МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
ПИЛИПЧУК ІРИНА СТЕПАНІВНА
УДК 618.396-08
Технологія допомоги при ідіопатичному недоношуванні вагітності
14.01.01 – акушерство та гінекологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Львів – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №2 Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України
Маркін Леонід Борисович,
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Бойчук Алла Володимирівна,
Тернопільський державний медичний університет
імені І.Я. Горбачевського МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології
факультету післядипломної освіти
доктор медичних наук, професор
Гайструк Анатолій Никифорович,
Вінницький національний медичний університет
імені М.І. Пирогова МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2
Захист дисертації відбудеться “__22__” ____грудня_____2007р. о
__11__год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.04 при Львівському
національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010,
м.Львів, вул. Пекарська, 69)
Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького (79000, м.Львів,
вул.Січових Стрільців, 6)
Автореферат розіслано “__22__” ___листопада____2007р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, доцент Попович А.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Не дивлячись на заходи, що проводяться по
оздоровленню жіночого населення, частота недоношування вагітності
(НВ) не має тенденції до зниження і сягає 10% (В.К. Чайка, Т.Н.
Демина, 2001; В.В. Абрамченко, 2004; S. Robboy, 2000).
Наказ МОЗ України від 29.03.2006 № 179 регламентує порядок реєстрації
живонароджених та мертвонароджених від 22 тижнів вагітності (від
500 г і більше при народженні). В умовах демографічної кризи в Україні
гостро стає питання про попередження НВ і забезпечення виходжування
кожної новонародженої дитини.
Відомо, що чим менша маса тіла дитини при народженні, тим більша
вірогідність її загибелі або розвитку у подальшому психоневрологічних
відхилень. Смертність недоношених дітей складає 75% усієї
перинатальної смертності, а захворюваність перевищує у 5 разів
захворюваність новонароджених з масою тіла більше 2500 грамів
(В.Н. Запорожан и соавт., 2005; I. Calagan et al., 2004).
Причини НВ численні та різноманітні. Провідними причинами НВ є
урогенітальна інфекція, екстрагенітальні захворювання, ускладнення, що
пов’язані з вагітністю, аномалії розвитку жіночих статевих органів,
істміко-цервікальна недостатність (С.П.Писарева, 2001; С.С.Лубяная,
2002). Особливої уваги заслуговує той факт, що частота ідіопатичного
(невизначеної етіології) НВ складає, щонайменше, 40% (В.И.
Кулаков, Л.Е. Мурашко, 2002; Н.П. Шабалов, Ю.В. Цвелева, 2002).
Викладене обумовлює актуальність пошуку шляхів зниження частоти
ідіопатичного НВ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри акушерства та
гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького і є фрагментом теми “Оцінка стану плода при
ускладненнях вагітності та пологів” (№ державної реєстрації
0102U007223).
Мета і завдання дослідження. Мета даного дослідження – на основі
розробки, апробації та впровадження у практику пологодопоміжних установ
низки діагностично-терапевтичних заходів забезпечити зниження частоти
ідіопатичного НВ.
При виконанні дослідження були поставлені наступні завдання:
Вивчити морфофункціональні особливості судин плацентар-ного ложа матки
при ідіопатичному НВ.
Провести доплерометричне дослідження кровоплину в маткових і
спіральних артеріях при НВ невизначеної етіології.
Дослідити ехоструктуру, особливості розвитку плаценти у вагітних із
загрозою НВ.
Вивчити основні параметри КТГ плода при наявності високого
преплацентарного опору плину крові у другому триместрі вагітності.
Дослідити результати застосування активатора метаболічних процесів
солкосерилу, антиагреганта дипіридамолу та донатора оксиду азоту
глутаргіну для корекції розладів гестаційної трансформації
матково-плацентарного крово-плину.
Розробити, апробувати та впровадити у практику акушерських стаціонарів
технологію допомоги при ідіопатичному НВ.
Об’єкт дослідження: функціональна система материнський
організм-плацента-плід.
Предмет дослідження: активність матки, матково-плацентарний кровообіг,
серцева діяльність плода.
Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, ультрасоногра-фічні,
доплерометричні, морфологічні, математичні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Суттєвою новизною відрізняються
отримані дані про частоту наявності затримки гестаційної
трансформації спіральних артерій у матково-плацентарні судини при
ідіопатичному НВ. Показана роль розладів формування низькорезистентного
кровоплину в басейні маткової артерії у виникненні загрози НВ у другому
триместрі вагітності. Отримані нові дані про особливості ехоструктури
плаценти при ускладненні гестаційного процесу загрозою НВ. Значний
науковий інтерес являють собою результати дослідження характеру ЧСС
плода при наявності високого преплацентарного опору плину крові.
Виділені найбільш інформативні параметри КТГ плода при розладах
матково-плацентарного кровообігу. Отримані нові відомості про
ефективність застосування активатора метаболічних процесів
солкосерилу, антиагреганта дипіридамолу та донатора оксиду азоту
глутаргіну при загрозі НВ для корекції розладів гестаційної
перебудови кровоплину у функціональній підсистемі материнський
організм-плацентарне ложе матки. На основі отриманих результатів
запропонована оригінальна наукова концепція технології допомоги при
ідіопатичному НВ.
Практичне значення одержаних результатів. Визначена роль затримки
гестаційної перебудови судин плацентарного ложа матки в
етіопатогенезі НВ. Підтверджена доцільність доплерометричного
дослідження кровоплину в маткових і спіральних артеріях при
ідіопатичному НВ. Доведена діагностично-прогностична цінність
ехографічного визначення ступеня зрілості плаценти при загрозі НВ.
Виділені найбільш інформативні показники, що характеризують ЧСС
плода при виникненні загрози НВ у другому триместрі вагітності.
Показана ефективність використання активатора кисневого метаболізму
судинних клітин солкосерилу і стимуляторів біосинтезу ендотеліальних
факторів релаксації (простацикліну і оксиду азоту) дипіридамолу та
глутаргіну з метою зниження опору плину крові в басейні маткової
артерії. Доведена доцільність здійснення заходів, що сприяють
гестаційній перебудові кровоплину у функціональній підсистемі
материнський організм-плацентарне ложе матки, при терапії загрози
НВ. Розроблена, апробована і впроваджена у практику акушерських
стаціонарів технологія допомоги при ідіопатичному НВ, що підвищує
ефективність токолізу у 2,7 рази.
Основні положення роботи впроваджені у практику пологодопоміжних
установ м. Львова та Львівської області України, використовуються
при проведенні передатестаційних циклів і циклів тематичного
удосконалення лікарів акушерів-гінекологів на факультеті
післядипломної освіти Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького.
Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провела дослідження
біопараметрів функціональної системи материнський
організм-плацента-плід у 125 вагітних жінок. При цьому
безпосередньо автором використані сучасні клінічні,
електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні,
морфологічні, статистичні і математичні методи дослідження.
Дисертант самостійно здійснила аналіз отриманих результатів,
сформулювала основні положення і висновки. Здобувач особисто вивчила
морфофункціональні особливості судин плацентарного ложа матки,
провела доплерометричне дослідження кровоплину в маткових та
спіральних артеріях, дослідила ехоструктуру, особливості розвитку
плаценти, вивчила основні параметри КТГ плода, розробила,
апробувала та впровадила у практику акушерських стаціонарів
технологію допомоги при ідіопатичному НВ.
Усі розділи дисертації, а також друковані праці написані здобувачем
особисто (співавтору публікації, як керівнику роботи, належить ідея
дослідження).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи оприлюднені на науково-практичній конференції Львівського
відділення Асоціації акушерів-гінекологів України “Актуальні питання
акушерства та гінекології” (Львів, 2003), 65-й науковій конференції
молодих вчених з міжнародною участю “Досягнення сучасної
медицини” (Львів, 2004), Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль,
2005), пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів,
2005), науково-практичній конференції “Актуальные вопросы
акушерства, гинекологии и перинатологии” (Судак, 2005), засіданні
Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України
(Львів, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць
(з них 3 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України), одержані
патенти на корисну модель № 25594 та № 25601.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 147
сторінках та складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріали і методи дослідження, двох розділів власних досліджень,
аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних
рекомендацій та списку використаної літератури (294 джерела).
Робота ілюстрована 10 таблицями та 38 малюнками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкт, методи та методологія досліджень. Основну групу спостереження
склали 50 жінок із загрозою НВ невизначеної етіології при
24-27-тижневому терміні вагітності, яким проводили токолітичну терапію,
що включала корекцію розладів гестаційної трансформації
матково-плацентарного кровоплину. Токоліз вважали успішним, якщо
проведення терапії забезпечувало пролонгування вагітності більше,
ніж на два тижні.
