.

Оптимізація комплексного лікування псоріазу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 3225
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ПРИЙМАК АРТЕМ ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 616.517-085.849.19+615.275

Оптимізація комплексного лікування псоріазу

з використанням хронодетермінованої антиоксидантної терапії та лазерного
фотофорезу

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент

Денисенко Ольга Іванівна,

Буковинський державний медичний

університет МОЗ України,

завідувач кафедри шкірно-венеричних

хвороб і туберкульозу

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Буянова Олександра Василівна,

Івано-Франківський державний

медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри шкірних

та венеричних хвороб

доктор медичних наук, професор

Андрашко Юрій Володимирович,

Ужгородський національний університет

МОН України, завідувач кафедри шкірних

і венеричних хвороб з курсом ВІЛ-інфекції,

патоморфології і фтизіатрії

Провідна установа: Інститут дерматології та венерології АМН
України,

м. Харків

Захист відбудеться “20” грудня__ 2007 року о 1530 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному
медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою:
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1; Центральна міська клінічна
лікарня, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою 03057, м. Київ-57,
вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 19_” листопада_ 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Свирид С.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальною задачею сучасної дерматології є
встановлення механізмів розвитку й перебігу псоріазу з метою оптимізації
патогенетичних методів його лікування та профілактики [Мавров І.І. та
ін., 2002; Коляденко К.В., 2004; Griffiths G.E.M. et al., 2000; Jullien
D., 2006]. Актуальність дерматозу визначається його поширеністю (на
псоріаз страждає від 2% до 6% населення світу) [Буянова О.В.,
Аль-Рамлаві Х.Д., 2005; Christophers Е., 2006], а також тенденцією до
більш тяжкого клінічного перебігу на сучасному етапі із частими й
тривалими рецидивами, ураженням опорно-рухового апарату та внутрішніх
органів [Радионов В.Г., Семиряд Ю.В., 2005; Goldsmith D.R., Wagstaff
A.J., 2005; Weindl G. et al., 2005; Kano Y. et al., 2006; Sladden M.J.
et al., 2006], що є причиною тривалої непрацездатності, а нерідко й
інвалідизації цих пацієнтів [Дащук А.М., Яковлева О.В., 2003; Campalani
E., Barker J.N.W.N., 2005; Seong J. et al., 2006]. Все це призводить до
зниження професійної та соціальної активності хворих, погіршення якості
їх життя, що і визначає медико-соціальну значущість псоріазу [Коляденко
В.Г., Чернишов П.В., 2005; Sampogna F. et al., 2006; Wolkenstein P.,
2006].

За даними сучасних досліджень, псоріаз є мультифакторним захворюванням,
у виникненні та перебігу якого істотне значення відіграють: генетична
детермінованість, розлади нейроендокринної регуляції, зміни
імунологічної реактивності, захворювання органів травлення, хронічні
вогнища інфекції, обмінні порушення тощо [Кутасевич Я.Ф., 2002;
Білозоров О.П., 2004; Вайс В.В., Андрашко Ю.В., 2006; Carlberg
C., Molnar F., 2006; Gupta M.A., 2006; Lee M.R., Cooper A.J., 2006;
Sampogna F. et al., 2006].

В останні роки відзначають важливу роль у патогенезі псоріазу активації
процесів вільнорадикального окиснення (ВРО) біологічних структур,
розвитку ендогенної інтоксикації на тлі недостатності факторів
антиоксидантної системи (АОС) організму, що обгрунтовує призначення
хворим антиоксидантних засобів [Дащук А.М., Яковлева Е.В., 2003; Буянова
О.В., Цідило І.Г., 2005; Бондар С.А. та ін., 2006; Briganti S., Picardo
M., 2003]. Водночас, як доведено хронобіологічними дослідженнями,
дисбаланс у будь-якій біосистемі розпочинається з розладів її
ритмологічної структури, у т.ч. десинхронозу циркадіанних ритмів [Пішак
В.П., 2002; Skene D.J., Arendt J., 2006; Yamanaka Y. et al., 2006].
Однак, у літературі відсутні дані про вивчення у хворих на псоріаз
циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу та
їх ролі в патогенезі даного дерматозу.

