.

Стан систем гомеостазу під час вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок, які вживають наркотичні препарати (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 6273
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Шаповал Микола Віталійович

УДК 618.2/3:616.89-008.441.33:577.171.53

Стан систем гомеостазу під час вагітності, пологів та післяпологового
періоду у жінок, які вживають наркотичні препарати

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий консультант: заслужений діяч науки та техніки України, доктор
медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович,

Одеський державний медичний університет, завідувач

кафедри акушерства і гінекології № 2.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук,

Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет
МОЗ України, м. Київ, професор кафедри акушерстви та гінекології № 1.

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук,

професор Маркін Леонід Борисович, Львівський національний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №
1.

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення
екстрагенітальної патології, м. Київ.

Захист відбудеться “10” травня 2006 р. о_10_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному
медичному університеті МОЗ України за адресою: 65082, м. Одеса, пров.
Валіховський, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного
медичного університету (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 3).

Автореферат розісланий “__06_” _квітня_ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н.
Старець О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Надзвичайно широке розповсюдження наркоманії
наприкінці ХХ та на початку ХХІ століття визначило низку глобальних
соціальних і медичних проблем у політиці збереження здоров’я населення
для більшості країн світу (Иванец Н.Н. и соавт., 2002; Finnegan L.P.,
1995; Kistin N., Handler A., Davis F., 1996; Kuhu L., Levin B., Susser
M., 2002). Зростання захворюваності на наркоманії в Україні
простежується з 80-х років (Бітенський В.С., 1991; Пятницкая И.Н.,1994;
Гражданов і співавт., 2001), з різким збільшенням її в 90-ті роки і
подальшим зростанням в 2000-2005 роки (Беспалько В.В., 2003; Казначеев
В.П. и соавт., 2004). З урахуванням латентності даного захворювання
реальна чисельність людей, які вживають наркотики, у 10 разів більше
зареєстрованої (Гойда Н.Г., Чебан В.І., 2002; Герасименко Т.В., 2004).
Велику тривогу викликає зростання кількості ускладнень, пов’язаннях з
вживанням наркотиків (Вдовиченко Ю.П. і співавт.,1998). Серед носіїв ВІЛ
більше 90% хворих на наркоманію (Rodriguez E.M. et al., 1996; Запорожан
В.Н., Аряев Н.Л., 2003). Під час вивчення епідеміології наркоманії в
різних регіонах світу показано, що кількість вагітних, дітей та
підлітків серед хворих на наркоманію досить значна і ця тенденція
постійно збільшується (Chasnoff I.J.,1989; Little L.M. et al., 1990;
Казначеев В.П., Трофимов А.В., Теркулов Р.А., 2004). У цілому, на
частку жінок припадає до 20-25% хворих, а 89% із них молодші 30 років
(Москаленко В.Д., 1991; Ивасюк В.П., Филиппович С.А., 1997).

У США середня кількість жінок, що вживають наркотики під час вагітності,
наближається до 11% (Vinner E. et al., 2003). В окремих дослідженнях
показано, що у вагітних ііз наркотичною залежністю відзначається великий
відсоток мимовільних абортів, передчасних пологів, передчасного відтіка
навколоплідних вод, передчасного відшарування плаценти, прееклампсії,
розвитку плацентарної недостатності (ПН), синдрому затримки розвитку
плода (СЗРП), амніоніту, гестаційного діабету (Зелінський О.О., Кожухар
Г.В., 1998; Ney J.A. et al., 1990; Franklin C., Christensen M.D., Jose
I., 2001). Антенатальна смертність становить майже 80‰, частота
мертвонароджень знаходиться в межах від 20 до 70‰, рання неонатальна
смертність 30 – 100‰. У цілому, смертність серед новонароджених, матері
яких вживали наркотичні препарати до і під час вагітності й не
отримували пренатальної медичної допомоги, дорівнює 75% у разі
героїнової та 82% при метадоновій наркоманії (Berghella V. et al., 2003;
Sharpe C., Kuschel C., 2004).

Неконтрольований прийом наркотиків вагітними призводить до розвитку у
новонароджених неонатального наркотичного абстинентного синдрому (ННАС),
який у разі полінаркоманії зустрічається у 100%, мононаркоманії у – 85%
(Москаленко В.Д., 1991; Finnegan L.P., Kaltenbach K., 1992).

Одним із найбільш частих ускладнень у вагітних ііз наркотичною
залежністю є передчасні пологи. Недоношені та незрілі новонароджені
значно підвищують показники перинатальної смертності (60-75%), до 75%
випадків фізичної та психічної патології у дітей пов’язано з їх
недоношеністю (Behnke M., Eyler F.D., 1993; Финнеган Л.П., 1994;
Горячев П.И., 1995). Крім акушерських ускладнень, у цієї категорії жінок
підвищена частота анемій, бактеріємій, ендокардиту, хвороб сечового
тракту, гепатиту, гіпертензії, флебіту, сифілісу, СНІДу (Кияшко Г.П.,
1998; Гуревич М.А., Тазина С.Я., 1999; Герасименко Т.В., 2004; Жилка
Н.Я., 2005), соціальних й психологічних проблем (Бітенський В.С., 1991).

Недостатність надання пренатальної допомоги жінкам із наркоманіями в
значній мірі пов’язана з практичною відсутністю наукової інформації про
функціональний стан основних гомеостатичних систем під час вагітності. У
першу чергу це стосується стану центрального, регіонарного, органного,
материнсько-плодового кровообігу, системи гемостазу, гормонального
гомеостазу, фетоплацентарного гомеостазу, ролі інфекційних, автоімунних
чинників у розвитку акушерських ускладнень перебігу вагітності та
пологів. Вищевказане може становити необхідну основу для розробки
діагностичних і терапевтичних алгоритмів, створення системи заходів для
поліпшення пренатальної допомоги вагітним із наркоманіями і знизити у
них акушерські ускладнення, перинатальну захворюваність та смертність.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Обраний
напрямок дослідження тісно пов’язаний з плановою міжкафедральною
науково-дослідною темою Одеського державного медичного університету:
„Проблеми материнства, дитинства та сім’ї в сучасних
соціально-економічних умовах України”(№ держреєстрації О196U018907), а
також науково-дослідною темою „Перебіг вагітності, пологів та
післяпологового періоду і стан основних систем гомеостазу у жінок, які
вживають наркотичні препарати” (№ держреєстрації О196U018907).

Мета роботи. Метою даної роботи стало створення основних принципів
ведення вагітності та пологів у жінок, які страждають на наркоманію, на
підставі вивчення функціонального стану основних фізіологічних систем,
що забезпечують гомеостаз організму під час гестаційного періоду.

Задачі дослідження. Для досягнення мети в роботі поставлені такі
задачі:

Виконати проспективне дослідження перебігу вагітності, пологів,
післяпологового періоду, стану плода та новонародженого у жінок із
наркотичною залежністю.

