.

Структурно-функціональний стан печінки та особливості портальної гемодинаміки при сальмонельозі, шигельозі та ешеріхіозі у дітей и (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 3251
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

імені Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

СТОЛЯРОВ КОСТЯНТИН ЄВГЕНОВИЧ

УДК 616.34-022-053.4:616.36-008.6

Структурно-функціональний стан печінки та особливості портальної
гемодинаміки при сальмонельозі, шигельозі та ешеріхіозі у дітей

14.01.13 – інфекційні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі дитячих інфекційних хвороб Харківського
державного медичного університету МОЗ України.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор

Кузнєцов Сергій
Володимирович,

Харківський державний
медичний університет

МОЗ України, завідувач
кафедри дитячих інфекційних

хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Крамарєв Сергій Олександрович,
Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольца МОЗ України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб;

доктор медичних наук, професор Ходак Лариса Анатоліївна, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
дитячих інфекційних хвороб.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України.

Захист відбудеться 27.10.2006 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 при Інституті епідеміології та
інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України за адресою:
01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України (03038, м.
Київ, вул. М. Амосова, 5)

Автореферат розіслано 23.09.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук ___________________________ В.І.
Матяш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поширеність захворювань шлунково-кишкового тракту,
заподіюваний ними великий економічний збиток суспільству, труднощі
терапії хворих, формування в великому проценті випадків несприятливих
варіантів перебігу, а іноді – наслідків, визначають їх медичне та
соціальне значення (Возіанова Ж.І. із спів., 2003; Крамарєв С.О., 2004,
Ахмедова Р.М. із спів., 2002).

Серед патології шлунково-кишкового тракту захворювання інфекційної
природи займають провідне місце, особливо в групі дитячого населення.
(Царегородцев А.Д. із спів., 1999; Горелов А.В. із спів., 2002,
Андрейчин М.А. із спів., 2004, Мостюк А.І. із спів., 2004).

Разом з тим, питання прогнозування варіантів перебігу КІ на ранніх
етапах їх маніфестації та терапевтичної корекції патологічного процесу
при формуванні можливого несприятливого його перебігу залишаються
дискусійними із наукової та практичної точок зору (О’Рурке Е., 1997;
Покровський В.І. із спів., 1999; Ющук Н.Д. із спів., 2002; Ахмєдова Р.М.
із спів., 2004; Учайкін В.Ф. із спів., 2005).

Відомо, що у розвитку та перебігу КІ у дітей велику роль відіграє
печінка – орган, який бере активну участь у процесах дезінтоксикації,
травлення кишкового вмісту, визначає фізіологічність мікробіоценозу
кишечнику, підтримує та, в деякий мірі, контролює ступінь адекватності
імунних реакцій та ін. (Нисевіч Н.І. із спів., 1990; Федорцев О.Э. із
спів., 1990; Prolux F. із спів., 1996; Parashar U., 1998; Шерлок Ш. із
спів., 1999). В той же час встановлено, що функціональний стан
будь-якого органу багато в чому визначається його структурною
організацією, яка залежить, в свою чергу, від адекватності його
кровопостачання (Шерлок Ш. із спів., 1999; Пиков М.І. із спів., 2001;
Мітьков В.В. із спів., 2003). Тому вивчення структурно-функціонального
стану печінки та її кровопостачання у дітей, хворих на КІ, є незаперечно
важливим.

Серед різноманіття методів дослідження структурної організації печінки
на сучасному етапі варто виділити метод ультразвукової діагностики, який
через свою безпеку, великий обсяг інформації, високу швидкість її
одержання, справедливо займає одне з провідних місць. З появою сучасних
ультразвукових апаратів стало можливим неінвазивне дослідження
печінкового кровотоку.

Однак, вивченню функціонального стану печінки, її структурної
організації та особливостей портальної гемодинаміки при КІ у дітей
присвячені поодинокі роботи, результати яких дуже суперечливі.

