прогнозувати якість
адгезивного контакту між ними. Фосфатний і склоіономерний цемент
забезпечують практично однаковий ефект, руйнівне навантаження для них
0,65-1,54 і 0,66-1,31 МПа відповідно; композиційний цемент забезпечує
більш високу адгезію і руйнівне навантаження при цьому складає 2,90-4,51
МПа.

3. Клінічне виготовлення вкладок рекомендується починати при значеннях
ІРОПЗ 0,3-0,4. В залежності від класу дефекту коронки, слід проводити
препарування порожнин з урахуванням зон безпеки, майбутньої ретенції, а
також матеріалу, з якого буде виготовлюватись вкладка. Дотримуватися
конструктивних особливостей вкладок відповідно до їх систематики (інлей,
онлей, оверлей, пінлей). Розширити показання для виготовлення
конструкції оверлей, оскільки вона максимально відновлює окклюзійну
поверхню бокових зубів, перерозподіляє жувальний тиск рівномірно і є
найбільш оптимальним вибором для відновлення форми і функції зубів з
низькими клінічними коронками.

4. Необхідно ширше впроваджувати непрямий метод виготовлення вкладок, що
дозволяє повністю відновити форму і функцію зуба, створити надійні
проксимальні контакти та використовувати різні матеріали із заздалегідь
відомими властивостями й адгезійними якостями.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Неспрядько В.П., Жегулович З.Є., Шинчуковський І.А. Клінічна оцінка
стану зубів, відновлених за допомогою вкладок лабораторного виготовлення
// Вісник стоматології, 2001.- №5.-С.84-85.

Дисертантом проведено стоматологічне обстеження та проаналізовані його
результати.

Шинчуковський І.А.Оцінка енергетичного стану поверхні зубів та
конструкційних стоматологічних матеріалів // Український
науково-медичний молодіжний журнал, 2004.- №3.- С.43-47.

Шинчуковський І.А. Особливості формування адгезивного контакту
конструкційних стоматологічних матеріалів з поверхнею зубів //
Український науково-практичний медичний молодіжний журнал,
2004.-№4.-С.74-76.

Неспрядько В.П., Волинець В.М., Шинчуковський І.А. Вивчення
імунологічних показників у хворих з ознаками непереносимості до сплавів
металів //. „Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії”
м.Полтава 2000, С.80-81.

Дисертаном проведено аналіз наукової літератури з обраного питання,
проведення імунологічних досліджень, обробка та узагальнення
результатів.

Шинчуковський І.А. Особливості відновлення коронок жувальних зубів
вкладками при їх значному руйнуванні // Матеріали науково-практичної
конференції „Актуальні проблеми ортопедичної стоматології” до 35-річчя
кафедри ортопедичної стоматології Львівського державного медичного
інституту, м. Львів, 1996. – С.44-45.

Шинчуковський І.А. Особливості мікропротезування каріозних порожній при
ІІ класі за Блеком // Матеріали науково-практичної конференції
„Актуальні проблеми ортопедичної стоматології”, м. Івано-Франківськ,
1995. – С.70.

Шинчуковський І.А. Конструкції металевих вкладок у жувальних зубах з
низькою клінічною коронкою // Матеріали V науково-практичної конференції
винахідників та підприємців “Наука і виробництво “, м. Київ, 1998. – С.
130.

Свідерський В.А., Ткач Н.О., Шинчуковський І.А. Особливості оцінки
енергетичного стану поверхні композиційних матеріалів стоматологічного
призначення// Матеріали ІІ Міжнародної науково-технічної конференції
“Композиційні матеріали “, м. Київ, 2001. – С.121.

Дисертаном проведено аналіз наукової літератури з обраного питання,
обробка та узагальнення результатів.

Свідерський В.А., Ткач Н.О., Шинчуковський І.А. Структурно-химические
изменения биологического апатита // Материалы международной
научно-технической конференции “Композиционные материалы”, м.Київ, 1998
. – С. 68-69.

Дисертаном проведено лабораторне дослідження, обробка та узагальнення
результатів.

Пат. 24560А Україна, МПК 7 А 61 С13/30 Спосіб виготовлення суцільнолитої
куксової штифтової вкладки: Деклараційний патент 24560 А, Україна, МПК 7
А 61 С13/30 / Неспрядько В.П., Прийма А.О., Волинець В.М., Шинчуковський
І.А./.-№ 97052503; Заявл.29.05.1997; Опубл 04.08.1998; Бюл.№ 5.

Дисертантом проведено клінічну апробацію розробленого способу та
визначено його ефективність.

АНОТАЦІЯ

Шинчуковський И. А. Показання, клінічні особливості заміщення дефектів
коронок бокових зубів вкладками та технологія їх виготовлення. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний
університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2006 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню питань відновлення дефектів
бокових зубів вкладками.

