.

Патоморфологічні особливості та фрагментація ДНК у новоутвореннях молочних залоз собак (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 3520
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Шестяєва Наталія Іванівна

УДК 619:616-0391:591.165:636.7

Патоморфологічні особливості та фрагментація ДНК у новоутвореннях
молочних залоз собак

16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету
Міністрів України

Науковий керівник – Кандидат ветеринарних наук, доцент

Потоцький Микола Кирилович

Національний аграрний університет,

доцент кафедри патологічної анатомії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Горальський Леонід Петрович,

Державний агроекологічний університет,

завідувач кафедри анатомії та гістології

доктор ветеринарних наук, професор

Урбанович Павло Павлович

Львівська національна академія ветеринарної

медицини ім. С.З. Гжицького,

професор кафедри патологічної анатомії і гістології

Провідна установа – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної
медицини УААН, м.Харьків

Захист дисертації відбудеться “15” лютого 2006 р. о 10 00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв
оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус №4, к. 41

Автореферат розісланий “13”січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _________________Міськевич С.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зацікавленість у вивченні новоутворень у домашніх
тварин значно зросла впродовж двох останніх десятиріч минулого століття.
Це зумовлено суттєвими економічними збитками, пов’язаними із виникненням
пухлин у сільськогосподарських тварин, що потребує відповідних науково
обґрунтованих заходів профілактики, а також із підвищенням інтересу до
проблеми співставлення пухлин дрібних тварин і людини, оскільки вивчення
перших як “природних моделей” новоутворень людини має важливе значення у
розширенні знань про сутність пухлинного росту (J.Martin de las Mulas,
2000). Крім того, в останні роки пухлини тварин стали використовуватися
як прийнятні моделі для тестування генно-інженерних технологій, які
розробляються для лікування онкозахворювань у людини (D.Argyle, 1999).

Цікавим об’єктом ветеринарної онкології є пухлини собак. За останні
25-30 років швидкість росту захворюваності на злоякісні пухлини та
смертність від них зросли у людей (H.Напалков, 2004) та собак
(S.Withrow, 1996). Це зумовлено погіршенням екологічного стану довкілля,
а у собак, крім того, як вважають, із значним подовженням тривалості
життя, що пов’язано із підвищенням якості умов утримання тварин
(J.Martin de las Mulas, 2000). Собака знаходиться у найбільш близьких із
людиною кліматичних та побутових умовах, а також підлягає дії одних і
тих же негативних факторів довкілля, особливо за умов великих,
техногенно насичених міст. За визначенням ВООЗ пухлини тварин, зокрема
пухлини молочних залоз (МЗ) собак, відповідають багатьом із тих
критеріїв, які сформульовані для “кандидатів на природні моделі” пухлин
людини. Вони мають багато спільних із пухлинами людини чинників ризику,
особливостей клінічного перебігу, деяких патогенетичних, біохімічних
характеристик та прогностичних факторів (V.Nerurkar, 1989; J.Martin de
las Mulas 2000; A.Dutra 2004). Однак, свідчення про частоту виникнення,
патогенез, морфологію, діагностику, клінічний перебіг та лікування
пухлин у собак розрізнені, часом недостатні або різнорідні, що утруднює
вирішення ряду питань, зокрема, порівняльної онкології.

