МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
ПАЛЬТОВ ЄВГЕНІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК: 611.314.17–008.1–018:611.13 ?. 16+616. 379–008.64]–08.
“Морфологічні особливості та кровопостачання м(яких тканин пародонту в
нормі та при цукровому діабеті (експериментальне дослідження)”
14.03.01– нормальна анатомія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького Міністерства охорони здоров’я України
Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Кривко Юрій
Ярославович, Національний медичний універ-ситет імені Данила Галицького,
завідувач кафедри нормальної анатомії.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Бобрик Іван Іванович,
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, професор
кафедри нормальної анатомії (м. Київ).
доктор медичних наук, професор, Калашнікова Світлана Миколаївна
Харківський державний медичний університет завідувач кафедри анатомії
людини (м. Харків).
Провідна установа:
Івано–Франківська державна медична академія, кафедра анатомії
людини, МОЗ України, м. Івано–Франківськ.
Захист дисертації відбудеться “__19___” ____квітня_________2007 року о
_1330__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 у
Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України
(03057, м. Київ, пр. Перемоги 34).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул.
Зоологічна, 1).
Автореферат розісланий “___14 __” __________03________2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор
О. М. Грабовий
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Цукровий діабет є найпоширенішою ендокринологічною
патологією, що зустрічається у 1,1% – 1,9% населення Украї-ни. За даними
ВООЗ частота захворюваності на цукровий діабет зрос-тає у 4 рази кожних
десять років. Відомо, що частота ангіопатій при цій патології становить
68 – 91,3%.
За даними дослідників Міжнародного інституту діабету (Австралія) до 2010
р. у світі прогнозується збільшення кількості хворих на цукровий діабет
до 239,3 мільйона, зокрема на інсулінзалежний тип цукрового діабету до
23,7 мільйона людей (D.Mc Carty, P.Zimmet, 1994).
Серед клінічних проявів цукрового діабету характерними є пародонтопатії,
які виникають внаслідок ангіопатій. Мікроциркуляторне русло пародонту є
активною зоною гемодинаміки ор-ганізму. Тому судини пародонту при
цукровому діабеті уражаються патологічними змінами раніше і частіше ніж
судини інших органів (Касаткина Э. П., 1990; Тарасенко Л.М.,
Воскресенський О.Н. 1986).У літературі наведені дані про високу частоту
ураження тканин пародонту у дітей хворих на інсулінзалежну форму
цукрового діабету (Л.В.Годованець, 1990; О.О. Бабіна, 2000). Більшість
авторів пояснюють високу поширеність захворювань пародонту у таких
хворих порушенням його мікроциркуляції. Цукровий діабет істотно впливає
на порушення трофіки тканин пародонту, що призводить до виникнення
пародонтопатій. Пародонтопатії є результатом проявів дистро-фічних змін
у тканинах пародонту, що пов’язано з порушенням струк-тури і
функціонування мікроциркуляторного русла (СимаковаТ.Г., Поджарицкая
М.М., Зидра С.И., 2000).
На сьогодні є значна кількість робіт щодо структури кровонос-них судин
(Бобрик И.И., Шевченко Е.А., Черкасов В.Г., 1991; Бобрик І.І., Черкасов
В.Г., 2000; Калашнікова С.М., 2005; Кривко ЮЯ., 2005), етіології та
патогенезу мікроангіопатій при цукровому діабеті (Ляйфер А.И., Солун
М.Н., 1993; Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., 2000; Ефимов А.С. і
співавт., 1993 ) та особливостей розвитку захворювань пародонту у хворих
на І тип цукрового діабету (Данилевський Н.Ф. та співавт., 1996).
Дослідженими є також клініко-рентгенологічні прояви уражень пародонту
при цукровому діабеті (Остроменцкая С.К., Радюк К.А., 1984) та вплив
інсулінової недостатності на реакцію пародонту при стресі (Тарасенко
Л.М., Силенко Ю.И., 1987). Вивчені імуно-морфологічні зміни діабетичної
мікроангіопатії (Салтыков Б.Б., Вели-ков В.К., 2000). У багатьох
публікаціях останнього десятиліття достатньо повно відображено провідна
роль судинно–нервового чинника, а саме порушення кровопостачання та
іннервації тканин пародонту у патогенезі пародонтопатій на фоні
інсулінзалежної форми цукрового діабету. Однак, залишається невирішеним
питання щодо первинності: ураження – нервового волокна внаслідок
порушення трофіки, чи суди-ни, як об’єкту нейротрофічного впливу (А. И.
Євдокимов, 1975), у зв(язку з чим вивчення морфологічних змін пародонту
при цукровому діабеті в експериментті є надзвичайно актуальним.
Найважливішими і суперечливими є дані літератури, що відображають
взаємозв’язок стану тканин пародонту та особливостей перебігу цукрового
діабету.
На даний час невирішеними є також низка питань, що стосуються
морфологічних змін м’яких тканин пародонту при цукровому діабеті.
Зокрема вимагає вивчення питання динаміка змін мікроцирку-ляторного
русла та магістральних судин, що беруть участь у кровопостачанні м’яких
тканин коміркового краю, а також змін клітинних структур м’яких тканин
пародонту при експериментальному цукровому діабеті. Вказане вище стало
основою для вибору теми даного дослідження, його мети та завдань.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами.