Поширеність дефектів коронкової частини бокових зубів становить 70%.
Ушкодження молярів спостерігалося у 61,8%, премолярів – 38,2% випадків.
Розповсюдженість дефектів І класу становить 47,3%; ІІ класу – 48,1%; V
класу – 4,6%. Кількість зубів із втратою обсягу твердих тканин (ІРОПЗ
за В.Ю. Мілікевичем) 0,2-0,4 склала 46%; понад 0,5 – 23,2%.

Аналіз безпосередніх і віддалених результатів протезування хворих з
різними конструкціями вкладок протягом від 1 до 9 років, дозволив
систематизувати основні ускладнення протезування вкладками. Відзначено
розвиток вторинного карієсу у 27,9% випадках; розмивання фіксуючого
цементу – у 37,2% випадках.

Зафіксовано різницю енергетичного стану поверхні твердих тканин
вітальних і депульпованих зубів. Доведено, що зміна хімічного складу
депульпованих зубів супроводжується підвищенням їх критичного
поверхневого натягу до 2,43 х 10-2 Н/м.

Проведена порівняльна оцінка рівня адгезивного контакту між різними за
хімічним складом та структурі конструкційними матеріалами. Доведено, що
чим більше різниця в значеннях критичного поверхневого натягу
матеріалів, тим більше міцне адгезивне зчеплення між ними. Композиційний
цемент із подвійним твердінням забезпечує найвищу адгезивну міцність.

У дисертаційній роботі визначені показання до різних видів вкладок для
відновлення бокових зубів.

Ключові слова: мікропротезування, вкладка, поверхнева енергія,
адгезивний контакт, фіксуючий цемент.

АННОТАЦИЯ

Шинчуковский И.А. Показания, клинические особенности замещения
дефектов коронок боковых зубов вкладками и технология их изготовления. –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальный медицинский
университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2006 г.

Диссертационная работа посвящена изучению вопросов замещения дефектов
боковых зубов вкладками.

На основании обследования 192 пациентов установлены клинические
особенности дефектов коронковой части боковых зубов, которые имеют
значение для выбора конструкции вкладок. Выявлена распространенность
дефектов коронковой части боковых зубов у 70% обследованных; среди них
повреждение моляров составило 61,8% , премоляров – 38,2%. Дефекты I
класса составили 47,3%; II класса – 48,1%; V класса – 4,6%.
Количество зубов с потерей объема твердых тканей (ИРОПЗ по
В.Ю.Миликевичу) 0,2-0,4 составили – 46%; свыше 0,5 – 23,2%.

Анализ непосредственных и отдаленных результатов протезирования
различными конструкциями вкладок был проведен у 29 пациентов на
протяжении от 1 до 9 лет. Это позволило систематизировать основные
осложнения при протезировании вкладками. В первую группу вошли
осложнения в результате неправильного выбора конструкции вкладок,
которые сопровождаются отколом одной из стенок полости в результате
окклюзионной нагрузки. Для предупреждения этого осложнения необходимо
более широкое применение вкладок с частичным или полным перекрытием
окклюзионной поверхности зуба.

Во вторую группу вошли осложнения, которые характеризуются развитием
вторичного кариеса (27,9% случаев). Типичной локализацией кариеса была
апроксимальная поверхность при II классе дефектов по Блеку. Причинами
этой группы осложнений являются погрешности препарирования, плохая
адаптация нависающих краёв вкладок, значительный промежуток между
вкладкой и тканями зуба.

В третью группу отнесены осложнения, которые характеризовались
размыванием фиксирующего цемента по линии смыкания вкладки с твёрдыми
тканями зуба (37,2% случаев). Эта группа осложнений возникала через 3-4
года после протезирования.

Проведено изучение энергетического состояния поверхности твердых тканей
живых и депульпированных зубов. Величина критического поверхностного
натяжения составила соответственно 1,9 х 10-2 Н/м и 2,43 х10-2 Н/м, то
есть находится на уровне поверхностной энергии полимерных и
композиционных материалов. Доказано, что изменение химического состава
депульпированных зубов сопровождается нарастанием их критического
поверхностного натяжения до 2,43 * 10-2 Н/м.

Инфракрасный спектральный анализ живых и депульпированных зубов
характеризуется наличием интенсивных линий поглощения в области 3 267 –
3 400 см -1 , характерных для гидрофильных групп. Количественная оценка
интенсивности характерологичных линий поглощения в инфракрасных спектрах
живых и депульпированных зубов по гидрофильным и карбонильным группам и
молекулам воды, позволил констатировать её увеличение для
депульпированных зубов на 15-20%. Этим объясняется более высокая
смачиваемость депульпированных зубов полярными жидкостями.