Діагноз загрози дострокового переривання вагітності виставляли на
основі клінічних ознак, а також за даними гістерографії та
ультразвукового дослідження. Реєстрацію активності матки
здійснювали монітором типу 8030А фірми “Hewlett-Packard”. Аналіз
гістерограми включав оцінку частоти, амплітуди, тривалості
скорочень матки і характеру токографічної кривої. За допомогою
ультразвукової камери “Toshiba” моделі SAL-38AS визначали ступінь
гіпертонусу міометрію, величину відношення довжини порожнини матки
до її передньо-заднього розміру і величину відношення довжини
шийки матки до її діаметру на рівні внутрішнього вічка. Результати
досліджень інтерпретували з урахуван-ням рекомендацій А.А.Глушко,
В.В.Полякова (1996), И.С.Сидоровой (1998).
Запис кардіотахограми (КТГ) здійснювали в напівфовлерівському положенні
вагітної протягом 20 хв. При аналізі КТГ враховували такі
показники: базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС), амплітуду
миттєвих осциляцій (АМО), частоту миттєвих осциляцій (ЧМО), амплітуду
повільних осциляцій (АПО), частоту повільних осциляцій (ЧПО),
частоту виявлення та тривалість ділянок монотонності ритму
(ділянки з АМО і АПО, що не перевищують 3 уд/хв), кількість,
амплітуду, тривалість і характер акцелерацій і децелерацій ЧСС
плода.
Моніторинг основних показників матково-плацентарного кровообігу
здійснювали за допомогою ультразвукової системи “SonoAce 9900”.
При цьому проводили доплерівське картування й імпульсну
доплерометрію маткових артерій на боці плацентації та судин
плацентарного ложа матки. Для визначення кровоплину в спіральних
артеріях доплерометричне вікно розташовували безпосередньо над
плацентою в зоні підвищеної ехогенності. Оцінку кривих
швидкостей кровоплину здійснювали шляхом визначення
систоло-діастолічного співвідношення (С/Д), пульсаційного індексу
(ПІ) та індексу резистентності (ІР). С/Д є відношенням максимальної
систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровоплину (С/Д=А/Д),
ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною та
кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості
кровоплину (ПІ=(А-Д)/М), ІР визначається відношенням різниці між
максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до
максимальної систолічної швидкості кровоплину (ІР=(А-Д)/А), де А –
максимальна систолічна швидкість кровоплину, Д – кінцева діастолічна
швидкість кровоплину, М – середня швидкість кровоплину. При аналізі
результатів доплерографії враховували рекомендації О.Б.Паниной (2000),
Н.В.Побединского и соавт. (2000).
При ехографічній оцінці розвитку плаценти використовували критерії,
запропоновані P. Grannum et al. (1979). В процесі дослідження
особливу увагу звертали на зміни ехогенності основних
структурних компонентів плаценти: хоріальної пластинки, базальної
пластинки, плацентарної речовини. Для вивчення морфофункціональних
особливостей спіральних артерій біоптати плацентарного ложа матки,
одержані за допомогою гострої зігнутої кюретки “Медінтех-інвест
ЗАО”, фіксували у 10% нейтральному розчині формаліну. Після
зневоднення у спиртах зростаючої концентрації шматочки плаценти
заливали у парафін. Зрізи завтовшки 7-8 мкм забарвлювали
гематоксиліном й еозином.
Контрольну групу спостереження склали 50 жінок із загрозою
ідіопатичного НВ при 24-27-тижневому терміні вагітності, яким призначали
лише токолітичні препарати. Аналогічні дослідження провели у 25
жінок із фізіологічною 24-27-тижневою вагітністю.
Статистичну обробку результатів досліджень здійснили з використанням
сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних
програм статистичного аналізу Microsoft Excel 5.0.
Результати досліджень та їх обговорення. Контрольну групу спостереження
склали 50 жінок із загрозою НВ нез’ясованої етіології при
24-27-тижневому терміні вагітності. Відповідно, в число спостережень
не були включені випадки загрози НВ, де мали місце
екстрагенітальні захворювання, урогенітальна інфекція, ускладнення,
що пов’язані з вагітністю, аномалії розвитку жіночих статевих
органів, істміко-цервікальна недостатність.