Вивчити у вагітних із наркоманіями стан центральної та регіонарної
гемодинаміки в ІІІ триместрі вагітності.

Провести оцінку стану системи гемостазу та характеру її зміни у
вагітних із наркоманіями в ІІІ триместрі вагітності.

Визначити рівень автоантитіл до мембран фосфоліпідів і їх роль у
функціональному стані системи гемостазу та матково-плацентарно-плодового
кровообігу за наявності ПН і СЗРП.

Провести клінічний, морфометричний, морфологічний аналіз стану
фетоплацентарного комплексу (ФПК) і спіральних артерій у вагітних із
наркотичною залежністю у разі передчасних пологів та пологах у термін.

З’ясувати особливості функціонального стану ФПК у вагітних із
наркоманіями на основі проведення ультрасонографічних, гормональних,
кардіотокографічних та бактеріологічних досліджень.

Визначити особливості стану та розвитку новонароджених, а також дітей
першого року життя, народжених від жінок із наркоманіями.

Обґрунтувати концепцію патогенезу розвитку фетоплацентарних порушень і
стану плода на підставі результатів морфологічних, морфометричних,
гемодинамічних, гемостазіологічних, гормональних та інших досліджень
стану плаценти, плода та новонародженого.

Розробити і впровадити в клінічну практику та оцінити ефективність
патогенетично обґрунтованих підходів до корекції стану систем гемостазу
та гемодинаміки в системі мати-плацента-плід у жінок із наркоманіями в
ІІІ триместрі вагітності з метою зниження частоти акушерських і
перинатальних ускладнень.

Об’єкт дослідження. Особливості систем гомеостазу під час вагітності,
пологів і післяпологового періоду у жінок, які вживають наркотичні
препарати.

Предмет дослідження. Перебіг вагітності, пологів, післяпологового
періоду, стан систем гомеостазу, гемодинаміки, гормональний гомеостаз у
жінок із наркотичною залежністю.

Методи дослідження: клінічні, клініко-лабораторні,
клініко-інструментальні, клініко-статистичні, морфологічні,
морфометричні, радіоімунологічні, імуноферментні, ультразвукові,
допплерографічні, реографічні, кардіотокографічні, гормональні,
біохімічні, гістологічні, математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі результатів
комплексного обстеження виявлені раніше невідомі особливості перебігу
вагітності та пологів у жінок, які страждають на наркоманії, в
залежності від вживання різних наркотичних речовин у співвідношенні з
функціональним станом основних систем, що забезпечують гомеостаз
організму. Визначені акушерські та перинатальні ускладнення, які
найбільш часто зустрічаються при вживанні вагітною наркотичних
препаратів.

Уперше проведена оцінка стану центральної та регіонарної гемодинаміки
мозку, нирок і вивчено її взаємозв’язок з порушеннями в системі
мати-плацента-плід.

Вперше за результатами морфометричних, морфологічних досліджень
визначені основні патоморфологічні критерії, які характеризують у
вагітних із наркоманіями стан плаценти, міометрія, спіральних артерій,
амніона, пуповини і проявляються структурними змінами в центральних і
парацентральних зонах плаценти, розвитком облітеруючої патології судин.

На підставі результатів ультразвукових, допплерометричних, гормональних,
кардіотокографічних, імунологічних, бактеріологічних досліджень
проведено комплексне вивчення стану ФПК у співвідношенні зі станом
гемостазу та кровообігу в системі мати-плацента-плід.

Уперше з’ясована роль антифосфоліпідних антитіл (АФА) в генезі
мікроциркуляторних порушень у вагітних із наркоманіями та їх зв’язок з
тромбофілічними станами, що є етіопатогенетичною основою морфологічних
змін плаценти.

Встановлено, що вживання наркотиків під час вагітності супроводжується
не тільки розвитком ННАС, а й у подальшому суттєво впливає на розвиток у
цих дітей протягом перших трьох років життя психопатологічних розладів,
захворювань центральної нервової системи, що потребує постійного
диспансерного нагляду за ними.

На підставі вивчення стану кровообігу, гемостазу в системі
мати-плацента-плід запропоновано диференційні підходи до використання в
комплексній терапії ПН, СЗРП, фраксипарину, мілдронату, які дозволяють
зменшити рівень перинатальної захворюваності та перинатальних втрат у
жінок із наркоманіями та покращити перебіг неонатального періоду.

Новизна проведених досліджень підтверджується патентами на винаходи №
29155 А Україна, А61К36/00 „Спосіб лікування загрози передчасних пологів
у жінок-наркоманок”, опублікований 16.10.2000, бюлетень № 5-11; винахід
№ 40026 А Україна, А61К31/24 „Спосіб лікування фетоплацентарної
недостатності у жінок-наркоманок”, опублікований 16.07.2001, бюлетень №
6; винахід № 56895 А Україна, А61К33/00 „Спосіб лікування новонароджених
з неонатальним наркотичним абстинентним синдромом та метаболічними
порушеннями”, опублікований 15.07.2003, бюлетень № 5.

Практичне значення одержаних результатів. Доведена висока
інформативність дослідження стану судинно-тромбоцитарної та
фібринолітичної ланок системи гемостазу в розвитку фетоплацентарних
порушень у вагітних із наркоманіями. В алгоритмі обстеження у вагітних
із наркоманіями доведена доцільність визначення рівня антифосфоліпідних
антитіл (АФА), з послідуючою діагностикою розвитку у них
антифосфоліпідного синдрому (АФС). Встановлена необхідність
застосування фраксипарину для профілактики внутрішньосудинного
згортання крові, корекції реологічних, гемодинамічних зрушень та з
метою лікування хронічної гіпоксії плода.

Визначення типів центрального кровообігу, стану регіонарної
гемодинаміки мозку, нирок, ступеня гемодинамічних зрушень
матково-плацентарно-плодового кровообігу може використовуватися для
визначення об’єму інфузійної терапії у жінок із наркоманіями у разі
виникнення акушерських ускладнень під час вагітності та пологів. Уперше
запропоновано і впроваджено в практику патогенетичний метод
застосування мілдронату з метою корекції гемодинамічних порушень у
функціональній системі мати-плацента-плід, що дозволяє його
рекомендувати для застосування в комплексному лікуванні ПН у ІІІ
триместрі вагітності при наркоманіях і використовувати для профілактики
та лікування функціональних порушень розвитку ЦНС плода, пов’язаних з
його хронічною гіпоксією. Розроблений і впроваджений в клінічну
практику алгоритм надання акушерської та перинатальної допомоги
вагітним, роділлям, породіллям із наркоманіями та їх новонародженим.