Дисертація виконана у відповідності з планом наукових досліджень ЛНМУ і
є частиною науково–дослідної теми кафедри анатомії людини “Функціональна
анатомія ряду органів та архітек-тоніка їх судинного русла у пре- і
постнатальному періодах онто-генезу, при експериментальних порушеннях
гемомікроциркуляції, реконструктивних операціях та цукровому діабеті”
(номер Держреєстрації 0195V006511). Автором самостійно виконано фрагмент
дослідження, присвячений вивченню будови та функціональному стану
артеріального русла м’яких тканин пародонту в нормі та на різних етапах
перебігу експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового
діабету.
Мета дослідження: вивчити особливості структури м(яких тка-нин,
артеріального та гемомікроциркуляторного русла пародонту щурів в нормі
та на різних термінах перебігу експериментального
стрето-зотоциніндукованого цукрового діабету.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
1. Дослідити рентгеноанатомічні варіанти артеріального русла верхньої та
нижньої щелеп щурів у різних проекціях з встановленням ділянок
кровопостачання.
2. Провести морфометричний аналіз магістральних судин артеріального
русла верхньої та нижньої щелеп щурів в нормі та в різні терміни
перебігу стрептозотоциніндукованого цукрового діабету.
3. Вивчити будову ланок гемомікроциркуляторного русла і м’яких тканин
пародонту щурів на мікрорівні в нормі.
4. Вивчити структурні особливості судин гемомікроцир-куляторного русла
та будову м’яких тканин пародонту щурів на ульт-раструктурному рівні.
5. Встановити особливості динаміки змін у судинах
гемомікроциркуляторного русла та мікроструктурної організації м’яких
тканин пародонту щурів у різні терміни перебігу експериментального
стрептозотоциніндукованого цукрового діабету.
6. Встановити особливості динаміки змін ультраструктурної організації
м’яких тканин пародонту щурів на різних термінах перебігу
експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету.
Об’єкт дослідження – м’які тканини та гемомікроциркуляторне русло
пародонту щурів..
Предмет дослідження – структурна перебудова м’яких тканин та
гемомікроциркуляторного русла пародонту в динаміці експеримен-тального
стрептозотоциніндукованого цукрового діабету.
Методи дослідження – в дисертації використано морфологічні
(рентгенологічні, гістологічні, електронномікроскопічні, морфомет-ричні)
біохімічні методи та метод математичної статистики дослід-ження, які
дозволили встановити особливості кровопостачання в нормі та
закономірності змін структурних параметрів гемомікроциркуляторного русла
та м’яких тканин пародонту на різних етапах перебігу стрептозотоцинового
цукрового діабету.
Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою комплексу макро- і
мікроскопічних, рентгенологічних, гістологічних,
електронномікроскопічних, морфометричних, біохімічних методів і методу
математичної статистики вперше виділено, описано та проведено
зіставлення особливостей васкуляризації м’яких тканин пародонту щурів у
нормі та при експериментальному стрептозото-циновому цукровому діабеті
протягом 10-ти тижнів. У роботі виконано рентгеноанатомічне дослідження
артеріального русла верхньої та нижньої щелеп щурів, яке дозволило
одержати нові данні про особливості будови судинного русла цієї ділянки
в нормі. Вперше на основі отриманих ангіограм встановлено
рентгенологічні варіанти зображення артеріального русла верхньої та
нижньої щелеп щурів в нормі, встановлено рівень відходження,
взаєморозташування, рентгенологічні варіанти зображення напрямку та ходу
судин, зони їх кровопостачання. Вперше встановлено морфометричні
параметри артеріального русла верхньої та нижньої щелеп в нормі. На
основі відтвореної експериментальної моделі стрептозотоциніндукованого
цукрового діабету вперше проведено порівняльний аналіз даних
рентгеноанатомічного дослідження магістральних судин верхньої та нижньої
щелеп в нормі та на різних термінах перебігу стрептозотоцин-індукованого
цукрового діабету. Виконано співставлення дійсних діаметрів судин
верхньої та нижньої щелеп в нормі та при стреп-тозотоциніндукованому
цукровому діабеті на 2- му, 4-му, 6-му, 8-му та 10-му тижнях
експерименту. Встановлено та проведено паралелі між будовою м’яких
тканин пародонту на мікро – та ультраструктурному рівнях в нормі.
Отримані нові дані про мікро– та ультраструктурні зміни м’яких тканин
пародонту протягом 10-ти тижнів перебігу експериментального
стрептозотоциніндукованого цукрового діабету.
Практичне значення одержаних результатів. Дослідження судин, що беруть
участь у кровопостачанні м’яких тканин пародонту в нормі та їх зміни
протягом 10–ти тижнів експериментального цук-рового діабету, а також
зіставлення отриманих результатів експе-рименту сприяє формуванню нових
уявлень про стан гемомікроциркуляторного русла пародонту. Практичне
значення одержаних результатів полягає у виявлені і ствердженні факту,
що кожний тиж-день розвитку стрептозотоцинового цукрового діабету є
своєрідним “критичним” періодом, у який виникають зміни у
мікроцир-куляторному руслі, що приводить до розвитку пародонтопатій.