Діагноз загрози НВ виставляли на основі скарг (болі внизу
живота і попереку), клінічних ознак (підвищений тонус матки,
зміни шийки матки) і даних об’єктивних методів дослідження
(гістеро- і ехографії). Токолітичний індекс за Баумгартеном в
усіх випадках не перевищував 4 бали.
У відповідності з рекомендаціями Н.Г.Кошелевой и соавт. (2002),
основу терапії загрози НВ складав бета-адреноміметик гініпрал у
поєднанні з антагоністом іонів кальцію верапамілом. Лікування
розпочинали шляхом довенного краплинного введення 10 мкг
гініпралу, розведеного у 500 мл ізотонічного розчину натрію (0,3
мкг/хв до пригнічення підвищеної активності матки). Для подальшої
терапії препарат призначали перорально (0,5 мг гініпралу через 4-6
год). Прийом першої таблетки здійснювали за 15 хв до закінчення
внутрішньовенного введення токолітика.
Верапаміл призначали усередину по 20-40 мг за 30 хв до прийому
гініпралу. Як відомо, застосування верапамілу забезпечує
ефективну профілактику побічних ефектів гініпралу (тремор рук,
м’язева слабість, головокружіння, пітливість, нудота) (В.В.
Абрамченко, 2004).
У жінок із загрозою НВ нерідко має місце низка функціональних
змін нервової системи (зниження тонусу кори головного мозку,
інертність збудливих та гальмівних процесів), що призводить до
розвитку почуття неспокою, напруженості. У цих випадках застосовували
настій пустирника та валеріани по 30 крапель 2-3 рази на
добу, нозепам, тазепам по 0,01 г 2 рази на добу, сибазон по
0,005 г 2 рази на добу. Окрім викладеного вище, лікування загрози НВ
включало ліжковий режим, регуляцію функції кишківника.
Токоліз виявився успішним у більшості спостережень. Разом з тим,
у 16% випадків зберегти вагітність не вдалося. Дострокове
завершення гестаційного процесу у 10% випадків відбулося при
25-26 і у 6% – при 27-28-тижневому терміні вагітності.
Враховуючи той факт, що в етіопатогенезі НВ суттєву роль відіграє
плацентарна дисфункція, виявилось доцільним вивчити морфофункціональні
особливості судин плацентарного ложа матки у випадках
дострокового переривання вагітності.
Як відомо, в нормі у другому триместрі вагітності відбувається
формування низькорезистентної судинної системи в басейні маткової
артерії. В основі механізму, що забезпечує становлення адекватного
кровоплину у міжворсинчастому просторі, лежить гестаційна трансформація
спіральних артерій в матково-плацентарні судини. Трофобласт
занурюється у просвіт судин плацентарного ложа матки і викликає
деструкцію середньої оболонки артерій з утворенням фібриноїду
(А.П. Милованов, 1995).
Проведені дослідження показали, що при неускладненому перебігу
гестаційного процесу у 24-27-тижневому терміні вагітності
спостерігається заміщення ендотеліального і гладком’язевого шарів
спіральних артерій ендоваскулярним трофобластом. При цьому в
межах ендо- і міометрію виявляється велика кількість багатоядерних
гігантських клітин. Вважається, що кількість та глибина
розповсюдження гігантських клітин відображає ступінь інтенсивності
другої хвилі ендоваскулярної трофобластичної інвазії (А.П.
Милованов, 1999).
В результаті вираженої деструкції, новоутворені плацентарні судини
відрізняються широким просвітом, позбавляються здатності скорочуватися,
реагувати на вазоактивні стимули. Останнє являє собою специфічну
форму адаптації матково-плацентарного русла до постійно зростаючих
енергетичних потреб плода (А.Н. Стрижаков и соавт., 1996; P.
Kaufman, 1998).
Особливої уваги заслуговує той факт, що вивчення тонкої морфології
плацентарного ложа матки у випадках НВ показало наявність
неповної гестаційної трансформації спіральних артерій. Тобто, при
25-28-тижневому терміні вагітності судини плацентарного ложа
матки мали вузький просвіт, відрізнялись збереженням м’язевого і
еластичного шарів.
Недостатнє надходження оксигенованої крові у міжворсинчастий
простір обумовлює розлади метаболічних процесів у трофобласті,
ішемічні зміни в плацентарній тканині, порушення гормонпродукуючої
та інших функцій дитячого місця (Г.Л. Громыко, 2000). Останнє
відіграє суттєву роль в етіопатогенезі НВ.