Впровадження результатів дослідження. Результати роботи впроваджені в
клінічну практику родопомічних установ міста Одеси та Одеської області,
міста Миколаєва, спеціалізованої установи „ЧВК-74”. Матеріали дисертації
використовуються в навчальному процесі на кафедрах акушерства і
гінекології, педіатрії Одеського державного медичного університету для
студентів медичного факультету, слухачів курсів післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблені програма та
методологія дослідження, проведено клініко-епідеміологічний
ретроспективний і проспективний аналіз перебігу вагітності, пологів та
післяпологового періоду у жінок, які вживали наркотичні препарати, а
також періоду адаптації новонароджених із ННАС. Здобувачем особисто
проведено більшість клінічних і біофізичних досліджень, ведення,
лікування, розродження обстежених вагітних.

Наукові та клінічні результати, що представлені в роботі й виносяться на
захист, отримані автором особисто.

Статистична обробка, аналіз і узагальнення результатів дослідження,
оформлення дисертаційної роботи, публікація наукових праць виконані
автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до
дисертації, оприлюднені на 2-й науково-практичній конференції
лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України (Одеса, 1995);
Х з’їзді акушерів-гінекологів України (Одеса, 1996); науково-практичній
конференції асоціації акушерів-гінекологів України „Невиношування
вагітності” (Чернівці, 1997); науково-практичній конференції Асоціації
акушерів-гінекологів України „Кесарів розтин в сучасному акушерстві”
(Сімферополь, 1998); науково-практичній конференції Асоціації
акушерів-гінекологів України „Акушерські кровотечі” (Ужгород, 1999);
обласній науково-практичній конференції „Невиношування вагітності”
(Одеса, 1999); ІІІ Міжнародному конгресі „Актуальні питання інфектології
в акушерстві і гінекології” (Одеса, 2000); науково-практичній
конференції Асоціації акушерів-гінекологів України „Пізні гестози
вагітних” (Івано-Франківськ, 2000); ХІ з’їзді Асоціації
акушерів-гінекологів України „Репродуктивне здоров’я населення України:
проблеми та шляхи вирішення” (Київ, 2001); науково-практичній
конференції Асоціації акушерів-гінекологів України „Питання
гемотрансфузіології в акушерстві” (Миколаїв, 2002); науково-практичній
конференції Асоціації акушерів-гінекологів України „Питання
амбулаторно-поліклінічної допомоги та реабілітації в акушерстві та
гінекології” (Очаків, 2003); І Євроазіатському конгресі
акушерів-гінекологів (Санкт-Петербург, 2004); науково-практичній
конференції Асоціації акушерів-гінекологів України „Хірургічні методи
лікування в акушерстві та гінекології” (Харків, 2004);
науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України
„Актуальні питання перинатології” (Львів, 2005).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 37 наукових роботах, у
тому числі в 2 монографіях (у співавторстві), 22 статтях у наукових
журналах, затверджених ВАК України і збірниках наукових праць (9 з них –
без співавторів), решта робіт – у матеріалах конференцій та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Текст дисертації викладений на 396
сторінках машинописного тексту, ілюстрований 66 таблицями і 48
рисунками. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису
матеріалів і методів досліджень, 6 розділів власних досліджень, аналізу
й узагальнення результатів, висновків та практичних рекомендацій, списку
використаних джерел (276 – роботи вітчизняних та російських і 239 –
іноземних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Нагляд та обстеження вагітних
проводилися нами в клінічному пологовому будинку № 5, жіночій
консультації № 1 міста Одеси та у медико-санітарній частині жіночої
Чорноморської виправної колонії („ЧВК-74”), з якої вагітні
направляються у ІІІ триместрі вагітності для лікування та розродження до
пологового будинку № 5. За період 1995-2004 рр. було обстежено 276
вагітних жінок із наркоманіями та їх новонароджених (основна група) і
158 вагітних жінок із подібним спектром акушерської та соматичної
патології без наркоманій (група порівняння). Контрольну групу склали 102
вагітні жінки та їх новонароджені з неускладненим перебігом вагітності.
У відповідності із завданнями дослідження вагітні були розподілені на
кілька рандомізованих підгруп при вивченні стану центральної,
регіональної гемодинаміки, системи гемостазу, плодово-плацентарного
гомеостазу, матково-плацентарно-плодового кровообігу, бактеріоскопічних
та імунологічних досліджень. Діагностика СЗРП базувалася на виявленні
зниження параметрів фетометрії, нижче 10-20 перцентиля [Савельева Г.М. и
соавт., 1991; Стрижаков А.Н. и соавт., 1988]. Передбачувана маса плода
вираховувалася за формулою Shepard M. et al. (1982).

Оцінка терапевтичної дії мілдронату при І, ІІ, і ІІІ ступенях порушення
матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровообігу проведена у 39
жінок (група Іа). Результати порівнювалися з даними вивчення стану
гемодинаміки у 46 жінок із наркоманіями, в яких використовувався
традиційний медикаментозний комплекс лікування ПН (група Іб).

Вивчення ефективності використання фраксипарину за наявності АФС
проведено у 48 вагітних із ПН у термін 32-35 тиж (підгрупа Ів)
порівняно з 45 вагітними (підгрупа Іг), в яких антикоагулянти не
застосовувались.

З метою вивчення особливостей нервово-психічного розвитку дітей від
хворих на наркоманії матерів нами було проведене порівняльне
клініко-діагностичне дослідження 100 дітей від 0 до 3 років, які
знаходились і виховувались в умовах дитячого будинку при “ЧВК-74” (48
дітей – від хворих на наркоманії матерів, 52 – від матерів без ознак
наркоманії).

У 212 новонароджених від матерів основної групи та 105 – контрольної
вивчали параметри фізичного розвитку, особливості перебігу періоду
адаптації.

Дослідження плацент проведено у 236 (84,06%) жінок основної групи та у
30 – контрольної групи за методиками А.П. Милованова і О.П.
Брусиловського в модифікації К.П. Калашникової (1996). Оцінка стану
спіральних артерій та міометрію здійснювалась за класифікацією I.
Brosens i M. Renaer (1988) на підставі вивчення біоптатів плацентарного
ложа та позаплацентарного майданчика, отриманих під час операції
кесаревого розтину.

Проводили бактеріоскопічне вивчення чистоти піхвових мазків і
бактеріологічне дослідження піхвових виділень з розрахунком показника lg
КОЕ/мл, імуноферментний скринінг на найбільш поширені захворювання, які
передаються статевим шляхом (хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз,
бактеріальний вагіноз, ВІЧ-інфекція, трихомоніаз, гонорея). При
проведенні мікробіологічних досліджень для виявлення різниці між
показниками просвітного та пристінкового компонентів мікрофлори піхви,
цервікального каналу використовували вишкрібання зі слизової оболонки
шару поверхневих епітеліальних клітин. Виконували аміно-тест і рН-метрію
піхвових виділень, кольпоцитологічні дослідження.

