.

Причини, умови, механізми формування соціальних фобій у підлітків, їх психокорекція та психопрофілактика (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
144 3823
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

СТУКАН Людмила Вячеславівна

УДК-616,891.6:613.956

Причини, умови, механізми формування соціальних фобій у підлітків, їх
психокорекція та психопрофілактика

19.00.04 – медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Вінницькому національному медичному університеті

ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пшук Наталія
Григорівна, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.
Пирогова МОЗ України, професор кафедри психіатрії, загальної та медичної
психології.

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Луценко Олександр Григорович,
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор
кафедри сексології та медичної психології;

– доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Українська
медична стоматологічна академія МОЗ України, професор кафедри
психіатрії, наркології та медичної психології.

Провідна установа: Національний медичний університет імені акад.

О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться „ 4 ” липня 2006 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 64.609.03 у Харківській медичній академії
післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176 м. Харків,

вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176 м. Харків,

вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розіслано „2” червня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук, доцент Н.К. Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміцнення психічного здоров’я, забезпечення
гармонійного формування особистості дітей та підлітків, як найважливіша
соціальна задача цивілізованого суспільства, є предметом вивчення
представниками багатьох спеціальностей – медицини, психології,
педагогіки, соціології. Без створення умов для адекватного
психофізіологічного розвитку дитини неможливо розраховувати на виховання
повноцінної та освіченої особистості, а невірне виховання, ігнорування
законів вікової психології, призводить до деформованого дозрівання
окремих психічних функцій та особистості в цілому (Сиропятов О.О., 1996;
Марута Н.А., Козідубова С.М., 1999; Андрущенко А.В., 2000; Чубаровский
В.В., Карпова Г.Л., 2001; Сон-ник Г.Т., 2005; Kramer T., Garralda M.E.,
2000; Middleton H., Shaw I., 2000).

В останні роки констатується неухильне зростання непсихотичних форм
психічної патології у дітей та підлітків, в основному за рахунок
збільшення захворюваності на невротичні розлади, що обумовлено
негативною дією мінливих соціально-економічних чинників та
детермінованою психологічною предиспозицією (Гавенко В.Л. та співавт.,
1993; Галябар В.С., 1996; Підкоритов В.С., 1998; Кришталь В.В., Михайлов
Б.В., 2001; Хамаганова Т.Г. зі співавт. 2000; Табачніков О.Ю., 2001;
Сергета І.В. зі співавт., 2003; Бікшаєва Я.Б., 2003; Луценко О.Г., 2004
та ін.). Значна поширеність невротичних розладів серед дітей та
підлітків, їх тенденція до затяжного перебігу і переходу в невротичне
формування особистості свідчать, що це не тільки медична, а й важлива
соціальна проблема (Шевченко Ю.С., Северный А.А., 1998; Чубаровский
В.В., 1998; Бікшаєва Я.Б., 2003; Михайлова Э.А. зі співавт., 2003).

Спектр клінічних форм невротичних розладів в підлітковому віці дуже
широкий та різноманітний, проблема вивчення особливостей їх формування,
перебігу ще остаточно не вирішена. Чільне місце серед них посідає
соціальна фобія (СФ). Ранній дебют соціальної фобії являє собою особливо
серйозну проблему через те, що захворювання впливає на найбільш
“вразливий” вік людини, в якому формуються навички соціальної адаптації.

Показники поширеності соціальної фобії серед підлітків складають 2 – 7%,
але фігурують і цифри в 3 рази вищі (Монтгомери С.А., 1999; Сарвір І.М.
зі співавт., 2001; Chalker S., Weiner E., 1994; Stein M.B., Chartier
M.J. at al., 1998). Такі розходження даних пов’язані з невизначеністю
меж верифікації соціальної фобії. В рамках даної патології визначають
різні стани від природної сором’язливості до виражених форм уникаючої
поведінки і власне страхів з вегетативними реакціями.