У значній мірі ці труднощі пов’язані із великою гістологічною та
гістогенетичною своєрідністю як злоякісних, так і доброякісних
новоутворень МЗ собак та, не в останню чергу, є наслідком групування
пухлин МЗ за різними класифікаціями, які базуються на дещо різних
критеріях (за першою (1974) та другою (1999) Міжнародними класифікаціями
ВООЗ пухлин МЗ собак, за класифікацією ВООЗ пухлин МЗ людини, за
неноменклатурними критеріями тощо). У світі існує лише декілька банків,
що зберігають значну кількість зразків різних тканин, у т.ч. і пухлин
МЗ, які отримані від собак, які різняться за породою, віком, регіоном та
умовами проживання (Y.Richards, 2001). В Україні дослід-ження з вивчення
різних аспектів новоутворень МЗ собак не проводились (винятком є лише
одне – з цитологічної діагностики новоутворень МЗ собак (В.Чехун, А.
Мазуркевич та ін., 2001)). В той же час визначення регіонарних
особливостей розповсюдження та поведінки злоякісних пухлин у собак є
цінним матеріалом для з’ясування не тільки певних питань канцерогенезу,
але й для отримання даних щодо ролі у цих процесах багатьох чинників
довкілля, що забруднено внаслідок техногенної діяльності людини. У цьому
плані вони мають і загально-біологічний інтерес, так як показано, що
процеси, які визначають географічне накопичення випадків неоплазм у
людини та собак, до певної міри різні і не завжди залежать один від
одного (D.O’Brien, 2000). В останні роки все більше дослідників
приходять також до висновку про неоднорідність процесів розвитку
карцином, зокрема карцином МЗ, у різних видів тварин (D.Waters, 1998).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано у рамках теми “Патоморфологічні особливості та
характеристика структурного стану ДНК злоякісних пухлин молочних залоз
дрібних тварин” кафедри патологічної анатомії Навчально-наукового
інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продуктів АПК
Національного аграрного університету (№ державної реєстрації
0103U005852).

Мета і задачі досліджень. На основі патоморфологічних досліджень
вив-чити частоту діагностування, морфологічні, патогенетичні, клінічні,
анамнес-тичні та прогностичні особливості різних гістологічних типів
новоутворень МЗ собак м. Києва.

Для досягнення мети вважали за доцільне вирішення наступних завдань:

1. Визначити гістологічні типи новоутворень МЗ собак за Міжнародною
класифікацією ВООЗ пухлин МЗ собак та частоту випадків різних типів
новоутворень у випадково сформованій вибірці.

2. Провести порівняльний аналіз між гістологічними діагнозами, що
визна-чаються за класифікаціями ВООЗ пухлин МЗ собак та людини.

3. Провести цито- та каріоморфометричні дослідження і на їх основі
встановити особливості плейоморфізму клітин та їх ядер у різних
гістологічних типах доброякісних та злоякісних новоутворень МЗ собак.

4. Дати гістохімічну характеристику змінам вмісту ДНК у ядрах клітин
новоутворень МЗ собак.

5. Оцінити значення анамнестичних факторів як чинників ризику виникнення
новоутворень МЗ та порівняти їх щодо різних гістологічних типів
неоплазм.

6. Дослідити інтенсивність заключної стадії апоптичної загибелі клітин
МЗ та її новоутворень.

7. Визначити термін виживання собак у післяопераційний період та можливе
прогностичне значення ряду параметрів, що характеризують новоутворення
МЗ.

Об`єкт дослідження: новоутворення МЗ собак.

Предмет дослідження: частота ураження, анамнестичні чинники, клінічні,
макро- та мікроскопічні характеристики, особливості загибелі пухлинних
клітин доброякісних і злоякісних новоутворень МЗ різних гістологічних
типів.