Стан системи гемостазу вивчали уніфікованими і стандартизованими
методами за тестами гемостазіограми, показниками коагулограми та
тромбоеластограми (ТЕГ).

За імуноферментним методом (ELISA) проводилося визначення наявності
антитіл до кардіоліпіну (аКЛ), ізотипів IgG та IgM, в2-глікопротеїну-1
(в2-ГП-1), ізотипів IgG та IgM вовчакового антикоагулянту (ВА).
Результати методу ELISA оцінювалися в одиницях MРL та GPL.

У 63 жінок із неускладненим перебігом вагітності в ІІІ триместрі залежно
від рівня їх тривожності вивчено взаємозв’язок психофізіологічного
стану та стану системи гемостазу, для чого досліджувалися проста
сенсомоторна реакція на світловий стимул і реакція на рухомий об’єкт.
Результати порівнювалися зі станом системи гемостазу у вагітних із
наркоманіями та у жінок з неускладненим перебігом вагітності в ІІІ
триместрі.

Ультразвукове дослідження (УЗД) проводили на апараті DORNIER-2200,
„SONOACE 6000 C” фірми Medison, „Alloka SSD – 260”. Ультразвукова
плацентографія включала вивчення розташування, товщини і структури
плаценти, ступеня її зрілості за P. Grannum et al. (1979),
характеристику навколоплідних вод.

Біофізичний профіль плода (БПП) оцінювали за методикою A. Vintzileos et
al. (1983). Під час допплерометрії (DORNIER-2200, „SIEMENS-SL-250”),
оцінювали кровотік у материнських судинах, спіральних артеріях,
пуповині, середній мозковій артерії плода (Alfirevic Z., Neilson I.P.,
1995, Стрижаков А.Н., Игнатко И.В., 1997).

Вивчення стану центральної гемодинаміки у жінок проводилося за допомогою
методики тетраполярної реографії (Р4-02) (Савицкий Н.Н., 1974) та при
динамічному ехокардіографічному дослідженні за допомогою комп’ютерного
сонографа „Acuson 128R/F” (USA A) .

Типи кровообігу визначали на основі середніх значень УІ і СІ:
еукінетчний (УІ від 24,7 до 61,6 мл/м?, СІ від 2,4 до 5,0 л/(хв•м2)),
гіперкінетичний (УІ більше 61,6 мл/м2, СІ більше 5,0 л/(хв•м2)),
гіпокінетичний (УІ менше 24,7 мл/м2, СІ менше 2,4 л/(хв•м2)).

Допплерометричне дослідження кровотоку в нирковій артерії та її
внутрішньоорганних гілках виконували комп’ютерним сонографом „Acuson
128R/F” (USA A) при положенні вагітної лежачи на лівому боці, а стан
судинної системи та кровообіг в екстракраніальних судинах (ЗСА, ЗовСА,
ВСА та НадБА) – за допомогою сонографа „Vasoflow-3C” фірми „Sonicaid”
(Англія).

Моніторинг серцевої діяльності плода з урахуванням добових ритмів
здійснювали під час зовнішньої кардіотокографії (КТГ) за допомогою
апарата „Sonicaid FM7” (Великобританія) з комп’ютерною обробкою даних.

Гормональну функцію ФПК вивчали шляхом динамічного визначення
радіоімунним методом вмісту естріолу (Е3), прогестерону (ПГ) і
плацентарного лактогену (ПЛ) за допомогою стандартних наборів реактивів
KIA-hCG (Польща), РІА-Е3-125І, РІА-ПГ-125І і РІА-ПЛ-125І (Білорусь).

Вивчення особливостей нервово-психічного розвитку дітей від хворих на
наркоманії матерів проведено методои порівняльного
клініко-діагностичного дослідження 100 дітей від 0 до 3 років, які
знаходились і виховувалися в умовах дитячого будинку при “ЧВК-74”.

Діагностика рівня психомоторного розвитку дітей до 1 року проводилася
за допомогою скануючої кількісної оцінки вікового психомоторного
розвитку, розробленої Л.Г. Журбою і К.М. Мастюковою (1991).

Для визначення рівня психічного розвитку обстежуваних дітей
використовувалася методика скринінг-дослідження дітей раннього віку
(Козловская Г.В., Кириченко Е.И., Кремнева Л.Ф., 1994).

Статистичну обробку одержаних кількісних та якісних ознак проводили на
персональному комп’ютері PC Pentium 4 CPU 2.4 MHz (256 Mb RAM) в
електронних таблицях Microsoft Exсel Windows – 2000.

Кореляційний аналіз здійснювали за допомогою критерію узгодження Персона
(для кількісних варіант) і Спірмена (для рангових варіант).

Результати досліджень та їх обговорення. Вік обстежених із наркоманіями
основної групи коливався від 16 до 36 років і, в середньому, дорівнював
(23,2±2,1) року, тимчасом як у жінок порівняльної групи він становив
(24,2±2,9), а у контрольній групі – (25,3±3,3).

Із 276 вагітних 89 вказували на одночасне чи паралельне вживання різних
наркотичних речовин, при цьому відмічалось одночасне формування
залежності від кожної з них.

Переважна більшість вагітних як в основній, так і в групі порівняння
були у віці 20-29 років. Зріст жінок основної групи дорівнював
(162,30±0,28) см, групи порівняння (165,80±0,64) см, в контрольній
(167,30±0,82) см. Середня маса тіла до вагітності у першій групі
(60,30±0,89) кг, у жінок групи порівняння (72,40±1,15) кг, у контрольній
(71,40±1,21) кг. Середня маса новонароджених в основній групі становила
(3580±42) г, у вагітних групи порівняння (3184±52) г, у контрольній
групі (3285±48) г. Доношеними народилися 226 (81,88%) основної групи та
150 (94,94%) жінок групи порівняння, у тому числі за допомогою
кесаревого розтину 9 (3,26%) і 7 (4,43%) жінок відповідно.

Раннє та пізнє встановлення менструальної функції у вагітних основної
групи виявлялося частіше, ніж у жінок групи порівняння та контрольної.
Середній вік менархе становив у жінок основної групи (13,82±0,90) року,
у групі порівняння – (12,4±0,06) років, контрольної – (11,0±0,05).
Початок менструацій після 14-15 років відзначено у 49 (17,17%), 16
(10,13%) і 8 (7,84%) жінок відповідно. Порушення менструальної функції
спостерігалось у 242 (87,68%) в основній, 99 (62,60%) – в групі
порівняння та в 32 (31,37%) – у контрольній групі. Серед інших порушень
менструальної функції дисменорея зареєстрована у 110 (39,80%) жінок
основної групи проти 16 (10,13%) жінок другої групи і 8 (7,84%)
контрольної; олігоменорея – у 35 (12,68%), 5 (3,16%) і 3 (2,94%),
аменорея – у 52 (18,84%), 9 (5,70%) та 5 (4,5%), а тривалість циклу
понад 33 дні у 42 (15,22 %), 12 (7,59 %) та 5 (4,09 %), відповідно.