Одержані дані обумовили доцільність вдосконалення профілактики НВ
шляхом вчасної діагностики та корекції розладів гестаційної
трансформації кровоплину у функціональній підсистемі материнський
організм-плацентарне ложе матки.
В основній групі спостереження загроза НВ виникла у 28 випадках
при 24-25 і у 22 – при 26-27-тижневому терміні вагітності. У
вагітних не було нейроендокринних, алергічних, інфекційних і
екстрагенітальних захворювань, пухлин, аномалій геніталій. Разом
з тим, більшість жінок мали ускладнений акушерсько-гінекологічний
анамнез. Так, 28% вагітних страждали непліддям, 36% перенесли
запальний процес внутрішніх статевих органів, 22% мали
самовільний викидень, 54% – штучний аборт, 28% – ускладнений
перебіг послідового і післяпологового періодів.
При дослідженні вікових показників вагітних встановлено, що 6%
з них були у віці до 20 років, 38% – від 20 до 25 років,
44% – від 26 до 30 років і 12% – більше 30 років. Не
перебували у шлюбі 8% жінок. Низький соціальний рівень
відмічений у 14% випадків. Дефіцит маси тіла мали 6%,
надлишкову масу тіла – 8%, зріст 150 см і менше – 4% вагітних.
Одним із провідних ультразвукових критеріїв загрози НВ є
потовщення міометрію (О.Ю. Васильева, 1987). Гіпертонус міометрію
І ступеню мав місце у 20% випадків. При цьому спостерігалося
локальне його потовщення за виключенням місця плацентації. У
більшості (64%) вагітних реєструвалося декілька потовщень
міометрію, в тому числі і на місці плацентації, тобто
відмічався гіпертонус міометрію ІІ ступеню. У решті спостережень
(16%) внаслідок наявності гіпертонусу міометрію ІІІ ступеню в
значній мірі зменшувався передньо-задній розмір матки. При цьому
величина відношення довжини порожнини матки до її
передньо-заднього розміру складала, в середньому, 1,75±0,05
(р0,05).
Проведення терапії забезпечило пролонгування вагітності більше, ніж
на два тижні, у 94% випадків. Дострокове завершення гестаційного
процесу у 6% жінок відбулося при 25-26-тижневому терміні
вагітності. Як показали результати вивчення тонкої морфології
плацентарного ложа матки у цих випадках, внаслідок неповної
гестаційної трансформації спіральні артерії відрізнялись вузьким
просвітом, наявністю ендотеліальних та гладком’язевих елементів.
Проведені дослідження показали, що при ідіопатичному НВ у 28%
випадків спостерігаються розлади гестаційної трансформації
кровоплину у функціональній підсистемі материнський організм-плацентарне
ложе матки. Недостатнє надходження оксигенованої крові у
міжворсинчастий простір обумовлює затримку розвитку плацентарної
тканини, ішемічне її пошкодження, відіграє суттєву роль в
етіопатогенезі НВ. Здійснення заходів, спрямованих на зниження
преплацентарного опору плину крові забезпечує зниження частоти НВ
у 2,7 рази.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні технології
допомоги при ідіопатичному НВ шляхом своєчасної діагностики та
корекції розладів гестаційної трансформації кровоплину у
функціональній підсистемі материнський організм-плацентарне ложе
матки.
1.При ідіопатичному НВ у 28% випадків спостерігаються розлади формування
низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії внаслідок
затримки гестаційної перебудови спіральних артерій у матково-плацентарні
судини. У 25-28-тижневому терміні вагітності судини пла-центарного ложа
матки мають вузький просвіт, відрізняються збереженням м’язевого і
еластичного шарів.
2.Неповна інвазія трофобласту в спіральні артерії обумовлює
наявність високого преплацентарного опору плину крові (індекси
судинного опору в маткових і спіральних артеріях перевищують нормативні
величини на 22-24%), недостатнє надходження оксигенованої крові
у міжворсинчастий простір.
3.Розлади становлення адекватного матково-плацентарного крово-плину
викликають ішемічні зміни в плацентарній тканині, затримку її
розвитку (при 26-27-тижневому терміні вагітності спостерігається
перша фаза 0 ехографічної стадії зрілості дитячого місця),
відіграють суттєву роль в етіопатогенезі НВ.