Між тим, подібні дослідження мають важливе клінічне значення, тому що
дозволяють одержати значиму інформацію, яка розширює діапазон знань про
патогенез КІ у дітей, розкриває нові напрямки удосконалення їх
діагностики, прогнозування перебігу та терапії хворих.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи
Харківського державного медичного університету “Вивчення стану
компенсаторних механізмів адаптації до інфекційного процесу,
патогенетичне обґрунтування використання та удосконалення
медикаментозних засобів лікування захворювань, що викликані бактеріями,
вірусами, вірусно-бактеріальними і вірусними асоціаціями при гострому та
затяжному перебігу” (№ державної реєстрації 01980002614). Автор
виконував фрагменти теми з вивчення структурного стану печінки та
портальної гемодинаміки в залежності від тяжкості та перебігу
сальмонельозу, шигельозу та ешеріхіозу у хворих дітей..

Мета і завдання дослідження: удосконалення діагностики, прогнозування
перебігу та терапії сальмонельозу, шигельозу, ешеріхіозу у дітей
раннього віку на підставі дослідження особливостей
структурно-функціонального стану печінки та портальної гемодинаміки
хворих.

У відповідності з метою дослідження були поставлені наступні завдання:

Дослідити функціональний стан печінки дітей раннього віку хворих на
сальмонельоз, шигельоз та ешеріхіоз.

Вивчити структурну організацію печінки хворих дітей при різних клінічних
варіантах указаних кишкових інфекцій.

Визначити особливості портальної гемодинаміки хворих дітей у динаміці
хвороби при її різній тяжкості й перебігу.

З’ясувати кореляційні зв’язки між показниками структурно-функціональної
організації печінки, портальної гемодинаміки та тяжкості й перебігу
хвороби.

Розробити нові методи прогнозування перебігу вказаних кишкових інфекцій
у дітей на підставі оцінки показників, які вивчаються.

Обґрунтувати напрямки удосконалення патогенетичної терапії дітей, хворих
на сальмонельоз, шигельоз, ешеріхіоз, на основі виявлених особливостей
структурно-функціонального стану їх печінки та портальної гемодинаміки й
апробувати деякі з них.

Об’єкт дослідження: діти раннього віку, хворі на сальмонельоз, шигельоз
та ешеріхіоз.

Предмет дослідження: вивчення структурно-функціонального стану печінки
та портальної гемодинаміки хворих на сальмонельоз, шигельоз та ешеріхіоз
у динаміці, на основі цього – розробка методів прогнозування перебігу
патологічного процесу і ранньої фармакологічної корекції його
несприятливого виходу.

Методи дослідження: загально клінічні, бактеріологічні, серологічні,
біохімічні, інструментальні (УЗД), аналітико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексного
клініко-лабораторно-інструментального дослідження дітей, хворих на
сальмонельоз, шигельоз та ешеріхіоз, доведена визначальна роль
етіологічного фактора у формуванні клінічної картини захворювання та
відсутності його значення у становленні змін структурно-функціональної
організації печінки та стану портальної гемодинаміки. Це поширило
діапазон знань про роль печінки у патогенезі кишкових інфекцій.

Вперше виявлено основне значення портального кровотоку у формуванні
структурно-функціональної організації печінки при кишкових інфекціях,
що, в цілому, віддзеркалює тяжкість патологічного процесу та розкриває
шляхи підвищення об’єктивності оцінки тяжкості захворювання.

На підставі математичного аналізу отриманих результатів, встановлена їх
прогностичне значення, що дозволило розробити простий по виконанню, але
високоінформативний та точний метод прогнозування варіантів перебігу
сальмонельозу, шигельозу та ешеріхіозу на ранніх етапах їх маніфестації
у дітей.

Науково аргументовано та практично доказана доцільність використання та
висока терапевтична цінність вазоактивних препаратів (зокрема,
пентоксифіліну) у комплексній терапії дітей, хворих на кишкові інфекції.