Відповідно, результати роботи мають практичне значення для стомато-логів
та пародонтологів, в аспекті розробки нових методів діагностики,
профілактики та лікування патології тканин пародонту у хворих на
цукровий діабет.
Отримані дані про васкуляризацію м’яких тканин пародонту щурів у нормі
та при стрептозотоциновому цукровому діабеті з подальшим зіставленням та
статистичним аналізом отриманих результатів впроваджені в навчальний та
науковий процеси на кафедрах нормальної анатомії, топографічної
анатомії, рентгено-анатомії, променевої діагностики та на профільних
стоматологічних кафедрах ряду медичних вузів України (26 актів
впровадження) та знайшли практичне застосування у роботі кафедри
терапевтичної стоматології ФПДО Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького.
Особистий внесок здобувача. Ідеї і розробки, використані у дисертації,
належать здобувачу. Автором самостійно виконано всі препарування судин
верхньої та нижньої щелеп щурів, ін’єкція арте-ріальної системи
рентгеноконтрастною речовиною, рентгенографічні, морфометричні
дослідження в нормі та протягом експерименту. Експеримент та забір
матеріалу для гістологічного, біохімічного та електронномікроскопічного
досліджень проведено здобувачем особисто. Морфологічний та
морфометричний аналізи, статистична обробка, інтерпретація отриманих
результатів та їх узагальнення, а також написання всіх розділів
дисертаційної роботи та висновки належать автору. В процесі виконання
дисертації автором була запропонована нова комбінація компонентів
рентгеноконтрастної речовини для проведення посмертної ін’єкції судин
верхньої та нижньої щелеп щу-рів із подальшим рентгеновазографічним
дослідженням.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались і обговорювались на III національному конгресі анатомів,
гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Київ, 2002),
“Міжнародній науково – практичній конференції молодих вчених” (Одеса,
2004), науковій конференції присвяченій 25–річчю фа культету
післядипломної освіти Кримського державного медичного університету імені
С.І. Георгієвського ”Актуальні питання клінічної медицини та
післядипломної освіти“ (Ялта, 2004), науковій кон-ференції присвяченій
Піроговським читанням (Вінниця, 2004).
Публікації. Всього за матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових
праць: 5 робіт опубліковано у фахових наукових виданнях, лі цензованих
ВАК України, а також у чотирьох збірниках наукових праць, матеріалах і
тезах конференцій, серед яких одна з міжнародною участю. Зареєстрований
деклараційний патент на винахід №57420 А, свідоктво на
раціоналізаторську пропозицію №1799 Україна, інформаційний лист
№183–2005 Україна.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною мовою на
221 сторінках, із яких 150 сторінки основного тексту. Робота складається
із вступу, п’яти підрозділів аналітичного огляду літератури, розділу що
характеризує матеріали та методи дослідження, розділу власних досліджень
(4 підрозділи), розділу узагальненя та обговорення результатів
дослідження, висновків, списку літератури та додатків. Робота містить 15
таблиць, 5 формул, проілюстрована 66 фотографіями, 3 діаграмами. Список
літератури складається з 230 джерела, в тому числі 148 викладених
кирилицею, 82-латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Дослідження виконано на 124 щурах лінії
“Вістар”, самцях масою 100–130 г., віком 4,5–7,5 місяців. Матеріал
дослідження представлений препаратами щелепних ділянок щурів,
артеріальне русло яких ін’єковане рентгеноконтрастною масою,
рентгенограмами, біоптатами для проведення досліджень м’яких тканин
пародонту на мікро – та ультраструк-турному рівнях, гістологічними
скельцями та електронограмами.
Матеріал забирали під контролем біохімічних показників крові (цукор
крові, рівень глікозильованого гемоглобіну та гемоглобіну).
Характеритика матеріалу наведена у таблиці 1.
Ангіоархітектоніку артеріального русла щелепної ділянки щура,
морфометричні показники дійсних діаметрів артеріальних судин, що беруть
участь у кровопостачанні м’яких тканин пародонту їх мікро – та
ультраструктурну організацію на фоні біохімічних показників нор-ми
досліджено на 20 тваринах. Перша серія дослідів (16 щурів) прово-дилась
наприкінці 2–го тижня, з цукровим діабетом, що розвивається. Друга серія
дослідів (24 щура) проводилась наприкінці 4–го тижня, з цукровим
діабетом, що розвивається. Третя серія дослідів (24 щурів) проводилась
наприкінці 6–го тижня, з цукровим діабетом, що роз-винувся. Четверта
серія дослідів (16 щура) проводилась наприкінці 8–го тижня, з цукровим
діабетом, що розвинувся. П’ята серія дослідів (24 щура) проводилась
наприкінці 10–го тижня, з цукровим діабетом, що розвинувся. Термін
спостереження за експериментальними тваринами становив від 1 до 70 діб.
Евтаназія проводилась під внутрішньочеревним тіопенталовим наркозом на
2, 4, 6, 8, 10 тижнях з моменту введення стрептозотоцину.