4.Наявність високорезистентного кровоплину в басейні маткової
артерії обумовлює розлади гомеостазу плода, розвиток хронічного
фетального дистресу (спостерігається зниження амплітуди та частоти
миттєвих і повільних осциляцій; тривалість монотонності ритму ЧСС
плода складає 45,62+2,64% запису).
5.Достовірне зниження показників судинного опору в маткових і
спіральних артеріях обумовлює застосування активатора метаболічних
процесів солкосерилу, антиагреганта дипіридамолу і донатора оксиду
азоту глутаргіну.
6.Своєчасна діагностика та корекція розладів гестаційної трансформації
кровоплину у функціональній підсистемі материнський
організм-плацентарне ложе матки підвищує ефективність токолізу у
2,7 рази.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При ідіопатичному НВ доцільно проводити доплерометричне
дослідження кровоплину в маткових і спіральних артеріях.
2. У випадках наявності патологічних кривих швидкостей кровоплину в
басейні маткової артерії при загрозі НВ, крім
бета-адреноміметиків у поєднанні з блокаторами кальцієвих каналів, з
метою зниження преплацентарного опору плину крові, необхідно
призначити активатор метаболічних процесів солкосерил
(внутрішньом’язево по 2 мл 2 рази на добу), антиагрегант
дипіридамол (усередину по 0,025 г 3 рази на добу) і донатор
оксиду азоту глутаргін (усередину по 750 мг 2 рази на добу).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Маркін Л.Б., Крочак І.С. Основні показники стану функціональної
системи материнський організм-плацента-плід при загрозі недоношування
вагітності // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 2. – С 16-18.
Маркін Л.Б., Крочак І.С. Технологія допомоги при ідіопатичному
недоношуванні вагітності // Практична медицина. – 2007. – № 1 (том
ХІІ) – С.3-7.
Маркін Л.Б., Крочак І.С. Особливості гестаційної трансформації судин
плацентарного ложа матки при ідіопатичному недоношуванні вагітності
// Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 2 (31). – С.88-90.
Пат. 25594 Україна, А 61 В 8/00, 8/06. Спосіб діагностики загрози
недоношування вагітності при розладах гестаційної трансформації
матково-плацентарного кровотоку / Л.Б. Маркін, І.С. Пилипчук (UA). – №
u 2007 04314; Заявл. 19.04.2007; Опубл. 10.08.2007, „Промислова
власність”. – Бюл. №12 – 2007.
Пат. 25601 Україна, А 61 К 33/00, Р 3/00. Спосіб терапії
загрози недоношування вагітності при розладах гестаційної
трансформації матково-плацентарного кровотоку / Л.Б. Маркін, І.С.
Пилипчук (UA). – № u 2007 04386; Заявл. 20.04.2007; Опубл.
10.08.2007, „Промислова власність”. – Бюл. №12 – 2007.
Крочак І.С. Ехографічні ознаки загрози пізнього викидня // Тези
доповідей 65-ї наукової конференції з міжнародною участю молодих вчених.
– Львів, 2004. – С.318-319.
Маркін Л.Б., Черепанін Р.О., Гірник О.М., Крочак І.С., Флуд В.В.
Пренатальний моніторинг стану функціональної системи материнський
організм-плацента-плід // Збірник наукових праць Асоціації
акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. – С.283-285
(здобувачем проведений набір клінічного матеріалу, здійснений
аналіз отриманих результатів).
Маркін Л.Б., Флуд В.В., Крочак І.С. Роль порушення матково-плацентарного
кровоплину в етіопатогенезі недоношування вагітності // Труды
Крымского государственного медицинского университета им. С.И.
Георгиевского “Проблемы, достижения и перспективы развития
медико-биологических наук и практического здравохранения”. –
Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2005. – Том 141, часть ІІ. –
С.175 (здобувач підготувала тези до друку).
АНОТАЦІЯ
Пилипчук І.С. Технологія допомоги при ідіопатичному недоношуванні
вагітності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Львівський національний
медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, 2007 рік.
Мета даного дослідження полягала у вдосконаленні технології допомоги
при ідіопатичному НВ шляхом своєчасної діагностики та корекції
розладів гестаційної трансформації кровоплину у функціональній
підсистемі материнський організм-плацентарне ложе матки.
В результаті проведених досліджень отримані нові дані про
частоту наявності затримки гестаційної трансформації спіральних
артерій у матково-плацентарні судини при ідіопатичному НВ.