Середній вік початку статевого життя в основній групі становив
(17,40±0,22), у другій групі (19,50±0,28), у контрольній (19,60±0,24)
років. Відмічається часта зміна статевих партнерів у кожної другої
жінки основної групи – 138 (50 %) і тільки у 25 (15,82%) жінок другої та
10 (9,8%) контрольної групи. Застосування методів контрацепції, як
правило, протягом короткого часу зареєстровано тільки у 12 (4,38%) жінок
основної групи, тимчасом як у групі порівняння цей показник становив
6,33%, в контрольній – 8,82%.

Першовагітних було 138 (50%), першородящих 165 (59,78%), що майже не
відрізнялось від аналогічного показника у вагітних групи порівняння та
контрольної. Першородящих жінок, в яких попередня вагітність перервана
за допомогою штучного аборту, було 99 (35,86%) у першій групі, 24
(15,19%) у другій, 12 (11,76%) у групі контролю (р*1/4ue? U ?????& - 8 : h th * f ? ? ? U ????? P з 5 (7,57%) до 13 (19,69%) у цервікальному каналі (р0,05); передчасне дозрівання плаценти – 32,25%; набряк плаценти
– у 18,48%, низьку плацентацію – у 17,39%, розширення синусів базальних
вен міжворсинчастих просторів – у 34,42%; гіпертонус матки – у 34,06%.
Патологічна незрілість плаценти спостерігалася в кожному 5-му випадку у
вагітних із наркоманіями та в половини жінок із наявністю АФА.
Результати плацентографії підтверджують дані, одержані під час вивчення
морфологічної структури плацент. Найбільш характерними ультразвуковими
симптомами є зміни об’єму міжворсинчастого простору та велика кількість
ехонегативних та ехопозитивних структур.

Дані плацентографії в 32-37 та 38-40 тиж, в цілому, за групою вказують
на можливість розвитку ПН, ризик якої у жінок з АФС майже абсолютний.

При допплерометричному дослідженні встановлено перевагу поєднаних
порушень кровотоку в спіральних артеріях і артеріях пуповини плода у
69,92% досліджень. Ізольоване порушення кровообігу в спіральних артеріях
було виявлене в 28,98% випадків. Окрім цього, ізольовані порушення
кровообігу були знайдені в артерії пуповини у 6 випадках. У всіх цих
пацієнток в післяпологовому періоді були констатовані ті чи інші
аномалії розвитку пуповини у вигляді відсутності вартонових драглів,
звуження діаметра артерій і вени пуповини тощо.