При виконанні роботи використано наступні методи дослідження: 1)
препарування; 2) ін’єкція судинного русла рентгеноконтрастною речовиною;
3) рентгенографія; 4) морфометрія; 5) гістологічне дослідження; 6)
електронномікроскопічне дослідження; 7) біохімічне дослідження
показників крові; 8) статистична обробка морфомет-ричних та біохімічних
даних на ЕОМ; 9) біологічне моделювання інсулінзалежного
стрептозотоцинового цукрового діабету.
Препарування грудного та черевного відділу аорти використовували для
проведення мобілізації та підготовки судин до ін’єкції
рентгеноконтрастною сумішшю та рентгенографії.
Для проведення рентгенографії артеріального русла верхньої та нижньої
щелеп щура здобувачем була розроблена рентгеноконтрастна композиція,
якою проводилась посмертна наливка судин артеріального
Таблиця 1.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ
МАТЕРІАЛИ МЕТОДИ
Експериментальна
група тварин Препарування,
ін’єкція артеріального русла рентгеноконтрастною речовиною,
рентгенографія, морфометрія Гістологічне дослідження м’яких тканин
пародонту Електронна мікроскопія Всього
Біохімічне дослідження крові
Норма 10 5 5 20
2-тидень
цукрового діабету 8
(5+3 контроль) 8
(5+3 контроль) — 16
4-тидень
цукрового діабету 8
(5+3 контроль) 8
(5+3 контроль) 8
(5+3 контроль) 24
6-тидень
цукрового діабету 8
(5+3 контроль) 8
(5+3 контроль) 8
(5+3 контроль) 24
8-тидень
цукрового діабету 8
(5+3 контроль) 8
(5+3 контроль) — 16
10-тидень цукрового діабету 8
(5+3 контроль) 8
(5+3 контроль) 8
(5+3 контроль) 24
Всього 50 45 29 124
русла щелеп щура. Рентгеноконтрастна композиція, яка запропонована
здобувачем запатентована (Пальтов Е.В. 2003р. деклараційний патент на
винахід 57420А 7 А61К49/04) містить в якості рентгеноконтрастної
речовини – свинцеві білила, розчинника –ефір, наповнювача – ацетон марки
ХОЧ. Тип апарату на якому проводилась рентгенівська зйомка –
двопівперіодний, тип рентгенівської трубки – ДВ – 100. Рентгенівська
зйомка проводилась при наступних параметрах: напруга на трубці – 70 – 80
кВ; сила струму – 100 – 110мА; фокусна відстань – 60см; час експозиції –
35сек. Рентгенівські знімки виготовлялись на рентгено-графічних медичних
плівках “КРОВЛЕКС ОРГС – 4”.
Для проведення морфрметричного аналізу артеріального русла верхньої та
нижньої щелеп щура здійснювали виміри внутрішніх діаметрів судин, що
беруть участь у васкуляризації м’яких тканин пародонту, за допомогою
мікроскопа та вмонтованої в нього окулярної мірної лінійки на
рентгенограмах.
Для гістологічного дослідження проводили декальцинацію фрагментів щелеп
у 10% розчині азотної кислоти яка тривала 5 – 7 діб, до моменту вільного
проходження препарувальної голки крізь тканину зуба та кістки. Зрізи
фарбували гематоксиліном та еозином. Препарати вивчали і фотографували
під мікроскопом МБИ – 1 при збільшенні (окуляр 7, об’эктив 8), (окуляр
10, об’эктив 8), ( окуляр 7, об’эктив 20), ( окуляр 10, об’эктив 20).
Дослідження ультраструктури м’яких тканин пародонту та судинної оболонки
проводили методом просвічуючої електронної мік-роскопії, використовуючи
мікроскоп УЕМВ – 100 К при приско-рюючій напрузі 75 кВ і збільшенні на
екрані мікроскопа 1500Ч –30000Ч разів.
Дослідження біохімічних показників крові включало– визна-чення рівня
цукру крові глюкозооксидазним методом з викорис-танням набору
“ГЛЮКОЗА–ФКД”, призначеного для кількісного виз-начення вмісту глюкози в
крові і сечі. Визначення гемоглобіну проводимо гемоглобінцианідним
методом. Визначеня глікозильованого гемоглобіну.
У щурів стрептозотоциновий цукровий діабет, викликали одноразовим
внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину фірми “Sigma” з
розрахунку 7 мг на 100 г маси тіла тварини (приготованому на 0,1 М
цитратному буфері, рН = 4,5). Розвиток цукрового діабету протягом 70
днів контролювали за зростанням рівня глюкози в крові, яку вимірювали
глюкозооксидазним методом. Дослідження проводили на тваринах з рівнем
глюкози понад 13,48 ммоль/1л. Строки експериментальної форми інсулін
залежного цукрового діабету складали 2, 4, 6, 8, 10 тижнів. Інтактні
тварини відповідного віку складали контрольні групи.
Статистичний аналіз результатів дослідження проводили пакетом Excel 97
на комп’ютері Intel Pentium 550 VX 256. Достовірність оцінювали
коефіцієнтом Стьюдента з рівнем визначення р0,05). Значення внутрішніх діаметрів верхньої різцевої
артерії складали 0,379±0,002 мм (р0,05).
Макро – мікро – та ультраструктура м’яких тканин пародонту.