Обґрунтована діагностика, розробка профілактичних, терапевтичних та
реабілітаційних програм щодо соціальних фобій можливі лише на засадах
комплексного аналізу та оцінки змін психологічної та психічної
діяльності підлітків, в тому числі на рівні субклінічних феноменів,
вивчення різнобічних аспектів соціальної адаптації особистості підлітка,
в першу чергу – до соціального середовища.

У той самий час питання порушення психічного та психологічного
благополуччя підлітків із соціальними фобіями практично не досліджено і
не дістало належного відтворення в літературі. Залишаються невизначеними
основні фактори, які сприяють формуванню соціальних фобій, не розроблені
програми психопрофілактики та психотерапевтичної корекції. Усе викладене
вище визначає актуальність теми і необхідність проведення даного
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри психіатрії,
загальної та медичної психології Вінницького національного медичного
університету (ВНМУ) за темою „Наукове обґрунтування лікувальних заходів
при афективно-вольових розладах, що виникають під впливом шкідливих
екзогенних факторів” (№ державної реєстрації 0197U003347). Дисертант є
співвиконавцем зазначеної науково-дослідної роботи.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – на підставі дослідження
причин, умов та механізмів формування соціальних фобій у підлітків
розробити принципи їх комплексної психотерапевтичної корекції.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Вивчити поширеність соціальних фобій серед підлітків загальноосвітніх
шкіл міста Вінниці.

Встановити клініко-психопатологічні особливості невротичних фобій
соціального змісту у підлітків.

Дослідити особливості впливу психогенних, соціогенних, негативних
соціально-психологічних та індивідуально-психологічних чинників на
формування соціальних фобій у осіб підліткового віку.

Розробити патогенетично обґрунтовану систему психотерапев-тичної
корекції та психопрофілактики соціальних фобій у підлітків.

Впровадити та оцінити ефективність розробленої системи комплексної
психотерапевтичної корекції та психопрофілактики соціальних фобій у
підлітків-учнів загальноосвітніх шкіл.

Об’єкт дослідження – соціальні фобії у підлітків.

Предмет дослідження – соціально-психологічні та
індивідуально-психологічні особливості підлітків із соціальними фобіями,
клініко-психопатологічні особливості, психокорекція та
психопрофілактика.

Методи дослідження – клініко-епідеміологічний, соціально-демографічний,
психодіагностичний, клініко-психопатологічний, методи математичної
статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з позиції системного
аналізу вивчені особливості формування соціальних фобій у підлітків. В
результаті комплексного обстеження підлітків загальноосвітніх шкіл м.
Вінниці, у значної кількості школярів виявлено наявність субклінічних
проявів соціальних фобій (СПСФ); уперше запропонована типологічна
диференціація, яка дозволила виділити та описати три типи соціальних
фобій: страх інтерперсональної взаємодії, страх представлення на людях
та змішаний тип. Уперше встановлено значення детермінованої
індивідуально-психологічної предиспозиції у формуванні субклінічних форм
соціальних фобій у підлітків. Визначена роль психогенних, соціогенних,
негативних соціально-психоло-гічних чинників у формуванні соціальних
фобій у підлітків. Уперше уточнена клініко-синдромальна характеристика
невротичних фобій соціального змісту.

Новою є розроблена система заходів психотерапевтичної корекції та
психопрофілактики соціальних фобій у підлітків, що базується на
мультидисциплінарних підходах.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість
дисертаційного дослідження полягає в розробці комплексної системи
діагностики соціальних фобій у підлітків.

На основі виявленої ролі негативних психологічних, соціальних,
соціально-психологічних чинників та їх співвідношення в генезі розвитку
соціальних фобій у підлітків розроблено ефективну програму їх
психотера-певтичної корекції та психопрофілактики, яка успішно
застосовується у практиці шкільного психолога.

Встановлені та систематизовані клінічні прояви невротичних фобій
соціального змісту у підлітків мають велике значення в клінічній
практиці для оптимізації методів їх терапії та профілактики.