Порівняльні результати реєстрації кривих швидкостей кровотоку (КШК) в
маткових артеріях та в артерії пуповини плода, за даними показників СДВ,
ІР свідчать про достовірне підвищення судинної резистентності у жінок із
наявністю АФА з 32-го тижня, яка зберігається з незначними змінами до
кінця гестації (р ВИСНОВКИ У дисертації розв’язано актуальну проблему сучасного акушерства, рзроблено основні принципи та алгоритм ведення вагітних, роділей та породілей із наркоманією. Вивчено функціональний стан основних фізіологічних систем, що забезпечують гомеостаз організму в гестаційний період в цієї категорії жінок. За сучасних умов південного регіону України спостерігається чітка тенденція до зростання кількості вагітних, що страждають на наркоманію. Перебіг вагітності в них супроводжується високою частотою загрози переривання вагітності (64,49%), передчасних пологів (21,01%), розвитком фетоплацентарної недостатності та хронічної гіпоксії плода з формуванням синдрому затримки його розвитку (47,46%), народження дітей у стані асфіксії різного ступеня (59,7%), синдрому втрати плода (18%) та значно підвищеним рівнем розвитку перинатальної і неонатальної патології (98,19%). Стан центральної гемодинаміки у вагітних із наркоманіями у ІІІ триместрі вагітності характеризується зростанням частоти гіпокінетичного типу кровообігу. За наявності хронічного пієлонефриту частіше – у (62,96±9,47)% випадків – гіперкінетичний тип, а при проявах гестозу другої половини вагітності (легкої та середньої тяжкості) – гіпокінетичний і еукінетичний типи. Дані типи кровообігу патофізіологічно пов’язані з формуванням і розвитком плацентарної, фетоплацентарної недостатності та синдрому затримки розвитку плода. Стан системи гемостазу у вагітних із наркоманіями характеризується розвитком у ІІІ триместрі хронічного синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання, що морфологічно підтверджується характером змін стану мікроциркуляторного русла у спіральних артеріях матки і судинах плаценти. У розвитку плацентарної недостатності й затримки розвитку плода патогенетичне значення мають антитіла до мембранних фосфоліпідів, які виявляються у 48,2% вагітних. Поряд із порушенням стану системи гемостазу високий рівень антифосфоліпідних антитіл, СЗРП, гіпоксія плода дозволяють стверджувати про розвиток у цих вагітних антифосфоліпідного синдрому, який перебігав в легкому і середньому ступенях тяжкості. Патогенетичні механізми розвитку АФС пов’язані як з прийомом наркотичних речовин при полінаркоманіях з появою АФА, так і високим рівнем інфікування фетоплацентарного комплексу. У вагітних із наркотичною залежністю провідну роль у розвитку плацентарних порушень і ПН відіграють патологічні зміни спіральних артерій, які проявляються облітеруючою формою патології, зниженням материнського кровотоку до ворсинок плаценти, загибеллю мікроворсинок синцитіотрофобласта, реологічними порушеннями в міжворсинчастому просторі, великими ішемічними некрозами ворсинок у межах котиледона, що супроводжується вираженою гіпоплазією плаценти, незрілістю строми капілярів ворсинок або будовою строми. Матково-плацентарний кровообіг при існуючому, у жінок із наркоманіями, гіпокінетичному типі кровообігу в ІІІ триместрі вагітності характеризується значним зниженням кровотоку в матковій артерії, артерії пуповини і проявляється підвищенням систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності та пульсаційного індексу під час допплерографії. Патогенетичні механізми зміни матково-плацентарного кровообігу пов’язані з прогресуючими порушеннями стану системи гемостазу та розвитком тромбофілічних станів у плацентарному комплексі, патологічними змінами структури плаценти, облітерацією капілярів. У жінок, що вживають наркотичні речовини під час вагітності, спостерігаються патологічні зміни гормональної функції плаценти, а саме прогресуюче в ІІІ триместрі зниження вмісту в крові плацентарного лактогену, естріолу, і меншою мірою прогестерону, що є однією зі складових у виникненні синдрому затримки розвитку плода. Гормональні зміни супроводжуються зниженням параметрів біофізичного профілю плода і розвитком хронічної гіпоксії плода. У новонароджених і дітей першого року життя спостерігається висока частота краніоцефальної дисморфії, симптомів соматичного дизонтогенезу, затримки психомоторного розвитку, патологічних синдромів, які проявляються впродовж 1-3 років життя дитини. Порушення функціонального стану центральної та регіонарної гемодинаміки, системи гемостазу та фетоплацентарної системи, розвиток антифосфоліпідного синдрому, реологічних зрушень у вагітних із наркоманіями являють собою патогенетичні механізми гестаційних ускладнень перебігу вагітності, пологів, патологічних станів плода, новонароджених і дітей першого року життя. Застосування диференційованих лікувальних підходів до корекції стану системи гемостазу (фраксипарин) і стану матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку (мілдронат) у вагітних із наркоманіями протягом ІІІ триместру сприяє підвищенню ефективності комплексної терапії плацентарної недостатності та хронічної гіпоксії плода у 1,9 разу, що проявляється покращанням показників морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу, зменшенням ускладнень вагітності в 3,16 разу, частоти передчасних пологів у 2,7 разу, СЗРП в 1,5 рази. Використання розроблених алгоритмів перинатальної охорони плода у вагітних із наркоманіями в кожному другому випадку сприяє поліпшенню перинатальних наслідків, зменшенню захворюваності новонароджених, нормалізації нервово-психічного розвитку дітей перших років життя, що дозволяє рекомендувати їх в практику родопомічних закладів і перинатальних центрів. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Вагітних, які страждають на наркоманію, необхідно зарахувати до групи високого пренатального ризику розвитку синдрому втрати плода, загрози переривання вагітності, передчасних пологів, декомпенсованих форм фетоплацентарної недостатності, хронічної гіпоксії плода з формуванням затримки його розвитку, перинатального інфікування, передчасного вилиття навколоплідних вод, народження дітей у стані асфіксії різного ступеня, появи у дітей протягом перших трьох років життя патологічних синдромів і затримки психомоторного розвитку, що робить необхідним їх госпіталізацію в критичні періоди вагітності та в періоди активного формування основних функціональних органів і систем плода у пологові стаціонари з проведенням диференційних профілактичних курсів терапії. 2. Високий рівень у вагітних із наркоманіями неконтрольованих передчасних пологів, перинатальної захворюваності та розвиток у новонароджених неонатального наркотичного абстинентного синдрому потребує госпіталізації дітей в перинатальні центри, пологові стаціонари із наявністю відділень інтенсивної терапії та реанімації новонароджених. 3. Перинатальний нагляд за вагітними із наркоманіями повинен включати повне лабораторне обстеження, діагностику ТОRCH інфекцій та захворювань, які передаються статевим шляхом, визначення функціонального стану плода, ступеня порушень гемодинаміки в системі мати-плацента-плід, характеру ускладнень вагітності з визначенням плану подальшого спостереження та лікування. 4. Розвиток і прогресування у вагітних із наркоманіями порушень матково-плацентарного-плодового кровообігу потребує періодичного проведення допплерометричних досліджень та комплексної терапії з включенням вазоактивних препаратів. Враховуючи ангіопротекторну, антигіпоксичну, антиоксидантну, тромболітичну та нейропротекторну дію мілдронату, його можна призначати шляхом внутрішньовенного введення по 5,0 мл 10%-го розчину на 0,9%-му розчині хлориду натрію (200,0) курсом від 4 до 10 разів у І, ІІ та ІІІ триместрах вагітності. 5. З метою своєчасної діагностики та корекції синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання, тромбофілічних станів рекомендується визначати показники судинно-тромбоцитарної та плазмової ланки системи гемостазу, починаючи з І триместру вагітності, у пологах і в післяпологовому періоді. 6. Розвиток при опійній та полінаркоманіях антифосфоліпідного синдрому потребує періодичного визначення рівня у вагітних антифосфоліпідних антитіл і вовчакового антикоагулянту. 