Важливим завданням сучасної дерматології є оптимізація лікування та
профілактики псоріазу, оскільки традиційні методи терапії часто є
недостатньо ефективними, які не забезпечують стійкого терапевтичного
ефекту та не попереджають рецидивів дерматозу [Коляденко Е.В., 2003;
Kerkhof P.C.M., Kragballe K., 2005; Christophers E. et al., 2006].
Вказується на доцільність включення в комплексне лікування псоріазу
антиоксидантних засобів, які підвищують його терапевтичну ефективність
[Кутасевич Я. та ін., 2002; Буянова О.В., Цідило І.Г., 2005; Яковлева
О.В., 2005].

Привертають увагу повідомлення про перспективи застосування у клінічній
практиці гормону шишкоподібної залози – мелатоніну, який володіє
антиоксидантною та синхронізуючою діями [Cajochen C. et al., 2003; Skene
D.J., Arendt J., 2006]. Доведено нормалізуючий та синхронізуючий вплив
на організм пацієнтів низькоінтенсивного лазерного випромінювання
[Шахбазов В.Г., 2003; Ковалев М.И., 2005; Проценко Т.В., 2005; Anderson
R.R., 2000], у т.ч. його ефективність у комплексному лікуванні хворих на
псоріаз [Радионов В.Г., Семиряд Ю.В., 2005; Ilknur T. et al., 2006;
Nisticт S.P. et al., 2006]. Вказується на доцільність застосування
лазерної терапії у комбінації з антиоксидантними засобами [Берсуцкая
А.В. и др., 2004; Писковацкий П.М. и др., 2005].

Водночас наголошується на необхідності хронодетермінованого застосування
медикаментозних засобів та методів лазерної терапії відповідно до
параметрів хроноритмів показників гомеостазу пацієнтів, що значно
підвищує їх ефективність [Загускин С.Л. и др., 2004; Asao T. et al.,
2006].

У зв’язку з цим, актуальним завданням є розробка хронодетермінованих
методів антиоксидантної та лазерної терапії псоріазу з визначенням їх
клінічної ефективності та поєднаного впливу на показники
оксидантно-антиоксидантного гомеостазу пацієнтів, що і визначило мету та
завдання запланованих нами наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри шкірно-венеричних
хвороб і туберкульозу Буковинського державного медичного університету
“Оптимізація лікування хронічних дерматозів (екзема, псоріаз,
піодерміти)” (№ державної реєстрації 01.01 Y 005247). Дисертант
самостійно проводив дослідження із визначення у хворих на псоріаз
циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу,
розробляв та виконував клінічну апробацію нового комплексного
патогенетично обгрунтованого методу лікування псоріазу, вивчав показники
його ефективності.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування хворих на псоріаз за
допомогою комплексного методу з використанням хронодетермінованої
антиоксидантної терапії та лазерного фотофорезу з урахуванням
особливостей циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного
гомеостазу пацієнтів.

Задачі дослідження:

Провести клінічне обстеження 120 хворих на псоріаз. З’ясувати
клініко-епідеміологічні особливості псоріазу в Чернівецькій області.

Визначити у хворих на псоріаз особливості циркадіанних ритмів показників
оксидантної та антиоксидантної систем крові.

Встановити можливі зв’язки циркадіанних ритмів показників оксидантної та
антиоксидантної систем крові у хворих на псоріаз залежно від віку й
статі пацієнтів, а також характеру клінічного перебігу дерматозу.

Розробити патогенетично обгрунтований спосіб лікування хворих на псоріаз
з використанням хронобіологічно детермінованої антиоксидантної терапії
та диференційованого лазерного фотофорезу.

Визначити терапевтичну ефективність застосування у комплексному
лікуванні псоріазу хронобіологічно детермінованої антиоксидантної
терапії та диференційованого лазерного фотофорезу.