Показана роль розладів формування низькорезистентного преплацентарного
кровоплину у виникненні загрози НВ у другому триместрі вагітності.
Показано, що при ідіопатичному НВ у 28% випадків спостерігаються
розлади формування низькорезистентного кровоплину в басейні маткової
артерії внаслідок затримки гестаційної перебудови спіральних артерій
у матково-плацентарні судини. У 25-28-тижневому терміні вагітності
судини плацентарного ложа матки мають вузький просвіт,
відрізняються збереженням м’язевого і еластичного шарів. Неповна
інвазія трофобласту в спіральні артерії обумовлює наявність
високого преплацентарного опору плину крові, недостатнє надходження
оксигенованої крові у міжворсинчастий простір. Розлади становлення
адекватного матково-плацентарного кровоплину викликають ішемічні
зміни в плацентарній тканині, затримку її розвитку (при
26-27-тижневому терміні вагітності спостерігається перша фаза 0
ехографічної стадії зрілості дитячого місця), відіграють суттєву
роль в етіопатогенезі НВ. Наявність високорезистентного кровоплину
в басейні маткової артерії обумовлює розлади гомеостазу плода,
розвиток хронічного фетального дистресу.
Отримані нові відомості про ефективність застосування активатора
кисневого метаболізму судинних клітин солкосерилу і стимуляторів
біосинтезу ендотеліальних факторів релаксації (простацикліну і
оксиду азоту) дипіридамолу та глутаргіну з метою зниження опору
плину крові в басейні маткової артерії. Доведена доцільність
здійснення заходів, що сприяють гестаційній перебудові кровоплину у
функціональній підсистемі материнський організм-плацентарне ложе
матки, при терапії загрози НВ. Розроблена, апробована і
впроваджена у практику акушерських стаціонарів технологія допомоги
при ідіопатичному НВ, що підвищує ефективність токолізу у 2,7
рази.
Ключові слова: ідіопатичне недоношування вагітності,
матково-плацентарний кровоплин, судини плацентарного ложа матки.
АННОТАЦИЯ
Пилипчук И.С. Технология помощи при идиопатическом недонашивании
беременности. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук
по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Львовский
национальный медицинский университет им. Данила Галицкого МЗ Украины,
2007 год.
Цель данного исследования состояла в усовершенствовании технологии
помощи при идиопатическом НБ путем своевременной диагностики и коррекции
нарушений гестационной трансформации кровотока в функциональной
подсистеме материнский организм-плацентарное ложе матки.
При проведении исследований были поставлены следующие задачи: изучить
морфологические особенности сосудов плацентарного ложа матки при
идиопатическом НБ; провести допплерометрическое исследование кровотока
в маточных и спиральных артериях при НБ невыясненной этиологии;
исследовать эхоструктуру, особенности развития плаценты у беременных
с угрозой НБ; изучить основные параметры КТГ плода при наличии
высокого преплацентарного сопротивления току крови во втором
триместре беременности; исследовать результаты применения
активатора метаболических процессов солкосерила, антиагреганта
дипиридамола и донатора оксида азота глутаргина для коррекции
расстройств гестационной трансформации маточно-плацентарного кровотока;
разработать, апробировать и внедрить в практику акушерских
стационаров технологию помощи при идиопатическом НБ.
В результате получены новые данные о частоте задержки гестационной
трансформации спиральных артерий в маточно-плацентарные сосуды при
идиопатическом НБ. Показана роль расстройств формирования
низкорезистентного преплацентарного кровотока в развитии угрозы НБ
во втором триместре беременности.
Доказано, что при идиопатическом НБ в 28% случаев выявляются
нарушения формирования низкорезистентного кровотока в бассейне
маточной артерии вследствие задержки гестационной перестройки
спиральных артерий в маточно-плацентарные сосуды. При
25-28-недельном сроке беременности сосуды плацентарного ложа матки
имеют узкий просвет, отличаются наличием мышечного и эластического
слоев. Неполная инвазия трофобласта в спиральные артерии обусловливает
наличие высокого преплацентарного сопротивления току крови (индексы
сосудистого сопротивления в маточных и спиральных артериях выше
нормативных величин на 22-24%), недостаточное поступление
оксигенированной крови в межворсинчастое пространство. Расстройства
становления адекватного маточно-плацентарного кровотока вызывают
ишемические изменения в плацентарной ткани, задержку ее развития
(при 26-27-недельном сроке беременности наблюдается первая фаза 0
эхографической стадии зрелости детского места), играют
существенную роль в этиопатогенезе НБ. Наличие высокорезистентного
кровотока в бассейне маточной артерии обусловливает расстройства
гомеостаза плода, развитие хронического фетального дистресса
(наблюдается снижение амплитуды и частоты мгновенных и медленных
осцилляций; длительность монотонности ритма ЧСС плода составляет
45,62±2,64% записи).