Методи досліджень: патоморфологічні, гістохімічні, морфометричні,
клінічні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені патоморфологічні
дослідження новоутворень МЗ у собак, що проживають в умовах великого
промислового міста, на основі яких вперше в Україні визначені якісний та
кількісний спектри гістологічних типів новоутворень МЗ залоз собак, дана
морфологічна характеристика плейоморфізму епітеліальних клітин та їх
ядер, одержані дані щодо особливості вмісту ДНК в ядрах та інтенсивності
загибелі клітин різних новоутворень МЗ. Порівняльний аналіз між
гістологічними діагнозами, що визначаються за класифікаціями ВООЗ пухлин
МЗ собак та людини, показав, що адекватна класифікація новоутворень МЗ
повинна поряд із типовими гістологічними характеристиками враховувати як
джерела специфічних типів пухлинних клітин (епітеліальні,
міоепітеліальні, клітини сполучної тканини тощо), що лежить в основі
сучасного варіанту класифікації пухлин МЗ собак, так і локалізацію
первинного ураження (протоки чи часточки), а також інфільтративні
властивості пухлин, що є основними принципами класифікації пухлин МЗ
людини. Встановлені відмінності у часі виникнення та швидкості розвитку
доброякісних та злоякісних новоутворень МЗ, їх локалізації, розмірів та
значення атипової гіперплазії у розвитку останніх, що дозволило виявити
ряд прогностичних факторів. Висловлена думка, що ризик виникнення
новоутворень МЗ збільшується із кожним випадком фізіологічної та,
особливо, патологічної естрогенної стимуляції епітелію МЗ.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані розширюють та
поглиблюють сучасні знання про етіологію та патогенез різних за
гістоструктурою новоутворень МЗ собак. Вони можуть бути корисними при
розробці нових методів профілактики та діагностики захворювання, для
удосконалення сучасної класифікації пухлин МЗ собак, для формування
спецкурсів для студентів ветеринарних спеціальностей, а також у разі
створення в Україні реєстру випадків та банку даних з ветеринарної
онкології.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є повністю самостій-ною
працею авторки, яка реалізувала початкову ідею наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Одержані положення дисертаційної
роботи доповідалися і обговорювалися на: Третій науковій конференції
про-фесорсько-викладацького складу і аспірантів Навчально-наукового
інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК (Київ,
3–4 березня 2004р.); Міжнародній науковій конференції “Актуальні
проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових
технологій, економіки та освіти”, присвяченій 220-річчю Львівської
національної академії ветеринарної медици-ни ім. С.З. Гжицького (Львів,
25–26 листопада 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції
“Ветеринарна медицина-2005: сучасний стан та акту-альні проблеми
забеспечення ветеринарного благополуччя тваринництва”, присвяченій 90-й
річниці з дня народження академіка І.М. Гладенка (Ялта, 30 травня –4
червня 2005р.); спільному засіданні кафедр: патологічної анатомії;
гістології, цитології та ембріології; анатомії с.-г. тварин ім. акад.
В.Г. Касьяненка; патофізіології та імунології тварин; акушерства,
гінекології та біотехніки відтворення тварин Національного аграрного
університету (Київ, 30 червня 2005р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 8 статтях, з
них 7 – у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України,
зокрема, у науково-виробничому щомісячнику Державного департаменту
ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України
“Ветеринарна медицина Ук-раїни” (4), Науковому віснику Львівської
національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (1),
Міжвідомчому тематичному науковому збірнику “Сучасний стан та актуальні
проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (1),
журналі “Доповіді Національної академії наук України” (1); у тезах
доповідей наукової конференції (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою і
складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методів
дослід-жень, розділу результатів власних досліджень, розділу, де
аналізуються одержані дані, висновків, рекомендацій виробництву та
списку використаних першоджерел. Основний текст дисертації складає 133
(загальний – 187) сторінки, робота ілюстрована 51 рисунком, серед яких
36 мікрофотографій, та 35 таблицями. Перелік посилань включає 184
найменувань (з них кирилицею – 55).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал, клінічне обстеження та оперативне втручання. Матеріал для
досліджень був отриманий під час планових операцій з приводу видалення
новоутворень МЗ собак. Прооперовано 69 собак. Після проведення
патомор-фологічних досліджень попередній діагноз “новоутворення МЗ” був
підтверджений у 63 випадках (91%). Інші випадки були представлені
пухлинами шкіри та непухлинними утвореннями МЗ. У групу порівняння
(контроль) було включено тканину МЗ від 8 собак, які із різних причин
були вибраковані у Київському притулку для тварин (с. Баришівка). При
огляді патології МЗ у цих тварин виявлено не було. Під час збору
анамнезу фіксували час появи перших ознак новоутворення, чинники, що
передували його появі, локалізацію та зовнішній вигляд. Звертали
особливу увагу на дані, які могли вказувати на порушення гормонального
статусу (періодичність циклу, характер проходження тічки, наявність
випадків псевдовагітності та її характер, кількість родів за життя,
характер лактації). У заключний період досліджень збирали дані про
подальшу долю прооперованих собак, фіксуючи стан здоров’я, наявність
рецидивів, причини загибелі, дату смерті чи евтаназії.