Результати роботи впроваджені та використовуються в практичній роботі
психологічної служби ЗОШ №15 І-ІІІ ступенів м. Вінниці, ЗОШ №1 І-ІІІ
ступенів м. Тиврів, ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів м. Строїнці, ЗОШ №1 І-ІІІ
ступенів с. Нове-місто, Вінницької області. Основні положення
дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес на кафедрі
психіатрії, медичної психології Луганського Державного медичного
університету, на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології
Української медичної стоматологічної академії, на кафедрі психіатрії,
медичної психології та сексології Львівського Національного медичного
університету, на кафедрі психіатрії, загальної та медичної психології
Вінницького Національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналітичне
вивчення літературних джерел, підібрані та адаптовані психодіагностичні
методики, які використані у роботі. Здійснено комплексне
(епідеміологічне, психодіагностичне, клініко-психопатологічне)
обстеження підлітків, проведена статистична обробка і аналіз отриманих у
дослідженні даних та оформлення їх у вигляді таблиць і рисунків,
опубліковано основні положення дисертації. Особисто здобувачем
систематизовані клініко-синдромальні особливості соціальних фобій,
розроблений алгоритм надання комплексної медико-психологічної допомоги,
сформульовані висновки та рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися та обговорювалися на конференції “Актуальні проблеми
дитячої психіатрії” (Харків, 2001); ІII науково-практичній конференції
“Мультидисциплінарний підхід в лікуванні психічних і поведінкових
розладів у дітей та підлітків” (Вінниця, 2003); обласній
науково-практичні конференції “Депресивні розлади в практиці дільничного
та сімейного лікаря” (Вінниця, 2003); ІV науково-практичній конференції
“Мультидисциплінарний підхід в лікуванні психічних і поведінкових
розладів у дітей та підлітків” (Вінниця, 2004); Х університетській
науково-практичній конференції молодих учених та фахівців (Вінниця,
2004); ХІ університетській науково-практичній конференції молодих вчених
та фахівців (Вінниця, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, в
тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях (згідно з переліком ВАК
України, з них 4 одноосібні). У публікації №5 самостійно розглянуті та
проаналізовані вірогідні чинники, які впливають на формування соціальних
фобій у підлітків, узагальнені особливості клініко-психопатологічної
структури соціальних фобій та індивідуально-психологічні особливості
особистості хворих на невротичні фобічні розлади соціального змісту.

Структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 181 сторінках
машинопису. Дисертація складається зі вступу; оглядового розділу; 4
розділів власних досліджень; узагальнення результатів досліджень;
висновків; списку використаних літературних джерел та додатків.
Матеріали дисертації проілюстровано14таблицями та 14 рисунками.
Бібліографічний список містить 219 джерел (165 – праці вітчизняних та 54
зарубіжних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В основу роботи покладено матеріали комплексного обстеження підлітків –
учнів загальноосвітніх шкіл м. Вінниці. Скринінговим психодіагностичним
методом було обстежено 620 учнів 9-11 класів, серед яких в 9-х класах
навчалось 224 підлітка, 10-х – 165 та 11-х – 211 підлітків. Розподіл по
статті був наступним – дівчата – 52,9%, хлопці – 47,1%.

Зі всього загалу обстежених було відібрано 160 осіб, у яких під час
проведення клініко-епідеміологічного дослідження діагностовано наявність
проявів соціальної фобії (перша група).

Для уточнення клініко-психопатологічної структури соціальних фобій у
підлітків було обстежено 70 хворих на невротичні фобічні розлади
соціального змісту (друга група). Верифікацію діагнозу проводили згідно
критеріїв МКХ-10. Критеріями відбору були клінічна синдромальна
незавершеність невротичного фобічного розладу в першій та нозологічна
окресленість – в другій групі пацієнтів.

В дослідження ми не включали хворих у яких на момент обстеження
виявлялись інвалідизуючі соматичні захворювання та ознаки органічного
ураження ЦНС, розлади галюцинаторно-маячного регістру, ознаки наявності
розумової відсталості. Виключались також хворі віком (на момент
обстеження) менше 13 років та старше 17 років.

Як контрольна група було обстежено 85 практично здорових підлітків-учнів
(третя група).