Получены новые данные об эффективности применения активатора
кислородного метаболизма сосудистых клеток солкосерила и стимуляторов
биосинтеза эндотелиальных факторов релаксации (простациклина и
оксида азота) дипиридамола и глутаргина с целью снижения
сопротивления току крови в бассейне маточной артерии. Показана
целесообразность осуществления мероприятий, способствующих гестационной
перестройке кровотока в функциональной подсистеме материнский
организм-плацентарное ложе матки, при терапии угрозы НБ.
Разработана, апробирована и внедрена в практику акушерских
стационаров технология помощи при идиопатическом НБ, обеспечивающая
повышение эффективности токолиза в 2,7 раза.
Ключевые слова: идиопатическое недонашивание беременности,
маточно-плацентарный кровоток, сосуды плацентарного ложа матки.
ANNOTATION
Pylypchuk I.S. Technology of аid in cases of idiopathic incompetent
pregnancy. – Manuscript.
Dissertation for the academic degree of the Candidate of
medical sciences in the speciality 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology.
Danylo Halytskyy National University of Lviv of the Ministry of Public
Health of Ukraine, 2007.
The objective of this research was to improve the technology
of aid in cases of idiopathic IP by the way of timely
diagnosing and correction of the disorders of gestational
transformation of blood flow in the functional subsystem maternal
organism-uterine placenta bed.
In the result of the research carried out new data have been
obtained on the frequency of delay of gestational transformation
of spiral arteries into uterine-placenta vessels in cases of
idiopathic IP. The role of the disorders in the formation of
low-resistant preplacental blood flow has been shown in the
emergence of the threat of IP in the 2nd trimester of
pregnancy.
It has been demonstrated, that in cases of IP in 28% of
cases there are observed disorders of the formation of
low-resistant preplacental blood flow in the basin of uterine
arteries due to delay of gestational transformation of spiral
arteries into uterine-placenta vessels. In the 25-28 weeks of
pregnancy the vessels of uterine placenta bed have a narrow
lumen and differ by preservation of muscular and elastic
layers. Incomplete invasion of trophoblast into spiral arteries
predetermines the presence of high preplacental resistance to
the blood flow, insufficient supply of oxygenated blood to
intervillious space. Disorders of the establishment of adequate
uterine-placental blood flow cause ischemic changes in the
placental tissues, a 26-27 weeks of there is observed the
first phase of 0 echographic stage of fetus place maturity),
play an essential role in etiopathogenesis of IP. Presence of
highly resistant blood flow in the basin of uterine artery
predetermines disorders of the fetus homeostasis, development of
chronic fetal distress.
New data have been obtained on the effectiveness of
application of activator of oxygen metabolism of vascular
cells solcoseryl and stimulators of biosynthesis of relaxation
endothelial factors (prostacycline and nitrogen oxide) dipiridamol
and glutargine in order to reduce resistance to blood flow
in the uterine artery bаsin. The expediency has been proved of
taking measures that facilitate gestational restructuring of
the blood flow in the functional subsystem maternal
organism-uterine placenta bed in the therapy of the threat of
IP. Technology of aid in cases of idiopathic IP that
increases effectiveness of tocolysis by 2,7 times has been
elaborated and introduced into practice of obstetrical inpatient
departments.
Key words: idiopathic incompetent pregnancy, uterine-placental
blood flow, uterine placenta bed vessels.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АМО – амплітуда миттєвих осциляцій
АПО – амплітуда повільних осциляцій
БЧСС – базальна частота серцевих скорочень
ІР – індекс резистентності
КТГ – кардіотахограма
НВ – недоношування вагітності
ПІ – пульсаційний індекс
С/Д – систоло-діастолічне співвідношення
ЧМО – частота миттєвих осциляцій
ЧПО – частота повільних осциляцій
ЧСС – частота серцевих скорочень
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