Наприкінці 2–го тижня рівень глюкози експериментальної групи тварин
складав (13,48 ± 0,26). Візуально відмічається сухість слизової оболонки
ясен, виражена гіперемія м’яких тканин на периферії. Гістологічно: в
ділянці вільної частини ясен відмічається набряк підслизового шару,
явища значного гіперкератозу, потовщення епітеліальної пластинки, явища
множинного вираженого акантозу. У власній пластинці слизової оболонки
спостерігається ангіоматоз судин. У ділянці дна ясенної щілини
з’являються ознаки запалення з переходом у формування патологічної
кишені. Спостерігається роз-криття резервної групи капілярів. В ділянці
періодонту явища повнокрів’я. Відмічаються артеріоли з потовщеннями за
рахунок плазматичного просякання стінки судини.
Наприкінці 4–го тижня на фоні гіперглікемії (14,23±0,04) візуально
відмічається сухість слизової оболонки ясен, виражена гіперемія м’яких
тканин на периферії, з’являються явища набряку, розвивається гінгівіт.
Гістологічно: у ділянці вільної та прикріпленої частини ясен, а також у
ділянці ясенної боріздки, враховуючи ділянку розташування циркулярної
зв’язки, нами не було виявлено змін у порівнянні з кінцем другого тижня.
У тканинах періодонтальної щілини відмічається значна дилатація судин,
периваскулярний набряк, крововиливи, які призводять до відшарування
тканин періодонту від зубної комірки. Ультраструктурне дослідження
м’яких тканин пародонту наприкінці 4 – го тижня перебігу вказує на те,
що в цей термін спостерігається дезорганізація клітин слизової оболонки
ясен, відшарування, зтоншення та розпад клітин зроговілого шару.
Міжклітинні контакти зернистого шару часто є розширеними, основна маса
десмосом дезорганізована. Клітинна організація остистого шару окрім
великої кількості з’єднань типу десмосом, без особливостей. Базальна
мембрана епітелію в деяких місцях є розпушеною, потов-щеною. Власна
пластинки слизової оболонки ясен частково дезорганізована. Просвіти
гемокапілярів звужені, люмінальна поверхня ендотеліальних клітин
гемокапілярів утворює вип’ячування та мікроворсинки, що є свідченням
недостатньої оксигенації. Ядра ендотеліальних клітин, що локалізовані в
стінці звужених гемокапілярів, вміщують куполоподібні. В судинах
більшого калібру просвіти заповнені клітинами, що перебувають на етапах
дегрануляції, базальна мембрана в таких судинах часто розширена.
Спостерігаються процеси дезорганізації у нервовій тканині.
Наприкінці 6–го тижня рівень біохімічних показників складав
(20,66±0,17). Візуально зміни ті ж, що і на четвертому тижні, вира-жений
набряк, ознаки сформованого гінгівіту. Гістологічно: у товщі
епітеліальних шарів в ділянці вільної частини ясен з’являється запальний
інфільтрат, зникають контури сполучнотканинних та епітеліальних
сосочків, відмічаються процеси злущення зроговілого шару в ділянці
вільної частини ясен. Капіляри періодонту різко дилятовані, повнокровні
з переходом у крововиливи з утворенням перивас-кулярного набряку.
В цей час суттєвими є зміни на ультраструктурному рівні. Виявлено зміни
в артеріолах. Ендотеліальні клітини дезорганізовані, кортикальні шари
цитоплазми цих клітин електронощільні, спостерігається їх десквамація у
просвіт судини. Ядра ендотеліальних клітин утворюють вип’ячування і є
неправильної форми. Багато ділянок артеріол вміщує шар ендотеліальних
клітин, люмінальна поверхня яких формує значну кількість мікроворсинок,
мітохондрії містять дезорганізовані кристи. Поруч із ними міститься
велика кількість дезорганізованих мітохондрій. У підендотеліальному шарі
знаходяться пучки колагеновох волокон. Базальна мембрана гладких
м’язових клітин дезорганізована, нерівна, різної електронної щільності.
Нерви вміщують дезорганізовані мієлінові та безмієлінові нервові
волокна. Гемокапіляри мають звужені просвіти, ендотелій яких
дезорганізований. Люмінальна плазматична мембрана утворює значну
кількість дрібних мікроворсинок. Відбувається дезорганізація
внутрішньоклітинних мембранних структур, виявляються поодинокі
аутофаголізосоми. Зустрічаються гемокапіляри, які мають значно розширені
просвіти, їх базальна мембрана розпушена, місцями потовщена. Просвіти
артеріол розширені, апіколатеральна поверхня цитоплазми артеріол утворює
значну кількість мікроворсинок. Ядерноцитоплазматичне співвідношення
зміщене в бік ядра і його поверхня утворює пальцеподібні випини.
Відбуваються процеси дезорганізації поодиноких мітохондрій. Просвіт
прекапілярної артеріоли є розширений, а її люмінальна поверхня утворює
значну кількість мікроворсинок. Ендотеліальні клітини формують
куполоподібні випини в бік плазми крові. Стінка прекапілярної артеріоли
містить суцільну, розпушену базальну мембрану. Периферійні ділянки ядра
ендотеліальної клітини мають значну кількість куполоподібних випинів та
нечітку каріотеку, плазматична мембрана розпушена, нечітка,
цитоплазматична мембрана містить в малій кількості рибосоми та полісоми,
мікропіноцитозні фолікули майже не виявляються. Просвіти венул
розширені, люмінальна поверхня їх має значну кількість мікроворсинок, а
кортикальний шар в ряді ділянок десквамує в просвіт судини. Плазматична
мембрана ендотеліальних клітин і базальна мембрана є нечітка. В
розширеному субендотеліальному шарі є пучки колагенових волокон.