В цілому, результати роботи поглибили знання патогенетичних механізмів
формування різних варіантів клінічного перебігу сальмонельозу,
шигельозу, ешеріхіозу у дітей раннього віку та розкрили можливості
удосконалення їх діагностики, прогнозування та терапії.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи розширяють
діапазон знань практичного лікаря по патогенезу сальмонельозу,
шигельозу, ешеріхіозу у дітей раннього віку та дозволяють йому,
спираючись на результати УЗД печінки хворих, об’єктивніше підходити до
оцінки тяжкості патологічного процесу та удосконалення реабілітаційних
заходів.

Практичній охороні здоров’я запропоновано доступний, неінвазивний,
високоінформативний метод прогнозування перебігу вказаних кишкових
інфекцій на підставі простого сумування діагностичних коефіцієнтів
значення клініко-інструментальних даних, які були виявлені у дебюті
хвороби. Це дозволить лікарю практичної ланки на початкових етапах
захворювання, в разі прогнозування несприятливого його перебігу,
своєчасно проводити медикаментозну корекцію патологічного процесу.

Крім того, рекомендовано використання вазоактивних препаратів, зокрема
пентоксифіліну, у комплексній терапії сальмонельозу, шигельозу та
ешеріхіозу при діагностуванні можливого їх несприятливого перебігу, що
вже на сучасному етапі дозволило знизити відсоток несприятливих
варіантів перебігу вказаних кишкових інфекцій у Харківському регіоні.

Результати проведених досліджень впроваджено у практику обласної дитячої
інфекційної клінічної лікарні м. Харкова, дитячої поліклініки №1 м.
Харкова, обласної дитячої лікарні м. Львова, обласної дитячої лікарні м.
Чернівців та використовується у навчальному процесі кафедр дитячих
інфекційних хвороб ХДМУ, ХМАПО, Львівського НМУ.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто вивчав дані вітчизняної та
іноземної літератури, провів патентно-ліцензійний пошук. Разом із
керівником був обраний напрям наукових досліджень, сформульована ціль
та розроблені завдання, які її реалізують, обрані сучасні, інформативні
та адекватні щодо цілі методики дослідження хворих. У співробітництві із
працівниками Харківської обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні
та кафедри дитячих інфекційних хвороб ХДМУ з 2003 по 2006 роки брав
участь у клінічному обстеженні та лікуванні 189 тематичних хворих, які
знаходились у профільних відділеннях лікарні.

Здобувачем самостійно проводились аналіз клініко-лабораторних
результатів обстеження хворих та досконале вивчення стану структурної
організації їх печінки і портальної гемодинаміки з використанням
сучасних методів ультразвукової діагностики. Автор самостійно провів
математичний аналіз отриманих результатів та виявлених закономірностей,
що дозволило подати практичній охороні здоров’я нові інформативні,
неінвазивні методи оцінки тяжкості хвороби, прогнозування варіантів її
перебігу та удосконалення лікування. Самостійно провів аналіз та
узагальнення результатів, сформулював висновки та практичні
рекомендації, оформив дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені на
11-му з’їзді педіатрів України ” Актуальні проблеми педіатрії на
сучасному етапі” (Київ 2004), обласній науково-практичній конференції
лікарів-педіатрів “Актуальні питання дитячої гастроентерології” (Харків
2004; 2005), обласній науково-практичній конференції “Актуальные вопросы
инфекционной патологии у детей” (Харків 2004), обласній
науково-практичній конференції “Актуальные проблемы инфекционной
патологии детского возраста”, (Харків 2004), XIII міській
науково-практичній конференції лікарів-педіатрів “Сучасні методи
діагностики та лікування – в практику охорони здоров’я дітей” (Харків
2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченої
200-річчю медичного університету “Від фундаментальних досліджень – до
прогресу в медицині” (Харків 2005), наукової конференції з міжнародною
участю Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна
“Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів” (Харків 2005).
Апробація дисертації відбулась на спільному засіданні кафедри дитячих
інфекційних хвороб ХДМУ, кафедри інфекційних хвороб ХДМУ, кафедри
дитячих інфекційних хвороб ХМАПО, кафедри інфекційних хвороб ХМАПО,
кафедри реаніматології та інтенсивної терапії дитячого віку ХМАПО,
кафедри факультетської педіатрії ХДМУ, дитячих хвороб ХДМУ.