Методи обстеження. Основними методами дослідження були
клініко-епідеміологічний, соціально-демографічний, психодіагностичний,
клініко-психопатологічний, а також методи математичної статистики.

За допомогою клініко-епідеміологічного методу встановлювались
особливості поширеності соціальних фобій серед підлітків – учнів 9-11
класів ЗОШ м. Вінниці. Для виявлення підлітків із субклінічними проявами
соціальних страхів була використана шкала соціальної тривоги Лібовіца
(LSAS) (Монтгомери С.А., 1999), яка мала на меті визначити ставлення
підлітків до вказаних 24 соціально зумовлених ситуацій. По 4-х бальній
системі проводилась оцінка підлітком по графам: страх та тривога при
зіткненні з певною ситуацією і уникнення даної ситуації.

Соціально-демографічний метод використовувався для аналізу чинників, які
впливали на формування соціальних фобій у підлітків. Шляхом опитування
збиралась інформація про самого учня, його сім’ю, матеріально-побутові
умови, стан здоров’я, спадкову обтяжливість, шкідливі звички, наявність
конфліктних та інших психогенних ситуацій, успішність і характер
міжособистісних відносин. Стан соматичного здоров’я вивчався за
допомогою амбулаторних карт.

З метою вивчення психологічних особливостей формування соціальних фобій
та оцінки ступеню невротизації підлітків була використана методика
діагностики рівня невротизації Л.І.Вассерманa (Райгородский Д.Я., 2001);
інформація про преморбідні особистісні особливості обстежуваного
контин-генту була отримана за допомогою тесту Леонгарда-Шмішека (Собчик
Л.Н., 2003); рівень ситуаційної тривоги визначали за методикою
діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса (Райгородский Д.Я.,
2001). Стан психологічної адаптації та причини психічної дезадаптації
визначали за допомогою опитувача Кеттелла (16PF) адаптованого Шмельовим
А.Г. та співавт., в інтерпретації Мельникова В.М., Ямпольського Л.Т.
(1985).

Для визначення ступеню задоволеності життям та порушення різних сфер
життєдіяльності обстежених підлітків була використана шкала
непрацездат-ності Шихана (Sheechan Disability score) (Монтгомери С.А.,
1999).

Клініко-психопатологічний метод застосовувався для вивчення
психопа-тологічних особливостей невротичних фобій на основі
загальноприйнятої в Україні методики психолого-психіатричного обстеження
шляхом інтерв’ю та спостереження.

Отримані в процесі дослідження дані заносились для подальшої
статистичної обробки в електронні таблиці Excel. При проведені
статистичного аналізу використовувались показники описової статистики,
для оцінки ступеню достовірності середніх величин використовувався
непараметричні критерій Манна-Уітні (U) та Фішера (ц*). Для встановлення
зв’язку між певними величинами – коефіцієнт рангової кореляції Спірмена,
для відображення і оцінки ступеню ефективності психотерапевтичної
корекції використовувався критерій Уілкоксона для зв’язаних вибірок. В
усіх випадках порівнянь визначалася імовірність випадку розходжень “р”.
Розходження приймалися статистично значимими при р^?? I TH a h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 4 ? o u ¦ ? I „o dh]„Fth^„o h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 & F & F AE h6 h6 & h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 h6 :j~0?v…3/4†O’J•¶™HYAE«h±”?hCXIOOuu2u®uiiiUiiiAi?iiiii§™ „?]„Fth^„`„? з тим - завищену самооцінку, поблажливе ставлення до власних недоліків, прагнення до самоствердження. У підлітків із субклінічними проявами СФ при порівнянні із здоровими учнями виявлена вірогідна значущість відхилень середнього балу по факторам С - (5,8±0,1 проти 7,6±0,2, р Підписано до друку 17.05.2006 р. Замовл. № 1112. Формат 60х90 1/16 Ум. друк. арк. 0,8 Друк офсетний. Тираж 100 примірників. Вінниця. Друкарня ВНМУ ім. М.І.Пирогова, Пирогова, 56. PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020