Наприкінці перебігу 8–го тижня рівень гіперглікемії складав
(20,44±0,21). Візуально окрім попередніх змін з’являються явища ціанозу
ясенних сосочків. Гістологічно: різко потовщуються всі шари
епітеліальної пластинки з явищами підвищеного акантозу та гіперкератозу,
в ділянці власної пластинки слизової оболонки явища наб-ряку, вогнищева
круглоклітинна інфільтрація, візуалізується група судин з розкритими
просвітами. Стінки окремих артеріол та венул потовщені за рахунок
плазматичного просякання, а просвіти капілярів розширені.
Наприкінці 10–го тижня рівень гіперглікемії складав (20,24±0,32).
Візуально окрім попередніх змін з’являються дистрофічні явища, які
призводять до некрозу епітелію, утворення виразок та патологічних
кишень. Гістологічно: на цьому тижні морфологічні зміни проявляються
значними змінами, що характеризуються вираженим потовщенням
епітеліальної пластинки з ознаками вираженого акантозу та гіперкератозу.
У власній пластинці слизової оболонки відмічається набряк, вогнищева
круглоклітинна інфільтрація, візуа-лізуються капіляри з розкритими
просвітами. В ділянці циркулярної зв’язки зуба відмічається гнійне
запалення, ангіоматоз за рахунок капілярів. Гнійне запалення
супроводжується утворенням виразкового дефекту з явищами запального
процесу на дні ясенної боріздки і руйнуванням циркулярної зв’язки з
утворенням патологічної кишені.
В цей же час відбуваються глибокі зміни ультраструктури м’яких тканин
пародонту, які характеризуються витонченням зроговілого шару та
нерівномірною щільністю клітин, що його утворюють, відшаруванням клітин
зроговілого шару, низькою електрон-ною щільністю цитоплазми та ядер
клітин зернистого шару, наявністю в клітинах зернистого шару великої
кількості гранул кератогеаліну, мембрани клітин зернистого шару
утворюють тісні прилягання, а десмосоми не завжди мають чіткі контури. У
ядрах клітин остистого шару, які є видовженої форми, деколи овальної,
локалізується гіпертрофоване ядерце, що оточене сукупністю гомогенних
мас хроматину. Невеликих розмірів клітини базального шару епітелію мають
велике ядерноцитоплазматичне співвідношення. В ядрах міститься
гетерохроматин, а периферійні ділянки ядра утворюють велику кількість
пальцеподібних випинів, цитоплазма довкола ядра дезорганізована, вміщує
багато вакуолей. Відбувається дезорганізація контактів між клітинами
зроговілого шару, десмосоми виявляються рідко.
Таким чином, за допомогою сучасних взаємодоповнюючих методик дослідження
отримано нову інформацію про зміни гемомікроциркуляторного русла та
м’яких тканин пародонту в нормі і динаміку їх змін на різних термінах
перебігу стретозотоцинового цукрового діабету.
ВИСНОВКИ
У дисертації викладено теоретичні узагальнення і нове вирі-шення
наукового завдання, що полягає у встановленні кровопостачання та будови
пародонту щурів, динаміки перебудови ангіоархі-тектоніки та м’яких
тканин пародонту за умов експериментальної моделі цукрового діабету, у
визначені морфологічного підґрунтя доцільності застосування щурів для
експериментального моделювання захворювань пародонту. Вказані питання
вирішені в комплексі. Основні результати праці знайшли впровадження у
наукову і нав-чальну роботу морфологічних кафедр, практичне застосування
(в стоматологічних клініках).
1. Встановлено рентгенологічні варіанти напрямку та ходу судин
верхньої та нижньої щелеп щурів у прямій, бічній, аксіальній та
напів-аксіальній проекціях зокрема: зовнішня сонна, внутрішня щелепна,
зовнішня щелепна, нижня коміркова, підочноямкова, велика під-небінна,
нижня різцева та верхня різцева артерії. М’які тканини паро-донту
верхньої щелепи щурів мають секторальний тип кровопостачання, а м’які
тканини пародонту нижньої щелепи – магістральний.
2. Статистичний аналіз морфометричних даних дозволив об’єктивно
оцінити ступінь васкуляризації м’яких тканин пародонту в нормі та при
експериментальному стрептозотоциніндукованому цукровому діабеті.
Зіставлення морфометричних даних внутрішніх діаметрів артерій верхньої
та нижньої щелеп щура в нормі та на різних термінах експерименту
показало, що на 2, 4 та 6 тижнях експерименту виявлені відмінності у
значеннях внутрішніх діаметрів усіх досліджуваних судин недостовірні.
Наприкінці 8 та 10 тижнів експерименту встанов-лено достовірне
розширення нижньої і верхньої різцевої артерій.