Методи досліджень. Виготовлення гістологічних препаратів. Матеріал
фіксували у розчині 10% нейтрального формаліну, заливали у парафін із
наступним виготовленням гістозрізів товщиною 2 мкм, фарбували
гематоксиліном Караці та еозином, а також проводили реакцію Фельгена за
загальноприйнятими схемами (З.Лилли, 1969). Ступень злоякісності
карцином визначали за існуючою гістологічною системою атестації
епітеліальних пухлин МЗ (W.Mis-dorp, 2002). Морфометричні дослідження
проводили при збільшенні 800 за допомогою обробки серійних напівтонких
зрізів на системі аналізу зображень “IBAS-200” фірми “Kontron”
(Німеччина), яка включала світлооптичний мікроскоп, кольорову
відеокамеру та комп’ютер. Границі клітин та їх ядер виділяли вручну за
допомогою „миші” при контролі процесу на моніторі. Морфометричні
характеристики отримували використовуючи програмне забезпечення фірми
(Kontron bildanalyse, 1986). У кожному препараті залежно від якості та
об’-єму матеріалу аналізували від 20 до 50 клітин. Крім того, будували
гістограми кількісного розподілу клітин та ядер за величиною їх площі.
Інтенсивність насиченості кольору ядер при фарбуванні ДНК за Фельгеном
визначали за допомогою комп’ютерної програми Adode Photoshop 5.0 на
сканованих фотографіях гістологічних препаратів та виражали у відсотках
від інтенсивності чистого кольору. На кожному препараті аналізували
випадкову вибірку з 50 ядер. Значення анамнестичних чинників ризику
виникнення новоутворень МЗ, а також їх макрохарактеристик, що носять
якісний характер, аналізували за допомогою методу ранжирування.
Визначення концентрації низько- та високомолекулярної ДНК проводили
застосовуючи реакцію із дифеніламіном (К.Бартон, 1970) після лізису
клітин (О.Капралов, 2001). Чисту ДНК виділяли при осадженні її етанолом
із тканинних екстрактів, що очищені хлороформом (В.Пушкарьов 2005).
Після електрофоретичного розділення низькомолекулярних фрагментів ДНК їх
аналіз проводили на сканованих цифрових електрофореграмах,
використовуючи комп’ютерну програму “Photo Capt Mw”. Статистичну обробку
результатів здійснювали із використанням критерію t Стьюдента та
непараметричного критерію U Вілкоксона-Манна-Уітні. У тому разі, коли
дані були виражені у відсотках, застосовано метод аналізу долі варіант
(В.Урбах, 1972). Зв’язок між показниками оцінювали за коефіцієнтом
кореляції рангів, при порівнянні останніх застосовували перетворення
Фішера (Е.Гублер, 1973).