Об’єкт дослідження: хворі на псоріаз віком від 16 до 81 року (120
пацієнтів).

Предмет дослідження: клінічні особливості псоріазу; циркадіанні ритми
показників оксидантної та антиоксидантної систем крові у хворих на
псоріаз; розробка нового способу лікування та профілактики рецидивів
псоріазу із хронодетермінованим застосуванням антиоксидантного засобу
віта-мелатоніну та диференційованого лазерного фотофорезу.

Методи дослідження: клінічні – аналіз скарг, анамнезу та об’єктивного
стану хворих, контроль ефективності їх лікування; загальноклінічні –
загальний аналіз крові, сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів,
серологічні реакції на сифіліс; біохімічні: визначення показників
оксидантної системи крові – малонового альдегіду (МА), молекул середньої
маси (МСМ), фракцій окиснювальної модифікації білків (ОМБ) та
антиоксидантної системи крові – церулоплазміну (ЦП), відновленого
глутатіону (ВГ), глутатіонпероксидази (ГПО) та каталази (КА);
хронобіологічні – визначення параметрів циркадіанних ритмів
досліджуваних показників (мезору, амплітуди, акрофази, батифази);
статистичні – оцінка вірогідності та кореляційних зв’язків досліджуваних
показників.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше
патогенетично обгрунтовано призначення хворим на псоріаз
хронодетермінованої антиоксидантної та лазерної терапії, що підвищує
ефективність базисних методів їх лікування та профілактики.

У хворих на псоріаз вперше встановлено зміни параметрів циркадіанних
ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові –
збільшення мезору й амплітуди фракцій ОМБ, зростання мезору МА та МСМ зі
зміщенням акрофази цих показників у нічний час доби, а також зменшення
мезору й амплітуди ЦП і ВГ та мезору КА, збільшення мезору ГПО та
зміщення акрофази цих показників у напрямку ранкових годин, а батифаз –
у післяобідній та вечірній час, що свідчить про наявність дисбалансу та
десинхронозу оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на псоріаз.

Вперше встановлено особливості параметрів циркадіанних ритмів показників
оксидантної та антиоксидантної систем крові у хворих на псоріаз залежно
від їх статі, віку та місця проживання, а також характеру клінічного
перебігу псоріазу (стадії та тривалості дерматозу, поширеності
патологічного процесу на шкірі, наявності ускладнень), що свідчить про
значення порушень оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у патогенезі
псоріазу.

Вперше розроблено та апробовано новий метод лікування хворих на псоріаз,
який передбачає на тлі базисної терапії хронодетерміноване застосування
антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та диференційованого лазерного
фотофорезу (з бетасаликом чи дипросаликом у прогресуючій стадії та
карбодермом – у стаціонарній стадії).

Вперше доведено клінічну ефективність розробленої автором
хронодетермінованої антиоксидантної терапії та диференційованого
лазерного фотофорезу в комплексному лікуванні псоріазу, встановлено їх
нормалізуючий та синхронізуючий вплив на параметри циркадіанних ритмів
показників оксидантної та антиоксидантної систем крові пацієнтів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи розширюють і
поглиблюють знання про механізми розвитку та перебігу псоріазу,
обгрунтовують актуальність хронобіологічних методів досліджень при
вивченні стану оксидантно-антиоксидантного гомеостазу пацієнтів,
доводять доцільність та ефективність застосування у комплексній терапії
псоріазу хронодетермінованих методів лікування та профілактики.

На підставі проведених досліджень розроблено і впроваджено в медичну
практику новий ефективний метод лікування хворих на псоріаз, який
передбачає на тлі базисної терапії хронодетерміноване застосування
антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та диференційованого лазерного
фотофорезу (з бетасаликом чи дипросаликом у прогресуючій стадії та
карбодермом – у стаціонарній стадії).