В результаті проведення гістологічного дослідження м’яких тканин
пародонту білих щурів в нормі нами було встановлено, що вільна та
прикріплена частини ясен щурів, вкриваються незроговілим епітелієм. У
товщі власної пластинки слизової оболонки виявляються поодинокі судини
та резервні капіляри. У щурів резервна група капілярів, що локалізується
у власній пластинці слизової оболонки ясен в нормі, знаходиться у
нефункціонуючому стані, що надає м’яким тканинам пародонту щура великих
компенсаторних властивостей.
4. Ультраструктурна організація слизової оболонки ясен білих щурів
в нормі складається із 4-х шарів епітелію (базального, остистого,
зернистого і зроговілого) та власної пластинки слизової оболонки, яка
складається з 2-х шарів – поверхневого і глибокого. Епітелій відділений
від власної пластинки базальною мембраною. Артеріоли ідуть у супроводі з
нервами; цей комплекс знаходиться в оточенні основної речовини. У
власній пластинці слизової оболонки є розвинута мережа судин дрібного
калібру, а саме артеріоли, прекапіляри, капіляри, прекапілярна венула та
венули.
5. В період з 2 до 10 тижня перебігу стрептозотоциніндукованого
цукрового діабету відбуваються глибокі зміни морфології пародонту, які
характеризуються набряком власної пластинки слизової оболонки,
гіперкератозом, значним потовщенням епітеліально пластинки, акантозом та
ангіоматозом в товщі судин у власній пластинці слизової оболонки. Судини
періодонту повнокровні та дилятовані, артеріоли на межі періодонту та
коміркового відростків потовщені, а просвіти венул розширені. Виникає
набряк та вогнищева круглоклітинна інфільтрація, гнійне запалення у
ділянці циркулярної зв’язки зуба, ангіоматоз з подальшим формуванням
патологічної кишені.
6. В період з 4 до 10 тижня стрептозотоциніндукованого цукрового
діабету зміни характеризуються дезорганізацією ультраструктури клітин
ясен, відшаруванням, витонченням та розпадом клітин зроговілого шару,
розширенням міжклітинних контактів клітин зернистого шару,
дезорганізацією основної маси десмосом, звуженням просвітів
гемокапілярів, наявністю в просвітах артеріол преципітатів та
коагулятів, дезорганізацією ендотеліальних клітин, люмінальна поверхня
яких утворює випини та мікроворсинки.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Пальтов Є.В. Методика доступу та ін’єкції рентгеноконтрастною масою
артеріальних судин щелепно–лицевої ділянки щура // Вісник морфології. –
2003.–Т.9, №1.– С.151 – 152.
2. Пальтов Є.В. Морфологічні особливості анатомії артеріального русла
шиї та щелепно–лицевої ділянки щура в нормі // Науковий вісник
Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.
Гжицького.– 2004.– Т.6 (1), №1.– С.113 – 119.
3. Пальтов Є.В. Рентгеноанатомія артерій голови та шиї щура // Клінічна
анатомія та оперативна хірургія .–2004.– Т.3, №2.– С.26 – 29.
4. Пальтов Є.В., Кривко Ю.Я., Томашова.С.А., Вільхова І.В., Матківський
Р.М. Стан мікроструктурної організації м’яких тканин пародонту у білих
щурів в нормі та їх зміна на різних етапах перебігу експериментального
стрептозотоцинового цукрового діабету // Вісник Сумського державного
університету. – 2006.– №2 (86). – С. 36 – 43.
Здобувачем проведено вивчення структурних особливостей будови м’яких
тканин пародонту в нормі та протягом перебігу експериментального
цукрового діабету, написана та підготована до друку стаття.
5. Пальтов Є.В., Кривко Ю.Я. Ультраструктурна організація м’яких тканин
пародонту у білих щурів в нормі та динаміка їх змін протягом перебігу
стрептозотоциніндукованого експериментального цукрового діабету // Світ
медицини та біології.–2006.–№3.–С. 35–44.
Здобувачем проведена інтерпретація даних при співставленні
ультраструктурної організації м’яких тканин пародонту щура в нормі та
динаміка їх змін при цукровому діабеті.
6. Патент 57420 А Україна, 7 А61К49/04. Контрастний засіб для заповнення
судин / Пальтов Є.В.–№2002107846, Заявл. 03.10.2002. Опубл.16.06.2003.
Бюл.№6.
7. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію №1799 Україна, 16.10.2004.
Контрастний засіб для наливки судин / Пальтов Є.В.
8. Інформаційний лист №183–2005 Україна. Контрастний засіб для
заповнення судин / Пальтов Є.В. Укрмедпатентінформ. Випуск 2 з проблеми
“Морфологія людини” Протокол №67 від 29.06.2005р.
9. Пальтов Є.В.Морфометричне дослідження магістральних артерій
щелепово–лицевої ділянки щура, які беруть участь у васкуляризації тканин
пародонту верхньої і нижньої щелеп в нормі // Актуальні питання
морфології. Наукові праці ЙЙЙ національного конгресу анатомів,
гістологів, ембріологів та топографоанатомів України. 21–23 жовтня 2002.
– Київ. – 2002.– С.230–231.
10. Пальтов Є.В. Рентгеноанатомічне дослідження артеріального русла
голови та шиї щура в нормі // Пироговські читання, 3–4 червня 2004.