Патоморфологічні характеристики та частота випадків різних гістологічних
типів злоякісних та доброякісних новоутворень МЗ залози собак. Серед 63
зразків новоутворень МЗ собак, що були досліджені у роботі, злоякісні
визначено у 51-му, а доброякісні – у 12-ти випадках. Співвідношення між
доброякісними та злоякісними новоутвореннями склало 1:4,25. Найбільшу
частку серед усіх злоякісних пухлин МЗ собак у вибірці склали прості
карциноми і їх підтип – солідні карциноми (62,5±25,6% від кількості
простих карцином, РТаблиця 2 Цито- та каріометричні характеристики епітеліальних клітин злоякісних пухлин молочних залоз собак (M±m) Групи, що аналізуються n Площа (мкм2) Відношення клітини ядра цитоплазми ядерно-клітинне ядерно-цито-плазматичне Нормальна тканина молочних залоз 100 90,2±2,54 37,9±0,68 52,3±2,36 0,440±0,009 0,90±0,03 Неінфільтративна (in situ) карцинома 290 101,7±1,64 * 61,8±0,97 * 40,0±0,93 * 0,613±0,004 * 1,68±0,03 * Складна карцинома 180 92,0±1,95 52,6±1,18 * 39,4±1,08 * 0,574±0,005 * 1,44±0,03 * Тубулопапілярна карцинома 140 92,0±2,62 51,8±1,46 * 40,2±1,45 * 0,568±0,006 * 1,39±0,03 * Солідна карцинома 401 104,3±1,99 * 58,3±1,11 * 46,1±1,06 * 0,565±0,003 * 1,37±0,02 * Анапластична карцинома 83 427,4±22,6 * 100,4±4,10 * 327,0±20,0 * 0,270±0,011 * 0,40±0,02 * Веретеноклітинна карцинома 60 69,5±3,09 * 41,3±1,66 28,2±1,78 * 0,602±0,010 * 1,64±0,08 * Плоскоклітинна карцинома 50 84,7±3,09 46,5±1,32 * 38,2±2,34 * 0,562±0,011 * 1,36±0,05 * Фібросаркома 100 109,4±3,75 * 53,2±1,85 * 56,2±2,62 0,499±0,010 * 1,08±0,04 * Хондросаркома 110 74,6±1,84 * 43,4±0,91 * 31,2±1,27 * 0,589±0,007 * 1,54±0,04 * Карциносаркома 350 101,3±1,54 * 56,3±0,84 * 44,9±1,00 * 0,563±0,004 * 1,38±0,02 * Карцинома в аденомі 110 71,6±1,60 * 42,4±0,89 * 29,2±0,99 * 0,598±0,006 * 1,56±0,04 * Саркома в аденомі 60 64,4±2,92 * 29,0±0,77 * 35,4±2,6 * 0,479±0,006 * 1,01±0,04 * Аденома 30 57,6±2,12 * 33,6±0,84 * 24,0±1,64 * 0,592±0,013 * 1,52±0,07 * Фіброаденома 90 69,2±1,83 * 35,7±1,12 33,5±1,65 * 0,528±0,012 * 1,31±0,06 * Змішана пухлина 30 75,5±3,45 * 44,1±2,35 * 31,4±1,69 * 0,582±0,013 * 1,46±0,07 * Дисплазія 200 77,2±1,90 * 45,0±1,30 * 32,2±0,88 * 0,578±0,006 * 1,48±0,03 * Примітка: n – кількість проаналізованих об’єктів у випадковій вибірці епітеліальних клітин; * - різниця із відповідними параметрами нормальної тканини молочних залоз вірогідна (Рtномах (за винятком веретеноклітинної) мало місце зменшення популяції клітин із ядрами розміром 30-40 мкм2, які найбільш поширені у нормальній тканині МЗ собак, та залежно від типу карциноми, збільшення кількості клітин із ядрами більшого розміру: 50-70 мкм2 (тубулопапілярна), 50-80 мкм2 (складна), 50-90 мкм2 (неінфільтративна (in situ)), 50-100 мкм2 (солідна). Крім того, в останній підвищена кількість клітин із маленькими ядрами (10-20 мкм2). У плоскоклітинній карциномі при цьому була рівномірно збільшена частка клітин із ядрами різного розміру, а в анапластичній карциномі спектр зрушень був значно більшим: зменшена кількість клітин із ядрами 20-50 мкм2 та рівномірно збільшена кількість клітин із ядрами великих та дуже великих розмірів, що ніколи не зустрічалися у нормі (60-180 мкм2). Подібно до більшості карцином у карциносаркомах та саркомах поряд зі зменшенням популяції клітин із ядрами найпоширеніших розмірів (30-40 мкм2), збільшена кількість клітин із ядрами площею 50-60 мкм2 (хондросаркома), 60-70 мкм2 (фібросаркома), 50-90 мкм2 (карциносаркома). В той же час у карциномі, що локалізувалася в адено-мі, суттєвого перерозподілу популяцій клітин із ядрами різних розмірів