Результаты изучения поверхностной энергии фиксирующих материалов
свидетельствуют о том, что для фосфатных цементов она составляет 0,76 х
10-2 Н/м; для СИЦ – 2,25 х 10-2 Н/м, для композиционного цемента – 2,7
х 10-2 Н/м. Установлено, что поверхностная энергия влияет на
формирование адгезивного контакта на стадии смачивания. Чем больше
разница в значениях критического поверхностного натяжения материалов,
тем более прочное адгезивное соединение между ними.

Проведена сравнительная оценка уровня адгезивного контакта между
различными по химическому составу и строению конструкционными
материалами. Адгезивный контакт по уровню разрушающей нагрузки для
фосфатного цемента составил 0,65 -1,54 МПа; для СИЦ – 0,66 – 1,31 МПа;
для композиционного цемента 2,90 – 4,54 МПа. Доказано, что чем больше
разница в значениях критического поверхностного натяжения материалов,
тем более прочное адгезивное сцепление между ними. Композиционный цемент
с двойным отверждением обеспечивает более высокую адгезивную прочность.

С целью определения показаний к различным видам вкладок для
восстановления боковых зубов, нами было принято на лечение 96 пациентов
с дефектами коронок боковых зубов. Всего было изготовлено 177 вкладок.
Вкладки изготавливали в случаях, когда ИРОПЗ был не ниже 0,3.
Металлических вкладок, изготовленных методом литья было 63 (35,5%); из
благородных сплавов – 43; из СПС – 12, из кобальто-хромового сплава – 8.
Керамических вкладок, методом литья и прессования было изготовлено 42
единицы; методом CAD/CAM – 7; из высоко наполненных фотополимеров 65
(36,7%).

Установлено, что показаниями к использованию конструкции вкладки типа
inlay являются центральные полости с сохранением бугров жевательной
поверхности. При частичном разрушении боковых стенок и окклюзионной
поверхности показаны вкладки onlay. Конструкции вкладок типа overlay
показаны при замещении всех отсутствующих бугров жевательной поверхности
при сохранённых боковых стенках зуба.

Конструкции вкладок типа pinlay с парапульпарными штифтами показаны в
витальных зубах для улучшения ретенции вкладки в полостях II класса при
отсутствии 2-х или 3-х стенок, а также в боковых зубах с низкими
клиническими коронками.

Ключевые слова: микропротезирование, вкладка, поверхностная энергия,
адгезивный контакт, фиксирующие цементы.

ANNOTATION

Shynchukovskiy I.A. Indications, clinical peculiarities of replacing
corona defects of lateral teeth with supplementary elements and
technology of their production.- Manuscript.

Thesis for scientific degree competition for candidate of medical
science in specialty 14.01.22 – dentistry. – National medical university
named after Bogomolets A.A, Kyiv, 2006.

Thesis is devoted to the research of issues regarding replacing corona
defects of lateral teeth with supplementary elements, and to the
estimation of received results.

70% of the examined patients have got defect of corona part of lateral
teeth; 61.8% among them have molar tooth defect, and 38.2% – pre-molar
tooth defect.

According to the objective examination it is defined that defects of the
first category come to 47.7%; second category – 48.1%; fifth category –
4.6%. The number of teeth with volume of lost solid tissue 0.2-0.4
(“TOSDI” index by Milikevich V.YU.) is 46%; with index more than 0.5 –
23.2%.

The analysis of direct and distant results of tooth replacement of the
patients with different types of supplementary elements construction in
the course of 1-9 years gave possibility to distinguish main
complications of replacement with the help of supplementary elements.
Development of secondary caries resides 27.9%, washing out of fixing
tooth cement – 37.2%.

There is also fixed the difference between the energetic condition of
solid tissues of alive and pulpless teeth. It has been already proved
that chemical contents change of the pulpless teeth is accompanied by
increasing of their critical surface tension up to 2.43x 10-2 N/m.

There is research of comparative assessment of adhesive contact between
materials, which differ by chemical content and construction principles.
It is proved that the more the difference between the values of critical
surface tension of materials, the better is adhesive linkage between
them. In other words, compositional cement with double consolidation
provides with better adhesive strength.

Thesis includes indications for different types of supplementary
elements for lateral teeth replacement.

Key words: supplementary element, micro replacement, surface energy,
adhesive contact, fixing cements.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ІРОПЗ – індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба

СІЦ – склоіономерні цементи

ЕОД – електроодонтодіагностика

Н/м – Н’ютон-метр

МПа – мегаПаскаль

* Автор щиро вдячний співробітникам вищезгаданих установ за допомогу в
проведенні досліджень

PAGE 1

Стать

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020