7. Наявність у вагітних прогресуючих форм фетоплацентарної недостатності, синдрому затримки розвитку плода й антифосфоліпідного синдрому потребує включення в комплексну терапію фраксипарину безперервним курсом до нормалізації параметрів матково-плацентарного, плодово-плацентарного кровообігу та системи гемостазу. 8. За наявності високого рівня перинатального інфікування оперативне розродження суттєво не позначається на рівні перинатальних втрат, що при підвищеному рівні гнійно-септичних захворювань у новонароджених і перинатальних уражень ЦНС дозволяє рекомендувати ведення пологів при передчасних і пологах у термін через природні пологові шляхи. 9. Новонароджені та діти перших років життя від жінок із наркоманіями потребують створення системи постійного диспансерного нагляду педіатрами, психоневрологами з визначенням обсягу та проведенням відповідних реабілітаційних заходів, спрямовані на профілактику у них затримки психомоторного розвитку. СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Зелинский А.А., Венцковский Б.М., Шаповал Н.В., Голота В.Я., Попов А.Г. Течение хронической урогенитальной инфекции, вызвавшей перинатальное инфицирование фетоплацентраного комплекса у женщин, болеющих наркоманией и ВИЧ-инфицированных. // Кесарево сечение Т2, Последствия операции.- Одесса: ОКФА, 2002. – 272 с. (Підготував самостійно даний розділ). Акушерские и перинатальные аспекты наркомании.- Одеса: Чорномор’я, 1998. – 112 с. (у співавт. з Зелінським О.О., Бітенським В.С., Кожухар Г.В., Горячевим П.І). (Провів інформаційний пошук, написав 3 розділи). Шаповал М.В. Стан матково-плацентарного кровотоку у жінок із наркоманіями. // Одеський медичний журнал. – 2005. – №3 (89). – С. 73-76. Шаповал М.В. Особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, які страждають на героїнову наркоманію // Одеський медичний журнал. – 2005. – №4 (90) – С.46-48. Шаповал М.В. Стан системи гемостазу у вагітних із наркоманіями та наявністю в крові антифосфоліпідних антитіл. // Вісник психіатрії та психофармакотерапії – 2005. – №1 (7). – С. 31-33. Шаповал М.В., Горячов П.І. Віддалені результати спостереження за розвитком дітей, що народилися від матерів із наркоманіями у південному регіоні України // Вісник морської медицини. – 2005. – № 2. – С. 3-8. (Провів дослідження, аналіз отриманих результатів, літературне оформлення). Шаповал М.В. Стан центральної гемодинаміки у вагітних з наркоманіям. // Вісник психіатрії та психофармакотерапії – 2004. – №2 (6). – С. 81– 85. Шаповал М.В. Оцінка біофізичного профілю плода у вагітних ііз наркотичною залежністю // Одеський медичний журнал. –2004. – №1 (81). – С. 79-81. Шаповал М.В. Стан центрального кровообігу у вагітних із наркотичною залежністю // Вісник Вінницького державного медичного університету. –2003. – №1/1. – С. 106-108. Шаповал М.В. Оцінка функцій фетоплацентарного комплексу у вагітних з наркоманією // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – 2003. – С. 332-336 Зелінський О.О., Шаповал М.В., Андрієвський О.Г. Гормональна функція фетоплацентарного комплексу у вагітних із наркотичною залежністю // Вісник морської медицини. – 2001. – № 3 (15). – С. 51-58. (Провів добір тематичних хворих, аналіз результатів, їх статистичну обробку, літературне оформлення). Шаповал М.В. О морфологической интерпретации плацентарной недостаточности у женщин с наркоманией и герпетической инфекцией // Буковинський медичний вісник. – 2001. – №2. – Т. 5 – С. 157-159. Зелінський О.О., Шаповал М.В., Андрієвський О.Г. Стан місцевого імунітету при фізіологічному перебігу вагітності та у жінок із наркотичною залежністю друк // Вісник морської медицини. – 2002. – № 2 (18). – С. 21-24. (Провів інформаційний пошук, брав участь у обгрунтуванні мети, проаналізовані показники місцевого імунітету слизової оболонки тіла матки, здійснив літературне оформлення). Зелінський О.О., Шаповал М.В., Андрієвський О.Г., Фортуна І.О. Клінічне значення дослідження внутрішньоплацентарного кровотоку у жінок з фізіологічним перебігом вагітності та ускладненою наркотичною залежністю. // Вісник морської медицини. – 2000. – № 3. – С. 44-48. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Зелінський О.О., Кожухар Г.В., Шаповал М.В. Вживання наркотиків під час вагітності: вплив на респіраторну систему плода і новонародженого // Одеський медичний журнал. – 1999. – № 3 (53). – С. 70-73. (Провів статистичну обробку даних, літературне оформлення). Зелінський О.О., Кожухар Г.В., Шаповал М.В. До проблеми наркоманії у вагітних жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – № 1. – С. 74-76. (Провів інформаційний пошук, літературне оформлення). Шаповал М.В., Зелінський О.О., Ігнатенко М.І., Ігнатенко О.С. Патент на винахід № 56895 А Україна, А61К33/00. Спосіб лікування новонароджених з неонатальним наркотичним абстинентним синдромом та метаболічними порушеннями. Опубл. 15.05.2003. Бюл. № 5. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Кожухар Г.В., Зелінський О.О., Шаповал М.В. Патент на винахід № 40026 А Україна, А61К31/24. Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності у жінок-наркоманок. Опубл. 16.07.2001. Бюл. № 6. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Зелінський О.О., Шаповал М.В., Кожухар Г.В., Патент на винахід № 29155 А Україна, А 61К31/00. Спосіб лікування загрози передчасних пологів у жінок-наркоманок. Опубл. 16.10.2000. Бюл. № 5-11. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Шаповал М.В. Менструальна функція в жінок з героїновою наркоманією // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 675-678. Шаповал М.В. Безпосередні результати спостереження за розвитком дітей, що народилися від матерів із наркоманіями. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2004. – С. 730-732. Шаповал Н.В., Андриевский А.Г. Влияние психологической дезадаптации беременных с наркотической зависимостью на течение беременности и исходов родов друк.// Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 684-685. (Провів інформаційний пошук, обгрунтування мети, статистичну обробку). Зелінський О.О., Шаповал М.В., Кожухар Г.В. Морфологічна та морфометрична характеристика плацент вагітних із наркотичною залежністю // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – № 1. – С. 23-24. (Провів інформаційний пошук, літературне оформлення). Зелінський О.О., Шаповал М.В., Кожухар Г.В. Перебіг вагітності та пологів у жінок з наркоманією та ВІЛ-інфекцією // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині (додаток до “Одеського медичного журналу”). – 1999. – С. 251-252. (Провів добір тематичних хворих, аналіз отриманих результатів, їх статистичну обробку). Кожухар Г.В., Шаповал М.В. Морфологічні особливості плаценти при наркоманії // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. – 1999. – № 1. – С. 43-46. (Провів дослідження, аналіз морфологічних особливостей структури плацент, літературне оформлення). Зелинский А.А., Кожухарь А.В., Шаповал Н.В. Состояние фетоплацентарной системы при беременности, осложненной употреблением наркотиков // Проблемы медицины. – 1998 – № 3 (3). – С. 30-31. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Зелинский А.А., Шаповал Н.В. О влиянии наркотических препаратов, употребляемых во время беременности, на потомство // Новое в науке и практике. – 1998. – № 2. – С. 31-32. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Шаповал М.В. Стан новонароджених, вилучених шляхом кесарського розтину у жінок, хворих на наркоманію. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України – Сімферополь, 1998. – С. 383-385. Кожухар А.В., Шаповал Н.В. Диагностика плацентарной недостаточности у беременных, страдающих наркоманией, по данным ультразвуковой плацентографии // Новое в науке и практике. – 1998. – № 2. – С. 36. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Кожухар Г.В. Шаповал М.В. До питання передчасного переривання вагітності у жінок, хворих наркоманією друк. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України – К., 1997. – С. 187-189. (Провів статистичну обробку даних, літературне оформлення). Shapoval N.V. Direct and Far-reaching Results of Children Neuro-Psychological Development from Women Opium Drug-Users // The events of the year gynecology and obstetrics 1st Euro-Asian Congress, 2004. – Vol 2. – P. 72. Шаповал Н.В., Кожухарь А.В., Друца И.О., Цыбульский В.Н Частота заболеваемости в послеродовом периоде, связи ее с микрофлорой родовых путей и иммунным статусом родильниц. // Материалы международного конгресса. “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. – 1998. – Т 2. – С. 20-21. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Шаповал М.В. Вміст деяких гормонів в навколоплодових водах під час пологів у жінок із наркоманіями // Тези робіт. 10-го з’їзду акушерів-гінекологів України. – Одеса. – 1996. – С. 25-26. Шаповал М.В., Кожухарь Г.В. Особливості перебігу пологів у вагітних, які страждають наркоманією // Тези робіт. 10-го з’їзду акушерів-гінекологів України. – Одеса. – 1996. – С. 26-27. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення). Шаповал Н.В., Кожухарь А.В. Роды у несовершенолетних, страдающих токсикоманиями // Актуальні питання гінекології дітей та підлітків: Тези 2-ої науково-практичної конференції лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України. 1995. – Т 2. – С. 70. (Провів клінічний аналіз, статистичну обробку, літературне оформлення). Шаповал Н.В. К обоснованию необходимости изучения проблемы беременности и родов при токсикомании // Актуальні питання гінекології дітей та підлітків: Тези 2-ої науково-практичної конференції лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України. 1995. – Т 2. – С. 68-69. Шаповал Н.В. Состояние местного иммунитета нижних отделов половых путей в ІІІ триместре беременности у несовершеннолетних, страдающих токсикоманиями // Актуальні питання гінекології дітей та підлітків: Тези 2-ої науково-практичної конференції лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України. 1995. – Т 1. – С. 76-77. анотаціЯ Шаповал М.В. Стан систем гомеостазу під час вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок, які вживають наркотичні препарати. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, м. Одеса, 2006. У дисертації наведено вивчення стану системи центральної та регіонарної гемодинаміки, гемостазу, гормонального, плодово-плацентарного гомеостазу у вагітних із наркоманіями, а також ролі бактеріологічних, імунологічних чинників у розвитку акушерських ускладнень, плацентарної недостатності, СЗРП та розробки диференційованих способів їх лікування. Обстежено 276 вагітних жінок та їх новонароджені. Встановлено, що патомеханізми розвитку акушерських ускладнень ПН і СЗРП включають порушення центрального, матково-плодово-плацентарного кровообігу, які виникають на фоні розвитку тромбофілічних станів, антифосфоліпідного синдрому, зниження рівня продукції плодово-плацентарних гормонів, високого рівня інфекційних захворювань і перинатального інфікування ФПК, наслідком яких є розвиток гіпоплазії, склерозуючих та деструктивних змін у плаценті та спіральних артеріях. Вживання наркотиків призводить до високого рівня ускладнень у неонатальному періоді в новонароджених і затримки психомоторного розвитку дітей протягом перших трьох років життя. Застосування диференційованих лікувальних підходів до корекції стану гемостазу (фраксипарин) та матково-плацентарно-плодового кровотоку (мілдронат) сприяє підвищенню ефективності комплексної терапії плацентарної недостатності та хронічної гіпоксії плода, що проявляється покращанням показників морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу, зменшенням ускладнень вагітності, частоти передчасних пологів, СЗРП, захворюваності новонароджених. Ключові слова: вагітні із наркоманіями, функціональні гомеостатичні системи організму, антифосфоліпідний синдром, антикоагулянти, вазопротектори, стан здоров'я новонароджених і дітей перших років життя. АННОТАЦИЯ Шаповал Н.В. Состояние систем гомеостаза во время беременности, родов и послеродового периода у женщин употребляющих наркотические препараты. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Одесский государственный медицинский университет, МЗ Украины, г. Одесса, 2006. В диссертации изучались состояние центральной и регионарной гемодинамики, системы гемостаза, гормонального, плодово-плацентарного гомеостаза у беременных с наркоманиями, а также роль бактериологических, иммунологических факторов в развитии акушерских осложнений, плацентарной недостаточности, синдрома задержки развития плода. Представлены данные по коррекции существующих у этой группы беременных гемостазиологических и гемодинамических нарушений. Обследовано 276 женщин с наркоманиями, а также их новорожденные (основная группа). Группу сравнения составили 158 женщин, не употреблявших наркотики, рандомизированных с основной группой по уровню соматической заболеваемости, акушерских осложнений, невынашивания, преждевременных родов, ПН, СЗРП. Контрольную группу составили 102 женщин с неосложненным течением беременности. Установлено, что патомеханизмы развития акушерских осложнений, ПН и СЗРП включают изменения состояния центрального (гипокинетический тип), почечного, маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения с развитием в фетоплацентарной системе гемодинамических нарушений преимущественно ІІ, ІІІ типов на фоне деструктивных, склерозирующих изменений в центральных и парацентральных зонах плаценты, ее гипоплазии, изменений морфофункционального состояния спиральных артерий. Течение беременности при наркоманиях сопровождается высоким уровнем угрозы прерывания беременности (64,49%), преждевременных родов (21,01%), развитием ФПН, хронической гипоксии плода и СЗРП (47,46%), рождением детей в состоянии асфиксии (59,7%), высоким уровнем перинатальной и неонатальной патологии (98,19%). Состояние системы гемостаза у беременных с наркоманиями характеризуется гиперактивностью тромбоцитов, повышением фибринолитической активности с развитием в ІІІ триместре синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания, что морфологически подтверждается состоянием микроциркуляторного русла в спиральных артериях матки и сосудах плаценты. Патомеханизмы развития нарушений состояния системы гемостаза связаны с наличием при полинаркоманиях антифосфолипидных антител, которые обнаруживаются у 48,2% женщин с последующим развитием АФС. Наряду с употреблением наркотических средств, экзогенные факторы развития АФС включают в себя высокий уровень перинатального инфицирования плацентарного комплекса. Характерным для ПН при наркоманиях является значительное снижение в крови беременных уровня плацентарного лактогена, эстриола при незначительном снижении прогестерона. Изменение продукции гормонов коррелирует с результатами определения биофизического профиля плода и типами КТГ, свидетельствующих о развитии хронической гипоксии плода. Оценка терапевтического действия милдроната при І, ІІ, и ІІІ степени нарушений маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения проведена у 39 женщин (группа Іа). Результаты сравнивались с данными состояния гемодинамики у 46 женщин с наркоманиями, у которых использовался традиционный медикаментозный комплекс лечения ПН (группа Іб). Установлена нормализация кровообращения в артерии пуповины и тенденция к улучшению гемодинамики средней мозговой артерии плода при отсутствии достоверных изменений в маточно-плацентарном кровообращении. Изучение эффективности применения фраксипарина при наличии АФС проведено у 31 беременной в сроки 32-35 нед (подгруппа Ів). Сравнительный анализ показал достоверное увеличение массы тела новорожденных (р ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ аКЛ - антитіла до кардіоліпіну АП - артерія пуповини АТ ІІІ - антитромбін ІІІ АФА - антифосфоліпідні антитіла АФС - антифосфоліпідний синдром АЧР - активований час рекальцифікації АЧТЧ - активований частковий тромбопластиновий час БПП - біофізичний профіль плода ВА - вовчаковий антикоагулянт ІАП - інгібітор активатора плазміногену ІР - індекс резистентності КТГ - кардіотокографія КШК - крива швидкості кровотоку МВП - міжворсинчастий простір НадБА - надблокова артерія ННАС - неонатальний наркотичний абстинентний синдром ПІ - пульсаційний індекс ПЛ - плацентарний лактоген ПН - плацентарна недостатність ППК - плодовоплацентарний коефіцієнт ПРС - периферична резистентність судин СДВ - систоло-діастолічне відношення СЗРП - синдром затримки розвитку плода СІ - серцевий індекс ТЕГ - тромбоеластограма УІ - ударний індекс ХПН - хронічний пієлонефрит ЦПВ - церебро-плацентарне співвідношення ФПК - фетоплацентарний комплекс ФПН - фетоплацентарна недостатність ФПВ - фізіологічний перебіг вагітності Р2С - протеїн С б2-Mg - б2- макроглобулін в2-ГП-1 - в2-глікопротеїн-1 PAGE 2 PAGE 36

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020