Встановлено, що хронодетерміноване застосування у комплексному лікуванні
псоріазу антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та лазерного фотофорезу
зумовлює нормалізуючий вплив на параметри циркадіанних ритмів показників
оксидантної й антиоксидантної систем крові (мезор, амплітуду) та
тенденцію до синхронізації їх добових коливань (часу акрофази та
батифази).

Доведено, що включення в комплексне лікування псоріазу
хронодетермінованої антиоксидантної терапії (віта-мелатонін) у поєднанні
із диференційованим лазерним фотофорезом зумовлює скорочення термінів
лікування пацієнтів, подовжує тривалість стану ремісії дерматозу та
зменшує кількість його рецидивів на рік.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати
дисертаційної роботи впроваджено у лікувальну практику дерматологічних
відділень Чернівецького обласного шкірно-венерологічного диспансеру
(ОШВД), Київського ОШВД, Донецького ОШВД, Рівненського ОШВД,
Тернопільського ОШВД, а також у навчальний процес кафедр шкірних та
венеричних хвороб Буковинського державного медичного університету
(м. Чернівці) та Івано-Франківського державного медичного університету,
а також курсу дерматовенерології Тернопільського державного медичного
університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено аналіз наукових
публікацій за темою дисертації, сумісно з науковим керівником
сформульовано мету та задачі роботи. Здобувачем проведено клінічне
обстеження, лабораторні дослідження та комплексне лікування хворих на
псоріаз. Самостійно проведено статистичну обробку та узагальнення
отриманих результатів, написано всі розділи дисертації, сумісно з
науковим керівником сформульовано висновки і практичні рекомендації та
підготовлено наукові праці до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
представлено й обговорено на 84-й та 85-й підсумкових наукових
конференціях, присвячених 60-річчю Буковинської державної медичної
академії (Чернівці, 2003, 2004); ХХІ Міжнародній науково-практичній
конференції “Применение лазеров в медицине и биологии” (Одеса, 2004); Х
Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Київ,
Чернівці, 2004); 86-ій підсумковій науковій конференції Буковинської
державної медичної академії (Чернівці, 2005); науково-практичній
конференції “Розробки молодих вчених дермато-венерологів” (Київ, 2005);
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні методи
діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються
переважно статевим шляхом” (Чернівці, 2005); І (VІІІ) з’їзді Української
асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (Київ, 2005); 87-ій
підсумковій науковій конференції Буковинського державного медичного
університету (Чернівці, 2006); ХХV Міжнародній науково-практичній
конференції “Применение лазеров в медицине и биологии” (Луцьк, 2006);
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні методи
діагностики та лікування в дерматології, венерології та косметології”
(Донецьк, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому
числі 4 статті (одноосібні) у наукових фахових виданнях, рекомендованих
ВАК України, 1 деклараційний патент на винахід, 1 нововведення та 5 тез
доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та
з’їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 183
сторінках машинописного тексту, з яких 147 сторінок займає основний
текст, 32 сторінки – список літератури і 4 – додатки. Робота складається
зі вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури з 312
посилань (157 праць кирилицею і 155 – латиницею) та додатків. Робота
ілюстрована 41 таблицею (з них 9 займають цілу сторінку) та 14
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дисертаційна робота базується
на аналізі результатів обстеження та лікування 120 хворих на псоріаз
віком від 16 до 81 року, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в
Чернівецькому ОШВД упродовж 2002-2006 рр, а також аналізі показників
захворюваності на псоріаз у Чернівецькій області. Групу контролю склали
22 практично здорові особи (донори) репрезентативного віку.

Комісією з біомедичної етики Буковинського державного медичного
університету (протокол №13 від 16.11.06 р.) встановлено, що дисертаційні
дослідження виконані з дотриманням основних положень та норм біоетики.