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 13 наукових робіт, з
яких 7 статей у фахових виданнях (ВАК України), 1 патент на винахід, 2
патенти на корисну модель, 3 тези.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із
вступу, огляду літератури, розділу клінічних спостережень та матеріалів
дослідження, власних досліджень з 6 розділів, аналізу та узагальнення
результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаної
літератури, який включає 222 джерел, із яких кирилицею – 123, латиницею
– 99. Текст роботи викладено на 172 сторінках. Робота містить 46
таблиць, 10 рисунків, 4 спостереження із історій хвороб.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Клініко-лабораторно-інструментальні
дослідження проведені у 253 дітей в віці одного місяця – трьох років, з
яких 189 – хворі на бактеріальні КІ та 64 – практично здорові діти,
аналогічні за віком та статтю, які склали контрольну групу. Розподіл
хворих за віком та статтю поданий у таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл хворих за віком та статтю

Вік

(міс) Хлопчики Дівчатка Всього

абс. число % абс. число % абс. число %

1-3 9 4,8 8 4,2 17 9,0

4-6 14 7,4 11 5,8 25 13,2

7-9 14 7,4 15 7,9 29 15,3

10-12 12 6,3 13 6,9 25 13,2

13-24 22 11,6 20 10,6 42 22,2

25-36 27 14,3 24 12,8 51 27,1

Всього 98 51,8 91 48,2 189 100,0

Серед хворих, які були обстежені, 57 дітей (30,2%) знаходились у
стаціонарі з приводу сальмонельозу, 78 (41,3%) – шигельозу та 54 (28,5%)
дитини з ешеріхіозом. У всіх хворих на сальмонельоз збудниками хвороби
були сальмонели тіфімуріум (100%), на шигельоз – шигели Зонне (79,5%) та
Флекснера (20,5%), на ешеріхіоз – ентеропатогенні ешеріхії (100%).

Обстеження дітей включало аналіз їх скарг (скарг батьків),
епідеміологічного анамнезу, анамнезу захворювання та життя, оцінку даних
об’єктивного статусу в динаміці захворювання та результатів
лабораторно-інструментальних досліджень. Верифікація діагнозу
здійснювалась на основі клініко-епідеміологічних даних, виділення
відповідних збудників з біологічного матеріалу (блювотні маси, промивні
води шлунка, кал, сеча та ін.) хворих або наростання в їх крові титру
антитіл до відповідних антигенів патогенних мікроорганізмів кишкової
групи в динаміці захворювання. Форму, ступінь тяжкості та варіант
перебігу бактеріальних гастроентероколітів визначали згідно з
загальноприйнятими у клінічній практиці класифікаціям (Андрейчін М.А.,
1998; Возіанова Ж.І., 2000; Учайкін В.Ф., 2002).

Поряд із загальноприйнятими дослідженнями хворих проводились спеціальні
по визначенню функціонального стану їх печінки, її структурної
організації та виявленню особливостей портальної гемодинаміки при
надходженні до стаціонару та на 5 добу перебування.

Функціональний стан печінки досліджувався за показниками її
функціональних проб, протеїнограми, окремих показників коагулограми, які
визначались загальноприйнятими методами (Тиц Н., 2003).

З метою порівняння біохімічних показників хворих за норму (контроль)
були взяті літературні дані (Вельтіщев Ю.Е., 1979; Еренков В.А., 1984;
Тиц Н., 2003).

Структурна організація печінки оцінювалась методом ультразвукового
сканування у В-режимі за допомогою ультразвукового сканера “Сономед 400”
датчиками 3,5 та 5,0 мГц. за загальноприйнятими методиками (Мітьков
В.В., 1996; Пиков М.І., 2001). Проводилось вимірювання
краніо-каудального (ККР), передньо-заднього (ПЗР) та медіо-латерального
(МЛР) розмірів правої (ПД) та лівої (ЛД) доль печінки, товщини хвостатої
долі, дослідження її ехоструктури, ехогенності та візуалізації стінок
ворітної вени.