–Вінниця. – 2004.– С. 49.
11. Пальтов Є.В. Методика контрастної ангіографії судин щура //
Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти.Тези
доповідей науково–практичної конференції присвяченої до 25–річчя
факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного
університету ім. С.І.Георгієвського, 13–14 травня 2004. – Ялта. –2004. –
С.95–96.
12. Пальтов Є.В. Атиповий варіант галуження судин потиличної ділянки
щура // Тези доповідей. Міжнародна науково–практична конференція молодих
вчених, 14–16 жовтня 2004. – Одеса.–2004. – С.5.
АНОТАЦІЯ
Пальтов Е.В. Морфологічні особливості та кровопостачання м(яких тканин
пародонту в нормі та при цукровому діабеті (експери-ментальне
дослідження). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.01–нормальна анатомія.– Національний медичний
університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено морфологічним особливостям будови та
кровопостачання м’яких тканин пародонту щура в нормі та при цукровому
діабеті. Було використано комплекс морфологічних методик (препарування,
посмертна ін’єкція артеріального русла щелепної ділянки, морфометрія,
гістологічне та електронномікроскопічне дослідження), що дозволило
вивчити зміни гемомікроциркуляторного русла та м’яких тканин пародонту
на 2, 4, 6, 8, 10 тижнях перебігу експериментального цукрового діабету.
Забір матеріалу норми та під час експерименту проводили під контролем
біохімічних показників крові.
Ключові слова: пародонт, морфологія, ангіоархітектоніка, цукровий
діабет.
АННОТАЦИЯ
Пальтов Е.В. Морфологические особенности и кровоснабжение мягких тканей
пародонта в норме и при сахарном диабете (экспери-ментальное
исследование). Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата меди-цинских наук по
специальности 14.03.01–нормальная анатомия.– Национальный медицинский
университет имени О.О. Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2007.
Диссертация посвящена морфологическим особенностям строения и
кровоснабжения мягких тканей пародонта крысы в норме и при сахарном
диабете. Был использован комплекс морфологических методик
(препарирование, посмертная инъекция артериального русла челюстной
области, морфометрия, гистологическое и електрон-номикроскопическое
исследование), что позволило исследовать изме-нения
гемомикроциркуляторного русла и мягких тканей пародонта на 2, 4, 6, 8,
10 неделе протекания экспериментального сахарного диабета. Забор
материала нормы и во время єксперимента проводили под контролем
биохимических показателей крови.
Ключевые слова: пародонт, морфология, ангиоархитектоника, сахарный
диабет.
SUMMARY
Paltov E. Morphological of feature and a blood supply of soft tissues
parodontic in normal conditions and diabetes mellitus (experimental
research). The manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate
of medical sciences on a trade 14.03.01-normal anatomy.-National O. O.
Bogomoltsa MHC medical university Ukraine, Kiev, 2007.
The dissertation is dedicated to morphological structure features and
blood supply of parodontic’s soft tissues in normal conditions and
diabetes mellitus. Complex of morphological procedures (preparing,
postmortem injection of jaws arterial net, morphometry, histology and
submicroscopy) was used has allowed to investigate haemocirculatory net
changes, and parodontics soft tissues on 2, 4, 6, 8, 10 week of an
experimental diabetes passing. In the dissertation radioanatomical
characteristics of rat’s external carotid artery branches, vessels
course variants and direction are given.
On the base of the conducted radiocontrasted research of jaw area
arterial vessels on different terms of stretozotocin-inducted diabetes
mellitus (2, 4, 6, 8, 10 weeks) we haven’t detected change of direction
and corse of jaw area vessels.
Morphometric analysis of vessels which are taking part in parodontic’s
soft tissues blood supply in norm and diabetes mellitus was done.The
morphometric analysis of jaw area arterial bed allowed to determine the
internal diameters of arterial vessels in a norm: external carotid,
internal maxillary, infraorbital, inferior alveolar, inferior incisive,
external maxillary, large palatinal, superior incisive arteries.
Researches showed that differences in the values of explored vessels
actual diameters during motion of experimental stretozotocin-inducted
diabetes mellitus on 2, 4 and 6 weeks were unreliable. A reliable
difference is exposed at the end of 8 and 10 week of experiment in
actual diameters oscillation superior and inferior incisive arteries in
comparison with norm. The internal diameters values of inferior incisive
artery on these terms was 0,379±0,002mm (p0,05). The internal
diameters values of superior incisive artery was 0,379±0,002 mm
(p0,05).
Examination of parodontic’s soft tissues on micro-and ultrastructural
levels showed that histological and the ultrastructural organization of
white rat’s parodontics soft tissues essentially does not differ from a
constitution parodontics soft tissues of the human, except rat’s free
and attached gingiva parts which can be coated by non keratosic
epithelium. In thickness of natural plate lonely vessels and reserve
capillary groups are visualized.
Taking the material of normal conditions and during experiment under the
check of blood biochemical parameters (glucose of a blood, glucolised
haemoglobin and haemoglobin). Basic results of the work are introduced
into educational and scientific processes of anatomy, topographical
anatomy and radioanatomy departments and have found practical
application in parodontics department.
Keywords: parodont, morphology, angioarchitectonics, diabetes mellitus.
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