Для вирішення поставлених завдань у 81 хворого на псоріаз визначено
показники оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Стан оксидантної
системи крові у хворих на псоріаз оцінювали за вмістом малонового
альдегіду в еритроцитах і плазмі (Ю.А. Владимиров, А.И. Арчаков, 1972),
молекул середньої маси (Г.А. Парфенкова и др., 1987) та фракцій
окиснювальної модифікації білків, визначених за альдегідо- й
кетонопохідними нейтрального (ОМБ Е370) та основного (ОМБ Е430)
характеру в сироватці крові (І.Ф.Мещишен, 1998). Стан антиоксидантної
системи крові оцінювали за рівнем відновленого глутатіону в гемолізаті
крові методом О.В. Травіної у модифікації І.Ф. Мещишена (1983),
церулоплазміну в сироватці крові методом M.I.Ревіна (В.Г.Колб,
В.С.Камышников, 1982), активністю каталази (М.А. Королюк та ін., 1988)
та глутатіонпероксидази в цільній крові (І.Ф.Мещишен, І.В.Петрова,
1983).

Для визначення параметрів циркадіанних ритмів досліджуваних показників
забір крові у хворих на псоріаз проводили тричі впродовж доби (о 08.00,
16.00 та 24.00 год). Отримані дані обробляли методом косинор-аналізу,
вивчали наступні параметри ритму: мезор (середній рівень показника),
амплітуду (різницю максимального відхилення показника й мезору),
акрофазу (момент часу, в який реєстрували максимальне значення) та
батифазу (момент часу, в який реєстрували мінімальне значення
досліджуваного показника).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили на персональному
комп’ютері із застосуванням IBM PS (програма Excel) та використанням
ліцензованих програм Statistica 6.0, STATGRARHICS Plus, MCSS 2000 and
PASS 2000. Результати досліджень обробляли методами варіаційної
статистики та кореляційного аналізу з використанням критеріїв Фішера та
Стьюдента (t). За вірогідну приймали різницю середніх при р BD?e, ? ????????v @Dh?e\ ^ O $, ^ ? Oe O ?????????? ?????? ???????????еритроцитах (відповідно на 10,5%, p0,05) 130,5(2,56*

142,0(2,02

(р0,05) 11,0(0,84*

13,3(0,65*

(р0,05) 23,6(2,21

07.22 / 06.11 07.37 / 08.51 06.56 / 09.34 09.14

19.22 / 18.11 19.37 / 20.51 18.56 / 21.34 21.14

Каталаза:

– мезор, мКат/л

– амплітуда,

мКат/л

– акрофаза,год

– батифаза, год 13,1(0,50*

14,2(0,25

(р>0,05) 13,5(0,51*

15,3(0,31

(р0,05) 1,24(0,093

0,982(0,046*

(р0,05) 1,16(0,066

05.46 / 04.57 05.38 / 08.44 05.42 / 08.52 09.23

17.46 / 16.57 17.38 / 20.44 17.42 / 20.52 21.23

Відновлений глутатіон:

– мезор, мкмоль/л кр.

– амплітуда,

мкмоль/л кр.

– акрофаза,год

– батифаза, год 0,366(0,012*

0,293(0,007*

(р0,05) 0,058(0,004*

0,070(0,003

(р0,05) 177,0(4,32*

168,8(2,96*

(р>0,05) 154,3(2,23

18,6(1,19*

12,4(0,77

(р>0,001) 18,2(1,34*

17,9(0,87*

(р>0,05) 15,4(0,73

17,8(0,85*

(р0,05) 13,2(0,29*

11,9(0,19*

(р0,05) 0,65(0,066

0,65(0,039

(р>0,05) 0,78(0,059*

0,53(0,042

(р0,05) 2,51(0,054*

2,55(0,049*

(р>0,05) 1,69(0,026

0,301(0,026*

0,308(0,020*

(р>0,05) 0,300(0,026*

0,177(0,011

(р0,05) 0,012(0,001*

0,007(0,001

(р0,05) із наближенням їх значень до
відповідних показників групи контролю, що відображає підвищення
активності основних чинників АОС зі зменшенням напруженості
глутатіонової системи. Водночас у хворих на псоріаз ІІІ (основної) групи
встановлено: зниження мезору й амплітуди ОМБ Е370 (відповідно на 9,6% і
32,8%, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020