Портальна гемодинаміка визначалась за допомогою імпульсно-хвильового
допплеру з вимірюванням максимальної (Vmax), мінімальної (Vmin),
середньої (Vmean) швидкості кровотоку, об’ємного кровотоку (Q) та
об’ємного кровотоку по відношенню до маси тіла (Q/m), пульсативного
індексу (індекс Пурселло) (РІ), індексу резистентності (індекс Гослінга)
(ІR) у загальнопечінковій артерії (ЗПА), селезінковій артерії (СА),
ворітній вені (ВВ), селезінковій вені (СВ). Всі ці дослідження та їх
опрацювання проводилися у автоматичному режимі ультразвуковим сканером
“Сономед 400” за загальноприйнятими методиками (Мітьков В.В., 2000;
Щетінін В.В., 2002). На підставі отриманих даних проводився розрахунок
індексу загального печінкового об’ємного кровотоку (ІЗПОК), індексу
печінково-портального співвідношення (ІППС) та спленопортального індексу
(СПІ).

Статистичні характеристики визначались на всіх етапах дослідження в
кожній з груп хворих із використанням програм наукової статистики.
Оцінка достовірності відмінностей середніх величин між групами, у групах
між етапами дослідження, а також із контрольними величинами проводилась
на підставі критерію t (критерій Ст’юдента). Наявність кореляцій між
отриманими показниками визначалась за критерієм Пірсона. Оцінка
достовірності коефіцієнта кореляції проводилась за допомогою стандартних
таблиць. Розрахунок діагностичних коефіцієнтів проводився за методом
Вальда-Генкіна. Оцінка варіаційних рядів діагностичних коефіцієнтів
здійснювалась за методом “знаків” за В.С. Генесом.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчаючи клініко-параклінічні
прояви бактеріальних КІ у дітей раннього віку, ми прийшли до висновку
про залежність клінічної картини захворювання та змін показників
параклінічних лабораторних досліджень від етіологічного чинника хвороби,
що узгоджується з думкою багатьох вчених (Возіанова Ж.І., 2000; Ющук
Н.Д., 2000; Крамарєв С.А., 2002 та ін.).

Ми встановили, що для сальмонельозу на сучасному етапі характерна
тривала температурна реакція, прояви інтоксикаційного синдрому, симптоми
ексикозу, пізніша нормалізація показників периферичної крові та
триваліше від інших хворих з КІ перебування дітей у стаціонарі. При
шигельозі та ешеріхіозі у хворих майже однаковими по тривалості були
млявість, блідість шкіри, анорексія, зригування, блювота та урчання в
кишечнику, строки нормалізації показників периферичної крові,
перебування у стаціонарі. При шигельозі тривалішими були занепокоєння та
зниження апетиту, спазм сигмовидної кишки у порівнянні з ешеріхіозом.
Проте, при ешеріхіозі триваліше зберігались дисфункція кишечнику та
метеоризм, симптоми ексикозу. Крім того, ми виявили, що при
сальмонельозі, шигельозі та ешеріхіозі у патологічний процес залучаються
різні відділи травневого каналу і в більшості відсотків випадків
симптоми ураження ШКТ характеризують явища ентероколіту.

У більшості стаціонарних хворих на КІ патологічний процес перебігав у
середньотяжкій (104; 55,1%), тяжкій (82; 43,4%) та значно рідше легкій
(3; 1,5%) формах.

Встановлено, що у хворих, які спостерігалися, функціональна активність
печінки зберігається практично на рівні здорових дітей.

Напрямок змін розмірів печінки (ККР, ПЗР, МЛР, хвостата доля), у хворих
на сальмонельоз, шигельоз та ешеріхіоз був односпрямований. Фізіологічні
ехоструктурні дані печінки (нормальна ехогенність, дрібнозерниста
структура паренхіми та нормальна візуалізація стінок ВВ) та її зміни
(підвищена ехогенність паренхіми, її середньо- та крупнозерниста
ехоструктура та посилення візуалізації стінок ВВ) з однаковою частотою
реєструвались серед хворих на різні нозологічні одиниці КІ.