не від-мічено, а у саркомі в аденомі зменшена кількість клітин із ядрами іншого поши-реного у нормі розміру – 40-50 мкм2 та підвищена кількість клітин із більш дрібними ядрами (20-30 мкм2). Подібне має місце і у разі доброякісної фібро-аденоми (зменшення клітин із ядрами 30-40 мкм2 та збільшення із ядрами 20-30 мкм2). В аденомі зрушення спектру клітин відбувалося в сторону клітин із дріб-ними ядрами, у змішаній доброякісній пухлині перерозподіл різних популяцій клітин був несуттєвим, а за дисплазії спостерігали значно широкий діапазон, ніж у нормі, різних популяцій клітин (10-110 мкм2). Отже, найбільш суттєвий плейоморфізм ядер та клітин мав місце за умов анапластичної та солідної карцином, тоді як для доброякісних пухлини та злоякісних, які локалізувалися у доброякісних, була характерна наявність більш однорідних за розміром популяцій клітин маленьких та середніх розмірів. Вважають, що у діагностичному плані поряд із визначенням змін розмірів клітин та їх ядер найбільш інформативними є дані про вміст в останніх генетичного матеріалу – ДНК. Оцінка вмісту ДНК у ядрах (плоїдність ядер) застосовується у медиціні для верифікації стадій інтраепітеліальної неоплазії, коли з’являються клітини із новими біологічними властивостями (Г.Автандилов, 2001). Визначенню плоїдності ядер клітин новоутворень МЗ собак присвячена значно менша кількість робіт, результати яких у певній мірі різняться (Е.Hel-lmen, 1993; Е. Destexhe, 1995). Проведені дослідження показали, що кількість ДНК у ядрах клітин неінфільтративної (in situ), складної, простої карцином та карцином спеціальних типів була збільшеною (на 21%, 49%, 51% та 18% відповідно) порівняно із вмістом її у ядрах клітин нормальної тканини МЗ собак. Серед простих карцином найбільший вміст ДНК у ядрах клітин спостерігали у анапластичній, а найменший – у тубулопапілярній карциномі (підвищення склало 30%, 54% та 80% відповідно у тубулярній, солідній та анапластичній). Підвищений рівень ДНК у ядрах клітин відмічено у веретеноклітинній карциномі (на 29%), у плоскоклітинній карциномі вміст ДНК у ядрах клітин був співставимим із нормальним рівнем. Вміст ДНК у ядрах клітин сарком був також дещо більшим, ніж у ядрах клітин нормальної тканини МЗ (на 16%). Значно у більшій мірі підвищений рівень ДНК у ядрах мав місце у клітинах карциносарком (на 56%) та карцином або сарком у доброякісній пухлині (на 64%). У ядрах клітин доброякісних пухлин і та у разі дисплазії вміст ДНК був збільшеним в однаковій мірі (на 36% та 32%). Підвищений вміст ДНК в ядрах клітин доброякісних та злоякісних новоут-ворень МЗ собак підтверджує факт накопичення ДНК в ядрах у разі трансформації клітин. Нестабільність профілю ДНК у ядрах клітин карцином та доброякісних змішаних пухлин МЗ собак була показана за застосування проточної цитометрії та при дослідженні хромосом: від третини до половини злоякісних новоутворень МЗ собак були анеуплоїдними. Ця особливість у вмісті ДНК в ядрах відмічена лише у п’ятій частині доброякісних пухлин, що розцінюється як показник їх потенціальної малігнізації (Е.Destexhe, 1995; М.Perez Alenza 1995). У наших дослідженнях серед карцином найменший рівень підвищення ДНК в ядрах клітин був у неінфільтративній (in situ) карциномі, яка є найменш злоякісною, а найвища – у низькодиференційованій анапластичній карциномі, яка характеризується значним метастатичним потенціалом. Одержані дані вкладаються в уявлення, що підвищення темпів накопичення ДНК у ядрах характерно для більш біологічно активних пухлин (В.