Портальна гемодинаміка зазнавала певних змін, але, згідно з отриманими
даними, її показники не залежали від етіології хвороби.

Таким чином, нами виявлено, що клініко-параклінічна характеристика
бактеріальних КІ залежить від етіологічного фактора, який їх обумовив.
Це відбувається на фоні однотипної реакції структурно-функціональної
організації печінки та показників портальної гемодинаміки. Результати
досліджень дали можливість нами в подальшому розглядати
структурно-функціональний стан печінки та портальну гемодинаміку у
дітей, хворих на бактеріальні КІ, не залежно від їх етіології. У свою
чергу, це дало змогу об’єднати їх в групи (підгрупи) за тяжкістю,
перебігом хвороби та проведеною терапією.

При вивченні показників функціонального стану печінки хворих на різні за
тяжкістю та перебігом бактеріальні КІ нами встановлено, що вони не мають
значних коливань від норми та не несуть суттєвої діагностичної та
прогностичної значущості.

Ультразвукове дослідження ехоструктури печінки та портальної
гемодинаміки проводилось на першу та п’яту добу перебування хворих у
стаціонарі.

На першу добу перебування в лікарні у хворих із середньою тяжкістю КІ
відзначалось збільшення показників МЛР правої долі печінки, ККР та МЛР
її лівої долі у порівнянні з показниками здорових дітей (p0,05). Всі інші розміри печінки на п’яту добу
лікування нормалізувались.

На першу добу перебування у стаціонарі при обстеженні ехоструктури
печінки при середньотяжких КІ кількість хворих з нормальною ехогенністю
паренхіми печінки була вірогідно вищою, ніж при тяжких (р0,05).
Крупнозерниста ехогенність та посилення візуалізації стінок ВВ
переважала у тяжких хворих (р0,05). Однак відбувалось значне збільшення показника
Q/m у ВВ з тенденцією до збільшення діаметру ВВ та у СВ – за рахунок
збільшення показників V max, V min, V mean. У хворих із тяжкою формою
захворювання на першу добу відбувалось більш значне (р0,05). Також відбувалась нормалізація
тонусу венозних судин та їх опору кровотоку.

Артеріальний кровотік по ЗПА суттєво відрізнявся у підгрупах дітей із
середніми та тяжкими формами хвороби. У перших на першу добу він
вірогідно зростав, а у других – вірогідно знижувався. У хворих на тяжкі
форми це супроводжувалось вірогідним збільшенням показників
пульсаційного індексу та індексу резистентності – тобто характеризувався
артеріоспазмом на тлі ішемії (р0,05). Таким чином, на п’яту добу
лікування суттєві відмінності у стані артеріального кровотоку по ЗПА між
хворими зникали.

Оцінка стану кровотоку по СА виявила суттєву аналогію з ЗПА у процесах
перебудови гемодинаміки залежно від тяжкості патологічного процесу.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що у хворих на тяжкі форми КІ
відбувалось зменшення постачання артеріальної крові до печінки, тобто
виникала її ішемія, яка закономірно супроводжувалась підвищенням
артеріального судинного опору та тонусу ЗПА. У хворих на середньотяжкі
форми захворювання навпаки виникала артеріальна гіперемія без суттєвих
змін судинного тонусу ЗПА. Віддзеркаленням такого порушення
артеріального кровопостачання печінки являлися, можливо, аналогічні за
напрямком зміни кровотоку у СА.

?

?

Ue

th

?

1/4

o

u

ue

th

n? c¤¦??AEooeU

Ue

&

gd4am

a$

?

?

?

`„?

У хворих на гострий перебіг КІ лише показник МЛР правої долі був більшим
за норму (р0,05). Натомість при затяжному перебігу хвороби
відзначалось вірогідне збільшення по відношенню до норми показників ККР
(р0,05). Але при
затяжному перебігу хвороби вони залишалися збільшеними по відношенню до
здорових за показниками ККР (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020