Лобода 1980). Звертає на себе увагу, що серед простих карцином найменш значне підвищення вмісту ДНК в ядрах мало місце у клітинах тубулопапілярної карциноми. Це, до певної міри, відповідає даним літератури про те, що у тубулярних типах карцином МЗ собак індекс проліферації менший, ніж у солідних, а також, що вміст ДНК у ядрах їх клітин відповідає диплоїдному рівню (Е.Destexhe, 1995; Y.Funakoshi, 2000). ? 1/4 A OOu@ v ? ? ??????$?? ????? ????? A @†?OOu@ z E ?THOTHTHTH’‡yyyyTHTH ??????? ?????????? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ’kd? Ekd `„7a$ Fявність високої плодії у сполученні із вираженою гетерогенністю клітинних популяцій вважають прогностично несприятливим фактором (В.Лобода, 1980). В той же час, у саркомах, карциномах спеціальних типів та у разі карцином або сарком у доброякісних пухлинах такого чіткого зв’язку не виявлено. Відмічають, що у деяких пухлинах має місце внутрішньопухлинна плодія, яка не залежить від гістологічної гетерогенності ядер (М.Perez Alenza, 1995). У наших дослідженнях в ядрах клітин доброякісних пухлин та при дисплазії рівень ДНК був вищим, ніж у нормі. Це вказує на певний потенціал цих новоутворень до малігнізації; був підвищеним також і розмір їх ядер. Слід зазначити, що рівень ДНК у ядрах за умов дисплазії та у клітинах неінфільтративної (in situ) карциноми близькі, що може свідчити про нечітку онкологічну межу між цими гістологічними станами епітелію. Клінічні та анамнестичні характеристики новоутворень МЗ собак. Серед тварин загальної групи більшу частку склали породисті собаки. Зважаючи на дані літератури та результати цього дослідження, можна припустити, що собаки таких порід як спанієлі, пуделі, німецькі вівчарки, пінчери, фокс- та ердель-тер’єри, певно, мають підвищену схильність до розвитку злоякісних новоутворень МЗ. У той же час для остаточного висновку про схильність тієї чи іншої породи собак до виникнення новоутворень МЗ необхідно мати дані не тільки про захворюваність, але і про кількість собак цих порід у даному регіоні. Середній вік хворих собак як зі злоякісними, так і доброякісними новоутвореннями коливався біля 10 років, він суттєво не різнився для тварин із різними гістологічними типами злоякісних пухлин МЗ. Проте, собаки у яких діагностували дисплазію, були у середньому на 3 роки молодшими (8,5±0,76 роки) за тварин із доброякісними (11,3±0,66 роки) і на півтора роки молодшими, ніж собаки зі злоякісними пухлинами (10,1±0,28 роки). Така ж закономірність була виявлена і для віку собак, у якому реєстрували появу перших ознак захворювання. Найбільший час, який пройшов між останнім та зверненням у клініку, відмічено для собак зі складною карциномою (3,40±0,91 років) порівняно із іншими типами карцином (0,60-1,13 років), а також саркомами (1,21±0,27 років), карциносаркомами (0,68±0,16 років) та карциномами або саркомами у доброякісній пухлині (0,92±0,31 років). Найбільш швидко (0,29±0,04 років) хвороба розвивалася за умов анапластичної карциноми. Найчастіше карциноми та карциносаркоми локалізувалися у 4-5-й парах ((65,5±10,1)%), рідше – у 3-й ((25,3±9,2)%) та значно рідше – у 1-2-й парах ((9,2±6,1)%) МЗ, в той час як у тварин, що були обстежені у роботі, не спостерігали ураження перших двох пар МЗ саркомами, а також карциномами або сар-комами, що локалізувалися у доброякісній пухлині. Доброякісні новоутворення із рівномірною частотою уражали усі пакети МЗ собак. Лише 9% пухлин не мали капсули, причому повна чи часткова капсула значно рідше виявлялась у разі карцином (1,30±0,12 балів), ніж сарком (1,86±0,14 балів, Pt

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020